CC BY
11объекты культурного наследия; формирование унифицированных подходов к толкованию категорий «памятник» и «культурные ценности (древности)», а также связанных с незаконным осуществлением археологических раскопок и кладоискательства.
Таким образом, в указанных источниках права уже был создан абрис будущего института уголовной ответственности за посягательства на сохранность археологического наследия России.
Литература
1. Вершков В. В. Уголовная ответственность за невозвращение на территорию Российской Федерации предметов художественного, исторического и археологического достояния народов Российской Федерации и зарубежных стран: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. М., 2005.
2. Клебанов Л. Р. Уголовно-правовая охрана культурных ценностей: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук. М., 2012.
3. Полное собрание законов Российской империи. Собр. 1-е. 1830. Т. 5.
4. Сборник Императорского Русского исторического общества. Вып. 11. СПб., 1873.
5. Медведев Е. В. Уголовно-правовая охрана культурных ценностей: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Казань, 2003.
6. Калининская Я. С. Уголовная ответственность за уничтожение или повреждение памятников истории и культуры: автореф. дис. . канд. юрид. наук. М., 2008.
7. Мартышева О. М. Уголовная ответственность за уничтожение или повреждение объектов культурного наследия и культурных ценностей. Омск 2015.
8. Законодательство Петра I. М., 1997.
9. Охрана культурного наследия России, XVII-XX вв.: хрестоматия [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://russist.rU/biblio/chrestom/0.htm. (дата обращения: 2 июня 2019 г.).
10. Полное собрание законов Российской империи. Собр. 1-е. 1830. Т. 8.
11. Николаева Н.С. Роль археологической комиссии в формировании музейных собраний во второй половине XIX в. // Вопросы музеелогии. 2013. № 2 (8).
12. Полное собрание законов Российской империи. Собр. 1-е. 1830. Т. 1. № 794. С. 1373-1374.
13. Медведев Е. В. Указ. соч.
14. Афонин И. Б. Уголовно-правовая охрана культурных ценностей: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. М., 2005.
15. Новое уголовное уложение, Высочайше утвержденное 22 марта 1903 года. СПб.: Изд. В.П. Анисимова, 1903. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://library6.com/books/553030.pdf (дата обращения: 16 июля 2019 г.
ДЕЯК1 ДЕТЕРМ1НАНТИ РОЗГОЛОШЕННЯ ДЕРЖАВНО1 ТАСМНИЩ
Серййчук В.В.
астрант кафедри кримшального права, кримiнологii, цивыьного та господарського права
ВНЗ «Нацюнальна академiя управлiння»
SOME DETERMINANTS OF THE DISCLOSURE OF STATE SECRETS
Serhiichuk V.
Postgraduate student of the Department of Criminal Law, Criminology, Civil and Commercial Law of the
National Academy of Management
АНОТАЦ1Я
У статп проаналiзовано визначення поняття детермшант, проаналiзовано детермшанти злочинносл, як загального поняття, розкрито деяш детермшанти дослвджуваного злочину, а саме злочину, передбаче-ного статтею 328 Кримшального кодексу Укра!ни щодо розголошення державно! таемнищ. Визначено, що вщповщно до статистично! шформащ! збшьшився рiвень злочинносл у частиш вчинення кримшального правопорушення щодо розголошення державно! таемнищ, обумовленого початком антитерористично! операщ! в Украшг
ABSTRACT
The article is analysed the definition of determinants, analysed the crime determinants as a general concept, is revealed some determinants of the investigated crime, namely, the crime set out in the Article 328 of the Criminal Code of Ukraine - the disclosure of state secrets. It was concluded that according to the statistical information, the number of committed crimes disclosure of state secrets has been increased since the beginning of the anti-terrorist operation in Ukraine.
Ключовi слова: детермшзм, детермшанти злочинносл, розголошення, статистична шформащя, державна таемниця.
Keywords: determinism, determinants of crime, disclosure, statistical information, state secret.
