CC BY
35
Крiм того, рапсове масло - вщновлюване джерело для отримання го-рючого. Рапс сiють на початку вересня i до зими його сходи вже повшстю покривають грунт, обер^аючи 11 вiд нiтратiв, якi несуть осшт кислотнi дощi, що посилюються в цей час роки. Прибирають рапс у липнi i до початку жнив. Таким чином, скшьки видшяеться СО2 при спалюваннi диестера у двигуш, стiльки ж i поглинаеться при вирощуваннi рапсу. Високi технологи перероб-ки рапсового масла дозволяють досягнути вартостi диестера, сумiжноl з вар-тiстю дизельного пального, одержаного з нафти.
УДК 630*232:582.475.4 Ст. наук. ствроб. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. 1.С. Косенко, д-р бюл. наук -Дендрологiчний парк
"Софйвка" НАН Украти
АРБОРЕТУМ В.В. ПАШКЕВИЧА ЯК 1СТОРИЧНА ЧАСТИНА ДЕНДРОЛОГ1ЧНОГО ПАРКУ "СОФПВКА" НАН УКРА1НИ
На n^craBi аналiзу юторп розвитку парку "Софйвка" та дендролопчного аналь зу деревостану юторично'1 дiлянки парку - арборетуму В.В. Пашкевича висвгглеш данi початкового такcономiчного складу.
V.P. Shlapak1; I.S. Kosenko2-Dendrologicalpark "Sofiyivka" NASof Ukraine
V.V. Pashkevych arboretum as the historical part of the dendrological park
"Sofiyivka" NAS of Ukraine
According to the analysis of historical development of the park "Sofiyivka" and dendrological analysis of trees in V.V. Pashkevych arboretum - historical part of the park, the data of the initial taxonomic structure is given.
Концепщя зародження свггового садово-паркового мистецтва мае су-перечлив1 вщомосп. Проте, до наших дшв дшшли вщомосп, що у Шумер^ Вавшош, Ассири, Стародавшх Сгиш!, Кшш та Япони, а шзшше у Стародавшх Грецii та Рим1 юнували штучно створеш парки, в яких росли р1зномаштш дерева i кушд, влаштовувались кв1тники з врахуванням шляхово-алейноi i водноi системи. Парки служили мюцями тихого вiдпочинку, переважно у знатних людей, ix присвячували богам, бiля них будували храми.
Шсля перiоду занепаду паркобудiвництва у Середньовiччi з настанням епохи Вщродження з новою силою почало розвиватися садово-паркове мис-тецтво й паркобудiвництво. Особливо розквiтло воно на межi XVII-XVIII cтолiть. У цей час були створеш чудовi пейзажнi, або ландшафтш парки в Англii, Франци, Нiмеччинi, Польщi, Украiнi. Сьогоднi таю парки е вдоскона-леними природними ландшафтами.
Одним з таких парюв - пам'яток садово-паркового мистецтва е ден-дрологiчний парк "Софйвка" НАН Украши, що знаходиться в м. Умаш Чер-касько!" облаcтi. Вш е видатним пам'ятником садово-парково!" архггектури
1 Doctor of Science (Agriculture), Senior researcher,
2 Doctor of Science (Biology), Senior researcher
кiнця XVIII i початку XIX столiть свiтового значення та пам'яткою мютобу-дування й арх^ектури Укра!ни, занесений до державного реестру нацюналь-ного культурного надбання (схвалено рiшенням Колеги Держкоммютобуду-вання Укра!ни 23.12.1993 р. на пiдставi Постанови Кабiнету Мiнiстрiв Укра-!ни вiд 12.08.1992 р №466), музей природи i садово-паркового мистецтва (1).
