CC BY
16
передпосiвною тдготовка в намочуванш на 1 добу та обробгтку розчи-ном перманганату калiю.
4. Дослiдження свiдчать про перспектившсть випробування насiнного ма-Tepiony Pinus strobus природних регiонiв для вивчення та використання 1х фенотипово! м^ивоста, проведення спостережень за адаптацшними процесами в умовах Правобережного Л^остепу Укра1ни. I для отриман-ня обгрунтованих peзyльтатiв нeобхiдно прагнути до розширення обсягу зразюв, залучати вихщний матepiал популяцп ареалу природного роз-повсюдження.
Л1тература
1. ГОСТ 13056.6-97. Семена деревьев и кустарников. Метод определения всхожести. -Введ. 1998-01-07 / Госстандарт России. - М. : Изд-во стандартов, 1998. - 27 с.
2. ГОСТ 14161-86. Семена хвойных древесных пород. Посевные качества.
3. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Б.А. Доспехов. - М. : Агропромиздат, 1985. - 351 с.
4. Некрасов В.И. Разработка вопросов семеноведения интродуцируемых растений в ботанических садах СССР // Успехи интродукции растений / В.И. Некрасов. - М. : Изд-во "Наука", 1973. - C. 290-299.
5. Поляков А.К. Хвойные на юго-востоке Украины / А.К. Поляков, Е.П. Суслова. - Донецк : Изд-во "Норд-Пресс", 2004. - 195 с.
6. Правдин Л.Ф. Сосна обыкновенная / Л.Ф. Правдин. - М. : Изд-во "Наука", 1964. -189 с. (1).
7. Технические условия. - Введ. 1987-01-07. - М. : Госстандарт СССР : Изд-во стандартов, 1987. - 8 с.
Стасюк АА., Шлапак В.П. Биометрические показатели шишек и посевные качества семян сосны Веймутовой (Pinus strobus L.) в условиях Правобережной Лесостепи Украины
Определены особенности биометрических показателей шишек и семян, приведены результаты посевных качеств та перспективность испытания семенного материала в лесничествах для определения адаптационных процессов интродукованого вида сосны Веймутовой (Pinus strobus L.) в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Ключевые слова: Pinus strobus L., интродукция, шишки, семена, всхожесть.
Stasyuk OA., Shlapak V.P. Biometric indexes of pine cones and sowing qualities of Weymouth pine (Pinus strobus L.) seeds in the conditions of Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine
Peculiarities of biometric indexes of pinecones and seeds were estimated. The results of sowing qualities were suggested. Perspective of seeds test in forestry for determination of adaptation processes of introduced species of Weymouth pine (Pinus strobus L.) in the conditions of Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine was given.
Keywords: Pinus strobus L., plant introduction, pine cones, seed, germination.
УДК 630*[946.1+182.21](477.83) Аспр. К.С. Брунець1 -НЛТУ Украгни, м. Льем 1СТОРИЧНИЙ ГЕНЕЗИС СОСНЯК1В ЛЬВ1ВСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ
Дослщжено юторичний генезис соснових насаджень у Брюховичах та Голоско, що на Львiвському Розточчi поблизу Львова. Проаналiзовано розвиток еколопчно! сукцесп в цих насадженнях. Виявлено змшу порщ впродовж 200^чно1 територп примюького люу вщ борових до сугрудових тишв люорослинних умов. Подано порiвняльну характеристику видово! структури в парку та люопарку. Описано стан
1 Наук. ке^вник: проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук
парку на сьогодш. Запропоновано заходи i3 збереження юнуючих старовiкових порiд, таких як: сосна звичайна, дуб звичайний та бук люовий.
Ключовi слова: генезис, сукцешя, сосновий лю, фiтоценоз, рекреащя, парк, пiщанi дюни, деревостан, естетична цшшсть.
