CC BY
16УДК: 631.526.32: 633.11 "324"
ВДОСКОНАЛЕННЯ ДОСЛ1ДЖЕННЯ СОРТ1В ОЗИМО1 ПШЕНИЦ1
Л.1. Ул'!ч, кандидат сльськогосподарських наук Центр сортознавства та сортовивчення Укранського '¡нституту експертизи сорт 'в рослин
Вступ. Пщвищення врожайносД якост зерна i прибутковост однieT з найпоширенiших i найцiннiших зернових культур - озимоТ пшениц -залишаеться ключовою проблемою для всього народногосподарського комплексу УкраТни. Завдяки бюлопчним властивостям генетичний потенцiал qie'T культури надзвичайно великий, про що свщчать рекорднi врожаТ на сортодослщних станцiях та в окремих господарствах.
Завершальним етапом селекцiйного процесу зi створення нових сортiв е державне сортовипробування. Щороку в його системi випробовуеться велика кiлькiсть сортiв озимоТ пшеницi. У цьому роцi Тх приблизно 150. Провести Тхню квалiфiкацiйну експертизу на належному науково-методичному рiвнi у найкоротшi строки оцiнити, в^фбрати тi, що мають переваги за продуктивною чи iншими господарсько корисними ознаками i властивостями для занесення до Державного реестру сор^в рослин, придатних для поширення в УкраТн (далi - Реестр) та правовоТ охорони, е важливим завданням закладiв експертизи. Особлива увага звертаеться на виявлення конкурентоспроможних сор^в, якi за комплексом властивостей мають сприяти товаровиробникам не ттьки в пiдвищеннi врожайносл та полiпшеннi якостi зерна, але й забезпеченн одержання прибутку.
Стан проблеми. Нова генераця сортiв озимоТ пшеницу створених украТнськими селекцiонерами, вщзначаеться не тiльки винятковим генетичним потенцалом i рекордними врожаями, але й високими продовольчими якостями зерна, адаптивними та Ышими господарсько цЫними властивостями. Так, у 1993 р. на Юровоградсьюй сортодослщнм станцiT в конкурсному сортовипро-буваннi по пару 12 сор^в пшеницi озимоТ сформували врожайнють понад 100 ц/га, половину з них було занесено до Реестру (Вимпел одеський - 103,3 ц/га, Одеська 161 -104,7, 1ваывська остиста - 101,1, Одеська 162 - 105,1, Одеська 265 - 105,4, Спартанка - 108,5 ц/га). Сорок сор^в досягли врожайносп вщ 90 до 100 ц/га. Пюля еспарцету, як попередника, врожайнють понад 100 ц/га мал и шють сор^в
83
пшени^ озимо!, а Одеська 162 -110,6 ц/га.
У 2004-2005 рр. рекорды врожа' одержано на Манькiвськiй сортодослщнм станцп по сидеральному пару, 6 сор^в пшеницi озимо' (Балювська, Смуглянка, Фарандоль, Попелюшка, Краснодарська 99, Золотоколоса) сформували врожайысть вiд 104,1 до 117,3 ц/га. У Центрi сортознавства та сортовивчення в 2004- 2005 рр. у сор^в Володарка, Реме^вна, Фаворитка, Смуглянка, Золотоколоса i Триптьська пiсля кращих попередникiв урожайнiсть сягала 100,6-115,2 ц/га. Сорти Смуглянка та Золотоколоса у вах зонах державного сортовипробування встановили рекордну врожайнють - 115,2 i 117,3 ц/га вщповщно.
Новi сорти, занесенi до Державного реестру сор^в рослин, придатних для поширення в УкраTнi, характеризуються рiзними морфоагробiологiчними властивостями, реакцiею на умови вирощування, виробничо-господарською орiентованiстю. Серед них е рiзнi за висотою, Ытенсивыстю, строками достигання, стiйкiстю до хвороб i шкiдникiв, адаптивнiстю тощо.
