Сосна звичайна (Pinus silvestris L. ) у парку санаторію "Львів" Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

Лiтература

1. Косенко 1.С., М1т1н В.В. Дендропарк Софивка" НАН Украши,/ Старовиннi парки i проблеми 1х збереження. Тези доповщей 2-го мiжнародного симпозiуму, присвяченого 200-рiччю дендрологiчного парку "Софивка". - Умань-1996. - С. 5-12.

2. Косенко 1.С., Храбан Г.Ю., М1т1н В.В., Гарбуз В.Ф. Дендролопчний парк "Софь 1вка". - Кшв: Наукова думка. - 1996. - 187с.

3. Лыпа А.Л. Софиевка. - Киев. - 1948. - 110с.

4. Матер1али швентаризаци насаджень Арборетуму В.В. Пашкевича за 2003 рш.

5. Рева М.Л. 70 роюв арборетуму В.В. Пашкевича у дендропарку "Софивка"/ Питан-ня бюлоги аклiматизованих рослин. - Кшв. - 1963. - С. 9-16.

6. Ганс-Рудольф Хайер. Исторические сады Швейцарии. Старовинш парки i проблеми 1х збереження. Тези доповiдей 2-го мiжнародного симпозiуму, присвяченого 200^ччю дендрологiчного парку "Софивка". - Умань-1996. - С. 30-34.

УДК582.5/.9(477) Acnip. К.Б. Шморгай1 - УкрДЛТУ

СОСНА ЗВИЧАЙНА (PINUS SILVESTRIS L.) У ПАРКУ

САНАТОР1Ю "ЛЬВ1В"

Подано результати дослщження видово'1 структури ф1тоценозу за участю сосни звичайно! (Pinus silvestris L.) у парку санатор1ю "Львiв", наведено таксацiйнi показ-ники соснового деревостану, фiзико-хiмiчнi властивостi грунту. Зроблено загальш висновки про доцшьшсть використання сосни звичайно! (Pinus silvestris L.) у парку з високою ступенню рекреацiйного навантаження.

Doctorate K.B. Shmorgaj - USUFWT Pinus silvestris L. in park of sanatorium "Lviv"

In clause results of researches of specific structure filotsenoza are cent at participation of a pine usual in park of sanatorium "Lviv", resulted taksatsionnye parameters of a condition of wood of a pine usual in park with a high olegree of recreational loading.

Сосна звичайна (Pinus silvestris L.) в Укршт найбшьш поширена в Житомирськш, Кшвськш, Львiвськiй, Полтавськш, 1вано-Франювськш, Рiв-ненськш, Сумськш, Терношльськш, Чернтвськш, Харкiвськiй, Хмельниць-кiй областях. Найбшьша висота, що досягаеться тут сосною, - 48 м при дь аметрi 1 м [3]. Крона рихла, ажурна, гшкування моноподiальне, розмщення гiлок мутовчасте. Це швидкоросла деревна порода, вибаглива до свггла, про-те невибаглива до грунтових умов, росте на тщаних, вапнякових, торф'яних, кам'янистих грунтах, на солонцях, голих скелях.

Вщомо, що сосна звичайна вiдрiзняеться виключно великою вну^ви-довою рiзноманiтнiстю i великою кiлькiстю форм [1]. З багатого формового рiзноманiття сосни звичайно1, представленого 82 формами, у культурi на Ук-ршш найбiльший iнтерес представляють наступнi: f. fastigiata Carr. (pyramidalis hort.) - iз вузькою пiрамiдальною кроною; f. pendula Casp.- iз звисаючи-ми гiлками; f. virgata Casp. - iз сильно зiгнутими, малорозгалуженими гшка-ми; f. pumila hort., f. pygmaea hort. - низькоро^ форми з рiзноманiтнозабар-вленою хвоею; f. variegata Carr. - iз золотистою хвоею; f. argentea Stev. - iз срiблястою хвоею; f. nivea Schw. - iз бшою хвоею на молодих пагонах.

1 кафедра екологи та ландшафтно! архггектури (department of ecology and landscape architecture)

372

Проблеми урбоекологп та ф^омелюраци

Науковий вкник, 2003, вип. 13.5

Брюховицький лiсопарк, в якому дослiджувалися сосновi насадження, шдступае до м. Львова iз заходу [5]. У ньому переважають насадження штучного походження. Ще у першiй половинi Х1Х ст. сипучi пiски Розточчя були засаджеш сосною. Сосновi фiтоценози характеризуются своерщним сухим фiтоклiматом, а також високою юшзащею повiтря, фiтонциднiстю, володшть високою атракторнiстю i е сприятливими для оргашзацй рекреацiйного вщ-починку [8]. Волопсть повiтря в них завжди менша, нiж у листяних. Вони пропускають пiд свiй намет багато сонця, а шщаш грунти, яким сосна надае перевагу, легко вбирають дощовi води. Така властивють лiсопаркового мж-роклiмату дуже важлива в умовах Львова, де не бракуе атмосферних опадiв.

