CC BY
24
RA. Донина, Н.В. Протасова
МАРКЕТИНГОВАЯ СТРАТЕГИЯ В УПРАВЛЕНИИ ...
ле, процент первоклассников, пришедших в 2014 году для обучения в первый класс из микрорайона школы на 3% выше, чем в прошлом году. Возросло в 3 раза количество первоклассников, пришедших из микрорайонов других школ Великого Новгорода. Но самое главное, в процессе работы над проектом значительно возросла активность всех участников образовательного процесса: детей, родителей, и педагогов.
Таким образом, по совокупности всех показателей можно утверждать, что реализация маркетинговой стратегии в школе позволяет добиться значительных результатов. Проводимые маркетинговые исследования, работа по созданию новых платных услуг, их ценообразованию, распределению и рекламе, активное продвижение школы, - все это является эффективным средством повышения результативности обучения, формирования положительного имиджа и ведения конкурентной политики.
Весной 2014 года школа приняла участие в общероссийском проекте «Школа - лаборатория инноваций» с темой проекта: «Маркетинговая деятельность как фактор успешности общеобразовательной организации в современных условиях». По результатам независимой оценки качества инновационной деятельности школа получила общественно-профессиональный статус «Школа - лаборатория инноваций». Для коллектива - это признание актуальности, новизны и эффективности выбранной стратегии развития.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ
1. Федеральный закон Российской Федерации «Об образовании в Российской Федерации», 29.12.2012 №
273-Ф3; ред. от 23.07.2013. [Электронный ресурс]. URL: http://base.garant.ru/70291362/- Загл. с экрана (дата обращения 24.12.2014).
2. Андреев С.Н., Мельниченко Л.Н. Основы некоммерческого маркетинга. - М.: Прогресс-Традиция, 2000.
- 256 с.
3. Панкрухин А.П. Маркетинг.- М.: Омега-Л, 2005.
— 656 с.
4. Донина И.А. Продуктивность взаимодействия образовательного учреждения и общественности как показатель маркетинговой компетентности его руководителя // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. Серия: Педагогика, психология. 2013. № 3 (14). С. 102-105.
5. Цыбина О.Ю. К вопросу о формировании маркетинга образовательных услуг в России // Самарский научный вестник. 2013. № 3 (4). С. 77-78.
6. Грабарник А.М. Формирование профессиональной компетентности при подготовке менеджеров в сфере образования // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. Серия: Педагогика, психология. 2013. № 3 (14). С. 74-76.
7. Волков А.Г., Батова В.Н. Эволюция концепции контроллинга в аспекте системного развития организации // XXI век: итоги прошлого и проблемы настоящего плюс. 2013. № 7 (11). С. 299-303.
8. Донина И.А. Успешность современной общеобразовательной организации как объект управления // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. Серия: Педагогика, психология. 2013. № 4 (15). С. 76-79.
© 2014
MARKETING STRATEGY IN MANAGEMENT OF THE MODERN GENERAL
EDUCATION ORGANIZATION
I. A. Donina, candidate of pedagogical sciences, associate Professor, associate professor of the department of professional pedagogical education and social management
Novgorod State University by the name of Yaroslav the Wise, Velikiy Novgorod (Russia)
N. V. Protasova, school principal School № 14, Velikiy Novgorod (Russia)
Annotation: In this article the experience of realization of marketing strategy in management of the modern educational organization is presented. The main approaches to noncommercial marketing and its specifics for education are considered. The authors presented the model of realization of marketing strategy and mechanisms of its realization. Also the analysis of the results received in the course of realization of model is provided in the article, the criteria and indicators of an assessment of its efficiency are considered. It is rather convincingly proved that development and realization of marketing strategy of the modern general education organization is one of ways of formation of its competitive advantages in the market of educational services. Also it is a condition of development of the educational organization in general.
Keywords: general education organization, competitive advantages, marketing strategy, management, noncommercial marketing, educational service, criteria and indicators of efficiency.
УДК 373.5
СОЦИАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ К ФОРМИРОВАНИЮ СОЦИАЛЬНО ЗРЕЛОЙ ЛИЧНОСТИ СТАРШЕКЛАССНИКА
© 2014
Л. А. Заворотченко, практический психолог первой украинской гимназии имени Николая Аркаса
города Николаева, соискатель
Николаевский национальный университет имени В. А. Сухомлинского, Николаев (Украина)
Аннотация: В статье автор совершил психолого-педагогический анализ социально-педагогических подходов вопросы формирования социальной зрелости старшеклассников как научно-педагогической проблемы. Освещены структуру социальной зрелости старшеклассников и особенности социально-педагогического подхода внеклассной работы.
