CC BY
13ЕКСПЕРТИЗА С0РТ1ВР0СЛИН
П. М. Василюк УДК 631.526.32:633.85.339.133.4
УкраТнський iнститут експертизи сорлв рослин, А. А. Клочко
ЧернИвський обласний державний
Сортов1 ресурси о^иМихзернових-
ЧернИвський обласний державний ♦♦ П П г\г ** *
центр експертизи сортiв рослин IX виКориСтОННЯ- в УКРОЬНЬ
Розглянут1 проблемы формування та ефективного використання сортових ресурсе таких важливих для продовольчо1 безпеки кра1ни культур, як пшениця озима та жито озиме, акту-альнйть агроеколог1чно'1 паспортизаци сорту, механ1зм добору та поширення нових сорт1в рослин у виробництв1 в тому чи ншому регюн1 кра1ни.
Адаптивнсть сорт1в озимих зернових до стресових чинник1в природного середовища, реак-ц[я на внесення мнеральних добрив, стшккть проти шк1дник1в / хвороб, здатнсть формува-ти кнцевий продукт задано1 й високо1 якост1 визначають технолог1чний алгоритм вирощу-вання й цннкть для переробно1, харчово1 та кормово'1 галузей виробництва.
Стан проблеми. В сучасних умовах аграрного виробництва сорт, виступаючи в якост но-ая бюлопчних, господарсько-цнних ознак i майнового права нтелектуальноТ власноот, явля-еться одним iз найважливших засобiв пщвищення продуктивной сшьськогосподарських культур. Таю властивост сорту як адаптивысть до стресових чин-ниюв природного середовища, реакщя на внесення мнераль-них добрив, стiйкiсть до шюд-никiв i хвороб, здатнiсть форму-вати кiнцевий продукт заданоТ та високоТ якостi та iншi визначають технолопчний алгоритм його вирощування й цiннiсть для переробноТ, харчовоТ та iн-ших галузей виробництва.
Нинi зусиллям селекцмних центрiв i державноТ системи охорони прав на сорти рослин в УкраТн сформован сортовi ресурси, яю за свiдченням в^чиз-няних та зарубiжних експертiв е одними з кращих на пострадян-ському просторi та серед краТн СхщноТ £вропи. Вони склада-ються iз сукупностi охороноздат-них сортiв зернових, кормових, техычних, овочевих та нших культур. У Державному реестрi сор^в рослин, придатних для поширення в УкраТы на 2012 р., внесено бтя 7000 сортiв, понад 100 видiв рослин [1].
Звичайно, досягнення нових висококонкурентних показниюв на внутршньому та зовншньо-му ринках наанневого мaтерiaлу сортiв рослин потребуе подаль-шого вдосконалення сортових ресурсiв. Це завдання належ-ним чином виршуеться в дiючiй системi селекцiйного процесу та експертизи сорту на охороноз-датысть i придaтнiсть до поширення в УкраТы [2].
У подальшому постае питан-ня, а чи ефективно використо-вуються рослинн сортовi ресурси у виробництвк Як працюе мехaнiзм добору та поширення нових сор^в рослин? Насюль-ки актуальним е питання агро-екологiчноТ пaспортизaцiТ сорту, що передбачае оптимiзaцiю його розмiщення i вирощування в тому чи ншому фунтово-клiмaтичному регiонi краТни та в кожному конкретному госпо-дaрствi? Як уникнути таких ви-пaдкiв, коли виробник, зaдiявши у виробництво сорт, через дея-кий час вiдмовляеться вiд ньо-го, оскiльки вiн не задовольняе зростaючi вимоги до сорту i ви-являеться нaвiть гiршим за попе-реднi сорти, якi вирощувалися в господaрствi.
Аналiз дослiджень та публi-кацiй. Нинi актуальним е питання використання сортових ресурав таких важливих для
продовольчоТ безпеки краТни культур, як пшениця озима та жито озиме [3-10].
Восени минулого року пшеницею озимою було зааяно понад 5 млн га. На зону Степу припадало 55,8, на зону Лкостепу - 35,8, на зону Полкся - 8,4% вах площ сортових посiвiв. Кшьюсть сор-пв, яю були зaдiянi у виробни-цв в цих фунтово-^матичних зонах нараховувалося вщпо-вiдно 213, 229 та 138. Загалом у виробницв вирощувалося 287 сортiв, що становило 109% вщ унесених до Реестру (264 сорти), (табл. 1) [11].
До найпоширенших сор^в у посiвaх пшениц озимоТ вщ-носяться Подолянка, Куяльник, Одеська 267, Смуглянка, Шес-топaлiвкa, Золотоколоса та iншi (рис. 1). Загалом 12 найпошире-нiших сор^в («стотисячники») займають майже 50% площ сортових посiвiв або 2405,9 тис. га. На Тхню долю припадае вщ 104,1 тис. га (Полкька 90) до313,7 тис. га (Подолянка). Серед них пло-щЬ зaйнятi сортами з термном знаходження в Реестрi 1-5 ро-кiв (2008-2012 рр.) становлять 13,5% (323,3 тис. га), 6-10 роюв (2003-2007 рр.) - 71,2% (1713,8 тис. га), понад 10 роюв (внесен до Реестру в 2002 р. та раыше) -15,3% (368,8 тис. га) [1].
Бiльшiсть цих сор^в мають до-
CopTOBi ресурси озимих зернових та 1х використання в Укран
Таблиця 1
Структура сортових nociBiB пшеницi озимо'Г шд урожай 2012 р.
