CC BY
100
9. Хёйзинга Й. Осень Средневековья: исследование форм жизненного уклада и форм мышления в XIV и XV веках во Франции и Нидерландах / отв. ред. С. С. Аверинцев / Й. Хёйзинга. - М: Наука, 1988. - 540 с.
10. Холостова Е. И. Социальная работа с пожилыми людьми: учеб. пособие. / Е. И. Холостова. - М.: Дашков и К°, 2003. — 296 с.
11. Ehmer J. Das Alter in Geschichte und Geschichtswissenschaft / U. Staudinger, H. Häfner // Was ist Alter(n)? Neue Antworten auf eine scheinbar einfache Frage. - Berlin; Heidelberg: Springer, 2008. - S. 149 - 172.
12. Gnilka C. Aetas spiritualis. Die Überwindung der natürlichen Altersstufen als Ideal frühchristlichen Lebens. / Christian Gnilka. - Bonn: Cologne, 1972. - 245 s.
13. Luh A. Das „Goldene Zeitalter der Alten"? Alter in historischer Perspektive / Andreas Luh // Zeitschrift für Gerontologie und Geriatrie. - 2003. - Vol. 36. - Issue 4. - S. 303-316.
14. Minois G. Historia starosci / Georges Minois. - Warszawa: Wydawnictwo Marabut, 1995. - 336 s.
15. Swi^ty Benedykt z Nursji / Regula swi^tego Benedykta XXXVII.- Krakow: Zywot, 1993. - S. 38-46.
16. Renson R. Leibesübungen der Bürger und Bauern im Mittelalter / Ueberhorst H. // Geschichte der Leibesubungen / R. Renson. - Berlin; Munchen, Frankfurt, 1980. - S. 97-144.
17. Shahar S. Growing Old in the Middle Ages: Winter Clothes Us in Shadow and Pain / Shulamith Shahar. -London and New-York: Routledge, 2004. - 251 p.
18. Sprandel R. Modelle des Alterns in der europäischen Tradition / Hans Süßmuth // Historische Antropologie Der Mensch in der Geschichte / Rolf Sprandel. - Göttingen, 1984. - S. 110-123.
19. Szatur-Jaworska B., Bl^dowski P., Dzi^gielewska M. Podstawy gerontologii spolecznej // Oficyna Wydawnicza ASPRA - JR. - Warszawa, - 2006 - 322 s.
20. Tacyt P.K. Germania: (Dziela) / Publiusz Korneliusz Tacyt. - Warszawa, 1957. - T. II. - 531 s.
21. Thane P. Das Alter. Eine Kulturgeschichte / Pat Thane. - Darmstadt: Primus Verlag, 2005. - 320 s.
УДК 37.013.42
Л. I. РОМАНОВСЬКА
ВОЛОНТЕРСТВО ЯК ЗАС1Б ПРОФЕС1ЙНО1 СОЦ1АЛ1ЗАЩ1 МАЙБУТН1Х
СОЦ1АЛЬНИХ ПРАЦ1ВНИК1В
Розглянуто питання про загальну i профестну соцiалiзацiю, волонтерську di^bmcmb та ii види за етапами: оргатзащя волонтерськог дiяльностi, ствробтництво вищих навчальних закладiв (ВНЗ) з громадськими оргатза^ями i державними соцiальними службами. Проведено аналiз волонтерськог дiяльностi в зарубiжних крашах Визначено завдання волонтерiв, ят спрямоваш на виховання i соцiалiзацiю особистостi.
Ключовi слова: студентська молодь, загальна соцiалiзацiя, професшна соцiалiзацiя, волонтери, волонтерська дiяльнiсть, види волонтерськог дiяльностi, цттсш орieнтацii.