Тема. Дослiдження властивостей нових сортiв вщзначаються особливою актуальнiстю i мають практичну цЫысть.
На нинiшньому етапi розвитку агропромислового комплексу в умовах ресурсного дефщиту i фiнансових труднощiв багатьох реформованих i новостворених приватних, фермерських i iнших господарств порушено класичн сiвозмiни. У деяких з них впроваджують короткоротацiйнi структури посiвiв, а подекуди ними взагалi нехтують. У таш ситуацп значення випробування i добору сортiв для одержання високо! продуктивностi значно зростае, тобто для рiзних категорiй господарств потрiбнi рiзнi сорти.
Матерiали дослiдження. Поява сор^в з принципово новими характеристиками, рiзним рiвнем iнтенсивностi i реакцп на умови вирощування, адаптивности строками достигання вимагае вдосконалення методики й оргаызацп сортодослщження. Щоб виявити основнi морфоагробюлопчы властивостi випробовуваних сортiв, провести !хне групування за рiвнем генетичного потен^алу, iнтенсивнiстю, реакцiею на умови господарювання, оцiнити за стiйкiстю до чинниюв середовища, хвороб i шкiдникiв, безумовно, потрiбно змiнити ставлення до випробування сор^в. Варто проводити рiзноплановi дослщження сортiв на рiзних агрофонах. У даний час випробовування сор^в проходить по рiзних попередниках (лiпшому i гiршому). Проте варто враховувати окремi нюанси.
Результати i !хне обговорення. Критерiем у доборi сортiв для рiзних рiвнiв господарювання та агрофоыв е ступiнь Тхньо!
84
Ытенсивностк За цим чинником сорти можна подтити на дектька типiв - високоЫтенсивы, напiвiнтенсивнi та промiжнi або ушверсальш. Дослiдженнями встановлено, що до нових високоЫтенсивних сортiв вiдносяться Одеська 162, Смуглянка, Реме^вна, Володарка, ^я, Дрiада 1, Пошана, Лiона, Леля, Прiма одеська, Вдала, Краснодарська 99, Золотоколоса. Вони характеризуються високим потен^алом продуктивностi (понад 100 ц/га), полтшеними морфоагро-бiологiчними властивостями, широкою реак^ею на оптимiзацiю умов вирощування, е сильними або цЫними за якютю. Характеризуються низькорослiстю, мають товстiшу соломину, що зумовлюе високу стмкють до вилягання i спроможнiсть засвоювати рослинами вищi дози добрив. Сорти такого типу краще реалiзують потенцiал продуктивност на високих агрофонах, пiсля кращих попередниюв i за сприятливих умов зовышнього середовища. Вирощування мае супроводжуватися високою культурою землеробства i суворим дотриманням елемен^в новiтнiх агротехнологiй. Порушення агротехнiки позбавить технологи переваг, значно знизить продуктив-нiсть сортiв. Тому недопустиме розмщення високоiнтенсивних сортiв пюля гiрших попередникiв, недостатне забезпечення ресурсами.
НатвЫтенсивы сорти мають нижчий генетичний потен^ал продуктивностi, рослини сягають понад 105-110 см заввишки i мають добрi адаптивнi властивостi: вiдзначаються високою агроеколопчною пластичнiстю, морозо- i зимоспйкютю, посухостiйкiстю, кращою кущистiстю, регенерацiйнiстю пюля перезимiвлi. Сорти цього типу менше реагують на попередники i строки авби, мають преваги над сортами першого типу за розмщення пюля непарових i задовiльних попередникiв, агротехнолопчних вiдхилень i спрощень. Вони виявляють пщвищену стабiльнiсть урожайностi за рiзних погодних умов i стресових чинниюв середовища, але за рiвнем продуктивност поступаються сортам iнтенсивного типу. За розмщення на високих агрофонах, кращих попередниках i у сприятливих умовах вони схильн до вилягання. До цього типу можна вщнести сорти Одеська 267, Донецька 48, Апогей, Дон 93, Диканька, Мироывська 66, Елепя, Харювська 105 тощо.
