CC BY
59
Г. КОСТРОМ1Н
В. КРАВЧЕНКО, Л. Ф1ЛЬШТЕЙН
мехашзм проведения кадрово! полiтики на шдприемста, формування виробничого колективу, активiзащ! роботи з адаптаци його до нововведень у процесi реструктуризацп шдприемства. Особлива роль i мiсце в проведенш тако! полiтики выводиться керiвниковi пiдприeмства.
Лдаптацiя виробничого колективу до нових умов господарювання повинна розглядатися диференцшова-но, з позицiй адаптацп до 11 кожного окремого пращв-ника пiдприeмства, причому керiвником шдприемства повинш бути створенi для цього ва умови.
Тому, пiдтриманню нормального сощально-психологiчного клiмату у колектив^ адаптацп колективу" до нових умов дiяльностi та до нових члешв колективу, необхiдно тдходити комплексно та придiляти першочергову увагу. У цшому для проведення бшьш активно! полiтики по адаптацп колективу на нашу думку, необхщна реалiзацiя наступних додаткових заходiв:
Керiвнику пiдприемства необхiдно:
- максимально використовувати демократичш тд-ходи в процеа управлiния виробництвом, його реструктуризации проводити цю роботу гласно, враховувати думку низових трудових колективiв. Проводити в коле-ктивi роз'яснювальну роботу про необхщшсть прове-дення реструктуризацп виробництва i 11 ефективнiсть для шдприемства.
- постшно тримати в полi зору стан морально-психолопчного клiмату в колективi, вiдслiдковувати основш тенденцп його змiн, знати й вмшо користатися важелями впливу на щ процеси.
- бiльш активно проводити диверсифжащю виробництва, створювати додатковi сумiжиi виробництва на шдприемсга для використання вившьнювано! робочо! сили з основного виробництва.
- тдсилити роль стратепчного планування на тд-приемствi, прогнозувати розвиток виробництва ^ вихо-дячи з цих прогнозiв, заздалегiдь проводити перещдго-товку й переквалiфiкацiю ка,^в для подальшого вико-ристання !х на пiдприемствi.
Необхщно пiдвисити вiдповiдальнiсть керiвникiв за ефективне використання робочо! сили на тдприемс-твi, недопущення !! необгрунтованого звшьнення, включати цi питання в колективш договори та активь зувати роль профспшок у захистi iнтересiв пращвнишв пiдприемства. На всiх пiдприемствах, де використову-еться праця найманих пращвнишв, обов'язково склада-еться колективний договiр мiж власником та трудовим колективом. Договiр регламентуе виробничi, трудовi та економiчнi вiдносини трудового колективу з адмшст-рацiею пiдприемства, питання охорони пращ, сощаль-ного розвитку, учасп працiвникiв у розпорядженнi та використанш прибутку й iн.
Однiею з причин недостатньо ефективно! рестурту-ризацл пiдприемства е недостатне наукове та методичне вирiшения проблем реструктуризацi! шдприемств в Укра!нi. Для виправлення дано! ситуаци необидно:
- визначити особливосп реструктуризацi! тдпри-емств в умовах формування ринкового середовища. Необхiдно адекватно уявляти середовище, в якому ви-
никае, виконуеться та завершуеться проект реструктуризацп. Його життездатшсть в бшьшш мiрi залежить вiд того, насшльки точним е зображення навколишньо-го середовища з позицii !! взаемодii з проектом. Вини-кае потреба науково обгрунтувати особливостi реструктуризацп шдприемств саме в умовах трансформацп суспiльства;
- визначити методичш пiдходи для оцiнки ефекти-вносп само! реструктуризацп' та управлiнських дш у вiдношення !! здiйснення. Треба запам'ятати, що рест-руктуризацiя сама по собi як модний зараз процес не потрiбна. Вона повинна мати чггко визначену мету, досягнення яко! слiд оцiнювати на окремих етапах i в цiлому;
- розглянути наукову проблему вiдносно визна-чення проектiв реструктуризацп' пiдприемств. Сдиного шляху реструктуризацп' не iснуе. На рiзних тдприемст-вах в залежносл вiд рiзних обставин цей процес вщбу-ваеться по-рiзному. Необхiдно виявити, як1 конкретно фактори визначають той чи шший шлях реструктуризацп, як1 методи вiдповiдають кожному шляху, як мають бути управлiнськi дп вiдносно управлiння цим проце-сом, тобто науково обгрунтувати доцшьтсть тих чи шших моделей реструктуризацп' шдприемств.
