CC BY
10УДК 633.11:631.5
ЕФЕК ТИВН1СТЬ ШСЛЯРЕеСТРАЩЙНОГО СОРТОВИВЧЕННЯ ПШЕНИЦ1 ОЗИМО1
Л.1. Улiч, кандидат сшьськогосподарських наук, ОЛ. Улiч, кандидат сшьськогосподарських наук Укратський тститут експертизи сортiв рослин
Вступ. В умовах ринкових сустльних вщносин, енергозбери'аючого землеробства найперспектившшими шляхами одержання високо! урожайносп озимо! пшеницi з високими продовольчими якостями зерна е селекцiя та ефективне використання наявних сортових ресурав.
Державна науково-технiчна експертиза сортiв рослин на придатшсть до поширення та ввдповщшсть критерiям охороноздатностi вирiшуе питання про реестрацiю нових сортiв,
надання його власникам майнового права штелектуально! власностi на сорт, сприяе формуванню дiйових нацiональних ресурсiв.
Стан проблеми. Сформований на основi експертизи Державний реестр сортiв рослин, придатних для поширення в Украхш, е офщшним документом, який дае дозвiл на право вирощування i комерцiйний об^ сортiв рослин. До нього занесено значну к1льк1сть рiзнотипних сортiв, що мають неоднаковi морфоагробiологiчнi ознаки i властивостi, рiзний генетичний потенцiал урожайносп, пристосувальнi властивостi, реакцiю на умови вирощування та виробничу зорiентованiсть. Ввдповщно до цього формують рiзну продуктивнють i як1сть продукци, що е результатом взаемоди генотипу i середовища.
Разом з тим, вiдомостi про сорти, вмщеш в Реестрi та каталогах, не завжди i не в повнш мiрi можуть задовольнити товаровиробник1в у питаннях добору сортiв для конкретних грунтово-ктматичних зон, пiдзон i репошв та науково-дослiднi установи у визначенш сортiв за ведення насiнництва. У них не вщображена реакщя нових сорпв на умови вирощування, рiвнi агрофонiв, несприятливi i стресовi фактори середовища, упущення в агротехнiцi, не висвгглюеться економiчна доцiльнiсть вирощування сорпв за рiзних рiвнiв ресурсного забезпечення.
Крiм того, за короткий перюд державного сортодослвдження, не завжди проявляеться дiя сприятливих чи негативних погодних умов, несприятливих i стресових факторiв середовища, етфиоти хвороб, iз-за чого не вдаеться повнютю досл1дити сорти.
Тому лiмiт даних щодо характеристик новозареестрованих сортiв бажано поповнити результатами шсляреестрацшних сортовивчень, яке останнiм часом розпочато в системi Держсортслужби. Шеляреестрацшш сортодослвдження зможуть не тiльки глибше i всебiчнiше дослiдити сорти в конкретних агроктматичних зонах i тдзонах, але й сприяти оргашзацп науковообгрунтованого монiторингу сортiв, як1 знаходяться в комерцшному обiгу, i визначити сорти, по яких доцiльно вести насшництво.
Якщо конкурсне сортодослвдження вiдiграе важливу роль на завершальному етапi селекцшного процесу i вирiшуе питання щодо реестрацп сорту i прав на нього, то шсляреестрацшне вивчення мае вщгравати вирiшальну роль у питаннях придатносп сорту для конкретних тдзон i регiонiв, де вiн може забезпечувати максимальну продуктивнiсть, мати найбшьшу господарську цiннiсть, економiчну доцiльнiсть вирощування, встановлювати ареали його поширення та обсяги вирощування насшня.
Обговорення результат. Основним завданням дослiдження тсля реестрацп сортiв е вивчення !хшх господарсько-бiологiчних характеристик, поведiнки у варшючи погодних умовах у процесi !рансформаци !хшх ознак i властивостей, споживчо! та штелектуально! вартостi пiд час репродукування i комерцiйного обiгу. При цьому особливу увагу звертають на властивосп, як1 не вдалося вивчити за час конкурсного випробування, але з урахуванням його даних.
Ниш до Реестру сорпв занесено велику шльшсть сорпв пшеницi ; озимо! з рiзними морфоагробiологiчними ознаками i властивостями. Дослщження сввдчать, що за рiвнем штенсивносл, вимог до умов вирощування зареестроваш сорти пшеницi озимо! можна подшити на дек1лька типiв — високоттенсивт (табл. 1), штенсивш та нашвштенсивш.
