CC BY
14Л. I. Улич, УДК 633.11:631.5.
кандидат сшьськогосподарських
&осли„нотт^експвр™зи 1дгнтифгкац1я гтотитв
пшешщ М яког %а висотою рослин при експертир на 'ВОС та и вплив на стшщстъ до вилягання г врожайнктъ
Представлено результат дослщжень питань успадкування, сталосл та пол1'форм1зму висоти рослин пшениц'1 м'якоЪ використаннядано!ознакидля щентиф'исацн генотитв при експертиз1 сорт/в на вщмтнють, однорщнють /' стабшьнють. Дослщжено взаемозв 'язок висоти рослин з/ сшюстю до вилягання та продуктивнютю пошв. Обфунтованодоцшьнють створення вщповщнихагроеколо-пчних умов, за яких висота рослин формуеться в межах генетично зумовленого оптимуму для кожного сорту.
Ключов1 слова:
Сорт, вщмшнють, однорщнють, стабшьнють, висота рослин, пшениця м'яка, морфолопчна ознака, експертиза сортш, успадкування, мшливють, пол1форп/нзм, стшкють до вилягання, продукшвнють посш1в, абютичм фактори.
Вступ. На нишшньому етап1, в умовах ресурсозбер1гаючого землеробства найбтьш пер-спективними шляхами зрос-тання урожайност1 \ стабшюаци виробництва продукци, при-бутковосп господарювання е селекцт, ефективне викорис-тання рослинних сортових ресурсе. 3 початку и зародження \ до наших днш сорт вщ1грае суттеву роль у пщвищенш вро-жайностк Нин1 вш став найбтьш дешевим, доступним, надшним \ визначальним фактором збшьшення виробництва продукци \ ефективност1 господарювання. Сорт е бюло-пчним фундаментом, на якому будують ва ¡нш1 складов! урожайное^ як бюлопчну систему, яка використовуе \ переробляе сонячну енергю, його нним не можливо замЫити.
Стан проблеми. Нин1 в систем! Держсортослужби щороку проходить державну науково-техычну експертизу значна кшькють р1знотипових сортш пшениц1 м'яко!', що мають не однаков1 морфолопчт \ агроб1-олопчы ознаки та властивост1, р1зний генетичний потеншал урожайное^, адаптивш влас-тивост1, неоднакову реакцю на умови вирощування. Вщповщ-но формують р1зну продуктив-нють \ яюсть продукци, що е результатом взаемодм генотипу \ середовища.
Реалюацт генетичного по-тенц1апу озимо!' пшениш у ве-ликм мр залежить вщ правильно!' побудови агротехнолопч-них прийомш, ям фунтуються на тзнаны бюлоги \ морфологи ц1е!" культури. В науковш \ аг-рономннм л1тератур1 питания
вдосконалення дослщжень з придатносп сорт1в до комер-цмного o6iry, реалюаци природного бюлогнного потенць алу сучасних сорт1в, вдосконалення прийом1в агротехнолопй висв1тлюються системно i все-б1чно. Але для реестрацй' сорту i його правово!' охорони, KpiM експертизи на придатнють до поширення, обов'язков1 до-стдження на вирюняльнють, однорщн1сть i стабтьнють [1]. Тобто, без результате експертизи на ВОС неможпиво отри-мати права ¡нтелектуально!' власност1 на сорт (патент) та здшснити державну реестра-цю для поширення (свщоцтво про державну реестрацю).
Цей тип експертизи nopie-няно новий, дослщжень з дано!' тематики обмаль. На про-яв морфолопчних ознак мають
за висотою рослин при експертиз1 на BDC та м вплив на спйкють до вилягання i врожайнють
1дентифкац1я генотигпв пшениц1 м'яко1
значний вплив змши кл1мату, агроеколопчш умови, абютичш фактори середовища, стреси, лабтьнють рослинного организму. Питания Ух господарсько-агрономнноУ цшност1, впливу на продуктивнють, генетичноТ основи, успадковуваносп, сталось i пол1морф1зму вивчеш недостатньо, на окрем1 з них ¡снують pi3Hi погляди вчених, а тому потребують подальшого досл1дження, вдосконалення, гармошзаци, систематизацита доповнень [2,3,4].