Повертаючись у минулi часи, необхщно зазначити, що ще задовго до будiвництва парку Станiслав i Софiя Потоцькi планували всю долину рiчки Кам'янки з мальовничими пагорбами i гранiтними скелями перетворити на величезний англшський парк, обладнаний численними каскадами i фонтанами, пдними садiв Сходу. Планувалось всi навколишш пагорби засадити деревами з розюшним листям, на вiдкритих просторах на швдень до рiчки Уман-ки нижче с. Городецьке створити суцшьний зелений масив, а на швшчному сходi з'еднати парк насадженнями з Грековим люом (вiковою природною дiб-ровою). На заходi парк повинен був починатися вщ мюько! застави (нинi район перетину вулиць Ленша i Паризько! Комуни) i продовжуватися на схiд до с. Шковець, яке знаходиться в Бiлогрудiвському лiсi. Парк повинен був стати не тшьки найкрасивiшим, а й найбшьшим в Gвропi. По задуму власни-кiв парк у недалекому майбутньому повинен стати припалацовим, загальною площею у 500 гектарiв (2).
У 1796 рощ Л. Метцель розпочав будiвництво "Софйвки" i на початку 1802 року будiвництво центрально! частини парку завершилось, а вже у трав-т цього ж року вщбулось вiдкриття.
По задуму власниюв парк повинен був оргашчно вписатись в юну-ючий ландшафт i розкрити закладенi в ньому можливосл. Головним i цен-тральним об'ектом парку, у задумi авторiв, вiдводилось мiсце палацу, який планували збудувати на мющ лггньо! резиденцп Потоцьких - сучаснi землi Умансько! державно! сiльськогосподарсько! академi!.
Долина рiчки Кам'янки стала головною просторовою вюсю парку, на яку орiентуються майже вс його композицiйнi зони. Ц зони рiзно! величини i тематичного наповнення. У зонах, що ведуть основну тему парку центром композицп е штучно створеш каскади озер.
У зонах, як розвивають теми фшософського звучання, людського бут-тя у виглядi мiфологiчно! мережi, верховодить основний елемент (група дерев, композищя з каменю, мала форма архггектури чи декоративна скульптура) локального пейзажу дшянки. Вiзуальним ланцюжком, що пов'язуе парко-вi композицшш зони, е вода. Основнi акценти композицшних зон, розмщу-ючись на перехщних точках мiсцевостi, створюють мiж собою систему вiзу-альних зв'язюв, яка е каркасом об'емно-просторово! структури рукотворного ландшафту "Софi!вки". Домiнуючого центру композицй парку "Софi!вка" не мае, оскшьки палацовий ансамбль не був побудований. Але система просто-рових i вiзуальних зв'язкiв цiе! дiлянки з парком частково збереглася i сьогод-нi. Так, в оранжерей зi сторони парку розвернута його партерна частина у виглядi тераси та амфггеатра. Вiсь симетрi! будiвлi та амфiтеатру пiдтримана сьогоднi центральною алеею зi сходинками i завершуеться фонтаном "Семис-труйка". У минулому ця вюь завдяки зоровому ефекту продовжувалась до
плошд Зборiв, i далi - уздовж Нижнього ставка, Великим фонтаном i мис-ливським павiльйоном (у подальшому - павiльйон "Флора").
Другою композицшною вiссю був напрямок вiд вершини тераси Муз донизу через центральну частину парку на Великий водоспад. Звщси також вiдкриваеться чудова панорама парку. Ця точка огляду може "працювати" i у сторону балки Звiринець, i у сторону амфггеатру, i була пов'язана з первин-ним в'!здом у парк з боку Тульчина.
Третя вюь композицй також пов'язана з палацом, але направлена на верхне озеро, Амстердамський шлюз та острiв Анти-Цирце!.
В архiтектурi споруд та характерi пейзажiв першого перiоду будiвниц-тва "Софйвки" знайшов вiдображення раннiй романтизм, звернений до Грецько! античностi. Природно-архiтектурний ансамбль цього часу зберй до наших дшв високу естетику рацiоналiстичного ряду барочно-класицистичних форм, що поеднали у собi особливостi антично!, готично! та схщно! арх^ек-тури. Мiфологiчнi сюжети та геро!, якi знайшли втшення в образних формах парку, узгоджеш з реалiями життя i духовним св^ом Потоцького, Софi! та !х-нiх близьких. Вони вiдображають теми шляхетност родоводу, поетизовано! колонiзацi! нових земель, Ымейну хронiку.