Таблиця1
Морфоагробiологiчнi властивостi високоштенсивних сортiв пшеницi
озимо!
Назва сорту Рiк Зона Висо Стшшсть Зимо Яшсть Максималь -
реест -та до стш на вро-
раци рос вилягання шсть жаинють,
лин бал ц/га
1 2 3 4 5 6 7 8
Володарка 2005 ЛП н 7-9 в.с-п ц 106,3
Лист 25 2007 СЛ н 7-9 вх ц 104,0
Продовження таблиц 1
1 2 3 4 5 6 7 8
Золотоколоса 2006 Л н 9 с-в.с ц 117,3
Кiрiя "2004 С с 7-8 с-в.с с 103,0
Попелюшка 2007 СЛ н 7-9 в.с с,ц 116,0
Краснодарська 2006 С н 8-9 в.с. ц 105,8
99
Люна 2005 СЛ н 7-9 с.-в.с с 100,2
Землячка 2006 СЛ с 7-8 в.с ц 101,4
одеська
Пошана 2004 С с 7-9 с с 103,0
Реме^вна 2004 СЛ н 9 с-в.с с 110,5
Смуглянка 2004 СЛ н 9 с-в.с с 115,2
Вдала 2006 СЛ с 8-9 в.с.-п с 101,7
Примiтка:
Висота рослин: в-високоросла, с-середньоросла, н-низькоросла;
Зимоспйшсть: с-середня, в.с-вище середньо1, п-шдвищена;
Яшсть: с-сильна, ц-цiнна, ф-фiлер.
Цi сорти характеризуються високим генетичним потенцiалом продуктивносп (понад 10 т/га), покращеними морфоагробюлопчними властивостями, широкою реакцieю на ошгашзащю умов вирощування. Вони е сильними або цшними за як1стю, в основному низькоросл^ мають коротшу i товстiшу соломину, що зумовлюе високу стiйкiсть до вилягання i здатшсть засвоювати вищi дози добрив. Сорти такого типу краще реалiзують потенщал продуктивностi на шдвищених агрофонах, тсля добрих попередник1в i сприятливих умов зовшшнього середовища. ïx доцiльно вирощувати за iнтенсивними теxнологiями в умовах висо^' культури землеробства i суворому дотриманнi всix елементiв новiтнix агротехнологш. При розмiщеннi високоiнтенсивниx сортiв тсля прших попередник1в, недостатньому забезпеченнi ресурсами, порушеннях агротеxнiки вони не пльки не мають переваг, але й можуть знижувати продуктивнiсть в бшьшш мiрi, нiж iншi типи сорпв.
Серед нових сортiв, якi мають здатшсть формувати рекордну урожайнiсть з високими продовольчими якостями зерна заслуговуе уваги сорт Смуглянка -- 1нституту фiзiологiï рослин та генетики НАН Украни та Миронiвського iнституту пшениц iм. В. Ремесла. Низькоросла (висота рослин 80-85 см) навггь на шдвищених агрофонах i за сприятливих умов стшка до вилягання. Забезпечуе високу окупнiсть внесених добрив. Витривалють до посухи висока, зимостiйкiсть середня або вища середньоï. Стiйка до основних грибних хвороб - борошнистоï роси i буро1 iржi. Хтбопекарсьш властивостi добрi й вiдмiннi, вщнесена до сильних пшениць. При впровадженш iнтенсивниx теxнологiй i сприятливих умовах забезпечуе рекордш урожа1 У Цен^ сортознавства та сортовивчення в 2004-2005 pp. сформувала урожайнiсть 112,7 i 115,2 ц/га, Вшницькому обласному цен^ експертизи сортiв рослин - 114,1 ц/га, Юровоградськш i Маньк1вськ1й сортодослщних станцiяx вiдповiдно 102,6 i 108,8 ц/га, Запорiзькому обласному державному цен^ експертизи сортiв рослин - 112Д ц/га. Придатна для вирощування в уах зонах Украни.
