Научная статья на тему 'Влияние высоты растений сортов пшеницы озимой на устойчивость против полегания и продуктивность посевов'

Влияние высоты растений сортов пшеницы озимой на устойчивость против полегания и продуктивность посевов Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
120
20
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
СОРТ / ПШЕНИЦЯ ОЗИМА / ВИСОТА РОСЛИН / ВИЛЯГАННЯ / УРОЖАЙНіСТЬ / СЕРЕДНЬОРОСЛі / НАПіВКАРЛИКИ

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — Улич Л. И., Улич А. Л.

Исследованы взаимосвязь высоты растений сортов озимой пшеницы с устойчивостью к полеганию и продуктивностью посевов. Обосновано целесообразность создания соответствующих агроэкологических условий, при которых высота растений формируется в пределах генетически обусловленного для каждого сорта оптимума, наивысшая устойчивость к полеганию и наиболее полно реализуется генетический потенциал продуктивности каждого сорта.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Influence of plants height of wheat winter varieties with resistance to lodging and crops productivity

Interrelation of plant height of winter wheat varieties with resistance to lodging and crops productivity has been investigated. It has been grounded expediency of corresponding agro-ecological conditions establishment, under which plant's height is formed within the limits of genetically caused optimum for each variety

Текст научной работы на тему «Влияние высоты растений сортов пшеницы озимой на устойчивость против полегания и продуктивность посевов»

УДК 633.11 "324":631 .526.32:631.811.98

ВПЛИВ ВИСОТИ РОСЛИН СОРТ1В ПШЕНИЦ1 ОЗИМО1 НА СТ1ЙК1СТЬ ДО ВИЛЯГАННЯ I ПРОДУКТИВН1СТЬ ПОС1В1В

Л.1. Ул'ч, кандидат сльськогосподарських наук, О.Л. Ул'ч, кандидат сльськогосподарських наук, Центр сортознавства та сортовивчення Укранського iнституту експертизи сортiв рослин

Вступ. Зареестрован i допущен до вирощування в Укратн сорти озимо! пшеницi в значнiй Mipi рiзняться за висотою рослин. Остання виконуе важливi господарсько-бiологiчнi функцiT в онтогенезi рослин i мае тюний зв'язок з iншими ознаками i властивостями, у першу чергу, 3i стiйкiстю до вилягання, засвоюванiстю основних елемен^в поживи, продуктивнiстю i яюстю продукцiT. Висота рослин пшеницi мае генетичну основу i високу спадков^ь [1]. Всi сорти пшеницi озимо! за висотою рослин Дорофеев В.Ф. роздтяе на п'ять типiв: карлики -менше 60 см, натвкарлики - 60-85, короткостебловi - 85-105, середньоро^ - 105-120 i високоро^ - понад 120 см. [2]. Подiбний, але з незначними змЫами (напiвкарлики < 80 см,

55

низькоро^ - 80-105 см) подт сор^в знаходимо у Лифенка С.П. [3]. На думку Орлюка А.П., Гончара О.М., Усика Л.О. сорти пшениц озимоТ за висотою рослин вщносяться до трьох груп: високорослих -(> 120 см), середньорослих-(120-105 см) i низькорослих (105-86 см), упускаючи напiвкарлики i карлики [1]. За довжиною стебла (а не рослини) генотипи м'яко' пшеницi розподiляють на п'ять груп (карлики - 30-60 см, натвкарлики - 61-80, короткостебловi - 81-90, середньоро^ 91-110 i високорослi > 110 см.

Стан проблеми. Ще нещодавно (декiлька десятюв рокiв тому) у виробництвi були поширен в основному середньо- i високорослi екстенсивнi сорти, Тхня висота сягала 110-130 см i бтьше. Вони мали низьку стiйкiсть до вилягання, особливо в сприятливих умовах, що стримувало реалiзацiю Тхнього генетичного потенцалу, перш за все, на високих агрофонах i впровадженнi Ытенсивних технологiй. Навiть морфорегулятори не завжди допомагали. Втрати врожаю вiд вилягання в окремi роки сягали 30-40%, а при ранньому та сильному виляганн навiть до 60%. Збирання полеглих хлiбiв вимагало додаткових затрат пращ технiчних засобiв i пального. Вони в бтьшм мiрi уражувалися хворобами, товары i якiснi показники наання погiршувалися. У тi часи високостмких до вилягання сортiв не було.

