CC BY
27
УДК 616.53-008.811.1-092 DOI: 10.37321/dermatology.2019.3-4-06
Склад MiKpoopraHi3MiB у вогнппи ураження шкчрп хворпх на себорейнпй
дерматит
Одшцова I. В., Дюдюи А. Д.
ДУ «Днтропетровська медична академ1я МОЗ Украгни»
Мета роботи - можторинг микробного пейзажу шкiри у хворих на себорейний дерматит. Матерiали i методи дослiдження. Пiд нашим спостереженням знаходилися 67 хворих на себорейний дерматит у Biqi вщ 18 до 57 рогав. Середшй BiK пацieнтiв склав 27,5 року. Уам хворим на себорейний дерматит проводили обстеження i3 застосуванням таких методiв: огляд шкiри, мiкроскопiчнi, бактерюлопчш методи дослiдження, загальний i бюхь мiчний аналiз кровi, загальний аналiз сечi, облiк суб'ективних вiдчуттiв патента. Результати та Тх обговорення. Серед хворих на себорейний дерматит було встановлено у 39 (58 %) жирну себорею. Змшану форму себорей-ного дерматиту встановлено у 20 (30 %) хворих. При бактерюлопчному i мiкроскопiчному дослiдженнi забiрного матерiалу з уражених дiлянок шкiри хворих на себорейний дерматит звертае на себе увагу те, що у 59 (88,1 %) па^ен^в виявлено Malassezia spp., що вказуе на певне TT значення у виникненш та переб^ патологiчного стану. Серед Ыших мiкроорганiзмiв виявлено: St. capitis - у 54 (80,1 %), St. epidermidis - у 36 (53,7 %), Micrococcus spp. - у 20 (29,9 %), Acinetobacter spp. - у 10 (14,9 %). З меншим ступенем обаменшня виявлено St. aureus, St. capitis, St. hominis, St. cohnii, St. xylosus. Висновки. Наявнють дрiжджеподiбних грибiв Malassezia spp. в асоцiацiT з па-тогенними та умовно патогенними мiкроорганiзмами, якi пiдтримують запальний процес та впливають на розви-ток та переб^ захворювання, необхiдно враховувати при плануванн лiкування хворих на себорейний дерматит.
Ключов'1 слова: патогенний млкрооргаызм, себорейний дерматит, умовно патогенний мiкроорганiзм, Malassezia spp.
Себорейний дерматит - хрошчне рецидив-не захворювання, що характеризусться еритематозно-свамозними висипками, яю ло-калiзуeться на шкiри з високою концентрацieю сальних залоз - на волосистш частинi голови, обличч^ верхнiй частинi тулуба, складках. Се-борейний дерматит досить поширений дерматоз, який зус^чаетъся у 3-5 % населення, хоча лупа як форма себорейного дерматиту спостер> гасться набагато частше - у 15-20 % населення [1]. Ктшчш прояви себорейного дерматиту з висипанням на вщкритих дiлянках шкiрного покриву (обличчя, шия, голова) супроводжу-ються вираженим свербiнням, що призводить до психоемоцшних розладiв, знижуючи сощ-альну активнiсть i якiсть життя хворих.
У даний час едино! точки зору на етюлопю i патогенез себорейного дерматиту не юнуе. Ви-дiляють ряд факторiв, що сприяють розвитку захворювання [2]:
- спадковють;
- iмуннi та ендокриннi порушення;
- iнфекцiйнi агенти;
- ураження нервово! системи;
- захворювання травного тракту;
- лшарсью препарати;
- вплив навколишнього середовища тощо.
Певну роль у виникненш дерматозу вщво-дять генетичним факторам. Для хворих характерна генетична схильнiсть до розвитку себорейного дерматиту, що супроводжуеться зм> ною якiсного складу шюрного сала.
Пiдвищена екскрецiя шюрного сала вщзна-чена у пащешгв, якi страждають невролопчни-ми захворюваннями. Дестабiлiзацiя вегетативно! i гормонально! систем у хворих, можливо, пов'язана зi спадковою дезiнтеграцiею антино-цицептивно! системи гiпоталамусу, яка регулюе рiвень опiатних нейропептидiв кровi, а через гiпофiз, можливо, пов'язана з функщональним станом ендокринних органiв [3, 4].
Для переважного ураження д^нок шюри, багатих сальними залозами, характернi:
- два вшових пiки захворюваностi (у дтей перших трьох мiсяцiв життя i в постпубертатi);
- перюд найбiльшого поширення в вiцi вщ 18 до 40 рокiв (перюд тдвищеного синтезу шкiр-ного сала);
- бшьш часта захворюванiсть чоловiкiв, -
що дозволяе припустити вплив статевих
гормошв на пiлосебацiонний комплекс. Висо-ка частота себорейного дерматиту у чоловшв узгоджуеться з тим, що м^отична активнiсть, себосекрецiя знаходяться пiд безпосередшм
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 3-4 2019
Однцова I. В., Дюдюн А. Д. СКЛАД М1КРООРГАН1ЗМ1В У ВОГНИЩ1 УРАЖЕННЯ ШК1РИХВОРИХ...
