CC BY
30
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСВОДАРСТВО
УДК630*946.1:[630*182:630*182.21](477.83) Проф. В.П. Кучерявий,
д-р с.-г. наук; acnip. К.С. Брунець - НЛТУ Украти, м. Льв1в
Ф1ТОЦЕНОТИЧНА СТРУКТУРА НАСАДЖЕННЯ Л1СОВОГО ПАРКУ Х1Х СТ. У БРЮХОВИЧАХ
Проаналiзовано в юторичному acneKTi залiснення пiщаних пустошiв на терито-ри селища Брюховичi пiд Львовом, починаючи з 1800 роюв. На 0CH0Bi дослiджень було встановлено причини змши сосни звичайно'1 листяними породами, тобто пере-хщ вiд суборових до сугрудових умов мюцезростання. З'ясовано, що значне мюце у фiтоценозах займае пiдлiскова синузiя, представлена групами бруслини бородавчас-TOi, бузини чорно'1, лiщини звичайно'1, ожини звичайно'1, малини звичайно'1, проектив-не вкриття яко'1 становить близько 40 %. Наявшсть рясного пiдлiску е позитивним чинником грунтоутворення. Цю ж функщю виконуе також трав'яний ярус, проектив-не покриття якого становить близько 50 %.
Ключовi слова: фггоценотична структура, люопарк, насадження, асощащя, сук-цесiя, рекреацiйне навантаження, генеращя, деревостан.
На околищ Львова розташоване невелике селище мюького типу -Брюхович^ яке виникло у 1444 р. Походить назва вщ р1чки Брюх1вчанка, яка протжае селищем. У стати Р. Шуппа "Люовий парк i линя колотя в Брюхо-вичах бiля Львова", яку було опублжовано в 1905 р. у лiсiвничому журналi "Silvan", зазначено: "Львiв мае свое привiлейоване мiсце линього вiдпочинку та подорожей - це близько розташоваш Брюховичi". Це насправдi так, тому що сьогоднi сюди в ус пори року пршжджае багато вiдпочивальникiв, якi "втiкають" вщ великого мiста, повсякденних турбот, вони набираються сил шд величавими кронами дерев [1].
Неподалш Львова простягнувся чудовий Брюховицький люопарк i на-вiть важко повiрити, що на початку Х1Х ст. цi землi були безлiсi. Проте вже впродовж 1810-1837 рр. тут здшснювалося залюнення на сипких пiсках, якi були утвореш з льодовикових дюн. Тому справа залюнення була не простою, оскшьки пiщанi землi були сухими, неродючими. Висаджували головним чином сосну i ялину. Якщо сосна добре росте в борових умовах, то ялина пот-ребуе родючших грунтiв. Проте, як свiдчить стаття Р. Шуппа, що частина ялини прийнялася i вижила. Пiзнiше у 1874 р. на цш територп вiдбувся сшго-вал, внаслiдок якого значна частина дерев була зламана, що зменшило знач-ною мiрою густоту насадження. Утворилися невелик вщкрии простори, якi згодом засiялися насшням сосни i ялини, давши життя новiй генерацii сосно-вого-ялинового насадження.
У 1885 р., коли шднявся молодий лю i радував око, через Брюховичi було прокладено залiзницю Львiв - Белжець. Зпдно з проектом, залiзнична станцiя мала бути збудована в Бiрках Домiнiканських. Проте ii збудували в Брюховичах. Виникае запитання "чому залiзничну станцiю вирiшено будува-
8
36i|)iiiiK науково-технiчних праць
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.8
ти в Брюховичах?" Рiч у тому, що магiстрат Львова ще давнiше виршив створити в Брюховичах клiматичний центр або так звану "лггаю колошю", але цей задум не набув реашзаци. Справа в тому, що група львiвських лiкарiв дiйшли висновку, що шскова курява шкодитиме вщпочивальникам, оскiльки ще чималi дiлянки землi були не залiсненi. Проте мапстрат не пiдтримав ще1 думки i звернувся до дирекцп залiзниць з проханням побудувати залiзничну станцiю в Брюховичах, причому мапстрат зобов'язався забезпечити будiв-ництво станци власними коштами, видiливши з мiсцевого бюджету 40 тис. крон. Незважаючи на висновок лiкарiв, суперечки, магiстрат мiста Львова розпочав розпарцелювання та продажу приблизно 15 га територп, з яких 2 га було вщведено тд парк, а територи, що примикали до коли та станци, вирiшено було продати. Необхiдно наголосити, що магiстрат прийняв рь шення, в якому заборонялося власникам куплених дшянок вирубувати дерева, о^м мiсць, якi видiляли пiд будинки.