Починаючи з початку минулого столiття проблема вилягання почала привертати увагу селекцiонерiв i дослiдникiв. С.П. Лифенко, М.А. Литвиненко, В.В. Моргун, А.1. Носатовський, Ф.М. Пруцков стверджують, що вилягання хлiбiв це фiзiологiчна реакцiя рослин на певн умови середовища, а саме: перезволоження фунту, недостаток св^ла, надлишкове азотне живлення, хвороби, сильн вiтри. Проте визначальним фактором стмкост сортiв до вилягання е висота рослин, анатомiчна будова стебла i генетична основа.

Реалiзацiю високого генетичного потенцалу понад 80-100 ц/га можуть забезпечити лише сорти з мщним i коротким стеблом. М.А. Литвиненко вважае, що оптимальною висотою рослин, яка забезпечуе найвищий рiвень урожайности стмкють до вилягання та несприятливих умов середовища може бути 91-100 см, Ф.Г Кириченко зменшуе ТТ до 85-95, а болгарськi селекцюнери та iншi -до 70-85 см. [10, 2, 6]. Нашi дослщження свiдчать, що найоптимальнiшою висота низькорослих рослин сор^в може бути 90- 100, а натвкарликових 70-80 см.

Важливим проривом i найбтьш видатною подiею в свiтовiй селекцп було створення низькорослих i натвкарликових сортiв. Це сорти цiлком нового високоЫтенсивного типу з полiпшеними морфоагробюлопчними, адаптивними i господарсько-економiчними ознаками й властивостями, доброю стмкютю до вилягання та досить високим генетичним потенцалом продуктивность Вперше

56

низькоро^ пшениц почали вирощувати в Японп, яку М.1. Вавiлов [8] вважав центром короткостеблових пшениць i де були створен першi справжнi натвкарлики.

Нових визначних успiхiв у селекцп напiвкарликiв було досягнуто в Мiжнародному центрi по полiпшенню кукурудзи й пшениц у Мексицi (1944 р.) пщ керiвництвом видатного селекцiонера Нормана Борлагуа. Першi мексиканськi високоврожайнi низькоро^ пшеницi почали впроваджуватись у 1961 р., завдяки чому урожайнють пшениц в цiй краTнi зросла вщ 8 ц/га в 40-х роках до 19,7 у 1964 i до 27,9 ц/га в 1971 р.

В Украты першi напiвкарликовi сорти були створенi i районован на початку 80-х рокiв минулого стол^тя у Селекцiйно-генетичному iнститутi академком УААН Лифенко С.П. (Одеська натвкарликова -1980 р., Одеська 75 - 1982, Обрм i ^вденна Зоря - 1983 р.), 1нститут фiзiологiT рослин i генетики нан академком НАН Укратни Моргуном В.В. (Киянка - 1981 р.), 1нституп рослинництва iм. В. Я. Юр'ева УААН (Напiвкарлик 3 - 1985 р.). Нин до Державного реестру сор^в рослин, придатних для поширення в УкраTнi у 2006 роц занесено 53 низькорослi сорти озимо! пшениц м'якот, проте справжнiх натвкарлиюв лише 8 сортiв. Нове поколЫня низькорослих i напiвкарликових вiтчизняних сор^в за урожайнiстю та T"i стабтьнютю мають значнi переваги перед звичайними. У системi державного сортовипробування за 2002- 2006 рр. з 38 сор^в, урожайнють яких подолала 100-центнерний рубiж, бiльша половина е низькорослими, а Смуглянку i Фаворитку можна вважати шедеврами в^чизняно! селекцп. Рекорды врожа! здатнi формувати сорти Смуглянка, Фаворитка, Землячка, Люна, Володарка, Реме^вна.

У бiльшостi низькорослих i вах напiвкарликових сортiв ново! генераци вкорочене стебло мае бтьший дiаметр i товстiшу соломину, що пiдвищуе стмкють до вилягання i сприяе засвоюванню бiльшоT кiлькостi азоту (до 150-200 кг д. р.). Розмщуються вони на високому агрофоы, створюючи бюлопчну основу для iнтенсивних технологiй. Сучасн сорти пшеницi озимо! значно нижч^ нiж тi, що вирощувалися ранше (рис.). За останнi два десятирiччя висота рослин сортiв пшеницi озимо!, що дослщжуються, зменшилася на 10-12 см, i в середньому за 1990-2005 роки становить у середньорослих - 93, натвкарликових - 84 см. В укра!нське зерновиробництво в основному впроваджуються середньо- i низькоро^ сорти. Напiвкарликiв дуже мало, а високорослих - одиниц.