Постановка проблеми. Проблема визначення причин та умов злочинносп надзвичайно важлива. Вщповщно до статгi першо! Кримiнального кодексу Укра!ни, укра!нський закон про кримiнальну вiдпoвiдальнiсть мае сво!м завданням правове за-безпечення охорони прав i свобод людини i грома-дянина, власнoстi, громадського порядку та гро-мадсько! безпеки, довкшля, кoнституцiйнoгo устрою Укра!ни вiд злочинних посягань, забезпечення миру i безпеки людства, а також запoбiгання злочи-нам.
Згiднo iз статтею 50 Кримiнальнoгo кодексу Укра!ни, покарання мае на метi не тшьки кару, але й виправлення засуджених, а також запoбiгання вчиненню нових злочишв як засудженими, так i iн-шими особами.
Дoслiдження причин та умов злочину передба-ченого статтею 328 Кримшального кодексу Укра-!ни, а саме розголошення державно! таемницi, е особливо актуальним, оск1льки мае вагоме теорети-чне та практичне значення у запoбiганнi вчиненню нових злочишв.
Анат останшх дослiджень i публшацш. Ок-ремi питання аналiзoванo! проблеми дослщжува-лись 1.Г. Богатирьовим, А.М. Бойко, Б.М. Головш-ним, С.Ф. Денисовим, Ю.Б. Курилюком, О.М. Лит-виновим, Ю.В. Нiкiтiним, О.С. Стеблинською, £.Л. Стрельцовим та iншими науковцями.
Метою статт е визначення деяких детермша-нтiв злочину, передбаченого статтею 328 Кримшального кодексу Укра!ни, для розробки ефективних захoдiв щодо його запoбiгання.
Виклад основного матерiалу. Для комплексного аналiзу детермшанпв розголошення державно! таемницi варто прoаналiзувати саме визначення зазначеного поняття.
Детермiнiзм це фiлoсoфське вчення про уш-версальний дiалектичний взаемозв'язок i взаемозу-мoвленiсть предметiв i явищ природи та суспшьс-тва, що утворюють цiлiснiсть оточуючого свiту, за-безпечують його змiни та розвиток. Оточуюча дiйснiсть надзвичайно рiзнoманiтна. Кожен предмет чи явище мае багато властивостей, як1 вони ро-зкривають через зв'язок i взаемодш з iншими предметами, явищами. Так1 взаемозв'язки i взаемoдi! характеризуются численною мережею вiднoсин мiж предметами, явищами матерiальнoгo i духовного (идеального) свiту, що вiдoбражаються свщо-мiстю людей, перетворюються у внутршню лoгiку мислення i втiлюються у цшеспрямованш дiяльнo-стi. При взаемодп вказаних oб'ектiв ввдбуваеться oбмiн матерiею, енергiею та iнфoрмацiею, що у ш-нцевому пiдсумку призводить до появи нових та змши юнуючих явищ природи i суспiльства. Похщ-ним поняттям вiд детермiнiзму е детермша^, що рoзумiеться як пвдпорядкований об'ективним законам природи i суспiльнoгo розвитку складний про-цес породження, замовлення, взаемних трансфор-мацш i динамiчних змiн явищ, процеав, пoдiй та станiв оточуючо! дшсносп. У прoцесi детермiнацi! вiдбуваеться безперервне ввдтворення й оновлення рiзних форм життя, типiв вiднoсин, класiв явищ i
процеав. Кримшолопчна детермiнацiя е рiзнoви-дом сощально! детермiнацi!. Вона пояснюе законо-мiрний розвиток i взаемозв'язок суспiльнoгo буття iз суспiльнoю свiдoмiстю через ввдносини м1ж людьми, рiзнi види дiяльнoстi, у тому числi злочин-но! [1, с. 106].
Детермiнантoм е будь-яка причина або така, що передуе умова чи зааб [2, с. 289]. Причини - це п чинники, якi породжують злочиннють, як свiй на-слiдoк. Що ж до умов, то вони безпосередньо не породжують злочиннють, але - вщкривають шлях для ди причин, полегшують настання суспшьно небез-печних наслiдкiв. Умовами виступають всiлякi не-дoлiки в управлшськш та oрганiзацiйнiй дiяльнoстi рiзних галузей господарства i державного апарату [3, с. 40].