Нажаль, 14 березня 1805 року Сташслав Потоцький передчасно помер. Початковий план будiвництва грандюзно! "Софi!вки" уже шхто не реаль зував, але те, що створено кршаками Уманщини шд керiвництвом таланови-того зодчого Л. Метцеля i його помiчника садiвника Олiви, отримало загаль-не признання як шедевр садово-паркового мистецтва.
Оскiльки палацовий комплекс не було збудовано, то поруч, над амфь театром, власники парку добудували до двоповерхово! лггньо! резиденцй, теплицi для екзотичних рослин, якими збагачувався парк у л^ню пору року. У подальшому, наприкшщ XIX сторiччя, на мiсцi, призначеному для палацу, був зведений ансамбль корпуЫв школи садiвництва.
Таким чином, дендролопчний парк "Софi!вка" не став завершеним парковим комплексом у задумi його авторiв Станiслава i Софи Потоцьких та Людвйа Метцеля i Оливи, а тому поступовiсть розбудови е характерною його особливютю протягом бшьш нiж 207 рокiв. Так, протягом 1836-1859 ро-кiв будуються за проектом академiка архiтектури О.1. Штакеншнейдера Го-ловнi в'!зднi ворота з вхщними баштами класичного стилю, Рожевий па-вiльйон на островi Анти-Цирце!, павiльйон Флори, Китайська альтанка та ш-шi малi архгтектурш форми, прорiзаеться Головна алея, парк з'еднуеться з мютом вулицею тд назвою Садова.
Створення паркових насаджень з аборигенних i екзотичних деревних i кущових порiд розпочато одночасно з будiвництвом парку. У цей перюд вперше iнтродукована тополя з 1талй та висаджувались окремi декоративш рослини майже до кiнця XIX столбя. Проте систематично iнтродукцiйнi ро-боти у дендропарку почали проводитись тшьки з 1888 року (3). Особливих розмахiв штродукщя деревних i кущових порiд у парку набула при шдпоряд-куванню Уманському училищу садiвництва та землеробства, де з 3 кв^ня 1885 по Ычень 1892 року в училищi викладав спецiальнi предмети по садiв-
ництву i завщував парком проф. В.В. Пашкевич. Парк стае навчальною базою училища, збагачуеться його рослинний cbít з рщюсних видiв та форм рослин.
Саме проф. В.В. Пашкевич вперше вшс новий елемент у паркобудiв-ництво "Софнвки", створивши на положистому схилi твденно-схщно'' експо-зицн правого берегу рiчки Кам'янки Арборетум, вщомий надалi як Англшсь-кий парк. Необхщно зазначити, що О.Л. Липа (3) у 1948 рощ шдкреслив, що: "назва "Англшський парк" уже занадто укоршилась i змiцнилася, проте назва Арборетум, пожалуй вiрнiша".
В.В. Пашкевич зробив розбивку i закладку невеликого Арборетума на плошд 1,87 гектара, подшивши li на 23 дшянки. Доктор Ганс-Рудольф Хайер (6) вiдмiчае, що ще з 1800 року Англшський ландшафтний сад визначаеться наявнютю рядом з вшлою обширних газонiв з групами дерев i кущдв. Тому, як-що вважати, що Англiйський парк межуе з твденно! сторони - з Слисейськи-ми полями, на заходi - з Партерним амфiтеатром i протягнувся до примщення будинку л^ньо!" резиденцн з оранжереями Потоцьких, що знаходиться з шв-нiчно-захiдноi сторони, то визначена територiя за допомогою прямолiнiйноi шляхово-алейно'' дорiжки дiлиться на двi нерiвномiрнi частини. На однш тре-тiй площi iз захщно!' сторони на найбiльш рiвнiй частит схилу у сторону балки розташований трав'яний газон з бюлопчною групою ялин европейських (Picea excelsa Link.) i деюлькома солгтерними деревами шовковицi бiлоi "плаку-чо1" (Morus alba L."Pendula") у швденнш частинi. На другiй частинi площд, роз-ташована найбiльша колекцiя дендропарку "Софйвка" з бюлопчного рiзнома-шття рiзновiкових екзотiв, якi добре розвинеш. У цьому добре простежуеться майстершсть в 1'х розмiщенi та групуванш. Ця територiя мае явно виражений укшн до русла рiчки Кам'янки та добре розвинену, лабiринтового типу алейно-шляхову систему. Тут е кам'яний басейн, грот, кам'яна прка i декшька заце-ментованих колодязiв в якi за тих чашв по пiдземним гончарним трубам вода для поливу надходила за декшька кiлометрiв вiд парку.