Зона Кшьккть сортiв, зади яних у виробництвi Площа сортових посiвiв Сорти вггчиз-няноГселекци Сорти шо-земного по-ходження Сорти в^сутж в Реестрi
Вгг-чизня-них шо-зем-них вщсут-нiх у Реестр Всьо- тис. % тис. % тис. % тис. %
го га га га га
Степ 165 38 10 213 2814 55,8 2528,6 89,8 284,2 10,1 1,4 0,1
Лкостеп 166 46 17 229 1809 35,8 1521,5 84,1 282,9 15,6 4,7 0,3
Полкся 104 32 2 138 426 8,4 315,6 74,2 105,8 24,8 4,3 1,0
Всього 207 52 28 287 5049 100 4365,7 86,5 672,9 13,3 10,4 0,2
313,7 294,7
264,7 247,1
221,5
214,7
189,2
159,9
1423 134,1
< 119,9
< ОДЕСЬКА 267 СМУГЛЯНКА £ со и О с; < 104,1
подолянк КУЯЛЬНИК с е ш 3 О ъс О 1— О § го АНТОН I BKA н S о. О со < © БОГДАНА АКТЕР ЗЕМЛЯЧКА ОДЕСЬКА ПОЛ1СЬКА 90
6,2 5,8 5,2 5,0 4,4 4,2 3,7 3,2 2,8 2,6 2,3 2,1
1ФРГ, М1П СГ1 СГ1 1ФРГ, М1П ПП "Бор" 1ФРГ, М1П СП 1ФРГ, М1П 1ФРГ, М1П Ымеч-чина СП 13
2003 р. 2003 р. 1997 р. 2004 р. 2007 р 2006 р 2008 р. 2005 р. 2006 р. 2008 р. 2006 р. 1994 р.
Рис. 1. Сорти рослин, як домiнують у сортових поавах пшеницi озимо'Г (тис. га,%, власник сорту, рiк внесення до Реестру)
сить висок ознаки зимостмкос-Ti. В дещо меншiй Mipi ця озна-ка властива сортам Куяльник, Смуглянка, Золотоколоса, Актер. Сорти посухостмю та стмю до вилягання. Ва сорти за вмiстом бшку, клейковини, силою муки вiдносяться до сильних i цн-них пшениць, тобто вони здатнi формувати зерно 1 та 2 клаав.
На долю iнших 16 сортiв (Вда-ла, Селянка, Донецька 48, Году-вальниця одеська, Збруч, Писанка, Пошана, Дар Луганщини, Дрiада 1, Безмежна, Вiкторiя одеська, Миронiвська 65, Бшо-снiжка, Столична, Тiтона, Благо-дарка одеська) припадае майже 750 тис. га сортових посiвiв.
Площа Тх посiву коливаеться в межах 40-99 тис. га. Тобто, бшя 30 сор^в пшеницi озимоТ в краТн займають площу понад 3 млн га або 65% уах площ сортових по-сiвiв.
У репонах, якi являються най-потужышими виробниками зерна озимоТ пшеница у вироб-ництвi були задiянi вiд 70 до 123 сор^в або 26-46% вiд унесених до Реестру. Загалом у цих п'яти репонах (Запорiзька, Харювська, Одеська, Днтропетровська та Донецька областi) вирощува-лося майже 180 сор^в пшеницi озимоТ (1,9 млн га або 38% уах площ сортових посiвiв), що ста-новить 68% всiх сор^в, унесених до Реестру.
Велика кiлькiсть сортiв пше-ницi озимоТ знаходиться у ви-робництвi в зонi Полiсся. Площа и посiвiв, сконцентрована в цм Грунтово-^матичнм зонi, ста-новить усього 8,4% вщ загальних площ сортових посiвiв, а юль-кiсть сор^в, що вирощуються на цих площах нараховуеться по-над 130 або бшьше 52% вiд унесених до Реестру. Зокрема, велика Тх рiзноманiтнiсть у сортових поавах ЧернИвськоТ област (88 сортiв), а також ЛьвiвськоТ, Во-линськоТ, ЖитомирськоТ (55-67
сортiв). У сортових поавах доми нують сорти в^чизняноТ селекцп: Полiська 90 (70,2 тис. га або 16, 5%), Подолянка (33,0 тис. га або 7,7%), Фаворитка та Золотоколоса, як займають по 23,6 тис. га або по 5,5%, Мироывська 65 (18,3 тис. га або 4,3%), Богдана (12,5 тис. га або 2,8%), Смуглянка (11,8 тис. га або 2,8%). Досить поширен два сорти захщноев-ропейськоТ (ымецькоТ) селекцп -Актер (45,2 тис. га або 10,6%) та Комплiмент (15,4 тис. га або 3,6%).
Площа кожного з цих сор^в-домнан^в у поавах пшениц
озимоТ на Полка перевищуе 10 тис. га. Загалом вони займають 59,5% площ сортових посiвiв [12].
Усереднен показники свщ-чать, що на один сорт пшениц озимоТ в зон Степу припадае 13,2 тис. га, в Лкостепу - 7,9 тис. га, на Полка - 3,1 тис. га по-сiвiв.
