CC BY
24
7. Выготский Л. С. Педагогическая психология; под ред. В. В. Давыдова / Л. С. Выготский. -М.: Педагогика, 1991. - 480 с.
8. Витковская Н. С . Формирование эстетической культуры младших школьниковб из опыта работы / Н. С. Витковская, А. Б. Щербо, Д. Н. Джола. - К.: Рад. школа, 1985. - 134 с.
9. Гончаренко С. У. Укра!нський педагопчний словник / С. У. Гончаренко. - К.: Либвдь, 1997. - 456 с.
10. Эльконин Д. Б. Избранные психологические труды: проблемы возрастной и педагогической психологи; под ред. Д. И. Фельдштейн / Д. Б. Эльконин. - М.: Изд-во Междунар. пед. академии, 1995 р. - 224 с.
11. Эстетика: учеб. пособие для студентов гуманитар. ф-тов вузов; под общ. ред. П. Т. Левчук. - К.: Вища школа, 1991.
12. Зязюн I. А. Естетичш засади педагопчно! майстерност / I. А. Зязюн // Збiрник наукових праць Бердянського державного педагопчного утверситету ш. В. Г. Короленка. - Полтава, 2008. - Вип. 5. - Серiя «Педагопчш науки». - С. 5-11.
13. Зязюн I. А., Сагач Г. М. Краса педагопчно! ди / I. А. Зязюн, Г. М. Сагач. - К.: Укр.-фш. шститут менеджменту i бiзнесу, 1997. - 302 с.
14. Каган М. Эстетика как философская наука / М. Каган. - СПб.: Петрополис, 1997. - 544 с.
15. Калашник Н. Г. Густосологш. Теорш i практикаформування естетичних смаюв: навч. поабник для загальноосвггшх навчальних закладiв Укра!ни / Н. Г. Калашник. - Запсржжя: Потграф, 2004.
16. Методология педагогических исследований; сб. науч. трудов (под ред. А. И. Пискунова, Г. В. Воробьёва). - М.: Педагогика, 1986. - 165 с.
17. Миропольська Н. е. Естетичне i художне:лопка педагопчного взаемозв'язку / Н. е. Миропольська // Педагопка i психологш формування творчо! особистостi: проблеми i пошуки. - К.; Запорiжжя, 2001. - Вип. 5. - С. 274-277.
18. Миропольська Н. е Творча дiяльнiсть учнiв у мистецькш сферi як складова процесу естетичного виховання / Н. е. Миропольська // Збiрник наукових праць Бердянського державного педагопчного утверситету (Педагопчш науки). - Бердянськ: БДПУ, 2006. - № 2.
19. Нащональна доктрина розвитку освгги. - К., 2002. [Електронний ресурс], - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/347/2002
20. Ортинський В. Л. Естетичне виховання курсанлв вищих навчальних закладiв МВС Укра!ни: навч.-метод. посiбник / В. Л. Ортинський, В. I. Ряшко. - Львш: ЛьвДУВС, 2010. - 336 с.
21. Просша. О. В. Технологи штегрованого викладання предметiв «Мистецтво» та «Художня культура» в загальноосвггнш школi: навч.-метод. посiбник / О. В. Просша. - Луганськ: СПДРезтков В. С., 2007. - 200 с.
22. Рзаев Ш. Р. Система естетичного виховання С. I. Миропольського / Ш. Р. Рзаев // С. I. Миропольський: вчений, педагог, методист: зб. наук. праць. Серш «Педагопка i психологш». Вип. 3. - Харюв: ХДПУ, 1997. - С. 58-65.
23. Семашко О. М. Естетичне виховання в умовах ново! сощально! естетично! реальност в Украш / О. М. Семашко // Збiрник наукових праць Бердянського державного педагопчного утверситету iм. В. Г. Короленка. - Полтава, 2008. - Вип. 5: Серiя «Педагопчш науки». - С. 5-11.
24. Сургай С. О. Естетичне виховання студентсько! молодi засобами масово! шформаци: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07 / С. О. Сургай. - Луганськ, 2010. - 20 с.
25. Философская энциклопедия / гл. ред. Ф. В. Константинов. - М.: Сов. энциклопедия», 1970. - Т. 5 -740 с
26. Шмагало Р. Т. Мистецька освгга й мистецтво в культуротворчому процеи Укра!ни ХХ-ХХ! столпъ: навч. поибник / Р. Шмагало, Г. Покотило, П. Ляшкевич, I. Гнатишин, Т. Бей. - Львш: ЛНАМ; Тернопшь: Мандрiвець, 2013. - 292 с.