З цих мiркувань можна припустити, що Арборетум В.В. Пашкевича мае елементи англшського ландшафтного саду, яю вираженi у наявност газону, групи i солiтерiв деревних порiд, насадження рщюсних екзотичних рослин на значнш територн, що безперечно наближуе паркову композищю до природного лiсового масиву i е до певно'' мiри його вiзуальним продовжен-ням i сприятливим чинником в оргашзацн вщпочинку у вiдкритому просторi. Вiн е мшатюрна копiя Англiйського ландшафтного саду, яю створювались, iз-за недостатку мюця у мiстах Свропи, за межами мют, на периферн, так як, наприклад, парк Бельвуар у Цюриху, Мон-Репо в Лозаш чи Мерiан у Базелi.
Таким чином, якщо розглядати творшня В.В. Пашкевича з точки зору зiбрання колекцн екзотичних деревних i кущових порщ, то можна вживати назву Арборетум проф. Пашкевича. Якщо шдшти до побудови цього заверше-ного об'екту з точки зору англшського стилю вщпочинку у вщкритому просто-рi, на трав'яному покривi то, без сумшву, назва " Англiйськiй парк" правильна.
Основна маса дерев та кущдв висаджена у 1889-1891 роках, а в наступш роки провадили тшьки часткове доповнення видового складу рослин. Архiв-них матерiалiв про спосiб оброб^ку грунту, схеми розмiщення посадкових
мiсць, початковий видовий та кiлькiсний склад деревних порщ та агротехнiку 1х догляду не збереглось. Проте, як вказуе О.Л. Липа у 1948 рощ (3) i М.Л. Рева (5), що у 1963 рощ в Арборетумi зростало вщповщно 129 i 135 видiв i форм екзотичних та мiсцевих деревних i кущових рослин. У таблиц 1 наведенi данi про деревш i кущовi породи арборетуму проф. В.В. Пашкевича.
Табл. 1. Список деревних i кущових nopid арборетуму В.В. Пашкевича
Назва рослини За даними М.Л. Реви 1963 р. За даними шве 2оо3 нтаризаци р.
К-сть прим. Вк Життева форма К-сть прим. Вк Життева форма
1 2 3 4 5 6 7
Дыянка 1
Aesculus hyppocastanum L. 4 7о Дерево I в. 2 11о Дерево I в.
Ailanthus altissima S w. 1 7о Дерево III в. 1+2* 11о Дерево III в.
Philadelphus coronarius L. 2 32 Кущ I в. - — —
Lonicera tatarica L. 4 7о Кущ II в. — — —
Amelanchier rovalis Med. 2 7о Кущ II в. — — —
Larix decidua Mill. 1 7о Дерево I в. 1* 11о Дерево I в.
Amorpha fruticosa L. 2 7о Кущ II в. — — —
Philadelphus inodorus L. 1 32 Кущ I в. — — —
Syringa persica L. 1 7о Кущ I в. 1 11о Кущ I в.
Дыянка 2
Aesculus octandra Marsh. 1 7о Дерево III в. 1+1* 11о Дерево III в.
