CC BY
14
УДК [373.5.016:3]-057.87
МЕТОДИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ ТОЛЕРАНТНОСТИ СТАРШЕКЛАССНИКОВ В ПРОЦЕССЕ ОБУЧЕНИЯ КУРСА «ЧЕЛОВЕК И МИР»
© 2015
О. П. Муляр, кандидат педагогических наук, доцент кафедры теории и методики преподавания школьных предметов
Волынский институт последипломного педагогического образования, Луцк (Украина)
Аннотация. Проблема формирования толерантности лежит не только в плоскости формирования поведенческих навыков, но и в более глубокой сфере - становление мировоззрения. В процессе изучения курса «Человек и мир» у учащихся формируются определенные «кирпичики» сознания, совокупность которых образует систему жизненных ориентаций. При этом ученики не только получают знания о человеке и обществе, но и приобретают практические умения и навыки налаживания гуманных, дружественных, уважительных, толерантных отношений с другими людьми. С точки зрения формирования толерантности старшеклассников особого внимания заслуживают темы, охватывающие те базовые понятия, которые являются основными для формирования сознательного толерантного поведения: многообразие, поликультурность, стереотипы, пропаганда, предвзятость, ограничения, дискриминация, меньшинства, насилие, права человека, выбор, ответственность, равенство, терпимость, толерантность. В основу методики формирования толерантности старшеклассников в процессе обучения курса «Человек и мир» должно быть положено сочетание осмысления учащимися главных идей и ценностей феномена «толерантность» с формами и методами работы, которые побуждают школьников к сотрудничеству, отказу от стереотипов и предубеждений, способствуют толерантному взаимодействию учеников. Это, прежде всего, методы проблемного обучения и интерактивные методы: работа в группах и парах, «непрерывная шкала мыслей», «занятие собственной позиции», метод проектов, симуляционные игры, рассмотрение моральных дилемм, дискуссии. Большое значение имеет и наполнение уроков особыми задачами-ситуациями, которые способствуют выработке у учащихся сдержанности, уступчивости, терпимости. Деятельность учителя должна быть направлена не на предоставление учащимся готовых ответов и решений, а на психологическую поддержку, рефлексию, формирования толерантной личности.
Ключевые слова: толерантность, мировоззрение, ценности, гражданское общество, демократия, права человека, дискриминация, предубеждения, стереотипы, методы обучения, воспитания, дискуссия.
Постановка проблеми у загальному вигляд1 та и зв'язок з важливими науковими I практичними завдан-нями. Розвиток демократп, тднесення гадносп особис-тосл, И культури, нацюнально! самощентифжацп, толе-рантносп у Нацюнальнш доктриш розвитку освгга у ХХ1 столгт визначено прюритетними напрямами державно! полггаки щодо розвитку освгга. В Державному стандарта базово! i повно! загально! середньо! освгга формування активно! громадянсько! позици, загальнолюдських мо-ральних якостей визначено одними iз основних завдань освггаьо! галузi «Суспшьствознавство». Актуальшсть проблеми формування особистосл, здатно! не лише орь ентуватися в навколишнш дшсносп i в самш собГ, але й певним чином упорядковувати й свГдомо гармонiзувати сво! вГдносини з природою та шшими людьми, займати певну життеву позицш, вимагае як нового змiсту освгга, так i нових пiдходiв до навчання й виховання.
Анализ остантх дослгджень I публ1кац1й, в яких роз-глядались аспекти ц1е! проблеми I на яких обтрунтову-еться автор; видтення невирШених ранШе частин загально'1 проблеми. Психолого-педагопчш аспекти проблеми формування толерантносп висвилено в пра-цях О. Асмолова [1], О. Байбакова [2], В. Бойка [3], С. Братченко [4], О. Гриви [5], В. Лекторського [б], Д. Леонтьева [7], Г. Солдатово! [8] та ш. У цих працях дослщжено толерантнiсть у соцiально-психологiчному аспекп, у м1жгрупових i мiжособистiсних вГдносинах, у контекстi процесуальних аспектiв стлкування, розкри-то подходи до проектування i реалiзацi!' педагогiчно! дь яльносл з позицiй толерантностi.
