CC BY
100
HayKOBHH BicHHK ^HyBME iMeHi C.3. IW^KOTO, 2018, T 20, № 86 HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMeHi C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2701 print doi: 10.15421/nvlvet8622
ISSN 2518-1327 online http://nvlvet.com.ua/
UDC 338.2: 338.48 (477.8)
Tourism aspects in the context of the rural area development
H. Horyn
State Institution «Institute of Regional Research named after M.I. Dolishniy of the NAS of Ukraine», Lviv, Ukraine
Horyn, H. (2018). Tourism aspects in the context of the rural area development. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(86), 115120. doi: 10.15421/nvlvet8622
Rural development is one of the priority directions of the economic policy of the countries of the European Union. Therefore, Ukraine, on the basis of these considerations, should develop a strategy for rural development in all its aspects, for tourism, in particular. The real state of tourist activity and its forms of rest in the territorial section of the Western region, which influence the development of rural areas are determined. According to the figure of the number of tourists served by the subjects of tourist activity «leaders» among the regions of the Western region in 2000-2016 were: Ivano-Frankivsk and Lviv regions. The position «middle» took Zakarpattia, Chernivtsi, Volyn, Rivne regions and «outsider» - Ternopil' region. A specific share of tourists is calculated on the level of regions of the region in terms of the structure of tourist flows. Tracking dynamics of outgoing and foreign tourists is done. The motivation of tourist trips of foreign citizens to Ukraine is outlined. Subjects of tourist enterprises of the Western region provided services to foreign tourists from 34 countries of the world, among them tourists from Moldova, Belarus, Russia, Hungary, Poland, Germany, Romania, Slovakia, Israel, Germany, Tajikistan, the USA, Uzbekistan, Azerbaijan, Italy, Great Britain, France, Lithuania, Czech Republic and Georgia. It is substantiated that the favorite places of domestic tourists are rural homesteads. The article analyzes the dynamics of the number of farmsteads in 2014-2016. It is analyzed that in the Western region the total number of lodges located in estates increased compared to 2015. The article describes the current state and natural resource base of recreational and tourist potential in the territorial section of the Western region. The tracking of the dynamics of the main indices of the estates and the received income from their services are calculated. The proposal on the maximum development of tourism resources within the rural areas of the region is formulated. The trend of growth of tourist fees to local budgets of the regions of the Western region has been monitored. In the regions of the Western region in 2016, the income was received by Ivano-Frankivsk, Lviv, Chernivtsi, Volyn, Ternopil and Zakarpattia regions.
Key words : rural territories, territorial section of the region, tourism and recreation, estimation, tourist flow, western region, country estates.
ГГ *' • • • u
Туристичнии аспект в контексл розвитку сшьських територш
Г.В. Горин
ДУ «1нститут регюналъних до^дженъ iM. М.1. Долiшнього НАН Укра'ти», м. Львiв, Укра'та
