CC BY
70
HayKOBHH BicHHK ^HyBME iMeHi C.3. IW^KOTO, 2018, T 20, № 86 HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMeHi C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2701 print doi: 10.15421/nvlvet8614
ISSN 2518-1327 online http://nvlvet.com.ua/
UDC 379.85 (477) (045)
Agroturism in ukraine and its innovative composition
I.V. Vlasenko
Vinnitsa Trade and Economic Institute of Kyiv National University of Trade and Economics, Vinnitsa, Ukraine
Vlasenko, I.V. (2018). Agroturism in ukraine and its innovative composition. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(86), 73-77. doi: 10.15421/nvlvet8614
The regional features of forming a marketing complex of rural green tourism in conditions of economic instability are considered. The purpose of the research is to develop theoretical and methodological approaches to the formation of the marketing complex of tourist enterprises of rural green tourism in Vinny-tsia region. The theoretical and methodological provisions, scientific and practical recommendations concerning promotion of rural green tourism are substantiated. The state of development of marketing of rural green tourism in conditions of development of a market economy is analyzed. It is noted that rural green tourism should be considered as an integral part of the program of integrated socio-economic development of the village and its revival, as well as through the development of rural green tourism, sustainable economic and demographic development in rural areas can be ensured. Promotion of tourism product with marketing efforts «Seven R» is shown. It has been found that the majority of the rural tourism industry is represented by small, mostly family-owned enterprises that do not use (or use very few) marketing approaches because of: lack of understanding of the principles and role of marketing in gaining profit for small farms and marketing costs. The main obstacles encountered by the owners of the agrosides themselves are intended to carry out marketing measures for the promotion of their products on the market. It is shown that the marketing price policy of the product of agroclitin in the market is based on three factors: costs, demand, competition. In today's market conditions, the leader is a price-driven demand-driven strategy: about 54.2% of marketing managers consider it to be a priority. Prices of rural green tourism providers do not disclose publicly. However, the functioning of agro-oles is increasingly characterized by signs of imperfect (monopolistic) competition, in particular through the use of non-price competition. Only about 15% of tourist enterprises in the region determine the main criterion for competition pricing marketing strategy. For further development of rural green tourism in the region, the strategy of balanced regional development of Vinnytsia region for the period till 2020 is considered. List of problematic issues hindering the development of rural tourism, the solution of which requires special regulatory regulation. It is proposed to form a clear marketing strategy for the development of the tourism industry of Ukraine at the national level, which should correspond to the strategies and programs of tourism development at the regional level, which will create new jobs, improve the quality of service provision and gradually improve the quality of the infrastructure components (roads, agro churches, museums, etc.), which provides comfort of consumption of tourist services by foreign and domestic tourists.
Key words: agrarian tourism, organic tourism, green routes, agrorecratic clusters, eco-festivals.
Агротуризм в УкраУш та його шновацшна складова
1.В. Власенко
Втницъкий торговельно-економiчний тститут Кигвсъкого нацюнального торговельно-економiчного утверситету, м. Втниця, Укра'та
До^джено основт тенденцш щодо розвитку агротуризму в Украгт та Свропейсъкому Союз1 Поряд з поняттям агротуризм мають мкце тат види туризму, як стъсъкий, фермерсъкий, оргатчний, м 'який (на противагу жорсткому, тобто масовому туризму, спрямованому виключно на прибуток), зелений, екологiчний, зрiвноважувалъний. У СС аграрний туризм на початку його заро-дження вважався за сощалъний амортизатор, за допомогою якого можна створювати новi робочi мкця. На съогодт, сптъна аграрна полтика Свропейсъкого Союзу значною мiрою допомагае фермерам бути не ттъки виробниками високоямсног продукцИ,
Article info
Received 15.01.2018 Received in revised form 20.02.2018 Accepted 26.02.2018
Vinnitsa Trade and Economic Institute of Kyiv National University of Trade and Economics, Soborna Str., 70, Vinnitsa, 21050, Ukraine. Tel: +38-098-676-91-54 E-mail: vlasenkoivol@gmail. com
але i виконавцями сервкних послуг у галузi аграрного туризму. Показано Система дешевих европейських кредитiв i позик сприяла позитивним наслiдкам: виникли тисячi сшьських садиб i нових форм бiзнесу, пов 'язаних з туризмом в стьськт мiсцевостi Украгни та закордонний досвiд агротуристичног дiяльностi. Свропейський досвiд свiдчить, що роль асощацп е вирШальною у процеы створення пшьгових правових умов для розвитку аграрного туризму. Проаналiзовано тновацшт напрями розвитку агротуризму в Украгт, наведено доцтьтсть впровадження нового виду агротуризму - «зелених маршрутiв». Визначено складовiрозвитку аграрного туризму за кластерним принципом. ОбТрунтовано доцтьтсть розвитку оргатчного туризму в Украгт. Розглянуто залучення нащональног культурног спадщини до туристичного бiзнесу, у формi проведення екофестивалiв.
