CC BY
18
Муляр Оксана Петровна, Русинова Мария Николаевна ФОРМИРОВАНИЕ МИРОВОЗЗРЕНЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ ..
УДК 373.5.015.311-057.87
ФОРМИРОВАНИЕ МИРОВОЗЗРЕНЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ СТАРШЕКЛАССНИКОВ В ПРОЦЕССЕ ИЗУЧЕНИЯ ПРЕДМЕТОВ ОБЩЕСТВЕННО-ГУМАНИТАРНОГО НАПРАВЛЕНИЯ
© 2016
Муляр Оксана Петровна, кандидат педагогических наук, доцент кафедры теории и методики преподавания школьных предметов Волынский институт последипломного педагогического образования, Луцк (Украина) Русинова Мария Николаевна, учитель Коммунальное учреждение «Луцкая общеобразовательная школа 1-Ш ступеней № 11 - коллегиум
Луцкого городского совета», Луцк (Украина)
Аннотация. Формирование национального сознания, мировоззренческой культуры и активной жизненной позиции личности является главной задачей национальной системы образования. Мировоззренческая культура призвана обеспечить развитие целостной личности, способной сознательно относиться как к окружающей его мира, так и к самому себе, к мировоззренческому выбору, который ориентирован на общечеловеческие и национальные ценности. Решающим в формировании мировоззренческой культуры личности является старший школьный возраст, который характеризуется осмыслением человека своего места и роли в обществе, формированием жизненной позиции и ценностных ориентаций. Значительный потенциал для формирования мировоззренческой культуры старшеклассников имеют обществоведческие предметы, направленные на обобщение знаний, полученных учащимися по различным предметам и опыта, приобретенного в процессе жизнедеятельности человека. Обобщающий и систематизирующий характер предметов общественно-гуманитарного направления определяет некоторые методические особенности проведения уроков. Раскрывая перед учениками содержание мировоззренческих идей, учитель не должен навязывать свои убеждения. При проведении дискуссий, их правила и границы должны быть четко очерчены учителем. Рассматривая различные мировоззренческие идеи, учитель должен научить учащихся сопоставлять их, находить «точки соприкосновения». Раскрывая содержание урока, учитель должен учитывать многоаспектность духовного постижения действительности, способствует формированию у учащихся духовных потребностей и ценностных ориентаций. Содержание урока должен быть связан с собственным опытом и личными потребностями каждого ученика, с собственными желаниями и интересами. На уроке нужно использовать различные источники информации о человеке и мире, собственный жизненный опыт учителя и учеников. Учет приведенных выше требований позволит наиболее полно реализовать содержание и задачи мировоззренческого образования в учебно-воспитательном процессе.
Ключевые слова: мировоззрение, мировоззренческая культура, мировоззренческие идеи, жизненная позиция, социальная позиция, личность, старшеклассники, компетенция, интегрированный курс, общественно-гуманитарное направление, учебный процесс.
ФОРМУВАННЯ СВ1ТОГЛЯДНО1 КУЛЬТУРИ СТАРШОКЛАСНИК1В У ПРОЦЕС1 НАВЧАННЯ ПРЕДМЕТ1В СУСПЫЬНО-ГУМАШТАРНОГО НАПРЯМУ
© 2016
Муляр Оксана Петрiвна, кандидат педагопчних наук, доцент кафедри теорн та методики
викладання шкшьних предме^в Волинський ¡нститут тслядипломног педагог1чног осв1ти, Луцьк (Украгна) Русшова Марiя МиколаТвна, вчитель Комунальний заклад «Луцька загальноосв1тня школа 1-11 ступемв № 11 - колег1ум Луцьког м1ськог ради», Луцьк (Украгна)
Анотащя. Формування нацюнально! св1домост1, свггоглядно! культури 1 активно! життево! позицп особистосп е головним завданням нацюнально! системи освгга. Свггоглядна культура покликана забезпечити розвиток цшс-но! особистосп, здатно! сввдомо ставитися як до оточуючого 11 свиу, так 1 до само! себе, до свггоглядного вибору, ор1ентованого на загальнолюдсьш й нацюнальш щнносп. Виршальним у формуванш свггоглядно! культури осо-бистосп е старший шшльний в1к, який характеризуеться осмисленням людиною свого мюця 1 рол1 в суспшьств1, формуванням життево! позицп та цшшсних ор1ентацш. Значний потенщал для формування свггоглядно! культури старшокласнишв мають суспшьствознавч1 предмети, яш спрямоваш на узагальнення знань, отриманих учнями з р1зних предмепв та досввду, набутого в процеа життед1яльност1 людини. Узагальнюючий 1 систематизуючий характер предмепв сусшльно-гумашгарного напряму визначае певш методичш особливосп проведения урок1в. Розкриваючи перед учнями змют свггоглядних вдей, вчитель не повинен нав'язувати власш переконання. Пвд час проведення дискусш, !