CC BY
36
q а Медведев
ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ АДАПТАЦИИ ДЕТЕЙ С ПОВЫШЕННОЙ ...
УДК 376.5-056.42
ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ АДАПТАЦИИ ДЕТЕЙ С ПОВЫШЕННОЙ ЭМОЦИОНАЛЬНОЙ ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТЬЮ К УЧЕБНО-ВОСПИТАТЕЛЬНОЙ
СРЕДЫ ШКОЛЫ
© 2014
О. А. Медведев, старший преподаватель кафедры психологии и педагогики
Кировоградский институт регионального управления и экономики ТОВ ВУЗ «Университет современных знаний», Кировоград (Украина)
Аннотация: В статье освещается проблема адаптации детей с повышенной эмоциональной чувствительностью к учебно-воспитательной среде школы. В частности, автор обосновал педагогические условия адаптации детей с повышенной эмоциональной чувствительностью, а также рассмотрел особенности создания позывного эмоционального климата взаимоотношений в школьной среде и семейном коллективе. Обратился к организации процесса педагогической поддержки адаптации таких учащихся и определил направления повышения педагогической культуры родителей.
Ключевые слова: эмоции, эмоциональная чувствительность, адаптация, педагогическая поддержка, младшие школьники, педагогическая культура, социальная среда, учебно-воспитательная среда школы.
Постановканауковогпроблемитаизначення. Сучасна соцiально-економiчна ситуащя характеризуемся стрАмшстю змш, значними шформацшними протоками, що виникли в ходi реформ i ускладнили процес адаптаци до нових умов буття.
Старший дошкхльний i молодший шкхльний вж надзвичайно важливi перюди онтогенезу, оскхльки саме в цей час здшснюеться перехщ у нову сощальну ситуащю розвитку, що супроводжуеться адаптащею до навчально-виховного середовища загальноосвггньо! школи. Сучасна тенденщя приходу до школи дней 6 рокхв актуалiзуе проблему ххньох адаптаци, що й обумовлюе необхiднiсть урахування специфiчних осо-бливостей дней саме ще! вшово! категорп. Переход на чотирирiчний термiн навчання в початковiй школi, що розпочинаеться з б^чного вiку, загострив вкрай важли-ву проблему не тшьки повноцiнного проживания перiоду дитинства, сощально! захищеностi, забезпечення дiтей передшкiльною освгтою. У нешдготовлено1 до школи дитини дотримання нового режиму i ритму життя, ви-конання нових вимог, обов'язшв та функцiй викликають певш адаптацiйнi труднощi та необхiднiсть активАзаци адаптивних ресурсiв оргаиiзму (Т. Богуцька, О. Боделан, Л. Дзюбко, Т. Науменко, С. Нечай).
Вивчення насладив впливу попршення сощально-економiчних та еколопчних умов, соцiальних катаклiзмiв на дней показало, що найбiльше вщ цього страждають дiти на етат переходу ввд дошкiльного до молодшого школьного вiку (Н. Авдеева, Т. Богуцька, М. Зараковський та ш.). У них ослаблюеться здоров'я, з'являються небажаиi тенденцп у взаемодп з однолхтками й дорослими, зменшуеться та збвднюеться змiст спiлкування. Недостатня увага дорослих до формування соцiального досввду, розвитку й трену-вання адаптацшних мехаиiзмiв дитини призводить до и вiдособления, асоцiальних проявiв, агресивно1 поведiнки, нестабiльностi в емоцiйнiй сферi, ускладнень в адаптаци до життя в нових сощальних умовах.
У дiапазонi зазначено1 проблеми особливо актуаль-ним е виршення питання адаптаци до навчально-виховного середовища загальноосвгтньох школи учшв перших класiв з тдвищеною емоцiйною чутливiстю, яка е бар'ером усшшно1 адаптаци дитини молодшого шильного вшу до нових сощальних умов.