Ключовi слова: аграрний туризм, оргатчний туризм, зелен маршрути, агрорекреацшт кластери, екофестивалiв.
Вступ
Особлив1стю розвитку агротуризму в Укра!'ш на сучасному етат е набуття ним шновацшних форм оргашзаци вщповвдно до зростаючих потреб спожи-вач1в, ефективного використання природного, соща-льно-економ1чного та юторико-культурного потенща-лу територп, а також досягнення необхвдного р1вня прибутковосп. Багатор1чна практика европейських кра!н демонструе економ1чш, еколопчш та сощальш переваги агротуризму, серед яких: аграрний туризм мае низьш бар'ери для входу; може сприяти ввдро-дженню депресивних сшьських територш, розвитку шфраструктури сшьських репошв, як загально!, так i туристично!; стати основою стратеги розвитку альсь-ких громад; сприяти бшьш етичнiй та природнш по-ведiнцi людини у екосистемг
Аналгз остантх дослгджень i публжацш показав, що, у зв'язку зi змiнами в соцiально-економiчному життi суспшьства, на туристичному ринку виникла необхшшсть пропозицй' таких продуктiв, як1 б мшмь зували негативний вплив людини i створювали умови для розширення !! кругозору та знань про навколишне середовище. Зокрема, В.1. Биркович розглянув роль сшьського зеленого туризму в розвитку нацюнально! туристично! галузi. Л.М. Шульпна та А.1.Бондар проводить аналiз агроорiентованих видiв туризму та ви-значае серед них мiсце зеленого туризму. Еколопчний туризм або зрiвноважений туризм з мiнiмальним на-вантаженням на природне середовище як основу зеленого туризму розглядае К.Ф. Коценко, та iншi (Pidsumky..., 2017). Серед грунтовних робiт останньо-го перюду, в яких досл1джено питания розвитку туризму в Укра!ш, значна увага надаеться питанням розвитку аграрного туризму.
Метою роботи було провести анал1з розвиток аграрного туризму та проаналiзувати шновацшш напрями розвитку агротуризму в Укра!ш, довести доць льнiсть впровадження нового виду агротуризму -«зелених маршрупв».
Результати та ix обговорення
В б№шосп европейських кра!нах аграрний туризм набув популярносп а прибуток одержаний вiд нього займае не останне мiсце в економщ держави. Як сам по собi агротуризм бiльш орiентований на застосування с.г. природних, культурних, iсторичних та вах iнших сiльських ресурсiв задля створення тур-продукту. Поряд з поняттям агротуризм мають мiсце так1 види туризму, як сшьський, фермерський, оргаш-чний, м'який (на противагу жорсткому, тобто масо-вому туризму, спрямованому виключно на прибуток),
3eneHHH, eKonoriHHHH, 3piBHoBa®yBanbHHH. noHHTTH arpapHHH, cinbcbKHH i ^epMepcbKHH Typu3M e B3aeMo 3aMiHHHMH, 3Ba®aMHH Ha Te, mo b gaHoMy cerMeHTi cinbcbKa KynbTypa e ochobhhm K0Mn0HeHT0M TypucTHH-Horo npogyKTy. World Tourism Organization (BcecBiTHa TypHCTHHHa opraHi3aaia), omHMMHH CTaH arpoTypH3My y CBiTi, BKa3ye, mo arpoTypH3M hk oguH i3 HanpaMiB eKonoriHHoro Typu3My o6'egHye y CBoeMy cKnagi Bugu BignoHHHKy, po3BHBaeTbca bhcokhmh TeMnaMH Ta bxo-gHTb go cKnagy n'ara ochobhhx cTpaTeriHHux HanpaMiB po3BHTKy CBiTOBoro TypH3My go 2020 poKy (World Tourism Organization).