Л. И. РОМАНОВСКАЯ
ВОЛОНТЕРСТВО КАК СРЕДСТВО ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ СОЦИАЛИЗАЦИИ БУДУЩИХ СОЦИАЛЬНЫХ РАБОТНИКОВ
Рассмотрен вопрос об общем и профессиональную социализацию, волонтерскую деятельность и ее виды по этапам: организация волонтерской деятельности, сотрудничество вузов с общественными организациями и государственными социальными службами. Проведен анализ волонтерской деятельности в зарубежных странах. Определены задачи волонтеров, которые направлены на воспитание и социализацию личности.
Ключевые слова: студенческая молодежь, общая социализация, профессиональная социализация, волонтеры, волонтерская деятельность, виды волонтерской деятельности, ценностные ориентации.
L. I. ROMANOVSKA VOLUNTEERING AS A MEANS OF PROFESSIONAL SOCIALIZATION
The article deals with the problem of general and professional socialization, volunteer activities and its types (internal and external) step by step: organizing volunteer activities, cooperation of HEI with NGOs and also with government social services. Volunteering in foreign countries is analyzed. The tasks of volunteers which are focused on education and socialization are defined.
Keywords: college students, general socialization, professional socialization, volunteers, volunteer activities, the types of volunteer activities, values orientation.
Змша суспшьних ввдносин в Укрш'ш донедавна характеризувалася прюритетною увагою до економiчних та пол^ичних аспекпв функцюнування держави на вiдмiну ввд проблем соцiалiзацil. Але на новому етат розвитку держави стають все бшьш актуальними питання вдосконалення особистосп, li творчого розвитку, активностi, загально! i професшно1 пiдготовки, прилучення до сощального буття молодi, зокрема соцiалiзацil студентсько! молодi.
Соцiалiзацiя людини - процес складний i тривалий. У педагопщ вiн розглядаеться у зв'язку з розумiнням сутi виховного процесу. Основними його учасниками у вищш школi е студенти i викладач^ як1 забезпечують формування особистостi. У процес життево! взаемодп пiд впливом соцiальних залежностей, рiзних впливiв виховного характеру в студенпв створюеться уявлення про свiт, формуються вмiння i навички дiяльностi, принципи поведiнки, розвиваються психiчнi якосп, що сприяе !х пiдготовцi до участi в суспшьному життi.
Вiдомо, що студентський вш - це сенситивний перiод для розвитку основних особиспсних соцiогенних потенцш людини, до яких належать: формування професшних, свiтоглядних i громадських якостей майбутнього фахiвця; розвиток професiйних здiбностей як передумова подальшо1 самостшно1 професшно1 творчо1 дiяльностi; становления iнтелекту i стабiлiзацiя рис характеру; перетворення мотивацп та вне! системи цiннiсних орiентацiй; формування соцiальних цiнностей у зв'язку з професiоналiзацiею. Тому саме тд час навчання у ВНЗ ввдбуваеться соцiалiзацiя студента як особистостi [2].
Метою статп е висвiтления питання соцiалiзацil студентсько1 молодi у процес волонтерськ1й дiяльностi.
Науковцi виокремлюють два етапи соцiалiзацil студентсько1 молодi:
1) етап загально1 соцiалiзацil - формування i засвоення основних соцiальних i психологiчних цiнностей: трудових, моральних, естетичних, полiтичних, правових, екологiчних, сiмейних;
2) етап професшно1 соцiалiзацil - засвоення людиною пе1 чи шшо1 професп, здобуття специфiчного рольового знання, коли роль пов'язана з виконанням певного виду пращ.
Система цшшсних орiентацiй посiдае важливе мiсце у структурi професiйного потенцiалу студента. Вони лежать в основi мотивiв дiяльностi, т1сно пов'язанi з бажаннями, емоцiями, штересами, почуттями особистост1 i е основою формування ставлення до себе, шших людей, оточуючого свiту. Цiнностi забезпечують вибiркове ставлення особистостi до матерiальних i духовних благ, iдеалiв, впливають на визначення мiсця особистостi в суспшьств^ а також на вибiр референтно1 групи. Несформованiсть цiннiсних орiентацiй породжуе внутрiшнi протирiччя, конфлiкти, наслвдком чого е невизначенiсть життево1 позици, непослiдовнiсть дiй у процесi досягнення мети.