Гуманiстичний змГст, виховний потенцiал сус-пiльствознавчо! освгга розкрито в наукових працях Б. Андрусишина, Р. Арцишевського, Т. Бакки, Т. Ладиченко, А. Шкори, О. Пометун, Т. Ремех, I. Смапна, О. Удода, Г. Фреймана та ш. Проблемi формування толерантносп в умовах сучасного освггаьо-го середовища присвячено дисертацшш дослГджен-ня С. Акутшо!', О. Байбакова, Т. Бакки, Г. БардГер, Т. Бшоус, I. Борсук, I. Бурнашово!, О. 1чансько!, О. Крушельницько!, Ю. Кузнецово!, Л. Школаево!', Ю. Стежка, Ю. Тодорцева, А. Третьяково! та ш.
Проте аналГз фшософсько!', психолого-педагопчно! та методично! лиератури засвщчуе недостатню розро-блешсть проблеми формування толерантносп старшо-
класник1в у процес навчання суспшьствознавчих пред-мепв в загальноосвггаш школГ.
Формулювання щлей статт1 (постановка завдання). Метою дано! статл е розкриття методичних особливос-тей формування толерантносп старшокласнишв у про-цеа навчання курсу «Людина Г сви».
Виклад основного матергалу дослгдження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результат1в. ДослГдження показали, що значний потенщал у фор-муванш толерантноси старшокласнишв мають сус-пшьствознавчГ предмети. У процес !х вивчення учш не тшьки отримують знання про людину Г суспшьство, але й набувають практичних умшь Г навичок налагодження гуманних, дружшх, поважливих, толерантних стосуншв з шшими людьми, як1 належать до рГзних етнонацюналь-них Г сощально-культурних спшьнот, вшових, статевих та професшних груп [9, с. 3-4].
Викладаючи курс «Людина Г сви», вчитель повинен розумпи, що проблема формування толерантносп лежить не лише у площиш формування поведшкових навичок, але й у бГльш глибок1й сферГ - становлення свь тогляду. У процеа вивчення курсу в учшв формуються певш «цеглини» свщомосп, сукупшсть яких утворюе систему життевих орГентацш. Оск1льки толерантшсть належить до вищих, базових цшностей культури, мисте-цтво вчителя полягае в тому, щоб актуалГзувати п струк-тури свщомосп учшв, змГстом яких були б установки, якщо не на прийняття шших, протилежних позицш, то на бажання осягнути !хню суть.
Вважаемо, що особливо! уваги з точки зору форму-вання толерантносп старшокласник1в заслуговують теми, як1 охоплюють т базовГ поняття, що е основними для формування свГдомо! толерантно! поведшки: бага-томанишсть, полГкультурнють, стереотипи, пропаганда, упереджешсть, обмеження, дискримшащя, меншини, насильство, права людини, вибГр, вадповадальшсть, рГв-шсть, терпимГсть, толерантшсть.
Устшне розв'язання дано! проблеми передбачае за-стосування в навчальному процеа таких форм роботи, де мае мюце дГалог, емпатичне спшкування, проблемне навчання, ситуацп вибору [10, с. 125]. Це дасть можли-вють навчити учшв критично аналГзувати шформацш, виробити в них умшня вщрГзняти факти вГд стереотитв, розумгга кореш стереотишв та причини !х виникнення.
О. П. Муляр психолого-педагогическое
МЕТОДИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ ... направление
Розглянемо особливост методики формування толе-рантностi старшокласнишв у процесi викладання курсу «Людина i свп». Так, на урощ «Демокрапя як форма полiтичного життя. Громадянське суспшьство» вчитель ставить за мету: сформувати розумiння сутностi i цш-ностi демократ, правово! держави i громадянського суспiльства; розвивати вмшня самостшно! навчально-шзнавально1 дiяльностi у процеа роботи з рiзними дже-релами шформацп; виховувати активну громадянську позицш учнiв щодо участi в сустльному життi.