Ключевые слова: социальная зрелость, зрелость, старшеклассники, внеклассная работа, личность.
Постановка науково'1' проблеми та ïï значення. Особливють сощально-педагопчного подходу позаклас-но1' роботи зi старшокласниками e створення конкретного сощально-культурного середовища для соцiалiзацiï особистосп.
Базуючись на сощально-педагопчному пiдходi суб'екти позакласноï роботи класш керiвники, вчител^ сощальш педагоги, практичш психологи та керiвники
гуртшв враховують той факт, що в процеа соцiалiзацiï особистосп повинна активно включатись в процеси са-моперетворення, що проходить у змшному сощальному середовищi [1, с. 27].
Анал1з остантх до^джень з цeï проблеми. Aналiз наукових праць з питання дослвдження сощально-педа-гопчного виршення проблеми формування сощально1' зршосп старшокласнишв сввдчить, що вчеш в певнш
Л.А. Заворотченко
СОЦИАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ К ФОРМИРОВАНИЮ ...
мiрi торкаються проблем формування сощально! зрь лостi школьно! молодi. Радянськ вчеш Л. Анциферова, Ю. Богуславський, Б. Братусь, М. Гончаров, I. Зверева, I. Зязюн, I. Кон, Ф. Корольов, Б. Ломов, £. Марков, I. Надольний, А. Мудрик, М. Сметанський, I. Пустельник, В. Турченко, Ф. Якобсон, Т. Старченко, М. Черниш, до-слщжуючи проблему формування сощально! зрiлостi шкшьно! молодi надавали !й iдеологiчного забарвлен-ня, зокрема, вважали, що основним змiстом сощально! зрiлостi пiдростаючого поколiння е комушстичний свь тогляд [2]. Як бачимо, думки дослвднишв збiгаються щодо сутносп процесу становлення сощально! зрiлостi особистосп: це розвиток людини ввд iндивiдуального до соцiального, набуття нею досввду виконання соцiальних ролей у дорослому життi, засвоення соцiальних щннос-тей, здатносп самостiйно вирiшувати власнi проблеми.
Формулювання мети та завдань статтi. Процес становлення сощально! зршосп старшокласнишв, вибiр ними життевого шляху вшбуваються у всiх основних сферах життедiяльностi особистостi, реалiзуючись пiд час навчання i виховання, засвоення i перетворення до-свiду старших поколiнь.
Виклад основного матерiалу й обтрунтування отри-маних результатiв до^дження. Основними сощаль-но-психолопчними регуляторами цього процесу i од-ночасно показниками положення молодi в суспiльствi i в структурi iсторичного процесу розвитку виступають щншсш орiентацi!, соцiальнi норми i установки, яш вони визначають тип свщомосп, характер дiяльностi, специфiку проблем, потреб, штереав, очiкувань молодi, типовi зразки поведшки.
Росiйська дослщниця М. Галагузова акцентуе увагу на тому, що сощальний розвиток старшокласника ввд-буваеться за двома взаемозалежними напрямками: сощ-алiзацiею, що передбачае оволодiння соцюкультурним досвiдом, його присвоенням й iндивiдуалiзацiею - на-буттям самостiйностi, вшносно! незалежностi [3].
У соцiально-педагогiчному значенш соцiальне виховання представляе собою цшеспрямований процес формування сощально значущих особистих якостей старшокласника, необхвдних йому для устшно! соцiалiзацi!. Найважливiшим в данiй системi якостей е сощальна зрiлiсть, що вшображае здатнiсть особистостi успiшно виконувати сощальш ролi i функцiонувати в сусшльств^ При цьому сутнiсний змiст сощального виховання поля-гае в створенш сприятливих органiзацiйно-педагогiчних умов для засвоення старшокласником соцiальних знань i щнностей, норм поведiнки i вiдносин в суспшьств^ вна-слiдок чого учень стае його повноправним членом [4].
Науково-педагопчний погляд на сутнiсну характеристику сощально-зршо! особистостi полягае в тому, що старшокласник розвиваеться в процес соцiалiзацi! i виховання, яш е цiлiсною системою та взаемодшть мiж собою. Духовний i предметний простори виховання ство-рюють практичне середовище, залучати старшокласни-шв до соцiально-культурних цiнностей, без яких воно залишилося б лише формальною моделлю, позбавленою реального життевого змюту.