Площа тд сортами, що не внесен до Реестру була незна-чною - 10434 га або 0,2% уах площ поаву. Порiвняно з по-заминулим роком цей показ-ник зменшився бтьше, нiж у 50 разiв або на 552949 га. Це свщ-
Сортс^ ресурси озимих зернових та 1х використання в Украíнi
Таблиця 2
Структура сортових посiвiв жита озимого шд урожай 2012 р.
Зона Кшьккть сорт1в, зад1яних у виробництв1 Площа сортових пос1в1в Сорти в1тчизняноУ селекци Сорти шо-земного походження Сорти, що в1дсутн1 в Реестр1
в1т-чиз-няних шо-зем-них в1дсут-шх в Реестр1 всього га % га % га % га %
Степ 11 1 2 14 23285 9,6 23241 99,8 16 0,1 28 0,1
Лкостеп 32 3 1 36 80074 33,2 71819 89,7 4975 6,2 3280 4,1
Полiсся 21 4 2 27 138165 57,2 130437 94,4 5925 4,3 1803 1,3
Всього 36 4 4 44 241524 100 225497 93,4 10916 4,5 5111 2,1
44,2
36,4
26,5 26,4
00 го 00 СП 1Г> о* 18,4
ъс ^ ь н ш -О и Ой ъи X т ^ и X < из -О Б т
и $ 1-X О из
18,3 15,1 11,0 10,9 2,6
Ноавська сдс 1Р 13 Ч1АПВ 1СГП
2006 р. 1999 р. 1999 р. 1993 р. 2003 р.
Рис. 2. Сорти рослин, як дом1нують у сортових поавах жита озимого тис. га,%, власник сорту, р1к внесення до Реестру.
чить про ефективысть роботи комiсiй з атестацiT суб'еклв гос-подарювання на право вироб-ництва та реалiзацiю насiння i садивного матерiалу, наанне-вих iнспекцiй, державнот систе-ми охорони прав на сорти рослин, селекщйних центрiв, дер-жавних територiальних органiв управлння агропромисловим комплексом.
Пшениця озима - одна з культур, яка традицмно заавалася сортами вiтчизняноT' селекцп. Нажаль, загальна тенденцiя до збшьшення площ пiд посiвами сортiв ноземнот селекцп в куку-рудзи, соняшнику, олiйних, кар-
топл1, овочевих культур та 1н-ших, на сьогодн спостеркаеться i в пшеницi озимо''. Загалом пщ посiвами сортiв в^чизнянот селекцп на сьогоднi знаходиться бшя 86% усiх площ сортових по-сiвiв, а пiд сортами поземного походження - 13,3%. Порiвняно з позаминулим роком площа пщ сортами iноземноT' селекцп ви-росла в 1,4 раза або на 181497 га. Найбтьша тх частка була на Полка - майже четверта частина вах площ поаву.
З 52 сортiв ноземнот селекцп, якi знаходяться в поавах пшени-цi озимот, найбiльшi площi по-сiву займають сорти роайськот селекцп. До них належать £рмак, Краснодарська 99, Оградська, Нота, Батько, Ювшейна 100, якi займають площi в межах 2558 тис. га. Найпоширеышим iз сортiв захщноевропейського типу був сорт Актер (134,1 тис. га). Значимi площi зайнятi пiд такими сортами зах^ноевропей-ського походження як Компли мент (25,6 тис. га), Саюя (35,3 тис. га), Торрiлд (45,1 тис. га).
Пщ урожай «арих хлiбiв» во-сени минулого року житом ози-мим було зааяно 241,5 тис. га. Основнi його поави сконцен-тровaнi в зон Полкся - 138,2 тис. га або 57,2% та в зон Ли состепу - 80,1 тис. га або 33,2% вах площ поаву в краты. Всього у виробниф^ було виаяно 44 сорти, що в 1,5 раза перевищуе кiлькiсть сортiв, унесених до Реестру [13, 14].
Сортами в^чизнянот селекцп зайнято бшя 225,5 тис. га або 93,4% уах площ сортових по-сiвiв (табл. 2). Найбшьшого по-ширення набули сорти Синтетик 38, Харювське 98, 1нтенсив-не 95, Боротьба, Клич, на долю яких припадае майже 63% вах площ сортових посiвiв (рис. 2.). Варто зазначити, що перелiченi сорти були внесен до Реестру 6-10 i бшьше рокiв тому. Лише сорт Синтетик 38 взноситься до порiвняно нового поколння сортiв-синтетикiв.
Площi пiд сортами, не вне-сеними до Реестру, порiвняно з позаминулим роком скороти-лися в 4 раза або на 15,8 тис. га. Натомкть, у 2,4 раза або на 10,9 тис. га збшьшилися площi тд сортами iноземного походження. Загалом вони становлять 4,5% вах площ сортових посiвiв. У репонах, де сконцентровано майже 56% посiвiв жита озимого (Чернiгiвськa, Житомирська, Сумська областО, сорти, не вне-сенi до Реестру, в сортових поавах вщсуты, а доля ноземних становить 0,1-9,0%.
Анaлiз сортових ресурав ди-нaмiки сортозaмiни в сортових поавах озимих зернових у Чер-нИвсьюй облaстi свiдчить про те, що велик сподiвaння аграри тв щодо iстотного росту продуктивной озимого поля поклада-ються на сучaснi досягнення в гaлузi селекцп [15]. На сьогоднi, виробництву притаманний н-тенсивний пошук нових висо-копродуктивних сортiв рослин, адаптованих до конкретних умов вирощування, стресових факто-рiв природного середовища, дiя яких спостерiгaеться все части ше й вiдчувaеться бiльш гостро. Адже ычим iншим, як намаган-ням розв'язати цю проблему, використовуючи «чдеальний» сорт рослин, не можна пояснити наявнкть на полях нашот кратни такот тхньот величезнот кiлькостi.
