CC BY
35
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7605
ISSN 2519-2701 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 338.48:65.01 (01)
Стан шдприемництва у сферi сшьського зеленого туризму в УкраУш та за кордоном
1.В. Власенко vlasenkovanya@mail.ru
Втницъкий торговельно-економiчний тститут Кшвсъкого нацюналъного торговельно-економiчного ^верситету, вул. Соборна, 70, м. Втниця, 21050 Украна
У статт1 розглянуто питання розвитку сыъсъкого зеленого туризму на селг. Цей вид вгдпочинку мае найдемократи-чшшу цтову полтику. В резулътатг дослгдженъ встановлено, що в Укратг сыъсъкий зелений туризм перебувае на по-чатковш стади свого становлення г розвитку, а тдприемництво у цш сфер1 все ще належитъ до ризикованих видгв дгялъностг. Певну ролъ у функцюнуванш та розвитку сыъсъкого зеленого туризму вгдгграе Стлка сприяння розвитку сыъсъкого зеленого туризму в Украгт. В стат1 показано, що за кордоном лгдерами щодо реалгзаци послуг сыъсъкого зеленого туризму е Франщя та 1спашя, де сыъсъкий туризм вже сформувався у високорентабелъну та прибуткову га-лузъ економгки та вийшов на ргвенъ мгжнародноI економгчноI спецгалгзаци. В статт1 також розкриваетъся, що ринок послуг зеленого туризму в Укратг мае низку недолгкгв, яю доведетъся виршувати вже найближчим часом, якщо Украта плануе подалъшу евроттегращю.
Ключовi слова: село, сыъсъкий зелений туризм, цгна, яюстъ, гостинтстъ, вгдпочинок, агрооселя, ринок послуг.
Винницкий торгово-экономический институт Киевского националъного торгово-экономического университета, ул. Соборная, 70, Винница, 21050, Украина
В статъе рассмотрены вопросы развития селъского зеленого туризма на селе. Этот вид отдыха имеет демократическую ценовую политику. В резулътате исследований установлено, что в Украине селъский зеленый туризм находится на началъной стадии своего становления и развития, а предпринимателъство в этой сфере все еще относится к рискованным видам деятелъности. Определенную ролъ в функционировании и развитии селъского зеленого туризма играет Союз содействия развитию селъского зеленого туризма в Украине. В статъе показано, что за рубежом лидерами по реализации услуг селъского зеленого туризма является Франция и Испания, где селъский туризм уже сформировался в высокорентабелъную и прибылъную отраслъ экономики и вышел на уровенъ международной экономической специализации. В статъе также раскрывается, что рынок услуг зеленого туризма в Украине имеет ряд недостатков, которые предстоит решатъ в ближайшее время, если Украина планирует далънейшую евроинтеграцию.
Ключевые слова: село, селъский зеленый туризм, цена, качество, гостеприимство, отдых, агроусадъба, рынок услуг.
Citation:
Vlasenko, I.V. (2017). State enterprise in rural green tourism Ukraine and abroad. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(76), 26-30.