х правила 1 меж повинш бути чпжо окреслеш вчителем. Розглядаючи р1зш свггоглядш ще!, вчитель мае навчити учшв сшвставляти !х, знаходити «точки дотику». Розкриваючи змют уроку, вчитель повинен враховувати багатоаспектшсть духовного осягнення дшсносл, яка сприяе формуванню в учшв духовних потреб та цшшсних ор1ентацш. Змют уроку мае бути пов'язаним з власним досвщом 1 особистими потребами кожного учня, з власними !хшми бажаннями та штересами. На урош потр1бно використовувати р1зномаштш джерела шформацп про людину 1 свгт, власний життевий досв1д вчителя та учшв. Врахування вищенаведених вимог дозволить най-бшьш повно реал1зувати змют 1 завдання свггоглядно! освгга в навчально-виховному процеа.
Ключов1 слова: свггогляд, свггоглядна культура, свггоглядш ще!, життева позишя, сошальна позишя, особистють, старшокласники, компетеншя, штегрований курс, сусшльно-гумашгарний напрям, навчальний процес.
120
Балтийский гуманитарный журнал. 2016. Т. 5. № 1(14)
Муляр Оксана Петровна, Русинова Мария Николаевна ФОРМИРОВАНИЕ МИРОВОЗЗРЕНЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ ...
THE FORMATION OF IDEOLOGICAL CULTURE OF SENIOR SCHOOLCHILDREN IN THE PROCESS OF TEACHING THE SUBJECT S OF SOCIAL AND HUMANITARIAN DIRECTION
© 2016
Muliar Oksana Petrivna, candidate of pedagogical sciences, associate professor of theory and methodology of teaching of school subjects department Volyn Institute of Postgraduate Pedagogical Education, Lutsk (Ukraine) Rusinova Maria Mykolayivna, the teacher Public institution «Lutsk comprehensive school of I-II levels № 11 - Lutsk City Council's College», Lutsk (Ukraine)
Abstract. The formation of national consciousness, ideological culture and active life position of the individual are the main tasks of the national education system. Ideological culture aims to provide the development of the harmonious personality, capable to perceive herself and her environment consciously, to make ideological choices, based on universal and national values. Senior school age appears to be decisive in the formation of an ideological personality, because for children of this age is typical to search their place and role in society, to form their life position and value orientations. Social sciences for senior schoolchildren focus on synthesis of knowledge in various other school subjects and experience gained in the course of human life. Having summarizing and systematizing character, subjects of social and liberal direction have specific methodological features of teaching. It is important to teacher not to impose their own beliefs while explaining the meaning of one or another philosophical idea. Secondly, rules and boundaries of the discussion should be clearly defined by a teacher. While explaining particular philosophical idea, teacher should teach students how to correlate them and how to find their points of intersection. Conducting the new material, teacher also should take into account multidimensional nature of spiritual comprehension of reality, which helps children to form their spiritual needs and value orientations. The content of the lesson has to be connected with experience and personal needs of each student, as well as with their own desires and interests. The lesson should include information about the person and the world, received from various sources, especially from teacher's and student's experience. Considering demands of the above, allows a better understanding of the meaning and objectives of ideological education in the educational process.
Keywords: ideology, ideological culture, philosophical ideas, lifestyle, social position, identity, high school students, competence, integrated course, social and humanitarian direction, the learning process.