Сосновi насадження чутливi навiть до незначного рекреацшного на-вантаження i при його дй знижують свою життевiсть [4]. Однак завдяки ши-рокш амплiтудi екологiчних властивостей сосна звичайна швидко пристосо-вуеться до нових умов i подальше збiльшення рекреацшного навантаження не викликае помггного зниження життевост деревостанiв. 1з збiльшенням вь ку вiдносна стiйкiсть насаджень до дй рекреацшного навантаження шдви-щуеться [2]. У таких насадженнях за рахунок випадання вщмерлих дерев основного намету, шдросту i пiдлiску, добре розвиваються луговi трави, що ут-ворюють потужну дернину, яка запобшае ущiльненню грунту.

Класифжуючи парковi фiтоценози Львова за генезисом 1х надземних ярусiв, Кучерявий [7] видшив вiсiм варiантiв окультуреностi, як дають певне уявлення про глибину антропогенних змш у природних рослинних угрупу-ваннях, процеси десильватизацй i сильватизацй, вертикального розчленуван-ня угрупувань. Парковi фiтоценози санаторiю мЛьвiвм ним вщнесет до рос-линного угрупування, що складаеться з природних деревостану, шдросту i пiдлiску та штучного трав'яного покриву. Сосновi фiтоценози тут створеш на базi природного люу, де внаслiдок витоптування щезае трав'яний покрив i ви-никае необхщшсть вiдновлнення його пiдсiвом.

Метою до^дження було вивчення структури соснового фггоценозу парку санаторш мЛьвiвм, бiометричнi показники росту сосен у ньому, дослщ-ження впливу рекреацй на стан грунту та трав'яне вкриття. Объектами дос-лiдження стали сосновi насадження парку санаторш "Львiв,\ Цей парк е на-садженням обмеженого користування i особливо цiнний для даного санаторш, оскшьки сосна е найбшьш фiтонцидною породою, а санаторш спещаль зуеться на лiкуваннi людей iз захворюваннями органiв дихання. Програмою до^джень пер дБАчалося закладання трьох пробних площ (далi ПП) за за-гальноприйнятою у польових дослщженнях методикою у типових мiсцях парку. При цьому мюця закладки ПП вщбиралися залежно вiд ступенi рекреацшного навантаження, що визначалася вщстанню до головно! але! парку, поблизу яко! рекреацiйний прес був найвищий i зменшувався з вiддаленням до периферй парку.

На ПП проводився суцшьний перелiк дерев сосни звичайно! з вимiрю-ванням усiх таксацшних показникiв за загальноприийнятою у люовш таксацй методикою. Середньотаксацiйнi показники (вж, дiаметр, висота) визначалися як середньоарифметичш значення вiдповiдного показника усiх перелiчених

3. Фiтомелiорацiя

373

дерев. Повнота насадження визначалася за сумою площ поперечних перети-híb ycix дерев, вщнесеною до площi поперечних перетишв нормального насадження (при повнот 1,0).

Грунтовi проби вiдбиралися на кожнш ПП у трьохкратнiй послщов-ностi. Визначалися основнi фiзико-хiмiчнi властивост грунпв за загальноп-рийнятими у грунтознавсга методиками. При цьому було визначено наступш показники: кислотнiсть грунту, його густина, густина твердо! фази, аеращя, коефщент в'янення рослин.

Основними ознаками ф^оценозу е видовий склад i структура рослин-ного угрупування. У парку санаторш "Львiв" деревний намет фггоценозу складае виключно сосна звичайна (Pinus silvestris L.), шдлюок - поодинокi береза бородавчаста (Betula pendula Roth.), дуб черешчатий (Quercus robur L.), лiщина звичайна (Corylus avellana L.), яблуня люова (Malus silvestris Mill.), клен гостролистий (Acer platanoides L.).

Таксацшна характеристика деревостану сосни звичайно! подана у табл. 1, з яко! видно, що збiльшення рекреацiйного навантаження призводить до попршення росту сосни звичайно!, що виражаеться у зменшенш середнiх показникiв: дiаметру i висоти дерев.