Третм тип - промiжнi або уыверсальнк Литвиненко М.А. вiдзначае, що цей тип сор^в створено пiд впливом потреб виробництва i низки нов^ых селекцiйних розробок [1]. За основними господарськи цЫними морфоагробiологiчними ознаками i властивостями вони е промiжними мiж високоiнтенсивними i напiвiнтенсивними. Мають оптимальну висоту (90-105 см), забезпечують високу врожайнють i стiйкiсть до вилягання та несприятливих умов зовншнього
85
середовища. До цього типу вщноситься найбтьша кiлькiсть сортiв, а саме: Альбатрос одеський, Ыкожя, Селянка, Зустрiч, Дальницька, Повага, Крижинка, Подолянка, Херсонська безоста, Фаворитка, Писанка, Богдана, Скарбниця, Землячка одеська, Супутниця, Свiтанок 1, Ясочка та Ышк За високого генетичного потенцалу (90100 ц/га) та добрих адаптивних властивостей вони здатш формувати високу врожайнiсть як за високих технолога, так i в умовах нижчого рiвня господарювання, тобто за несприятливих i екстремальних чинниюв чи недостатнього ресурсного i технолопчного забезпечення. Сорти цього типу добре реагують на високi агрофони, внесення добрив, Ытенсивы технологiT, але, на вщмЫу вiд високоiнтенсивних сортiв, менш вимогливi до попередникiв.
Виходячи з цього, випробування сор^в доцiльнiше проводити не на двох попередниках (лтший i гiрший), а на двох рiвнях агрофону. Випробування сортiв на високому агрофон пiсля кращих попередниюв iз застосуванням новiтнiх агротехнологiй i добрив на заплановану врожайнiсть цтком закономiрне i дае змогу виявити генетичний потенцiал сортiв. Склад прших попередникiв по грунтово-клiматичних зонах не визначено, що ускладнюе узагальнення одержаних даних. ^м того, згщно з Методикою державного випробування сор^в рослин на придатнiсть до поширення в УкраTнi (Загальна частина) систему удобрення в авозмУ розробляють для кожноТ культури з урахуванням агрохiмiчних показникiв фун^в, бiологiчних вимог рослин, попередниюв i виносу елементiв живлення запрограмованим урожаем, проводять заходи захисту рослин вщ хвороб i шкiдникiв [2]. За дотримання цих вимог по обох попередниках створюються умови для росту i розвитку рослин, формування високоТ продуктивностi. Тобто, пюля кращого i гiршого попередникiв агрофони швелюються, дослiдження проводяться в кращих умовах.
Таким чином, за результатами експертизи для державноТ реестрацп в основному вщбирають високоiнтенсивнi сорти, орiентованi на максимальну продуктивнiсть. Вони реалiзують генетичний потенцiал лише в умовах високих агрофону та культури господарювання. Для оптимiзацiT умов вирощування таю сорти вимагають додаткових матерiально-технiчних ресурав, яких бракуе при нинiшнiй економiчнiй ситуацiT в бiльшоT частини товаровиробниюв. Випробовуючи лише в кращих умовах, важко добирати сорти з необхщними адаптивними властивостями, витривалi до екстремальних чинниюв довкiлля, якi можна було б вирощувати в середых i гiрших умовах, на низьких агрофонах, пюля
86
ненайкращих попередниюв. При таюй ситуацп селекцюнери орiентуються на селекцiю в основному високоЫтенсивних сортiв. Хоча останнi за низького рiвня агротехнологiчного забезпечення, спрощеннях i упущеннях в агротехнiцi, що нинi трапляються повсюди, можуть мати нижчi показники, нiж сорти промiжного чи напiвiнтенсивного типiв. Цi обставини свiдчать про необхiднiсть оргаызацп сортовипробування на рiвнях агрофонiв, а не по попередниках.