Отже, мета статтi зумовлюеться обгрунтуванням педагопчних умов, як1 сприятимуть ефективнш адаптаци дiтей з пiдвищеною емоцшною чутливiстю до навчально-виховного середовища школи.
Виклад основного матерiалу й обтрунтування от-риманих результатiв дослiдження. Дошкхльна освгта як перша самощнна ланка мае гнучко реагувати на сучаснi соцiокультурнi запити, збагачувати знання дитини необхвдною якхсною iнформацiею, допомогти хй реалiзувати свш природний потенцiал, орiентуватися на загальнолюдсьш та нацiональнi цiнностi. Серед
першочергових завдань, визначених Базовим компонентом дошк1льно1 освiти (у новiй редакци), визначе-но засвоення И змюту, розрахованого на весь перiод дошкольного дитинства, сформованiсть мiнiмально достатнього i необх1дного рiвия освiтнiх компетенцiй дитини перших 6 (7) рошв життя, що забезпечуе и повноцiнний психофiзичний та особистiсний розви-ток i психологiчну готовнiсть до навчання у школг Увага педагогiв спрямовуеться на головш лши розвитку фiзичного, псих1чного та морально-духовного здоров'я, емоцшно1 сприйнятливостi та сприяння розвитку шдиввдуальносп дитини. Розвиненiсть та зршсть емоцiйних, когнiтивних, вольових психiчних процеав надае дитинi якiсно нових можливосп прояву свого Я у вах видах дiяльностi [1].
Подальший iндивiдуальний шлях розвитку особистостi дитини продовжуеться в початковiй школi. Пiдготовка дней до школи мае вiдповiдати ви-могам i критерiям оцiнки дошк1льно1 зрiлостi дитини, що передбачае и фiзичний, емоцiйний, пiзнавальний i особистiсний розвиток, готовнiсть до взаемодп з довколишшм свiтом, розвиток специфiчних видiв дiяльностi, як1 визначають i забезпечують легку адаптацш дитини до нового сощального статусу i е фундаментальними для дошкольного дитинства та визначають i забезпечують адаптацiю дитини до нового сощального статусу - школяра [3, с. 51].
Державний стандарт початково1 загально1 освгти, розроблений вщповщно до мети початково1 школи з урахуванням пiзнавальних можливостей i потреб учнiв початкових класiв, визначае змют початково1 загально1 освiти i виховання, який грунтуеться на за-гальнолюдських цiнностях i принципах науковосп, полiкультурностi, свiтського характеру освiти, системносп, iнтегративностi, едностi навчання i вихо-вання на засадах гуманiзму, демократ, громадянсько1 свiдомостi, взаемоповаги мiж нащями i народами в iнтересах людини, родини, суспiльства, держави [4].
Усе вищесказане та результати констатувального етапу експерименту вимагали розробки педагогiчних умов адаптаци учшв перших клаав з тдвищеною емоцшною чутливютю до навчально-виховного середовища загальноосвггаьох школи. Варто вказати на те, що тдвищена емоцшна чутливiсть учня - це реакщя оргаиiзму на змiну сощально1 ситуаци, пов'язана з ввдсутшстю сформованих у нього адаптацшних механiзмiв в силу наявносл особиспсних перешкод (бар'ерАв) у виглядА комплексу домшуючих емоцшних проявАв, що призводить до шкшьно1 дезадаптаци.
У словникових джерелах термш «педагопчна умовах» потрактовано як «певну обставину чи обстановку, яка впливае (прискорюе чи гальмуе) на формування та розвиток педагопчних явищ, процеав, систем, якостей особистостЬ» [6, с. 97].
Детальний розгляд проблеми адаптаци учшв пер-
О а Медведев
ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ АДАПТАЦИИ ДЕТЕЙ С ПОВЫШЕННОЙ .