Стъсъкий розвиток е одним i3 прюритетних HanpKMie eKOHOMiuHoi полтики крат Свропейсъкого Союзу. BidmaK, Украгна з тих MipKyeaHb, повинна розробляти стратегт стъсъкого розвитку в ycix гг аспектах, туристичному, зокрема. Визначено реалъний стан туристичног дiялънocmi та гг форм вiдnoчинкy у mepиmopiaлънoмy poзpiзi Зах1дного рег1ощ>, ят впливаютъ на розвиток стъсъких територш. За показником чиceлънocmi mypиcmiв, обслугованих суб'ектами туристичног дiялънocmi «лiдepaми» серед областей Зaхiднoгo регюну у 2000-2016pp. були: 1вано-Франювсъка i Лъвiвcъкa oблacmi. Серед них зайняли позицЮ «середина»: Закарпатсъка, Чертвецъка, Волинсъка, Рiвнeнcъкa oблacmi, а «аутсайдером» - Терноптъсъка областъ. Розраховано питому част-ку mypиcmiв на piвнi областей регюну в poзpiзi структури туристичних пототв. Зроблено вiдcmeжeння динамжи вигзних i тозем-них mypиcmiв. Окреслено мотиващю туристичних погздок тоземних громадян в Украту. Суб 'ектами туристичних тдприемств Зaхiднoгo регюну надано послуги тоземним туристам гз 34 крагн cвimy, серед них переважали туристи з Молдови, БшорусИ, Pocii, Угорщини, Полъщ1 Ншеччини, РумунИ, Словаччини, 1зраглю, Нмеччини, Таджикистану, США, Узбекистану, Азербайджану, Ima-лп, Великобританп, Францп, Литви, Чехи i Грузи. ОбТрунтовано улюбленими мюцями внутрШн^х mypиcmiв е стъсъю садиби. В cmammi здтснено aнaлiз динамirniM кiлъкocmi садибу 2014-2016pp. Анaлiзoвaнo, що у Зaхiднoмy регют загалъна ктъкютъ розмще-
Article info
Received 25.01.2018 Received in revised form 22.02.2018 Accepted 28.02.2018
State Institution «Institute of Regional Research named after M.I. Dolishniy of the NAS of Ukraine», 4 Kozelnyts 'ka St., Lviv, 79026, Ukraine. Tel.: +38-097-038-70-04 E-mail: hhv77@i.ua
них у садибах збтьшилася пор1вняно з 2015 р. У статт1 визначено сучасний стан та природно-ресурсну базу рекреацтно-туристичного потенщалу у територ1альному розр1з1 Зах1дного регюну. Зроблено в1дстеження динам1ки основних показнитв д1я-льностЬ садиб I пораховано отриманий дох1д в1д Чхтх наданих послуг. Сформульовано пропозищю щодо максимального освоення туристичних ресурЫв у межах стьських територш регюну. В1дстежено тенденцИ зростання обсягу туристичного збору до м1сцевих бюджетов областей Зах1дного регюну. Серед областей Зах1дного регюну у 2016 р. дох1д отримали 1вано-Франк1вська, Льв1вська, Чертвецька, Волинська, Терноптьська I Закарпатська област1.
Ключовi слова: стьсьт територп, територ1альний розр1з регюну, туризм I в1дпочинок, ощнювання, туристичний потт, Зах1-дний регюн, смьсьт садиби.
Вступ
Сшьський розвиток е одним 1з прюритетних на-прям1в економ1чно! полггики кра!н £вропейського Союзу. Вштак, Украна з тих м1ркувань, повинна роз-робляти стратегш сшьського розвитку в уах Н аспектах, туристичному, зокрема.
Активне включения туризму 1 активних форм вш-починку в сшьський об1г потребуе глибокого анал1ти-чного дослвдження, що дозволить систематично ви-вчити змши у комплексному оцшюванш ефективносл розвитку сшьських територш.
Науковим досладженням проблематики вивчення туризму присвячеш пращ вичизняних та заруб1жних вчених: Н.Г. 1гнатенко, В.П. Руденко, М.С. Нудель-ман, З.В. Герасимчук, Н.В. Коленда, Л.М. Черчик, В.1. Мацола, Н.П. Стецько, 1.В. Смаль, О.В. Кифяк, Н.В. Фоменко, Ю.В. Шабардша, Ю.£. Дащук.
Мета статл полягае в оц1нюванн1 реального стану туристично! д1яльност1 та форм вшпочинку у терито-р1альному розр1з1 Захщного регюну та И вплив на розвиток сшьських територш.
Матерiал i методи дослiджень
Загальна кшьшсть туристичних тдприемств Захь дного регюну у 2016 р. складала 698 одиниць, 1з них д1яло 123 - туроператори (у 2015 р. - 123 од.), 512 -турагенти (432 од.), 71 - займалися тшьки екскурсш-ною д1яльн1стю (51 од. вшповщно).
Загалом у Захщному репон кшьшсть суб'еклв туристично! д1яльносп зменшилася - вщ 871 од. до 606 од. у 2012-2015 рр., та зросла у 2016 р. до 698 од., що на 15,2% бшьше, шж у 2015 р. При цьому у 2015 р. у пор1внянш 1з 2014 р. було 674 од., що на 10,1% мен-ше.