Наступним кроком було створення люового парку та спорудження лггаього табору [2]. Створювали прогулянковi маршрути, влаштовували мю-ця для розваг, встановлювали лавочки, столи. Цi елементи благоустрою по-виннi були змiнити природний характер насаджень. Потрiбно зазначити, що у згаданш вище статтi Р. Шуппа згадуеться, що магiстрат мюта Львова зазнае значних втрат, пов'язаних iз будiвництвом залiзничноl коли, лггнього табору та парку, i наголошуе на шкодi вiд самих людей, як ламають гiлки, саджанцi, витоптують стежки, необережно поводяться з вогнем, внаслщок чого виника-ють пожежь Для мiста користь полягала в тому, що його мешканцям було створено приемне мюце вiдпочинку в примюькому лiсi.
До сьогоднi вщ колишнього парку нiчого, крiм небагатьох дерев та стежково! мережi, не залишилось, зате iдею створення "кшматично! станци" та лiтнiх дитячих таборiв було реалiзовано в 50-90 рр. минулого столпгя. Тут збудовано реабштацшну кардiологiчну та дитячу офтальмологiчну лжарш та санатори "Львiв", "Будiвельник", "Орлятко" та iн., куди пршжджали щороку тисячi дiтей, навiть з европейських краш.
Сьогоднi в Брюховицькому лiсi майже немае природних соснових насаджень: тут переважають деревостани штучного походження. Загалом хвойш в Брюховицькому лiсi займають лише третю частину вЫх насаджень. Сьогоднi тут зустрiчаемо багато видiв листяних порiд, що свщчить про по-лiпшення грунтових умов. У лiсопарку на горбистих дшянках можна зустрiти грабаво-буковi насадження, нерщко трапляються поруч насадження дуба зви-чайного i дуба червоного, а також декоративш породи.
Ми дослщжували насадження Брюховицького лiсопарку, розташоване поблизу дороги Львiв - Брюховичь Воно характеризуеться досить високим рекреацшним навантаженням. Площа територи становить 1,2 га, склад насадження неоднорщний. Тип люорослиних умов - С2ГБС (свiжа грабово-буко-ва субучина).
Видова структура видшено1 асощаци Fageto - РтеШш р1ег1ё1овиш представлена такими породами, як сосна звичайна, дуб звичайний, бук люо-вий i граб звичайний. У першому ярусi переважае сосна звичайна. У другому
ярусi - дуб звичайний i бук люовий, якi становлять по 40 % кожний та граб звичайний - 20 %. Структура шдросту така: бук люовий - 30 %, граб звичайний - 70 %. До шдлюку належать бруслина бородавчаста, бузина чорна, лщина звичайна, ожина звичайна, малина звичайна та ш. Трав'яний покрив представлений анемоною дiбровною, орляком звичайним, купиною лшарсь-кою, чиною весняною та ш.
Вiкова структура: сосна звичайна - 140 р.; дуб звичайний - 140 р. (I ярус); бук люовий - 70 р.; дуб звичайний - 70 р.; граб звичайний - 70 р. (II ярус); Шдрют iз бука i граба (7Гз3Бкл) вжом 10 роюв. На цш територи при-сутш найстарiшi екземпляри сосни звичайно! вжом 200 рокiв; таких дерев на дшянщ е п'ять. Потрiбно зауважити, що в цих типах люорослинних умов сосна досягае найвищо! продуктивностi [3]. Вертикальну просторову структуру люових фiтоценозiв зображено на рисунку.
Д '
Пдр
Пдл
Тр
0 20 40 60 80 100
Рис. Дiаграма вертикально'1 структури фтоценозу свiжо'iграбово'1 субучини в
Брюховицькому л^опарку
Як бачимо, проективне покриття деревного ярусу, до якого входять сосна звичайна, дуб звичайний, бук люовий та граб звичайний, становить близько 80 %. Враховуючи багатовжову структуру фiтоценозiв, насадження досить добре представлене тдростом iз дуба, бука люового та граба зви-чайного, проективне вкриття яких становить приблизно 30 %. Варто зауважити, що в тдросл практично вщсутня порода-едифжатор - сосна звичайна.