УДК 796.0111.3-057.875
I. В. ШЕРЕМЕТ
Ф1ЗИЧНА КУЛЬТУРА В СОЩАЛЬНО-ПОБУТОВШ СФЕР1 СТУДЕНТСЬКО!
МОЛОД1
Розкрито змiст поняття фiзичноi культури i спорту. Обгрунтовано 1х вплив на оргатзм людини. Детально проаналiзовано необхiднiсть до занять фiзичною культурою у студентському вщ, оскыьки саме в цьому перiодi ще продовжуеться фiзичний розвиток оргатзму. На основi аналiзу лтератури вказано фактори, вiд яких залежить здоровий спо^б життя молодоi людини. Наголошено на особливому значент занять фiзичною культурою самостшно та на формувант корисних звичок, що сприяють гармоншному розвитку особистостi студента.
Ключовi слова: фiзична культура, спорт, здоровий cnoci6 життя, студентська молодь.
И. В. ШЕРЕМЕТ
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА В СОЦИАЛЬНО-БЫТОВОЙ СФЕРЕ СТУДЕНЧЕСКОЙ МОЛОДЕЖИ
Раскрывается содержание понятия физической культуры и спорта. Обосновывается их влияние на организм человека. Подробно проанализирована необходимость к занятиям физической культурой в студенческом возрасте, поскольку именно в этом периоде еще продолжается физическое развитие организма. На основе анализа литературы освещаются факторы, от которых зависит здоровый образ жизни молодого человека. Отмечается особое значение занятий физической культурой самостоятельно, а также формирование полезных привычек, что способствуют гармоничному развитию личности студента.
Ключевые слова: физическая культура, спорт, здоровый образ жизни, студенческая молодежь.
I. V. SHEREMET
PHYSICAL TRAINING IN SOCIAL SPHERE OF STUDENT YOUTH
The notion of physical culture and sport has been disclosed in the article. The importance and impact of the latter on human organism have been determined. There has been analyzed the necessity of taking up physical exercises in the age group of students, as this is a period when human organism continues its development. Having analyzed theoretical information, there have been pointed out the factors that influence healthy regime. The article therefore stresses the importance of individual exercises, as well as forming the habits that would ensure the development of student's personality.
Keywords: physical culture, sport, healthy lifestyle, student youth
Фiзична культура e складовою загально! культури суспшьства i спрямована на змщнення здоров'я, розвиток фiзичних, морально-вольових та штелектуальних здiбностей людини з метою гармоншного формування !! особистосп. Це важливий зааб тдвищення сощально! i трудово! активносп людей, задоволення !х моральних, естетичних та творчих запипв, життево важливо! потреби взаемного стлкування, розвитку дружшх стосуншв мiж народами i змщнення миру.
Спорт - оргашчна частина фiзичноi' культури, особлива сфера выявления та ушфшованого порiвняння досягнень людей у певних видах фiзичних вправ, техшчно!, штелектуально! та iншоi' пiдготовки шляхом змагально! дiяльностi. Соцiальна цiннiсть спорту визначаеться його дшовим стимулюючим впливом на поширення фiзично! культури серед рiзних верств населення.
Головним завданням фiзично! культури i спорту е постшне пiдвищения рiвия здоров'я, фiзичного та духовного розвитку населення, сприяння економiчному i соцiальному прогресу суспiльства. Основш сфери впровадження фiзично! культури: виробнича, навчально-виховна, соцiально-побутова. Провiдними напрямами впровадження фiзично! культури е фiзкультурно-оздоровча дiяльнiсть, фiзичне виховання i розвиток масового фiзкультурно-спортивного руху.
Система державних заходiв не може охопити вс групи населення й не орieнтуeться на iндивiдуальнi форми роботи. Тому навчальш заклади повиннi безпосередньо вирiшувати питання збереження здорового генофонду наци та виховання нацiонально свiдомого молодого поколшня. Сьогодення вимагае формування в педагопв, вчителiв, викладачiв систематичного бачення процесу виховання й актуалiзацil потреби здорового способу життя молодь
Фiзична культура i спорт вiдiграють важливу роль у формуваннi, змiцненнi, збереженш здоров'я громадян, пiдвищеннi працездатностi та збшьшенш тривалостi активного життя, утвердженш мiжнародного спортивного авторитету Укра!ни. Фiзичне виховання i фiзкультурно-оздоровча дiяльнiсть у навчально-виховнш сферi - це передуам закладення основ фiзичного та духовного здоров'я учшвсько! та студентсько! молод^ визнання фiзичного виховання обов'язковою дисциплшою у професiйних навчально-виховних i вищих навчальних закладах, забезпечення органiчного поеднання процесу фiзичного виховання з штелектуальним, духовним та естетичним вихованням.
