CC BY
16
УДК581.552 Проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук; acnip. К.С. Брунець;
acnip. Р.1. Мисяк - НЛТУ Украти, м. Rbeie; викл. В.В. Попович - Львiвcький ДУБЖД
Ф1ТОЦЕНОТИЧНА СТРУКТУРА СОСНЯК1В МАЛОГО ПОЛ1ССЯ
Проаналiзовано потреби сукцесшних процеав у люових ф1тоценозах Малого Полiсся, якi характеризуются зменшенням видового представництва сосни зви-чайно! за рахунок розширення видового складу листяних порiд, зокрема дуба зви-чайного, граба звичайного та берези поникло!. Детальне вивчення насаджень досль джуваного фiтоценозу дае змогу стверджувати, що основною причиною цього явища е сукцесiйний перехiд вщ суборових до сугрудових умов мюцезростання. Вдалось з'ясувати, якi перспективи мае сосна звичайна як лiсотвiрна порода в умовах суборових титв люу.
Ключовi слова: фiтоценотична структура, люовий фiтоценоз, сукцесiйнi проце-си, просторова структура, насадження, генезис, рел1кт, асощащя, синузiя, рекре-ацiйне навантаження.
Вступ. Мале Полюся - це ф1зико-географ1чний район, який розташова-ний м1ж Волинським Полюсям на швноч1 i Подшьською люостеповою височи-ною на швдш. Мале Полiсся простягаеться is сходу на захщ вщ мiст Шепетiвка i Славута Хмельницько! областi до мiста Рава-Руська Львiвськоi областi, де переходить на територш Польщi. У пiвденно-захiднiй частит воно обмежене Розточчям, а на пiвночi через Острозько-Славутську низовину з'еднуеться з Житомирським Полiссям. Довжина Малого Полюся понад 300 км, середня ширина 20-25 км. Особливе звуження спостер^аеться на захщ вщ мюта Острог, де протiкае рiчка Збитянка. Максимальна абсолютна висота територй 245 м [1].
Велика рiзноманiтнiсть та добра збереженiсть рослинного покриву територй Малого Полюся зумовили досить багату i своерщну флору. Вона е вщ-носно молодою i сформувалась у пiсляльодовиковий перюд iз рiзних боташко-географiчних цен^в, основними з яких е гумщний, аридний та арктоальпшсь-кий. Глящальш води утворили тут зандрову рiвнину з досить бiдними сутща-ними вщкладами, на яких флора переважно бореального характеру. Внаслiдок юторично!' молодост вона вiдзначаеться незначною кiлькiстю ендемiчних ви-дiв та значною кшьюстю погранично-ареальних видiв - насамперед тих, що перебувають на пiвденнiй межi ареалу. Серед еколого-ценотичних груп регь ону переважають бореальнi види соснових лiсiв: сосна, Betula pendula (береза поникла), Frangula alnus (крушина ламка), Vaccinium myrtillus L. (чорниця), Vaccinium vitis-idaea L. (брусниця), Pyrola rotundifolia L. (грушанка круглолис-та), деяю види папоротей. Характерною особливютю флори е наявшсть у li складi центральноевропейських видiв, як зростають на схщнш межi поширен-ня. До них належать Juncus bulbosus L. (ситник бульбастий), Juncus squarrosus (ситник розчетрений), Rubus hirtus (ожина шорстка), Lembotropis nigricans (лемботрошс чоршючий) та деяю шшь Своерiдну групу становлять релiктовi види - третинний релжт Scheuchzeria palustris L. (шейхцерiя болотяна), тс-ляльодовиковi релiкти - Salix myrtilloides L. (верба чорнична), Gallinago galli-nago (баранець звичайний), Diphasiastrum complanatum L. (дифазiаструм сплюснутий). 1з нечисленних ендемiкiв виявлено популяцii Dianthus Pseudos-guarasus Klok (гвоздики несправжньорозчешрено!') [2].
18
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.14
В Укра!ш сосна зростае практично на всш територи, утворюючи лiси, як становлять 35,1 % вiд загально! плошд лiсового фонду. Сосна невимоглива до грунтових умов i тому зростае на грунтах, утворених рiзними геолопчними породами, якi вiдрiзняються хiмiчним складом, волопстю i родючiстю (сухi бщш пiшанi, дерново-опiдзоленi, темно-сiрi та болотш). Найкращими умовами для сосни е легк дерново-опiдзоленi грунти, достатньо родюч^ якi мiстять глину, !хне рН = 5,0-6,5 [3].
