CC BY
23Г. М. Каражбей,
кандидат шъсъкогосподарсъких наук, Л. I. Улич,
кандидат шъсъкогосподарсъких наук, С. М. Грин/в,
кандидат с'шьськогосподарських наук, В. М. Лиакова,
старший науковий ствробтник Украшський ¡нститут експертизи сорт1в росл и н
УДК 633.11.631.5
9тгтшшй пошпщал i Морфоагробюлогпш &лааш&остх нов-и?с сортхО? пштщ M яко'г o^uMoï (Triticum aestivum L.) натв-карлико6-ого та крроткрстебло&ого muni&
Дотджено генетичний потенц'юл, морфоагро61олог1чн1 ознаки й властивост'1 нових copmie пшениц м'яко'103UM0Ï натвкарликового та короткостеблового munie. Встановлено, що ноее поколшня таких copmie характеризуется покращеною архтектонкою рослини, складним комплексом морфоагро-еколог'шних, господарсько-цшних ознак i еластиеостей, поеднуе еисокий генетичний потенциал про-dyKmueHoemi з добрими адаптиеними еластиеостями, короткостеблкть з еисокою стшкктю до еилягання та формуе еищу ерожайншь пор'тяно з традицшними середньорослими сортами.
Ключов1 слова:
генетичний потенцш, пшениця м'яка озима, урожайшсть, продуктившсть, адаптивш властивос"п, натвкарликов1 сорти, короткосте6лов1 сорти, ст1йюсть до вилягання
Вступ. Проблема збтьшення урожайносп, валового збору ви-сокояюсного продовольчого зерна озимо! пшениц1 та прибутко-восп виробництва завжди була \ залишаеться актуальною не ттьки для вкчизняних хл1боробт, а й для свкового аграрного сектора. Особливо великого значения вона набувае сьогоды за недостатнього ресурсного забезпечення агрармв, диспаритету цн на стьськогоспо-дарську та промислову продук-ц1ю, змЫи сусптьних вщносин на сел1. У цих умовах важливо ефек-тивно використовувати наявы сортов! ресурси як могутнм чин-ник науково-технтного прогре-су в аграрному секторЬ найбтьш випдний, дешевий та еколопчно чистий зааб пщвищення продук-тивносп озимого поля.
Постановка проблеми. Сорти озимо! пшениц1 за висотою мож-на подтити на юлька титв: карлики - до 60 см, напткарлики -
61-80, короткостеблов1 - 81-100, середньоросш - 101-120 \ ви-сокорост - понад 120 см. Деяю вчеы пропонують дещо ¡нший подт генотипт за висотою рос-лин [1-4]. Висота рослин виконуе важлив1 генетично-бюлопчы та господарсько-агрономты функ-ци в онтогенез! рослин, мае ткний зв'язок з ¡ншими ознаками \ влас-тивостями, передуем з\ спйюстю до вилягання, засвоюваыстю еле-ментт поживи, продуктивного та яюстю продукци.
Ще не так давно у виробництв1 були поширеы переважно серед-ньо- \ високоросш сорти, !хня висота сягала 110-130 см \ бтьше. 1хым головним недолком була низька стмюсть до вилягання, що стримувало реал1зац1ю за-кладеного генетичного потен-ц1алу (особливо за сприятливих агроеколопчних умов) на висо-ких агрофонах та впровадження ¡нтенсивних технолопй. Втрати
врожаю вIд вилягання в окрем! роки сягали 30^0, а за раннього та сильного вияву \ бтьше вщ-сотюв. Збирання виляглих хл1бт потребувало додаткових затрат працЬ техычних засобт \ паль-ного. Таю поави бтьшою м1рою уражуються хворобами, у них попршуються товары та яюсы показники наання. Раыше висо-коспйких до вилягання сортт не було. Тому починаючи з друго! половини минулого столктя ця проблема стала привертати увагу селекцюнерт \ достдниюв [2-4].