Phellodendron amurense Rupr. 1 7о Дерево II в. 7* 3 Дерево II в.
Cladrastis amurense Rupr. 1о 12 Кущ I в. 5 11о Кущ I в.
Rosa gallica L. 7о Кущ I в. — — —
Catalpa bignonioides Walt. 11 9 Дерево III в. — — —
Staphilea pinnata L. 1 32 Кущ I в. — — —
Padus serotina Borkh. 1 7о Дерево III в. — — —
Дыянка 3
Fontanesia fortunei Carr. 1 12 Кущ III в. 1 11о Кущ III в.
Acer platanoides f. schwed-leri K. Koch. 1 7о Дерево I в. 1 11о Дерево I в.
Crataegus submollis Sarg. 7о Кущ I в. — — —
Sophora japonica L. 1 7о Дерево II в. 1 11о Дерево II в.
Fraxinus excelsior f. pendula Ait. 1 7о Дерево III в. 1 11о Дерево III в.
Fraxinus excelsior f. pendula Ait. 1 7о Дерево III в. — — —
Fraxinus pubescens Lam. 1 7о Дерево III в. — — —
Fraxinus americana L. 1 7о Дерево III в. — — —
3. Ф^омелшращя
367
1 2 3 4 5 6 7
Acer circinatum Pursch. 1 70 Кущ I в. — - -
Tilia platyphillos f. vitifolia Sim. 1 70 Дерево III в. - - -
Aser platanoides f. argenteo-marginatum Hort. 1 70 Дерево II в. 1 110 Дерево II в.
Syringa josikaea Jacg. 5 7 Кущ II в. - - -
Дыянка 4
Sorbus aucuparia f. pendula Kirchn. 1 70 Дерево III в. - - -
Spiraea japonica L. 2 8 Кущ III в. - - -
Forsithia suspensa Vahl. 3 10 Кущ I в. 1 110 Кущ I в.
Дыянка 5
Corylus colurna L. 4 70 Дерево I в. 4 110 Дерево I в.
Fagus silvatica L. 1 70 Дерево I в. 1 110 Дерево I в.
Fagus silvatica f. atropurpu-reum Reg. 1 70 Дерево I в. 1 110 Дерево I в.
Fagus silvatica f. rotundifo-lia Gard. 1 70 Дерево II в. 1 110 Дерево II в.
Cornus mas L. 1 70 Кущ I в. 3 110 Кущ I в.
Ginkgo biloba L. 1 70 Дерево III в. 1 110 Дерево III в.
Cotoneaster melanocarpa Loud. 1 70 Кущ III в. - - -
Acer ginnala Max. 1 70 Дерево III в. - - -
Дыянка 6
Picea excelsa L. 12 70 Дерево I в. 11 110 Дерево I в.
Aesculus hyppocastanum L. 1 70 Дерево I в. - - -
Дыянка 7
Prunus divaricata Ledeb. 1 32 Дерево III в. - - -
Aesculus octandra Marsh. 1 70 Дерево II в. 1 110 Дерево II в.
Aesculus hyppocastanum f. baummani Schn. 1 70 Дерево II в. 1 110 Дерево II в.
Aesculus rubicunda Leis. 1 70 Дерево II в. 1 110 Дерево II в.
Cladrastis lutea K. Koch. 2 70 Дерево II в. 1 110 Дерево II в.
Rhodotypus kerrioides S. et Z. 9 32 Кущ III в. - - -
Symphoricarpus orbiculatus Marsh. 1 70 Кущ III в. - - -
Gymnocladus dioica K. Koch. 3 70 Дерево II в. - - -
Deutzia scabra Thunb. 12 12 Кущ II в. - - -
Colutea arborescens L. 2 70 Кущ II в. - - -
Colutea orientalis Mill. 2 70 Кущ II в. - - -
l 1 2 3 4 1 5 6 Т
Дыянка S
Aesculus hyppocastanum f. pyramidalis Nichols. l ТО Дерево II в. - — —
Viburnum lentago L. ll 32 Кущ II в. - — —
Forsythia suspensa Vahl. 5 ТО Кущ I в. — — —
Berberis vulgaris f. atropurpurea Rgl. l ТО Кущ I в. - — —
Securinega ramiflora Muel. l ТО Кущ III в. — — —
Дыянка Я
Quercus borealis Michx. ТО Дерево II в. 3 110 Дерево II в.