контролем андрогешв [1, 5]:
- вшьного тестостерону;
- дегщроешандростерону;
- 4-андростендюну та ш.
Важливими чинниками патогенезу себорей-ного дерматиту е [3]:
- пщвищення продукци сальними залозами шкiрного сала змшеного хiмiчного складу;
- порушення пролiферацil i диференщюван-ня кератиноципв;
- мiкробна колонiзацiя сально-волосяних фо-лiкулiв.
Актуальнiсть дано! проблеми та необхщ-нiсть подальшого вивчення патофiзiологiчних механiзмiв розвитку дерматозу, що може до-помогти в розробцi бшьш ефективних методiв лiкування, обумовлюються збшьшенням поши-реностi захворювання на себорейний дерматит, його значним впливом на психоемоцшну сферу, сощальний статус i суспiльну адаптацiю хворих Ключовими факторами в складному процес патогенезу себорейного дерматиту е:
- зростання активносп сальних залоз;
- бактерiальна колонiзацiя;
- запалення i iмунна вiдповiдь.
Також е даш, що змiна мiкробного складу кишечника вщграе важливу роль у розвитку та перебпу себорейного дерматиту. Змша якiсного складу шкiрного сала призводить до значного порушення бар'ерно! функци епiтелiю, що ство-рюе умови для зростання юлькост мшроорга-шз!шв на поверхнi шкiри та !х активностi [5].
Серед чинникiв, як сприяють активiзацi! мь кроорганiзмiв, бшьшють провiдних дерматоло-гiв вiдзначають нейрогенш, гормональнi, iмуннi чинники, а також змши кiлькiсного складу та яюсно! характеристики шкiрного сала i бар'ерно! функци шири. Ус цi фактори сприяють збшь-шенню кiлькостi рашше сапрофiтних мшроор-ганiзмiв, яю, у свою чергу, збiльшують свою вь рулентнiсть, що сприяе розвитку та формуванню вогнищ ураження з порушенням формування водно-лшщно! манти, процесiв кератишзаци та залучення до процесу iмунних ланок шкiри [6, 7].
Переважаючими групами мiкроорганiзмiв е [7]:
- пропiоновi бакгерп;
- стафiлококи;
- дрiжджеподiбнi гриби роду Malassezia.
Хоча даш про етюлопчну роль цих мшро-
3-4 2019 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
органiзмiв у розвитку себорейного дерматиту суперечливк не завжди вщзначають кореляцiю вiд частоти видiлення та ступенем обсiменiння з наявнiстю та особливостями перебпу захворювання. Таким чином, е очевидна необхщшсть мошторингу мiкробного пейзажу шкiри у хворих на себорейний дерматит.
Мета дослщження - мониторинг мiкробного пейзажу шюри у хворих на себорейний дерматит.
Матерiали i методи дослщження. У нашо-му дослiдженнi у 67 хворих на себорейний дерматит (45 чоловшв та 22 жшки у вщ вiд 18 до 57 роюв; середнiй вш пацiентiв склав 29,5 року) було вивчено юльюсний i якiсний склад мшро-органiзмiв уражених дiлянок шюри. Серед об-стежених хворих на себорейний дерматит:
- у 37 (55,2 %) патолопчний процес локалiзу-вався тiльки на шкiрi волосяно! частини голови;
- у 30 (44,8 %) до патолопчного процесу залучались й iншi ланки шюри.
Тривалють захворювання коливалася вщ 1 року до 15 роюв.
Усiм хворим на себорейний дерматит проводили обстеження iз застосуванням таких методiв:
- огляд шюри;
- мшроскошчний, бактерiологiчний методи дослщження;
- загальний i бiохiмiчний аналiз кровi;
- загальний аналiз сечц
- облiк суб'ективних вiдчуттiв пащента.
Матерiалом для дослiдження послужили
змиви з уражених д^нок шкiри у хворих на се-борейний дерматит.
Для виявлення грибiв роду Malassezia з кт-нiчного матерiалу застосовували поживне се-редовище Сабуро з додаванням оливково! олп з наступною мiкроскопiею матерiалу з фарбу-ванням за Грамом, де гриби набувають темно-синього кольору.
Клшчш прояви захворювання проявлялися еритемо-сквамозними висипаннями, якi супро-воджуються суб'ективними вщчуттями у вигля-дi печiння, поколювання та стягування шкiри.
Ретельно зiбраний анамнез дозволив виявити супутню патолопю з боку шлунково-кишково! системи (хрошчний гастрит, гастродуоденiт, панкреатит та ш.).