Залучення студентiв до освоення свое1 майбутньо1 професiйноl дiяльностi може, з одного боку, змщнювати професшну мотивацiю, а з iншого - слугувати зразком для побудови власно1 життево1 стратегil. У цьому зв'язку надзвичайно важливо, щоб студенти, зокрема майбутш соцiальнi працiвники, були залученими до спецiально органiзованоl роботи. Такою роботою тд час навчання студенпв у ВНЗ може бути волонтерська дiяльнiсть.
Зауважимо, що волонтерська дiяльнiсть студентiв пiд час навчання у ВНЗ якраз е одшею з важливих форм !х участi у громадському житл як провiдного напряму соцiалiзацil та одним iз засобiв набуття умiнь i навичок професшно1 дiяльностi.
Загалом сьогоднi волонтерство у виршенш проблем соцiалiзацil розглядаеться у таких аспектах:
• як ресурс сощально1 роботи для створення бiльш сприятливих умов соцiалiзацil на всiх рiвнях, у т. ч. на рiвнi громади, через надання волонтерами допомоги шшим;
• як засiб створення бшьш сприятливих умов для соцiалiзацil учасникiв волонтерського руху через активiзацiю та спрямування 1хньо1 дiяльностi у сощально позитивне русло [4, с. 56].
Визначаючи волонтерську дiяльнiсть, сучасш дослiдники тлумачать сутнiсть цього феномена як:
- сощальну практику, що може бути освоена майбутнiми фахiвцями сощально1 сфери поза професiйною тдготовкою у ВНЗ на базi громадських органiзацiй;
- добровiльну дiяльнiсть, засновану на iдеях безкорисливого служения гуманним iдеалам людства, без цiлей отримання прибутку, одержання оплати чи кар'ерного зростання; отримання рiзнобiчного задоволення особистих i соцiальних потреб шляхом надання допомоги шшим людям;
- основу функщонувания громадських оргашзацш, територiальних громад, форму громадянсько! активностi населення;
- малоспецiалiзовану допомогу в рiзних сферах дiяльностi [8, с. 234].
Волонтерство е добровшьним вибором, що ввдображае особистi погляди та позицп i виражаеться у спiльнiй дiяльностi в межах рiзних асоцiацiй [4, с. 67]. Воно сприяе покращенню якосп життя, особистому процвианню й поглибленню солiдарностi, реалiзацil основних потреб на шляху будiвництва справедливого i мирного суспшьства, бiльш збалансованому економiчному i соцiальному розвитку, створенню нових робочих мюць i нових професiй. До головних принцитв волонтерського руху, належать принцип надання особистих або оргашзованих послуг, а також принцип перетворення волонтерства в елемент особистiсного розвитку, набуття нових знань та навичок [3, с. 24].
Педагопчна сутшсть волонтерсько1 дiяльностi полягае у сприянш формуванню i розвитку цiнностей, мотиваци на участь у дiяльностi, змш психологiчних якостей особистостi, ставлення до себе та оточуючих людей, сощальна - у засвоеннi соцiальних норм, знань, формуванню сощального досвiду, а також оволодшш технологiями, прийомами та рiзними формами волонтерсько1 дiяльностi.
За своею суттю волонтерство дае змогу розширити дiапазон професшно1 дiяльностi студенпв соцiально спрямованих спецiальностей, надаючи при цьому певнi переваги порiвияно iз звичною навчально-професiйною дiяльнiстю, основними з яких е:
- добровiльнiсть учасп, а отже, бiльш стiйка мотиващя до дiяльностi;
- бiльша самостшшсть, що призводить до бiльш динамiчного та як1сного особистiсного та професшного зростання;
- бiльша свобода вибору об'екпв волонтерсько1 дiяльностi, И змюту, форм, отже з'являеться бiльше умов для вибудови шдив^ально1 траекторп професшного становлення;
- бiльше каналiв сощального порiвняння (iншi волонтери, професiонали сощально1 сфери тощо), а звiдси - умови для формування бiльш об'ективно-критичного ставлення до себе як особистосп, так i фахiвця.