Методика й умови до^джень. Для вивчення впливу висоти рослин озимо! пшениц на спйкють до вилягання та продуктивысть у Кiровоградськiй сортодослiднiй станци (1999-2003 рр.) i Центрi сортознавства та сортовивчення (2004-2006 рр.) були проведен

Рис. Висота рослин сортiв озимо) пшениц i роки Ух ресстрацИ, попередник - чорний пар, 2001-2006 рр.

013101000100010001000102010201000100010201020100010001310100010001020131

спецальш дослщження. Одержанi i проаналiзованi дан державного сортовипробування сортiв озимоТ пшениц. Погоднi умови для культури в роки дослщжень були рiзноманiтнi: вщ досить сприятливих (2001, 2002, 2005 рр.), задовiльних (2006), несприятливих (1999, 2000) i вкрай несприятливих або катастрофiчних (2003 р.). Це дало можпив^ь у повнiшiй мiрi вивчити зв'язок висоти рослин з Ышими функцями росту i розвитку рослин, дати оцнку впливу висоти рослин на стмюсть до вилягання i продуктивнiсть агроценозiв.

Обговорення результатiв. Занесем до Державного реестру сортiв рослин придатних для поширення в УкраТ'ш у 2006 роцi сорти пшениц озимоТ' мають значне рiзноманiття за висотою. Серед них високорослих було 2, середньо- i низькорослих - вщповщно 54 i 53 та справжшх напiвкарликiв - 8.

Висота в значнм мiрi коливалася по роках. Вона пом^но варiюе не ттьки у рiзних сортiв, але i в межах одного сорту залежно вщ погоди та умов вирощування. При доброму вологозабезпеченн i кращому агрофонi висота рослин бувае бтьшою, нiж у посушливих умовах та низьких агрофонах. У сприятливих за волого- забезпеченням 2001 i 2002 рр. середньоро^ сорти мали висоту 109 i 106 см, а низькоро^ - 97 i 92 см. Низькорослi сорти Нкоыя, Харус, Селянка, Херсонська безоста, Колумбiя, Бiлоцеркiвська напiвкарликова, Золотоколоса вели себе як середньоросл^ Тхня висота сягала 105-115 см, що вплинуло на спйкють до вилягання, яка оцнювалась у 8,0-6,5 бала. У 2001 р. сорт Селянка при висот 93 см мав цей показник 3,5 бала, а в 2005 р. сорти Кнопа, Лiра, Астет - З бали.

i навпаки, в жорстких умовах засухи 2003 р. при дуже тзнм весы (вщновлення вегетацТ 16 кв^ня або на 20 дшв тзшше середых строкiв) склалися вкрай несприятливi умови для регенерацТ i весняного кущЫня, росту i розвитку стебла, наростання вегетативно' маси i виживання рослин. Посiви були низькорослими. Всi типи сор^в (високо-, середньо- i низькоросл^ розвивались як карлики. Середньорослi сорти Подолянка, Дшпровська 127, Пересипська, Писанка, Дон 93, Дон 95, Донський сюрприз, Срмак, Зерноградка 11, Станична, Диканька, Лiра, Дыпровська 277 мали висоту 31-41, а напiвкарликовi Реме^вна, Одеська 162, Бiлоснiжка, Скала, Одеська натвкарликова, Зерноградка 10 - 28-37 см. Високоро^ сорти Миронiвська 808, УкраТнка 0246, lллiчiвка i Нацональна теж розвивалися як напiвкарлики i мали висоту 53-68 см.