1нтенсивн1 або утверсальт. Започатковано створення цього типу сорпв академiком Литвиненком М.А. iз Селекцiйно генетичного iнституту. Заосновними господарсько-цшними морфоагробiологiчними ознаками i властивостями вони е пром1жними мiж високоiнтенсивними i нашвштенсивними. Характеризуються оптимальною висотою (90-105 см), яка забезпечуе
високу урожайнють i стiйкiсть до вилягання та несприятливих умов зовнiшнього середовища. До цього типу вiдноситься найбшьша шльшсть сортiв, а саме: Вдала, Господиня, Крижинка, Подолянка, Херсонська безоста, Фаворитка, Писанка, Богдана, Шкошя, Селянка, Столична, Скарбниця, Землячка, Супутниця, Свгганок 1, Ясочка та iншi.
За високого генетичного потенцiалу (90-100 ц/га) та добрих пристосувальних властивостях здатш формувати високу врожайнiсть як за доброго агротехнолопчного процесу, так i за умов нижчого рiвня господарювання. Забезпечують досить значний нижнiй пор^ продуктивностi в гiрших умовах та при несприятливих i екстремальних факторах чи недостатньому ресурсному i технолопчному забезпеченнi. Iнтенсивнi сорти добре реагують на пiдвищенi агрофони, внесення добрив, штенсивш технологи. Але на вiдмiну вiд високоiнтенсивних сортiв менш вимогливi до попередник1в, !х можна виавати як пiсля кращих, так i пiсля задовiльних.
Сорти третього типу - натвттенсивнг, мають нижчий (80-90 ц/га) потенцiал продуктивностi, але володшть максимально виявленими адаптивними властивостями. Вони вищi (100-115 см), меншестiйкi до вилягання. Ввдзначаються високою агроекологiчною пластичшстю, морозо- i зимостiйкiстю, посухостiйкiстю, кращою кущистютю та регенерацiйною здатнiстю шсля перезимiвлi.
До ще! групи можна вщнести сорти Одеська 267, Донецька 48, Диканька, Миронiвська 66, Елет, Харк1вська 105, а iз нових Апогей Луганський, Нацюнальна, Шестопалiвка, Почесна, Сшжана та iншi (табл. 2).
Таблиця 2
Морфологiчнi властивостi нашвштенсивних сортiв пшеницi озимо!
Назва сорту Рк Зона Висо Стшшсть Зимо Яшсть Максималь -
реест та до виля- стш на вро-
рацil рос лин гання бал шсть жаинють, ц/га
1 2 3 4 5 6 7 8
Апогей 2006 СЛ в 3-5 в.с с 87,4
Луганський
Диканька 2005 Л с 5-7 в.с с 82,0
Донецька 48 1997 СЛ с 4-5 в.с ц 98,3
Донський 2006 СЛ с 3-5 в.с с 84,3
сюрприз
Елепя 2003 ЛП с 3-5 в.с ц 94,2
Продовження таблиц 2
1 2 3 4 5 6 7 8
Мирошвська 66 2000 П с 4-5 с ц 83,6
Нацiональна 2005 ЛП в 3-5 в.с-п ц 76,9
Одеська 267 1997 СЛ с 4-5 в.с с 100,3
Повага 2003 СЛ П с 5-7 в.с с 102,4
Росинка 2007 С с 5-7 с-в.с с 81,3
тарасiвська
Свiтанок 1 2006 СЛ с 5-7 в.с с 93,6
Сшжана 2004 ЛП в 4-5 п ф 95,1
Харк1вська 105 2001 Л с 4-5 в.с ф 87,0
Шестопал1вка 2007 СЛ с 5-7 в.с с 100,8
Примiтка:
Висота рослин: в-високоросла, с-середньоросла, н-низькоросла;
Зимостшшсть: с-середня, в.с-вищесере дня, п-пiдвшцена;
Як1сть: с-сильна, ц-цшна, ф-фiлер.
Напiвiнтенсивнi сорти здатш формувати високу урожайнiсть при сiвбi як в оптимальнi так i пiзнiшi строки, за рахунок кращо! регенерацшно! здатностi до кущiння у ранньовесняний перiод. Пiзнi строки бувають iз-за органiзацiйних причин або внаслвдок осiннiх посух, коли верхнiй шар грунту сухий i провести авбу у визначенi строки неможливо. У таких випадках краще сiвбу проводити сортами напiвiнтенсивного типу, а саме: Одеська 267, Елепя, Сшжана, Донецька 48 або сортами дворучками - Хуторянка i Зимоярка.