Учитель прогнозуе оч^ваш результатами уроку, пiсля якого учш зможуть визначати основнi принципи демократп як способу оргашзацп суспiльного життя, характеризувати ознаки громадянського суспiльства, осмислити цшшсть демократ та громадянського сус-пiльства для кожно1 людини.
План даного уроку структурно складаеться з трьох частин: актуалiзацп (5-7 хв.), основно1 частини (30-35 хв.) та тдсумкова частини (5-7 хв.)
Спочатку вчитель актуалiзуе тему уроку, використо-вуючи бесщу з елементами опитування. Зазначивши, що Конституцiя Укра1ни визначае нашу крашу як демокра-тичну, правову державу, вчитель пропонуе учням при-гадати з курсу правознавства, що таке «демократ»? Де i коли з'явився цей термiн? У яких значениях вживають слово «демокрапя» сьогоднi? Що таке «пряма демокра-™»? Що таке «представницька демокрапя»? Що ви знаете про демократичт традицп в Украiнi?
Переходячи до основно! частини уроку, вчитель ш-формуе клас, що поняттю «демократiя» понад два з половиною тисячолптя. Його автором вважають «батька юторп» Геродота. В мiру розвитку полiтичного життя розумiния демократп ютотно змiнювалося. Елементи демократ завжди були присутнi в життi людей. Сама демокрапя в процесi юторичного розвитку пройшла кiлька етапiв.
Оргатзувавши роботу в групах, вчитель дае завдан-ня учням опрацювати матерiал пiдручника i визначити iсторичнi форми демократп та вказати ознаки демократп, як мали мюце в кожному з цих перiодiв. Учш при-ходять до загального висновку, що демократiя iснувала дуже давно, але сучасне розумшня демократ сформу-валось не вiдразу.
Учитель наголошуе, що сьогоднi iснуе багато визна-чень термiну «демократiя»: «демократiя - це система управлшня, в якш верховна влада належить народовi», «демокрапя - це полiтична система суспшьства, побудо-вана на визнаинi народу як джерела влади, на юнуванш представницьких установ», «демократiя - це форма дер-жавно-полiтичного устрою суспшьства, що грунтуеться на принципi народовладдя». Вчитель пропонуе учням проаналiзувати наведет вище визначення i знайти у них спшьне (народ е джерелом i носiем влади).
Використовуючи метод «мозковий штурм», вчитель пропонуе учням назвати ознаки демократичного режиму (народ - джерело влади; подiл влади на законодавчу, ви-конавчу i судову; дотримання основних прав i свобод; права особи закршлет законом; органи державно! влади формуються в результата демократичних виборiв; поль тичний плюралiзм; багатопартiйнiсть; iснуваиия легально! опозицп; ЗМ1 вiльнi вiд цензури; дiяльнiсть полщи, армп, спецслужб регулюеться i обмежуеться законом; принципи толерантностi, сшвпрац i компромiсу; наяв-нiсть громадянського суспшьства та ш.).
Розпочинаючи розгляд питання про громадянське суспiльство, вчитель дае завдання групам: прослуха-ти розповщь i визначити основнi риси громадянського суспшьства. Учитель шформуе, що люди здавна мрiя-ли про модель суспшьства, яка б припускала дощльний компромю м1ж регулюючою роллю держави та штер-есами суспшьства, громадян. Такий зразок гармоншно! взаемодп держави та суспiльства називають громадян-ським суспiльством. 1дея громадянського сустльства сягае часiв античностi. Так, Аристотель (V ст. до н. е.) 58
сформулював шею досконалого суспшьства-держави, яка е полiтичною сукупнiстю аристократ та середнього класу громадян, в якш вадсутня межа м1ж политичною та приватною сферами життя суспшьства.
Видатний гталшський мислитель М. Макiавеллi вперше розмежував поняття «держава» i «суспiльство» i стверджував, що держава постшно прагне збiльшити свою владу над суспiльством. Вирiшальний внесок у розробку вчення про громадянське суспшьство внесли фiлософи ХУШ столiття. Французький фiлософ Ж.-Ж. Руссо сформулював критери, як1 св1дчать про вдо-сконалення суспiльства: формування розвиненоi осо-бистостi, гуманних стосунк1в мiж людьми, мудро1 дер-жавно1 влади.