^k CTBepg^yMTb npoBigHi нayкoвцi, eKoTypu3M Mae Ha MeTi o3HaäoMHTH TypucriB hk 3 npupogHHMH TaK i3 Ky^bTypHHMH naM'aTKaMH.
OKpiM цboгo eKoTypu3M 6yBae 3a BugaMH TpaHcnop-TyBaHHH Ta 3a neBHow Meroro, nig Hac nogopo®i Typuc-th MaMTb Mo^^HBicTb hk BignoHHTH Ha npupogi TaK i ogep^aTH neBHi 3HaHHH (National Geographic Traveler Awards 2016; European Federation of Farm and Village Tourism).
^ypHan National Geographic Traveler npoBiB koh-Kypc Ha Kpami TypHCTHHHi HanpaMKH cepeg Hannonyna-pmmux BugiB BignoHHHKy 2016 poKy - National Geographic Traveler Awards 2016. y нoмiнaцii «Arpo-Typu3M» Micua po3noginHnHca HacTynHHM hhhom: Bino-pycb 3aHHana nepme мicцe, Ha gpyroMy мicцi b peHTHH-ry - iTania, Ha TpeTboMy - ©paH^a (National Geographic Traveler Awards 2016). GBponencbKHH com3 npoBoguTb nocnigoBHy npoTeKqiorncTCbKy noniTHKy mogo arpapHoro Typu3My, ^rnaHcyBaHHH 3a6e3nenyMTb pi3Hi nporpaMH Ta CTpyKTypHi $oHgu (Support, Lider I, Lider II Ta iH.). CucTeMa gemeBux eBponencbKux Kpegu-TiB i no3HK cnpuana no3HTUBHUM HacnigKaM: bhhhkth TucaHi cinbcbKux cagu6 i hobhx $opM 6i3Hecy, noB'a3a-Hux 3 Typu3MoM b cinbcbKin мicцeвocтi.
npu 3gmcHeHHi aHani3y arpoTypu3My b KpaiHax £C BHHBneHHi HacTynHi BHMoru:
1. npu 3anpoBag®eHHi nerani3oBaHoro arpoTypu3My 6yge cnpuHTH HagaHHM nogaTKoBux ninbr, i BignoBigHo noKpamyeTbca HKicTb o6cnyroByBaHHH b arpapHoMy Typu3Mi, mo b cbom Hepry 6yge ^opMyBaTH KoHKypeHT-He cepegoBume.
2. Pi3HoMaHiTHicTb KnMHoBux xapaKTepucTHK i na-paMeTpiB arpoTypu3My, HanpuKnag, BigcyTHicTb 3aranb-Hoi eBponencbKoi' кnacн$iкaцii' gaHoro Bugy TypucTHH-Horo npogyKTy, guc6anaHc hkhx HacTo npu3BoguTb Ty-pucriB go HenoBHoro po3yMiHHH cniBBigHomeHHH nepe-niKy HagaHux nocnyr i «3ipKoBocri» 3aco6iB po3MimeH-hh. CTBopweTbca cKnagHa cнтyaцiн gna cno^HBaHiB, HKi He Mo^yTb 3po3yMiTH Ta nopiBHHTH BigMiHHocTi Mi® «gBoMa onuBKaMH» («gBi 3ipKH») y cinbcbKiii cagu6i y
1спани та «двома квитами» у готел1 в Австри, за piB-нем комфорту.
3. Створення асощацд на pаннiй стади прискорюе розвиток агротуризму. £вропейський досвiд сввдчить, що роль асощацд е виpiшальною у процес створення пiльгових правових умов для розвитку аграрного туризму.
4. Агротуризм зосереджуеться в першу чергу на внутршньому ринку. У европейських кра!нах бшь-шiсть споживачiв (турислв) - мiсцeвi житeлi. Винят-ком е Авст^я та Словeнiя, де шмецьш туристи стано-влять 40%, та Iталiя, де в сшьськш мiсцeвостi ввдпо-чивають понад 50% шоземщв. У европейських кра!-нах юнують десятки тисяч сiльських садиб. Достовip-ну статистику !х дiяльностi отримати складно. Офь цiйнi структури не мають единого реестру, а нацюна-льнi асощацд беруть на облш тiльки сво!х члeнiв.