Цшними виявились дослiдження по впливу рiвнiв агрофону на продуктивнiсть нових сортiв пшениц (табл. 3).
Таблиця З
Урожайнiсть новозареестрованих i перспективних сортiв озимо! пшеницi на рiзних агрофонах, ц/га
Сорта Високий Низький Зниження
агрофон, агрофон, проти високого
штенсивна звичайна агрофону, %
технолопя технолопя
1 2 3 4
Середньоросл1
Батько 87,6 46,0 47,5
Продовження таблицi 3
1 2 3 4
Богдана 82,7 44,2 46,6
Господиня 86,0 44,9 47,8
Зразкова 85,2 50,9 40,2
Росинка 60,3 50,0 17,1
Скарбниця 95,0 54,0 43,2
Снiгурка 71,5 55,4 22,5
Фаворитка 100,6 54,1 46,3
Середне 83,6 49,9 40,3
Короткостебловi i напiвкарликовi
Вгга 87,9 52,5 40,3
Володарка 96,2 62,1 35,4
Аналог 86,4 48,7 43,6
Золотоколоса 89,8 57,2 36,3
Краснодарська 99 93,6 50,6 45,9
Попелюшка 79,4 48,5
Смуглянка 106,1 62,0 41,6
Хуторянка 92,6 40,2 56,6
Середне 91,5 46,2 49,5
Одержат дат дали змогу виявити, що на високому агрофонi значну продуктившсть формували бiльшiсть короткостеблових сортiв, у першу чергу, Володарка, Краснодарська 99, Смуглянка, Хуторянка, з помiж середньорослих Скарбниця i Фаворитка.
На низькому агрофонi вищою урожаИнiстю вiдзначались середньоросл1 сорти, серед них Скарбниця, Фаворитка i Снiгурка, серед низькорослих Смуглянка, Володарка i Золотоколоса. УрожаИнiсть середньорослих сорпв на низькому агрофонi зменшилась на 40,3, а низькорослих - 49,5 %.
Дослвдження при застосуванш iнтенсивних технологiй дають змогу на високих агрофонах виявити високоiнтенсивнi сорти та 1х генетичний потенцiал, а на низькому агрофош i звичайних агротехнологiях - сорти з добрими пристосувальними властивостями.
На продуктившсть посiвiв великий вплив мали адаптивш властивостi, стiйкiсть сортiв до стресових явищ, як1 характеризують здатшсть рослинних органiзмiв повноцiнно здiйснювати сво! основнi життевi функци в несприятливих умовах зовнiшнього середовища. У рiзних грунтово-кл1матичних умовах такими стресами можуть бути посухи, суховп, несприятливi умови зимового перюду, етфиотп хвороб тощо. Стшшсть сортiв озимо! пшеницi до цих факторiв у
великш мiрi залежить ввд агроекологiчних умов, вологозабезпечення, як1 створюються вiдповiдними рiвнями агрофонiв. Виходячи iз цього вивчення адаптивних властивостей на високому i низькому агрофонах е досить актуальним.
Дослiдження засввдчили, що кожному сорту притаманний певний рiвень стiйкостi до несприятливих умов i стресiв. Останнiми роками у Реестр сортiв i випробуваннi зросла шльшсть сортiв з шдвищеною i доброю зимостiйкiстю. На високих агрофонах доброю зимостшшстю ввдзначались сорти Дрiада 1, Снiжана, Копил1вчанка, Астет, Почесна, Ласуня, Попелюшка, Антонiвка, Gднiсть, Царiвна, Вдала, Володарка, Апогей Луганський, Свгганок 1, Богдана, Либвдь, Скарбниця, Ювшейна 100, Вiта, Гл1бовчанка, Зразкова, Лист 25, Хуртовина, Аналог, Шкошя, Подолянка, Харус та шшг Зимостiйкiсть сорпв на низьких агрофонах була на 5-8% нижчою.
Разом з тим, у Реес^ е сорти iз генетично обумовленою середньою та низькою зимостшшстю. Це таю як Вжтор1я одеська, Донецька 46, Доля, Безоста 1, Комплiмент, Нела, Ларс, Фарандоль, Красота. Вони в несприятливi для перезимiвлi роки можуть гинути або сильно зрвджуватись. Тому, щоб не ризикувати, таи сорти краще не виавати.