Тшьки комплексний, системний пiдхiд до проведения процесу реструктуризацп' дозволить прискорити шдвищення конкурентоспроможиостi продукцii, пок-ращити iнвестицiйну привабливiсть пiдприемств i на цiй основi, поряд з шшими заходами, пiдвищити ефек-тившсть функцiонувания економiки Укра!ни, !! житте-дiяльнiсть та конкурентноздатнiсть.
Список джерел
1. Белих Л.П., Федотова М.А. Реструктуризация предприятий.
- Москва «ЮНИТИ», 2001. - 368 с.
2. Чечеткина Я.С. Управление проектами реструктуризации предприятий. Науковi пращ. - ДонНТУ, Донецьк, 2002. - 246 с.
3. Ан^евська С.В. Поняття та суттсть процесу реструктуризацп промислових шдприемств // Вiсник социально-екожмчних дослiджень. - 2010. - №2 39. - С. 24-33.
4. Лемш К.М. Основи формування мехашзму реструктуриза-цй промислових шдприемств // Економжа i регiон. - 2010.
- № 25-02. - С. 44-56.
5. Про вщновлення платоспроможност або визнання тдп-риемства банкрутом. Закон Укра!ни вiд 14.05.1992 №2343-Х11.
6. Терещенко О.О. Фiнансовi домiнаити реструктуризацп шдприемств // Фшанси Укра!ни. - 2009. - № 4. - С. 56-64.
7. Вятрович О. Реструктуризацш як важливий спосiб забезпе-чення життедяльносп шдприемств // Економiст. - 2011. -№ 7. - С. 45-50.
8. Костромш Г.Т. 1нвестицшна привабливють регiону: шляхи вирiшення. Матерiали IV з'!зду Спiлки економь слв Укра!ни та Мiжнародноi науково-практично! кон-ференцп «Iнвестицiйно-iнновацiйний розвиток репо-ну». - Ки!в, 2010. - С. 127-134.
9. Статистичний щорiчник Укра!ни за 2009 рiк. - К: Держ-комстат, 2010. - 643 с.
В. Кравченко Л. Фшьштейн
м. Кровоград
СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ Ф1НАНСОВОГО 1НЖИН1РИНГУ
В Укрш'т та закордоннiй практицi, фiнансовий сектор являеться частиною економiки, яка безпосередньо ^_
50
пов'язана з даяльшстю фiнансових iнститутiв. Яю здшс-нюють акумулювання та трансформащю заощаджень або
В1СНИК EKOHOMI4HOI НАУКИ уКРАШИ
В. КРАВЧЕНКО, Л. ФШЬШТЕЙН
тимчасово вшьних кошт1в одних економiчних агент1в у швестицд iнших, забезпечують розподiл фшансових ре-сурсiв м1ж рiзними секторами економши i, в концевому тдсумку, сприяють сталому економiчному розвитку.
Фшансовий iнжинiринг охоплюе великий спектр практичних додатк1в для вирiшення проблем в галузi фiнансiв. Використання фiнансового iнжинiрингу дае можливiсть комерцiйним банкам швидко залучити де-шевi ресурси та неприйнятшсть менеджментом ризику. Фiнансовi шновацп також багато в чому надають учас-никам ринку мобiльнiсть та маневрешсть в ранiше не-вщомому масштабi.
З погляду практики фшансовий iнжинiринг охоплюе рiзнi сфери економiки та напрями дiяльностi. Зок-рема ввдчутна роль фiнансового шжишрингу в торгiвлi цiнними паперами та похщними цiнними паперами.