ших клаав iз пiдвищеною емоцiиною чутливютю до на-вчально-виховного середовища школи дав змогу вияви-ти залежносп процесу адаптаци вiд сощально1' ситуацп розвитку дитини пвд час и переходу ввд дошкольного у молодшиИ шк1льниИ вiк, результативностi подготовки до школи у дошкольному навчальному заклад^ оргашзацп навчально-виховного процесу в початковш школi, Иого гумашстично1 спрямованостi, ввд урахуван-ня психологiчних механiзмiв адаптаци особистостi И педагогiчних умов 11 забезпечення у навчально-виховно-му процесi загальноосвгтньо1' школи.
У зв'язку з цим, було сформульоване припущення про те, що адаптацiя учнiв перших клаав з пвдвищеною емоцiИною чутливютю буде ефективною за реалiзацil таких педагопчних умов:
- створення позивного емоцшного клiмату взаемин в шкшьному середовищi та сiмеИному колективi;
- оргашзащя процесу педагопчно1' пiдтримки адаптаци учнiв з пщвищеною емоцiИною чутливютю з вщповщним психолого-педагогiчним забезпеченням;
- пщвищення педагопчно1' культури батькiв, орiентованоl на як1сне оновлення емоцiИних контакпв з дитиною пiд час и адаптаци до школи.
Розглянемо бiльш докладно кожну з визначених умов.
Перша педагопчна умова - створення позивного емоцшного ктмату взаемин в шкшьному середовищi та сiмеИному колективi - обумовлюеться важливiстю розумiння специфiки процесу адаптаци дгтеИ, якиИ на сощально-психолопчному рiвнi мае двобiчниИ характер i передбачае, з одше1' сторони, зм^ фiзiологiчних i соцiальних функцш, необхiдних для задоволення вимог довилля, а з шшо1' - зм^ самого середовища з метою задоволення потреб оргашзму. У концепци розвитку особистосп А. Петровського адаптацiя е першою фазою соцiалiзацil особистосп, яка передбачае засвоення групових норм поведшки i вiдповiдних 1м способiв i засобiв дiяльностi. Отже, необхщним i важливим для адаптаци дитини до умов середовища е виокремлен-ня, вивчення i характеристика передумов, механiзмiв та проявiв адаптацiИних порушень, що в свою чер-гу вимагае використання тих чи тих форм, методiв та засобiв iндивiдуалiзованого впливу на дитину дорослих - батьив i педагогiв. Цi впливи дорослих, як1 перебу-вають поруч з дитиною, здеб№шого також вимагають корекци, оскiльки 1х неузгодженiсть i неадекватнiсть, неправильниИ вибiр способiв спшкування з дитиною можуть стати несприятливим чинником, якиИ запустить або утруднить адаптацшш труднощi. Психологи пщкреслюють, що дням особливо шкодять непродуманi «новаци» в системi освiти i «шдлаштування» 1х пiд ту чи шшу програму. Усе це призводить до значних нервово-психiчних перевантажень та дисгармонш у розвитку штелектуально1', емоцшно! i фiзичноl сфер особистостi дитини.
Середовище школи - це своерiдне поле сощальних стосунк1в, де дитина молодшого шильного в^ бере участь в життед1яльносп суспiльства, виступаючи 11 суб'ектом, самовизначаеться, самоактуалiзуеться, самостверджуеться i вщграе певну роль в Иого перетворенш У загальному розумiннi середовище вважа-ють оточенням. Поняття «освiтне середовище» охоплюе широкиИ iнтегрованиИ простiр, а саме: середовище кла-су, школи, родинне середовище, середовище додатково! освпи, соцiальне середовище. Середовище охоплюе усю сукупшсть природних, i соцiальних факторiв, якi можуть прямо чи опосередковано, миттево чи тривало впливати на И життя чи дiяльнiсть. У розумiння поняття середовище також входить взаемозв'язок умов, що за-безпечують розвиток дитини, Иого власне залучення у середовище i активну дiяльнiсть у нiИ. Тому навчаль-но-виховне середовище загальноосвiтньо1' школи може вважатися тдсистемою соцiокультурного середовища; остання може бути оптимально сприятливою, неИтраль-
ною i навiть ворожою для дитини. ПедагопчниИ вплив на не1, таким чином, завжди опосередковуеться, тобто сприИмаеться нею двояко: i як вщносно автономним iндивiдом, i як частиною конкретного соцюкультурного середовища.