Разом з тим в Укра1ш юнуе недооцiнка соцiально-економiчноï, оздоровчо1 i виховно1 ролi фiзичноï культури i спорту, ведсутня 4ÎTKO скоординована програма взаемодiй рiзних державних структур i громадських органiзацiй, як беруть участь у фiзкультурно-спортивному русi, що негативно позначаеться на здоров'ï населения i соцiально-економiчному розвитку держави. Людина, ïï тiло - це частина природи оточуючого нас середовища. Фiзичне самовдосконалення людини, ïï бережне ставлення до свого органiзму, до краси, здоров'я свого тiла е досить важливим елементом фiзичноï культури.
Мета статт - показати вплив заняття фiзичною культурою i спортом на розвиток особистосп сучасних студентiв.
Ведомо, що найкращим способом збереження краси та змщнення здоров'я е фiзичнi вправи. Для збереження та змщнення здоров'я, високого рiвня працездатностi людина щоденно повинна витрачати тiльки на роботу м'язiв щонайменше 1200 ккал. Бiльшiсть людей, як1 мешкають в мюьких умовах, не мають достатньоï' руховоï активностi, необхiдного фiзичного навантаження, витрачають лише 600-1000 ккал на добу. В зв'язку з цим дуже важливо, в сучасних умовах звернення до найбiльш ефективних засобiв фiзичноï культури i спорту, видiв спорту, як1 доступнi всiм i не вимагають наявносп складного техшчного спортивного iнвентар'я, одягу, спортивних споруд.
У студентському вiцi, як ведомо, продовжуеться фiзичний розвиток органiзму. Цей перюд характеризуеться «тками» дозування фiзiологiчних процесiв: максимальна реактивнiсть органiзму, оптимальний рiвень артерiального тиску, насичення кровi киснем. Енергетичнi витрати становлять 32-24 ккал/кг на добу. Вiдбуваеться формування сили м'язових груп, швидкостi рухiв, гнучкостi, спритностi та iнших показнишв, що вказуе на необхiднiсть управлшня процесом становлення функцiй органiзму засобами фiзичноï культури для 1'х опташзаци.
Фiзична культура е необхiдною частиною забезпечення здорового способу життя студенпв. Вiн вiдображае узагальнену типову структуру форм життедiяльностi студентiв. В умовах здорового способу життя ведповедальшсть за здоров'я формуеться у студента як складова загальнокультурного розвитку, що виявляеться в едност стильових особливостей поведшки, здатностi побудувати себе як особиспсть вiдповiдно до власних уявлень про повноцшне духовне, моральне i фiзичне життя.
Здоровий спосiб життя багато в чому залежить вед цшшсних орiентацiй студентiв як особистiсно значущих, але вони не завжди зб^аються з цiнностями, виробленими суспiльною сведомютю. Так, в процесi накопичення особиспстю соцiального досвiду можлива дисгармонiя тзнавальних (науковi та життевi знання), психолопчних (формування iнтелектуальних, емоцiйних, вольових структур), сощально-психолопчних (соцiальнi орiентацiï, система цшностей), функцiональних (навички, вмiння, звички, норми поведшки , дiяльнiсть, вiдносини) процеав. Подiбна дисгармонiя може стати причиною формування асощальних якостей особистостi. Тому у вузi необхiдно забезпечити сведомий вибiр особистiстю суспiльних цiнностей здорового способу життя i формувати на 1'х основi стiйку iндивiдуальну систему цiннiсних орiентацiй, здатну забезпечити саморегулящю особистостi, мотивацiю ïï поведiнки та дiяльностi.
Аналiз фактичних матерiалiв про життедояльшстъ студентiв свiдчить про ïï невпорядковашсть i хаотичну органiзацiю. Це ведображаеться у таких найважливiших компонентах, як несвоечасний прийом ï^i, систематичне недосипання, мале перебування на свiжому повiтрi, недостатня рухова активнiсть, ведсутшсть гартування, виконання самостiйноï' навчальноï роботи в час, призначений для сну, палшня тощо. Встановлено, що вплив окремих компоненпв способу життя студенпв, прийнятого за 100 %, дуже значимий. Так, на режим сну доводиться 24-30 %, на режим харчування - 10-16 %, на режим рухово! активносп - 15-30 %. Накопичуючись протягом навчального року, негативш наслiдки такоï органiзацiï життедiяльностi найбiльш яскраво проявляються до часу його зашнчення (збiльшуеться к1льк1сть захворювань). Оск1льки цi процеси спостерiгаються протягом 5-6 рошв навчання, то вони мають ютотний вплив на стан здоров'я студенпв. У ходi багатьох до^джень виявлено, що з кожним навчальним роком рiвень здоров'я студенпв ютотно знижуеться, що призводить до деяких серйозних захворювань.