Состояние предпринимательства в сфере сельского зеленого туризма
в Украине и за рубежом
ИВ. Власенко vlasenkovanya@mail.ru
State enterprise in rural green tourism Ukraine and abroad
I.V. Vlasenko vlasenkovanya@mail.ru
Vinnitsa Trade and Economic Institute of Kyiv National University of Trade and Economics, Cathedral Str., 70, Vinnitsa, 21050, Ukraine
The article discusses the development of green tourism in rural areas. This type of holiday is the most democratic pricing. Tourists are attracted convenient settlements, current private pensions, closeness to nature, the ratio of price / quality, hospitality and homely atmosphere with recreation. As a result of studies found that in Ukraine rural green tourism in the initial stages of its formation and development, and entrepreneurship in this area still belongs to risky activities. A role in the functioning and development of green tourism plays Union to promote rural green tourism in Ukraine. The article shows that the Union for Promotion of Rural Green Tourism in Ukraine approved the program of voluntary categorization in green tourism «Ukrainian hospitable mansion». The paper shows that the proposed sign «Ukrainian hospitable mansion» is assigned ahrooseli reports of potential consumers of services of appropriate quality housing and service levels and enables farmers to set fee. This sign is given by the Union to promote rural green tourism and can be used as a marketing tool. In the analyzed statistics on rural green tourism is noted that in the Volyn region, where the Shatsky Lakes, which is the main place of summer vacation, 2751 provided services to tourists, and nine ahroosel Cher-kasy region visited only 289 tourists. In 2015, the undisputed leader in the provision of services of green tourism remains Ivano-Frankivsk region, which visited - 16.903 tourists. In Bukovina village has 75 private estates, are engaged in eco-tourism. Their number has increased compared to the year 2015 mynulym - 26 units. However, in Ukraine in 2015 compared to 2013 the number of businesses in this area decreased by 52 ahrooseli, including by entities that are located in the annexed Crimea. In some areas, particularly Zaporozhye, Odessa, Kharkiv and Kherson, ahrooseli ceased operations (including - 6 estates), that these areas, according to official statistics, disappeared from the map of green tourism in Ukraine. In sex shows that foreign leaders to implement green tourism services are France and Spain, where rural tourism has emerged in highly profitable and lucrative sector of the economy and reached the level of international economic specialization. In sex also revealed that the market of services of green tourism in Ukraine has a number of shortcomings to be addressed in the near future if Ukraine plans to further European integration.
Key words: village, rural green tourism, the price, quality, hospitality, leisure, ahrooselya market services.
Вступ
Актуальтсть теми. Швидкий ритм життя, урба-шзащя, впровадження високих технологш та комунь кацш створили умови для формування та розвитку сшьського зеленого туризму. В Украй'ш цей вид туризму набув поширення в останньому десятирiччi та переживае перюд становления як окремо! сфери пвдп-риемницько! дiяльностi. Враховуючи особливосп географiчного положення, сприятливють ктматичних умов, культури i традицш, у нашш крайн е достатш передумови для розвитку сшьського зеленого туризму.
AHcrnis остантх до^джень. Проблеми розвитку пвдприемництва в сферi сшьського зеленого туризму та особливосп його становлення в системi аграрной економши е в полi зору багатьох вггчизняних i зару-бiжних вчених. Варто вщзначити пращ вичизняних науковщв, яш дослвджують особливосп розвитку економiчноl ситуацп в Укрш'ш та свт i роль туристи-чно! галуз^ зокрема: О.О. Фарйон, О.Г. Топчiев, С.В. Дутчак, А.А. Жипрь, В.Г. 1ванова, О.О. Корчин-ська та iншi (Topchiiev, 2005; Ivanova, 2010; Dutchak, 2011; Zhyhir, 2012; Farion, 2013; Korchynska, 2015). Серед зарубiжних дослвднишв особливе мюце пось дають пращ O. Faryon, S. Nordin, W.W. Gaworecki та шших (Gaworecki, 2003; Nordin, 2013; Faryon and Korchynskyy, 2013).
Незажаючи на значну кшьшсть наукових праць, питання розвитку сшьського зеленого туризму потре-буе подальшого виршення.
Метою роботи було обгрунтувати можливосп розвитку зеленого туризму на селi як фактору тдви-
щення соцiально-економiчного стану сшьського насе-лення.
Результата та 1х обговорення
Викладення основного матерiалу. В результат проведених дослвджень встановлено, що в Укра1ш сшьський зелений туризм перебувае на початковш стадп свого становлення i розвитку, а щдприемництво у цш сферi все ще належить до ризикованих видiв дiяльностi. Певну роль у функцюнуванш та розвитку сiльського зеленого туризму вщграе Спiлка сприяння розвитку сшьського зеленого туризму в Укра1ш. У квита 2011 року виповнилось 15 рошв з дня засну-вання Спiлки сприяння розвитку сiльського зеленого туризму в Укра1ш. За цей час багато було зроблено, але не все заплановане вдалося здшснити. Сiльський зелений туризм нинi стае все б№ш популярним у свт. В 2016 рощ понад 400 сшьських господарiв в Карпатському регюш готовi прийняти гостей у сво!х садибах, а по Украlнi цей показник досягае значення близько 1000 садиб. Туристiв приваблюе зручна система поселення, сучасне обладнання приватних пансi-онатiв, близьк1сть до природи, спiввiдношення цi-на/як1сть, гостиннiсть та домашня атмосфера при оргашзацп вщпочинку. Цей вид вiдпочинку мае най-демократичнiшу цiнову полiтику. Так, правлшням спiлки сприяння розвитку сiльського зеленого туризму в Украш затверджено програму Добровiльноl категоризацil у сферi сiльського зеленого туризму «Укра1нська гостинна садиба». Зроблено це, як зазна-чено в Положеннi, з метою розвитку форм поселень у сшьських садибах, тдвищення якосп комплексного
обслуговування туристов, надаваних послуг розмь щення та сприяння розвитку сшьських територш в УкраЫ.