Успiшна соцiальна адаптащя визначаеться конструктивною дiяльнiстю освгтньо1' установи з оргашзацп середовища життед1яльносп учнiв не лише в умо-вах школи, але i за мюцем 1х проживания, i в системi додатково1' освiти. Отже, турбуючись про сприятливу адаптацiю дiтеИ до школи, педагогам необхвдно забезпе-чити позитивнi гармонiзованi впливи рiзних середовищ. Щдкреслимо, педагогiчна доцiльнiсть середовищного фактора досягаеться лише у випадку, якщо Иого компо-ненти не протирiчать, а доповнюють та узагальнюють одне одного. Тому надзвичаИно важливо зважати на особливостi рiвнiв такого середовища. Три цьому першим рiвнем е педагогiчне середовище конкретно1' сiм'l з властивими лише 1И характеристиками, другиИ рiвень - навчально-виховне середовище конкретно1' школи, вщповвдно третiИ-четвертиИ - середовище мiкрораИону i регiону. Тiльки за такого подходу можна забезпечити узгоджену взаемодiю ресурав освiтнього середовища рiзного рiвня.
Таким чином створення позивного емоцшного ктмату взаемин в амеИному колективi в едносл усiх 11 складових повинне тдтримуватися i подовжува-тися в i системi освiти - шильному середовищi - i в шших соцiальних iнституцiях. Тому навчально-вихов-не середовище школи побудоване з урахуванням таких параметрiв: широта; iнтенсивнiсть; модальнiсть; ступiнь усввдомленосл та стiИкостi; емоцiИнiсть; узагальненiсть, домшантшсть, когерентнiсть, активнiсть, мобiльнiсть.
Друга педагопчна умова - оргашзащя процесу педагопчно1' падтримки адаптацil учнiв з пвдвищеною емоцiИною чутливiстю з в1дпов1дним психолого-педагогiчним забезпеченням - базувалася на розумшш педагогiчноl п1дтримки адаптацil учшв з п1двищеною емоцiИною чутливiстю як одного з компонента педагогiчного процесу з реалiзацil специфiчноl адаптивно1 дальност! учня, що спрямованиИ на ошшшзашю емоцiИних процесiв у Иого взаемоди з оточенням п1д час входження до навчально-виховного середовища школи. При цьому в основу було покладено сучасниИ пiдходi до процесу адаптаци особистосп, зг1дно з яким наИбшьш адекватною та ефективною у розв'язанш адаптацiИних проблем особистостi е особиспсно зорiентована модель виховання дитини, розроблена I. Бехом i проголоше-на сьогодш основним напрямом державно1' политики у сферi освiти. По суп, Идеться про осучаснення, при-ведення змiсту початково1' освiти у ввдповвдшсть до потреб сучасного етапу розвитку суспшьства, можли-востеИ особистост1, створення сприятливих умов для повноцiнного життя, реалiзацil дитиною свого природного потеншалу - фiзичного, психiчного та сощального. У межах особистiсно орiентованого виховного наста-новлення педагог мусить бути сконцентрованим на вихованцевi; завжди допомагати Иому, проявляти увагу до Иого емоцшних переживань, розум1ючи 1хню сутнiсть. Вiн мае заИмати ввдкриту позиц1ю стосовно дитини i вмгти сприИмати вiдмiннi в1д сво1х погляди И судження. Така вiдкритiсть передбачае ввдсуттсть надто нищiвних оцiнок, гнучисть i терпимiсть, об'ективнiсть мислення i свободу дiИ [2, с. 195].