Статистичну обробку результатiв дослщжен-ня проводили за методом бюметричного аналiзу,
реалiзованого за допомогою пакепв лщензш-них програм Excel-2003® Statistica 6.1 (StatSoft Inc., сершний № AGAR909E415822FA). Ста-тистичну обробку експериментальних даних здiйснювали з використанням параметричних i непараметричних критерив. Для розрахунку параметричних критерив статистики визнача-ли середне арифметичне варiацiйного ряду (М) i середню помилку середнього арифметичного (m). Визначення достовiрностi вщмшностей мiж двома вибiрками проводили за допомогою критерда Стьюдента (t).
Результати та ïx обговорення. Проведенi обстеження 67 хворих на себорейний дерматит дозволили констатувати:
- жирну себорею - у 39 (58 %) хворих;
- змшану форму себорейного дерматиту - у 20 (30 %) хворих, ця форма себорейного дерматиту проявлялася помiрним шдсиленням са-ловидшення на шкiрi обличчя та тулуба та ви-никненням поодиноких комедонiв та вугрово! висипки;
- суху форму себорейного дерматиту - у 8 (12 %) хворих; для ujeï форми себорейного дерматиту характерно зниження саловидшення та наявнють рiзного розмiру та кiлькостi лусо-чок. Патологiчний стан розвивався найчаспше в потилично-скроневiй дiлянцi, а по^м поши-рювався на всю поверхню шкiри голови. Низь-ка частота сухо! форми себорейного дерматиту, на нашу думку, обумовлена тим, що хворi з не-значним ктшчним проявленням захворювання дуже рiдко звертаються за спецiалiзованою ме-дичною допомогою.
Тривалiсть перебпу дерматозу:
- у 25 (37,3 %) хворих була до 6 роюв;
- у 42 (62,7 %) - бшьше 6 роюв.
Виникнення захворювання на себорейний
дерматит 39 (58,2 %) хворих пов'язували з початком статевого дозрiвання. Не могли вказа-ти на причину розвитку дерматозу 27 (40,3 %)
Л1ТЕРАТУРА
1. Корнишова В. Г. Могилева Е. Ю. Себорейный
дерматит (обзор). Пробл. мед. микол. 2012.
№ 3.С. 3-11.
2. Naldi L., Rebora A. Seborrheic dermatitis. N.
Engl. J. Med. 2009. Vol. 360, No 9. Р. 387-396.
3. Левина Ю. В., Разнатовский К. И.
хворих. Початок захворювання хворi описували як шдвищення жирност шюри та перюдичну появу запальних елеменпв. Загострення пато-лопчного стану пов'язували з холодною порою року, недотриманням дiети або змшами особли-востей харчування. Невелика частина жшок, хворих на себорейний дерматит, першi прояви захворювання пов'язувала з формуванням менструального циклу.
При бактерюлопчному i мшроскошчному дослщженш забiрного матерiалу з уражених дшянок шкiри хворих на себорейний дерматит звертае на себе увагу те, що у 59 (88,1 %) хворих було виявлено Malassezia spp, що вказуе на ïï певне значення у виникненш та перебпу патолопчного стану.
Серед шших мiкроорганiзмiв виявлено:
- St. capitis - у 54 (80,1 %) хворих;
- St. epidermidis - у 36 (53,7 %);
- Micrococcus spp. - у 20 (29,9 %);
- Acinetobacter spp. - у 10 (14,9 %).
З меншим ступенем обшменшня виявлеш: St. aureus, St. capitis, St. hominis, St. cohnii, St. xylosus.
Висновки
1. Проведеш нами дослщження вказують на те, що на шкiрi у вогнищi ураження у хворих на себорейний дерматит виявляються дрiжджепо-дiбнi гриби Malassezia spp. в асощаци з патоген-ними та умовно патогенними мшрооргашзма-ми, яю тдтримують запальний процес та впли-вають на розвиток та перебп захворювання.
2. Встановлену асоцiацiю в мiкробному пейзаж шкiри хворих на себорейний дерматит необхщно враховувати при плануваннi лшарем комплексного лiкування даноï категорiï хворих; тому при плануванш комплексного лшування хворих на себорейний дерматит необхщно у комплекс мiсцевоï терапiï призначати лiкарськi засоби, якi впливають як на мшробш, так i на мшотичш агенти.
Вегетативно-гормональные нарушения при
себорейном дерматите и их коррекция методом транскраниальной электростимуляции
ствола мозга. Рос. журн. кожн. вен. болезней.
2010. № 2. С. 30-32. 4. Plewig G., Jansen T. Seborrheic dermatitis. Fitz-
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 3-4 2019
О&нцова I. В., Дюдюн А. Д. СКЛАД М1КРООРГАН1ЗМ1В У ВОГНИЩ1 УРАЖЕННЯ ШК1РИ ХВОРИХ.
