CC BY
48
УДК 644.61:556.114.5:711.3(477.63)
СОЛЬОВИЙ СКЛАД ПИТНО1 ВОДИ З ЦЕНТРАЛ1ЗОВАНИХ ДЖЕРЕЛ ВОДОПОСТАЧАННЯ У ДЕЯКИХ С1ЛЬСЬКИХ ТАКСОНАХ ДН1ПРОПЕТРОВСЬКО1 ОБЛАСТ1
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украти»
пл. Жовтнева, 4, Дтпропетровськ, 49000, Украша
Головне Управлiння ДСЕСу Дтпропетровськш областi *
вул. Фшософська, 39-а, Днтропетровськ, 49006, Украша
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Zhovtneva area, 4, Dnipropetrovsk, 49044, Ukraine
Main department SSES in Dnipropetrovsk region
Filosofs'ka str., 39-а, Dnipropetrovsk, 49006, Ukraine
e-mail: [email protected]
Ключовi слова: сольовий склад, питна вода, альсьш таксони, джерела водопостачання Key words: salt composition, drinking water, rural tacsons, water supply sources
Реферат. Солевой состав питьевой воды из централизованных источников водоснабжения в некоторых сельских таксонах Днепропетровской области. Григоренко Л.В., Зайцев В.В., Кондратьев А.Ю. Во всех сельских таксонах Днепропетровской области обнаружена общая характерная тенденция - повышенное содержание солевого состава питьевой воды из централизованных источников водоснабжения: общей жёсткости, сухого остатка, хлоридов, сульфатов, кальция, магния, железа. Наивысшее значение общей жёсткости показано в воде 1 таксона: от 143 до 21,2 ПДК за 2008 - 2014 годы (p<0,001). Также в питьевой воде 1 таксона выявлено повышенное содержание сухого остатка (от 1,38 до 1,04) ПДК, хлоридов (от 1,64 до 1,14) ПДК, сульфатов (от 1,17 до 1,07) ПДК; тогда как в 6 таксоне - сухого остатка (1,38 ПДК), сульфатов (1,06ПДК) (p<0,001).
Abstract. Salt composition of potable water from centralized sources of water supply in some rural tacsons of Dnepropetrovsk region. Hryhorenko L.V., Zaitsev V.V., Kondratiev A.Yu. In the all rural tacsons of Dnepropetrovsk region a common tendency - high salt composition of potable water from centralized water sources is observed: general rigidity, dry residue, chlorides, sulfates, calcium, magnesium, iron. The highest content of general rigidity was shown in the water of 1st tacson: from 143 to 21.2 of MAC for 2008 - 2014 years' period (p<0.001). Thus, in water samples the of 1st tacson high dry residue content (from 1.38 to 1.04) of MAC, chlorides (from 1.64 to 1.14) of MAC, sulfates (1.06 of MAC) (p<0.001) were determined.
У Дтпропетровськш обласп лише 19% сшь-ських населених пункпв забезпечеш центра-лiзованими водопроводами, бшьшють з яких малопотужш i не дотримуеться !х надежна експлуатащя. Бшьшють населених пункпв - 626 селищ використовують воду для питних потреб i3 шахтних колодязiв, джерелом водопостачання котрих е незахищений поверхневий водоносний горизонт. Населення 267 сшьських населених пункпв з 61 тис. мешканщв використовуе для питних потреб привiзну воду [10]. Основною проблемою водопостачання обласп е дефщит доброякюно! питно! води, зумовлений забруд-ненням поверхневих водойм, шдвищеною мше-радiзацiею i попршенням якосн тдземних вод -джерел водопостачання сшьського населення, аваршним станом водопровщних споруд -2540%, водоводiв i водопровщних мереж - 42%,
Л.В. Григоренко, В.В. Зайцев, А.Ю. Кондратьев
використанням застарших i недостатньо ефек-тивних технологш очищення води [11]. Центра-лiзованим водопостачанням забезпечено лише % частину селищ Укра!ни [6]. Значна частина сшьських водопроводiв знаходиться в незадовшь-ному техшчному сташ, працюе з перебоями та подае воду низько! якосн [8, 9]. Як вщомо, негативний вплив низьких концентрацш кальщю i магшю в питнш водi на серцево-судинну систему доведено в роботах [1, 5]. Загалом, проблема ролi кальщю i магшю у виникненш i розвитку хвороб серцево-судинно! системи вивчалась в Англп, США, Япони, Канад^ Фшлянди [4, 12, 13]. У той же час за рахунок питних вод з шдвищеною жорсткютю дефщит магшю може компенсуватися, а вживання м'яких вод може призвести до ще бшьшого його дефщиту в органiзмi [11]. Отже, вивчення сольового складу
16/ Том XXI/ 2
117
питно! води з централiзованих джерел водо-постачання е актуальною ппешчною проблемою в умовах сьогодення.