На висоту рослин i стiйкiсть до вилягання значно впливають рiвень агрофону та попередники. По чорному пару середньоро^ сорти були вищими вщ низькорослих на 15 см. Рослини середньорослих сор^в Донецька 48, Одеська 267, Венера, Веста, Веселка, Харювська

59

105 по чорному пару доcягали виcоти 119-123 cм i вилягали, а пюля вико-вiвcа були на 16-23 cм нижчими i стiйкими до вилягання. У Цeнтрi cортознавства та ^ртовивчення напiвiнтeнcивнi ceрeдньо-роcлi ^рти Апогей луганcький, Дон 93, Диканька, Мирошв^ка 66, Елeгiя, Харкiвcька 105 при ciвбi пicля cтeрньового попередника мали ви^ку cтiйкicть до вилягання, а по чорному пару та пюля гороху i пщвищених доз добрив - дуже низьку з оцЫкою 1-3 бала. Ви^ка стмюсть до вилягання при розмщены поciвiв пicля ярого рiпаку та стеры була в бтьшооп cортiв, в ^м чиcлi i ceрeдньороcлих, а по чорному пару - у низькоро^их i натвкарликових та окремих ceрeдньороcлих -Глiбовчанка, Пошана, Циганка, Мироыв^ка 61, Мирич.

Hайстiйкiшими до вилягання виявили^ низькороcлi i натв-карликовi cорти (табл.).

Таблиця

Стйк'ють copmie 03um0ï пшенuцi до вuлягання залежно eid euœmu рослuн

Виеота роелин, ом Ктькють cсртiв з стмкютю до вилягання, бал

Юровоградаька ДСС Центр cортознавcтва та аортовивчення

1 З 5 7 9 1 З 5 7 9

Ceрeдньороcлi

< 105 - - - З 2 2 1 4 1 -

106-115 1 2 З 2 1 З 8 4 - -

>115 1 2 2

Низькорсюл i напiвкарликовi

<80 - - 1 5 1 - - - - 4

81-90 - - - 1 З - 1 - 1 14

>91 - 1 2 1 1 1 - 1 5 6

За роки до^щжень |'х стмкють до вилягання оцЫювала^ на виcокому агрофонi в 8,2 бала, а ceрeдньороcлих - 6,5 бала. У 2002 р. в Юровоград^ш дeржcортостанцiï, коли було по пару в^^чено найбiльшe вилягання, низькоро^ cорти оцiнeнi у 8,0, а ceрeдньороcлi у 3,6 бала. Аналопчний показник був у Цeнтрi ^ртознавства та cортовивчeння в 2005 p., де на ви^кому агрофонi низькоро^ cорти мали cтiйкicть до вилягання 8, а ceрeдньороcлi 5,5 бала.

Найбтьшою cтiйкiстю до вилягання володють напiвкарликовi i низькороcлi cорти Одежка 162, Рeмecлiвна, Смуглянка, Ятрань 60,

60

Володарка, ^аснодарська 99, Ренан, Фарандоль, Дрiада 1, ^я, Переяславка, Лiона та Ышк

Найменшу cтiйкieть до вилягання мають eередньороeлi i виeокороeлi сорти Одеська 267, Донецька 4B, Мироывська BOB, Укра'шка 0246, Апогей луганський, Венера, Дон 93, Диканька. В окремi роки вилягають також сорти Альбатрос одеський, ^ижинка, Дальницька, Дубинка, Kомплiмент, Писанка, Подяка та Ышк Разом з тим eередньороeлi сорти хоч i е схильними до вилягання, але багатьом з них властива вища життестмюсть i енерпя кущЫня, виживання, та уeпiшнiша конкуренця з бур'янами, у зв'язку з чим вони забезпечують вищу врожайшсть у гiрших умовах.

Висота рослин у значнм мiрi мала вплив не лише на стмюсть до вилягання, але й на продуктивысть поciвiв. Узагальненi данi за 199G-2002 р. eвiдчать, що 35 середньорослих сор^в середньо!' висоти 9B см по пару сформували врожайысть 65,B ц/га, а 21 низькорослих за висоти B4 см - 70,6 ц/га, або на 4,B ц/га бтьше. Найвища урожайнieть середньорослих сор^в 70,5 ц/га утворювалась за середньо!' висоти 96-105 см, а за висоти бтьше 105 см вона зменшилась на 4,7 ц/га. Hизькороcлi сорти найбтьшу урожайнieть B0,2 ц/га забезпечили за висоти B6-95 см, але вона зменшуваласьдо 75-B5 i за висоти 96-105 см - до 71,7 i 67,7 ц/га або на 10,6 i 15,9%.