Постановка проблеми у загальному вигляд1 та и зв'язок з важливими науковими I практичними завдан-нями. Процес особиспсного становления особистосп тривае протягом усього людського життя. Однак у фор-муванш особистосп дуже важливим е юнацький вш, осшльки в цей перюд не тшьки ввдбуваеться бюлопч-не дозрiвання iндивiда, а й найвищими темпами фор-муеться свгтогляд i свгтоглядна культура. У старшому шильному вщ проходить становлення особистосп, по-ступове засвоення нею вимог сустльства, набуття со-щально значимих характеристик сввдомосп i поведшки, як регулюють Н взаемини iз суспшьством. Значний по-тенщал для формування свгтоглядно! культури старшо-класнишв мають суспiльствознавчi предмети, метою на-вчання яких е створення умов для розвитку особистосп компетентного, активного, вщповвдального громадяни-на Украши, члена европейсько! i свгтово! сшльноти, що здатний сприймати та ефективно ввдповщати на сучаст шдиввдуальт та сустльт виклики i загрози.
Анализ остантх дослгджень I публ1кац1й, в яких роз-глядались аспекти ц1е! проблеми I на яких обтрунтову-еться автор; видтення невирШених ранШе частин загально'1 проблеми. Проблема свгтоглядно! культури як компонента духовно! культури особистосп знайшла вь дображення в роботах таких вчених, як В. Андрущенко, I. Зязюн, С. 1коншкова, Н. Крилова, Н. Киященко, М. Рерiх, Л. Рувшський, О. Рудницька, В. Федотова, Г. Шевченко та ш. У !хшх дослщженнях культура по-чутпв розглядаеться як цштсно-смислова властивють особистосп, завдяки якш проявляеться И свгтосприй-мання, свгтовщношення, творча дгяльтсть та соцюкуль-турна поведшка.
Гуматстичний змют, виховний потенщал сус-пшьствознавчо! освгти розкрито в наукових пра-цях Б. Андрусишина, Р. Арцишевського, Т. Бакки, Т. Ладиченко, А. Шкори, О. Пометун, Т. Ремех, I. Смапна, О. Удода, Г. Фреймана та ш. Бшьшкть до-слщнишв схиляються до думки, що суспшьствознавча освгта як чинник соцiалiзацii особи сприяе виробленню у людини на основi рiзних форм соцiального та iндивiду-ального досвiду цiлiсного розумiния свiту й само! себе, яке дае !й змогу не лише орiентуватися в навколишнш дiйсностi i в самш собi, але й певним чином упорядкову-вати й свiдомо гармотзувати сво! вiдносини з природою Балтийский гуманитарный журнал. 2016. Т. 5. № 1(14)
та шшими людьми, займати певну життеву позицiю.
Формулювання ц1лей cmammi (постановка завдання). Метою дано! статп е розкриття методичних особливос-тей формування свiтоглядно! культури старшокласнишв у процесi навчання предмепв суспiльно-гуманiтарного напряму.
Виклад основного матерiалу до^дження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результатiв. Потреба у свгтогляднш культурi поеднуе свiтогляднi компетенцi!, зовнiшнi умови дгяльносп i внутрiшнiй свiт особистосп, штегруе суб'ективнi й об'ективнi моменти в ходi формування iндивiдуального свгтогляду i тому служить невiд'емною складовою процесу перетворення набутих компетенцiй в особисп переконання. Змiстом цiе!' потреби у вузькому розумiннi е штелектуальний та емоцiйно-психологiчний стани суб'екта, що ввдображае необхiднiсть таких орiентирiв i регуляторiв, якi здат-нi виконати роль методолопчних засад при визначент ставлення до оточуючого свiту й виробленш принципiв взаемодi!' з ним.
Задоволення те! потреби забезпечуе нормальне функцiонування i розвиток особистостi в сусшльсга за умови, якщо сформований власний свгтогляд вiдповiдае об'ективному змюту умов життедiяльностi в певному сошуш, тобто свiтогляд як система внутршшх регуля-торiв е надбанням духовного свпу особистостi лише за формою, шдиввдуально-особиспсним механiзмом, тодi як джерелом його смислоутворення е зовнiшне, сусшль-не [1].