Сортс^ ресурси озимих зернових та 1х використання в Украíнi
Рис. 3. Схема добору нових сорлв рослин пшеницi озимоУ для впровадження у виробництво в фунтово-кл1матичних умовах Чернiгiвщини.
Навiть у зонi Полiсся кiлькiсть сортiв пшениц озимо!', що виро-щувалася у виробниф^ переви-щувала половину сор^в, внесе-них до Реестру. На Черыпвщиы, наприклад, 40 сортiв iз термiном внесення до Реестру 1-5 рокiв (2008-2012 рр.) займали 20,5% загальних площ сортових посiвiв або 29,2 тис. га. Ще 36 сор^в iз термiном знаходження в Реестрi вiд 6 до 10 роюв (2007-2003 рр.), займали 49,7% площ сортових посiвiв або 70,9 тис. га. В поавах налiчувалося 16 сортiв iноземноT селекцп, розмщених на площi 12,8 тис. га або 9,0% вах площ сортових посiвiв. Можна гово-рити про те, що в доборi сорту виробникам притаманы певнi обачнiсть i помiркований консерватизм. Адже сортами, якi в основному формують сортовi посiви, виступають сорти, що добре зарекомендували себе у виробницв («стотисячники») -Полiська 90, Подолянка, Фаворитка, Золотоколоса, Богдана, Смуглянка. На !'хню долю припа-дае 55,1% сортових посiвiв в об-ластi або 78,6 тис. га. В сортових поавах знаходилися також таю новi високопродуктивы та з гар-ними показниками якостi зерна сорти, як Колос Мироывщини, Царiвна, Трипiльська, Заграва одеська, Славна, Сагайдак [16].
Разом iз тим, маемо сорти, доцшьысть залучення яких у виробництво е сумывним (Компшмент, Торрiлд, НС100/01, НС124/04, Нота, 1тас, Рогнеда, Русiя, Зимоярка, та ряд нших), оскiльки вони як ноземы, так i вiтчизнянi, за врожайыстю не перевищують кращi вiтчизнянi сорти, а, о^м того, поступа-ються ознаками стiйкостi до не-сприятливих факторiв природного середовища.
В перехщый пiдзонi на Чер-ыпвщиы у господарствах, де виробництво озимих зернових здмснюеться за iнтенсивними
технолопями, в сприятливi роки такi сорти пшениц озимо''', як Фаворитка, Смуглянка, Внни-чанка, Золотоколоса, форму-вали урожайысть на рiвнi 8,610,8 т/га (ПП «Фортуна», ЗАТ «Нива 2008»). На Полка за таких умов жито озиме сорту Синтетик 38 забезпечуе урожайысть 7,0 т/га (ФГ «Бутенко»).
Ниы в област в сортов^ по-лiтицi зерновиробництва озимих зернових домнують позитивы складовк Вони характеризуются:
- усвiдомленим виключним по-ширенням сортiв рослин, вне-сених до Реестру;
- формуванням площ сортових посiвiв, у переважый бшьшос-тi, на основi залучення сор^в вiтчизняноT' селекцп;
- активним впровадженням у виробництво нових сор^в рослин;
- широким поширенням сор-тiв жита озимого, створе-них у селекцмно-досшдних установах областi, яю добре адаптованi до особливостей Грунтово-кл1матичних умов Черыпвщини;
- нарощуванням площ сортових посiвiв, якi засiваються наан-
ням високих (ДН, БН, РН-1-2) репродукцм;
- домiнувaнням площ пщ сортами, яким притaмaннi висо-кi та пiдвищенi бiологiчнi й господарсько-цны ознаки;
- зменшенням частки домну-вання дуже обмежено'' юль-костi сортiв у зaгaльнiй площi сортових посiвiв озимо'' пше-ницк
Разом з тим, необхiдно усу-вати негaтивнi ознаки, до яких варто вщнести: збереження дов-готривало' тенденцп до культи-вування у сортових поавах над-мiрноT юлькост сортiв, зокрема не досить зимостмких у зонi Ли состепу та Полкся Чернiгiвщини i таких, що не мають iстотних пе-реваг за продуктивыстю перед тими сортами, яю вже зaдiянi у виробництвк Необхiдно скоро-чувати площi посiвiв жита озимого пiд сортами, внесених до Реестру понад 15 роюв.