Представники фундаментально! фшансово! науки -Iрвiн Фшер, Гаррi Марковщ, Бенджамiн Грецем i Девщ Додд, Фредерiк Маколi, Ушьям Шарп, Фiшэр Блек, Мь рон Шоулз - також е фшансовими iнженерами. Кожен з них у свш час розробив iнновацiйну теорш, яка в пода-льшому слугувала розвитку фiнансових ринк1в.
На жаль тематика, що дослiджуеться вимагае по-дальшо! розробки в укра!нськш фундаментальнш науцi в порiвнянi iз свгговою практикою, та здiйснюються на недостатньому рiвнi. До того ж переважно вiдбуваеться автоматичне перенесения захiдних методик щодо фор-мування портфелiв цшних паперiв фiнансовими iнсти-тутами на фондовому ринку без достатнього врахуван-ня укра!нських реалiй, що не завжди приводить до ба-жаного результату.
Метою статтi е визначення сутi проблеми розвитку фшансового iнжинiрингу та надання модел1 оцшки портфельного ризику.
За останнiми наявними даними частка операцш з цiнними паперами, яш вiльно обертаються на фондовому ринку, не перевищуе 8,5% вщ його загального обороту. Питома вага операцш за окремими цшними паперами в 2010 рощ становила: акцш - 9,33%, державних облтацш - 17,19%, iнвестицiйнi сертифшати 6,7%, де-ривативи 1,18%, облтацш пiдприемств - 9,65%, облта-цш мiсцевих позик - 28,0%.
Стан фондового ринку в Укра!ш не сприяе розвитку сектора похщних фiнансових iнструментiв. Проана-лiзувавши сучасний стан фшансового ринку Укра!ни, е ва пiдстави вважати, що:
- фондовий ринок залишаеться надзвичайно за-критим: приблизно 90,0 % усiх операцш на ньому здш-снюються в так званому приватному режимц
- дефщит цiнних паперiв, що вшьно обертаються на ринку, та операцш з ними перешкоджае встановлен-ню об'ективно! вартостi та дохiдностi вичизняних цш-них паперiв.
- невщповщшсть фондового ринку масштабам економiки, його висока волатильшсть;
- обмежений внутршнш попит на цiннi папери;
- неурегульовашсть акцiонерних конфлiктiв;
- неефектившсть законодавчого регулювання;
- недовiра шоземних iнвесторiв до укра!нських позичальник1в,
- недосконалi стандарти управляння ризиком.
Також при формувант iнвестицiйних портфел1в, що
складаються з велико! кiлькостi активiв, важливою проблемою залишаеться складтсть розрахуншв та ввдсуттсть iнформацi! про укра!нських корпоративних позичальнишв яка впливае на розмiр обсягу фондового ринку.
Подальше формування i розвиток фшансового ш-жинiрингу, залежить вiд того, насшльки ефективним е теоретично-методологiчний i науково-практичний тд-хiд щодо управлшня ризиками.
Q9 2012/№2
В умовах баншвсько! кризи та економ1чно! неста-бшьносп д1яльшсть комерцшних банк1в виявилась ду-же пов'язаною з проблемою формування швестицшних портфел1в. Оск1льки одшею i3 проблем е швестицшний ризик тому необхщно визначити фактори, яш можуть впливати на нього та !х обгрунтування.
Ризик портфеля залежить в1д того, в якому напря-мку будуть зм1нюватись доходносп актив1в портфеля при змшт кон'юнктури ринку i в як1й м1р1. Тому при формуванш портфеля актив1в швестору необхщно знати, яким чином буде зм1нюватись доходшсть одного активу при змш1 доходносп шшого активу. Щлъ формування портфеля полягае у прагненш отримати очшу-ваний р1вень доходносп при бшьш низькому р1вш очь куваного ризику.
Досвщ сввдчить, що недостатнш р1вень л1кыдност1 часто стае першою ознакою наявносп у банку серйоз-них фшансових труднощ1в. У так1й ситуацп, як правило, починаеться вщплив ктенпв i закриття рахунк1в, що, у свою чергу, призводить до тдвищення потреби в л1кыдних засобах i поглиблення кризи лжюдносп. Банки змушеш шукати джерела поповнення грошових ко-шт1в через продаж найбшьш л1кыдних актив1в та запо-зичення на ринку. За таких обставин проведения под1б-них операцш ускладнюеться, адже кредитори дуже неохоче надають позики банку, котрий перебувае на меж1 банкрутства, вимагаючи додаткового забезпечення i шдвищення вщсоткових ставок, а продаж актив1в може здшснюватися за несприятливих ринкових умов. Це призводить до скорочення доход1в, додаткових витрат та швидкого наростання фшансових проблем.