У £врош iснуе калька оpганiзацiй, що об'еднують господаpiв сiльських садиб. Найбшьш впливовою е Euro Gites (European Federation of Farm and Village Tourism) - Свропейська Федеращя аграрного та сшь-ського туризму (National Geographic Traveler Awards 2016), яка об'еднуе 29 кра!н i 34 професшш асощацд £вропи, як1 розвивають сiльський туризм (агротуризм). У нй враховуються садиби усiх виидв - вiд сiльських будинк1в типу Bed&Breakfast з системою самообслуговування до маленьких приватних амей-них сшьських готeлiв iгостьових будинкiв, що нада-ють послуги харчування або активного туризму.
Згiдно зi статистичними даними кра!н £С функщ-онуе понад чотириста тисяч об'ектiв аграрного туризму з чисельнютю понад 3,5 млн. лiжко-мiсць. Най-бiльш розповсюдженим цей вид туризму е в Полыщ та Гталп, в яких зареестровано понад 20000 агроосель.
Не менш важливою е оpганiзацiя така як ЕСЕАТ (European Center for Ecological Tourism and Agricultural в пepeкладi £вропейський центр еко - та агротури-зму (European Center for Ecological Tourism and Agricultural) об'еднуе представник1в 12 кра!н, перева-жно фepмepiв, як1 розвивають о^м гостинних садиб, eкологiчно чисте сшьськогосподарське виробництво, що вiдповiдае еколопчним стандартам ЕС. Свiтовим трендом аграрного туризму е оргашчний туризм, без-посередньо пов'язаний з оpганiчним селянським (фе-рмерським) господарством. Оpганiчний туризм забез-печуе поеднання подорожей з можливютю ведення здорового способу життя та фiзичною працею. Такий тип взаемоди фepмepiв i туpистiв дiе бiльшe, нiж у 50 кранах свiту через програму WWOOF (World Wide Opportunities on Organic Farms).
Найбшьш вщома та розповсюджена оpганiзацiя яка пропонуе програми з агротуризму i поеднуе з роботою на оргашчних фермах та екопоселеннях мае назву WWOOF (World Wide Opportunities on Organic Farms, в пepeкладi «Всесвгтш Можливостi на оргашч-нiй фермЬ>, або ж Willing Workers on Organic Farms, шшими словами «Добров№ш Пpацiвники на Оргаш-чних Фермах»).
Кра!ни £С, Британсько! спiвдpужностi, Схщно! Азii, Австpалiя та Нова Зeландiя надають молодi Working holiday visa (туристична вiза з правом роботи
тд час подорожi), яка дае на один-два роки дозвiл на роботу в шшш краiнi.
Волонтери мають можливють одержати безкошто-вне проживания та харчування WWOOF.
Прийняти участь в програмi мае право лише той фермер у якого ферма вщповщае мiжнародним стандартам щодо органiчного сiльського господарства, причому звернувшись за дозволом до представництва WWOOF.
Учасники програми (фермери та туристи) сплачу-ють щорiчнi внески у розмiрi $ 20-60. Украшсьш фермери також залучилися до програми WWOOF, так на екофермi у Чершвецькш областi вже приймали Болотов iз США, Iспанii, Францп. На початок 2017 року в Украш було зареестровано бтше, нiж 1600 садиб, яш працюють у сферi аграрного туризму. Бли-зько 90% аграрних садиб зосереджено у традицшних туристичних регiонах - Карпатах та Приазов'', побли-зу вiдомих курортно-рекреацшних центрiв та баз вiдпочинку. Спектр послуг, якi пропонують власники зелених садиб, достатньо широкий: оргашзащя майс-тер-класiв для туристiв, збiр врожаю, дегустацiя про-дукцii у формат! фермерського снiдаику або обiду, та реалiзацiю власно' продукцii.
На вибiр туриста юнують i традицiйнi розваги, серед яких слщ вщзначити: риболовля, збираиня грибiв та япд, катания верхи та на квадроциклах, тощо.