Послугами суб'еклв туристично! д1яльност1 Захщ-ного регюну у 2016 р. скористалися 335,9 тис. оаб, що на 102,3 тис. оаб або майже у 1,5 рази бшьше, тж у 2015 р. (у 2015 р. - 233,6 тис. оаб, у 2014 р. -216,7 тис. оаб). Однак, загальна кшьшсть турислв, обслугованих суб'ектами туристично! д1яльност1 тс-ля досягнення у 2008 р. найвищого за останне десяти-р1ччя показника (1054,9 тис. оаб) вщзначилися сутте-вим спадом (на 70%) у тсля кризовий перюд 20102012 рр. (табл. 1). Незначне зростання кшькосл турислв у 2013 р. - на 10,1%, пор1вняно з 2012 р. та у 2015 р. - на 7%, пор1вняно з 2014 р. кардинально си-туацш у рекреацшно-туристичнш сфер1 не покращи-ло.
Разом з тим, оцшюючи динамшу кшькосл суб'еклв туристично! д1яльност1 та кшьшстю турислв, обслугованих суб'ектами приходимо до висновку, що 2016 р1к, порiвияно з попередшм роком, мав зрос-таючий тренд на 15,2% по першому показнику, а темп приросту становив + 43,8%, темп зниження був у 2011 р. - 75%, у 2012 р. - 97,8% i у 2014 р. - 61,7% i (рис. 1).
2011
2012
2013
2014
2015
2016
1:::::::! Клыасть суб'екпв ТурИСТИЧН01 .ЩЯЛЬНОСТи одиниць
—♦— Тем пи зростання (зниження) кшькосп туристЕ: у % до попереднього року
Рис. 1. Кшьшсть турислв, обслужених суб'ектами туристично! дiяльностi Захщного регiону Укра!ни
Джерело: складено i розраховано автором на основi (Ofitsiyni saity holovnogo upravHrmia statystyky)
*Примтка. 1нформащя про кыьюсть суб'ектгв туристичноI дгяльностг не надаеться за перюд 2000-2010 рр. у статисти-чному збгрнику «Регюни Украши», 2011 р.
За показником чисельносл турислв, обслугованих суб'ектами туристично! дiяльностi «лщерами» серед областей Захвдного регюну у 2000-2016 рр. були:
1вано-Франшвська (в середньому 163,1 тис. оаб), Львiвськa (131,3 тис. оаб) обласл (табл. 1).
Таблиця 1
Кшькютъ тypиcтiв, oбcлyгoвaниx cyб'eктaми тypиcтичнoï дiяльнocтi Зaxiднoгo perio^ Укpaïни
muc. oci6
Aдмiнicтpaтивнi
POKH
oдиницi 2000 2005 2008 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Boлинcькa 73,1 57,1 67,0 52,0 14,7 19,8 19,5 14,6 15,6 26,5
Зaкapпaтcькa 144,8 63,8 77,0 52,1 21,5 20,2 19,9 11,6 10,6 11,6
Iвaнo-Фpaнкiвcькa 30,2 147,6 595,0 53,3 59,3 110,2 77,7 63,8 65,9 79,9
Львiвcькa 118,8 90,8 143,6 153,9 128,7 124,0 188,5 92,1 112,5 181,8
Рiвнeнcькa 30,2 50,4 58,4 39,7 39,0 13,5 13,5 8,9 6,6 9,0
Tepнoпiльcькa 24,3 36,8 32,9 19,9 14,2 12,3 13,5 9,1 6,7 7,5
Чepнiвeцькa 44,2 61,6 81,0 64,0 48,4 18,9 18,6 16,6 15,7 19,4
Зах1дниИ perioH 465,6 508,1 1054,9 434,9 325,8 318,9 351,2 216,7 233,6 335,7
Укра1на 2014,0 1826,0 3042,0 2281,0 2200,0 3001,0 3454,0 2425,0 2019,0 2549,6
Джepeлo: cклaдeнo aвтopoм na ocнoвi (Ofitsiyni saity holovnogo upravlinnia statystyky)
Сepeд ниx зaйняли пoзицiю «cepeдинa»: Зaкapпaт-cькa (в cepeдньoмy 44,5 тиа oci6), Чepнiвeцькa (41,0 тиа oci6) Boлинcькa (36,8 тиc. oci6), Рiвнeнcькa oблacтi (28,5 тиc. oci6), a «ayтcaйдepoм» - Tepнoпiль-^Ka oблacть (18,5 тиc. oci6).