Patrick's Dermatology in General Medicine. N. Y.: McGraw-Hill Companies, 2008. P. 219-225. 5. Breunig J. A., AlmeidaH. L., DuquiaR. D. Scalp seborrheic dermatitis: prevalence and associated factors in male adolescents. Int. J. Dermatol. 2012. Vol. 51, No 1. P. 46-49.
Состав микроорганизмов в очаге поражения кожи больных себорейным дерматитом
Одинцова И. В., Дюдюн А. Д.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины»
Цель работы - мониторинг микробного пейзажа кожи больных себорейным дерматитом. Материалы и методы исследования. Под нашим наблюдением находились 67 больных себорейным дерматитом в возрасте от 18 до 57 лет. Средний возраст пациентов составил 27,5 года. Всем больным себорейным дерматитом проводили обследование с применением следующих методов: осмотр кожи, микроскопические, бактериологические методы исследования, общий и биохимический анализ крови, общий анализ мочи, учет субъективных ощущений пациента. Результаты и их обсуждение. Среди больных себорейным дерматитом, жирная себорея была установлена у 39 (58 %), смешанная форма себорейного дерматита - у 20 (30 %) больных. При бактериологическом и микроскопическом исследовании заборного материала с пораженных участков кожи больных себорейным дерматитом обращает на себя внимание то, что у 59 (88,1 %) пациентов выявлена Malassezia spp., что указывает на определенное ёё значение в возникновении и течении патологического состояния. Среди других микроорганизмов выявлено: St. capitis - у 54 (80,1 %), St. epidermidis - у 36 (53,7 %), Micrococcus spp. - у 20 (29,9 %), Acinetobacterspp. - у 10 (14,9 %). С меньшей степенью обсемененности обнаружены: St. aureus, St. capitis, St. hominis, St. cohnii, St. xylosus. Выводы. Наличие дрожжеподобных грибов Malassezia spp. в ассоциации с патогенными и условно патогенными микроорганизмами, которые поддерживают воспалительный процесс и влияют на развитие и течение заболевания, необходимо учитывать при планировании лечения больных себорейным дерматитом.
Ключевые слова: патогенный микроорганизм, се-борейный дерматит, условно патогенный микроорганизм, Malassezia spp.
6. Bukvic Mokos Z,, Kralj M., Basta-Juzbasic A., Lakos Jukic I. Seborrheic dermatitis. Acta Derma-tovenerol. Croat. 2012. Vol. 20. No 2. P. 98-104.
7. Hay R. J. Malassezia, dandruff and seborrhoeic dermatitis: an overview. Brit. J. Dermatol. 2011. Vol. 165, No 2. P. 2-8.
The composition of microorganisms in the skin lesions focus in patients with seborrheic dermatitis Odintsova I. V., Dyudyun A. D.
State institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine»
The purpose of the work is monitoring the microbial landscape of the skin of patients with seborrheic dermatitis. Materials and research methods. We observed 67 patients with seborrheic dermatitis aged 18 to 57 years. The average age of the patients was 27.5 years. All patients with seborrheic dermatitis were examined using the following methods: skin examination; microscopic, bacteriological methods; a general and biochemical blood test; a general urinalysis; consideration of the patient's subjective sensations. Results and its discussion. Among patients with seborrheic dermatitis, fatty seborrhea was found in 39 (58 %), a mixed form of seborrheic dermatitis was found in 20 (30 %) patients. While bacteriological and microscopic examination of the sampling material from the affected areas of the skin of patients with seborrheic dermatitis is carried out, it is noteworthy to consider that in 59 (88.1%) patients Malassezia spp. is detected, which indicates a certain its value in the occurrence and course of the pathological condition. Among other microorganisms the examinations revealed: St. capitis - at 54 (80.1 %), St. epidermidis - at 36 (53.7 %), Micrococcus spp. - at 20 (29.9 %), Acinetobacter spp. - at 10 (14.9 %). With a lesser degree of contamination, St. aureus, St. capitis, St. hominis, St. cohnii, St. xylosus have been found. Conclusions. It is necessary to consider the presence of fungi Malassezia spp. in association with pathogenic and conditionally pathogenic microorganisms that support the inflammatory process and affect the development and course of the disease while planning the treatment of patients with seborrheic dermatitis.
Keywords: conditionally pathogenic microorganism, Malassezia spp., pathogenic microorganism, seborrheic dermatitis.
Одинцова Инна Виталиевна - аспирант кафедры кожных и венерических болезней ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины»
Дюдюн Анатолий Дмитриевич - доктор медицинских наук, профессор, заведующий кафедрой кожных и венерических болезней ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины». andd@ua.fm
3-4 2019 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