Вчення про детермшанти злочинносп нале-жить до одного з найскладшших i найактуальнiших у кримшологп [4, с. 39]. Його важливють обумов-люеться тим, що в разi розкриття причин злочинно-стi у сучасному суспiльствi з'явиться можливють розробити та здiйснити ефективш заходи !! запобь гання [5, с. 89].
Отже, необхвднють визначення детермшант злочину передбаченого статтею 328 Кримшального кодексу Укра!ни - розголошення державно! таем-нищ, викликана встановленням причин та умов, що породжують вчинення зазначеного кримшального правопорушення, з метою здшснення в подаль-шому ефективних захoдiв його запoбiгання.
Як вiдмiчае Ю.Б. Курилюк, злoчиннiсть детер-м^еться цiлим комплексом умов, що мають сво! причини [6, с. 56]. Це, як правило, сощально-еконо-мiчнi, сoцiальнo-пoлiтичнi, суспiльнo-управлiнськi процеси i явища бшьш високого рiвня [7, с. 212].
Ввдомий iталiйський кримiналiст класичного напрямку Д.Д. Рoманьoзi неодноразово звертався до з'ясування причин злoчиннoстi. Вш пoдiляе !х на чотири групи: «Найбшьш загальнi та oснoвнi причини злочишв, зводяться до таких груп: 1) до браку засoбiв iснування; 2) до недoстатнoстi виховання; 3) до недoстатнoстi передбачливoстi; 4) до недоль к1в юстицi!. Перша група причин - екoнoмiчнoгo характеру, друга - морального, а третя i четверта -полгтичного» [3, с. 45].
У сoцiальнo-екoнoмiчнiй сферi можна видь лити основш кримiнoгеннi детермiнанти, ними е: екoнoмiчна криза, ввдносна бiднiсть населення, без-рoбiття, включаючи приховане, сoцiальна нерiв-нiсть, несфoрмoванiсть iнститутiв ринково! еконо-мiки, негативний вплив урбанiзацi! (схожа ситуа^ у великих мегапoлiсах бшьшосп держав свiту), зро-стання нелегально! м^аци [8, с. 107].
У сощально-полггичнш сферi кримiнoгенними детермiнантами е: величезна кoрупцiя, масoвi випа-дки порушення закoнiв посадовцями рiзнoгo рiвня (включаючи вище пoлiтичне керiвництвo), безвщ-пoвiдальнiсть влади i ввдчуження населення ввд правлячо! елiти, недoлiки в законодавств^ низька ефективнiсть дiяльнoстi державного апарату, включаючи суди та правоохоронш органи [8, с. 107].
У соцюкультурнш сферi кримiнoгенними де-термiнантами е: анoмiя, низький рiвень пoлiтичнo!
та правово! культури населения i правлячо! верхi-вки, поширення серед населення зневаги до закону та правового шгшзму, негативний вплив ЗМ1, осо-бливосп масово! культури, поширення рiзних форм сощально! девiацi! (алкоголiзм, наркомаиiя тощо) [8, с. 107].
Визначивши загальш причини та умови зло-чинносп можна перейти до детермiнаитiв розголо-шення державно! таeмницi, а для цього необхвдно проаиалiзувати сам злочин.
Вщповвдно до статтi 328 Кримшального кодексу Укра!ни розголошенням державно! таемнищ е розголошення вiдомостей, що становлять державну таемницю, особою, якш цi вiдомостi були довiренi або стали вiдомi у зв'язку з виконанням службових обов'язк1в, за ввдсутносп ознак державно! зради або шпигунства [9].
Предметом цього злочину е ввдомосп, як1 становлять державну таемницю, перелш яких визна-чено в Закош Укра!ни «Про державну таемницю» [10].
Вщповвдно до статтi 37 Закону Укра!ни «Про державну таемницю», керiвники державних орга-нiв, оргашв мiсцевого самоврядування, щдпри-емств, установ i оргаиiзацiй зобов'язанi здшсню-вати постшний контроль за забезпеченням охорони державно! таемнищ. Контроль за додержанням за-конодавства про державну таемницю в системi Служби безпеки Укра!ни здiйснюеться вiдповiдно до Закону Укра!ни «Про Службу безпеки Укра!ни» [10].