Добровтна категоризащя у сфер1 сшьського зеленого туризму «Укра!нська гостинна садиба» мае чотири категори, яш позначаються ввдповщним знаком (рис. 1).
е..
ООО $
4 дие&
Рис. 1. Знак «УкраУнська гостинна садиба»
Знак «Укра!нська гостинна садиба» мютить слово-сполучення двома мовами: укра!нською - «Укра!нсь-ка гостинна садиба» та англшською - «Ukrainian Guest House» та зображення украшсько! хатинки. Шд хатинкою розмщет квитки мальви - ввд одте! до трьох (рис. 1). Кшьюстъ квгток визначае категорш агрооселг
базова категор1я - позначаеться без квггки;
перша - одшею квикою друга - двома квггками третя - трьома квитами
ОО; ООО
Такий знак повщомляе потенцшних споживач1в про вщповвдну як1сть житлових умов та р1вень послуг, а також дае змогу сшьському господарю встано-вити плату. Цей знак надаеться Спшкою сприяння розвитку сшьського зеленого туризму та може вико-ристовуватися як шструмент маркетингу. Надаеться вш на термш три роки, що тдтверджуеться вщповвд-ним сертифшатом. Категоризащя садиб е добровшь-ною та здшснюеться на шдстав1 заяви власника агро-осел1, до яко! ще додаються вщповщш документа.
Присвоення певно! категори для суб'екпв пщпри-емництва у сфер1 альського зеленого туризму в Украшу на жаль, поки що не становить жодно! шформа-цшно! чи рекламно! цшносп. Це зумовлено тим, що така категоризащя е добровшьною, не закршленою в законодавчому порядку нормою ведення щдприемни-цтва, як i сама тдприемницька д1яльн1сть у сфер1 сшьського зеленого туризму. Тобто, з одного боку, власники агроосель не защкавлеш в проведеннi тако! категоризацп, а з iншого - «кшьшсть квтв» на фасадi садиби не мотивуе вiдвiдувачiв користуватися И пос-лугами. Цiновi пропозицп умовно можна подiлити на п'ять категорш, залежно вiд таких умов:
- побутовi - наявнiсть ванни (душу), туалету в самому будинку, а також користування холодильником, газовою або електроплитою;
- iнфраструктура - як далеко розташоване госпо-
дарство вщ жвавих трас, рiчки, лсу, озера чи моря, наявнiсть поряд медпункту, магазину;
- додатковi пропозици - домашне харчування, трансфер, екскурсп, походи в гори, вивчення мов, рибо-ловля, катання на конях, домашш овочi та фрукти, молоко, мед;
- сезон - дорожче може коштувати вщпочинок пщ час Новорiчних, Рiздвяних i Пасхальних свят, влпку, у популярному розвинутому регiонi, дешевше — мiж-сезоння (весна i осiнь);
- цiннiсть регiону - наявшсть визначних пам'яток архiтектури, щкавих ландшафтiв, екологiя.