Quercus robur f. fastigiata Ktze. l ТО Дерево II в. — — —
Quercus robur f. maculata Schn. l ТО Дерево III в. — — —
Дыянка 10
Tilia glabra Vent. l ТО Дерево II в. 1 110 Дерево II в.
Дыянка 11
Larix decidua Mill. l ТО Дерево I в. 1* 110 Дерево I в.
Tilia glabra Vent. l ТО Дерево II в. 1 110 Дерево II в.
Дыянка 12
Sophora japonica L. l 55 Дерево II в. 1 110 Дерево II в.
Symphoricarpus orbiculatus Moench. l l2 Кущ III в. 1 110 Кущ III в.
Spiraea chamaedrifolia L. l S Кущ III в. — — Кущ III в.
Дыянка 13
Tilia glabra Vent. ТО Дерево II в. 1 110 Дерево II в.
Tilia platyphyllos f. pyramidalis Kirchn l ТО Дерево II в. — — —
Tilia tomentosa Moench. l ТО Дерево I в. 1 110 Дерево I в.
Gymnocladus dioica K. Koch. ТО Дерево I в. 2 110 Дерево I в.
Fagus silvatica f. rotundifo-lia Gard. l ТО Дерево II в. — — —
Acer pseudoplatanus f. vari-egatum West. l ТО Дерево III в. — — —
Padus racemosa Gilib. ТО Дерево II в. — — —
Phellodendron amurense Kupr. l ТО Дерево II в. — — —
Fontanesia fortunei Carr. l 32 Кущ II в. — — —
Celtis occidentalis L. l l2 Дерево III в. — — —
Spiraea opulifolia L. l l2 Кущ II в. — — —
Spiraea japonica L. l 1О Кущ II в. — — —
3. Фiтомелiорацiя
369
1 2 3 4 5 б т
Spiraea van-houttei Zab. 1 12 Кущ II в. — — —
Ptelea trifoliata L. 1 то Кущ I в. - — —
Дыянка J6
Robinia viscosa Vent. l 32 Дерево III в. 1 т2 Дерево III в.
Robinia neomexicana Anth. l то Дерево III в. —. — —
Pseudotsuga taxifolia Britt. - - - — — —
Дыянка J?
Carpinus betulus f. fastigiata Nic. 2 39 Дерево III в. 2 110 Дерево III в.
Biota orientalis Endl. 10 т Кущ II в. — — —
Cercis salagnastrum L. 4 12 Кущ III в. — — -
Crataegus submollis Sarg. 1 то Кущ I в. 1 110 Кущ I в.
Crataegus punctata Jacq. 5 т Кущ I в. — — —
Crataegus crus-galli L. 5 2т Кущ I в. — — -
Securinega ramiflora Muell. 1 5 Кущ III в. 1 110 Кущ III в.
Deutzia gracilis S. et Z.1 1 5 Кущ III в. 1 45 Кущ III в.
Cytisus laburnum L. 2 12 Кущ I в. — — —
Rhodotypus kerrioides S. et Z. 2 то Кущ III в. — — —
Kerria iaponica DC. 1 то Кущ III в. — — —
Gymnocladus dioica K. Koch. l то Дерево III в. — — —
Дыянка J9
Celtis australis L. 2 то Дерево II в. 1 110 Дерево II в.
Juniperus virginiana L. 2 15 Дерево III в. — — -
Juniperus communis f. hybernica Gord. З 15 Дерево II в. — — -
Kerria japonica DC. 4 5 Кущ III в. — — -
Exochorda korolkovii Lav. 3 5 Кущ III в. 1 40 Кущ III в.