На початку Х1Х ст. на Льв!вському Розточч! (на схщ в!д Львова) простягалася велика обезлюненна тщана пустеля, на якш в 1810-1837 рр. були створеш соснов! насадження. Впродовж двох столпъ сосновий лю внасль док сукцесшних процешв перетворився у суборовий, а згодом - у сугрудовий дубово-сосновий. Сьогодш щ вжов! насадження в умовах примюько! зелено! зони Львова вдаграють важливу еколопчну та рекреацшну роль.
Брюхович! лежать на стику висот Подшля та Розточчя. Тут проходить Головний Свропейський вододш, що дшить басейни рж Балтики та Чорно-мор'я. Розточчя вузькою грядою проходить з твноч! в твшчно-захщному напрямку, р!зко понижуючись до Брюховицько! долини, яка е складовою час-тиною Бшогорсько-Мальчицько! прохщно! р!внини. Нер1зшсть рельефу зу-мовили велике ландшафтне р!зномашття. Височини, що тдшмаються над Брюховицькою долиною на 318-337 м, мають вигляд узпр'!в, порослих люом [1]. Глибоко в Розточчя вр!заеться долина Голоско, напрямляючись до Брю-хович. Дно Голосювсько! долини шдстилене тсками. Двденна частина Брю-хович - це забудоваш селищш територп, твшчна частина - зона санаторно-рекреацшних заклад!в, у схщнш частит розташований рекреацшний та се-лищний центр. У зелених насадженнях селища домшуе сосна.
Програма, об'ект та методи дослщжень. Метою роботи було досль дження юторичного генезису юнуючих насаджень м!ж Брюховичами та Голоско. Програмою дослщжень передбачено вивчення юторп створення сосно-вих насаджень на борових тсках та сукцесшне перетворення !х у дубово-сос-нов!, як входять до люопаркового пояса Львова. Методи дослщжень: юто-ричш, !конограф!чш, картограф!чш, таксацшш та ф1тоценотичш.
Результати досл1дження. В часи середньов!ччя старовинний Льв!в був забудований дерев'яними будинками та спорудами, а тому мюто часто потерпало вщ пожеж. Кожне вщновлення мюько! забудови потребувало велико! кшькосп буд!вельного дерева (а таким була сосна в захщнш околиц! мю-та). Систематичне обезлюнення значно! територ!! в межах землекористування сш Брюхович та Голоско призвело до опустелення ц!е! територ!!, появи тща-них дюнних утворень [2].
У 1905 р. у журнал! "Silvan" з'являеться стаття Р. Шуппа "Люовий парк i л!тня колон!я в Брюховичах бшя Львова". У статт! йдеться про залю-нення п!ск!в сосною звичайною, що вщбулося у 1810-1837 рр. з домшками ялини. Загальна територ!я зал!снення становила у Брюховичах - 180 га, в Голоско - 120 га. Р. Шупп згадуе, що мапстрат Львова мав нам!р заснувати в Брюховичах ктматичну станц!ю, але, як показало анкетування лжар!в, ця м!сцев!сть виявилася непридатною для перебування хворих на легенев! недуги через шсков! бур!. До ще! !де! маг!страт повернувся тод!, коли п!щан! дю-ни вкрилися молодими сосновими насадженнями. Тод! вир!шено розпарце-лювати та продати 15 га л!су п!д житлову забудову, кр!м того, було вид!лено
пiд парк 20 га люу. Таким чином iз упорядкованого лiсового масиву було ви-лучено 35 га [3].
Шупп Р. наголошуе, що львiвське Староство, надаючи дозвiл для замши люогосподарсько! дiяльностi на площ^ призначенiй до парцеляцп, зас-терегло, що покупцям парцелi не можна цшковито вирiзати лю, лише стшьки, скiльки буде необхiдно для одержання мюця пiд будiвництво особнякiв й шшо! забудови, тобто мае бути збережене насадження i мае вестися "господа-рювання з ознаками люу". Водночас було прийняте рiшення про те, що з тв-денно-захщно! сторони Брюхович, з метою стримання сильних вг^в, зали-шити постшний захисний пояс шириною 37 м.