За Методикою проведення експертизи та державного випробування сор^в рослин зернових, круп'яних та зернобобових культур (1989, 2003 рр.) дослщы поави за необхщност обприскують ретардантами, при цьому обробку напiвкарликових сортiв не передбачено. Розробники положення Методики не врахували дуже важливих момен^в. Дмсно, ретарданти зменшують висоту i пщвищують стiйкiсть рослин до вилягання, ^ на перший погляд, можна було б погодитись на таке виршення питання. Проте, авторам Методики проведення експертизи та державного випробування сор^в зернових, круп'яних та зернобобових культур варто було б звернути увагу на те, що ретарданти, крiм зменшення висоти рослин, впливають на дуже важливi процеси росту, розвитку, формування продуктивносп рослин, а саме:
- апкальне домЫування, Ытенсивнють кущЫня, збтьшення кiлькостi стебел на одиниц площi та утворення вторинно! коренево! системи;
- диференцiацiю конусу наростання, продовження мiжфазних перiодiв, пiдвищення продуктивносп колосу;
- збiльшення тривалостi життедiяльностi асимiляцiйного апарату;
- адаптацiю до несприятливих умов.
Отже, застосування регуляторiв росту значно впливае на продуктивысть сорту i якiсть продукцп. Звщси виняток, застосування ретардантiв на однм групi сортiв е порушенням основного принципу едино! вщмЫносп, тобто рiвностi всiх чинникiв, за винятком того, що вивчаеться. Зважаючи на викладене, пропонуеться це питання Методики переглянути i виключити пункт про обробку посiвiв ретардантами групи середньо- i високорослих сор^в. За потреби обробляти поави всього дослщу.
Для одержання високо! продуктивностi важливе значення мае стмюсть сортiв до хвороб i шкiдникiв. Вiд них втрати врожаю можуть сягати понад 30-40% i бiльше. lмунологiчна оцiнка сортiв у державному сортовипробуванш здiйснюеться за Методикою, якою
87
передбачено застосування хiмiчного захисту вiд основних хвороб згщно з фiтосанiтарною обстановкою [3].
За дотримання доз i строюв обробки посiвiв системними препаратами забезпечуеться досить високий ступЫь пригычення або знищення збудникiв хвороб. Очевидно одночасно забезпечити одержання високо'1' продуктивносп на фонi хiмiчного захисту i порiвняльноT стiйкостi сортiв у межах одного дослщу неможливо. За таких умов виникае потреба вдосконалення методик виршення такого двоединого завдання.
Центр сортознавства та сортовивчення Украшського Ыституту експертизи сор^в рослин й 1нститут захисту рослин УААН провели з метою одержання об^ктивно! оцiнки спйкосл сортiв озимоT пшеницi до хвороб у природних умовах i на фон хiмiчного захисту у 2005 р. дослщження. Закладено дослiд пюляреестрацмного сортовивчення 61 сорту пшеницi озимо1 у чотирьох повтореннях облiковою площею 25 м2 кожне. У дослд в трьох повтореннях застосовували обробку посiвiв фунгiцидом тiлт, а в одному повторены (контроль) обробки не проводили. Дан дослщу наведено у таблицк
Таблиця
Вплив хiмiчного захисту на ураження хворобами сорт'т пшениц озимо)'
Хвороби
Показники септорюз борошниста бура септорюз
листя роса ¡ржа колосу
Ураження рослин, %: - на природному фон1 33,6 1,6 22,7 2,0
- за хинного захисту рослин 17,7 0,8 7,6 0,7
Б1олог1чна ефективнють, % 47,3 50,0 66,5 65,0
Аналiз даних бюлопчно1 ефективност свщчить, що на фонi хiмiчного захисту вiдбулося суттеве зниження ураження хворобами. Бюлопчна ефективнiсть хiмiчного захисту в значнм мiрi залежали вщ генотипу. Хiмiчний захист гальмуе розвиток хвороб незалежно вщ генетичноT спйкосл сортiв. Тому поеднання iмунологiчноT оцЫки сортiв у одному дослiдi з хiмiчним захистом вiд хвороб не зовам коректне.