Органiзаторм та виконавцем цього дшства висту-пае сiльська амя, яка i власне здае у оренду власне житло, забезпечуе продуктами харчування власного виробництва. Майже уа сiльськi садиби мають орип-нальш та милозвучнi назви, серед них вщзначити: «Квита Горган», «Волоський потш», «Зачароваш Карпати», «Кичера», «Яблуневий сад». Аграрний туризм в Украiнi вiдрiзияеться вiд захiдного не тiльки масштабом, але i форматом. Так на вщмшу вiд кран £С, де середньостатистична сiм'я може провести вщпустку у сiльськiй мiсцевостi, в Укршш найбшь-шого поширення отримали тури вихщного дня.
Не менш щкавими е i агротури для турисив де 1х залучають до збору врожаю за допомого такоi систе-ми як «збери сам»
Не варто i забувати i про демонстрацiю еко ферм, яш займаються вирощуванням екологiчно чисто' про-дукцii. Поступово агротуризм в Укршш охоплюе и-райони та мюцевоси, де рекреацiйна дiяльнiсть раш-ше не була прiоритетною, однак, територiя е рекреа-цiйно привабливою та мае туристичний потенцiал. Такими, зокрема, е Городеншвський та Волинський райони Iваио-Франкiвськоi' областi, Старосамбiрський та Туршвський райони Львiвськоi областi, Залщинсь-кий район Тернопiльськоi' областi. За останш роки зрiс попит i вщповщно з'явилася пропозицiя на садиби аграрного туризму у Черкасьшй, Вшницькш, Чер-нiгiвськiй та Кшвсьшй областях. На сьогодш пошире-ною швестищею е купiвля садиб у еколопчно чистiй мiсцевостi поруч iз рiчкою, озером, у гiрськiй мюце-востг
Аби одержати постiйний (сталий) прибуток вiд такого виду бiзнесу, необхiдно аби кiлькiсть туристiв за мюяць не була меншою за п'ятдесят чоловш.
Iннoвaцiйним пiдxoдoм y фopмyвaннi тypиcтичнo-гo пpoдyктy y cфepi aгpoтypизмy e poзвитoк «зeлeниx мapшpyтiв» тa poзвитoк aгpapнoгo тypизмy зa raacre-pним пpинципoм. «Зeлeнi мapшpyти» (Greenways) e ocнoвoю для cтвopeння peгioнaльнoгo тypиcтичнoгo пpoдyктy i кooпepaцiï мгж cyб'eктaми aгpoтypизмy. Цe eфeктивний iнcтpyмeнт poзвиткy тypизмy, який дo-звoляe cтвopювaти цiкaвi тa змicтoвнi мapшpyти -ocнoвy для пapтнepcтвa мicцeвoï влaди, житeлiв тa гpoмaдcькиx iнiцiaтив. Baжливoю cклaдoвoю чacти-нoю «зeлeниx мapшpyтiв» e eкoмyзeï, як1 вiдoбpaжa-ють aвтeнтичнicть мicця пoдopoжi. «Зeлeнi мapшpy-ти», як вид aгpoтypизмy, нaйбiльшe пoшиpeнi y США, зaгaльнa пpoтяжнicть ïx мepeжi cтaнoвить близьто 30 тиc. км. У xpaïm дiють coтнi гpoмaдcькиx opгaнiзaцiй, яш зaймaютьcя poзвиткoм мepeжi «зeлeниx мapшpy-тiв» нa piзниx piвняx: вщ нaцioнaльнoгo дo мунщига-льнoгo. Bci цi iнiцiaтиви здiйcнюютьcя в paмкax rap^ нepcтвa дepжaвнoгo, кoмepцiйнoгo тa гpoмaдcькoгo ceктopiв. «Зeлeнi мapшpyти» - да eкoтypиcтичнi тpacи пpиpoднoï i кyльтypнoï cпaдщини, якi пpoxoдять уз-дoвж piчoк, тpaдицiйниx, icтopичниx тopгoвeльниx шляxiв, пpиpoдниx кopидopiв. Tarn мapшpyти o6^-нують peгioни, тypиcтичнi визгачш мicця тa мicцeвi iнiцiaтиви, пiдтpимyють poзвитoк aгpoтypизмy, щo cпpиятливo впливae нa opгaнiзм людини, гад^имую-чи здopoвий cпociб життя.