Отже, педагог мае враховувати, що особиспсть дитини - це суб'ект рiзнобiчноl активно1' дiяльностi, якиИ перетворюе свп. ЩедагогiчниИ змiст поняття мае свою специф^ на основi урахування тих компонентiв (вла-стивостеИ, структур, процесiв), як1 стають предметом турботи, допомоги i пiдтримки педагопчно керованого процесу розвитку i саморозвитку молодшого школяра.
У сво1И робоп ми використовуемо таке розумiння сутносп педагогiчноl п1дтримки як особливого виду д1яльносп, спрямованого на: повноцiнне навчання дити-
Q а Медведев
ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ АДАПТАЦИИ ДЕТЕЙ С ПОВЫШЕННОЙ ...
ни ввдповвдно до ïï вшу (особливютю сьогодення е те, що початок навчання дитини припадае на шють рок1в, а це - перюд дошкольного BiKy, де проводною дшльшстю е гра. Тому перший, а шодо - i другий piK навчання дитини, проходить тд «знаком дошкшьника», i таким чином ввдбуваеться народження молодшого школяра); можливосп для соцiального i емоцiйного розвитку дитини; створення сприятливого комфортного середовища для дитини; сприяння загальному розвитку батьков за-галом i батьковськой компетентностi зокрема.
Третя педагопчна умова - тдвищення педагогiчноï культури батьков, оpiентованоï на якiсне оновлен-ня емоцiйних контактiв з дитиною под час ïï адаптаци до школи - потребувала pеалiзацiï у зв'язку з тим, що протягом усього життевого шляху особистосп ам'я е тим найближчим мiкpосоцiальним оточенням, яке опосередковуе i визначае своервднють ïï життедiяльностi. Серед основних функцш ам'].' як соцiальноï iнститyцiï вченими виокремлюються такi: виховна, господарсько-побутова, емоцшна, функщя духовного спiлкyвання, первинного сощального контролю.
Наyковцi стверджують, що в сучаснш родин знач-но зросло значення таких функцш як емоцiйноï, духовного стлкування, виховна. Шлюб усе бОльше е союзом людей, заснованим не на господарсько-матерОальних, а на емоцшних зв'язках [5, с. 49]. Водночас, функшя сошал1заци дпей була i залишаеться едино специфОчною функщею сiм'ï'. У результат соцiалiзацiï дитина привласнюе сощальт норми i цшносп, статуси i ролО, яко ш ввдповвдають. Для сощал1заци в сiм'ï характерно неперервнють, тривалють i стшкость, i у цьому Оз сiм'ею не може конкурувати жодна сошальна шститушя.
Ввдтак, сошал1зувальними функщями сiм'ï е: забезпе-чення фОзичного та емоцiйного розвитку Ондиввда; фор-мування статевоï' iдентифiкацiï' дитини; розумовий роз-виток дитини та розвиток ïï здОбностей та потенцшних можливостей; забезпечення дитит почуття захищеносп; формування цшнюних орОентацш; оволодшня дитиною основними сошальними нормами.
Омейне виховання бшьш емоцшне за своом характером, тж будь-яке шше виховання, оскольки взаемини у сiм'ï' мають неформальний характер. Афективна насичетсть стлкування м1ж членами сiм'ï', перевантажен-ня позитивних i негативних емоцш ктотно ввдбиваеться на самопочутп дитини, ïï свггосприймант та усввдомлент образу себе та шших людей. Науковц виокремлюють так1 фактори емоцшного впливу ам'1! на дитину:
- психолопчний ктмат сiм'ï - ввдрОзняеться особли-востями, якими ввдзначаеться найтиповша гама пережи-вань члешв родини, ïх настpоï, афекти, емоцшт контак-ти, а також прояви любовО та поваги одне до одного;
- взаемини батьшв - проявляеться у стосунках мОж батьками, розлад у яких негативно позначаеться на самопочутп дитини i обумовлюе виникнення конфлштних переживань (як наслвдок зОткнення у сввдомосп дитини протилежних за своï'м емоцшним за-барвленням ставлень до близько людини);
- поведшка i розмови батьшв - проявляеться у характерО irop, в яких дни ввдтворюють те, що ïх найбшьш вражае (дитина емоцшно сприймае саме став-лення дорослих до предмета ïхньоï' думки);
- рОзн прояви оцшного ставлення близьких дорослих до дитини: осуд - веде до зниження самооцшки i вияву негативних емоцш; похвала - пвдносить дитину, викликае позитивн емоцшт переживання [7].