Реал1зац1ю високого генетичного потенц1алу (8-10 т/га \ бтьше) можуть забезпечити переважно сорти з мщним \ коротким стеблом, оптимальною висотою рослин, яка забезпечуе найвищий ртень урожайносп, стмюсть до вилягання та несприятливих умов середовища. У цьому план1 особливо! уваги заслуговують корот-костеблов1 \ натвкарликов1 сорти.
Генетичний потенц1ал i морфоагробюлопчнп властивост нових copTÍB пшениц1 м'яко! озимо![Tritícum aestivum L.)
нагпвкарликового та короткостеблового тигпв
ви-
Створення \ впровадження у робництво високопродуктивних сортт напткарликового типу вва-жаеться одним ¡з найвагои/ншихдо-сягнень науково-техычного про-гресу в рослинництвЬ яке сприяло зростанню продуктивное^ озимо! пшеницу валового збору зерна у всьому евт, подвоенню врожай-носп в багатьох краТнах \ за своТм соц1альним значениям було названо «зеленою революцию» [3]. Творцю цих сортв американцю Норману Борлагуа в 1970 р. заслужено присуджено Нобелтську прем1ю.
В УкраТы перил селекцмы на-твкарликов1 сорти були створен! \ районоваы на початку 80-х роюв минулого столктя в Селекцмно-генетичному ¡нсти-тут1 академком НААН С. П. Ли-фенком (Одеська натвкарли-кова - 1980 р., Обрм - 1983 р., ГПвденна зоря - 1983 р.), 1нститут1
фЫологи рослин ¡ генетики НАНУ академком НАНУ В.В. Моргуном (Киянка, 1981 р.), 1нститут1 рос-линництва НААН (Напткарлик 3 -1985р.). ГПзыше було створено друге поколння низькорослих ¡ натвкарликових сортт - КиТвська остиста, Tipa, Одеська 162, Лада одеська, Леля, КиТвська 8, Ят-рань 60, Селянка, Харус, а на початку ниышнього столктя - нове поколння: Володарка, Добфна, БтоснЬкка, Подяка, Ремесшвна, Смуглянка, Лист 25, Попелюшка, Борвм, Мадярка, Славна, Нива КиТвщини, 1ришка, Бунчук та ¡н. Ц? сорти мають значн1 переваги перед високо- ¡ середньорослими: бтьшу здатысть засвоення пщви-щених доз добрив у поеднаны з великою стмюстю до вилягання, кращ1 пристосувальы властивосп та вищий генетичний потенц1ал продуктивное^. Вони здаты фор-мувати рекорды урожаТ.
Таблиця 1
Морфоагробюлопчш властивосп нових copTÍB пшениц1 озимоТ нашвкарликового i короткостеблового титв
Назва сорту PÍK реестрацм Зона Висота рослин, см Стшккть ДО вилягання, бал1в Зимо-стш-ккть Яюсть Вегета-цшний перюд, дшв
Нива КиТвщини 2010 слп 80-86 8,4-9,0 в.с. с 276-286
Володарка 2005 лп 60-74 7,0-9,0 в.с-п Ц 291-303
Славна 2010 слп 85-88 7,7-9,0 в.с. С, ц 269-287
Золотоколоса 2006 л 85-96 9,0 с-в.с Ц 285-300
Паляниця 2008 сл 70-73 8,4-9,0 в.с Ц 274-279
Монотип 2008 лп 69-73 8,7-8,9 с-в.с Ц 280-287
Краснодарська 99 2006 с 76-85 8,0-9,0 в.с Ц 281-296
Борвм 2010 с 75-83 8,3-9,0 с.-в.с С, ц 270-282
Благодарка од. 2009 слп 71-91 7,0-9,0 с-в.с С, ц 268-279
Смуглянка 2004 слп 75-94 9,0 с-в.с с 278-281
Бунчук 2009 слп 82-88 8,3-9,0 в.с. С, ц 268-280
Самурай 2010 лп 72-78 8,8-9,0 с ц, Ф 272-288
Юнона 2010 слп 77-80 8,1-9,0 - с 268-286
Пам'ят1 Ремесла 2009 лп 80-81 8,5-9,0 в.с. С, ц 268-281
Кубус 2009 лп 80-83 8,6-9,0 н, с С, ц 270-284