Наступним кроком була розроблення генплану уше! територп парце-ля, зпдно з яким нанесенi rрунтовi дороги i стежки для прогулянок, дшянку пiд будiвництво каплицi й ш. Згiдно з планом, опрацьованого мюьким садо-вим iнспектором, у парку було здшснено облаштування прогулянкових стежок та дорщ а також мюць для громадських гулянь. Для того, щоб створений парк не втратив ознак люу, облаштування дорщ стежок, лавок, столiв i т.д. мало би вщповщати характеру люового оточення.
Пiщанi розсипи, як вище згадувалося, засаджувалися сосною та час-тково смерекою. У 20-30-рiчному вщ смерека тут траплялась поодиноко, до-мiнувала сосна. У 1874 р. внаслщок снiголамiв у Брюховичах i Голоско вщ-булося розрiдження густого люу до 0,6-0,7 повноти. Пюля цього у прорщже-ному деревосташ поширився самосiв смереки. З лiсiвничоl точки зору, поява в сосновому деревостанш молодих ялин вiдiграла позитивну роль в очищенш стовбурiв сосни. Водночас появляеться в насадженнях береза, урiзноманiт-нюючи парковi пейзажi.
Шупп Р. зазначае: "Попри те, що широколист дерева (особливо береза) щойно з'явились, тобто рiзноманiття в видах дерев бракуе - а це завжди слугуе окрасою люу, - Брюховицький парк не справляе монотонного вигля-ду. Вiкове рiзноманiття дерев, просвiти серед гущавин старого люу, красивi i мальовничi групи, чи поодиноко залишенi 80-90-лiтнi сосни i смереки серед молодо! смереково! гущь Звивчастi дорiжки серед таемничих тшей смереко-вих заростей, малi i дещо бiльшi галявини. Покрит м'яким зеленим покрива-лом з моху, в романтичному усамггненш сховаш лавки - все це надзвичайно збагачуе цю мiсцевiсть i створюе захоплюючi та естетичнi полотна".
Цжавим е узагальнення, зробленi Р. Шуппом, щодо антропогешзацп лiсових насаджень, пов'язаш з будiвництвом залiзничноl колп, спорудженням лггаього табору та створенням парку в Брюховичах. Господарська дiяльнiсть завдавала шкоди лiсу, а також появилася необхщнють його охорони у линю пору. Автор наголошуе, що велика шкода заподтеться молодим люовим культурам та прилеглим люам через витоптування, зламування та вирiзання дерев. Появилася небезпека люових пожеж, спричинена необережним i нед-балим поводженням з вогнем (особливо недопалками цигарок). У 1904 р. через необережне поводження людей з вогнем у мюькому лiсi, розташованому неподалiк залiзничноl станцп, виникло шiсть пожеж, котр^ на щастя, були погашенi ще на етапi розгоряння. З огляду на те, зросла необхiднiсть змщ-
нення патрулювання люу, що вимагало збiльшення кшькост персоналу, i вщ-повiдно - витрат. Виникла ще одна серйозна проблема - шуми, джерелом яких став стукт колю про1жджаючих потяпв, якi тривожать лiсових тварин, негативно впливаючи на 1х поширення у лiсi. Як зазначае Р. Шупп, окрiм цього, iснують iншi проблеми, таю як витоптування стежок, внаслщок чого неглибоко розмщене корiння смереки опинялося на поверхнi землi i воно загнивае. Сюди слiд вщнести i обламування вiдпочиваючими бруньок та мо-лодих соснових пагонiв.
Антропогенна дiяльнiсть найсильнiше вплинула на насадження парку, який сьогодш мае запущений вигляд i потребуе удосконалення структури паркових фiтоценозiв i благоустрою територп.
Сьогоднi видова структура парку представлена такими породами, як сосна звичайна, дуб звичайний, бук люовий i граб звичайний. Супутшми породами е клен гостролистий, клен-явiр, береза повисла та робшя псевдоака-щя. У пiдлiску - бруслина бородавчаста, бузина чорна, лщина звичайна, ожина звичайна, малина звичайна. Шдлюок у парку втратив будь-яку свою естетичну цiннiсть i утворюе суцiльнi заросль Щодо видового рiзноманiття трав'яного покриву, то воно збщнене, оскiльки тд наметом деревостану низька iнсоляцiя i недостатньо вiдкритих просторiв.