Для розпюнавання, щенти-фкаци та опису сортш пшениц! м'якоТ при експертиз1 на ВОС використовують комплекс з 35-ти складних кшькюних i простих якюних морфолопчних ознак, яю часто успадковують-ся сукупно, ix поршняно легше визначати, шж бюлопчы влас-тивост1 [2,3]. Проте, е ознаки, ям характеризуються значною мшливютю, залежно вщ умов довктля можуть розвиватися по-р1зному i змшюватися, чим створюються труднощ1 при розтзнаваш, опису та щенти-фкаци генотипш при експерти-3i copTie на ВОС [ 3, 4 ]. До таких морфолопчних ознак поряд з ¡ншими вщноситься i висота рослин. Бона е одшею з голов-них ознак, за якою ведеться сучасна селекцмна робота з м'якою пшеницею в усьому cei-Ti. Забезпечення хл1бороб1в генотипами, яю поеднують в co6i короткостебловють з ¡ншими цшними агрономнними озна-ками, сприятиме устшному вир1шенню проблеми не тшьки вилягання, але й пщвищення урожайность
Великий стрибоку пщвищен-Hi генетичного потенц1алу продуктивное^ зроблений протя-гом останн1х 40-50-ти роюв е наслщком використання гетв карликовост1 [5,6,7]. Пщвищення стшкост! рослин пшениц до
вилягання досягаеться шляхом зменшення висоти стебла та пщвищення його мщностк
Мета - досл1дження висоти рослин як важливо! морфо-агробюлопчноУ ознаки сортш пшениц м'якоТ, яку використовують для щентифкаци ге-нотипт, м успадкування, ста-лють \ мшливють пщ впливом агроеколопчних умов та абю-тичних факторш середовища, вплив на стмкють до вилягання та продуктивнють \ прояви при експертиз1 сортш на ВОС.
Методика дослщжень. Дослщження проводили в закладах державноУ експертизи сортш рослин за методиками державного сортовипробу-вання стьськогосподарських культур (зернов1, круп'яы та зернобобовО, експертизи сор-т\в на вщм!тнють, однорщнють та стабтьнють (ВОС), морфолопчних ознак стьськогосподарських культур для визна-чення вщмшност1, однорщност1 та стабтьносгп сорт1в рослин [8,9,10].
Результати дослщжень \ обговорення. Дослщжено, що висота рослин вщграе важли-ву роль при проведент щентифкаци генотипв, так як за нею сорти значно роняться мЬк собою. Висота рослин виконуе важлив1 генетично-бюлопчн1 та господарсько-агроном1чн1 функцм в онтогенез! рослин, мае тюний зв'язок з ¡ншими ознаками властивостями, в першу чергу ¡з стмкютю до вилягання, засвоюванютю еле-ментш поживи, продуктивнютю \ якютю продукцп.
Ще не так давно у вироб-ництв1 були поширеш в основному середньо- високоросш сорти, Тх висота сягала 110-130 см \ бшьше. Основними ва-дами яких була, поряд з деяки-ми ¡ншими, низька стмкють до вилягання, особливо в сприят-
ливих агроеколопчних умовах, що стримувало реалюацго Ух генетичного потенщалу, перш за все на високих агрофонах, впроваджены ¡нтенсивних тех-нолопй. Втрати врожаю вщ вилягання в окрем1 роки сягапи 30-40, а при ранньому та сильному виляганш \ бшьше вщео-тюв. Збирання полеглих хп1б1в вимагае додаткових затрат прац1, техннних засобш \ паль-ного. Таю поейви в бтьшм мр уражуються хворобами, попр-шуються товары \ якюы показ-ники насшня. В т1 часи висо-костмких до вилягання сорт1в не було. Тому починаючи з дру-гоУ половини минулого стол1ття ця проблема почала приверта-ти увагу селекцюнерш \ дослщ-ниюв [3,5,6,7]. Бшьшють ви-датних вчених селекцюнер1в стверджують, що визначапь-ним фактором ст1йкост1 рослин до вилягання \ пщвищення продуктивное^ е Ух висота, анато-м1чна будова стебла \ генетич-на основа [3,7].