Haйбiльшy питoмy вaгy y cтpyктypi тypиcтичниx пoтoкiв Зaxiднoгo peгioнy (Horyn, 2012) зaймae внут-piшнiй тypизм, чacткa якoгo yпpoдoвж 2013-2016 pp. зpocтaлa. TaK, y 2016 p. пopiвнянo з пoпepeднiм poкoм збiльшилacя ra 3,4%, y 2015 p. дo 2014 p. - нa 5,3%, y 2013 p. дo 2012 p. - нa 9,9% вадшвадш.
Чacткa iнoзeмниx тypиcтiв y 2016 p. збiльшилacя нa 1,3% дo пoпepeдньoгo poKy. Пpoтe, y 2015 p. дo 2014 p. змeншилacя нa 0,7% i y 2013 p. - ra 0,8% дo 2012 p. ввдшввдш. Maкcимaльнo чacткa iнoзeмниx тypиcтiв cклaдaлa 9,0% - 9,3% y rap^ 2000-2005 pp.
4acrKa виïзнoгo тypизмy y 2016 p. дo2015 p. cKopo-тилacя нa 4,7%, xoч y 2015 p. cпocтepiгaлocя ïï зpoc-тaння нa 6% дo 2014 p. тa y 2013 p. cягaлa мaкcимaль-нo - 56,9% y crpyKrypi тypиcтичниx пoтoкiв (pиc. 2).
2000 2005 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 ' ЕЭЧастка внутр!шшх iypHcrÍB
ИЧасгка турнстш-гроыадянин Западного репону.яи вшжджалн за кордон (ИЧастка шаземних турнспв Рис. 2. CrpyKrypa тypиcтичниx пoтoкiв Зaxiднoгo perio^ Джepeлo: cклaдeнo aвтopoм na ocнoвi (Ofitsiyni saity holovnogo upravlinnia statystyky)
Щ кoливaння oбyмoвлeнi низкoю eкoнoмiчниx фa-ктopiв, a c^e: низьтою a6o виcoкoю якicтю пocлyг, зpocтaнням (cпaдaнням) плaти нa пocлyги, piвнeм бeзпeки тypиcтa y Kparni тa iншими зoвнiшнiми тa внyтpiшнiми чиннигами впливу.
У 2016 p. iнoзeмниx тypиcтiв пpиïxaлo 11,5 тиc. oci6, щo нa 6,3 тиc. oci6 (a6o 2,2%) бiльшe, нiж y 2015 p. TaK, y 2014 p. зaфiкcoвaнo мaкcимaльнe cko-poчeння кiлькocтi iнoзeмниx тypиcтiв y Зaxiднoмy peгioнi зa ocтaннix 16 po^, i cягaв 3,0 тиc. oci6 a6o 87,5% дo 2013 p.
У 2016 p. cyб'eктaми тypиcтичниx пiдпpиeмcтв Зa-xiднoгo peгioнy raAara пocлyги iнoзeмним тypиcтaм iз 34 Kparn cвiтy, cepeд ниx пepeвaжaли тypиcти з Moл-
дoви, Бiлopyciï, Pociï, Угopщини, Пoльщi, Hiмeччини, Румунп, Слoвaччини, Iзpaïлю, Hiмeччини, Taджикиc-тaнy, США, Узбeкиcтaнy, Aзepбaйджaнy, Iтaлiï, Beли-кoбpитaнiï, Фpaнцiï, Литви, 4exiï i Гpyзiï.