Цшовий ризик (price risk) визначаеться як можли-вють вщхилення майбутньо! цши в1д !! очшуваного значення. В1дхилення в1д очшувано! цши не обов'язково повинно здшснюватись в пршу сторону. Дшсно, якщо очшування без змш, то випдш вщхилен-ня також ймов1рш, як i невипдш.
Тим паче ми вважаемо, що любе вщхилення в1д величини яке очшуеться е проявом цшового ризику. Визначення цшового ризику тдказуе споаб його вимь ру. Так як цшовий ризик приймае форму вщхилення в1д величини яка очшуеться, чим бшьша змша цш, тим бь льше до ризику буде схильним суб'ект ринку. Така змшшсть може бути вираженою к1льк1сно за допомо-гою вщомих статистичних характеристик.
Наступним фактором е значення довжини швести-цшного горизонту в питаннях анал1зу портфел1в та !х оптимального вибору. 1гнорувати довжину швестицш-ного горизонту можливо було б тшьки при наступних умовах, якщо:
1) оптимальний портфель не залежить в1д довжини швестицшного горизонту;
2) у вах 1нвестор1в е загальний горизонт i з точн1с-тю сшвпадав би з пром1жком часу, в якому визначено доходшсть.
Р1вень ризику пов'язаного з даним портфелем для вах швестор1в буде неоднаковий. Р1зш 1нвестори розг-лядаючи один i той же портфель будуть ввдчувати р1з-ний ступ1нь ризику. Така р1зниця може визначатися взаемозв'язком м1ж р1внем ризику портфеля та довжи-ною горизонту 1нвестора.
Витрати для тдприемств можуть бути непередба-чуваними i !х збiльшения може вплинути на р1вень ак-тив1в тдприемства.
Встановивши фактори як1 можуть впливати на швестицшних ризик портфел1в нами пропонуеться регрес1йна модель визначення його р1вня. При побудов1 системи взаемопов'язаних факторних i результативних групувань за параметр оптим1зацп у було прийнято ризик 1нвестиц1йного портфелю.
51
В. КРАВЧЕНКО, Л. ФШЬШТЕЙН
I. КУКУРУДЗА
При складанш плану повного експерименту попе-редньо визначали piBHi варшвання та ix iнтервали (табл.1).
Таблиця 1
PiBHi варшвання факчор1в
Пiсля побудови матрицi виxiдниx даних для бага-тофакторного кореляцiйно-регресiйного аналiзу були знайдеш коефiцieнти регресп моделi (табл. 2).
Таблиця 2
Регресшний ана. из
Статистична оцiнка результатiв експерименту дозволила побудувати рiвняння perpecii' яке характеризуе зв'язок мiж ознаками:
Var_1 до 41.3703 + 4.67074*Factor_A +
0.101328*Factor_B + 1.37432*Factor_C +
1.1288*Factor_D - 1.55519*Factor_E
Результата проведеного дослщжения показали зв'язки у 95% мiж визначеними факторами. Коефщент множинно! детермшацп R2= 0,79 % показуе, що варiацiя платоспроможносп в зв'язку iз змiною розгля-дуваних факторiв, становить 79%. Тюноту зв'язку мiж ризиком i факторами, характеризуются коефiцiентами кореляцп.
Також отримана модель пiдтвердила, що слiд швестувати капiтал на короткий промiжок часу. Оскь льки ризик в значнш степенi е сприйняттям, а сприй-няття е функцiею довжини швестицшного горизонту.
Запропонована модель оцiнки ризику дозволяе:
- визначати об'ем ризику на рiзних iнвестицiйних горизонтах;
- спрощенш розрахунки щодо оцiнки ризику швестицшного портфелю;
- отримати достовiрнiсть результатiв з ймовiрнi-стю у 95%;
- розроблення мехашзму захисту iнвесторiв вiд ризику його вкладень.