Пiд час волонтерсько1 дiяльностi студенти отримують знання, вмiния i досвiд:
- щодо загально1 соцiалiзацil: глибшi знання з сощальних проблем, реальнiшi уявлення про споиб життя рiзних верств населення; новi навички й досвiд загального характеру; розвиток комушкативних навичок, досввд спiлкування з рiзними людьми; досввд дiлового спiлкувания й дiловоl поведшки; самоактуалiзацiя та самореалiзацiя завдяки переходу до нового, бшьш активного способу життя; самоствердження через вiдчуття себе корисним, отримання бшьш сощально поважного статусу тощо;
- щодо професшно1 соцiалiзацil: перевiрку власно1 теоретично1 та практичное' пiдготовки на практицi; самодаагностику професiйноl придатностi та професiйних пристрастей; стiйку динамiку соцiально-цiннiсноl складово1 у системi професiйноl мотивац^; набуття додаткових фахових знань з майбутньо1 спещальностц напрацювання навичок спiлкувания з майбутшми клiентами, спiлкування з професiоналами в обранш спецiальностi; знайомство з новими методиками i технологiями; вiдпрацювання власного набору професшного шструментарш; формування шдив^ального стилю професiйноl поведiнки й дiяльностi.
Волонтерську дiяльнiсть студенпв можна умовно подiлити на «внутршню», яка здшснюеться за рахунок сво!х ресурив у межах самого навчального закладу, та «зовшшню», тобто ту, яка здшснюеться за межами навчального закладу або у ствпращ з громадськими оргашзащями та державними органами сощально! служби.
«Внутрiшня» волонтерська дiяльнiсть, на нашу думку, може бути оргашзована за такими напрямами:
- оргатзащя дозвШя у студентському середовищi. Як будь-який колектив, студентське середовище мае сво! норми, правила, установки, тому створення атмосфери невимушеностi, психологiчного комфорту дасть можливють студентам спокiйнiше штегруватися в новi умови та ефектившше працювати стосовно пiдготовки до майбутнього самостшного життя. За допомогою участ в оргашзацп дозвiлля як засобу соцiалiзацi! особистiсть засвоюе досвiд сустльства, його цiнностi, накопичуе соцiальнi знания та норми поведшки [6, с. 29];
- супровiд студентiв-першокурсникiв. Сощальний супроввд - це вид сощально! дiяльностi, що е формою сощально! тдтримки та передбачае продовж певного термiну надання конкретнiй особi комплексу правових, психологiчних, соцiально-педагогiчних, сощально-економiчних, соцiально-медичних, iнформацiйних послуг соцiальним пращвником, а також, у разi потреби, стльно з iншими фахiвцями з рiзних установ та органiзацiй [7, с. 206]. Роль сощального працшника при цьому можуть вiдiгравати волонтери. Найчаспше студент-першокурсник ввдчувае фiзичне та психiчне перевантаження. Адже I курс - це початок студентського життя, перюд адаптаци до нових сощальних умов навчання у БУР, коли студенти повинш прийняти нову сощальну роль, засво!ти вимоги навчального закладу, звикнути до нового колективу, долучитися до професi!. I на цьому етат дуже важливою для устшно! соцiалiзацi! студента-першокурсника е роль волонтерш, як1 покликанi допомогти зорiентуватися йому в суспiльнiй сферi, зокрема сощальнш, а також оволодiти досввдом старших поколiнь, навчитися самостiйно освоювати сво! ирофесшт знання та життевий досввд. Розумiючи проблеми першокурсник1в краще за iнших, волонтери: вивчають мотиващю, р1вень самооцiнки, на пiдставi яких складають план соцiального супроводу; допомагають у поселеннi до гуртожитку, оформленш документiв, знайомствi з правилами внутршнього розпорядку; проводять тренiнги на згуртовашсть групи; розробляють рекомендацi! для кураторiв, викладачiв щодо особливостей та специфши роботи зi студентами-першокурсниками;