Попри добровiльну категоризацш садиб, в УкраЗИ Державна служба статистики проводить збiр та аналiз шформаци, у тому числi про тдприемництво у сферi сiльського зеленого туризму. Однак в Укра!ш у 2015 р. порiвняно з 2013 р. кшьшсть суб'ектiв тдпри-емництва в цш сферi зменшилась на 52 агрооселi за рахунок суб'екпв господарювання, як1 розташованi на територи анексованого Криму. Варто вщзначити i те, що в окремих областях, зокрема ЗапорЬькш, Одесь-к1й, Харшвськш та Херсонськiй, агроосел1 припинили свою дiяльнiсть (разом - 6 садиб), тобто щ областi, за даними офщшно! статистики, зникли з карти сшьського зеленого туризму в Укра!ш.
Це знову тдтверджуе висновок про значний вплив чинника политично! нестабiльностi в цих регiонах, хоча аналопчна тенденцiя до зменшення офщшно! кiлыкостi агроосель, але з меншою динамiкою, спо-стерiгаеться також в 1вано-Франшвськш, Львiвськiй, Закарпатськiй та Чершвецькш областях.
Аналiзуючи статистичнi данi щодо сiльського зеленого туризму та кшькосп туристiв, якi скориста-лись послугами агроосель у 2015 р., можна зробити висновок про те, що розмщення осередшв i результа-ти розвитку та функцюнування цього виду пщприем-ницько! дiяльностi насамперед залежать вiд природ-них умов. Так, двома агрооселями Волинсько! облас-тi, де розташованi Шацьк1 озера, яш е основним мю-цем лгтнього вiдпочинку, надано послуги 2751 туристов^ а дев'ять агроосель Черкасько! областi вiдвiдало лише 289 турислв.
Якщо ж ощнювати кiлькiсть туристiв, як1 скорис-талися послугами сiльського зеленого туризму у 2015 р. в розрiзi областей Укра!ни, то беззаперечним лидером залишаеться Iвано-Франкiвська область (рис. 2).
5047
Вт
Kiübidcib тургегпвв
HI|HltH-|MX ,
fv ,v <
* jfу
Рис. 2. Кiлькiсть омб, якi у 2015 р. скористалися послугами агроосель в областях Укра'ши*
* За даними Державно! служби статистики Украши
У селах щд впливом високого безробитя активь зуються процеси пошуку зайнятосп селян. Розвиток сшьського зеленого туризму в умовах безробитя сшьських жител1в може певною м1рою забезпечити робо-4i мюця для них, тдвищити р1вень ïx зайнятосп. Це сприятиме розширенню сфери послуг, зокрема торп-влi, громадського харчування. Украша на сучасному етапi в наданш туристичних послуг поступаеться перед багатьма кранами, хоча в альському господар-ствi, зеленому туризмi як щодо обсягiв, так i потен-цiйниx можливостей, держава мае значш перспекти-ви. Тiльки через непорозумшня та невiдповiдальне ставлення до справи керiвниx кадрiв на регiональному рiвнi не повною мiрою використовуеться природш потенцiйнi можливостi органiзацiï зеленого туризму i державою втрачаються велик! грош!, як1 можна вико-ристати для подальшого розвитку сшьського туризму i матерiального забезпечення мешканцiв сш та вадпо-вадно збiльшення надходжень до бюджету кра!ни у вигляд! податшв. Потенцiйнi можливосп розвитку зеленого туризму практично у вах регюнах Украши безмежш як щодо шоземних туриспв, так i щодо вичизняних.
За обсягами розвитку та реал1заци послуг сшьського зеленого туризму лидерами е Франц!я та 1спан!я, де сшьський туризм вже сформувався у високорента-бельну та прибуткову галузь економ!ки та вийшов на р!вень мiжнародноï економ!чно1 спецiалiзацiï.
За останш роки у Франци зелений туризм набув широких масштаб!в. У 1971 р. в Франци була створена асощащя «Туризм в сшьськш мюцевосп», яка координуе оргашзацш сшьського, зеленого туризму в нацюнальному масштаб! вае1' держав!. Для сшьського зеленого туризму Франци поширеним е поняття «Gites ruraux», що об'еднуе ва вар!анти проживання: вшли, ферми, садиби чи апартаменти. Варто ввдзначи-ти, що у Франци агротуристична садиба - це не обо-в'язково володшня фермер!в. Фактично власником агротуристично!' садиби виступае лише кожен третш фермер. Решта власник1в - це городяни i туристичш компанiï.