Отже, соцiальна зрiлiсть старшокласника - це сощ-ально-педагогiчний результат, який виникае в процесi взаемоди сощального i педагогiчного середовища, розвитку i дорослiшання учня.
Соцiальна зршсть старшокласника як визначальна И готовшсть успiшно виконувати соцiальнi ролi i функщо-нувати в суспiльствi виникае саме на меж1 сощального i педагопчного середовища.
Неоднозначно пщходять учеш до вiкових характеристик формування сощально! зршосп особистостi (I. Бех, В. Болгарша, А. Капська, Л. Коваль, О. Киричук, I. Срмаков, Л. Кузьменко). Однi вченi вважають, що цей процес починаеться з формування особистосп i тривае впродовж усього перiоду И розвитку £. Марков, Т. Старченко, В. Турченко, М. Черниш, а iншi переко-нанi, що з огляду на умови психолопчного й фiзiологiч-
ного формування iндивiдiв початком соцiально! зршосп слiд вважати пiдлiтковий вiк. Принапдно зазначимо, що дослiдник £. Марков також переконаний в тому що «початком сощально! зршосп треба вважати вш 15-16 рок1в, а практичне виховання молодi полягае в тому, щоб сформувати якостi, як1 характеризують соцiальну зрiлiсть цiлiсно! особистосп» [2, с. 24].
Д. Фельдштейн указував у сво!х дослщженнях на формування сощально! зршосп особистосп саме в ран-ньому юнацькому вiцi, так як на думку науковця «основним поведшковим новоутворенням цього вщу е локус-контроль. Вiдповiдальнiсть першого типу (штернальный локус-контроль) характеризуеться тим, що особиспсть вважаеться вiдповiдальною за те, що з нею вщбуваеться. Вщповшальшсть другого типу пов'язана з ситуащею, коли людина схильна вважати себе вщповшальною за все те, що вщбуваеться з нею в житп або в життi шших людей» [5, с. 24]
Н. Заверико зазначае, що «кожний вшовий ступiнь розвитку вщображае систему сощальних цiнностей, установок, вимог до людини у даний перiод життя, характеризуеться певними психiчними новоутвореннями, визначае провшш сфери дiяльностi, сутнiсть стосуншв особистостi з оточенням, !! сощальний статус» [6, с. 61].
За С. Виготським, кожному вшу притаманна своя «сощальна ситуащя розвитку», що характеризуеться таким освгтшм середовищем, яке визначае споаб життя, внутршню позицш, властивостi особистостi, психiчнi новоутворення даного вiку. Класичним у психологи вва-жаеться уявлення, сформульоване Л. Виготським, про те, що зовшшне тшьки тодi буде мати впливовий ефект на особиспсть, коли воно переломлене ^зь призму ш-дивiдуальностi [7].
Кожен з життевих етапiв фшсуе певний рiвень досяг-нень в аспекп розвитку соцiально! зрiлостi особистос-тi учня. Визнаючи актуальнiсть проблеми формування сощально! зршосп, науковцi В. Слободчиков i Е. Iсаев, у сво!х дослщженнях розкривають змiст сощальних но-воутворень людини, описують !х етапи: персоналiзацiю (переход до юносп), iндивiдуалiзацiю (перехiд до дорос-лосп), унiверсалiзацiю (як переход до старосп) [8].
Таким чином, аналiз психолого-педагопчно! лттера-тури дозволяе зробити висновок, що сощальна зршсть, не е застиглим набутим утворенням, вона накопичуеться в людиш в процес !! дорослiшання, а стушнь !! прояву може змiнюватися вiдповiдно до спрямованостi i змю-ту реальних процесiв виховання, навчання, самоосвь ти, самотворення (О. Бондаревська, С. Вершловський А. Мудрик, М. Никандров).
Формування соцiально! зрiлостi особистостi - це процес розкриття та розвитку потенцшних можливос-тей, а !! наявнiсть проявляеться через певнi якосп осо-бистостi, що мають суттевий вплив на саморегуляцiю Г! поведшки [9].
Критичний аналiз фiлософсько! лттератури дав нам змогу зробити висновок, що процес формуван-ня соцiально! зрiлостi вщбуваеться пщ впливом двох взаемопов'язаних умов, яш створюються суспiльством для розвитку творчих можливостей особистостi та ра-цiального й ефективного використання цих умов самою особиспстю.