Важливо вщм^ити, що бтьшу врожайысть одержують не за висоти рослин, а за генетично зумовлено!'. Так, за 16 роюв дослщжень середньорослий сорт Альбатрос одеський в дев'яти роках за недостатньо!' висоти рослин B5-95 см формував середню врожайысть 69,4 ц/га, за властиво!' йому висоти рослин 96-105 см в середньому за п'ять роюв 73,1, або на 3,7 ц/га бтьше i за переростання до 106-114 см у середньому за два роки - 62,2 ц/га або менше на 10,9 ц/га. Другий середньорослий сорт Одеська 267 у т ж роки за властиво!' йому висоти 96-105 см забезпечував також найвищу врожайысть 7B,B ц/га, за недостатньо!' висоти - 85-95 см i бтьше 105 см урожайысть зменшувалась вщповщно до 67,7 i 63,4 ц/га або на 11,1 i 15,4 ц/га. Таке зниження урожайносп за збтьшення висоти зумовлюеться, в першу чергу, виляганням, а за зменшення висоти рослин - попршенням умов росту i розвитку. ^м того, зайвий вертикальний рicт стебла (висота рослин), спровокован неконтрольованими агротехнолопчними i агро-метеоролопчними умовами, призводять до збтьшення соломистост хлiбноï маси i вщповщного зменшення виходу зерна.

У сприятливому 1993 р. 12 сор^в, як забезпечили урожайысть понад 100 ц/га при середнм висот рослин 92 см сформували врожайысть 104 ц/га, 3 сорти за висотою рослин B2 см - 106,3 ц/га, а натвкарликовий сорт Спартанка - 10B,5 ц/га.

61

Стмкють до вилягання е важливою проблемою для звичайних середньо- i високорослих i сучасних низькорослих сортiв. Так, у Юровоградсьюй сортостанцiT в 200-2002 рр. при достатньому вологозабезпеченнi по пару вилягали короткостебловi сорти Селянка, Харус, Херсонська безоста. Нав^ь сорт Нкоыя, що вважаеться стiйким до вилягання, по чорному пару i пюля еспарцету у чотирьох роках iз п'яти вилягали. В Центрi сортознавства та сортовивчення в 2004-2005 рр. малостмкими до вилягання були низькоро^ i напiвкарликовi сорти Кнопа, Дубинка, Комплiмент, Подяка, Супутниця. У рiзнi роки низьку стiйкiсть до вилягання мали низькоро^ сорти Лада одеська, Леля, Сюф'янка, Селянка, Дыпровська 277, Переяславка, Харус, Херсонська безоста.

Висота рослин формувалась неоднаково в рiзнi строки авби. З кожним наступним строком, починаючи з раннього, висота рослин вах сортiв зменшувалась. Так, за першого строку авби (1 вересня) висота рослин сор^в Донецька 48, Знахщка одеська, Нкоыя i Ятрань 60 у середньому становила 89 см, за авби 20 вересня - 87, а 5 жовтня - 82 см. У сприятливому 2001 р. висота рослин середньорослого сорту Донецька 48 за авби (1.09) становила 116 см, а за наступних строюв авби поступово зменшувалась i за авби 5» 10 дорiвнювaлa 98 см, або на 18 см менше. Це говорить про те, що шляхом добору оптимальних строюв авби можна також регулювати висоту рослин у поавах озимот пшеницу уникаючи вилягання i збтьшуючи вихщ зерна.

Ще бiльше змiнювaлaсь висота рослин пшениц залежно вщ агроеколопчних умов року. Якщо порiвняти висоту сорту Донецька 48 2001 i 2000 рр. за першого i останнього строкiв сiвби, то рiзниця становить вiдповiдно 20 i 12 см. Зниження висоти рослин за кращих агроеколопчних умов бтьше.

Однак слщ надавати перевагу таким строкам авби, за яких висота рослин формуеться в межах генетично зумовленого для кожного сорту оптимуму, коли найкраще реaлiзуеться потенцал продуктивность

У роки, коли висота рослин була мУмальною, низькоро^ сорти пом^нше, ыж середньоро^ зменшували урожaйнiсть, а в роки коли висота рослин досягала максимального рiвня, пом^нше зменшували урожайнють середньорослi сорти у зв'язку з виляганням.

Висновки.

Найвища врожайнють сор^в озимоТ пшеницi забезпечуеться за генетично зумовленот висоти рослин, зменшення i збiльшення ТТ призводить до зменшення продуктивность Оптимальною для короткостеблових сор^в можна вважати висоту рослин 90-100 см,

62

а для натвкарликових 70-80 см.