Чорнява 2010 слп 87-90 8,1-8,6 в.с С, ц 269-287
Мадярка 2008 п 73-82 8,0-8,9 с с 285-287
Аналог 2008 л 78-88 8,0-8,7 в.с с 272-276
Косоч 2008 л 80-84 8,5-9,0 с-в.с Ц 270-272
Краплина 2008 с 78-82 8,4-8,6 в.с. с 277-280
Кнопа 2008 сл 83-89 8,5-8,8 в.с Ц 278-282
Ювшейна 100 2008 сл 80-86 8,6-9,0 в.с. с 271-280
Фарандоль 2006 лп 70-73 9,0 с Ц 290-300
Польовик 2009 с 71-95 8,1-8,5 в.с. С, ц 268-279
1ришка 2010 СП 59-83 8,3-9,0 - с 270-286
Подяка 2008 сл 74-76 7,8-9,0 в.с с 276-280
Тггона 2008 слп 79-84 7,6-9,0 ВС с 275-286
Фаворитка 2005 лп 88-94 7,6-9,0 ВС Ц 283-287
Сдшсть 2008 слп 77-82 8,3-8,9 п с 275-287
П р и м i т к и: зимостшюсть: с - середня, в.с - вищесередньоТ, п - гмдвищена; яюсть: с -сильна, ц - цшна, ф - фшер; зона: С - Степ, Л - /Псостеп, П - Полкся.
3 огляду на це вивчення гене-тичного потенц1алу, морфоагро-бюлопчних та адаптивних влас-тивостей нового поколння натв-карликових \ короткостеблових сортт пшениц1 м'якоТ озимо! е надзвичайно актуальним.
Мета дослщжень - вивчення генетичного потенц1алу, морфо-агробюлопчних та адаптивних властивостей нових сортт пшениц! озимо! м'якоТ натвкарлико-вого \ короткостеблового типт для розробки сортових агротех-нолопй з урахуванням Тхнк бюло-пчних особливостей та реалваци природного потенцтлу.
Методика досл1джень. Роботу виконували в закладах державно! експертизи сортт рослин за методиками проведения експертизи та державного випро-бування сортт рослин зернових, круп'яних \ зернобобових культур, морфолопчних ознак сть-ськогосподарських культур для визначення вщмшносп, однорщ-ност1 \ стабтьносп сортт рослин та офщмного опису сорлв пшениц! м'яко! \ твердо! [5, 6] .
Результати дослщжень та об-говорення. Проведен дослщжен-ня заевщчують, що нов1 низько-рост та напткарликов1 сорти мають значы переваги перед ви-соко- \ середньорослими: опти-мальышу архкектонку рослини, нижчу висоту, певн особливосп анатоми \ морфологи стебла, яю визначають гмдвищену спйюсть рослини до вилягання \ здатысть реалвувати природний потенц1ал урожайносп (табл. 1).
Встановлено, що традиции середньо- \ високоросш сорти пшеницЬ яю змшли теля кращих попередниюв, на високих агро-фонах, в умовах пщвищених доз добрив (що е обов'язковим еле-ментом ¡нтенсивних технолопй), мають вище стебло, тонку соломину, слабке нижне мЬквузля, що призводить до вилягання. 3 59 сортт пшениц1 м'яко!, яю занесен!
Генетичний потенц1ал \ морфоагробюлопчнп властивосгп нових сорт1в пшениц1 м'яко! озимо! [ТпЫсит аевШит 1_.)
нагпвкарликового та короткостеблового тигпв
до Реестру за останых два роки, ттьки половина сортт стмка до вилягання. Причому частина з них мае нижчий генетичний потенц!-ал продуктивное^, а тому не може забезпечувати високий ртень урожайносп. Досить стмкими до вилягання в поеднаны з високим генетичним потенц1алом урожай-нос^ е переважно натвкарликов1 \ короткостеблов1 сорти, яю за на-лежноТ агротехнки можуть стати бюлопчною основою для ¡нтен-сивних технологм.