Не менш значним для нас е дослщження А. Гудзовсько!, яка з'ясувала, що сощальна зршсть виступае результатом становлення суб'ектносп людини стосовно власного життя, сощально! групи, до яко! вона себе вщносить, та результатом самовизначення в iндивiдуальному та сощальному просторi [10]. На думку дослщнищ Л. Божович результатом становлення сощально! зршосп особистосп е сформованють «картини свтту» особистостi, установки, стереотипи, щнносп; адаптованiсть особистостi; сощальна щентичшсть [11]. Рiвень сформованостi сощально! зршосп особистосп залежить вщ рiвня суспiльних вiдносин i вказуе на яшс-но новий етап у розвитку людини, на основi якого вона
Л. А. Заворотченко психолого-педагогическое
СОЦИАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ К ФОРМИРОВАНИЮ ... направление
здатна виконувати сощальш функци.
Виршальну роль у формуванш соцiально зршох особистосп вiдiграe належнiсть людини до певнох сощальнох групи, яка об'еднуе людей, близьких за вiком, наявшстю полiтичних i громадських прав, певною про-фесieю.
У психологи, у зв'язку з дослХдженням процесу фор-мування сошально-психолопчнох зрiлостi, закономiрно формуеться проблема суть якох полягае в наступному: у як1й послiдовностi або причинному зв'язку ми може-мо розглядати два фундаментальнi феномени - «дорос-лiсть» i «зрiлiсть». Ми можемо розглядати зрiлiсть як наслшок дорослостi i навпаки, - дорослють як насль док зрiлостi. Стосовно першого варiанта, ми вважаемо, що дорослiсть не може вважатися синошмом зрiлостi. Критерiем дорослостi особистостi, таким чином, стае зршсть, при цьому критерiем зрiлостi не може вважатися дорослють. Формування сощальнох зршосп особис-тостi старшокласникiв у позакласнш дiяльностi - це дХа-лектичний процес набуття досвiду соцiальних вшносин i засвоення нових соцiальних ролей, якх реалiзуються в процесi стлкування i самопiзнання шляхом присвоення, збагачення i передачi досвiду сощальнох взаемоди, не-обхшнох для формування готовностi до соцiальних дiй, активно1 штеграци в соцiум i самореалХзацп особистосп в сустльстш. Синтез сфер дiяльностi, спiлкування i са-мопiзнання найбшьш продуктивнi в системi позакласно1 д1яльносп старшокласник1в, найкраще адаптованi до дитини, хх iнтересiв, соцiальних запитiв, темпу, рiвня, обсягу сприйняття i засвоення необхХдних знань, умiнь i навичок, способiв мислення i дiяльностi. Крiм того, засвоення нових джерел освггаьох шформаци, власний досвХд творчо1 д1яльносп, спiлкування з компетентни-ми людьми, мiж особисте спiлкування учнiв дозволяе повшше використовувати потенцiал позакласно1 робо-ти. Сфера спiлкування в процеа позакласно1 дiяльностi виступае як система внутршшх ресурсiв особистостi, необхiдних для побудови ефективно1 комушкацп i соць ально1 взаемодп. Включення старшокласникiв у процеа позакласно1 дiяльностi не лише в групу однолiткiв, але i в рiзновiковий колектив, де взаемодшть учнi та педагоги з рiзними характерами, звичками, життевим досвшом i цiнностями, розширюе межх розвивального спшкуван-ня, тому старшокласники мають великх можливостi для формування комушкативнох компетентностi, яка виступае важливим механiзмом сошалХзацп особистосп.
У процеа формування сошальнох зршосп старшо-класника слад особливо наголосити на формуванш його самосвадомосп. Реальним проявом такого рХвня розви-тку сощальнох зршосп учня е спроба самоутвердитися в середовищi дорослих та зростаюча самокритичшсть Х самоконтроль.
На формування сощальнох зршосп особистосп впли-вае громадська Х трудова дХяльшсть, умови оргашзацп якох викладено в працях В. Болгарино1, М. Болдирева, А. Сшркша, Д. Тхоржевського. Серед уах трактувань д1яльносп особистосп найточшшим е те, в якому ствер-джуеться, «що Хснування особистосп в навколишньому свхп, серед предмепв Х явищ природи, в суспшьствХ - це специфХчна форма руху. Провхдною називають д1яль-нХсть учня, яка характеризуеться наступними ознаками: д1яльшсть, внаслшок якох виникають шшХ, новХ типи дь яльносп, тобто д1яльшсть, вхд якох залежить особиспсть учня» [12, с. 424]. Закономiрна змiна провшних титв д1яльносп визначае загальнi риси перiодiв психХчного розвитку особистосп. У сферi стлкування вшбуваеть-ся розширення кола взаемозв'язшв людини, збагачення хх змюту, поглиблення знань про шших людей, безпо-середнiй розвиток навичок спiлкування. Процес формування сощальнох зршосп особистосп можна уявити як «систему спрямованих на нех впливХв сустльства» [13, с. 9].