Згiдно iз статтею 2 Закону Укра!ни «Про Службу безпеки Укра!ни», на Службу безпеки Укра!ни покладаеться у межах визначено! законодавством компетенцi!' захист державного суверенiтету, кон-ституцiйного ладу, територiально! цiлiсностi, еко-номiчного, науково-технiчного i оборонного потен-цiалу Укра!ни, законних iнтересiв держави та прав громадян вiд розввдувально-шдривно! дiяльностi iноземних спецiальних служб, посягань з боку ок-ремих оргашзацш, груп та осiб, а також забезпе-чення охорони державно! таемнищ [11].
Отже, якщо проаналiзувати положения Закону Укра!ни «Про державну таемницю» та Закону Ук-ра!ни «Про Службу безпеки Укра!ни», то можна припустити, що однiею з умов, яка сприяе вчи-ненню злочину передбаченого статтею 328 Кримь нального кодексу Укра!ни, може бути неналежне забезпечення охорони державно! таемницi, в тому чи^ зниження рiвня контролю органами та поса-довими особами, на яких покладаються вiдповiднi обов'язки.
Вважаемо, що однiею з основних причин вчи-нення вказаного злочину, пов'язаш iз проведенням бойових дш на сходi Укра!ни, що обгрунтовуеться наступними доводами. Ввдповвдно до ршень Ради нацiонально!' безпеки i оборони Укра!ни антитеро-ристична операц1я тривала з 14 квiтия 2014 року по 30 кв1гня 2018 року [12]. З 30 квиня 2018 року по сьогодшшнш день в Укра!ш тривае Операц1я Об'еднаних сил [13].
З метою перевiрки зазначено! обставини, необ-хвдно дослiдити кшьшсть облiкованих кримшаль-них правопорушень, притягнутих до кримiнально! вiдповiдальностi осiб з 2013 року по 2019 рш та ш-льк1сть засуджених оаб з 2012 року по 2018 рш за злочин, передбачений статтею 328 Кримшального кодексу Укра!ни.
Ввдповщно до звггносл, розмiщено!' на офiцiй-ному вебсайп Офiсу Генерального прокурора Ук-ра!ни, а саме, в роздiлi статистична шформащя про зареестрованi кримiнальнi правопорушення та ре-зультати !х досудового розслвдування, проаналiзо-вано злочин - розголошення державно! таемницi:
у 2013 рощ - облшовано шiстнадцять кримша-льних правопорушень, жоднiй особi не вручено пи-сьмового повiдомления про тдозру;
у 2014 роцi - облшовано чотирнадцять кримi-нальних правопорушень, однш особi вручено пись-мове поввдомлення про п1дозру (з них за перюд з сiчия по 14 квиня 2014 року облшовано п'ять кри-мiнальних правопорушень, однш особi вручено пи-сьмове повдомлення про пiдозру);
у 2015 рощ - облжовано двадцять п'ять кримь нальних правопорушень, чотирьом особам вручено письмове пов1домлення про пiдозру;
у 2016 рощ - облшовано двадцять вгам кримi-нальних правопорушень, однш особi вручено пись-мове поввдомлення про п1дозру;
у 2017 рощ - облшовано тридцять п'ять кримь нальних правопорушень, чотирьом особам вручено письмове пов1домлення про пiдозру;
у 2018 рощ - облшовано тридцять чотири кри-мiнальних правопорушення, однш особi вручено письмове пов1домлення про тдозру (з них за перюд з ачня по 30 кв^тая 2018 року облшовано трина-дцять кримшальних правопорушень);
у 2019 рощ - облжовано п'ятдесят шiсть кримшальних правопорушень, чотирьом особам вручено письмове поввдомлення про пвдозру [14].