Бтьша частина натвкарлико-вих сортт, окр1м вкороченого стебла, мае бтьший його дтметр \ товепшу соломину, що пщвищуе стмюсть до вилягання, дае змо-гу рослинам засвоювати до 200 \ бтьше ктограм азоту на гектар, а традицмы сорти, навкь Т1, що вважаються стмкими до вилягання, вже за внесения навкь третини ц!еТ ктькосп азоту \ сприятливих умов можуть вилягти. Зростаюча здатысть засвоювати бтьше по-живних речовин робить низько-рост сорти продуктивышими. Особливо добре реагують, витри-
мують висою агрофони \ вщзнача-ються великою вщдачею вщ внесения добрив низькорост \ натв-карликов1 сорти Смуглянка, Ремес-лтна, Володарка, Одеська 162, Попелюшка, Славна, Мадярка, Чорнява, Краснодарська 99, Юв1-лейна 100, Бунчук, Достаток, Самурай, Борвм та ¡н.
Вщомо, що важливим елемен-том продуктивное^ поавт е густота стеблостою та синхронысть Тхнього росту, виколошування, наливу \ дозртання. Дослщженнями виявлено, що у середньорослих сортт процес диференц1аци стебел на продуктивы \ пщгон настае раыше, формуеться переважно один-два добре розвинутих стебла, а для ¡нших не вистачае плас-тичних речовин, \ тому вони часто е слабкорозвинутими або перед-часно вщмирають [2]. Перюд наливу \ дозртання у них розтяг-нутий, а вирощене наання бувае невиртняне, плюскле, неповно-цнне, з низькими господарсько-яюсними показниками.
Водночас бтьимсть натвкарли-кових сортт унаслщок нижчоТ ви-
Таблиця 2
Максимальна урожайшеть сорлв озимоТ пшениц1 короткостеблового \ нашвкарликового титв у закладах експертизи сорлв рослин (2004-2010 рр.)
Назва сорту Сортовласник Заклад експертизи Р1к т/га
Фаворитка 1ФР|Г, М1П Бшоцерювська ДСС 05 12,41
Золотоколоса 1ФР1Г Маньювська ДСС 04 11,73
Чорнява 1ФР1Г ЕИнницький ДЦЕСР 09 10,95
Попелюшка Д1АПВ Маньювська ДСС 04 11,60
Смуглянка 1ФР|Г, М1П Бшоцерювська ДСС 05 11,59
Ювшейна 100 КНД1СГ Бшоцерювська ДСС 06 11,53
Славна 1ФР|Г, М1П Бшоцерювська ДСС 08 10,70
Нива КиТвщини 1ФР1Г Хмельницький ДЦЕСР 09 10,83
Коб1ра Ходовля Миргородська ДСС 05 10,99
Благодарка одеська СГ1 Хмельницький ДЦЕСР 09 11,98
Фарандоль 1НРА Маньювська ДСС 04 11,72
Одеська 162 СГ1 1ллшецька ДСС 04 10,88
Зустрн СГ1 1ллшецька ДСС 04 10,85
Мадярка 1ФР|Г, М1П Бшоцерювська ДСС 08 9,92
Турунчук СГ1 Бшоцерювська ДСС 06 9,85
Солоха 1ФР1Г Хмельницький ДЦЕСР 08 10,61
Акратос Заатен Унюн Бшоцерювська ДСС 08 10,23
Краснодарська 99 КНД1СГ Маньювська ДСС 04 10,58
Литашвка СГ1 Бшоцерювська ДСС 06 9,99
Нота КНД1СГ Бшоцерювська ДСС 08 10,22
Лист 25 Л1С1Т Маньювська ДСС 04 10,40
Ареал ювшейний пп Сорт Бшоцерювська ДСС 08 9,93
НС 40 С/00 1ПО Хмельницький ДЦЕСР 08 10,46
Дромос Заатен Унюн Бшоцерювська ДСС 08 10,50
Корел1 1НРА ЕИнницький ДЦЕСР 09 10,38
Корел1 1НРА Первомайська ДСС 09 9,72
соти рослин, використовуе на ростов! процеси менше пластичних речовин, що дае змогу формува-ти ртномфыший \ синхроныший розвиток головного й бтних па-гоыв, яю утворюють ртноцны-ший продуктивний стеблостм з меншою ктьюстю неплодонос-них стебел. Це позитивно впливае на формування врожайносп [2].