Реал1зац1ю високого генетичного потенщалу (8-10 т/га б1льше) можуть забезпечити в основному сорти з мщним \ коротким стеблом, оптимальною висотою рослин, яка забезпе-чуе найвищий р1вень урожай-ност1, ст1йюсть до вилягання та несприятливих умов середовища. В цьому вщношенж особливоУ уваги заслуговують низькоросл1 \ нап1вкарликов1 сорти, завдяки впровадженню яких у багатьох краУнах св1ту в друпй половин! минулого столбя значно зросла урожай-н1сть, а в окремих подвоТлась потроУлась. В УкраУы перш1 в1-тчизнян1 нап1вкарликов1 сорти були створен! \ районоваы на початку 80-х роюв минулого стол1ття - Одеська нап1вкар-ликова - 1980р., Одеська 75
- 1982, Обрм \ Швденна Зоря
- 1983р., Киянка - 1981р.,
См 130
Рис. Висота рослин copiie озимоТ пшениц! i рокиТх реестрацм
i 111 ¡ 111 *
4¿ ir 5 ш S
- 5 8 S " siü
я я
s I! i 11111 f I f I! I f I i
"hHsn f Sibíí1
- - » ¡s . ■ -
MI
( i s i ü I E
sa s i s
f ÍSÍf a 5 « r s
S
«
5 í t
5 i £ 1 S 3¡ £
gí f I I ¡
i в & В ■
Ilfílf
i ¡ ¡ i s ! i i £ 11 g я
! í i i 8
11 ftií
в i i s 1 ¡¡
s
i В I
Щ s
к5 { i
3
f flllflüfr
I 1 i I i П Í « ! S f £ Ib I ¡5¡ 151
§i s s I lig
Нагнвкарлик 3 - 1985р. Зго-дом створено друге поколшня низькорослих i нагпвкарлико-вих coptíb - КиУвська остиста, Одеська 162, Tipa, Лада одесь-ка, Леля, КиТвськав, ЯтраньбО, Селянка, Зустрн, Харус, Híko-н!я, Херсонська безоста, Олеся, а на початку нового CTopin-чя нове поколшня - Володарка, Доб1рна, БтоснЬкка, Люна, Ре-месл1вна, Смуглянка, Нива ки-Твщини та íhlijí. U,i сорти мають значш переваги перед високо-¡ середньорослими, вищуздат-нють засвоення пщвищених доз добрив у поеднанш з доброю стмкютю до вилягання, краиц пристосувальш власти-boctí i стабтьнють урожайнос-t¡, вищий генетичний потенц-ал продуктивность Вони здаты формувати рекорды урожа!'.
Сучасн1 сорти озимо!' пшениц! в значим Mipi роняться за даною ознакою, тепер вони значно нижч! за tí, що вирощу-вались ран!ше (Рисок).
За останн!х два десятир!ччя висота рослин coptíb озимо!' пшениц, зменшилася на 10-12 см, a, поршняно ¡3 сортами УкраУнка 0246, Ферупнеум 1239, Одеська 16, Бшоцерюв-ська 198, Мирошвська 808 на 30-60 вщсотюв. Hhhí вона в
середньому складае низькорослих - 93, а напшкарлико-вих - 80 сантиметри. В УкраУн! зареестровано ! у виробництв! переважають в основному се-редньо-!низькоросл! сорти.
Висота рослин та нагрома-дження вегетативно!' маси рослин пшениц мають генетичну основу \ високу успадковува-нють [3,6,7,11,12]. За нинш-н1ми уявленнями сорти озимо!' пшениц за висотою рослин можна подшити на п'ять тип1в: карлики - менше 60 см, напв-карлики - 60-80 см, коротко-стеблов1 - 81-100 см, серед-ньоросл1 - 101-120 \ високо-росл1 - бтьше 120 см.
Успадковуванють висо-ти рослин висока, але реак-ця на умови середовища \ особливо стресов! фактори значна[3,6,13,14]. Ознака до-сить мшлива, в значим м!р1 ко-ливаються по роках \ помптю варюе в межах одного сорту залежно вщ погоди, умов ви-рощування та догляду за рос-линами (табл.1)
При доброму вологозабез-печент, сприятливих умовах середовища, кращому агро-фоы висота рослин була бшь-шою, ыж в посушливих умовах та низьких агрофонах. Посуха,
в любий перюд!!' настання, ви-кпикае значне зниження ви-соти рослин i продуктивное^ nociBÍB. У сприятливому 2008 рощ сорти мали висоту в середньому 102, а в жорстких умовах посухи 2010 року, коли складалися вкрай несприят-лив1 умови для регенерацм, росту i розвитку рослин, були низькорослими 3 висотою 74 см. Зниження висоти рослин в 2010 роц в середньому складало 27,5 вщсотюв проти 2008 року, у coptíb Краснодар-ська 99, Либщь, Мирошвська 808, Пивна, Антоывка, Тпхжа, Трипшьська, Вшничанка - на 14,3- 20,9, ау coptíb Веснянка, Супутниця, Переяславка, Chí-гурка, Диканька на 31,8-40,8 вщсотюв. КоефМент Bapiaui'í, що характеризуе полморфюм кшькюних ознак i показуе вщ-носну мшливють та виртня-н1сть досл1джувано!' ознаки, в середньому по bcíx сортах за три роки становив 18.2, у coptíb Мирон!вська 808, Пивна, Хуртовина, Краснодарська 99 bíh значно менший - 8,6-14,6, а у coptíb Супутниця, Золото-колоса, Господиня, Сыгурка варюця сягала 23,1 -25,3 %.