За результатами узагальне-них даних експертизи сор^в рослин Черыпвський держек-спертцентр щорiчно пропонуе агровиробникам оновлений «Перелк сортiв рослин, реко-мендований для поширення в Грунтово-^матичних умо-
Сортс^ ресурси озимих зернових та (х використання в Укран
вах Черыпвськот облaстi». Новi сорти вносяться до нього за результатами тхнього сортови-пробування на придатысть до поширення та тсляреестрацм-ного вивчення на сортодослщ-них станщях облaстi. До уваги беруться узагальнен дaнi державного сортовипробування в фунтово-кл1матичних зонах кра-тни, лабораторних дослiджень, виконаних в Укратнському нсти-тутi експертизи сортiв рослин, ршення Держсортслужби щодо занесення нових сор^в рослин до Реестру та рекомендаци щодо зони поширення. Перелк сортiв рослин озимих зернових, рекомендований для виробни-цтва в умовах ЧернИвщини, на сьогоднi нaлiчуе 70 сортiв, зо-крема 43 пшениц та 16 жита. Це сорти, яю пiд час сортовипробування сформували бшьший урожай порiвняно зi стандартними сортами, вщнесеы до сильних чи цiнних сор^в, мають високе число пaдiння, пщвищеы зимо-i посухостiйкiсть, стiйкiсть до ви-лягання та iншi корисн власти-востi. Кожному з них притаманна своя сортоспецифiчнiсть, озна-ки якот набувають особливого прояву за природних негараз-дiв. Вибираючи сорт, необхщно брати до уваги тип його нтен-сивностi та адаптивн властивос-тi до природнього середовища, господарсько-цны ознаки, на-явнiсть наанневого мaтерiaлу на ринку сортiв, вщдалеысть по-стачальника вiд господарства, можливост забезпечити умови iнтенсифiкaцiT' його вирощуван-ня, оптимальну тривaлiсть зби-рання та iншi фактори. Алгоритм добору сорту наводимо на при-клaдi впровадження у виробни-цтво нових сор^в рослин озимот пшеницi (рис. 3) [16].
Вибираючи сорт, господарства, що мають змогу забезпечити нтенсивы технологи вирощу-вання, мають орiентувaтися на
сорти високонтенсивы, потен-цiйний рiвень урожaйностi яких сягае 10,0 т/га. В перелку нових сор^в, рекомендованих для области до них належать Княгиня Ольга (2011 р.), Ужинок, Славна, Чорнява (2010 р.), Яснопрка, Со-лоха (2009 р.), Ювшейна 100, Ко-совиця, Трипiльськa, Паляниця (2008 р.), Ттона (2007 р.).
Лтшою aдaптивнiстю до не-сприятливих умов вирощуван-ня, дещо меншими вимогами до агрофону та попередниюв характеризуеться найчисельы-ша група сортiв, яю вiдносять до унiверсaльних. Вони формують високий урожай за нтенсивнот технологи та середнм за загаль-ноприйнятими технолопями вирощування. Використовую-чи тх, можна отримати високий i достатньо стaбiльний урожай зерна. З низки нових сор^в, рекомендованих для област це -Статна, Благо, Голубка одеська (2011 р.), Нива Китвщини, За-грава одеська, Епоха одеська, Гордовита, Ареал ювтей-ний (2010 р.), Пам'ят Ремесла (2009 р.), Богиня, Цaрiвнa, Во-лошкова (2008 р.).
Особливу увагу варто зверну-ти на групу сор^в iз високими ознаками стмкост до неспри-ятливих природних умов - Гордовита, Заграва одеська, Ареал ювшейний (зимостмюсть), Колос Мироывщини, Тiтонa, Ювi-лейна 100, Паляниця, Косовиця, Нива Китвщини та iншi (посухос-тiйкiсть), високим вмiстом бш-ка - Початвка, Заграва одеська, Яворина, Нива Китвщини [17].
В зони Лкостепу i нaвiть По-лiсся мабуть необхщно залуча-ти сорти пiвденного степового екотипу, створен переважно в Селекцмно-генетичному нсти-тутi [18]. Сортовипробування за-свiдчуе високу тхню продуктив-ысть в цих природних регiонaх, що пов'язуеться з просуванням жорстких посушливих явищ в
Украты з твдня на твыч. Разом з тим, таким сортам як Княгиня Ольга, Статна, Благо, Голубка одеська притаманн високi влас-тивостi зимостмкостк
Доцiльно i нaдaлi розширю-вати поави таких сортiв як Смуглянка, Фаворитка. Сорт Золо-токолоса як у випробуваны, так i виробничих посiвaх негативно зреагував на умови перезимiвлi 2009-2010 рр., тому його вирощування у господарствах необ-х^но проводити разом з нши-ми сортами. Сорти Полкька 90, Подолянка, Столична мають також залишатися в сортових поавах, осюльки вони чи не нaйбiльш адаптован до проти-стояння природним та техноло-гiчним негараздам.
Для зменшення ризиюв при вирощувaннi озимих зернових у поавах доцшьно мати 3-4 сорти, котрi вiдрiзняються за типом нтенсивност формування врожаю, строками дозрiвaння, кращими зимо- та морозос-тiйкiстю, селекцiйним центром походження, мають генетичн основи отримання цнного та сильного зерна. Необхiдно уни-кати грубих порушень агротех-нолопчних вимог вирощування культури, що здатн мiнiмiзувaти всi переваги сорту [19, 20].
За впровадження нових сор^в у виробництво варто вивчати тх у конкретних умовах вирощування та поступово розширю-вати тхн поави. Адже не ва новi сорти пройшли бaгaторiчне ви-пробування та виявляти тхн не-долки, коли сорт уже займае значн площi, зaпiзно.