Аналiз проведених дослщжень шдтвердив, що ру-шшною силою процесу формування сощальнох зршосп 68
е розв'язання протирХч, якх з погляду системного шдходу до хх аналiзу подшяють на три сошально-педагопчш категорий педагопчш, психолопчш та особиспсш [14-20]. Таким чином, ми виокремили наступш джерела- проблем у формуванш сошальнох зршосп старшокласнишв:
- протирХччя мХж розвитком штелектуальних Х фХзичних сил;
- недооцшка життя приводить до виникнення песимХстичних настрохв;
- абстрактшсть шеалХв Х життевих плашв;
- проблеми сошальнох Х психолопчнох адаптацп до умов життя (без отки батькХв) Х бажання швидше звшьнитися вхд тех отки;
- прагнення знайти «свох» шеали, як щось ввдмшне Х протилежне цшностям старшого поколшня;
- егоцентризм Х «почуття стадносп», усвшомлення своех власнох винятковосп;
- бажання самим зробити свш вибХр, але при цьому вадповадальшсть за нього не нести.
Таким чином, метою формування сошальнох зршосп старшокласникХв е набуття ними особистого досвХду в д1яльносп, освоення сощальних ролей, саморозвиток суб'ектно-особистих рацюнальних Х емоцшних вшносин в сощумХ та д1яльносп. Сощальна зршсть е штеграцшна якХсть особистосп, що штегруе сошальш знання, особи-стий сошальний досвш Х сошальну вшповвдальшсть, що забезпечуе устшну подальшу соцХалХзацХю особистостХ Х гармон1ю вщносин з навколишнХм соцХальним середо-вищем.
Саме позакласна робота як складова виховнох си-стеми школи виступае мехашзмом соцХалХзацХх, тобто процесу, який протХкае пХд сошальним Х педагогХчним контролем. Основними сошалХзуючими чинниками, що впливають на характер Х швидкХсть процесу формування сошальнох зршосп молодХ е:
- навчальний процес;
- виховний процес;
- сошально значуща суспХльна д1яльнХсть учшв;
- соцХально-педагогХчний Х психологХчний супровХд особистого, життевого Х професХйного самовизначення учнХв;
- професХйна Х сощальна компетентшсть педагогХв.
Висновки I перспективи подальших досл1джень.
Узагальнюючи змХст формування сощальнох зршосп слХд зазначити, що старшокласник мае включитись в життя мжро- та макросередовища, виконуючи певш соцХальнХ ролХ, закрХплюючи в свохй особистостХ певнХ моральнХ якостХ. Пш безпосереднХм впливом найближчо-го оточення школяра, його мХкросередовища формуеться система його цшшсних орХентацХй, життева позиц1я, яка виражаеться в дХяльностХ, спшкуванш, повсякденнХй поведХнцХ, формуе поступово сошальну позицш. Цей складний, багатогранний процес буде цшсним Х дХевим, якщо забезпечуеться поеднання впливу науки, мистецтва, полпики, моральностХ на свХдомХсть школяра та його за-лучення до активнох д1яльностХ: навчально-пХзнавальнох, суспХльно-полХтичнох, трудовох, культурно-дозвХллевох, а також спонукае його до рХзностороннього спХлкування в рХзних групах, колективах, об'еднаннях.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. СоцХальна педагогХка: теорХя Х технологХх: ПХдручник / За ред. I. Д. Зверевох. К.: Центр навчальнох лХтератури, 2006. 316 с.
2. Марков Е. С. Проблемы социализации молодого поколения // Молодежь: проблемы формирования и воспитания. М., 1978. С. 24-44.
3. Социальная педагогика: Курс лекций / Под общей ред. М. А. Галагузовой. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. 416 с.
4. Гайсина Г. И., Цилюгина И. Б. Воспитание социально зрелой учащейся молодежи: учеб. пособие [Текст]. Уфа: Изд-во БГПУ, 2010. 80 с.