Сшьський зелений туризм по-!спанськи - це Turismo Rural. На сьогодш шфраструктура сшьського туризму 1спани нал!чуе близько 10 тисяч установ. Серед них е маленьш i велика готел! - скромш та з уама зручностями (наприклад, саунами i басейнами). Кр!м того, можна ознайомитися !з сшьськогосподар-ським виробництвом (вирощуванням фрукпв i овоч!в, тваринництвом), майстершстю виноробства, вироб-ленням сир!в i ковбас, взяти участь у дегустащях, вадвадати майстер-класи тощо. Найпоширешшою формою сшьського туризму в 1спани е сшьський го-
тель «фшка» (finca). В 1спани фiнка - це, зазвичай, сiльський будинок або цiла ферма, яка пропонуе сво! послуги туристам. Загалом Iспанiя утримуе пальму першосп в розвитку сiльського туризму серед кра!'н £вропи. У цiй кра!ш iснуе понад 5 тис. об'екпв для вiдпочинку в сiльськiй шсцевосп iз загальною кшьш-стю лiжко-мiсць 27000. 1снуе категоризацiя 750 аль-ських готелiв за системою «INNS OF SPAIN», яким присвоюються 1-4 тюльпани. Деяк1 готелi функцю-нують на базi монастирiв, iсторичних замшв. Незва-жаючи на те, що послуги сшьського вадпочинку в Ггали майже вдвiчi дорожчi, нiж в 1спани чи Франци, ними щорiчно користуеться близько 2 млн оаб (з них 78% - иалшщ). А щорiчний прибуток ввд сшьського туризму перевищуе 350 млн доларiв. Загалом розвиток сiльського зеленого туризму в Ггали мае давш традици та з року в рж продовжуе нарощувати обсяги дiяльностi.
Сiльський туризм у европейських кра!нах (особливо у Франци, 1талй, 1спани, Польщi) е неввд'емною складовою соцiально-економiчного розвитку села та обгрунтовуе необхiднiсть ефективного використання потенцiалу сшьських територш для зростання рiвня зайнятосп сiльського населення та вдосконалення шфраструктури села.
Розвиток пiдприемництва у сферi сiльського зеленого туризму на територи Укра'ни вiдбуваеться до-сить нерiвномiрно, що зумовлено природно-ктматичними умовами, наявнiстю юторико-культурних об'екпв та збереженням нацiональних самобутнiх традицш.
У нашш державi е ентузiасти в кожному регiонi, як1 можуть органiзувати туристичнi центри там, де !х немае. В окремих мютах обласного пвдпорядкування, де е потенцшш можливостi для зеленого туризму, необхвдно створити вiддiли, як1 сприятимуть розвитку даного виду туризму та надаватимуть консультацiйнi послуги. Владою i громадськими органiзацiями Чер-швецько! областi проведено щлу низку наукових конференцiй, навчальних семiнарiв з надання практично! допомоги з питань розвитку сшьського туризму.
В результат проведено! роботи на Буковиш дiе 75 сшьських приватних садиб, як1 займаються еколопч-ним туризмом. 1хня чисельшсть збшышшась у 2016 роцi порiвняно з минулим роком на 26 одиниць. Розвиток сшьського зеленого туризму варто розцшювати як стратепчний прюритет подальшого сощально-економiчного поступу Чершвецько! областi. Частина Карпатського регiону е щкавою для зовнiшнiх та вну-трiшнiх туриспв у зв'язку з сезонною рiзноманiттю розваг, зокрема лпнш та зимовий ввдпочинок дуже вiдрiзняеться (табл. 1).
Таблиця 1
PÍ3HQMaHn^ вiдпочинку в Карпатському perioHi
Прoгрaмa ciльcькoгo «зеленого туризму xa бaз вщпочинку»
Bлiткy Взимку
K^ox^m oднoдeннi eкcкyрciï в гори; велотуризм тa iишi види aкxивиoгo вдаочинку; збирaиия ягiд xa грибiв; Hmox^^ бaгaxoдeииi xyриcxичиi пoxoди; aвxoбycиi е^^ри! кaxaиия иa cиiгoxoдax; кaтaиия иa кoвзaиax; пiшoxiднi oднoдeииi е^^рах в гори; cвяxкyвaиия Hoвoгo року тa Рiздвa
Водночас ринок послуг зеленого туризму в Украь Hi мае низку недолЫв, яш доведеться вир1шувати вже найближчим часом, якщо Украша плануе подальшу евроiнтеграцiю (рис. 3).