Шмецький фiлософ Г. Гегель розглядав державу як прояв божественноi iдеi, але надавав великого значен-ня ролi громадянського суспiльства. Основна мiсiя держави, на його думку, полягала в охорош суспшьства, управлшш ним, усуненш суперечностей мiж сiм'ями та станами, людиною i суспiльством.
Громадянське суспшьство - це суспшьство рiвно-правних громадян, як1 не залежать вщ держави, але взаемодiють з нею для спшьного блага. Видшяють три основнi iнститути громадянського сустльства:
- рiвноправнiсть рiзних форм власносп: суспiльноi, колективноi, групово!, акцiонерноl, приватноц
- свобода i рiвноправнiсть рiзних форм трудово!, сус-пiльно-полiтичноi, тдприемницько!, фiнансовоi, вироб-ничо! дiяльностi;
- розвинена система добровшьних громадських асо-цiацiй, партiй, рухiв.
Пiсля проведення експрес-наради представники груп наводять ознаки громадянського суспшьства (держава i громадянське сустльство - це поняття, яш не е тотож-ними, держава регулюе суспiльнi вiдносини, але у громадян е сво! специфiчнi права та iнтереси, контролювати яш держава не мае права).
Наступним етапом роботи в групах е опрацювання текстiв, у яких подано сучасш науковi визначення громадянського сустльства. При цьому вчитель наголошуе, що, працюючи з текстами, учням потрiбно видiли-ти ознаки громадянського суспшьства, яш ще не були назваш.
Група 1. «Громадянське суспшьство - людська спiль-нота, що включае в себе добровшьно сформованi пер-виннi недержавнi структури в економiчнiй, полiтичнiй, соцiальнiй i духовнiй сферах життедiяльностi суспiль-ства; сукупшсть недержавних в1дносин i сфера прояву вiльних iндивiдiв, органiзацiй i асоцiацiй громадян».
Група 2. «Громадянське сустльство - сустльство громадян iз високим рiвнем економiчних, соцiальних, полтшчних, культурних i моральних властивостей, яке спшьно з державою утворюе розвинеш правовi в1дноси-ни; суспiльство рiвноправних громадян, яке не залежить вщ держави, але взаемодiе з нею заради спiльного блага».
Група 3. «Громадянське суспшьство - поняття ряду гумаштарних дисциплiн, змiст якого охоплюе цiлiсну сукупнiсть неполiтичних i неполгшзованих духовних i економiчних в1дносин в суспшьствг Громадянське суспiльство - область спонтанно! самореалiзацil людей (чи в ролi вiльних iндивiдiв, чи в ролi добровiльних !х об'еднань), захищена вщповщними правовими нормами вiд будь-яких проявiв самовiльноi регламентацii !х дь яльностi зi сторони держави i й' оргаиiв».
П1дсумовуючи роботу в групах, учитель наголошуе, що стан громадянського суспшьства визначаеться вза-емодiею багатьох чиннишв. Найважливiшими серед них вважають:
- забезпечення свободи та особисто! iнiцiативи;
- вiдповiдальнiсть за наслщки власних дiй;
- здатшсть iндивiдiв до громадського спiвробiтництва заради шдивщуально! та спiльноl вигоди й громадянсь-кого миру._
Робота в групах продовжуеться з використан-ням методу «метаплан». Учитель дае завдання учням проаналiзувати стан громадянського суспiльства в Укра!ш на основi наведених вище критерив та визначи-ти причини такого стану. Учням пропонуеться дискуй, впорядкована у формi плакату (рисунок 1).
Чи кнуе в УкраГш громадянське сусшльство?