Остаточним етапом завершення формування цшсно-го свiтогляду особистосп, способом внутршнього впо-рядкування взаемозв'язшв iндивiдуального та соталь-ного суб'екпв е свiтоглядна культура. Якщо свгтогляд
- це духовно-практичний спосiб освоения дшсносп i са-мовизначення людини в свт, який завжди реалiзуеться в конкретному свiтовiдношеннi, то свгтоглядна культура
- це поняття, що ввдображае певну градацiю рiвнiв розвитку свгтоглядно! свiдомостi, спiвiсиуваиия !! зразкiв, що вiдповiдають вимогам сустльства i менш прийнят-них Г! варiантiв.
Свгтоглядну культуру можна визначити як дп або життедiяльнiсть особистосп людини у просторi i чай створеного нею iндивiдуального образу свиу, що мю-тить структуроваиi уявлення про загальнi закономiрнос-
I2T
Муляр Оксана Петровна, Русинова Мария Николаевна педагогические
ФОРМИРОВАНИЕ МИРОВОЗЗРЕНЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ ... науки
Ti, яким шдкоряеться cbît, суспiльство i людина, а також про характеристики Гдеального, досконалого свГту, сус-пшьства i людини [2].
Розглядаючи свггоглядну культуру особистостi як свiтогляд вищо! якостi, як внyтрiшнiй регулятор уйе! життeдiяльностi людини, виокремлюють настyпнi функ-ци: 1) освiтньо-пiзнавальна - забезпечуе формування у свiдомостi yчнiв сучасно! науково! картини свiтy, культури мислення; 2) визначально-детермiнyюча - зумов-люе спрямованiсть свiтоглядy суб'екта, вшповщнють його iнтересам особистостi, ïï життевому самовизначен-ню; 3) регулятивно-коректуюча - полягае у регулюванш ставлення людини до свГту, сприяе формуванню цшсно1 та стiйкоï життево1 позицiï особистосл; 4) дГагностично-прогностична - забезпечуе глибоке розумшня, усвшом-лення суп i взаемозв'язку явищ дiйсностi та можливють передбачення тенденцiй ïx розвитку; 5) виховна - сприяе розвитку гумашстичних поглядiв особистостi, при-лученню ïï до надбань свгтово].' культури, до збагачення духовних цшностей, формуванню життевоï' i соцiальноï' позицш, соцiальноï' компетентностi; 6) розвиваюча -свщчить, що свiтоглядна культура особистосп е фактором ïï подальшого розвитку, стержнем життетворчостi; 7) сощально адаптивна - орiентyе на гармоншне узго-дження соцiальниx, групових i особистюних поглядiв, iнтересiв, запитiв, на гумашзацш стосунк1в мiж людьми [1].
Характерними рисами зрiлоï свiтоглядноï' культури е: 1) розумшня ïï як вгдкритш системи, що постшно збага-чуеться новими положениями, що розкривають цшнють людського буття; 2) творчий характер, що базуеться на якюно новому рiвнi рефлексiï i саморефлексiï, направлений на осмислення власного буття як якоюь цiлiсноï' едностi; 3) синтез загальнолюдських, нацiональниx, етнiчниx i групових цшностей; 4) творчий характер на методолопчному, концептуальному рiвнi; 5) активний характер, що впливае на конструювання картин i образiв свпу, на самостшний, особовий, творчий вчинок [3, с. 213].
Свггоглядна культура як системна оргашзащя вну-трiшнього свГту людини формуеться протягом усього ïï життя [4], але особливо активно - на еташ ïï особистю-ного стаиовления, тобто пiд час соцiалiзацiï особистостi на шдлгтковому еташ
Однак як шдлгтковий перiод е виршальним у фор-мyваннi свгтогляду особистостi, так рання юнiсть е сенситивною у становленш свггоглядно].' культури особис-тостi, оск1льки сформований свгтогляд починае втшюва-тись у практичну дГяльнють, у систему вадносин молодоï' людини зГ свгтом. Саме рання юнють характеризуеться рiзномаиiтнiстю фГзичних, психГчних i сошальних но-воутворень, вшзначаеться динашчними змшами у свь товщчутп, свгтосприйманш, в цшому у свггоставленш особистосп.