Зпдно з дослщженнями М.Т. Гончара, граб - постшний представник другого та третього рiвнiв корiнних типiв лiсу складних суборiв. Характерним для них е наявшсть у пiдлiску лiшини, а у трав'яному ярусi - ол^о-, мезо-, i ев-трофних видiв. Як показали дослiдження, на територи Малого Полiсся вiдпад граба, лщини та дуба позитивно впливае на розклад сосново! пiдстилки i цим самим прискорюють бiокругообiг речовин, сприяе мобшзаци потенцiйних за-пасiв елеменпв живлення для задоволення потреб деревних видiв. Грабово-ду-бово-сосновi деревостани трапляються головним чином у свiжих, вологих та сирих складних суборах, у межах яких е декшька коршних асощацш. Корiннi насадження складних суборiв, внаслiдок антропогенно! ди, на територи Малого Полюся збереглися лише у заповщниках та в зелених зонах навколо населе-них пункпв [4].
Дубово-сосновi лiси (Querceto-Pineta) - другий стутнь генезису сосно-вих лiсiв, як формуються на бшьш родючих грунтах суборiв (дерново-, слабо-, середньо-ошдзолеш пiшанi i супщат). Третiй ступiнь еволюци соснових ль сiв - грабово-дубово-сосновi фiтоценози (Carpineto-Querceto-Pineta). Вони ростуть на ще бшьш родючих грунтах складних суборiв.
Залежно вщ родючостi грунту ускладнюються i фггоценози - сосна i дуб змiшуються з грабом. Формуються грабово-дубово-сосновi субформаци, у яких сосна мае оптимальш умови для росту. Дуб також росте значно краще, що за-безпечуе його стiйкiсть у боротьбi за iснування. Таким чином, еволющя люо-рослинних умов спричинюе змши корiнних фiтоценозiв, як впливають на грун-тотвiрний процес. У Малому Полюс трапляються дубовi насадження (Querce-ta), як вкраплюються в дубово-соснов^ грабово-сосновi та вiльховi люи [4].
Мета роботи. Дослщити фiтоценотичну структуру насаджень Велико-моспвського лiсництва, розташованих в умовах вологого субору Малого По-лiсся. Обгрунтувати витiснення Pinus sylvestris L. (сосни звичайно!) широко-листими породами, зокрема Quercus robus L. (дуб звичайний) i Carpinus betu-lus L. (граб звичайний).
Результати досл1джень. Дослщжуваш насадження зростають непода-лiк дороги Львiв - Луцьк i характеризуються однорщшстю породного складу. Тип люорослинних умов - вологий субiр.
Видова структура. Деревний ярус здебшьшого формуеться сосною звичайною, яка е домшантною породою. Супутшми породами виступають дуб звичайний i граб звичайний (8Сзв.1Дзв.1Гр.зв.).
Тип люу - сосняк дубово-лщиновий - рiзнотравний [4]. Шдрют займае значну територiю i представлений лише широколистими породами, а саме: дуб звичайний, клен гостролистий (Acer platanoides L.) i граб звичайний. Цей ярус у вщсотковому вщношенш становлять: граб звичайний - 50 %, клен гостролистий - 30 %, дуб звичайний - 20 %. Зауважимо, що в шдрост зосереджена
значна юльюсть сухостою граба звичайного i вщсутне природне поновлення сосни звичайно!. У шдлюку виявлено такi види, як Corylus avellana L. (лщина звичайна), Cornus mas L. (дерен звичайний), Sorbus aucuparia (горобина зви-чайна) i Eubatus (ожина). Шдшскова синузiя формуеться здебiльшого лiщиною звичайною, яка характеризуеться значною густотою зростання i подекуди ут-ворюе заростi.
Незначне рекреацшне навантаження на дослiджуванiй територи сприяе насиченому видовому рiзноманiттю трав'яно! рослинностi. Тут трапляються Galium odoratum L. (шдмаренник запашний), Dryopteris austriaca (щитник австрiйський), Aegopodium podagraria L. (яглиця звичайна), Carex sylvatica (осока люова), Oxalis acetosella L. (квасениця звичайна), Pulmonaria obscura (медунка темна), Asarum europaeum L. (копитняк европейський), Stachys sylvatica (чистець люовий), Dryopteris carthusiana (щитник картезiанський), Geum urbanum L.(гравiлат мiський), Humulus lupulus L. (хмелю звичайного) та шшь На дослщженому об,ектi виявлено частковий сухостш хмiля звичайного. У приземному TO^mi присутнi мохи Dicranum undulatum Ehrh. (дикран хвиляс-тий) та Polytrichum commune L. (зозулин льон).
В1кова структура. Середнш вiк сосни звичайно! становить 45-80 роюв, проте трапляються i дерева вiком 100 i бiльше рокiв. Щодо супутнiх порщ -вiк граба звичайного, в середньому, становить 90 роюв, а дуба звичайного -70 роюв. Шдрют характеризуеться вжом вщ 3 до 15 роюв.