U¡ дан! св!дчать, що при дй' аб!отичних фактор1в ¡ CTpecíe
кореляцмш генотипы зв'язки за висотою рослин збер1гають-ся не завжди, вщмнаються де-як\ змши в послщовност1 роз-м1щення величин висоти до-слщжуваних сорпв. Вибудова порядку розташування сортю за цюю ознакою в несприятли-в\ роки не совпадав з роками, коли були сприятлив1 умови. Зважаючи на це, дана ознака може використовуватись для розтзнавання та ¡дентиф1кацм сортт лише в конкретних агро-еколопчних умовах в ренкшгу при поршнянш багатьох сортш.
На висоту рослин \ ст1й-кють до вилягання великий вплив мають р1вень агрофону та попередники. В Юровоград-сыай сортостанцм по чорному пару середньоросл1 сорти були вищими вщ низькорослих на 15 см. Рослини середньорослих сортш Донецька 48, Одеська 267, Венера, Веста, Веселка, Харювська 105 сягали висоти 119-123 см \ вилягали, а пюля вико-в1вса були на 16-23 см нижчими стшюшими до вилягання. В Центр! сортознавства та сортовивчення середньо-росл1 сорти Апогей луганський, Дон 93, Диканька, Мироншська 66, Елепя, Харювська 105 при с1вб1 пюля стерньового попе-редника мали високу стмкють до вилягання, а по чорному пару та пюля гороху \ пщвище-них дозах добрив - дуже низьку з оцшкою 1 -3 бала. По чорному пару високостшкими були тть-ки низькоросл1 \ нап1вкарликов1 сорти та окрем1 середньорос-л1 - Пжбовчанка, Пошана, Ци-ганка, Мирон1вська 61, Мирич. Найбшьш ст1йкими до вилягання виявились низькоросл1 \ на-п1вкарликов1 сорти (табл.2).
За роки досл1джень Тх стт-юсть до вилягання оцшюва-лась в 9,0 балю, а середньорослих -8,0-6,5 бала. В 2005 рощ в Центр! сортознавства та
Таблиця 1
Мшливють висоти рослин coptíb озимоТ пшениц! залежно в1д агроеколопчнихумов, Бмоцермвська сортостанщя
Сорти РОКИ Зменшення у 2010 р. до 2008р., % Коефщент вар1ацГГ (V)
2008 2009 2010
Подолянка 107 80 74 30,8 20,2
Бшосшжка 92 69 65 29,3 19,3
Богдана 107 89 81 24,3 14,4
Василина 95 78 71 25,3 15,2
Веста 113 84 82 27,4 18,7
Веснянка 111 81 72 35,1 23,2
Володарка 92 74 66 28,3 17,2
В дала 99 71 71 28,3 22,6
Астет 99 68 68 31,3 22,8
Деметра 110 83 76 30,9 20,0
Диканька 110 81 75 31,8 21,1
Доб1рна 96 71 70 27,1 18,6
Золотоколоса 105 72 76 27,6 24,6
Краснодарська 99 85 71 69 18,8 11,6
Левада 98 73 78 20,4 15,9
Либщь 105 76 82 21,9 20,8
Мироншська 808 126 110 108 14,3 8,6
Писанка 105 82 76 27,6 17,5
Пивна 81 83 64 20,9 13,7
Ремеслшна 85 68 64 24,7 15,4
Смуглянка 98 68 67 31,6 24,1
Сн1жана 117 88 85 27,4 18,3
Столична 112 86 80 28,6 18,4
Супутниця 104 67 66 36,5 27,4
Тронка 104 80 81 22,1 15,4
Фаворитка 98 84 70 28,6 16,7
Ясочка 110 81 79 28,2 19,3
Антон1вка 100 72 80 20,0 17,2
TiTOHa 91 75 72 20,9 12,9
Лугастар 102 74 73 28,4 19,8
Трипшьська 110 78 86 21,8 18,2