Мета роботи - оцiнка якосп питно! води з централiзованих джерел водопостачання - за сольовим складом - протягом 2008-2014 роюв у сшьських таксонах Дншропетровсько! областi.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Ретроспективне дослщження охоплювало перiод спостереження з 2008 до 2014 року. В робот були використаш методи: статистичний, фотоколориметричний, атомно-абсорбцшно! спектрофотометра, санiтарно-хiмiчнi - визначен-ня загально! жорсткостi, сухого залишку, хло-ридiв, сульфатiв, Fe, Ca, Mg (всього 2118 до-слщжень). Усi види статистично! обробки ви-конано за допомогою стандартного пакета «STATISTICA» версiя - 6.1. (сершний номер AGAR 909 R455721FA). Статистичш характеристики представлено у виглядк число спостере-жень (n), середня арифметична (M), стандартна похибка середньо! (m), медiана (Ме). Для по-рiвняння застосовували критери X - Прсона, ANOVA. Рiвень статистично! значущосп (р) приймався за (p < 0,05), (p < 0,001).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
За величиною загально! жорсткосп у питнiй водi з централiзованих джерел водопостачання в 1 таксош спостерiгалась динамiка до зменшення в 1,08 разу: вщ 5,78±0,69 до 5,34±0,85 ммоль/дм3. При цьому, перевищення вмiсту загально! жорсткосп в питнiй водi 1 таксону спостерь галось у 2012 рощ - в 143 рази вище за нормо-ване значення (1001,88±72,28 ммоль/дм3).
За величиною сухого залишку спостерiгалась вiрогiдна тенденцiя до зростання протягом 2008 - 2011 роюв, з подальшим зниженням у 2012 -2014 роках (p < 0,001). При цьому, в питнш водi 1 таксону вщбувалось перевищення нормативного значення цього показника в 1,38 разу (1379,21±122,01) мг/дм3 у 2008 роцi (p = 0,227 за крш^ем х2 - Пiрсона; p<0,001 за дисперсiйним аналiзом ANOVA i Крускала-Уолiса); в 1,33 разу (1335,71±100,38) мг/дм3 у 2009 роцi та в 1,09 -1,04 разу (вщ 1091,26±114,14 до 1042,50±68,42) мг/дм3 у 2010 - 2011 роках.
Привертае увагу понаднормований вмют хло-ридiв: 1,64 ГДК у 2008 рощ (p=0,227), 1,14 ГДК у 2009 рощ (p<0,001) i сульфатiв у питнiй водi 1 таксону: 1,17 ГДК у 2008 рощ (p=0,227, p<0,001), 1,07 ГДК у 2011 рощ (p<0,001). Загалом, у питнiй водi 1 таксону визначена динамша зменшення вмiсту як хлоридiв, так i сульфатiв з 2008 по
2014 рш. Вмют хлорцщв за 2008 - 2014 роки зменшувався в 3,52 разу: вщ 409,12±84,87 до 116,20±24,26 мг/дм3. Середнш вмiст сульфатiв також зменшувався в 2,80 разу за аналопчний перюд: вiд 292,22±40,984 до 104,37±3,50 мг/дм3. Попри вимоги ДСТУ 7525:2014 [12] щодо вiдсутностi кальцiю i магнiю у питнiй водi, в централiзованих джерелах водопостачання 1 таксону перюдично виявлялися кальцiй на рiвнi <0,02 мг/дм3 та магнш на рiвнi <0,05 мг/дм3. Найбшьше значення магнiю було зареестроване у 2012 рощ: 0,18±0,11 мг/дм3. Вмют залiза зна-ходився в межах 0,06±0,01 мг/дм3, з перевищен-ням ГДК у 12,1 разу в 2009 рощ - 2,43±0,35 мг/дм3 р<0,001.