Процес формування свiтоглядноï' культури повинен бути систематичним i цшеспрямованим, причому першочергове значення тут вщграе школа [5], яка забезпечуе повноцшне формування свггоглядних компе-тенцш учшв. Свггоглядна культура е особистюною i ïï формування вимагае активних суб'ектних зусиль, тому важливого значення набувае оргашзащя дГяльностГ стар-шокласник1в (навчально!, соцiальноï, самотворчо!!, спш-кування), яка сприяе свггоглядному пошуку.
Як показуе практика, у процес формування свгто-глядноï культури старшокласнишв виникають певш труднощГ, яш зумовлюються впливом таких чинник1в: випереджаючим формуванням системи цшностей осо-бистостц нерГвномГрнютю розвитку iнтелектyальноï, спонyкально-мотивацiйноï' та дiево-практичноï' сфер особистостц вщмшностями наукових знань як складовоï наукового свгтогляду i свiтоглядноï культури особистос-ri та факторГв суб'ективного свГту людини; суперечнос-тями свггоглядного стаиовления особистосп, як1 охо-плюють так1 системи як: «особистють - свит», «особис-122
тють - внутр1шне «Я», «особистють - особистють» [6].
У старшш школ1 формування компетенцш про взаемозв'язки людей 1 суспшьства, про моральний змют культури та релпш учш отримують пщ час вивчення предмепв суспшьно-гуманпарного напряму. Зокрема, штегрований курс «Людина 1 сви» спрямований на уза-гальнення знань, отриманих учнями з р1зних навчальних предмет1в (лиератури, юторп, правознавства, географи, бюлоги тощо) та досв1ду, набутого в процеа життед1-яльносп людини, освоення базових компетенцш з ф1-лософп, полггологп, соцюлоги, культуролог^', розвиток теоретичних та практичних умшь 1 навичок, формування самосвщомосп особистост1. У зв'язку з цим перед вчи-телем встае завдання ознайомити учшв з р1зного роду свггоглядними щеями, як1 е основою найглибших люд-ських переконань.
Загальнодидактичш вимоги до уроку добре вщом1. Разом з тим, узагальнюючий 1 систематизуючий характер предмепв свггоглядного (сусшльно-гумаштарного) напряму накладае свш вщбиток на методику !х прове-дення. При викладанш штегрованих курс1в вчитель повинен керуватися певними методичними вимогами [7, с. 257].
Перш за все потр1бно враховувати, що кожна людина мае право на сво! свггоглядш переконання. Варто зазначити, що переконання вчителя не повинш вплива-ти на висвилення на урош тих або шших свггоглядних 1дей. Педагог повинен якомога повшше й об'ектившше розкрити перед учнями змют цих щей, не нав'язуючи власних переконань 1 визнаючи за учнями право на вшь-ний, але свщомий виб1р сво!х власних переконань. Це створюе сприятлив1 умови для використання вчителем на урош дискусшних метод1в навчання, як1 актив1зують мисленнев1 процеси, розвивають критичне мислення учшв, формують р1зш сощальш якосп, сприяють виро-бленню умшь висловлювати, аргументувати та вщсто-ювати власну точку зору, погляди, переконання, вчить толераитностi тощо. Але умови, правила 1 меж1 прове-дення таких дискус1й повинш бути ч1тко окреслен1 вчи-телем.
1нод1 св1тоглядн1 положення та ще!, як1, на перший погляд, е несумюними, взаемовиключаючими, насправ-д1, можуть бути взаемодоповнюючими. Врахування ще! особливост1 свггоглядних 1дей дозволяе вчителев1 поста-вити перед учнями завдання сшвставити щ 1де! та знайти «точки дотику». Такий пщхщ дае можлив1сть не тшьки розширити кругоз1р учн1в, але й сприяе розвитку !хньо! толерантносл, уникненню в !хнш св1домост1 уперед-жень та стереотип1в.
Ще одна особливють, яка повинна враховуватися учителем при висвиленш св1тоглядних проблем та щей, це - багатоаспектшсть духовного осягнення дшсносп. Ф1лософ1я, рел1г1я, мораль, мистецтво, право, политика в1дображають певний аспект сошального життя 1 в1дтво-рюють його духовно. Розкриваючи змют уроку, вчитель повинен не тшьки давати знання учням про об'екти вивчення, але й придшяти належну увагу формуванню у них духовних потреб та цшнюних ор1ентацш.