В основних зонах вирощування пшеницi озимо! в Укра!нi краще культивувати сорти iз зимостiйкiстю не менше 6-ти бал1в або п, що при нормальному загартуваннi витримують критичну температуру на глибинi вузла кущшня 17,5-18°С.
Вивчено вплив норм виаву на продуктивнiсть сортiв озимо! пшенищ. Сорт Ремеслiвна за норми виаву 3,0 млн схожих зерен на гектар формував урожайнiсть 89,5, а за 6 млн - 110,5 ц/га, Смуглянка - вщповщно 101,1 i 115,2 ц/га, Фаворитка найвищу урожайшсть забезпечив за норми виаву 4,0 млн насшин - 114,3, Володарка за 3,0 млн - 100,6, а Кiрiя за 6,0 млн - 92,3.
Сортодослвдними станщями рiзних зон вивчено i встановлено оптимальнi строки авби сортiв озимо! пшеницi. У Степу оптимальний строк сiвби сортiв Селянка, Лузашвка одеська, Херсонська безоста, Куяльник, Колумб1я, Зустрiч припадае на 25 вересня; Подолянка, Прiма одеська, Ятрань 60 - 30 вересня. За даними Долинсько! сортодослвдно! станцi! сорти Леля, Знахвдка одеська та Шкошя вищу урожайнiсть формували за авби 15 вересня.
У лiсостеповiй зош за дослвдженнями Центру сортознавства та сортовивчення новi сорти Володарка, Дрiада 1, Смуглянка, Трипiльська, Фаворитка, Хуторянка вищу урожайшсть формували при сiвбi 20-30 вересня. Даш Ковельсько! сортостанцп сввдчать, що сорти Пол1ська 90, Мирич, Херсонська безоста, Перлина Лкостепу
зо
перевагу мали за авби 25 вересня. Нами встановлено, що у зв'язку з глобальним потепл1нням оптимальнi строки авби пшениц озимо! в уах зонах Укра!ни доцiльно змiстити в сторону шзшших на 8-10 дiб ввд тих, що були встановлеш ранiше.
Проведенi пiсляреeстрацiйнi дослiдження сприяють поповненню лiмiту знань про сорти, глибшому i всесторонньому вивченню !хшх морфоагробiологiчних ознак i властивостей, видшенню групи сортiв за генетичним потенщалом, строками дозрiвання, адаптивними властивостями, стшшстю до несприятливих i стресових факторiв, реакцieю на ресурсне забезпечення, добиранню кращ<
взаемодоповнюючих сортiв, рацiональному розмщенню !х у сiвозмiнi та сiвбi в оптимальнi строки.
У даний час шсляреестрацшне сортовивчення в системi сортовипробування проводиться на одному попереднику, причому в методичних рекомендацiях не зумовлено на кращому чи гiршому. На практищ бувае, що рiзнi заклади експертизи проводять досл1ди не на однакових попередниках, подекуди - гiршому i низькому рiвнi агротехнологiчного забезпечення. Внаслвдок чого одержують данi, якi важко спiвставляти й узагальнювати, урожайнiсть бувае надто низькою, навiть меншою, шж у господарствах вiдповiдних зон. Це призводить до одержання необ'ективних або спотворених даних. Тому шсляреестрацшне сортовивчення варто проводити не на кращому чи пршому попередниках, коли внесения добрив швелюе результат, а на високому агрофонi з впровадженням штенсивних технологiй, а ще лiпше (де е можливють) - на двох рiвнях агрофонiв: низькому i високому.