На урожай зерна, кр1м ¡нших багатьох чинниюв та умов зо-вышнього середовища, великий вплив мае вихщ зерна з одыеТ рослини, або збиральний ¡ндекс. Якщо в середньо- \ високорослих сортт вихщ зерна бувае в серед-ньому 30-35%, то в низькорослих сягае 40^5 \ навкь до 50% [2, 5]. Тобто в загальнм бюлопчнм маа посту (агроценозу) частка най-бтьш цнних органт (зерна) з окремого стебла у напткарли-кових сортт бтьша, а звщеи - за однакоТво густоти продуктивного стеблостою, урожайысть вища. Дослщження показують, що ко-роткостеблов1 \ напткарликов1 сорти мають вищий генетичний потенц1ал продуктивное^, який в закладах експертизи сортт рослин сягае близько 10 \ бтьше тонн з гектара (табл.2).
Занесен! до Реестру сорти пшениц1 озимо! в рвних агро-кл1матичних зонах \ пщзонах, вар1юючи в погодних умовах \ стресових навантаженнях, евм генетичний потенц1ал реалву-ють по-р1зному. У пкляреестра-цмному сортовивчены у 2008— 2009 рр. на Бердянсьюй, 1ллнець-юй, Вовчанськм сортостанцтх, у Внницькому та Полтавському об-ласних центрах короткостеблов1 та напткарликов1 сорти Скарбниця, Смуглянка, Золотоколоса, Херсон-ська безоста, Антонтка, Фаворитка формували урожайысть понад 10 тонн з гектара.
Устеповм зон вищу продуктивнее формували сорти Смуглянка, Юр1я, Золотоколоса, БтоснЬкка,
Генетичний потенц1ал \ морфоагробюлопчнп властивост нових сорт1в пшениц1 м'яко! озимо![Тпйсит аевШит 1_.)
нагпвкарликового та короткостеблового тигпв
Таблиця 3
Урожайшсть сорлв пшениц1 ози-моТз високою продуктивною у степовш зон¡, т/га
Сорт По зош м (С и Я ^ и о ■ и Г!" и ° 5 л У-о-Е-и к
Смуглянка 6,61 9,20 9,20
Золотоколоса 6,82 9,43 9,20
Колумба 6,59 9,30 9,21
Краснодарська 99 6,97 - 9,27
БтоснЬкка 6,58 7,95 9,41
Лист 25 7,16 8,87 9,08
Подяка 6,73 7,73 7,93
Косовиця 6,72 8,23 8,56
Шестопалтка 6,65 - 9,13
Юрт 6,47 8,96 -
Писанка 6,52 8,26 8,73
Антара 6,53 7,72 8,59
110 100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 О
ШмИ
12 3 4
□ Високий агрофон
5 6 7 Я Низький агрофон
Рис. 1. Урожайшсть низькорослих сорлв пшениц1 озимом залежно вщ р1вня агрофону.
Прим1тки:1- Бшоцерювська н/к, 2 - Володарка, 3 - Зимоярка, 4 - Краснодарська 99, 5 - Попелюшка, 6 - Смуглянка, 7 - Хуторянка, 8 - Донська н/к, 9 - Ювшейна 100.
Кнопа, Подяка, Лист 25 та ¡н. (табл.3)
У гпдзоы РозтськоТ сортостанцм середня урожайысть корот-костеблових сортт Смуглянка, Колумбт, Золотоколоса, Лист 25, Фаворитка, Антоывка, Скарбниця становила 8,83-9,43 т/га. У гмдзо-ы БердянськоТ сортостанцм сорти Супутниця, Антара, Краснодарська 99, Люна, Юрт, Вдала, Ко-совиця, Золотоколоса сформу-вали урожайысть 7,90-9,70 т/га. У зон дтльносп ДонецькоТ, Юро-воградськоТ, МиколаТвськоТ, За-порвько!, ЛуганськоТ областей та Автономно! Республки Крим ви-сою показники урожайносп мали короткостеблов1 сорти Сдысть, Краснодарська 99, Херсонська безоста, ВЬа, Попелюшка, Вдала, Паляниця, Косовиця, Юр1я та ¡н.