Moтивaцieю тypиcтичниx пoïздoк iнoзeмниx rpo-мaдян дo Укpaïни y 2014-2016 poKax cтaли дiлoвa (98,5%), дoзвiлля i вiдпoчинoк (0,9%) i cлyжбoвa (0,5%), iншi: cпopтивний тypизм, лiкyвaння (0,1%).
У 2016 p. зджнили пoдopoжi зa кopдoн 140,2 тиа yкpaïнcькиx тypиcтiв Зaxiднoгo perio^, щo нa 29,2% бiльшe, шж y 2015 p., кoли y 2015 p. вiдбyлocя змeн-шeння нa 5% дo 2014 p. %му, лiдepaми y 2016 p. 6y-ли: Львiвcькa (нa 23% бiльшe, нiж y 2015 p.) i Boлин-cькa (y 2 paзи вiдпoвiднo) oблacтi.
Таблиця 2
Динамжа ви!зду турислв-громадян Захщного регiону Укра!ни, як1 ви!жджали за кордон у 2000-2016
рр.
тис. осгб
Адмшстративш одиницi Роки
2000 2005 2010 2012 2013 2014 2015 2016
Волинська 3,3 8,8 7,7 8,3 12,1 8,1 9,3 19,4
Закарпатська 9,72 7,4 11,4 11,8 13,0 9,8 7,6 7,9
Iвaно-Фрaнкiвськa 1,8 5,1 8,5 9,7 12,0 7,6 6,8 8,6
Льв1вська 28,5 35,1 102,3 63,7 131,5 61,5 60,8 74,9
Р1вненська 2,8 5,6 6,5 7,8 8,3 7,5 5,4 7,6
Тернопiльськa 4,4 3,6 6,0 6,0 7,9 4,4 4,9 5,6
Черншедька 12,7 17,4 23,2 13,9 15,1 14,5 13,7 16,2
Зах1дний регiон 150,7 83,0 165,6 121,2 199,9 113,7 108,5 140,2
Укра1на 285 567 1296 1957 2519 2085 1647 2061
Джерело: складено автором на оснж (Ofitsiyni saity ho1ovnogo uprav1innia statystyky)
Вiтчизнянi туристи ви!жджали у 59 кра!н свiту. Кра!нами-лщерами (Т0П-20 кра!н) з приймання наших туриспв у 2014-2016 рр. були: Польща, Росiя, Угорщина, Молдова, Бiлорусь, Туреччина, Словаччи-на, Болгaрiя, Румунiя, Сгипет, Нiмеччинa, ОАЕ, 1зра-!ль, 1тал1я, Австрiя, Грузiя, Грецiя, Чорногорiя, Нщер-ланди, Фрaнцiя.
Обсяг внутрiшнього туризму збшьшився i складав 184,2 тис. укра!нських туристiв Захщного регiону, що на 53,8 % бшьше, нж у 2015 р.
Протягом 2000-2005 рр. кшьшсть внутршшх ту-риспв зросла вiд 465,5 тис. оаб до 508,2 тис. оаб. Натомють з 2005-2014 р. спостертаеться спад !х кшь-костi вiд 508,2 тис. оаб до 100,0 тис. оаб, що на
21,4% менше, шж у 2013 р. У 2011-2013 рр. воображено стабшьну динам^ внутрiшнiх туристiв у регю-нi.
Результат aнaлiзу динaмiки туристичного потоку Зaхiдного регiону, який наведено на рис. 3., засвщчуе, що у регюш цей показник зростае (у 2011-2013 рр.), що пов'язано ¡з проходженням Свро-2012 i спадае (у 2014 р.) з военним станом на Сходi i у 2016 р., у порь внянш до 2015 р., досягнув свого максимального рiв-ня - 335,9 тис. оаб за три останшх роки. Це в чергове тдкреслюе важливють туризму, як один з перспекти-вних напрямк1в у розвитку сшьських територш Захщного регюну.