Bapтo вщзгачити вимoги як1 cтaвлятьcя дo «зeлe-ниx мapшpyтiв»
- в мapшpyтi мae бути тeмaтичнe cпpямyвaння тa cлoвa пo типу «зeлeний мapшpyт» aбo «greenways»;
- мapшpyт мae бути iнфopмaтизoвaний
- мapшpyт мae бути зaдiянa peклaмa, якa шши-pювaтимeтьcя чepeз iнтepнeт pecypc, бyклeти лиcтiв-ки;
- мapшpyт мycить бути говню™ бeзпeчний тa пiдлaштoвaний для ycix кaтeгopiй тypиcтiв;
- мapшpyт вжe e cклaдoвoю icнyючoгo, aбo poз-poбляeтьcя нoвий, вxoдить дo кoмyнiкaцiйнoï тa тypи-cтичнoï мepeжi peгioнy; пoв'язaний з cиcтeмoю rpo-мaдcькoгo тpaнcпopтy.
Пepший мapшpyт «Зeлeнoгo шляxy» в Укpaïнi шд нaзвoю «Meдoвe Koлo», пpoклaдeний y Piвнeнcькiй oблacтi, oчiкyerьcя нaдaлi cтвopeння зa цим мapшpy-тoм тypиcтичнoï iнфpacтpyктypи тa poзвитoк пад^и-eмницькoï aктивнocтi (Zeleni shliakhy Ukrainy. «Medove kolo», 2018).
Kлacтepнi мoдeлi дoзвoляють oб'eднaти вcix пpeд-cтaвникiв тypиcтичнoï iнфpacтpyктypи, зaбeзпeчити бiльш eфeктивнe викopиcтaння нaявниx pecypciв, пвдвищити кoнкypeнтocпpoмoжнicть, дoмoгrиcя отте-pгeтичнoгo eфeктy, poзшиpити cпeктp зaпpoпoнoвa-ниx пocлyг, зpoбити peгioн б№ш пoмiтним i пpивaб-ливим як для тypиcтiв, тaк i для пoтeнцiйниx i^ecTO-piв.
Зaгaльнo вiдoмo щo клacтep цe oб'eднaння ^уп пiдпpиeмcтв в мeжax пeвнoï тepитopiï. Зaдля ot^m-гo викopиcтaння тypиcтичниx pecypciв, з'явитиcя ж вiн мoжe лишe якщo e пeвнi iннoвaцiï.
He мeнш вaжливoю e здaтнicть пoтeнцiйниx yчac-никiв клacтepa дo кooпepaцiï тa oбмiнy iнфopмaцieю, a тaкoж piвeнь ïx ocвiти тa якocтi нaдaвaниx пocлyг.
Оcнoвнi ^Kiepu ycпiшнoгo фopмyвaння тypиcти-чнoгo oacrepa:
- гeoгpaфiчнa кoнцeнтpaцiя тa близькють cyб'eктiв; нaявнicть зв'язк1в i взaeмoдiï м1ж пoтeнцiйними yчac-никaми oacrepa;
- нaявнicть cтpaтeгiчниx дoкyмeнтiв з питaнь CTa-лoгo poзвиткy; нaявнicть y peгioнi yнiкaльниx тypиc-тичниx oб'eктiв, як1 здaтнi зaбeзпeчити пpиплив тypи-cтiв;
- нaявнicть квaлiфiкoвaниx тypиcтичниx кaдpiв aбo ycтaнoви ocвiти, якa мoжe зaбeзпeчити ïx шдготовку;
- нaявнicть eкoлoгiчниx cтaндapтiв, iнiцiaтив тa eкoлoгiчнoгo мeнeджмeнтy y cфepi тypиcтичниx rooc-луг;
- нaявнicть cпiльниx зaxoдiв y гaлyзi тypизмy в pe-гioнi, як1 дeмoнcтpyють пpивaтнo-дepжaвнe rapraepc-твo.