Вихiд з такого становища можна здмснити двома шляхами.
Перший - по одному з агрофоыв (чи попередниюв) посiви проти
88
хвороб не обробляти, що дасть можливють виявити генетично спйк сорти до хвороб. Другий - закладати дослщ не в чотирьох повтореннях, як в Методик, а в п'яти. I в останньому захисн заходи не проводити.
Висновки.
1. Доцтьно внести корективи в iснуючi положення Методики державного сортовипробування озимо! пшеница запровадити випробування не по кращому i пршому попередниках, а на агрофонах згщно з розподiлом сортiв:
- високоЫтенсивний,
- напiвiнтенсивний,
- промiжний.
Трудомюткють i затрати коштiв при цьому не збтьшуються, тому що зам^ь випробування по двох попередниках, дослщження буде на трьох агрофонах, ктькють сортодослiдiв залишаеться тiею ж.
2. Вдосконалення оргаызацп та науково-методично! роботи з експертизи сор^в рослин мае сприяти об'ективнм оцiнцi дослiджуваних сор^в, виявленню сортiв з високим генетичним потен^алом, адаптивними властивостями i на цм основi формувати надiйнi сортовi ресурси, якi б забезпечували систематичне i стабiльне зростання продуктивностi, продовольчих якостей зерна i прибутковостi.
Використана л^ература:
1. Литвиненко М.А. Основнi вiхи науково-дослiдноT роботи в юторп вiддiлу селекцп та насiнництва пшениц // Збiрник наукових праць селекцмно-генетичного iнституту. - О., 2002. - Вип. 3. - С. 9-21.
2. Методика державного сортовипробування стьськогосподарсь-ких культур //Зернов^ круп'ян та зернобобовк - К., 2001. - С. 4-16.
3. Методика державного сортовипробування (загальна частина). - К., 2000. - Вип.1. - 100 с.
УДК: 631. 526.32: 633. 11"324"
Улiч Л.1. Вдосконалення дослщження сор^в озимо! пшеницi // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2006. - № 3.- С. 82-89.
Обфунтовано доцтьшсть проведення випробування сор^в пшениц озимо! в державному сортовипробуванн на двох агрофонах: високому за Ытенсивних агротехнолопй та низькому - характерному для бтьшост товаровиробникiв. Зроблено висновки стосовно доцiльностi внесення змiн до Методики з оцЫки стiйкостi сор^в до хвороб та обробки посiвiв ретардантами,
89
Ключовi слова: сорт, випробування, сортовипробування, пшениця озима, попередники, агрофони, морфорегулятори, iмунологiчна оцiнка, урожайнiсть, адаптивнiсть.
УДК: 631- 526.32: 633. 11 "324"
Улич Л.И. Совершенствование испытания сортов озимой пшеницы // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2006.- № 3. - С. 82-89.
Обосновано целесообразность изучения пшеницы озимой в государственном сортоиспытании на двух уровнях агрофонов: высоком - с применением интенсивных агротехнологий и низком -присущем большинству товаропроизводителей. Сделаны предложения о необходимости внесения изменений в Методику по оценке устойчивости сортов пшеницы озимой к болезням и обработке посевов ретардантами.
УДК: 631. 526.32: 633. 11 "324"
Ulich L. То improve the examination of winter wheat varieties // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2006. - № 3. -С. 82-89.
The expediency of winter wheat varieties examination in the state variety examination is proved at two levels of agricultural backgrounds: at high level - in the presence of intensive agro technologies and at low level, which is typical for majority of producers. Conclusions have been made under the expediency of improvement and making changes to the Guidelines on evaluation of varieties resistance to diseases and crop tillage with a help of retardants.