Переяславка 100 75 62 38,0 24,4
Нацюнальна 119 87 87 26,9 18,9
Апогей луганський 111 75 83 25,2 21,1
Донський сюрприз 94 67 63 32,9 22,6
BiTa 96 68 71 26,0 19,6
Господиня 100 67 70 30,0 23,1
Зразкова 96 66 74 22,9 19,7
Попелюшка 98 77 70 28,6 17,8
Почесна 109 86 80 26,6 16,7
Скарбниця 94 65 68 27,6 21,1
Сшгурка 103 88 61 40,8 25,3
Хуртовина 103 83 79 23,3 14,6
В1нничанка 93 68 76 18,3 16,2
Середне 102 77 74 27,5 18,2
Таблиця 2
Вплив висоти рослин на ст1йк1сть до вилягання i урожайшсть coptíb озимо"Гпшениц1, Бшоцеривська сортостанщя, 2008-2010 роки
Висота рослин,см Кшыасть coptíb, шт Середня висота, см CTiÜKiCTb до вилягання, бал Урожайшсть, ц/га
<80 44 73 9.0 56.6
81-90 43 86 9.0 59.4
91-100 17 95 8.0 60.5
101-110 6 103 7.0 55.1
111-120 2 115 6.5 41.7
сортовивчення в сприятливих умовах по пару на високому аг-рофош низькоросл1 сорти мали стмюсть до вилягання 8,2, а се-редньоросл1 5,4 бала.
Найбшьшою стмюстю до вилягання володють нагпв-карликов1 \ низькоросл1 сорти Одеська 162, Ремеслшна, Смуглянка, Ятрань 60, Володарка, Краснодарська 99, Ренан, Дрь ада 1, Переяславка, Славна, Самурай, Астрон, Нива кшв-щини та ¡нш1.
Разом з тим середньорос-л1 сорти хоч \ е схильними до вилягання, але багатьом з них власти ва в ища життездатнють \ енерпя кущшня, виживання та кращаконкуренцтзбур'янами, в зв'язку з чим вони забезпе-чують вищу урожайнють в пр-ших умовах. Так, в 2010 рощ в умовах весняно-лппьоТ посухи середньоросл1 сорти сформу-вали урожайнють 36,9, а ко-роткостеблов1 \ напшкарликов1 34,8 ц/га.
Хоча само по соб1 зниження висоти рослин не завжди за-безпечуе стмюсть проти вилягання. Тут мае значения стан та фаза розвитку рослин, на яку припадае дт несприятливого фактору. Кр1м довжини соло-мини важлива його мщнють. Середньоросл1 сорти пшени-щ Н1меччини, Австрм, Полыщ, адаптоваы до умов надм1рного зволоження, вбтьшост1 мають крупний колос \ товщу соломину, внаслщок чого \ вищу стм-юсть проти вилягання. Низь-коросл1 пшениц США з1 штатт Канзас, Оклахома, Техас, адап-тован1 до умов браку вологи, мають др1бний колос \ тонку соломину, а тому у волоп роки сильно вилягають[11].
Важливо вщмп"ити, що стмкють до вилягання е проблемою не тшьки для звичайних середньо- високорослих, але й ¡нших типш сортю. Навпъ на-
пшкарликов1 сорти сам1 по соб1 не гарантують добро!' стмкост1 до вилягання. Так, у Юрово-градсьюй сортостанцм в окрем1 роки при достатньому волого-забезпеченш по пару вилягали короткостеблов1 сорти Селянка, Харус, Херсонська безоста. В Центр! сортознавства та сортовивчення в 2004-05 роках ма-лостмкими до вилягання були короткостеблов1 \ натвкарли-ков1 сорти Кнопа, Веснянка, Би лоцерювська напшкарликова, Антара, Компл1мент, Подяка, Супутниця.