До складу паркового насадження входять старi екземпляри бука люо-вого, дуба звичайного та сосни звичайно1, дiаметр яких мюцями досягае 1 м i бiльше. Це дерева - довгожитет, якi надають насадженням високо1 естетич-ностi i вимагають охорони.
Жоден фиоценоз, як наголошуе Т.А. Работнов, не юнуе вiчно, рано чи тзно вiн змiнюеться другим фггоценозом, якщо до того часу не зникае внас-лiдок яких-небудь зовшшшх стосовно нього факторiв, включаючи дiяльнiсть людини. Розрiзняе двi основнi типи сукцесш: первиннi, початковi, тi, як ви-никли на субстратах, де рашше рослиннiсть була вiдсутня, i вториннi - в мю-цях, де рашше юнуюча рослиннiсть була знищена внаслiдок тих чи шших причин [4]. 1сторичний генезис соснових насаджень у Брюховичах i Голоско свщчить про два основш сукцесiйнi процеси: природний та антропогенно-природний. Перший спостерiгаеться у люових насадженнях, другий - у парковому насадженш.
Змiни лiсового середовища (грунт, клiмат) i рослинного покриву у першому випадку мають, незважаючи на люогосподарську дiяльнiсть, автоге-нетичний характер. Тут простежуеться змiна люорослинних умов i типiв лiсу за схемою: боровий лю (приблизно до 70-х роюв Х1Х ст.) ^ суборовий лiс (кiнець Х1Х ст. - середина ХХ ст.) ^ сугрудковий лiс (кiнець ХХ ст. - початок ХХ1 ст.). Тепершнш стан характеризуеться замiною сосни листяними породами - дубом звичайним, буком звичайним, грабом звичайним, кленом-явором тощо. Сосновi насадження на територп парку е зразком антропогене-тично1 сукцесп, яка розвивалася значно швидше, нiж люова, а особливо в 11 третш стан, коли в парку вже на початку ХХ ст. появилося багато листяних порщ. Такому стану сприяло прорщження лiсового масиву у 1903 р. Впро-довж усього ХХ ст. тут розвиваеться сугрудкове середовище i паркове насадження з участю листяних порщ (рис.).
Рис. Парк у Брюховичах: стихшна паркова дорога
Сьогодш паркова територiя е мальовничою завдяки видовому pi3HO-манiттю дерев i чагарниюв, але естетичнiсть знижуе численна спонтанна поросль i захаращенiсть територп. Вiд колишнього парку, який Mir милувати око мешканцям, не залишилося нiчого, крiм зруйнованих дорiжок, непрацю-ючих лiхтарiв, зарослих чагарниками старовжових дерев. На територп парку немае жодно1 лавки чи смггаика, що е недопустимим для парку такого масштабу.
Висновки:
1. Едафо - ктматичш змши в умовах еколопчно! сукцесп, що вщбувалися на територп пiщаних пустошiв у Брюховичах та Голоско, пройшли три етапи: бiр—* субiр— сугруд. Внаслiдок антропогенезу у парковому наса-дженнi вони вщбувалися швидше.
2. Враховуючи екологiчну та рекреацшну цiннiсть примiських лiсiв, потрiбно регулювати розвиток пiдлiскових синузiй.
3. Збертати усi iснуючi особини сосни, яю вiдносяться до борових та субо-рових етапiв розвитку еколопчно! сукцесп, а також вiковi дуби та буки.
Л1тература
1. Кучерявий В.П. Зеленая зона города / В.П. Кучерявий. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1981. - 248 с.
2. Крип'якевич I. 1сторичш проходи по Львов1 / I. Крип'якевич. - Льв1в, 1932. - 246 p.
3. Schupp R. Park lesny I kolonia letnia w Brzuchowicach kolo Lwowa / R. Schupp // Sylwan. - 1905. - № 7. - S. 3-9.
4. Работнов Т.А. Фитоценология / Т.А. Работнов : учебн. пособ. - Изд. 3-е, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во МГУ, 1992. - 348 с.