Важливе значення щодо ви-значення ареалу поширення сор^в рослин вiдiгрaе тслярее-стрaцiйне вивчення. Так, резуль-тати вивчення сор^в пшеницi м'якот озимот в зон Полкся за-свщчують, що пiд час перези-мiвлi 2009-2010 рр. повнiстю загинули таю сорти, як Антоыв-
Сортс^ ресурси озимих зернових та (х використання в Укран
ка, Ассоль, £дысть, Компшмент, Косовиця, Ларс, Нaцiонaльнa, Олекспвка, Подяка, Зимоярка, Веснянка, Пивна, тодi як у дея-ких сортiв урожайысть сягала бшьше 5,0 т/га (Подолянка, ^тона, Ремеслiвнa, Богдана, Писанка, Цaрiвнa, Богиня, Володарка, Альянс, Веста, Дальницька, Ди-канька, Литаывка, Лiсовa пiсня, Отаман, Ясочка, Цaрiвнa), чи 5,5 т/га i бшьше (Столична, Три-пiльськa, Астет, Досконала, За-можнiсть, Снiгуркa, Володарка, Ласуня).
У 2011 р., який також характе-ризувався складними умовами перезимiвлi, жорсткою посухою у весняно-лiтнiй перiод, надлиш-ком опaдiв пiд час достигання та збирання урожаю в зон Полк-ся нaйврожaйнiшими (5,02-5,30 т/га) виявилися сорти Подолянка, Переяславка, Столична, Сы-гурка, Трипiльськa, Яснопрка, Поча'вка, Полiськa 90.
За 4-х рiчного випробування в пiсляреестрaцiйному вивчен-нi нaйбiльшу продуктивнiсть i стабтьысть врожаю продемон-стрували сорти Подолянка, Переяславка, Столична, Богдана iз середым рiвнем урожaйностi 5,4 т/га.
Отже, на Полка варто акцен-тувати увагу саме на цих сортах, яю пройшли додаткове вивчен-ня протягом 3-4 рокiв (табл. 3).
На нашу думку, показники врожайност жита озимого в межах 1,87 т/га свщчать про те, що долю врожаю культури ви-ршуе в багатьох випадках не сорт, а ставлення до нього, як до продовольчо' культури другого плану. Звщси - розмщення його на менш продуктивних та окуль-турених площах, мiнiмaльнi за нтенсивыстю технологи виро-щування, технологiчнi недолки щодо якостi та строкiв прове-дення робiт та iншi чинники, що об'еднуються поняттям культури землеробства. У сортових поа-
Таблиця 3
Результаты шсляреестрацшного вивчення сорт1в рослин пшениц! м'яко'Г озимо'Г в Чершпвському Пол1сс1
Назва сорту Реестр Урожайшсть , т/га
2008 р. 2009 р. 2010 р. 2011 р. Середня
4-х р1чне вивчення
Миронiвськa 808 1963 3,38 4,39 3,81 4,04 3,91
Веста 2003 4,81 4,84 5,47 5,06 5,04
Подолянка 2003 5,77 5,50 5,43 5,25 5,49
Колумб1я 2003 5,26 6,53 3,68 4,00 4,87
Смуглянка 2004 6,40 5,99 4,66 4,42 5,37
Переяславка 2004 5,90 5,95 4,70 5,17 5,43
Василина 2005 4,97 4,38 4,00 4,04 4,35
Володарка 2005 5,55 4,31 5,60 4,97 5,11
Столична 2005 4,83 6,19 5,50 5,06 5,40
Фаворитка 2005 5,67 5,68 4,08 4,43 4,96
Богдана 2006 6,21 5,64 5,22 4,79 5,46
Либщь 2006 5,36 5,32 4,39 4,49 4,89
Золотоколоса 2006 6,39 6,62 3,82 3,91 5,18
3-х р1не вивчення
Богиня 2008 - 4,18 5,23 4,60 4,67
Цар1вна 2008 - 5,54 5,14 4,92 5,20
Волошкова 2008 - 4,50 4,79 4,80 4,70
Колос Мирон1вщини 2008 - 5,20 3,72 4,81 4,58
Калинова 2008 - 4,99 3,94 4,75 4,56
2-х р1чне вивчення
Астет 2006 - - 5,59 4,59 5,09
Писанка 2006 - - 5,36 4,32 4,84
Сыгурка 2007 - - 5,83 5,05 5,44
Ласуня 2007 - - 5,78 4,30 5,04
Хуртовина 2007 - - 5,11 5,00 5,06
Актер 2008 - - 3,83 4,40 4,12
В1нничанка 2008 - - 3,99 3,96 3,98
Лугастар 2008 - - 4,77 3,94 4,36
Т1тона 2008 - - 5,11 4,82 4,96
Трип1льська 2008 - - 5,49 5,02 5,26
Аналог 2008 - - 4,84 4,41 4,62
Турунчук 2008 - - 4,54 3,77 4,16
1-о р1чне вивчення
Полiськa 90 1994 - - - 5,25 5,25
Крижинка 2002 - - - 4,77 4,77
Ермак 2005 - - - 4,96 4,96
Паляниця 2008 - - - 5,23 5,23
Яснопрка 2009 - - - 5,30 5,30
Поча'вка 2009 - - - 5,16 5,16
Солоха 2009 - - - 3,48 3,48
Бунчук 2009 - - - 4,60 4,60
Сонечко 2009 - - - 4,58 4,58
Сортс^ ресурси озимих зернових та (х використання в Укран
вах жита домнують сорти 1нтен-сивне 95, Боротьба, Синтетик 38, яю вiдповiдно займають 38, 29 та 14% площ. Найдовше, з 1993 року, «працюе» сорт Боротьба.