Кшьшсть турист, всього —♦— 1нозенн турист
•— Гуристи-гром адяни УкраГни. яга виГжджали за кордон —А—Внутрппш туриста
Рис. 3. Динaмiкa туристичного потоку Захщного регюну Укра!ни
Джерело: складено автором на оснж (ОИМут saity ho1ovnogo uprav1innia statystyky)
Серед внутршшх туристiв сьогодення улюблени-ми мюцями е сiльськa мiсцевiсть (Hrushchynskyi et а1., 2007). Загальна кшьшсть садиб сiльського туризму Захщного регюну Укра!ни у 2016 р. складала 350 одиниць, що збiльшилaся на 67,2%, у порiвняннi до 2015 р. (Informatsia shchodo pokaznykiv rozvytku sfery turyzmu ta kurortiv и 2016 rotsi). Середня мiсткiсть садиб у 2016 р. не була досить високою i становила 100,8 тис. мюць (табл. 3).
Протягом останшх 3-х рошв коефщент викорис-тання мiсткостi садиб Зах1дного регюну щорiчно змi-нювався. Починаючи з 2014 р., цей показник зрю з 0,23 до 0,29 у 2015 р. Намгтилася тенденщя зниження коефщента використання мюткосп садиб з 0,29 у 2015 р. до 0,20 у 2016 р., що пов'язано з скорочення
тривалосл загального часу перебування при!жджих у готелях.
Найбшьша кiлькiсть садиб у 2016 р. зосереджена у 1вано-Франк1вськ1й облaстi - 305 одиниць, що на 126 од. бшьше, нгж у 2015 р. Найменша !х кiлькiсть е у Чершвецьшй (17 од.), Львiвськiй (16 од.), Терно-пiльськiй (6 од), Закарпатсьшй (4 од.), Волинсьшй (2 од) i Рiвненськiй (0 од.). Вщповщно, у 2016 р. у Захщному регюш загальна кшьшсть розмщених у садибах збтшилася порiвняно з 2015 р. на 29,8 тис. оаб i склала 70,2 тис. оаб. Вщбулося збiльшення чисельносп розмiщених у садибах на 1,2% у ш^в-нянш з 2014 р. (¡з 33 594 особи у 2014 р. до 40 438 особи у 2015 р.).
Тaблиця 3
Оcнoвнi пoкaзники дiяльнocтi caдиб Зaxiднoгo рeгioнy Укрaïни у 2014-2016 рр.
2014 р.
2015 р.
2016 р.
Aдмiнicтрaтивнi oдиницi
д o
ю ей
к ь
■ 5
«
o р
ть
О g
ць
(U CS
рс
О
H ю
си иди
ft CS
О CJ « g
•é g u 5 oi
« IS
д o
ю cS
к ь
.5
«
■ S >2
S <->
m О О
рс
g
ць
H Ю cS
и р
o
ть
О g
(U CS
рс
О
<u
o
«
д o
ю
cS
к ь
■ 5
«
o р
ть
О g
."s
'cj
o
(U cS
рс
О
[H ю
си иди
ft cS
О CJ g
« g •é S
u 5 oi « S
Boлинcькa 2 3,1 15,0 0,52 2 3,7 15,0 0,54 2 2,5 15,0 0,46
Зaкaрпaтcькa 7 1,4 20,6 0,17 5 0,9 27,2 0,12 4 0,3 14,0 0,09
bano- 163 16,9 12,7 0,12 179 25,0 11,6 0,16 305 55,8 12,5 0,15
Фрaнкiвcькa
Львiвcькa 23 5,2 13,9 0,23 12 2,2 13,4 0,32 16 2,0 17,6 0,16
Рiвнeнcькa - - - - - - - - - - - -
Teрнoпiльcькa 3 1,8 21,3 0,43 2 1,5 29,0 0,38 6 2,6 26,5 0,12
Чeрнiвeцькa 15 5,2 16,8 0,16 15 7,1 17,5 0,23 17 7,0 15,2 0,21
Зaxiдний perioH 213 33,6 100,3 0,23 215 40,4 113,7 0,29 350 70,2 100,8 0,20
yKpaÏHa 233 39,3 13,5 0,15 235 49,3 12,7 0,19 375 79,9 13,2 0,16
Джеpелo: cклaдeнo aвтoрoм na ocнoвi (Informatsia shchodo pokaznykiv rozvytku sfery turyzmu ta kurortiv u 2016 rotsi)
6132,7
^Uùuj
1-T T .—ГТТГ^И
ПНИ Ш
32014
□ 2015
□ 2016
a) зaгaльнa cyмa дoxoдiв дiяльнocтi caдиб, тис. грн.