Уа вищевказан фактори емоцшного впливу сiм'ï на дитину позначають на зниженш або тдвищенн рОвня ïï емоцшно-цшнюного ставлення до себе.
Психологи наголошують на так1й важливш закономОрносп: директивт дiï' дорослих з дошкольного вжу блокують у дитини емоцшне самовираження, що при-зводить до виникнення неврозОв та дезадаптацшних форм поведшки. Накопичення проблем у виховант обертаеться проявом у дитини захисних форм поведшки: агресивност1.
пасивносп, егоозму. Так дти конфл1ктують з одноликами, стають недисципл1нованими, демонстративними, плакси-вими, проявляють грубють у стосунках з дорослими.
Тому виникла необхвднють пошуков нових пвдходОв i методОв роботи учителя з батьками учшв, осшльки без допомоги i тдтримки сiм'ï не будуть ефективними yd шшО напрями дОяльносп фахОвщв. Спещалюти в галузО дитячо-батьшвських стосунков важливим показником якосп батьшвства називають компетентность батьшв, яка проявляеться у гнучкосп, адаптивносп, винахвдливосп ïхньоï' позици. Батьковська компетентность передбачае рефлексш дорослими виховноï' рол1, власного досввду стосунков з дитиною. Для цього батькам необхвдно переосмислити своï' виховт настанови та стереотипи мислення, розвинути своï внутршт резерви. У нашш робоп тдвищення рОвня батькiвськоï компетентносп передбачало якосне оновлення емоцшних контакпв з дитиною тд час ïï адаптацiï до школи. На виршення цього завдання орОентувалася розроблена нами програ-ма роботи з батьками «Емоцшний сви мое)! дитини», основною метою якоï було тдвищення компетентносп батьков в галузО виховання i взаемодiï з диьми на етап переходу з дошкольного у молодший шшльний вш з ускладненнями у процес адаптацiï' у виглядО пiдвищеноï емоцiйноï чутливосп. Здшснювалася вона у постановш таких завдань: допомогти батькам оволодпи знаннями про психОчш особливостО розвитку дитини на етат переходу з дошкольного у молодший школьний вОк i вра-ховувати ï^ у спшкуванш; усводомити свою позицОю у спшкуванш з дпьми у сомейному колективц навчи-тися розумоти i тдтримувати дитину з подвищеною емоцойною чутливютю; оволодпи способами вираження своïх емоцш, як позитивних, так i негативних; виробити новО навички взаемодiï з дитиною; активозувати позитивно емоцшно-забарвлеш комyнiкацiï у сiм'ï'.
Висновки i перспективи подальших дослгджень. Визначеш та реалозоваш у навчально-виховному середовищо школи педагопчш умови адаптацiï' дитини молодшого школьного вшу з шдвищеною емоцшною чутливостю здатно, як показало дослвдження, усунути таку перешкоду в ïï адаптаци. Дослвдження показало, що тако дОти шестирочного воку потребують вiдповiдноï педагогiчноï подтримки учителями i батьками з метою послабления та усунення бар'еру адаптаци у виглядо пiдвищеноï' емоцiйноï' чутливосто, що i становить перспективу подальших наукових розввдок.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Базовий компонент дошкольноï освОти. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://osvitacv. com/index.php/doshkillya/21555-2011-09-05-05-48-59
2. Бех I. Д. Виховання особистосп: У 2-х книгах. Кн. 1: Особистюно орОентований пвдхвд: теоретико-технологОчнО засади: наук. видання I. Д. Бех. К. : ЛибОдь, 2003. 280 с.