Брунец К.С. Исторический генезис сосняков Львовского Расточья
Исследован исторический генезис сосновых насаждений в Брюховичах и Голоско, что на Львовском Расточьи вблизи Львова. Проанализировано развитие экологической сукцессии в этих насаждениях. Обнаружено изменение пород на протяжении 200-летней территории пригородного леса от боровых к сугрудових
типам лесорастительных условий. Подана сравнительная характеристика видовой структуры в парке и лесопарке. Описано состояние парка на сегодняшний день. Предложены мероприятия по сохранению существующих старовозрастных пород, таких как сосны обычной, дуба обычного и бука лесного.
Ключевые слова: генезис, сукцессия, сосновый лес, фитоценоз, рекреация, парк, песчаные дюны, древостой, эстетичная ценность.
Brunets K.S. Historical genesis of pineries in Lviv Roztochya
Investigational historical genesis of pineries in Bryukhovichakh and Golosko, that on Lviv Roztochchi near t. Lviv. Development of ecological succesion is analysed in these planting. Found out the change of breeds during 200-years-old territories of the suburban forest from the coniferous forest to the sugrudovikh types of forest plant conditions terms. Comparative description of specific structure is given in the park and forest-park. Described state of park for today. Proposed measures on the maintainance of existent old-age breeds, such as pinus sylvestris, quercus robur and fagus sylvatica.
Keywords: genesis, succesion, pine-wood, fitocenoz, recreation, park, sand-dunes, derevostan, aesthetically beautiful value.
УДК 630*5 Викл. А.1. Савчин1 - Прикарпатський лшогосподарський коледж
ОСОБЛИВОСТ1 СТРУКТУРИ СТАРОВ1КОВОГО БУКОВОГО ДЕРЕВОСТАНУ У ВЕРХ1В1 БАСЕЙНУ Р. СУК1ЛЬ (СХ1ДН1 БЕСКИДИ)
Деревостан вщзначаеться великим запасом стовбурно! деревини (800-1100 м3-га-1). Це зумовлено значною кшьгастю де^рев (X = 680 -га"1) та високим значенням суми площ перерiзу !х стовбурiв (53-84 м -га- ). Бшьшу частину запасу формують дерева, висотою бшьше 34 м. Хоч !х вщносно небагато (лише 78 на 1 га, або 11,4 %), проте вони формують близько 65 % запасу стовбурно! деревини дере-востану. Потенцшно можливий прирют стовбурно! деревини такого деревостану ся-гае 16,7 м^га^-рж-1.
Ключовг слова: Карпати, старовiковi деревостани, структура, продуктившсть,
бук.
У середиш ХХ ст. в Укра!нських Карпатах до головного люокористу-вання були залучеш старовжов1 люи, як займали тод1 величезш площ1 [1, 2, 8]. На жаль, вони мало щкавили вчених, а тому залишилися недослщженими [1, 2]. Унаслщок штенсивного 1 тривалого люокористування впродовж остан-шх 50 роюв майже вс1 таю деревостани були зрубаш. Така господарська дь яльнють призвела до масштабних змш у структур! люового покриву [8] ! не лише в Карпатах, але й у Центральны Сврот загалом, де взагалi залишилося лише деюлька дшянок старовжового л1су [8]. Саме тому Свропейська страте-г1я охорони бiорiзноманiття надае охорош старовiкових л1с1в особливо важ-ливе значення [6]. Не менш актуальним е i питання збереження шформацп про ц1 л1си, осюльки вони вже остаточно зникають.
Тому метою дослвдження було пiзнання структурних особливостей залишюв таких старовiкових деревосташв.
Об'екти, матерiали та методика дослвджень. Станом на 1 с1чня 2001 р. у верхiв'l р. Суюль (Козакiвське та Сукiльське лiсництва ДП "Боле-хiвське лiсове господарство"), за даними о6л1ку л1сових ресур^в, старовжов^
1 Наук. керiвник: проф. П.Р. Третяк, д-р бiол. наук