Табл. 1. Таксацшна характеристика деревостану сосни ишчайнсн

№ з/п Ввддаль до го-ловно! але!, м BÍR, роки Середнiй дь аметр Бср, см Середня ви-сота Нср, м Повнота

абсолютна G, м2/га ввдносна

1 60 95 50,9 22,2 29,2 0,81

2 30 95 44,7 18,9 19,2 0,55

3 120 95 51,9 19,9 15,4 0,44

Мережа розгалужених стежок подшяе дшянку насадження на ряд фрагменпв, близьких за формою до багатокутниюв, всерединi яких чергу-ються зони неоднаковi за рiвнем витоптуваностi. iстотнi коливання фiзико-хiмiчних показникiв рекреацiйно-порушених лiсових грунпв у межах парку не можуть не позначитися на змш вЫх компоненпв фiтоценозу i у першу чергу на сташ трав'яного покриву, його рясност^ приростi бiомаси. Зрщжен-ня i збiльшення площi iнсольованого наметового простору веде до залуження середовища i збiльшення присутностi злакових i бур'янових видiв. Тому заметь типових парцел бiля стежок трапляються парцели з лободи, тонконогу звичайного (Poa trivialis L.), деревда звичайного (Achillea submillefolium Klok et Krytzka), гравшату мiського (Geum urbanum L.).

Видовий склад i рясшсть трав'яного покриву яскраво варшють iз сту-пенем рекреацiйного навантаження i повнотою соснового ярусу: найрясшше воно представлене на ПП1, що характеризуемся середнiм ступенем рекре-ацшного навантаження i найвищою вiдносною повнотою (0,81). Трав'яне вкриття тут представлене, в основному, типовими люовими видами: ожиною, суницею лiсовою (Fragaria vesca L.), зеленчуком жовтим (Galeobdolon luteum Huds.), вербозшлям лучним (Lysimachia nummularia L.), шдмаренником посе-реднiм (Galium intermedium Schult), барвшком малим (Vinca minor L.), фiал-

374

Проблеми урбоекологi■i та ф^омелюраци

^уковий вк'иик, 2GG3, вип. 13.5

кою дивною (Viola mirabilis L. ), мaлиною лiсовою (Rubus idaeus L. ), кропи-вою дводомною (Urtica dioica L.), герaнню лiсовою (Geranium sylvaticum L.). У трaв'яному TO^rni по усiх ПП зустрiчaються тaкож хaрaктернi для сосно-вих нaсaджень нa пiскaх рослини: молочaй китрисовидний (Euphorbia cypa-rissias L.), нечуй-вггер волохaтий (Hieracium pilosella L.), сфaгнум середнiй (Sphagnum medium Limpr. ).

Величита конкретних фiзико-хiмiчних покaзникiв грунту ч^ко коре-люе iз величиною рекреaцiйного пресiнгу: iз його збшьшенням грунтовi умо-ви росту i розвитку рослин попршуються (тaбл. 2).

Табл. 2. Фiзико-хiмiчнi властивост'1 îpyHmie санаторт "Лbeie"

II л a Ö и ô S £ Вмют, мг/100 г грунту ,a гвер- г/см \0 о4 cd -г \0 А о4 H vo К g ^ W £ „

M К ит то « « < i cö £ К tí нт •Ö о 2 к ю 4 О aзоту фосфору 2 i л a и В3 т/ с/г £ Густинa г цо1 фaзи, â ö cd H fe а cd S СП а о С iï ^ cd Л ^ U tu a Коефщ1 в'янен рослин.

1 6,35 5,91 G,28 2,33 8,G7 1,39 2,35 39,97 8G,75 G, 11

2 7,12 6,38 G,21 6,57 9,63 1,37 3,16 54,85 86,86 G, 14

3 6,G5 5,31 G,21 2,18 3,75 1,G9 2,72 59,62 82,68 G, 12

Густина грунту е дещо високою (1,09-1,39), але вона не е особливо нес-приятливою для росту коршня сосни звичайно1. Кислотнiсть грунтiв парку зростае i3 зростанням рекреацiйного навантаження на грунт у межах вщ 6,05 до 7,12. Пщвищення кислотност пригнiчуе нiтрифiкацiю i мiкробну мше-ралiзацiю рослинних залишкiв, що призводить до попршення режиму азотного i фосфорного живлення рослин, шдсилення процесу опiдзолення. Це яскра-во проявляеться у вмют в грунт елементiв живлення (азоту, фосфору i калда).

Отже, враховуючи результати дослщження росту сосни звичайно1 (Pi-nus silvestris L.) у парку санаторш мЛьвiвм, а також лiтературнi дат, можна зробити висновок, що сосна звичайна е цшком придатною для створення великих паркових масивiв в умовах зелено1 зони Львова. Вона цшком спромож-на рости при середнш ступенi рекреацiйного навантаження, якою характери-зуються парки обмеженого користування (санаторпв, лiкарень i т.д.).

При формуванш паркових насаджень iз сосни звичайно1 необхiдно створювати ф^оценози-аналоги. У наших умовах такими природними "ета-лонами" мають стати природш сосновi насадження сугрудiв.