Catalpa speciosa Warder. l 12 Дерево III в. 1+1* 110 Дерево III в.
Ribes alpinum L. 2 то Кущ II в. 1 40 Кущ II в.
Ribes aureum L. 2 то Кущ II в. 1 40 Кущ II в.
Platanus orientalis L. 2 10 Дерево II в. — —
Platanus occidentalis L. 2 10 Дерево II в. — —
Дыянка 2G
Tilia caucasica Rupr. 10 т Дерево III в. т 40 Дерево III в.
Fraxinus americana L. 2 s Дерево II в. 1 110 Дерево II в.
Дыянка 2J
1 ; I 3 4 5 6 7
Леег р1а1аио1де8 f. schwed-1ег1 К. Koch. 70 Дерево I в. 1 110 Дерево I в.
Дыянка 22
Са1а1ра bignonioides Wa.1t 15 Дерево III в. 1 55 Дерево III в.
Мас1ига aurantica Кий. 32 Кущ I в. — — —
Cotinus cogyggria 8сор. 70 Кущ I в. - — —
Дыянка 23
Ce1tis austra1is Ь. ^ г 70 Дерево II в. 1 110 Дерево II в.
Juniperus communis Ь. 70 Кущ I в. — — —
Pte1ea trifo1iata Ь. 70 Кущ I в. — — —
Примггка: *- позначенi порослевi дерева i кущi
Анал1зуючи дат таблищ 1 видно, що на основ1 проведених швентари-зацшних дослщжень насаджень Арборетуму, асортимент дерев 1 кушдв по породах 1 видах станом на весну 2003 року пор1вняно з даними М.Л. Реви за 1963 рж, тобто 40 роюв тому, у деякш м1р1 вщр1зняються. Так, з наявних у 1963 рощ 135 вид1в { форм екзотичних та мюцевих деревних { кущових рос-лин до списку включено тшьки 110 вид1в { форм екзот1в, з них 48 дерев { 62 кушд, а м1сцев1 види, а також т1, що росли на постшному мющ менше п'яти роюв не включеш. За даними швентаризаци 2003 року кшьюсть рослин скла-дае 157 екземпляр1в, в тому числ1 хвойних 14 { листяних - 143. Деревних по-рщ виявилось 92 екземпляри, з них хвойних 14, а листяних 78 дерев. Кущових порщ нал1чуеться тшьки листяних порщ - 65 кушдв. Анал1з породного складу по видам рослин по вжових групах 110 роюв { 40 роюв показуе, що деревних { кущових порщ посаджених В.В. Пашкевичем станом на 2003 рж у парку зростае 40 вид1в { форм, з яких 30 деревно! породи. Хвойш у в1щ 110 роюв представлен 4 деревами: ялиною звичайною та колючою, сосною звичайною, модриною европейською.
У 1959-65 рр. Арборетум доповнювався новими деревними { кущови-ми рослинами у юлькост 119 таксошв, яю досягли 40-р1чного вжу, проте в таблищ ми таксоном1чний склад !х не наводимо.
У вжових деревних порщ простежуеться явно сформована крона, чого не можна сказати про 40-р1чш деревш породи, яю характеризуются, здебшь-шого, однобокими кронами, високо тднятою кроною 1з сильним нахилом у бж вщкритого простору. Кущов1 деревш породи по всьому периметру парку мають задовшьний естетичний стан, а у середиш насадження спостерйаеться пригшчений !х стан. Руйнування такого ландшафту визвано тривалим стро-ком експлуатаци насаджень, а на деяких дшянках до деградацп насаджень привела вщсутшсть своечасних рубок. Повнота насадження складае 0,8, а мюцями 1,0. Англшський парк, як динам1чна система, потребуе постшно! уваги { продуманого догляду.
На тдстав1 дендролопчного анал1зу потр1бно нам1тити напрямки { по-етапний план проведення робгг по реконструкци насаджень, реставраци шля-хово-алейно! { водно! системи та малих арх1тектурних форм.