Загалом в Укра!нi за перюд проведення анти-терористично! операци, яка тривала з 14 квиня 2014 року по 30 кв^тня 2018 року, облiковаио сто десять зареестрованих кримiнальних проваджень за статтею 328 Кримшального кодексу Укра!ни та де-сятьох осiб було притягнуто до кримiнально! вiдпо-вiдальностi за розголошення державно! таемнищ.
Проаналiзувавши найнижчу межу, а саме, по-казники до початку бойових дiй на сходi Укра!ни -2013 рж, в якому облiковано шiстнадцять кримшальних правопорушень, жоднш особi не вручено пи-сьмового пов1домлення про пвдозру за статтею 328 Кримшального кодексу Укра!ни та найвищу межу, а саме, показники пiд час бойових дш на сходi Ук-ра!ни - 2019 рiк, в якому облжовано п'ятдесят шiсть кримшальних правопорушень, чотирьом особам вручено письмове поввдомлення про тдозру за статтею 328 Кримшального кодексу Укра!ни, мо-жна дiйти висновку, що бойовi дi!' на сходi Укра!ни сприяли збiльшенню вчинення зазначеного зло-чину майже у чотири рази.
Зпдно iз статистичною iнформацiею Державно! судово! адмiнiстрацi! Укра!ни, а саме, звиу про
склад засуджених осiб за вчинення злочину перед-баченого статтею 328 Кримiнального кодексу Ук-ра!ни - розголошення державно! таeмницi:
- за 2012 рж засуджено двi особи (громадяни Укра!ни, вiк першо! особи 25-30 рокiв, вiк друго! особи 50-65 рок1в, службовцi, освгга першо! особи повна вища, освгга друго! особи повна загальна се-редня);
- за 2013 рж засуджено одну особу (громадя-нин Укра!ни, вiк старше 65 рошв, освiта профе-сiйно-технiчна);
- за 2014 рж засуджено одну особу (громадя-нин Укра!ни, вiк старше 65 рошв, службовець, освiта повна вища);
- за 2015 рж засуджено чотири особи (громадяни Укра!ни, вж першо! особи 30-50 рошв, вж друго!, третьо! особи 50-65 рошв, вж четверто! особи старше 65 рошв, два робггники, один службовець, один пращвник господарського товариства, у трьох оаб освiта повна вища, в четверто! особи базова загальна середня);
- у 2016 рощ жодно! особи засуджено не було;
- за 2017 рж засуджено одну особу (громадя-нин Укра!ни, вж 30-50 рошв, державний службовець, освгга повна вища);
- за 2018 рж засуджено одну особу (громадя-нин Укра!ни, вiк 18-25 рошв, державний службовець, освгга повна вища) [15].
Проаналiзувавши зазначенi даш можна дiйти висновку, що переважна бiльшiсть осiб, яких було засудженого за розголошення державно! таeмницi це особи з вищою освiтою та пенсюнери, а тому, причина вчинення злочину може бути корислива, у тому чи^ викликана, як зазначав Д.Д. Романьоз^ браком засобiв для iснування.
Досить точно причини злочинносп в нашш державi характеризуе теорiя аномi! вщомого фран-цузького вченого Е. Дюркгейма. У його концепцi! аномiя характеризуеться як такий стан суспiльства, при якому вiдбуваеться процес руйнування базових елеменпв культури, в першу чергу цiннiсних орiе-нтирiв та етичних норм, особливо за обставин, коли старi вже вичерпали себе, а новi ще не з'явилися або не отримали загального визнання. За таких обставин вщбуваеться сощальна дезорганiзацiя, масове ввдчуження людей вщ ключових суспiльних щнно-стей, пануе стан розгубленостi, процвiтають ци-шзм, нiгiлiзм та аморальнiсть. В умовах аномп неминучим е масове поширення рiзних форм сощаль-но! патологi!, включаючи стрiмке зростання злочинносп. Хоча за даними соцiологiчних досль джень в Укра!нi спостерiгаються певш позитивнi тенденцi!, зокрема, дещо знизився - порiвняно iз 90-ми рр. - загальний рiвень аномiйно! деморалiзо-ваностi населення, стало менше тих, у кого вона до-сягае критично! меж1, з однiе! п'ято! до третини зро-сла шльшсть тих, хто здатен протистояти демораль зуючому впливу аномi!, але водночас сощальна дезоргашзащя сучасного укра!нського сустльства не може не продукувати злочиншсть. Нових щнно-стей, якi б прийшли на змiну колективiстськiй вдео-логi! епохи соцiалiзму, укра!нське суспшьство, на жаль, ще не сформувало [8, с. 103].