Висота рослин формува-лась неоднаковою в р1зш строки с1вби. 3 кожним наступним строком сшби, починаючи з раннього, висота рослин век сортш зменшувалась. Так, за першого строку с1вби (1 верес-ня) висота рослин сортш Мют одеська, Наталка, Нива киУв-ська в середньому становила 89 см, а 10 жовтня - 77 см. Ц1-каво вщмпмти, що у сприятли-вому 2008 роц висота рослин середньорослого сорту Наталка за сшби (1,09) становила 96 см, а за наступних строю в сшби поступово зменшувалась \ при с1вб1 5,10 дор1внювала 83 см, або на 13 см менше. Натвкар-лик Нива киТвщини за першого строку сшби мав висоту 76, а за останнього - 65 см. Звщси випливае, що шляхом добору оптимальних строюв Ывби можна також регулювати висоту рослин, уникаючи вилягання \ збтьшуючи вихщ зерна. Зниження висоти рослин у п1зшш1 строки с1вби у середньорос-лих сортш було бшьшим, шж в низькорослих. Тому слщ нада-вати перевагу таким строкам с1вби, за яких висота рослин формуеться в межах генетично зумовленого для кожного сорту оптимуму, коли найкраще реал1зовуеться потенщал продуктивное^.
Висота рослин в значим м1р1 мала вплив не лише на стмкють до вилягання, але й продуктив-нють посшш. Вщомо, що уро-жайний потенцал ¡нтегруе дю на рослину комплексу факторш якабютичних, так \ бютичних, а ршеньпродуктивностшалежить вщ адаптивное^ рослинного оргашзму. Виявлено обернену кореляцмну залежнють мЬк висотою рослин \ урожайнютю. В Бтоцерювськм сортостанци за 2008-2010 роки середньорос-л1 сорти за середньоТ висоти 106 см сформувапи урожайнють 51,8 ц/га, а низькоросл1 \ напшкарликов1 за висоти 82 см - 58.3 ц/га, або на 6,9 ц/га бшьше. Найвища урожайнють середньорослих сорпв 56,3 ц/ га формувалась за середньоТ висоти 101-110 см, а за висоти бшьше 105 см вона зменшувалась. Низькорост сорти вищу урожайнють 60.5 ц/га забез-печили за висоти 81-90 см, за меншоТ 60-80 \ бтьшоТ 91-100 см вона зменшувалась до 56,6 \ 59,4 ц/га.
Важливо вщмп~ити, що вищу урожайнють одержують не за найвищоТ висоти рослин при оптимальнмщтьн ост1 стебл ее -тою, а за генетично обумовле-ноТ. Так, за 16 рою в достджень середньорослий сорт Одеська 267 за властиво"| йому висоти 96-105 см сформував найвищу урожайнють 78,8 ц/га, за не-достатньо! - 85-95 см \ бтьше 105 см урожайнють зменши-лась вщповщно до 67,7 \ 63,4 ц/ га або на 11,1 \ 15,4 ц/га. Зниження урожайност1 за збть-шення висоти зумовлюеться в першу чергу виляганням, а за зменшення висоти рослин по-пршенням умов росту \ розвитку рослин. При властивм для сорт1в рослин висот1 найб1льш сприятливо поеднуються мор-фолопчн1 ознаки \ внутр1шн1 ф1з1олопчн1 процеси для росту
СОРТОВИВЧЕННЯ «Г 2011
та охорона прав на сорти рослин
\ розвитку рослин, реалюаци потен ц1алу урожайность Кр1м того зайвий вертикальний рют стебла \ висота рослин, спро-воковаш неконтрольованими агротехнолопчними \ агро-метеоролопчними умовами, призводять до збтьшення соломистое^ хл1бноТ маси \ вщ-повщного зменшення виходу зерна, тобто, висою врожаТ одержують не за максимально розвинутого хтбостою, а за бшьш пом1рного[12].
У роки коли висота рослин була мш1мальною, низькоросл1 сорти помтише, нЬксередньо-росл1 зменшували урожайнють, а в роки коли висота рослин досягала максимального рш-
ня, помптпше зменшували урожайнють середньоросл1 сорти узв'язкуз виляганням.
Висновки. Висота рослин мае добру генетичну успад-ковуванють, але п'щ впливом умов довкшля, абютичних фактор/в /' стреа'в може ютотно зм/'нюватись, кореляцмн/' генотипы зв'язки за висотою рослин збер/'гаються не завжди, вщм!чаються деяю змши посл1-довносл розмщення величин ще1 ознаки. Вибудова порядку розмщення сорт/в за ц/'ею ознакою в несприятлив/' роки не сп/'впадае з роками з/ спри-ятливими умовами. Для розп'!з-навання та щентифжацп гено-
типов Пможна використовувати лише в конкретних агроеколо-пчних умовах при досл/'дженш /' ренюнгу багатьох сорлв.