3. Богуш А. М. Наступнють в роботО дошкольноï i початковоï ланок освОти в свгт базового компоненту дошкольноï освпи в Украш А. М. Богуш Основш орОентири розвитку системи освпи Запоpiзькоï областО у 2012-2013 навчальному роцО (дошкОльна освОта): метод. рекомендаци: у 3-х ч. [упоряд. Батлша Л. В., Григоренко Г. I.]. Частина III. Запор1жжя : Акцент 1нвест-Трейд, 2012. 240 с.
4. Державний стандарт загальноï початковоï освпи [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://osvita.ua/ doc/files/news/25/2513/_1717-1.doc
5. Зикратов В. Дисфункциональная семья как предмет и объект исследования социальной педагогики / Социальная педагогика. 2006. №1. С. 41-51.
6. Краткий психологический словарь [сост. Л. А. Карпенко; под ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского]. Ростов н Д: Феникс, 1998. - 512 с.
7. Тищенко С. П. Психолопя виховного впливу сiм'ï на дитину С.П. Тищенко. К., 1982. 287 с._
q а Медведев
ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ АДАПТАЦИИ ДЕТЕЙ С ПОВЫШЕННОЙ ...
ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОВИ АДАПТАЦИ Д1ТЕИ З П1ДВИЩЕНОЮ ЕМОЦ1ИНОЮ ЧУТЛИВ1СТЮ ДО НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО СЕРЕДОВИЩА ШКОЛИ
© 2014
О. А. Медведев, старший викладач кафедри психологи та педагопки Шровоградсъкий институтрегюналъного управления та економжи ТОВ ВНЗ «Университет
сучасних знанъ», Шровоград (Украгна)
Анотащя: У статп висвилюеться проблема адаптаци дтгей з тдвищеною емоцшною чутливютю до навчально-виховного середовища школи. Зокрема, автор обгрунтував педагопчш умови адаптаци датей з пГдвищеною емоцшною чутливютю, а також розглянув особливосп створення позивного емоцшного клшату взаемин в школьному середовищГ та сГмейному колективг Звернувся до оргашзаци процесу педагопчно! тдтримки адаптаци таких учшв та визначив напрями тдвищення педагог1чно! кулътури батък1в.
Ключовi слова: емоци, емоцшна чутливють, адаптащя, педагопчна пГдтримка, молодшГ школярГ, педагопчна культура, сотальне середовище, навчалъно-виховне середовище школи.
PEDAGOGICAL CONDITIONS OF ADAPTATION CHILDREN WITH ENHANCED EMOTIONAL SENSITIVITY TO THE EDUCATIONAL MEDIUM SCHOOLS
© 2014
О. A. Medvedev, senior lecturer in psychology and pedagogy Kirovograd Institute of Regional Management and Economics Open Universities «University of Modern Knowledge», Kirovograd (Ukraine)
Annotation: The article deals with the problem of adaptation of children with high emotional sensitivity to the educational environment of the school. In particular, the author justified the pedagogical conditions adaptation of children with high emotional sensitivity and considered features of a call-sign of emotional climate relationships in the school environment and family team. I turned to the process of adapting educational support these students and set the direction of improving teacher culture parents.
Keywords: emotion, emotional sensitivity, adaptation, pedagogical support, younger students, teaching culture, social environment, educational environment of the school.
УДК 37(09):001.891.5"19"
КОНТЕНТ-АНАЛИЗ ЭКСПЕРИМЕНТОВ В ОБЛАСТИ ДИДАКТИКИ И МЕТОДИК ПРЕПОДАВАНИЯ ШКОЛЬНЫХ ДИСЦИПЛИН (НА МАТЕРИАЛАХ НАУЧНО-ПЕДАГОГИЧЕСКИХ ИССЛЕДОВАНИИ УКРАИНСКИХ УЧЕНЫХ 60-70-х гг. ХХ ст.)