Кр1м високого природного по-тенц1алу продуктивное^, нове поколння короткостеблових \ на-твкарликових сортт мае добру зимо- \ морозостмюсть, посухо-стмюсть, здатысть формува-ти бтьш стабтьы середы \ ви-сою врожа! за рвних пдротер-мтних умов. Сорти Ятрань 60, Херсонська безоста, Селянка, ЬПкоыя, БтоснЬкка, Володарка, Попелюшка, Жайв1р, Славна, Юнона, 1ришка, Нива Ки!вщини формують високу врожайысть
не ттьки в роки сприятливих по-годнихумов, а й за екстремальних обставин. В умовах посухи 2010 р. ц1 сорти забезпечили вищий урожай, нЬк традицмы середньорос-п\ сорти.
Бтьимсть сучасних низькорослих сортт перевищують за урожайыстю традицмы серед-ньоросш \ високорост сорти. За 2008-2010 рр. на Бтоцерювськм сортостанцм середньорост сорти Сагайдак, Втьшана, Хоревиця, Поверна, Емерно сформували урожайысть 5,75-6,40 т/га (в се-редньому 6,13), а короткосте-блов1 Ареал ювтейний, Славна, Чорнява, Заграва одеська, ЕмЬ \ Богемт - 6,40-7,69 т/га (в серед-ньому 6,87). Приркт досить ваго-мий. За 2007-2009 рр. коротко-стеблов1 сорти Достаток, Солоха, Красень забезпечили урожайысть 7,66-8,35 т/га.
Встановлено також, що корот-костеблов1 \ натвкарликов1 сорти краще реалвовують потенц1ал продуктивное^ на високих агро-фонах \ в сприятливих умовах, тому !х доцтьно вирощувати за ¡нтенсивними технологами. Проте полемтним е питания вщносно добору для них попередниюв \ р1вн1в агрофону. Не можна пого-дитися з думкою окремих авторт, яю стверджують, що наывкарли-
ков1 й короткостеблов1 типи сор-тт можна вирощувати ттьки на високих агрофонах \ теля кращих попередниюв. Якщо йдеться про реал1зац1ю генетичного потенц1а-лу сорту, то це справд1 так, у цих сортв досить добра реакцт на полтшення умов вирощування -на високих агрофонах, покраще-них агротехнолопях вони здаты формувати досить висою рекорды врожа!. За розмщення короткостеблових сортт на низькому агрофоы зниження урожайносп проти високого агрофону стано-вить 3,64 т/га, або 41,2% (рис.1).
Нашими дослщженнями встановлено, що значна частина сучасних низькорослих сортт, кр1м високого потенц1алу продуктив-носп, мае добр1 адаптивы властивост! та пластичысть, \ у вар1а-тивних агрокл1матичних умовах за вщхилень вщ агротехыки мае здатысть нижню межу урожайносп збер1гати на р1вн! або й ви-щою за традицмы середньо- \ ви-сокоросл1 сорти.
За чотири роки иметь середньо-рослих сортт (Альбатрос одесь-кий, Донецька 48, Одеська 267, Фантазт одеська, Знахщка одеська, Куяльник) п1сля попередника чорний пар на Юровоградсьюй сортостанцм сформували серед-ню урожайысть 6,95 т/га, а иметь
Генетичний потенц1ал \ морфоагробюлопчнп властивосгп нових сорт1в пшениц1 м'яко! озимо! [ТпЫсит аевШит 1_.)