Значне мюце у фггоценозах займае шдлюкова синузiя, представлена групами бруслини бородавчасто!, бузини чорно!, лiщини звичайно!, ожини звичайно!, малини звичайно!, проективне вкриття яко! становить близько 40 %. Наявшсть рясного пiдлiску е позитивним чинником грунтоутворення. Цю ж функщю виконуе також трав'яний ярус, проективне покриття якого становить близько 50 % [4].
Нашi дослщження дають можливiсть зробити такi висновки:
1. У люових фiтоценозах свiжо! грабово! субучини формуеться ендо -екогенетична сукцеЫя, яка при зводить до усунення сосни звичайно! з наяв-них угруповань.
2. Головною причиною змши сосни звичайно! листяними породами едифжаторами та субедифжаторами е перехщ фiтоценозiв вiд суборових до сугрудових умов мюцезростання.
10
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий тсиик НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.8
Лггература
1. Schupp R. Park lesny i kolonia letnia w Brzuchowicach kolo Lwowa / R. Schupp // Sylwan. - 1905. - № 7. - S. 3-9.
2. Кучерявий В.П. Сади i парки Львова : монограф1я / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2008. - 360 с.
3. Горд1енко М.1. Люов1 культури р1внинно'1 частини Украши / М.1. Горд1енко, А.О. Бон-дар, В.О. Рибак, Н.М. Горд1енко / за ред. М.1. Горд1енка. - К. : Вид-во Урожай", 2007. - 680 с.
4. Кучерявий В.П. Ф1томелюращя : навч. поабн. / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2003. - 540 с.
Кучерявый В.П., Брунец К.С. Фитоценотическая структура насаждения лесного парка Х1Х века в Брюховичах
Проанализировано в историческом аспекте залеснения песчаных пустошей на территории поселка Брюховичи под Львовом, начиная с 1800 годов. На основе исследований были установлены причины изменения сосны обыкновенной лиственными породами, то есть переход от суборових к сугрудовым условиям места произрастания. Выяснено, что значительное место в фитоценозах занимает подлесная сину-зия, представленная группой брусники бородавчатой, бузины черной, лещины обычной, ежевики обычной, малины обычной, проектное накрытие которой составляет около 40 %. Наличие обильного подлеску является позитивным фактором почвообразования. Эту же функцию выполняет также травяной ярус, проектное покрытие которого составляет около 50 %.
Ключевые слова: фитоценотическая структура, лесопарк, насаждение, ассоциация, сукцессия, рекреационная нагрузка, генерация, деревостан.
Kucheryavyy V.P., Brunets K.S. Phytocoenotic structure of green plantations of forest park in the XIX century in Bruhovychi
Poossibilities in the historical aspect reforestation of sandy heathland on the territory village Bruhovychi near Lviv since 1800. On the basis experimental plot have found cause changes pine sylvestris leaf woods that transition from subory to suhrudy to conditions habitat growth. It is found out, that a considerable place in фгтоценозах occupies тдлюкова синуз1я, presented the groups of cowberry warty, elder black, hazel ordinary, blackberry ordinary, raspberry ordinary, the project covering of which is about 40 %. Presence abundant an undergrowth is the positive factor of formation of soil. The same function is executed also by a grass tier project coverage of which is about 50 %.
Keywords: phytocoenotic structure, forest park, green plantations, association, succession, recreational load, generation, stands.
УДК 635.92:001.8:712.3:(630.23) Доц. С.В. Роговський, канд. с.-г. наук -
Бтоцермвський нащональшй аграрний ушверситет
НАПРЯМИ НАУКОВИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ У СТАРОВИННИХ ДЕНДРОПАРКАХ ТА БОТАН1ЧНИХ САДАХ
На приклад1 дендролопчного парку "Олександр1я" НАН Украши розглянуто перспективы напрями наукових дослщень. Закцентовано увагу на необхщносп вив-чення в1ково'1 мшливосп ф1тоценоз1в та окремих рослин, консортивних зв'язюв м1ж складовими частинами бюти, боташчних колекцш рослин, збереження бюлопчного р1зномашття, стшкосп ценз1в до антропогенного впливу.
Серед наукових установ системи НАН Украши старовинш дендропар-ки "Софивка", "Олександрiя", "Тростянець" займають особливе мюце завдяки специфщ об'екпв дослщження - довго юнуючих штучно створених бюцено-зГв, у яких деревш рослини рГзного вшу i походження посщають визначальне