© 2014
Э. А. Панасенко, кандидат педагогических наук, доцент кафедры «Педагогика высшей школы»
Донбасский государственный педагогический университет, Славянск (Украина)
Аннотация: В статье проанализирована проблема развития содержания дидактических и методических экспериментов, представленных украинскими авторами в научно-педагогических исследованиях советской эпохи. Исследование массива научно-педагогических работ проводилось с помощью метода контент-анализа. Определены основные единицы изучения дидактических и методических экспериментов 60-70-х гг. ХХ ст. (тип эксперимента, способ организации эксперимента, объем выборки, модель эксперимента, тип гипотезы, логическая схема проверки гипотезы и др.).
Ключевые слова: контент-анализ, дидактический эксперимент, методический эксперимент, научно-педагогическое исследование, экспериментатор, гипотеза.
Постановка науковог проблеми та ii значен- емшричний метод наукового дослщження представ-
ня. Трансформацшш та модершзацшш процеси, що лений у працях С. Архангельского, Ю. Бабанського,
вщбуваються у впчизнянш системi освГти актуалiзують М. Болдирева, Г. Воробйова, М. Данилова,
коло складних та рiзнопланових проблем, що вимага- В. Загвязинського, Л. Занкова, В. Краевського,
ють як грунтовного науково-теоретичного розроблен- В. Мiхеева, О. Шскунова, Л. Сшрша та гн.
ня, так й експериментально! перевiрки ефективносп Формулювання мети та завданъ статтi. Метою
педагопчних шновацш у сферi освгти. Експеримент, як статп е контент-аналiз змюту експерименпв у галузi ди-
комплексний метод наукового дослГдження, вважаеться дактики та методик викладання шкшьних дисциплш у
найскладшшим методом вивчення педагопчних явищ i наукових працях украшських авторiв 60-70-х рр. ХХ ст.
процеав. Ниш найважлившою умовою продуктивно- Виклад основного матерiалу й обтрунтування от-
го експериментування виступае вивчення педагопчно! риманих резулътатiв дослiдження. Контент-аналiз (вгд
традици, яка сформувалася у попередш часи, зокрема в англ. content - зшст, analysis - аналiз) - формалiзований
радянську добу. Помилковою е позицГя тих досладникш, метод шлькюно-яшсного аналiзу та оцшювання
яш вважають педагопчну спадщину радянських чаав шформаци, вмщено! у текстах (книгах, монографiях,
повшстю зведеною до партiйно-iдеологiчних установок. газетних або журнальних статтях, юторичних доку-
Значний пласт фундаментальних iдей i пГдходГв видат- ментах, дисертацiйних дослщженнях тощо) та Гнших
них учених-педагопв цього перiоду у галузi теори та текстових масивах з метою подальшо! змГстово!
практики експерименту, сформований у процес гострих iнтерпретацii виявлених числових закономiрностей.
дискусГй, ще залишаеться маловивченим сучасними Головною осо6ливГстю контент-аналiзу, на вГдмГну вГд
дослiдниками. Гнших методiв наукового дослiдження, е, передуам,
Аналiз останнiх до^дженъ з цiei проблеми. можливють переведення дослiджуваноi' шформаци
Розробленню теори та практики педагопчного експе- в кшьшсш показники. АналГтик також може допо-
рименту присвячеш науковГ дослГдження вГтчизняних внювати !х рГзними якГсними класифГкацГями, вияв-
учених: О. Адаменко, Т. Кожуховоi, О. Рудницько].', ляючи тГ або шшГ структурнГ закономГрностГ. У цьому
В. Тушевой В. ШпалГнського та гн. В Гсторюграфи контекстГ зарубГжнГ науковщ Дж. Мангейм та Р. РГч
дослГджуваного перГоду педагогГчний експеримент як трактують контент-аналГз як систематичну числову об-