Найвища урожайнють сорлв озимо/ пшениц/ формуеться за генетично обумовлено/ оптимальноI висоти рослин, зменшення /' збтьшення П призво-дить до зниження продуктив-ност1. Для кожного сорту е по-рогова величина властивоI висоти рослин, зокрема слйкосл до вилягання за оптимально/ щшьносп посту, що варто вра-ховувати при добор/' сорлв для р1зних р1'вн1'в господарювання, агрофон/'в, попередниюв, аг-рокл^матичних зон.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Загальне введения до експертизи на вир1зняль-нють, однорщнють i стабшьнють та розробки гармошзованих onnciB нових сортш рослин. / Документ УПОВ TG/1/З/. - М1жнародний союз з охорони нових copTie рослин, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, Охорона прав на сорти рослин: офМйний бюлетень.-КиТв, 2006. -№1,ч. 4.- С.6-26.
2. Жемела, Г. П. Мнливють низькорослих copTie пшениц озимо!' (Triticum aestivum L.) за врожай-ними властивостями. / Г. П. Жемела, A.B. Баган. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2009. - № 1 (9).- С. 29-33.
3. Орлюк, А. П. Генетичы маркери пшеница/ А. П. Орлюк, О. М. Гончар, Л. О. Усик. - К: Алефа, 2006 - 144 с.
4. Улич, Л. 1.1дентифкац1я генотитв пшениц! м'якоТ за морфолопчними ознаками та бюлопчними властивостями. / Л. I. Улич, М. М. Таганцова,
В. М. Матус [та ¡н.]. // Зб1рник наукових праць Уманського НУС: Агрономт. - Умань, 2011 .-Вип.75, ч. 1.-С. 181-190.
5. Литвиненко, М. А. Основы Bixn науково-дослщноТ роботи в ¡CTopii в1ддту селекцп та насшництва пшениц1. / М. А Литвиненко. // Зб1рник наукових праць селекцмно-генетичного ¡нституту. - О., 2002. - Вип. 3 (43). - С. 9-21.
6. Лифенко, С. П. Полукарликовые сорта озимой пшеницы. /С. П. Лифенко. - К.: Урожай, 1987. -192 с.
7. Моргун, В.В. Мутационная селекция пшеницы./
В. В. Моргун, В. Ф. Логвиненко. - К.: Наукова думка, 1995. -627 с.
8. Методика державного сортовипробування стьськогосподарських культур: зернов1, круп'яы та зернобобов1. - К., 2001. - С. 4-16.
9. Морфолопчт ознаки стьськогосподарських культур для визначення вщмшносп, однорщносп та стабтьносп copTiB рослин. / Охорона прав на сорти рослин: офщмний бюлетень. - КиТв, 2006. -№ 1,ч.З.-С. 5-10.
10. Методика проведення експертизи та державного сортовипробування copTie рослин зернових, круп'яних та зернобобових культур./ Охорона прав на сорти рослин: офМйний бюлетень. -КиТв, 2003. - № 2, ч. 3. - С. 5-19, 191-204.
11. Леонов, О. Ю. Висота рослин сучасних copTie озимоТ м'якоТ пшенищ та спйкють до вилягання. / О. Ю. Леонов. - background image.
12. Мединець, В. Д. Управлшня онтогенезом рослин (Агроеколопчний напрямок). / В. Д. Мединець. // HayKOBi npaui. - Полтава.: Верстка, 2001. Вип. 2.-С. 7-21.
13. Пикуш, Г. Р. Как предупредить полегание хлебов. / Г. Р. Пикуш, А. Л. Гринченко, И. Н. Пыхтин. - К.: Урожай, 1988.-200 с.
14. Шелепов, В.В. Морфология, биология, хозяйственная ценность пшеницы. / В. В. Шелепов. -Мироновка, 2004. - С. 59-67.
15. Попов, П. Селекция пшеницы в Болгарии. /
П. Попов. // Вопросы селекции и генетики зерновых культур. - М.: Секр. СЭВ, 1983. - С.364-374.
сортовивчення Г гон
та охорона прав на сорти рослин