Недолжи зеленого туризму;
нестача квашфцсованих кадр] в
прогапини в систем i податкового
недостатня кшьюсгь спешальних навчагтьних заклашв для подготовки спецшнст
низькосортнють рекламних матер1ашв
Рис. 3. Недолжи ринку послуг зеленого туризму
в УкраТш
Для того, щоб сшьський зелений туризм в Украш дшсно розвивався, необхвдно звернути увагу на вадсу-тнiсть спрощеного облiку, звiтностi i оподаткування. Дшча податкова полiтика не завжди е послвдовною в змiнах форм оподаткування. £диний податок ставки 6 i 10 вадсотшв вiд усiх надходжень е найоптимальнь шим варiантом як для малих пiдприемств, так i для податкових оргашв. Форма спрощеного оподаткування, тобто единий податок, за дшчим законодавством обираеться щорiчно. Головною перевагою единого податку е простота його нарахування як для тдпри-емств, так i для перевiрки податковими органами.
Висновки
Сiльський зелений туризм - явище багатогранне. Звичайно, цей вид пiдприемницькоï дiяльностi не виршить усiх соцiальних проблем на сел^ але дасть можливiсть одержувати додатковi доходи при незнач-них вкладеннях коштiв самих селян, а завдяки пвдт-римцi органiв мюцевого самоврядування i держави можлива поступова лiквiдацiя негативних явищ як у сшьському господарствi, так i в шших сферах госпо-
дарсько! д1яльносп на селт Це також один i3 чиннишв
стратегй' подолання бвдносп в сшьськш мюцевосл.
Бiблiографiчнi посилання
Farion, O.O. (2013). Funktsionuvannia silskoho zelenoho turyzmu v Ukraini v umovakh rynkovoi ekonomiky. Innovatsiina ekonomika. 8(46), 183-185 (in Ukrainian).
Topchiiev, O.H. (2005). Suspilno-heohrafichni doslidzhennia: metodolohiia, metody, metodyky : navch. posib. Odesa: Astroprynt (in Ukrainian).
Dutchak, S.V. (2011). Upravlinnia rehionalnym rozvytkom turyzmu: navch. posib. dlia studentiv vyshchykh navch. Zakladiv. Chernivtsi: Cherniv. nats. un-t (in Ukrainian).
Zhyhir, A.A. (2012). Ekolohizatsiia pidpryiemnytstva v ahrarnii sferi. Ahrosvit. 5, 9-12 (in Ukrainian).
Ivanova, V.H. (2010). «Silskyi turyzm» yak katehoriia nauky administratyvnoho prava ta zakonodavstva Ukrainy. Pravo i suspilstvo. 3, 119-125 (in Ukrainian).
Korchynska, O.O. (2015). Ekonomichni osnovy rozvytku silskykh terytorii. Efektyvnist funktsionuvannia silskohospodarskykh pidpryiemstv. Problematyka 2015 r.: innovatsiinyi rozvytok pidpryiemstv ahrarnoi sfery ekonomiky : materialy IV Mizhnar. nauk.-prakt. Internet-konf. Lviv: LNAU, 105-107 (in Ukrainian).
Faryon, O., Korchynskyy, O. (2013). Legislative and regulatory aspects of the regulation of rural green tourism in Ukraine. Development scenarios and alternatives in the modern economy. San Francisco: B&M Publishing, 154-157.
Nordin, S. (2013). Tourism Clustering & Innovation -Paths to Economic Growth & Development. ETOUR: European Tourism Research Institute, 90.
Gaworecki, W.W. (2003). Turystyka. Waszawa: Pol. wydaw. Ekonomiczne.
Стаття надiйшла до редакцп 15.03.2017