Як е Як повинно бути
□□□□□□□ □□□□ООП
Чому не так, як повинно бути
ооооооо
Висновки
Залежш в!д нас Незалежш ввд нас
ЛДАДДАД ЛДДДДДА
Рисунок 1. Плакат для проведення дискусп на тему:
«Чи юнуе в Украiнi громадянське суспiльство?»
Пюля презентаций результапв роботи вс1х груп, за-гального обговорення питання дискуси, учнi приходять до висновку, що демократична держава неможлива без гро-мадянського сусшльства, розвинуто! политично! культури й ефективно дшчого правового механiзму. Основними принципами побудови громадянського сусшльства е плю-ралiзм i толерантнiсть в уах сферах суспiльного життя.
Пiдводячи щдсумки уроку, вчитель пропонуе учням дати ввдповщ на запитання: «Яких нових знань та умiнь ви набули на цьому уроцi?», «Чи вбачаете ви у сво-!й сшвпращ на уроцi аналогiю iз взаемодiею суб'ектiв громадянського суспiльства?», «Що мае переважати у цiй взаемодп?» «Якою може бути ваша особиста роль у становленш та розвитку громадянського сусшльства в Укра!ш на сучасному етапi?»
Як домашне завдання учням пропонуеться написати есе «Що може зробити кожен громадянин Украни для розвитку демократа i становлення громадянського сусшльства?»
Висновки до^дження i перспективи подальших до-слiджень даного напряму. Вважаемо, що в основу методики формування толерантност старшокласнишв у про-цесi навчання курсу «Людина i свiт» мае бути покладено поеднання осмислення учнями головних вдей i щннос-
тей феномену «толерантшсть» з формами та методами роботи, як спонукають школярiв до сшвпращ, вщмови ввд стереотипiв та упереджень, сприяють толерантнiй взаемодп учшв. Це, передусiм, методи проблемного навчання та штерактивш методи: робота в групах та парах, «безперервна шкала думок», «займи власну позищю». метод проектiв, симуляцiйнi iгри, розгляд моральних ди-лем, дискуси. Велике значення мае й наповнення урошв особливими завданнями-ситуацiями, якi сприяють виро-бленню в учнiв стриманостi, поступливосп, терпимос-тi. Дiяльнiсть вчителя повинна бути спрямована не на надання учням готових вiдповiдей i ршень, а на психо-логiчну шдтримку, рефлексш, формування толерантно! особистостi.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Асмолов А. Г., Солдатова Г. У., Шайгерова Л. А. О смыслах понятия «толерантность» // Век толерантности: научно-публицист. вестн. 2001. № 1. С. 8-18.
2. Байбаков А. М. Воспитание толерантности у старшего подростка в условиях взаимодействия малых групп: Дис. ... канд. пед. наук. Волгоград, 2003.
3. Бойко В. В. Энергия эмоций в общении: взгляд на себя и на других. М.: Информационно-издательский дом «Филин», 1996. 472 с.
4. Братченко С. Л. Психологические основания исследования толерантности в образовании / Педагогика развития: ключевые компетентности и их становление. Красноярск: КГУ, 2003. С. 104-117.
5. Грива О. А. Толерантшсть в процес становлення молодi в умовах пол^льтурного середовища : Автореф. дис. ... докт. фшос. наук. К., 2008.
6. Лекторский В. А. О толерантности, плюрализме и критицизме // Вопр. философии. 1997. № 1. С. 46-54.
7. Леонтьев Д. А. К операционализации понятия «толерантность» // Вопр. психологии. 2009. № 5. С. 3-16.
8. Солдатова Г. Практическая психология толерантности, или как сделать так, чтобы зазвучали лучшие струны человеческой души? // Век толерантности. 2003. № 6. С. 60-78.
9. Муляр О. П. Формування толерантносп старшокласнишв у процес навчання суспшьствознавчих пред-мепв : Дис. ... канд. пед. наук. Луцьк, 2012.
10. Муляр О., Василенко Н. Використання дискусш-них методiв на уроках ютори як споаб виховання толерантносп учшв // Педагопчний дискурс : зб. наук. праць
© 2015
/ гол. ред. I. М. Шоробура. 2014. Вип. 16. С. 124-128.
МЕТОДИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ТОЛЕРАНТНОСТ1 СТАРШОКЛАСНИК1В У ПРОЦЕС1 НАВЧАННЯ КУРСУ «ЛЮДИНА I СВ1Т»
О. П. Муляр, кандидат педагопчних наук, доцент кафедри теори та методики викладання шкшьних предметсв Волинський iнститут тслядипломног педагогiчноi освти, Луцьк (Украта)
Анотащя. Проблема формування толерантносп лежить не лише у площиш формування поведшкових навичок, але й у б№ш глибошй сферi - становлення свггогляду. У процесi вивчення курсу «Людина i свiт» в учшв форму-ються певнi «цеглини» свiдомостi, сукупнiсть яких утворюе систему життевих орiентацiй. При цьому учш не тiльки отримують знання про людину i суспiльство, а й набувають практичних умiнь i навичок налагодження гуманних, дружнiх, поважливих, толерантних стосунк1в з iншими людьми. З точки зору формування толерантносп старшокласнишв особливо! уваги заслуговують теми, яш охоплюють тi базовi поняття, що е основними для формування свщомо! толерантно! поведiнки: багатоманiтнiсть, полшультуршсть, стереотипи, пропаганда, упередженiсть, обме-ження, дискримша^, меншини, насильство, права людини, вибiр, вiдповiдальнiсть, рiвнiсть, терпимiсть, толерантшсть. В основу методики формування толерантносп старшокласнишв у процеа навчання курсу «Людина i сви» мае бути покладено поеднання осмислення учнями головних вдей i цiнностей феномену «толерантшсть» з формами та методами роботи, яш спонукають школярiв до сшвпращ, ввдмови вiд стереотипiв та упереджень, сприяють то-лерантнiй взаемодп учнiв. Це, передусiм, методи проблемного навчання та штерактивш методи: робота в групах та парах, «безперервна шкала думок», «займи власну позищю», метод проекпв, симуляцшш ^и, розгляд моральних дилем, дискуси. Велике значення мае й наповнення урошв особливими завданнями-ситуа^ми, яш сприяють виро-бленню в учнiв стриманостi, поступливостi, терпимосп. Дiяльнiсть вчителя повинна бути спрямована не на надання учням готових ввдповщей i рiшень, а на психолопчну пiдтримку, рефлексiю, формування толерантно! особистосп.
Ключовi слова: толерантнiсть, свпогляд, цiнностi, громадянське суспiльство, демократiя, права людини, дискри-мiнацiя, упередження, стереотипи, методи навчання, виховання, дискуая.
THE METHODOLOGICAL PECULIARITIES OF TOLERANCE'S FORMATION IN SENIOR PUPILS IN THE PROCESS OF LEARNING THE COURSE «MAN AND THE NATURAL WORLD»
© 2015
O. P. Muliar, candidate of pedagogical sciences, associate professor of theory and methodology
of teaching of school subjects department
Volyn Institute of Postgraduate Pedagogical Education, Lutsk (Ukraine)
Abstract. The problem of tolerance's formation lays not only in the context of formation the behavioral skills, but in the deeper sphere - the outlook becoming. In the process of studying the course «Man and the Natural World» the certain «bricks» of consciousness are formed in pupils, totality of which forms the system of life orientations. In this case, students not only obtain the knowledge about man and society, but also acquire the practical abilities and skills of establishing humane, friendly, respectful, tolerant relations with other people. From the point of tolerance's formation in senior pupils, special attention deserve themes, which include those basic concepts, that are main to the forming a conscious tolerant behavior: diversity, multicultural, stereotypes, propaganda, limitation, discrimination, minorities, violence, human rights, choice, responsibility, equality, patience, tolerance. In the basis of methodology tolerance's formation in senior pupils in the process of learning the course «Man and Natural World» should be placed the combination of students understanding the main ideas and values of the phenomenon «tolerance» with the forms and methods of the work, that motivate the pupils for cooperation, the rejection from the stereotypes and prejudice, promote to the tolerant interaction between the pupils. First of all, it is the methods of problem training and interactive methods: work in groups and pairs, «uninterrupted the scale of thoughts», «hold its own position», the method of projects, the simulation games, the review of moral dilemmas, discussions. Of great importance is filling the lessons by special task-situations, which contribute to the development in pupils the self-restraint, gentleness, patience. The activity of the teacher should be directed not to provide the pupils with answers and solutions, but on psychological support, reflections, formation the tolerant personality.