У процес1 св1тоглядно! осв1ти вс1 предмети мають розглядатися не тшьки через !! в1дношення до людини взагал1, а й по вГдношенню до конкретно! людини, у да-ному випадку - учня. Це означае, що змют уроку мае бути пов'язаним з власним досв1дом 1 особистими потребами кожного учня, з власними бажаннями та штер-есами. Учень мае бути не лише об'ектом, а й суб'ектом навчального процесу. А це можливо за умови розум1н-ня учнем мети й необхгдност1 свггоглядно! осв1ти, його прагнення до досягнення ц1е! мети, сформован1сть 1нтер-есу до свггоглядних питань 1 навичок оволодшня св1то-глядним матер1алом.
Свггогляд е найб1льш синтетичною формою духовного освоення дшсносп й штегруе в соб1 р1зн1 форми сошального досвгду. Це зумовлюе використання на уро-ц1 р1зноман1тних джерел шформацп про людину 1 св1т, Балтийский гуманитарный журнал. 2016. Т. 5. № 1(14)
зокрема шших навчальних предмепв, художньо! й на-уково-популярно! лгтератури, засобiв масово! шформа-цп, власного життевого досвiду вчителя та учшв тощо.
Висновки дослгдження I перспективи подальших до-слгджень даного напряму. Свгтоглядна культура сприяе визначенню необхадно! орiентацii особистосп в природному та сощальному середовищi, а також здiйсненню змш на основГ розкриття об'ективних закошв буття. До того ж вона допомагае розвивати умшня критично ста-витися до факпв реально! дшсносп та усвiдомлювати власний життевий досвщ на основГ висновшв природ-ничих наук, мГфологп, релт!, фшософп. Вивчення свь тоглядних предмепв допомагае формувати самостiйне мислення у старшокласнишв, сприяе соцiалiзацii особистосп, досягненню нею сошально! зршосп, Г! Гндивщу-альному й соцiальному самовизначенню, зайняттю нею певно! життево! та сошально! позици. Узагальнюючий Г систематизуючий характер предмепв суспшьно-гумаш-тарного напряму визначае певш методичш особливосп проведення урошв, врахування яких дозволить найбшьш повно реалГзувати змГст Г завдання свгтоглядно! освгти в навчально-виховному процесс
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Шаповал О. А. Формування свгтоглядно! культури старшокласнишв у процей засвоення знань про людину Г суспшьство : Дис. ... канд. пед. наук. Луцьк, 1999. -209 с.
2. Леонтьев Д. А. Мировоззрение // Человек: философско-энциклопедический словарь / под ред. И. Т. Фролова. М.: Наука, 2000. - С. 193-194.
3. Хайруллша Ю. О. Свгтоглядна культура особистосп: структурно-функцюнальний аналГз: монограф1я. К.: Вид-во НПУ Гмеш М. П. Драгоманова, 2011. - 235 с.
4. Ковальчук I. А. Свгтоглядна культура особистос-п в контексп дефштивних тдходГв [Електронний ресурс]. URL: http://www.sworld.com.ua/konfer32/274.pdf
5. Швець Т. Особливосп громадянсько! сощалГза-ци старшокласник1в в умовах евроштеграцп // ОсвГта Г управлшня. 2009. - Т. 12. - № 3-4. - С. 147-153.
6. Смапна Т. Сощальна компетентшсть учшв: змют Г структура // Педагопчна майстерня. 2011. - № 2. -С. 21-24.
7. Арцишевський Р. А. Свгтоглядна освгта: теорГя, ю-тор1я, методика: монограф1я. Луцьк: СхГдноевроп. нац. ун-т Гм. Лей УкраГнки, 2013. - 304 с.
Муляр Оксана Петровна, Русинова Мария Николаевна
ФОРМИРОВАНИЕ МИРОВОЗЗРЕНЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ ...
Балтийский гуманитарный журнал. 2016. Т. 5. № 1(14)
123