Лiтература

1. Балабушка В.К., Махмет Б.М. Перспективы использования естественных форм сосны обыкновенной у зеленом строительстве// Интродукция древесных растений и озеленение городов Украины. Сб. науч. тр. - К.: Наук. думка, 1983. - С. 99-101.

2. Ковалёв Б.И. Состояние сосновых насаждений в условиях различных рекреационных нагрузок// Лесная геоботаника и биология растений. Сборник научных трудов. Вып. 9. -Брянск, 1983. - С. 35.

3. Ковалишин В.П. Биоэкологические и экологические свойства сосны обыкновенной в условиях Запада Украины// Лесная геоботаника и биология растений. Сборник научных трудов. Вып. 7. - Тула, 1981. - С. 49-52.

4. Криницкий Г.Т., Делеган И.В. Об изменении жизненности сосны обыкновенной под влиянием рекреационной нагрузки// Лесная геоботаника и биология растений. Сборник научных трудов. Вып. 9. - Брянск, 1983. - С. 39-41.

3. Фiтoмeлioрaцiя

375

5. Кучерявий В. Кличуть околицi Львова. - Львiв: каменяр, 1974. - 59 с.

6. Кучерявий В.П. Дендролопчне багатство зелено! зони Львова// Пщвищення ефек-тивностi лiсових пiдприeмств. - Львiв: Каменяр, 1974. - С. 145-149.

7. Кучерявий В.П. Фггомелюращя. - Львiв: Свiт, 2003. - 540 с.

8. Шукель 1.В., Вакула Т.Г., Горелов О.О. Сосновi фiтоценози комплексно! зелено! зони мюта Львова як об'ект рекреацшного користування// Матерiали 46-о! науково-техтчно! конфе-ренци УкрДЛТУ (лiсогосподарська секцiя, 12-19 квггня 1994 року). - Львiв, 1994. - С. 257-259.

УДК 712.41 М.1. Шумик, канд. бюл. наук - Нац. бот. сад

M. М.М. Гришка НАН Украти, Кит

ДЕКОРАТИВН1 ФОРМИ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН: ТЕОРЕТИЧН1 ПЕРЕДУМОВИ ВИКОРИСТАННЯ В ОЗЕЛЕНЕНН1.

Широке застосування форм декоративних деревних рослин для озеленення, або так званого зеленого будiвництва вимагае розумшня !хшх бiологiчних особливостей. Iнтродукцiя деревних рослин, знания особливостей декоративних рослин i компетентна культиващя е дуже важливими проблемами.

M.I. Shumik - M.M. Grishko National Botanical Garden, NAS of Ukraine, Kiev.

Ornamental Forms of Woody Plants: Theoretic Preconditions and Application for Landscape Design

Widespread application of ornamental woody plant forms for planting of greenery or so-called green building requires understanding of their biological characteristics. Development of woody plants introduction, knowledge of ornamental plants specificity and competent cultivation are very important problems. Decrease of populations, plant migration, mutation and selection are the main aspects determined ornamental form development. Suggestion that ornamental form, to a certain extent, is ecological preadaptation of a species to definite conditions of environment is under consideration.

Garden forms of ornamental plants are a result of nature selection. These forms are very prospective for broad introduction into green building and formation of park landscapes.

Стрiмкий розвиток декоративного садiвництва, що спостер^аеться ос-таншм часом в Укра!ш, вказуе на невщповщшсть рiвня наукових знань про декоративш форми деревних рослин, !х бюлопчну сутшсть та намаганнями спещашслв по практичнш реашзацй проеклв озеленення за участю цих рослин. Аборигенна дендрофлора Укра!ни порiвняно бщна декоративними формами деревних рослин. Тшьки своерщш кшматичш зони, як Карпати, Крим та iншi вирiзняються бшьшим, але також небагато чисельним формовим роз-ма!ттям. Разом з цим, обличчя декоративного садiвництва, культурних ландшафта населених пунклв, парюв, скверiв, боташчних садiв визначаеться певною мiрою штродукованими високо декоративними формами, як вщгра-ють велику естетичну й оздоровчу роль i е незамшною складовою рекре-ацiйних зон. Створення в Нацюнальному ботанiчному саду iм. М.М. Гришка колекцiйно-експозицiйно! дшянки мДекоративнi форми деревних рослин", яке ведеться з 1987 року, також викликае рiзнобiчний iнтерес - як науково теоретичний, так i чисто практичний. Важливим для практично! реалiзацi! таких проектiв будуть вщповщ на ряд теоретичних питань, у тому чи^ й про бюлопчну сутшсть декоративно! форми. До сьогодшшнього дня залишаеться

376

Проблеми урбоекологп та фiтомелiорацi■i