Poзвитoк a^aproro тypизмy зa клacтepним ^ин-цишм i пpинципoм «зeлeниx мapшpyтiв» те пoтpeбye вeликиx iнвecтицiй, aлe дae мoжливicть мeшкaнцям peaлiзyвaти cвiй пoтeнцiaл, дoзвoляe мoбiлiзyвaти внyтpiшнi pecypcи peгioнiв.
Ha пoчaткy 2016 poFy в нaшiй дepжaвi зaдля poз-витку ciльcькoгo тypизмy бyлa зaпpoвaджeнa ^o^a-мa cтвopeння 6 aгpopeкpeaцiйниx клacтepiв:
-нa тepитopiï кypopтy «Koблeвo» Бepeзaнcькoгo тa Очaкiвcькoгo paйoнiв Mикoлaï'вcькoï oблacтi; пpoтя-гoм 365 (366) дшв
- «Дикaнькa цiлий prn» ^лгав^и oблacть;
- «Koзaчий кpyг» Пapaфiï'вcькoï' oб'eднaнoï' тepи-тopiaльнoï' гpoмaди зa yчacтю Kaчaнiвcькoгo пapкy, фepмepcькoгo гocпoдapcтвa «Сoкoлиний Хyтip», фep-мepcькoгo гocпoдapcтвa «Mpiя» в Чepнiгiвcькiй oблa-cri;
- Одecькa oблacть; - ^popra «Лaзypнe» i «Apa-бaтcькa cтpiлкa» Хepcoнcькoï' oблacтi; «Екoпapк Фpy-мyшeкa»
- Kиïвcькa oблacть eкoпapк «Meдвинo» (Zeleni shliakhy Ukrainy. «Medove kolo», 2018).
He мeнш вaжливим e зaпpoвaджeння eкoфecтивa-
лiв.
Taк ra Пoдiллi пpoвoдитьcя eтнo-eкoфecтивaль «Бyщa rampo^»; y Хepcoнcькiй oблacтi нa «Зeлeниx xyтopax Taвpiï'», Miжнapoдний eкoфecтивaль нoПтax»; y Сepeднo-Бyдcькoмy paйoнi Сум^кш o6-лacтi eкoфecтивaль «Дикий мeд», нa Одeщинi ciмeй-ний eкoфecтивaль «Koдимaфecт».
Висновки
Для poзвиткy тa пoдaльшoгo зpocтaння aгpoтypиз-му нeoбxiднo здiйcнити:
- пpивeдeння дo мiжнapoдниx cтaндapтiв тa пiдт-pимaння BP Укpaïни ЗУ «npo ciльcький зeлeний ту-pизм» тa Пocтaнoви ^бм^ щoдo питaнь cтaндapти-зaцiï' «□^луги aгpoтypиcтичнi. Оcнoвнi вимoги»;
Haцпpoгpaмa щoдo poзвиткy aгpoтypизмy в Укpaï-
ш:
- введения загальнодержавного реестру сертифь кованих садиб, господар1 яких займаються туристич-ним б1знесом;
- формування системи шформацшного та методичного забезпечення регюнальних тдпрограм розвит-ку аграрного туризму;
- проведення нацюнально! маркетингово! компа-
нп;
- розроблення мехашзму ввдбору та впровадження перспективних швестицшних проекпв для розвитку агротуристичного б1знесу.
References
World Tourism Organization (UNWTO). Rezhym
dostupu: http://www2.unwto.org/ National Geographic Traveler Awards 2016. National Geographic. Rezhym dostupu:
https://www.nationalgeographic.com/worldlegacyawa rds/.
European Federation of Farm and Village Tourism. Rezhym dostupu: http://www.eurogites.org.
European Center for Ecological Tourism and Agricultural. Rezhym dostupu: http://www.eceat.org
WWOOF (World Wide Opportunities on Organic Farms). Rezhym dostupu: http://wwoof.net.
Zeleni shliakhy Ukrainy. «Medove kolo» (2018). Rezhym dostupu: www.facebook.com/greenwaysUA/ (in Ukrainian).
Pidsumky: U 2016 rotsi rozpochato stvorennia 6 ahrorekreatsiinykh klasteriv (2017). Ministerstvo ahrarnoi polityky ta prodovolstva Ukrayiny. Rezhym dostupu: http://minagro.gov.ua/node/22957 (in Ukrainian).