У питнiй водi 2 таксону вмют загально! жорсткосп жодного року не перевищував до-пустиме значення. Показана вiрогiдна тенденцiя до збшьшення загально! жорсткостi в 1,13 разу за
2008 - 2014 роки: ид 4,62±0,25 до 5,24±0,74 ммоль/дм3 (р<0,001). Сухий залишок також не перевищував допустиме значення за 7 -рiчний перiод, однак за цим показником вста-новлена вiрогiдна динамiка зростання: вщ 371,08±1,35 до 462,85±83,13 мг/дм3 (р<0,05), з найвищим значенням у 2011 рощ -488,32±39,18 мг/дм3 (р<0,001). Сольовий склад питно! води у 2 таксош за вмютом хлоридiв та сульфатiв був значно нижчим за допустиме значення (250 мг/дм3). Так, хлориди у водi 2 таксону вiрогiдно коливались у межах: вщ 42,60±0,25 до 48,97±4,82 мг/дм3 за 2008 - 2014 роки (р<0,001). Показана динамiка зменшення сульфата в 1,7 разу в питнш водi за аналопчний перюд спостереження: вщ 73,47±0,68 до 41,96±2,42 мг/дм3, з найвищим значенням у 2009 рощ - 96,58±18,07 мг/дм3 (р<0,001). Порiвняно з питною водою 1 таксону, в поверхневих дже-релах водопостачання 2 таксону постшно рее-струвалися кальцiй та магнiй. Так, вмют кальщю коливався в межах вщ 55,26±0,72 мг/дм3 у 2008 рощ до 36,74±0,58 мг/дм3 у 2012 рощ, а рiвень середньобагаторiчного показника становив 48,94±3,38 мг/дм3. Щщбна тенденцiя спостер> галась за вмютом магшю, найвище значення цього показника у питнш водi було вiрогiдно визначено у 2011 роцi: 25,01±0,41 мг/дм3 (р<0,001).
Варто зауважити, що в питнiй водi центра-лiзованих джерел 2 таксону постiйно виявляли понаднормовий вмют залiза в межах 1,05 ГДК у
2009 рощ; 4,45 ГДК у 2011 рощ; 1,35 ГДК у 2012 рощ; 2,40 ГДК у 2013 рощ; 1,45 ГДК у 2014 рощ (р<0,001) (рис.).
118
МЕДИЧН1 ПЕРСПЕКТИВИ
1800
1600
1400
"Л 1500
н и 1000
я
1 800
1 600
&
400
200
0
1 таксон 2 таксон 3 таксон 4 таксон 5 таксон 6 таксон
-Сухий ззлишок, мг/дмЗ —М— Хлориди, мг/дмЗ —А— Сульфати, мг/дмЗ —^—За.шзо, мг/дмЗ
Сольовий склад питноТ води з центратзованих джерел водопостачання (на прикладi усiх сiльських таксошв ДншропетровськоТ областi)
У питнiй водi 3 таксону спостериаеться вира-жене зниження в динамщ за 2008-2014 роки в 70,4 разу загально! жорсткосп: вiд 268,30±40,47 до 3,81±0,19 ммоль/дм3 (р=0,229; р<0,001). При цьому, загальна жорсткiсть перевищувала до-пустиме значення у 38,3 разу в 2008 рощ; в 1,81 разу в 2009 рощ; в 1,37 разу в 2010 рощ, в 1,63 разу в 2011 рощ; в 1,09 разу в 2012 рощ. Лише в 2013-2014 роках загальна жорсткють у питнш водi 3 таксону була нижче за нормоване значення в 1,5-1,8 разу i коливалась у межах: вщ 4,76±0,22 до 3,81±0,19 ммоль/дм3. За величиною сухого залишку показана вiрогiдна динамша зменшення в 2,6 разу за 7^чний перюд: вiд 773,38±35,66 до 298,23±13,16 мг/дм3 (р=0,229; р<0,001). В окремi роки спостереження вiдбува-лось перевищення допустимого значення сухого залишку у водi централiзованих джерел 3 таксону: в 1,53 разу в 2009 рощ; в 1,21 разу в 2010 рощ; в 1,37 разу в 2011 рощ; в 1,09 разу в 2012 рощ. За вмютом хлорищв у межах 250,50±21,75 мг/дм3 спостер^али незначне пере-вищення ГДК в 1,0 раз у 2008-2009 роках (р<0,05).