Для кожного сорту е порогова величина висоти рослин, зокрема спйкосл до вилягання за оптимально' щтьносл поаву, що варто враховувати при доборi сор^в для рiзних рiвнiв господарювання, агрофонiв, попередникiв, агрокпiматичних зон.

Доцтьно створювати агроекологiчнi умови i надавати перевагу агротехнолопям i строкам авби, за яких висота рослин формуеться в межах генетично зумовленого для кожного сорту оптимуму, коли формуеться найвища стмкють до вилягання i найкраще реалiзуеться генетичний потенцал продуктивность

Доцтьно посилити роботу зi створення низькорослих i, особливо, напiвкарликових сор^в пшеницi нового поколiння з високими генетичним потенцалом i адаптивними властивостями.

Використана лггература:

1. Орлюк А.П., Гончар О.М., Усик Л.О. Генетичн маркери пшеницк - К: Алефа, 2006. - 144 с.

2. Лифенко С.П. Полукарликовые сорта озимой пшеницы. - К.: Урожай. - 1987. - 192 с.

3. Улiч О.Л. Продуктивнють сор^в озимоТ пшениц залежно вщ попередниюв i строюв сiвби в Правобережному Люостепу. //Автореф. дис.канд. с.-г. наук. - К. - 2006.- 20 с.

4. Пшеницы мира // Под ред. В.Ф. Дорофеева. - Л.: ВО "Агропромиздат". - 1987. - 560 с.

5. Моргун В.В., Логвиненко В.Ф. Мутационная селекция пшеницы. - К.: Наукова думка, 1995. - 627 с.

6. Попов П. и др. Селекция пшеницы в Болгарии //Вопросы селекции и генетики зерновых культур. - М.: Секр. СЭВ, 1983. - С. 364-374.

7. Пикуш Г.Р., Гринченко А.Л., Пыхтин И.Н. Как предупредить полегание хлебов. - К.: Урожай.- 1988. - 200 с.

8. Шелепов В.В., Маласай В.М. и др. Морфология, биология, хозяйственная ценность пшеницы // Мироновка. - 2004. - 526 с.

9. Вавилов Н.И. Теоретические основы селекции,- М.: Наука, 1987.-512с.

10. Литвиненко М.А. Основы вiхи науково-дослщноТ роботи в юторп вщдту селекцТ та наанництва пшениц. // 36. наук. пр. Селекцйно-генет. Ыс-ту. - О., 2002. - Вип.3(43). С. 9-21.

УДК:631.11 "324": 631.526.32:631.811.98

VniH Л.1., VniH О.Л. Вплив висоти рослин copTiB пшеницi озимо!' на cтiйкicть до вилягання i пpoдуктивнicть nociBiB // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2006. - № 4. - С. 55-64.

Дослщжено взаемозв'язок висоти рослин сор^в озимо!' пшениц з спйюстю до вилягання та продуктивною пociвiв. Обфунтовано дoцiльнiсть створення вiдпoвiдних агроеколопчних умов за яких висота рослин формуеться в межах генетично зумовленого для кожного сорту оптимуму, найвища спйюсть до вилягання i найкраще pеалiзoвуетьcя генетичний потенцал пpoдуктивнocтi кожного сорту.

Ключовi слова: сорт, пшениця озима, висота рослин, вилягання, урожайнють, cеpедньopocлi, напiвкаpлики.

УДК:631.11 "324": 631.526.32:631.811.98

Улич Л.И., Улич А.Л. Влияние высоты растений сортов пшеницы озимой на устойчивость против полегания и продуктивность посевов // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2006. - № 4. -С. 55-64.

Исследованы взаимосвязь высоты растений сортов озимой пшеницы с устойчивостью к полеганию и продуктивностью посевов. Обосновано целесообразность создания соответствующих агроэкологических условий, при которых высота растений формируется в пределах генетически обусловленного для каждого сорта оптимума, наивысшая устойчивость к полеганию и наиболее полно реализуется генетический потенциал продуктивности каждого сорта.

УДК:631. 11 "324": 631.526.32:631.811.98

Ulich, L., Ulich, О. Influence of plants height of wheat winter varieties with resistance to lodging and crops productivity// Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2006. - № 4. - С. 55-64.

Interrelation of plant height of winter wheat varieties with resistance to lodging and crops productivity has been investigated. It has been grounded expediency of corresponding agro-ecological conditions establishment, under which plant's height is formed within the limits of genetically caused optimum for each variety

64

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.