Keywords: tolerance, outlook, values, civil society, democracy, human rights, discrimination, prejudice, stereotypes, teaching methods, education, discussion.
УДК 37.058.2
ЧАСТНЫЕ ШКОЛЫ САМАРСКОЙ ГУБЕРНИИ НАЧАЛА ХХ ВЕКА КАК ИННОВАЦИОННАЯ ФОРМА ОБРАЗОВАНИЯ
© 2015
И.В. Руденко, доктор педагогических наук, профессор кафедры «Педагогика и методики преподавания» Д.А. Писаренко, студент Тольяттинский государственный университет, Тольятти (Россия)
Аннотация. В статье рассматривается опыт создания частных образовательных заведений в Самарской губернии начала ХХ века. На примерах частных учебных заведений Ольги Харитоновой, А. Межак, женской гимназии Н.А. Хардиной раскрываются традиции создания негосударственных образовательных организаций. Материалы подготовлены на основе изучения документов Государственного архива Самарской области, потому содержат интересные факты, связанные с содержанием образования в них, характеристикой частных лиц, открывших учреждения; спецификой работы. Авторы описывают общие черты регионального частного образования, которые могут помочь совершенствованию современной педагогической практики.
Ключевые слова: частные школы, негосударственные образовательные учреждения, исторический опыт, женское образование, гимназии, учебные планы.
История развития школы периода начала ХХ века неизменно привлекает педагогов наших дней. По утверждению исследователей В.И. Блинова, А.Г. Каспржак, В.Ф. Кривошеева, И.В. Суколенова и др., система отечественного школьного образования, представленная в том числе и появившимися в последние годы негосударственными образовательными учреждениями, имеет исторические традиции.
В современной историко-педагогической литературе под негосударственными образовательными учреждениями понимаются учреждения, принадлежащие частным лицам, общественным, религиозным организациям, объединениям и общественным фондам. Финансирование негосударственных образовательных учреждений происходит за счет оплаты образовательных услуг, привлечения средств различных негосударственных организаций, фондов и благотворительных пожертвований частных лиц. В настоящее время в Россия создана Ассоциация некоммерческих образовательных организаций регионов, в которой более 1200 государственных и частных образовательных организаций из 47 субъектов федерации. Сегодня в Тольятти создано и успешно функционируют восемь негосударственных образовательных организаций.
Негосударственные образовательные учреждения и вариативные формы реализации общего образования не являются для Самарской области новшеством, они суще-
ствовали в дореволюционный период. Анализ исторического опыта их деятельности представляется особенно важным в настоящее время, когда сектор негосударственного образования уже занял определенную нишу современной социально-экономической жизни страны, а правовая основа успешного функционирования негосударственных образовательных учреждений все еще формируется. Игнорирование опыта предшествующих поколений в преодолении образовательных проблем может привести к выработке ошибочных решений в отношении учреждений подобного рода, породить социальные проблемы, снижение качества образования, и др.
Альтернативные типы образовательных учреждений, как показала история, появляются на фоне существующих проблем в социуме. Начало ХХ века в России - яркое тому подтверждение. Новый этап политических и культурных преобразований увеличивал спрос на разносторонне развитого, мыслящего, изобретательного человека, обладающего теми качествами, которые появляются в результате целенаправленного развития. «Мы являемся свидетелями глубокого процесса современности, - отмечал русский педагог А.В. Музыченко, - среди духовных ценностей снова происходит переоценка, выдвигающая на первый план школу и народное образование» [8]. Реальным двигателем развития школы и педагогики выступало общественное педагогическое движение, которое выдвинуло в своих рядах практиков-