Зазначене дае тдстави зробити висновок, що практичнi заняття з фiзичного виховання у вузi не гарантують автоматично збереження i змiцнення здоров'я студенпв. Його забезпечують багато складових способу життя, серед яких велике мюце належить регулярним заняттям фiзичними вправами i спортом, а також оздоровчим чинникам.
Студентський вiк характеризуеться штенсивною роботою над формуванням свое! особистосп, стилю поведiнки. У цьому вщ завершуеться фiзичне дозрiвання органiзму. Цей перюд характеризуеться розвитком фiзiологiчних потенцiалiв (максимальна реактивнiсть органiзму, оптимальнi рiвнi артерiального тиску та iн.). До 17-18 роив процес всебiчного вдосконалення рухово! функцп органiзму близький до завершения. Одночасно спостертаеться збiльшення максимальних показнишв сили, швидкостi рухiв та шших показник1в, що свiдчить про розвиток рухового апарату.
Молодi люди в цей перiод володшть величезними можливостями для навчання, громадсько! дiяльностi. Тому фiзична культура i спорт повиннi стати дiйсно найважлившим засобом змiцнения здоров'я, природною бюлопчною основою для формування особистостi, ефективного навчання, устшно! сустльно! дiяльностi. Формування здоров'я успiшно може проходити в умовах оргашзацп здорового способу життя. Корист звички допомагають у формуванш гармонiйного розвитку особистостi, шкiдливi, навпаки, гальмують !! становлення. Звички дуже стiйкi.
Здоровий спосiб життя не можна придбати раз i назавжди на якомусь етапi виховання i розвитку особистостi. Спосiб життя може бути здоровим лише тод^ коли вш розвиваеться, доповнюеться рiзними новими корисними для здоров'я елементами, звичками i цим вдосконалюеться. Тому здоровому способу життя треба постшно вчитися, а отже йому треба постшно вчити, виховувати потребу в здоровому способi життя. В це поняття входить i фiзична культура. Вдосконалюючи !! викладання, ми вдосконалюемо i розвиваемо потреби особистосп в здоровому способi життя.
Фiзична культура, вважае А. Царик, об'еднуе багато компоненив: культуру рухово! активностi, загартування, дихання, харчування, масаж, медитащя, використання факторiв природи. Про фiзичну культуру треба говорити в першу чергу, тому що вона - основа i рушшна сила формування здорового способу життя. Фiзична культура е сферою масово!' самодiяльностi, важливим фактором встановлення активно! життево! позицл, оск1льки сощальна активнiсть, яка розвиваеться на !! основi, переноситься на iншi сфери життедолльносп: соцiально-полiтичиу, навчальну, трудову. Входячи в фiзкультурно-спортивну дiяльнiсть, студент накопичуе соцiальний досвiд, що призводить до тдвищення його соцiально! активностi.
У багатьох дослвдженнях встановлено, що у студента, як1 систематично займаються фiзичною культурою i спортом, виробляеться певний стереотип режиму дня, бiльш висока емоцшна стшюсть, витримка, оптимiзм, енерпя, пiдвишуеться впевненiсть у поведiицi та р1вень дотримання норм здорового способу життя. Таким студентам властивi вщчуття обов'язку, вони успiшно взаемодють в робот!, яка вимагае послвдовносп та напруження, вiльно вступають в контакти, бiльш винахiдливi.
У зв'язку з ввдсутшстю традицiй здорового способу життя та активного дозвшля, виховання молодi на прикладах уславлених вiтчизняних спортсмешв для укра!нського суспiльства гострою проблемою залишаеться широке розповсюдження тютюнопалiния, зловживання алкоголем, вживання наркотичних засобiв. Як наслвдок, зростають антигромадськ1 прояви та загострюеться кримiногенна ситуацiя, особливо у молодiжному середовищi.
В Укра!нi не сформовано необхвдну iнфраструктуру фiзкультурно-оздоровчо! та спортивно-масово! роботи за мiсцем навчання, роботи, проживання та вiдпочинку населения. Також практично ввдсутня система пропаганди масового спорту. Аналiз матерiалiв вичизняних ЗМI показав, що 95 % шформацп про спорт - це повщомлення про результати рiзних змагань. Отож, виховують ЗМ1 здебiльшого лише «вболiвальника спорту», а не активного учасника спортивного руху. Масова реклама тютюну й алкоголю чи ввдповвдних торгових марок зводить натвець незначт пропагандистськ1 акцi! стосовно здорового способу життя.