Потребують обговорення й уточнення кшьшсть сортiв, як1 вивчаються. У даний час у програму дослiджень включають усi сорти, зареестрованi останнi п'ять рошв* незалежно ввд рекомендовано! зони. Таким чином набираеться до 80-100 сорпв i бiльше. Глибоко i всебiчно дослiдити !х важко, та в цьому не мае необхвдносп. Краще вивчати сорти, як1 занесет в Реестр протягом останнiх трьох- чотирьох рок1в i лише п з них, як1 рекомендованi для ввдповщних зон. Варто в програму включити також сорти-нацiональнi стандарти, найпоширенiшi сорти в регiонi, а також сорти-шедеври вiтчизняно! i заруб1жно! селекцш, якими е Миронiвська 808, Укра!нка 0246, Безоста 1, Одеська 51, Одеська 267, Альбатрос одеський, Смуглянка, Подолянка, тощо. На замовлення защкавлених мiнiстерств, вiдомств, науково-дослвдних установ, виконавчих органiв влади, обласних управлiнь альського господарства, громадських органiзацiй, керiвникiв господарств i фермерiв можна включати й iншi сорти. Таким чином може набратися 30-40 сорпв.
Варто помiркувати i про площу дшянок. У даний час вона становить 100м2 в одному повторенш. За розмiрами така ж, як 1 в дослвдах на придатнiсть до поширення, лише без повторень. У такому вигляд! д1лянки не справляють враження при огляд1. В цьому вiдношеннi вони програють демонстрацiйним полям деяких комерцiйних структур. За розм1рши д1лянки мають бути р1зних титв:
- тип А (мал дшянки), облжова площа 200м2, без повторень, для вах сорт1в, включених у програму пiсляреестрацiйних дослвджень першого року, розм1ри можуть бути 3,0м х 66,6м, 3,2 х 62,5 м тощо;
- тип Б (середш д1лянки), облжова площа 600-1000м2, для 4-5-ти найпоширешших сорт1в у зош. Розм1ри можуть бути 7,2 х 100; 10,8 х 90; 10,8 х 70 метрiв;
- тип В (велика д1лянки), з площею 1,0-2,0 гектари i бiльше (дшянки розмноження) для 2-3 -х найперспектившших сорт1в для в1дпов1дно! зони чи регюну.
Тип д1лянок вибирають на розсуд керiвники закладу експертизи сорпв рослин. Одночасно може бути один або ва три типи д1лянок. Поавна ширина i довжина вах титв д1лянок мае узгоджуватись 1з шириною захвату сшьськогосподарських машин i технiки, як1 застосовують при с1в61, догляд1 за поавами та збиранш врожаю. У науково-дослвдних сiвозмiнах шсляреестрацшного сортовивчення центральну дорогу м1ж полями бажано заавати багаторiчними злаковими травами або асфальтувати, кожну д1лянку зробити легкодоступною i зручною для огляду.
Важливе значения мае ст1йк1сть сорпв до хвороб i шк1дник1в. 1мунолопчна оцiнка сорт1в у дослвдах на придатшсть до поширення проводиться на фош захисних заходiв [1]. За дотримання доз i строив обробки пос1в1в системними препаратами забезпечуеться досить високий ступ1нь пригнiчення або знищення збуднишв хвороб. За таких умов вивчити пор1вняльну оц1нку ст1йкост1 сорпв до хвороб у природних умовах в межах одного дослщу неможливо. Його можна вир1шити в шсляреестрацшному сортовивченнi, не обробляючи пос1ви на половин! д1лянки, що дасть можливють виявити генетично ст1йк1 сорт1, а на другш половин! пос1ви обробляти пестицидами, що дозволить дати 1мунолог1чну оцшку сортам на фон1 х1м1чного захисту, вивчити ефективнiсть останнього i досл1дити !х генетичний потенцiал.