Просторова структура. Вертикальна структура дослщжуваного фгго-ценозу представлена п'ятьма ярусами, вiдсоткове сшввщношення яких можна простежити за допомогою дiаграми (рис.).
деревний ярус I ' ' ' 1
ni.ipicT I ' ' ' I
ПВДПСОК трав'яний покрив мохи
0 10 20 30 40 50 60 70
проективне покриття, %
Рис. Дiаграма вертикально'1 структури фтоценозу у вологих суборах територи Малого Пол^ся
Проаналiзувавши цю дiаграму, можна побачити, що проективне вкриття деревного ярусу становить близько 50 %, шдрют вкривае 40 % дослщжуваного об'екта. Досить рясний шдшсок, проективне вкриття якого становить 60 %. Де-що менше проективне вкриття трав'яного ярусу - 50 %, який представлений широким видовим спектром i низьким коефщентом дигреси. Притаманним для цих люорослинних умов е наявнiсть мохiв, якi вкривають не лише грунт, але й пеньки i повалеш дерева. Проективне вкриття !х становить 40 % [5].
За шкалою ставлення деревних порщ до загально! родючост грунтiв (Погребняк, 1968) дерева верхнього ярусу можна подшити на:
• олкютрофи (маловимоглив1 до родючост1 грунту) - сосна звичайна, береза
поникла;
20
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник- НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.14
• мезотрофи (середньовибаглиш) - дуб звичайний, горобина звичайна, береза пухнаста, верба козяча;
• мегатрофт (вибагливi) - клен гостролистий, граб звичайний [6].
У цьому насадженш переважають деревш породи, як е середньовибаг-ливими до родючост грунту. Висновки:
1. Сосняки Малого Полюся характеризуються досить багатим видовим складом рослин, вщпад яких створюе потужну люову тдстилку, що позитивно впливае на розвиток гумусового шару.
2. У фгтоценозах вологого сосново-дубово-лщинового субору формуеться ендогенетична сукцес1я, яка призводить до усунення сосни звичайно!, оскшьки вщновлення ïï тут вщсутне.
Л1тература
1. Маринич А.М. Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование / А.М. Маринич, В.М. Пащенко, П.Г. Шищенко. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1985. - 224.
2. Андр1енко Т.Л. "Мале Полюся" - проектований нацюнальний природний парк Укра-1'ни (Хмельницька область) / Т.Л. Андр1енко. - Кам'янець-Подшьський : 1111 Мошинський, 2007. - 40 с.
3. Гончар М.Т. Лесные фитоценозы: повышение продуктивности и охрана (на материалах исследований в лесах равнинной части запада Украины) / М.Т. Гончар. - Львов : Вид-во "Вища шк.". Изд-во при Львов. ун-те, 1983. - 168 с.
4. Мякушко В.К. Экология сосновых лесов / В.К. Мякушко, Ф.В. Воцваг, П.Г. Плюта. -М. : Изд-во "Урожай", 1989. - 248 с.
5. Кучерявий В.П. Ф1томелюращя : навч. поабн. / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Свгт", 2003. - 540 с.
6. Кучерявий В.П. Еколопя / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Свгт", 2001. - 500 с.
Кучерявый В.П., Брунец К.С., МысякР.И., Попович В.В. Фитоцено-тическая структура сосняков территории Малого Полесья
Проанализированы сукцесионные процессы, протекающие в лесных фитоцено-зах Малого Полесья, которые характеризируются уменьшением видового представительства сосны обыкновенной за счет расширения видового состава лиственных пород, в частности дуба обыкновенного, граба обыкновенного и березы бородавчатой. Тщательное изучение насаждений исследуемого фитоценоза дает возможность утверждать, что основной причиной данного явления есть сукцесионный переход от субо-ревых к сугрудовым условиям местопроизрастания. Удалось выяснить перспективы сосны обыкновенной как лесообразующей породы в условиях суборевых типов леса.
Ключевые слова: фитоценотическая структура, лесной фитоценоз, сукцесион-ные процессы, пространственная структура, насаждения, генезис, реликт, ассоциация, синузия, рекреационная нагрузка.
Kucheryavyj V.P., BrunetsK.S., MysiakR.I., Popovych V.V. Pine phyto-coenotic structure Small Polissya
Analysis of successional processes that occur in forest plant Small Polesie, which have a reduced representation of the pine species by expanding the species composition of hardwoods, including oak, cypress and birch trees hung usual. Detailed study investigated plantations aged trees gives us the opportunity to say that the main reason for this phenomenon is the successional transition from suborovyh to suhrudovyh site conditions. Managed to find out that prospects for a pine forest as a breed in suborovyh forest types.
Keywords: phytocoenotic structure, forest plant, successional processes, spatial structure, plantings, genesis, relict, association, synusia, recreational load.