Таким чином з вищерозглянутого можна зробити наступнi висновки:
Доцшьним е дослiдження найбiльш придатного до впровадження досвiду зарубiжних кра!н на рiзних ета-пах становления ринку похщних фiнансових шструме-нтiв з урахуванням сучасно! нацюнально! специфiки украшсько! економiки.
Падвищення ефективностi функцiонування ринку цшних паперiв в Украíнi неможливе без чiткого визна-чення основних напрямiв його подальшого розвитку. Такими напрямами мають бути наступнi заходи:
1. Створення команди фiнансових iнженерiв у ко-мерцiйному банку, це дозволить:
- визначитись з правовим статусом деяких фшан-сових шструмеипв, оск1льки рiзноманiття акцiй, обль гацш, рiзних «вторинних цiнних паперiв» досягае великих розмiрiв.
- при формуванш вщповщно! iнфраструктури мае стати бюро кредитних юторш, це змшить вiдношения iноземних iнвесторiв;
- широкое надання шформацп про фiнансовi шструменти, як юридичним так i фiзичним особам;
- проведення семiнарiв та регулярш публшацп в перiодичних виданнях.
2. Необхiдно запровадити новi моделi захисту фь нансових iнструментiв ввд ризику, як1 працюють в умо-вах економiчноí кризи.
3. Сучасний стан фондового ринку Укра!ни вима-гае створення нових фiнансових шструменпв, як1 б не ускладнювали економiчнi вiдносини та викликали довь ру iнвесторiв.
Таким чином, розвиваючи фшансовий iнжинiринг, комерцiйнi банки будуть мати можливють: приймати новi фiнансовi ршення; розширювати можливостi шве-стування; залучати iнвесторiв; створювати умови усiм учасникам ринку працювати з мiнiмальними ризиками; отримувати прибуток вiд операцiй з цшними паперами.
Список джерел
1. Мармоза А.Т. Практикум з теорп статистики. - К.: Ель-га, Нка--Центр, 2003. - 344 с.
2. Маршалл Джон Ф., Бансал Випул К. Финансовая инженерия: Полное руководство по финансовым нововведениям: Пер. с англ. - М.: ИНФРА-М, 1998. - 784 с.
PieHi
Фактори факторiв
- 1 + 1
Цiновий ризик A (Х1) - 0,75 1,25
Доходшсть активу(%) B(X2 ) - 20 70
Фактор часу (перiоди) (роки) CX3) - 1 5
Витрати (%) DX4) - 15 50
Лiквiднiсть активiв (%) E(X)5 - 10 20
Multiple Regression Analysis
Dependent variable: Var 1
Parameter Estimate Standard Error T Statistic P-Value
CONSTANT 41.3703 6.90108 5.99476 0.0001
Factor A 4.67074 3.78731 1.23326 0.2457
Factor B 0.101328 0.0984417 1.02932 0.3276
Factor C 1 . 37432 1.2221 1.12456 0.2870
Factor D 1.1288 0.796793 1.41668 0.1870
Factor E 1 .55519 1.58724 0.979812 0.3503
I. Кукурудза
академж АЕН Украти м. Черкаси
ЗАКОН ТЕНДЕНЦП НАЦЮНАЛЬНИХ ЕКОНОМ1К ДО ГЛОБАЛ1ЗАЩ1:
СУТН1СТЬ I НАСЛ1ДКИ Д11
Постановка проблеми. В останш 10-15 рошв всi економiчнi, соцiальнi, полiтичнi та культурш вiдносини на нацiональному, репональному i свiтовому рiвиях розглядаються ^зь призму глобалiзацií. Глобалiзацiя
економiки стала одним з найважливших чинник1в, що ^_
52
визначають юторичний поступ людсько! цившзаци, в тому чи^ й украшсько!. З огляду на це тема нашого дослщження е достатньо актуальною.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. За по-рiвияно нетривалий перiод проблемам економiчноí гло-
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО! НАУКИ уКРАШИ