б) зaгaльнa cyмa витрaт дiяльнocтi caдиб, тис. грн.
Рис. 4. Спiввiднoшeння дoxoдiв i витрaт дiяльнocтi caдиб Зaxiднoгo рeгioнy
Джеpелo: cклaдeнo aвтoрoм na ocнoвi (Informatsia shchodo pokaznykiv rozvytku sfery turyzmu ta kurortiv u 2016 rotsi)
У 2016 р. caдибaми Зaxiднoгo рeгioнy oтримaнo дoxoдiв вiд нaдaниx пocлyг нa 38 809,0 тис. грн. Зята-льня сумя дoxoдiв сядиб у 2016 р., пoрiвнянo з 2015 р. збтшилясь ня 23002,6 тис. грн. (у 2 рязи a6o та +246,2%) (рис. 4).
Pезультaти Ta ïx обговорення
Сeрeд oблacтeй Зaxiднoгo рeгioнy у 2016 р. дoxiд oтримaли Iвaнo-Фрaнкiвcькa (30 463,5 тис. грн.), Львiвcькa (4 091,8 тис. грн.), Чeрнiвeцькa (2 612,4 тис. грн.), Boлинcькa (839,8 тис. грн.), Teрнoпiльcькa (501,1 тис. грн.) i Зaкaрпaтcькa (300,4 тис. грн.) oблac-тi.
Зaгaльнa сумя витрят вщ дiяльнocтi сядиб Зaxiднo-гo рeгioнy у 2016 р. агатовить 23183,5 тис. грн., щo ня 14382,7 тис. грн. (у 2,5 рязи a6o та +263,3%) бiльшe, пoрiвнянo з 2015 р. (рис. 4). Обсяг нaдxoджeнь вщ спляти тyриcтичнoгo збoрy у 2016 р. скляв 14108,9 млн. грн., щo та 42,2% бiльшe, у пoрiвняннi дo пoпeрeдньoгo рoкy (тябл. 4). При цьoмy йoгo oбcяг у 2015 р. у пoрiвняннi з 2014 р. зрic ня 61,8%.
ТОП 3 oблacтi Зaxiднoгo рeгioнy зя нaйбiльшими oбcягaми нaдxoджeнь вiд спляти тyриcтичнoгo збoрy, щo нaдiйшли дo мicцeвиx бюджeтiв у 2016 р. були: Львiвcькa oбл. - 8,4 млн. грн. (15,6%); ^ara-Фрaнкiвcькa oбл. - 2,3 млн. грн. (4,2%) i Зaкaрпaтcькa oбл. - 2,2 млн. грн. (4,1%) (тябл. 4).
Таблиця 4
Надходження туристичного збору до м1сцевих бюджепв Захщного регюну Украши у 2014-2016 рр.
млн. грн.
Адмшстративш одинищ 2014 Роки 2015 2016 Частка, % Прирют у %, до попереднього року
Волинська 200,7 324,2 373,4 0,7 +15,2
Закарпатська 930,4 1527,2 2199,1 4,1 +44,0
1вано-Франкшська 946,8 1578,5 2292,8 4,2 +45,3
Л^вська 3569,8 5915,0 8418,5 15,6 +42,3
Рiвненська 127,2 170,2 266,5 0,5 +56,6
Тернотльська 128,7 161,4 240,0 0,4 +48,7
Чершвецька 228,2 244,1 318,6 0,6 +30,5
Захвдний рег1он 6131,8 9920,6 14108,9 26,1 +42,2
Украша 24766,7 37126,1 54094,8 100 +45,7
Джерело: складено автором на основ1 (Informatsia shchodo pokaznykiv rozvytku sfery turyzmu ta kurortiv u 2016 rotsi)
ТОП 3 за найбшьшим зростанням обсягу туристичного збору до мюцевих бюджепв у 2016 р. спо-стертаеться: Льв1вська обл. - на 2,5 млн. грн. (на 42,3%); 1вано-Франшвська обл. - на 0,7 млн. грн. (на 45,3%) i Закарпатська обл. - на 0,67 млн. грн. (на 44,0%).