Крaщi iз сортiв жита, яю про-понуються виробнику - це як добре вiдомi нам Боротьба, 1нтенсивне 95, Хaркiвське 98, 1нтенсивне 99, так i новi - й-верське та сорти-синтетики Но-сiвськоT' селекцiйно-дослiдноT' станцп - Синтетик 38, Хлiбне, Забава. На сьогоды, в Реестр унесено деюлька гiбридiв жита озимого - в^чизняы Первiсток, Слобожанець, Юр'твець та но-земнi - Аскaрi, Фугато. За уро-жaйнiстю вони переважають сорти популяцп та синтетики, але осюльки являються продуктом який створено на основi сте-рильних i фертильних лiнiй, при схрещувaннi яких спостеркаеть-ся високий рiвень гетерозису, то вимагають вирощування пбри-дiв першого поколiння кожного року. Найвищий урожай пбрид-ного жита отримано в Черкась-кiй та Внницьюй областях - 9,12 та 8,75 т/га. Продуктивысть пе-релiчених сор^в та гiбридiв за 9-ти бальною шкалою оцню-еться в 7-9 бaлiв. Сорти досить стiйкi до вилягання, посухи, ма-ють пщвищене та високе число пaдiння, а отже i добрi хлiбопе-карсью якостi.
Сорти жита, внесенi до Реестру, мають високу зимостмюсть. Так, за жорстких умов перезимiвлi 2002-2003 рр. у пшениц озимо'' м'яко'т загинуло до 47% сортiв iз загальнот кiлькостi, що проходили квaлiфiкaцiйну експертизу, в тритикале озимого - до 28%, а в жита озимого не загинув жод-ний. Порiвняно з сортами нших озимих зернових, вони вияви-лися найбшьш стiйкими до екс-тремальних умов перезимiвлi та сформували урожайысть на 2,2-2,6 т/га бшьшу, нiж у пшени-цi озимот, котра випробовувала-
Рис. 4. Розвиток сшговоУ пл1сняви на р1зних сортах жита озимого.
ся в зонах Лкостепу та Полкся. Але, варто звернути увагу на той факт, що пкля перезимiвлi все частше на сортових поа-вах жита спостеркаеться масове враження рослин сыговою плк-нявою, нaвiть незважаючи на ту чи ншу висоту залягання сы-гового покриву. Отже, виавати нaсiння необхiдно обов'язково протруеним.
Здмснення результативно'' сортовот полiтики неможливе без ефективно д^чот системи нaсiнництвa, яка здатна в стис-лi строки розмножувати та по-ширювати в достатый кiлькостi високоякiсне нaсiння нових сор-тiв, забезпечити збереження тх господaрсько-цiнних властивос-тей, високих ознак вiдмiнностi, однорiдностi i стaбiльностi.
В област виробництвом та поширенням насшневого мате-рiaлу зернових займаються 27 суб'еючв господарювання. З них, 11 е виробниками наання доба-зових та базових категорм.
Право на виробництво на-сiнневого мaтерiaлу отримують лише т господарства, якi успш но пройшли aтестaцiю та внесен до Державного реестру вироб-никiв нaсiння i садивного мате-рiaлу. Високу сортову чистоту, збережеысть iдентифiкaцiйних ознак сорту та вщповщы поав-нi якостi нaсiнневого мaтерiaлу гарантують виробник нaсiння та обласна державна нааннева н-спекцiя, яка здмснюе контроль i нагляд за процесом наанництва
у вiдповiдностi до поновлених нормативно-правових i мето-дичних вимог.
Висновки та пропозицм. З
метою вдосконалення системи державного випробування сор-^в рослин на сьогоды актуаль-ним е виршення питань:
- Вiдновлення широкого та системного пкляреестрацмного вивчення сор^в рослин. Адже за короткий перюд експертизи всебiчно дослiдити реaкцiю генотипу сорту на сприятливi або негативы чинники природного середовища, враження хворобами чи пошкодження шюдни-ками, за недостатнього тх прояву неможливо. Взаемод^ генотипу сорту та середовища, здатнос-т сорту протистояти стресовим факторам, його реак^ю на аг-ротехнологiчнi новацп та нше нaйбiльш фунтовно дае змогу вивчити саме даний тип експертизи сорту.
- Експертиза сор^в на при-датысть до поширення i нaвiть пiсляреестрaцiйне вивчення по-вною мiрою не забезпечуе тес-тування сортiв щодо тхых фтои мунолопчних ознак та стiйкостi до ушкодження шюдниками. Водночас вaрiaтивнiсть враження сор^в за епiфiтотiйного роз-витку хвороби досить iстотнa (рис. 4).
В останы ж роки ареал поширення та шкодочинысть хвороб i шкiдникiв, зокрема рiзновидiв кореневот гнилi, септорiозу, фу-зaрiозу, сыговот плiсняви, рин-хоспорiозу, оливковот плямис-тостi, вiрусу жовтот кaрликовостi, приховано стеблових шюдниюв, цикадок, клопа черепашки та н-ших збiльшуеться. Чинники цьо-го рiзнi - недостатня нтенсифи кaцiя вирощування зернових, 1шматичы змiни, набуття збуд-никами хвороб ознак вiрулент-ностi, збiльшення резерва^в, якi слугують ареалом розселення шкiдникiв та iншi.
CopTOBi ресурси озимих зернових та Ïx використання в YKpaÏHÎ
Глибоке вивчення сортов рослин щодо наявнocтi генетичних ознак ф^муытету, cтiйкocтi до пошкодження шщниками, виявлення толерантних влас-тивостей сорту можливе при проведены фтопатолопчних до-cлiджень за створення штучних iнфекцiйних та iнвазiйних фо-
нiв, лабораторних дocлiджень. Тобто, доцшьним мае бути в^-новлення роботи фтодшьниць у закладах експертизи в основних Грунтунтово-^матичних зонах краТни.