Висновки. Пiсляреестрацiйне сортовивчення дае можлив1сть дозволяе глибоко i всебiчно досл1дити морфоагробюлопчш ознаки i властивостi сорт1в тсля !хньо! реестрацИ, доповнити каталоги додатковими ведомостями про сорти, провести розмщення сорт1в у вузьких агрокл^матичних тдзонах, як це було при районуванш i
таким чином л1кв1дувати прогалину яка yтворилaся при переxодi в1д рaИонyвaиия до реестраци сорт1в. На цш основ! впровадити системy до6ору крaщиx взаемодоповнюючт сорт1в, ефективне використання нaявниx сортовиx ресyрсiв, що мусить забезпечити зростання yрожaйностi i стaбiлiзaцiï виробництва продовольчого зерна на високому р1вн1
Для тдвищення ефективностi i впливу шсляреестрацшного сортовивчення на формування сортовиx ресурав доц1льно:
- вивчення сорт1в проводити на двоx рiвияx aгрофонiв: високому, за штенсивними теxнологiями, i низькому - тсля гiршиx попередник1в та внесенш добрив на р1вш господарств зони;
- впровадити дослвдш дшянки трьоx титв, збшьшивши розм1р обл1ково1' частини: тип А - 200, тип Б - б00-1000м2, тип В - 1-2 гектари;
- зменшити к1льк1сть сорт1в у сортовивченш, у програму включити зaреeстровaнi сорти протягом трьоx-чотирьоx остaннix рок1в для в^тав^н^ грyнтово-клiмaтичниx зон, нац1ональн1 стандарта, найб1льш поширен1 сорти в зон1 та сорти-шедеври вггчизняно1' селекци;
- для виявлення сорт1в стiйкиx чи толерaнтниx до основниx xвороб на половиш кожно1' д1лянки зaxиснi зaxоди не проводити;
- у програму досл1джень включати також вивчення основнт елемент1в сортово1' aгротеxнiки - строк1в с1вби, норм вис1ву та iншиx aгротеxнiчниx прийом1в.
Використана лiтература:
1. Методика державного сортовипробування сiльськогосподaрськиx культур //Зернов1, круп'ян1 та зернобобов1. - К.-2001.-С. 4-1б.
2. Андрющенко А.В. Методичн1 рекомендацп з шсляреестрацшного вивчення сорт1в рослин // Матер1али науково-практично1' конференцй' „Правов1, науков1, ф1нансово-економ1чн1 засади удосконалення д1яльност1 державно1' системи оxорони прав на сорти рослин (14-16.П.2005р.) - К.: 2005. - С. 35-43.
3. Ул1ч Л1. П1сляреестрац1йне сортовивчення - основа сучасного насшництва, зор1ентованого на ринок //Насшництво - 2005. -№ 1.- СЛ 922.
УДК 631.526.32
yíÍ4 Л. I., yíÍ4 О. Л. Ефективн1сть шсляреестрацшного сортовивчення пшениц1 озимо1' //Сортовивчення та оxоронa прав на сорти рослин. К., 2007. - № 5. - С. 23-34.
Встановлено, що пiсляреeстрацiйне сортовивчення сприяе глибшому i всебiчнiшому дослiдженню морфоагробiологiчних ознак i властивостей сортiв, формуванню нацюнальних сортових ресурсiв на основi добору взаемодоповнюючих сортiв для пiдзон i регiонiв. Дослiджено вплив рiвня агротехнологш на продуктивнiсть рiзних типiв сорпв пшеницi озимо!. Обгрунтовано доцiльнiсть проведення шсляреестрацшного сортовивчення на двох рiвнях агрофонiв, оптимiзацi! програми дослвджень, розмiрiв дослiдних дiлянок, диференщацп захисних заходiв проти хвороб.
Ключовi слова: сорт, шсляреестрацшне сортовивчення, пшениця озима, агрофони, урожайнiсть i продуктивнiсть пшениць.
УДК 631.526-32
Улич Л.И., Улич А.Л. Эффективность послерегистрациокного сортоизучения пшеницы озимой//Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. К., 2007. - № 5. - С. 23-34.
Установлено, что послерегистрационное сортоизучение позволяет глубже и всестороннее исследовать морфоагробиологические признаки и свойства сортов, формировать национальные сортовые ресурсы на основании подбора взаимодополняющих сортов для подзон и регионов. Исследовано влияние уровня агротехнологий на продуктивность разных типов сортов пшеницы озимой. Обосновано целесообразность проведения послерегистрационного сортоизучения на двух уровнях агрофонов, оптимизации программы исследований, размеров опытных делянок, дифференциации защитных мероприятий против болезней. УДК 631.526.32
Ulich L., Ulich О. Efficasy of the Post-registration Variety Research of Winter Wheat //Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К.. 2007 -№ 5. -С. 23-34.
It has been found that post registration variety studying facilitates deeper and overall research of the morphological, agricultural, and biological characteristics and properties of the varieties, as well as it allows to generate national variety resources, based on the selection of complementary varieties for narrow zones and regions. Influence of the agricultural technologies on productivity of different winter wheat types has been studied. Expediency of the post-testing variety studying on two levels of agricultural backgrounds, optimization of the research program, of the research plot areas, diversification of the protective measures against diseases, have been explained.