нагпвкарликового та короткостеблового тигпв
низькорослих (Одеська 162, Ы коня, Селянка, Херсонська безоста, Палма, Харус) - 7,67 т/га, теля вико-втсяного попередника -вщповщно 5,96 \ 6,84 т/га. Обидва типи сортт знизили урожайнсть проти парового попередника: середньорост на 14,2%, низько-рост на 10,8%. Проте ртень урожайности як пкля кращого, так \ пршого попередниюв низькорослих сортт був вищий, нж у се-редньорослих вщповщно на 0,72 \ 0,88 т/га, або на 10,4 1 14,8%. Значним досягненням у селекци низькорослих сортв нового поко-лння е вдале поеднання в одному генотигп високого генетичного по-тенц1алу та адаптивних властивос-тей, передуам, морозо- \ зимоспй-костЬ а також якосп зерна. Раыше це питания важко вир1шувалося, осктьки генам, яю впливають на вкорочення стебла, властивий плейотропний ефект стосовно ¡н-ших властивостей [2]. 1з сучас-них низькорослих сортт добрим ртнем морозостмкосп характе-ризуються сорти Нконя, Харус, Херсонська безоста, КиТвська 8, В1та, Ласуня, Володарка, Юрт, Попелюшка, Антонвка, Сднсть.
ГПдвищену посухостмюсть ма-ють сорти Антоывка, Бтоснжка, Золотоколоса, Юр1я, Супутниця, Смуглянка, Херсонська безоста, Кнопа, Славна, Борвм, Нива КиТв-щини.
Деяю автори зазначають, що короткостеблов1 сорти весною пкля вщновлення вегетацм в1д-ростають повтьнше за традицм-н сорти тому, щоб не допустити ТхньоТ забур'яненосп, рекомен-дуеться обприскування поавт гербщидами. Наим спостережен-ня показують, що це переважно стосуеться натвкарликових сор-т1в першого поколння \ тих сучас-них сортт, яю мають прямостоячу форму куща, вертикальне розми щення листюв \ низьку облистя-нсть. Забур'янеысть поавт зале-жить не ттьки вщ висоти рослин, а й вщ ТхньоТ архкектонки, сили росту рослин тощо. Щодо об-робки посЫв пестицидами, то за ниышнього фкосантарного стану полт доцтьно застосовувати Тх у вирощуванн як середньорослих, так \ низькорослих сортт.
Висновки. Нове поколшня ко-роткостеблових ¡' натвкарликових сорт'1в пшвниц'1 озимо!харак-
теризуешься покращеною арх1-тектонкою рослини, складним комплексом морфоагроеколог'м-них, господарсько-цшних ознак ¡' властивостей, поеднуе високий генетичний потенц'шл продук-тивност'1 з добрими адаптивни-ми властивостями, короткосте-бловкть з високою стшкктю до вилягання.
В умовах сучасного економ1ч-ного стану, обмежених ресурсних та агротехн'1чних можливостей доц'шьно реал'вувати переваги нових низькорослих високоштен-сивних сорт'1в, як1 за високо¡' орга-н'ваци технолог'шного процесу з урахуванням '(хнЫ бюлог1чних осо-бливостей забезпечують пор'1в-няно з традицшними середньо-рослими сортами вищ1 показники урожайност'1 та бюенергетично! ефективности
3 метою рац'юнального ви-користання попереднимв, по-лтшення агроеколог'шних умов, повн'1шо1 реал1заци генетичного потенц'шлу продуктивност'1 су-част короткостеблов'1 генотипи доц'шьно розмщувати на площах теля кращих попереднимв, забез-печуючи висок'1 агрофони.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
2.
3.
Орлюк, А. П. Генетичш маркери пшеницТ / А. П. Орлюк, О. М. Гончар, Л. О. Усик. - К., 2006. - С. 12-80. Лысенко, С. П. Полукарликовые сорта озимой пшеницы. / С. П. Лысенко. - К.: Урожай, 1987. -192 с. Моргун, В. В. Мутационная селекция пшеницы. / В. В. Моргун, В. Ф. Логвиненко. - К.: Наукова думка, 1995. - 627 с.
4. Шелепов, В. В. Морфология, биология, хозяйственная ценность пшеницы / В. В.Шелепов. - Мироновка, 2004. -С. 94-98.
5. Улич, О. Л. Продуктившсть сорпв озимо'! пшениц1 залеж-но в1д попередниюв 1 строюв авби в Правобережному Лкостепу: авт. дис. на здобуття наук, ступ-я к. с.-г. н. - К., 2006. - 20 с.