- соцiально-педагогiчна робота з батьками, тобто такий рiзновид сощально-педагопчно! дiяльностi, що здшснюеться у певнш соцiальнiй iнституцi! та спрямований на точно визначений об'ект впливу [7, с. 196]. У цьому разi об'ектом впливу е батьки студенпв. Серед методiв, яш при цьому можуть використовувати волонтери, ефективним е метод консультування (1ндив^ального чи групового), Днi вiдкритих дверей, «крут столи», листування з батьками;
- надання соцiально-педагогiчно'i тдтримки та послуг студентським с1м'ям, яка розглядаеться як «система заходiв суб'екпв сощально-педагопчно! роботи, спрямована на виршення проблем осiб, як1 перебувають у складних життевих обставинах шляхом надання !м допомоги чи необхвдних видiв соцiальних послуг» [7, с. 98]. До найбшьш поширених видiв соцiально! пiдтримки вiдносяться: матерiальна, психолопчна, педагогiчна, юридично-правова [1, с. 67]. Враховуючи таш найбiльш розповсюдженi труднощi студентських сiмей, як поганi житловi умови, невлаштований побут, низький матерiальний рiвень, дефiцит вiльного часу, дiяльнiсть волонтерiв полягае у: матерiальнiй тдтримщ шляхом забезпечення продуктами харчування, одягом; допомозi з доглядом за немовлятами; психолопчнш пiдтримцi студентських сiмей, яка спрямована на мобшзащю внутрiшнiх ресурав, подоланнi невпевненостi у сво!х силах, змщненш активно!, дiяльно! особистiсно! позицп; проведеннi лiкувально! гiмнастики, органiзацi! медичного огляду дiтей; допомозi в оформленш необхвдних документ1в та пiльг. Педагопчна пiдтримка орiентована на превентивну та оперативну допомогу шляхом надання сощально-педагопчно! шформацп, проведення просвiтницьких заходiв, консультацш, бесiд.
Аналiз заруб1жного досвiду сощально! освпи у ВНЗ дае таш напрями «зовнiшньо!» волонтерсько! роботи:
- оргатзащя волонтерськог роботи на 6c3i студентських об'сднанъ. Наприклад, досввд Шмеччини, Францiï, Швейцарiï показуе перспективи соцiально-культурноï сфери професiйноï дгяльносп майбутнiх соцiальних працiвникiв - так званих фахiвцiв-анiматорiв. Пiд «ашмащею» розумшть свiдому партнерську дiяльнiсть, спрямовану на розвиток i 3Mi^ соцiального спшкування людей, суспiльних структур й удосконалювання умов для дiй окремих шдиввдв i соцiальних груп з метою бшьш повноï реалiзацп ресурсiв людини. Використання цieï технологiï при бажанш працювати та мiнiмальних фiнансових витратах дозволяе студентам-анiматорам активно залучати молодь до культурного i сощального життя суспшьства, вчить вшьно мислити, критично осмислювати сво1' знання, переконання, формування умшня розумiти iншi погляди, переконливо викладати власнi погляди в публiчному виступi, бути психологiчно стiйким i позитивно налаштованим;
- ствробтництво ВНЗ i3 громадськими оргатзащями, до дiяльностi яких залучають cmydeHmie. Домовлешсть ВНЗ iз громадськими оргашзащями про спшьну сощальну-педагогiчну дiяльнiсть дае змогу студентам-волонтерам отримати пiд наглядом досввдчених практиков досвiд у обслуговуваннi-патронажi (традицшна форма допомоги однiеï людини шшш, яка припускае особисту пiдтримку, допомога тд час покупок, дружнi вщввдування, обмiн досвiдом тощо), полiпшеннi психолопчного стану громади, участi в групах самодопомоги, зборi фiнансових засобiв та пожертвувань, боротьбi за змiни й захист громадянських прав, спрямованi на змiну функцiонування установ, захист, розширення прав громадян, дiяльностi у розробщ програмних лiнiй громадських органiзацiй та ix керiвництвi.