Висновки
Сшьський ввдпочинок мае реальну регiональну перспективу й сприяе полiпшенню сощально-економiчноï та екологiчноï ситуацiï в сшьськш мюце-востi регiону, зокрема створення нових робочих мiсць, подолання стану репресивносп багатьох сшь-ських територш, в шнцевому рахунку - забезпечуе ефективну пiдтримку позитивних змiн на селг
Отже, результати аналiтичного дослвдження дiяль-ностi суб'ектiв туристичних тдприемств Захiдного регiону протягом 2014-2016 рр. демонструють зрос-таючу динамiка його змш, що позитивно впливае на розвиток туризму сшьських територiй.
References
Horyn, H.V. (2012). Kharakterystyka rekreatsiino-turystychnogo potentsialu Zakhidnogo regionu Ukrainy. Stalyi rozvytok ekonomiky. 4(14), 125-131 Rezhym dostupu: http://infotour.in.ua/goryn.htm (in Ukrainian).
Hrushchynskyi, Ie., Krakovia-Bal', A., & Kazymir, L. (2007). Agroturysm yak vazhlyvyi chynnyk aktyvizatsii rozvytku silskykh terytoriy: polskyi dosvid i ukrainsky perspektyvy. Geografia. Ekonomika. Ekologia. Turyzm: Regionalni studii.
Zbirnyk nfukovykh prats', 241-247. Rezhym dostupu: http://scholar.google.com/scholar?cluster=138178787 75348100600&hl=en&oi=scholarr (in Ukrainian).
Informatsia shchodo pokaznykiv rozvytku sfery turyzmu ta kurortiv u 2016 rotsi. Rezhym dostupy: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=5badba79-
cfc540c1a1ec61f2e39161aa&titie=MormatsiiaSchodoP okaznikivRozvitkuSferiTurizmuTaKurortivU2016-Rotsi
Ofitsiynyi sait holovnogo upravlinnia statystyky u Volynskiy oblasti. Rezhym dostupy: http://www.lutsk.ukrstat.gov.ua (in Ukrainian).
Ofitsiynyi sait holovnogo upravlinnia statystyky u Zakarpatskiy oblasti. Rezhym dostupy: http://www.uz.ukrstat.gov.ua (in Ukrainian).
Ofitsiynyi sait holovnogo upravlinnia statystyky u Ivano-Frankivskiy oblasti. Rezhym dostupy: http://www.ifstat.gov.ua (in Ukrainian).
Ofitsiynyi sait holovnogo upravlinnia statystyky u Lvivskiy oblasti. Rezhym dostupy: http://www.lv.ukrstat.gov.ua (in Ukrainian).
Ofitsiynyi sait holovnogo upravlinnia statystyky u Rivenskiy oblasti. Rezhym dostupy: http://www.rv.ukrstat.gov.ua (in Ukrainian).
Ofitsiynyi sait holovnogo upravlinnia statystyky u Ternopilskiy oblasti. Rezhym dostupy: http://www.te.ukrstat.gov.ua (in Ukrainian).
Ofitsiynyi sait holovnogo upravlinnia statystyky u Chernivetskiy oblasti. Rezhym dostupy: http://www.cv.ukrstat.gov.ua (in Ukrainian).
Ofitsiynyi sait Derzhavnogo komitetu statystyky Ukrainy. Rezhym dostupy: http://www.ukrstat.gov.ua (in Ukrainian).