5. Фельдштейн Д. И. Социальное развитие в про-
Л.А. Заворотченко
СОЦИАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ К ФОРМИРОВАНИЮ ...
странстве - времени детства / Д. И. Фельдштейн. М.: Флинта, 1997. 127 с.
6. Заверико Н. В. Сощальна педагопка. Навчальний поабник. / Н. В. Заверико. К.: Видавничий Дiм «Слово», 2011. 240 с.
7. Выготский Л. С. Некоторые вопросы детской (возрастной) психологии: собр. соч.: в 6 т. М.: Педагогика, 1983. Т. 4. 1983. 432 с.
8. Слободчиков В. И. К проблеме периодизации психологического развития в детском возрасте // Вопросы психологии. 1991. № 4.
9. Михайлов О. В. Формирование социальной зрелости студентов экономического профиля: дис. канд. пед. наук. Киров, 2000. 202 с.
10. Гудзовская А. А. Социально-психологическое исследование становления социальной зрелости [Електронний ресурс]: дис. канд. психол. наук: 19.00.05 / Гудзовская Алла Анатольевна. Самара, 1998. 230 с. Режим доступу: http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/121460. html.
11. Божович Л. И. Избранные психологические труды. М.: Между нар. пед. академия, 1995. 209 с.
12. Смелзер Н. Социология. М., 1994. С. 424-460.
13. Радул В. В. Становлення сощально! зршосп молодого вчителя (теорiя i практика): автореф. дис. доктора. пед. наук: спец. 13.00.01 / Валерш Вжторович Радул. К., 1998. 36 с.
14. Горбунова О.В. Социальная зрелость и черты характера личности // Самарский научный вестник. 2013. № 4. С. 54-57.
15. Екимова С.Г. Социальное проектирование как ресурс профессиональной подготовки бакалавра по социальной работе // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. Серия: Педагогика, психология. 2013. № 3 (14). С. 105-107.
16. Смагина А.А. Профессиональная компетентность учителя истории в формировании базовых национальных ценностей у старшеклассников // XXI век: итоги прошлого и проблемы настоящего плюс. 2013. № 8 (12). С. 156-161.
17. Степанов А.Н. Социальная философия: дидактические и эстетические аспекты // Вестник Самарского государственного технического университета. Серия: Психолого-педагогические науки. 2012. 1. С. 172-179.
18. Акопов Г.В., Варфоломеева Т.П., Чернышова Е.Л. Социальная психология образования // Самарский научный вестник. 2013. № 4. С. 9-11.
19. Парменов А.А. Некоторые аспекты изучения образа жизни личности // XXI век: итоги прошлого и проблемы настоящего плюс. 2012. № 4 (08). С. 49-56.
20. Кожакина С.О., Александрова Е.А. Принципы и подходы формирования социальной успешности подростков // Вектор науки Тольяттинского государствен-
ного университета. 2013. № 1 (23). С. 331-333. СОЩАЛЬНО-ПЕДАГОПЧШ П1ДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ СОЦ1АЛЬНО ЗР1ЛО1 ОСОБИСТОСТ1 СТАРШОКЛАСНИКА
© 2014
Л. А. Заворотченко, практичний психолог першо! украшсько! пмнази iMem Миколи Аркаса
мюта Миколаева, здобувач Миколагвсъкий нацюналъний умверситет 1мен1 В. О. Сухомлинсъкого, Миколагв (Украгна)
Анотащя: В статп автор здшснив психолого-педагопчний аналiз сощально-педагопчних пiдходiв питання формування сощально! зршосп старшокласнишв як науково-педагопчно! проблеми. Висвплено структуру сощально! зршосп старшокласнишв та особливосп сощально-педагопчного пщходу позакласно! роботи. Ключовi слова: сощальна зршсть, зршсть, старшокласники, позакласна робота, особиспсть.
SOCIAL-PEDAGOGICAL APPROACHES TO MAKING A SOCIALLY RESPONSIBLE SENIOR PUPILS
© 2014
L. A. Zavorotchenko, practical psychologist first Ukrainian school named Nikolai Arkas
Mykolayiv National University V. А. Suhomlinskogo, Mykolayiv (Ukraine)
Annotation: In this article, the author made a psycho-pedagogical analysis of social and educational approaches the issue of forming social maturity as senior scientific and educational problems. Deals with the structure of social maturity and high school students especially socio-pedagogical approach extracurricular activities. Keywords: social maturity, maturity, high school, class work, personality.