Лiтература
1. Косенко 1.С., М1т1н В.В. Дендропарк Софивка" НАН Украши,/ Старовиннi парки i проблеми 1'х збереження. Тези доповщей 2-го мiжнародного симпозiуму, присвяченого 200-рiччю дендрологiчного парку "Софивка". - Умань-1996. - С. 5-12.
2. Косенко 1.С., Храбан Г.Ю., М1т1н В.В., Гарбуз В.Ф. Дендролопчний парк "Софь 1'вка". - Кшв: Наукова думка. - 1996. - 187с.
3. Лыпа А.Л. Софиевка. - Киев. - 1948. - 110с.
4. Матер1али швентаризаци насаджень Арборетуму В.В. Пашкевича за 2003 рш.
5. Рева М.Л. 70 роюв арборетуму В.В. Пашкевича у дендропарку "Софивка"/ Питан-ня бюлоги аклiматизованих рослин. - Кшв. - 1963. - С. 9-16.
6. Ганс-Рудольф Хайер. Исторические сады Швейцарии. Старовинш парки i проблеми 1'х збереження. Тези доповщей 2-го мiжнародного симпозiуму, присвяченого 200^ччю дендрологiчного парку "Софивка". - Умань-1996. - С. 30-34.
УДК582.5/.9(477) Acnip. К.Б. Шморгай1 - УкрДЛТУ
СОСНА ЗВИЧАЙНА (PINUS SILVESTRIS L.) У ПАРКУ
САНАТОР1Ю "ЛЬВ1В"
Подано результати дослщження видово'1 структури ф^оценозу за участю сосни звичайно'1 (Pinus silvestris L.) у парку санатор^ мЛьвiвм, наведено таксацiйнi показ-ники соснового деревостану, фiзико-хiмiчнi властивостi грунту. Зроблено загальш висновки про доцшьшсть використання сосни звичайно'1 (Pinus silvestris L.) у парку з високою ступенню рекреацiйного навантаження.
Doctorate K.B. Shmorgaj - USUFWT Pinus silvestris L. in park of sanatorium "Lviv"
In clause results of researches of specific structure filotsenoza are cent at participation of a pine usual in park of sanatorium "Lviv", resulted taksatsionnye parameters of a condition of wood of a pine usual in park with a high olegree of recreational loading.
Сосна звичайна (Pinus silvestris L.) в Укра1ш найбшьш поширена в Житомирськш, Кшвськш, Львiвськiй, Полтавськш, 1вано-Франювськш, Рiв-ненськш, Сумськш, Терношльськш, Чернтвськш, Харкiвськiй, Хмельниць-кiй областях. Найбшьша висота, що досягаеться тут сосною, - 48 м при дь аметрi 1 м [3]. Крона рихла, ажурна, гшкування моноподiальне, розмщення гiлок мутовчасте. Це швидкоросла деревна порода, вибаглива до свггла, про-те невибаглива до грунтових умов, росте на тщаних, вапнякових, торф'яних, кам'янистих грунтах, на солонцях, голих скелях.
Вщомо, що сосна звичайна вiдрiзняеться виключно великою внутрiви-довою рiзноманiтнiстю i великою кiлькiстю форм [1]. З багатого формового рiзноманiття сосни звичайно!', представленого 82 формами, у культурi на Ук-ршш найбiльший iнтерес представляють наступнi: f. fastigiata Carr. (pyramidalis hort.) - iз вузькою пiрамiдальною кроною; f. pendula Casp.- iз звисаючи-ми гiлками; f. virgata Casp. - iз сильно зiгнутими, малорозгалуженими гшка-ми; f. pumila hort., f. pygmaea hort. - низькоро^ форми з рiзноманiтнозабар-вленою хвоею; f. variegata Carr. - iз золотистою хвоею; f. argentea Stev. - iз срiблястою хвоею; f. nivea Schw. - iз бшою хвоею на молодих пагонах.
1 кафедра екологи та ландшафтно! архггектури (department of ecology and landscape architecture)