Привертае увагу виражене зниження хлорищв у динамщ майже в 5,8 разу за 2008-2014 роки: вщ 250,50±21,75 до 43,04±5,36 мг/дм3. Сульфати за аналопчний перiод спостереження також зни-жувались у динамiцi у 8,8 разу: вщ 325,71±53,18 до 36,92±3,99 мг/дм3 (р=0,229 за критерiем %2 -
Пiрсона). Однак в окремi роки спостереження у водi 3 таксону був виявлений понаднормовий вмют сульфатiв: 1,3 ГДК у 2008 та 2010 роках; 1,82 ГДК у 2009 рощ; 1,68 ГДК у 2011 рощ; 1,97 ГДК у 2012 рощ; 1,55 ГДК - за рiвнем середньо-багаторiчного показника. Слщ вщмггити поспйну присуттсть кальцiю та магнiю в джерелах центра-лiзованого водопостачання 3 таксону, оскшьки за вимогами ДСТУ 7525:2014 [12] та ДСанПЩ 2.2.4-171-10 [13] щ показники мають бути вщ-сутнiми у питнiй водi. В окремi роки спостереження вмют кальщю становив 81,07±4,58 мг/дм3 у 2014 рощ; вмют магшю коливався в межах вщ 61,92±1,25 до 17,59±2,73 мг/дм3. Понаднормовий вмiст залiза зареестрований на рiвнi 2,25 ГДК (у 2008 рощ); 2,55 ГДК (у 2009 рощ); 1,2 ГДК (у 2011 рощ). Найбшьший вмют залiза в питнш водi 3 таксону був виявлений у 2013 рощ на рiвнi 48,12±16,43 мг/дм3, з вiрогiдним перевищенням ГДК у 240,6 разу (р<0,001).
ВИСНОВКИ
1. У централiзованих джерелах питного водопостачання окремих сшьських таксонiв у Дшпропетровськш областi спостерiгали пщви-щений вмют хiмiчних показникiв якостi, що впливають на органолептичнi властивостi питно! води, а саме загально! жорсткосп, сухого залишку, хлоридiв, сульфатiв, загального залiза.
2. Визначено, що в питнш водi 2 таксону виявлений низький вмют хлоридiв i сульфата на
16/ Том XXI/ 2
119
rai високого вмюту солей кальщю, магшю та понаднормовим вмютом залiза в окремi роки спостереження: вщ 1,05 до 1,45 ГДК (p<0,001). У водi 3 таксону виявлено понаднормовi кон-
центрацiï таких показниюв якостi: загально1 жорсткосп - вщ 38,3 до 3,04 ГДК; сульфапв -вiд 1,3 до 1,55 ГДК; залiза - вщ 2,25 до 35,5 ГДК (p<0,001).
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Влияние воды с различной степенью жёсткости на сердечно-сосудистую систему / А.И. Левин [и др.] // Гигиена и санитария. - 2010. - № 10. - С. 16-19.
2. Влияние минерального состава питьевой воды на здоровье населения [Електр. ресурс] - Режим доступу: http://lib.tr200.net/v.php?id=266315&sp.
3. Вода питна. Вимоги та методи контролювання якосл. ДСТУ 7525:2014. - Ки!в: Мшекономрозвитку Укра!ни, 2014. - 25 с.
4. Воробьёв К.П. Проблемы вхождения технологий доказательной медицины в украинское здравоохранение / К.П. Воробьёв // Укр. мед. часопис. -2006. - № 3 (53). - С. 11-20.
5. Гигиенические нормы минимального содержания магния в питьевой воде / Ж.В. Новиков [и др.] // Гигиена и санитария. - 2003. - № 9. - С. 7-11.
6. Гигиенические основы нормирования содержания железа в воде горячего водоснабжения населённых мест / Г.Н. Красовский [и др.] // Гигиена и санитария. - 2002. - № 2. - С. 29-30.