- За кнуючих нoвiтнiх систем комункацп та надання нфор-мацп актуальним е створення
електронного ваpiанту району-вання copтiв рослин основних видiв ciльcькoгocпoдаpcьких культур за pегioнами краТни з врахуванням Тх адаптивнocтi до Грунтово-кл1матичних умов, електронного Каталогу сортов рослин, банку мopфoлoгiчнoгo опису сор^в рослин.
ВИКОРИСТАНА ЛiTEPATУPA
1. Державний реестр сорш рослин придатних для поши-рення в Укpаïнi у 2012 роц (витяг станом на 20.01.2012). - К.: ТОВ Алефа, 2012. - С. 3-25.
2. Каталог сорлв рослин придатних для поширення в УкраТы у 2011 poui. - КиТв: ТОВ Алефа, 2011. - С. 197214.
3. Максак, А. М. Рекомендацм' з пiдгoтoвки та проведення ciвби озимих зернових культур i ртаку озимого у гос-подарствах ЧернИвськоТ oблаcтi пiд урожай 2013 року / А. М. Максак, Т. Б. Мтютенко, Н. М. Буняк [та шш^. -Чеpнiгiв: ЦНТЕ1. - С. 12-15.
4. Авраменко, А. КритерГГ пiдбopу сорту озимих зернових культур. А.Авраменко, Н. Жижка [та шш^. - Агpoбiзнеc сьогоды, 2012. - №№ 15-16 (238-239). - С. 42-44.
5. Гаврилюк, В. М. Стратепя великого хлiба / В. М. Гаври-люк. - К.: Насшництво, 2010. - № 7. - С. 5-14.
6. Гаврилюк, М. М. КиТвськ пшениц на полях краТни / М. М. Гаврилюк, В. М. Гаврилюк [та шш^. - К.: Насшництво, 2012. - № 7. - С. 5-14.
7. Лискова, В. М. Сорти пшениц для широкого впрова-дження у виробництво / В. М. Лискова, О. О. Шовгун. -К.: Пропозиця, 2011. - № 9. - С. 66-70.
8. Лискова, В. М. Кpащi сорти продовольчоТ пшениц / В. М. Лискова, О. О. Шовгун. - К.: Пропозиця, 2012. -№ 8. - С. 44-46.
9. Литвиненко, М. А. Реалiзацiя потенцалу пшеничного поля / М. А. Литвиненко. - К.: Насшництво, 2011. -№ 6. - С 1-7.
10. Попов, С. Озима пшениця досить чутлива до змш к^мату / С. Попов. - К.: Зерно i хлiб, 2012. - № 4. - С. 12-14.
11. Смьське господарство ЧернИвщини за 1990-2011 роки. Статистичний збipник. Державна служба статистики УкраТни, Головне управлшня статистики у ЧернИв-ськш области - ЧернИв, 2012. - С. 31-36.
12. Безуглий, М. Д. Особливосп подготовки Грунту i 0вби
озимих зернових культур та ртаку пщ урожай 2013 року в 30Hi Лкостепу i Полiсся / М. Д. Безуглий, О. А. Демидов [та шш^. - КиТв: МАП та ПУ, НААНУ, ННЦ «13 НААН», 2012. - 37 с.
13. Буняк, Н. М. Про жито замовлю слово / Н. М. Буняк. -ЧернИвщина аграрна, 2010. - № 15. - С. 8-10.
14. Егоров, Д. К. Особливосп селекцм сорлв та гiбридiв озимого жита / Д. К. Егоров, В. А. Циганко [та шш^. Одеса: Збiрник наукових видань СГ1-НЦНС. - Вип.16 (56). - С. 104-109.
15. Максак, А. М. Покращим використання сорлв озимих культур на Чернтвщиы / А. М. Максак, М. I. Колесников, Т. Б. Ммютенко [та шш^ // Поабник украТнського хлiбороба. - КиТв: ТОВ Академпрес, 2012. - С. 63-68.
16. Троян, М. В. Як використовуемо сорк^ ресурси / М. В. Троян, В. П. Бугай [та шш^. - К.: Насшництво, 2006. - № 12. - С.15-19.
17. Ул1ч, Л. I. Посухостшюсть сортiв пшеницi озимоТ (Triticum aestivum L.), придатних для поширення
в Укра'У / Л. I. Ушч, Л. П. Бочкарьова, В. М. Лискова, О. В. Семенихiн // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - КиТв: ТОВ Алефа, 2008. - № 1(7). - С. 106-114.
18. Соколов, В. Переконлива роль селекцм / В. Соколов // Агро перспектива, 2009. - № 8-9. - С. 70-72.
19. Шовгун, О. О. Результати державного сортовивчення якосл зерна сорлв пшениц м'якоТ озимоТ (Triticum aestivum L.), занесених до Державного реестру сорлв рослин УкраТни / О. О. Шовгун, В. В. Шелепов,
В. М. Лискова [та шш^ // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - КиТв: ТОВ Алефа, 2008. -№ 1(7). - С. 100-105.
20. www/ukrinform. ua/ ukr/news/selektsioneri-chernigivshchini-viveli-gito/ Селекцонери ЧернИвщини вивели жито, якому в свт немае рiвних.