Вважаемо, що теoрiя аноми французького вченого Е. Дюркгейма як детермшанга заслуговуе на увагу, осшльки в умовах бойових дiй на схoдi Ук-ра!ни, як1 е складним сoцiальнo-пoлiтичним яви-щем, пов'язаним з розв'язанням суперечностей мiж сощальними групами, якраз i ввдбуваеться процес руйнування базових елеменпв культури, щншсних oрiентирiв, що як наслвдок сприяе збiльшенню рь вня злoчиннoстi.
Висновки. Таким чином, в статп прoаналiзo-вано oснoвнi причини (чинники, що породжують злoчиннiсть) та умови (недолжи, що полегшують настання суспiльнo-небезпечних наслвдшв) вчинення злочину, передбаченого статтею 328 Кримь нального кодексу Укра!ни, а саме, розголошення державно! таемницi.
З метою здшснення ефективних захoдiв запо-бiгання зазначеного злочину, прoаналiзoванo ймо-вiрнi детермiнанти розголошення державно! таем-ницi, якими можуть бути:
- неналежне забезпечення охорони державно! таемнищ, в тому числi зниження рiвня контролю органами та посадовими особами, на яких поклада-ються обов'язки, здiйснювати контроль спрямова-ний на забезпечення охорони державно! таемнищ;
- анoмiя, одшею з причин яко! е бoйoвi дi! на схoдi Укра!ни. Вщсутшсть едино! системи цiннoс-тей, осшльки частина територп Укра!ни неп1дконт-рольна !й;
- недостатшсть матерiальних засoбiв для юну-вання та екoнoмiчнi прoтирiччя м1ж потребами ко-жно! людини або групами людей, в тому чи^ нев-рахування думки частини населення деяких регю-нiв кра!ни.
Вважаемо, що одшею з основних детермшант вчинення злочину, передбаченого статтею 328 Кри-мшального кодексу Укра!ни, е бoйoвi дi! на схoдi Укра!ни, oскiльки до !х початку (2013 рж), oблiкo-вано шiстнадцять кримшальних правопорушень, жoднiй oсoбi не вручено письмового поввдомлення про п1дозру за статтею 328 Кримшального кодексу Укра!ни, а вже пiсля цього до 2019 року облжовано вже п'ятдесят шють кримiнальних правопорушень, чотирьом особам вручено письмове поввдомлення про шдозру.
Лiтература
1. Головкин Б.М. Загальна характеристика де-термiнантiв злoчиннoстi в Укрш'ш / Б.М. Гoлoвкiн // Форум Права. 2014. № 1. С. 106-111.
2. Бусел В.Т. Великий тлумачний словник су-часно! укра!нсько! мови. Ки!в: ВТФ «Перун», 2005. 1728 с.
3. Стеблинська О.С. Кримшолопя науково-практичний поабник / О.С. Стеблинська // 1нститут кримiнальнo-викoнавчo! служби. 2014. 126 с.
4. Бойко А.М. Детермшанти злочинносп як вид сoцiальнo! детермiнацi! / Бойко А.М. // Право Укра!ни. 2009. № 7. С. 39-44.
5. Богатирьов 1.Г. Кримшолопя: подручник. Ки!в: ВД «Дакор», 2018. 352 с.
6. Курилюк Ю.Б. Сощальна зумовлешсть зло-чинностi в сучасному суспiльствi / Ю.Б. Курилюк // Юридична наука. 2014. № 9. С. 53-64.
7. Закалюк А.П. Курс сучасно! украшсько! кри-мшологп: теорiя i практика [у 3-х кн.]. Кн. 1: Тео-ретичш засади та iсторiя украшсько! кримшолопч-но! науки. Ки!в: ВД «1н Юре», 2007. 424 с.