7. Гшешчш вимоги до води питно!, призначено! для споживання людиною. ДСанШН 2.2.4-171-10. -[Затв. 12.05.2010]. - Режим доступу: Ы1р://тгта-tiv.ua/types/tdoc 19074^р.
8. Здоров'я населения Укра!ни: вплив генетич-них процеав / А.М. Сердюк [та iH.] // Журнал АМН Украши. - 2007. - Т. 13, № 1. - С. 78-92.
9. Лосева М.И. Роль некоторых экологических факторов в развитии железодефицитных состояний / М.И. Лосева, Н.П. Карева // Минеральный состав питьевой воды и здоровье населения: сб. науч. тр. -Новосибирск, 2005. - С. 21-27.
10. Оцшка стану iмунно! системи тварин за перо-рально! дп рiзних доз хлороформу / Винарська О.1. [та in] // Довшлля та здоров'я. - 2008. - № 3 (46). - С. 8 -11.
11. Прокопов В.О. Досвщ використання в Украш побутових фшь^в для доочищення водопроввдно! питно! води / В.О. Прокопов, О.Б. Липовецька // Гшена населених мюць. - Ки!в, 2013. - Вип. 62. -С. 68-81.
12. Шандала М.Г. Окружающая среда и здоровье населения / М. Г. Шандала, Я. И. Звиняцковский. -Киев: Здоровье, 1988. - 150 с.
13. Kobayashi J. On geographical relationship between the chemical nature of river water and death-rate from apoplexy / J. Kobayashi // Berichte der Ohara Inst. fur landwirtsch Biologie. - 1957. - N 11. - P. 12-21.
REFERENCES
1. Levin AI, et al. [Influence of water with different degree of rigidity on the cardio-vascular system]. Gigiena i sanitariya. 2010;10:16-19. Russian.
2. [Influence of mineral composition of drinking-water on the population health]. Available from: http://lib.tr200.net/v.php?id=266315&sp. Russian.
3. [Drinking water. Requirements and methods of controlling quality]: DSTU 7525:2014. K.: Minekonom-rosvytku Ukrainy, 2014;25. Ukrainian.
4. Vorobiev KP. [Problems towards technologies of evidential medicine in the Ukrainian health protection]. Ukrain-skiy meditsynskiy chasopis. 2006;3(53):11-20. Russian.
5. Novikov ZV, et al. [Hygienical norms of minimal maintenance of magnesium in the drinking water]. Gigiena i sanitariya. 2003;9:7-11. Russian.
6. Krasovskiy GN, et al. [Hygienic bases of setting norms on iron content in the hot water-supply system in the inhabited places]. Gigiena i sanitariya. 2002;2:29-30. Russian.
7. [Hygienical requirements to the drinking water for consumption by a human]: DSanPiN 2.2.4-171-10. Approv. 12.05.2010. Available from: http://norma-tiv.ua/types/tdoc19074.php. Ukrainian.
8. Serduk AM, et al. [Health of population in Ukraine: influence of genetic processes]. Zurnal AMN Ukrainy. 2007;13(1):78-92. Ukrainian.
9. Loseva MI, Kareva NP. [Role of some ecological factors in the development of iron-deficiency states]. Mineralnyi sostav pitievoy vody i zdorovie naseleniya. Sbornik nauchnyx trudov. 2005;21-27. Russian.
10. Vynarska OI, et al. [Estimation of the state of animals' immune system in peroral action of different doses of chloroform]. Dovkillya ta zdorovya. 2008;3(46):8-11. Ukrainian.
11. Prokopov VO, Lypovetska OB. [Experience of use of domestic filters for drinking tapwater purification in Ukraine]. Gigiena naselenych mist. 2013;62:68-81. Ukrainian.
12. Shandala MH, Zvynyatskovskiy Yal. [Environment and population health]. Kyiv: Zdorovie, 1988;150. Russian.
13. Kobayashi J. [On geographical relationship between the chemical nature of river water and death-rate from apoplexy]. Berichte der Ohara Inst. fur landwirtsch Biologie. 1957;11:12-21.
CraTra Hagmm^a go pegaKm!
28.03.2016
♦-
120 МЕДИЧН1 ПЕРСПЕКТИВИ