- ствробтництво ВНЗ i3 державними сощальними службами, до дiяльностi яких залучають студентiв. Волонтерська дiяльнiсть здшснюеться пiд керiвництвом та контролем досвiдченого працiвника соцiальноï служби по роботi з молоддю, який плануе педагогiчну волонтерську роботу так, щоб можна було набути власний досввд мiнiмум у двох видах дгяльносп. Праця студентiв-волонтерiв зводиться до роботи з вда^вачами в центрах сощальних служб, допомоги в оргашзацп заxодiв, патронажу, поширення iнформацiï, ощнювання державних програм та ïx виконання, збору зовнiшньоï iнформацiï та не передбачае хаотичного характеру. Як правило, ввдносини мiж студентом-волонтером i сощальною службою регулюються договiрними зобов'язаннями, яю чiтко визначають обсяг робiт, завдання та очiкуванi результати. Тому волонтери ввдповвдають за виконання правил та вимог оргашзаци, збереження ïï матерiальниx цiнностей, а також будь-яку дiяльнiсть, яка негативно позначаеться на репутацп установи, тощо.
Хоча волонтерство е добровшьною дiяльнiстю, яка мае за мету реалiзацiю соцiальниx, благодiйниx i духовних iнтересiв, а не набуття матерiальноï винагороди, питання стимулювання суттевi для студентiв. Студентiв, яю вступають до лав добровольцiв, спонукають до цього не матерiальнi мотиви, а бажання набуття додаткових знань та шформацп, реалiзувати власну iнiцiативу, прийняти участь в життi рiзниx освггшх i соцiально-культурниx установ та бути сощально корисними [5, с. 47]. Тому стимулювання повинно ввдповвдати ïx сподiванням.
Серед очiкуваниx можна виокремити освине, iнформацiйне i нематерiальне стимулювання. Освине стимулювання - це надання волонтерам можливостi участi в просвиницьких програмах органiзацiï на безоплатнiй або пшьговш основi, набуття досвiду роботи за рiзноманiтними напрямами дiяльностi тощо. 1нформацшне стимулювання передбачае доступ до спецiалiзованиx iнформацiйниx джерел i матерiалiв - таких, як бiблiотечна система, штернет-ресурси, науково-дослiдницькi розробки, iнновацiйнi технологи та ш. Нематерiальне стимулювання надае волонтерам можливють органiзацiï вiльного часу, наприклад, безкоштовного вiдвiдування заxодiв, яш проводяться органiзацiею, окремих пiльг, послуг тощо.
Таким чином, волонтерська робота як складова процесу соцiалiзацiï дае можливють майбутньому фаxiвцевi включитися до всiеï сукупностi соцiальниx ролей, норм i поведшкових стереотипiв суспiльства, ознайомлюе iз загальною культурою i специфiчними субкультурами певного соцiуму. Вона сприяе розвитку професiйниx навичок майбутнього сощального пращвника: бачити реальну мету, планувати етапи ïï досягнення, проводити мошторинг процесу змiн i оцiнку результапв, залучати громадян до розвитку, шщшвати участь дiтей та дорослих у доброчинних справах, впроваджувати рiзноманiтнi масовi форми соцiальноï роботи,
представляти iнтереси громади в органах влади, вести переговори, встановлювати дiловi стосунки тощо.