8. Кримшолопя: подручник / за ред. Ю.В. НЫ-тiна, С.Ф. Денисова, £.Л. Стрельцова. Харк1в: Право, 2018. 416 с.
9. Кримшальний кодекс Укра!ни. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14.
10. Закон Укра!ни «Про державну таемницю». URL: https: //zakon. rada.gov. ua/laws/show/3855-12.
11. Закон Укра!ни «Про Службу безпеки Украши». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-12.
12. Закон Укра!ни «Про тимчасовi заходи на перiод проведення антитерористично! операци». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1669-18.
13. Указ Президента Украши «Про ршення Ради нацюнально! безпеки i оборони Украши ввд 30 квiтня 2018 року «Про широкомасштабну антите-рористичну операщю в Донецькiй та Луганськ1й областях». URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/116/2018.
14. Статистична iнформацiя про зареестроваш кримiнальнi правопорушення та результати !х досу-дового розслiдування. URL: https://old.gp.gov.ua/ua/statinfo.html.
15. Судова статистика. URL: https://court.gov.ua/inshe/sudova_statystyka.
ОСОБЕННОСТИ СУБЪЕКТИВНОЙ СТОРОНЫ УБИЙСТВА, СОВЕРШЕННОГО С ОСОБОЙ
ЖЕСТОКОСТЬЮ
Улитин И.Н.
аспирант кафедры уголовного права и криминологии юридического факультета им. А.А.Хмырова
Кубанского государственного университета, Краснодар, Россия
FEATURES OF THE SUBJECTIVE PART OF KILLING, CO-PERFORMED WITH SPECIAL
RIGIDITY
Ulitin I.
graduate student of the Department of Criminal Law and Criminology, Faculty of Law
Kuban State University, Krasnodar, Russia
АННОТАЦИЯ
В работе рассмотрены особенности субъективной стороны убийства, совершенного с особой жестокостью. Автор считает, что убийство с особой жестокостью может быть совершено только с прямым умыслом. Кроме того, автор акцентирует внимание на важности установления мотивов и цели при квалификации названного деяния.
ABSTRACT
The paper considers the features of the subjective side of the murder committed with particular cruelty. The author believes that killing with particular cruelty can only be committed with direct intent. In addition, the author focuses on the importance of establishing motives and goals in qualifying the named act.
Ключевые слова: убийство, особая жестокость, субъективная сторона преступления, прямой умысел.
Keywords: murder, particular cruelty, the subjective side of the crime, direct intent.
Традиционно убийство признается самым опасным преступлением против жизни. Как на международном уровне, так и на уровне отдельных государств обеспечивается защита личности, в том числе ее жизни. Убийства причиняют невосполнимый вред, лишая человека самого ценного из принадлежащих ему благ - жизни [12, с. 11].
Модификации данного вида преступления различаются, и порой весьма существенно. Убийство может совершаться при разных обстоятельствах, что нередко влияет на квалификацию содеянного.
Так, одним из квалифицированных видов данного преступления является убийство с особой жестокостью.
Убийство с особой жестокостью - особо тяжкое преступление, совершаемое с причинением особых мучений и страданий, часто связанное с унижением человеческого достоинства. В отече-
ственном законодательстве ответственность за данный вид преступления предусмотрена в п. «д» ч. 2 ст. 105 УК РФ.
В юридической литературе проявление особой жестокости связывается с объективной и субъективной сторонами преступления [6, с. 21].
Одной из проблем практической деятельности по квалификации убийства с особой жесткостью является то, что Пленум Верховного Суда РФ в постановлении от 27 января 1999 г. № 1 (в ред. от 03.03.2015 г.) «О судебной практике по делам об убийстве (ст. 105 УК РФ)» (далее - ППВС РФ № 1) [5] не дает достаточных разъяснений по применению п. «д» ч. 2 ст. 105 УК РФ. В указанном акте делается акцент на характеристику объективной стороны преступления без учета особенностей субъективной. Кроме того, в нем не содержится определения особой жестокости.
Бесспорно, объективные признаки при квалификации убийства с особой жесткостью являются