Постановка цшей i завдань охорони здоров'я студентсько! молодi та виховання здорового способу життя повинна передбачати:
• створення в навчальному закладi освiти середовища, що сприятливо впливае на здоров'я та формування здорового способу життя студенпв;
• формування знань про здоров'я, про фактори, що сприятливо впливають на здоров'я, про значення здоров'я для успiшноï навчальноï та професiйноï дiяльностi, потреби тклуватись про свое здоров'я;
• формування вмшь складати правильний режим дня;
• навчання самоконтролю, самоощнщ, взаемооцiнцi, саморегуляцiï здоров'я;
• знання взаемозв'язку компонента здоров'я, принцитв здорового способу життя;
• уяви про ввдповвдальшсть людини за свое здоров'я;
• знання вшових особливостей фiзичного i психiчного розвитку здоров'я;
• знання визначення iмунiтету, способи тдвищення iмунiтету;
• володiння методами самовиховання навичок здорового способу життя;
• вмшня здщснювати саморегулящю в рiзних видах д1яльност1, а також у кризових ситуашях;
• вмшня здшснювати самоспостереження за свйм здоров'ям;
• знати про негативний вплив на здоров'я шкщливих звичок (п'янства, палiння, наркомани, токсикоманiï);
• вмшня протистояти шюдливим звичкам;
• волод^и знаннями про основи рацiонального харчування;
• знання про сприятливий вплив фiзичноï культури та спорту на здоров'я молодоï людини;
• наявшсть звички до занять фiзичною культурою та спортом;
• володшня навичками само оздоровлення;
• залучення батьшв студенпв до активноï роботи з формування здорового способу життя. Отже, оздоровча фiзична культура е важливим засобом тдвищення соцiальноï i трудовоï
активностi людей, задоволення ïх моральних, естетичних i творчих запитiв, життево важ^то" потреби взаемного спiлкування, розвитку дружшх стосунк1в мiж народами i змщнення миру.
Специфiчною основою змюту фiзичноï культури як особливоï i самостiйноï галузi культури е рацюнальна рухова активнiсть людини як фактор ïï тдготовки до життедаяльносп через оптишзащю фiзичного стану. Вона виникла i розвинулась одночасно з загальною культурою людства. Власники та уповноважет ними органи тдприемств, установ, оргашзацш зобов'язанi створювати прашвникам ввдповвдш умови для реал1заци ïх права на заняття фiзичною культурою.
Фiзкультурно-оздоровча даяльшсть у виробничiй сферi здщснюеться на осжш встановлених законодавством вимог щодо режиму пращ i ввдпочинку шляхом проведення реабiлiтацiйних та професiйно-прикладних занять в режиш робочого дня, тслятрудового вiдновлення, проф1лактичних занять, спортивно-масовоï' роботи, в тому числ1 органiзацiï спортивно-оздоровчого туризму.
Державна програма повинна передбачати окремий роздш щодо розвитку фiзичноï культури i спорту в сшьськш мiсцевостi. Мае розроблятися за участю громадських органiзацiй фiзкультурно-спортивноï' спрямованостi, громадських оргашзацш ^алвдв на основi наукових до^джень в гал^зi фiзичноï культури i спорту та шших галузях науки.
Л1ТЕРАТУРА
1. Закон Украши «Про фiзичну культуру i спорт». - К., 1997.
2. Оргашзм i особисткть: дiагностика та керування / А. Магльований, В. Белов, А. Котова. - Льв1в: Медична газета Украïни, 1998. - 250 с.
3. Працездатшсть студенпв: оцiнка, корекцiя, управлiння / А. В. Магльований, Г. Б. Сафронова, Г. Д. Галайтатий, Л. А. Белова. - Львiв, 1997. - 126 с.
4. Рудниченко М. М. Оздоровче значення руховоï активносп студенпв i учшв шкiл / М. М. Руденко // Актуальш проблеми органiзацiï фiзичного виховання студентськоï та учнiвськоï молодi. - Львiв, 2001. - С. 56-58.
5. Методичш рекомендацiï пiдготували колектив авторiв кафедри фiзичноï реабiлiтацiï, фiзичного виховання, спортивноï медицини i валеологiï / за заг. ред. А. В. Магльованого. - Львiв, 2008.