Завдяки виконанню волонтерсько! роботи майбутнiй фахiвець стае активним учасником мiжособистiсних взаемовiдносин i професiоналом свое! справи, готовим надати допомогу тим, хто цього потребуе. Ця робота спонукае майбутнього фахiвця до активно! взаемодi! iз сощальним середовищем, встановлення тривалих взаемин iз представниками рiзних соцiальних груп суспшьства, що сприяе засвоенню соцiального досввду. Тож волонтерство можна визначити як заиб виховання i соцiалiзацi! особистосп, соцiально! взаемодi!, саморозвитку, самовдосконалення та самореалiзацi! i пiдготовки до здорово! професшно! дiяльностi, успiшно! життедiяльностi молодо! людини в сучасному суспiльствi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Безпалько О. В. Сощальна педагогiка: схеми, таблицi, коментарi: навч. поибник для студ. вищ. навч. закладiв / О. В. Безпалько. - К.: Центр учбово! лггератури, 2009. - 208 с.
2. Виноградова В. Проблеми соцiалiзацil студентсько! молодi / В. Виноградова. - К.: Укр. центр полгг. менеджменту. - Режим доступу: http://www.politik.org.ua.
3. Заверико Н. В. Мйжнародш оргашзацп у сощальнш сферi / Н. В.Заверико // Практична психолопя та сощальна робота. - 2001. - № 4. - С. 23-25.
4. Загальна декларащя волонтерiв: XI конгрес Млжнародно! асощацп волонтерiв (Париж, 1990 р.) // Волонтерський рух в Украш: тенденци розвитку. // Вайнола Р. Х., Капська А. Й., Комарова Н. М. та ш - К.: Академпрес, 1999. -112 с.
5. Обучение социальной работе: состояние и перспективы: материалы Международного конгр. школ социальной работы / под ред. В. Г. Бочаровой. - М., 1997. - 115 с.
6. Рижанова А. О. Сучасна соцiалiзацiя студентсько! молодi в поза навчальнш дiяльностi / А. О. Рижанова // Сощальна педагопка: теорiя i практика. - 2009. - № 4. - С.27-34.
7. Сощальна педагопка: мала енциклопедiя / за заг. ред. проф. I. Д. Зверево!. - К.: Центр учбово! лггератури, 2008. - 336 с.
8. Теория и практика социальной работы: отечественный и зарубежный опыт / отв. ред. Т. Ф. Яркина, В. Г. Бочарова. - Тула: АСОПиР РФ, 1993. - 312 с.
УДК 37.035: 37.018.3 (2)
О. В. ПОЛ1ЩУК
СОЩАЛЬНО-ПСИХОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ ПРАВОВОГО ВИХОВАННЯ УЧН1В 5-6 КЛАС1В ШК1Л-1НТЕРНАТ1В
Розглянуто теоретичний аспект правового виховання учтв 5—6 клаЫв шкiл-iнтернатiв. Уточнено суть поняття «правове виховання учтв 5—6 кла^в шкiл-iнтернатiв». Висвтлено психологiчнi особливостi молодших тдлтюв таких навчальних закладiв. Проаналiзовано специфк правового виховання молодших тдлтюв шкiл-iнтернатiв. Вiдзначено вплив соцiального досвiду вихованщв ттернатних установ на ефективтсть правового виховання.
Ключовi слова: правове виховання, школа-ттернат, дти-сироти, молодшi тдлтки, учт 5—6 клаЫв школи-ттернату.
Е. В. ПОЛИЩУК
СОЦИАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ПРАВОВОГО ВОСПИТАНИЯ УЧЕНИКОВ 5-6 КЛАССОВ ШКОЛ-ИНТЕРНАТОВ
Рассмотрен теоретический аспект правового воспитания учеников 5—6 классов школ-интернатов. Уточнена сущность понятия «правовое воспитание учеников 5—6 классов школ-интернатов». Отражены психологические особенности младших подростков таких учебных заведений. Проанализирована специфика правового воспитания младших подростков школ-интернатов. Отмечено влияние социального опыта воспитанников интернатних учреждений на эффективность правового воспитания.
