CC BY
23
Клштна пед1атр1я
УДК616.12-008.331.1; 616.8-009.836
МАРУШКО Ю.В., ГИЩАК Т.В. Нацюнальний медичний унверситет¡мен/ О.О. Богомольца, м. Ки!в
ВМЮТ МАГЫЮ, ХАРАКТЕРИСТИКА АСТЕЫЧНИХ ПРОЯВ1В ТА ЫЧНОГО СНУ В ДЛЕЙ ¡3 Р13НИМИ ФОРМАМИ ПЕРВИННО1
АРТЕР|АЛЬНО1 ППЕРТЕН3П
Резюме. Обстежено 109 дтей 10—17 ротв зi стабыьною й лабыьною первинною артерiальною гiпер-тензieю, а також гiпертензieю «блого халата». За результатами добового монторингу артерiального тиску в 41,7—54,9 % дтей выявлено недостатнт стутнь шчного зниження систолiчного артерiального тиску. У 76,5—95 % обстежених спостеркався астешчний синдром на тлi дефщиту магшю в органiзмi. У дтей зi стабльною первинною артерiальною гiпертензieю II ступеня, на вiдмiну вiд дтей з шшими формами артерiальноiгтертензи, виявлено найнижчий рiвень магтю в сироватц кровi, що не компенсу-еться зменшенням екскреци магтю з сечею.
Науковi дослщження та клтчш спостережен-ня останшх десятилиъ вказують на взаемозв'язок мж дефщитом магшю в органiзмi людини i форму-ванням первинно! артерiальноi гшертензп (ПАГ) [10]. У дггей пiдлiткового вiку цей факт мае осо-бливе значення. Адже вiдомо, що саме цей перюд характеризуеться значними змiнами вегетативно! регуляци з переважанням тонусу симпатично! нер-вово! системи внаслiдок напруження регуляторних нейроендокринних механiзмiв, пов'язаного iз ста-тевим дозрiванням. У цей же перюд шдвищуеться потреба оргашзму дитини в багатьох речовинах, що пов'язано з штенсивним ростом. Збшьшуеться потреба i в магни. Це робить перiод статевого дозрiван-ня критичним щодо магнiедефiцитних сташв.
Магнiй, що бере участь у забезпеченш найваж-ливiших бiохiмiчних i фiзiологiчних процесiв в ор-ганiзмi i впливае на енергетичний, пластичний, електролiтний обмiни, у даний час розглядаеться як один iз найважливших внутрiшньоклiтинних макроелементiв. Його дефiцит призводить до по-рушення обмiну речовин практично у вах системах оргашзму. Результати дослщжень, якi проведено в бiогеохiмiчних регiонах зi зниженим вмютом маг-нiю в природних джерелах, вказують на те, що по-ширенiсть АГ вище в цих регюнах порiвняно з на-селенням кра'ш з нормальним вмiстом магшю в природних джерелах [3].
У рящ дослiджень проведено аналiз механiзмiв впливу дефiциту магнiю на патогенез i прогресу-вання АГ. Несприятливi ефекти дефiциту магнiю на серцево-судинну систему вщзначають у виглядi пщвищення тонусу судин, а також пщвищення чут-
ливостi до вазоконстрикторних агенпв: серотонiну, ангiотензину, норадреналiну, ацетилхолiну [14]. Вазоконстрикц1я обумовлена збiльшенням надхо-дження кальцiю всередину клiтини при зниженш рiвня позаклiтинного магнiю [12, 13].
Порушення кальцiево-магнiевого балансу в органiзмi людини в бiк пiдвищення вмюту каль-цiю й зниження концентраци iонiв магнiю сприяе кальцифiкацГl судин. Дефщит магнiю впливае на жирнокислотний склад лiпiдiв, знижуе активнiсть ферменпв системи елонгаци й десатураци жирних кислот, блокуе синтез арахщоново! кислоти. У разi дефiциту магнiю вщзначають пiдвищений вмiст три-глiцеридiв, хшомжрошв лшопротещдв дуже низько! i низько! щшьносп, разом з тим рiвень лшопротещв високо! щiльностi знижуеться. Дефщит юнш магнiю збiльшуе активнiсть тромбоксану А2 i викликае по-шкодження судинно! стiнки.
Певною мiрою причиною дефщиту магшю також можуть бути деяю ендокриннi порушення. Так, у дослщженш J.L. Garcia-Zozaya показаний зворотнш зв'язок м1ж вмiстом магнiю й альдостерону у хворих iз артерiальною гiпертензiею. При збiльшеннi рiвня альдостерону в кровi кiлькiсть магнiю зменшуеться, що пояснюють його збiльшеним видшенням [15]. З iншого боку, недостатшсть магнiю викликае п-пертрофiю гломерулярно! зони кори надниркових залоз, веде до збшьшення секрецп альдостерону й затримки рiдини в органiзмi [2, 11]. Також доведено, що при дефщип магшю розвиваеться вщносна гшерестроген1я, що збiльшуе синтез у печшщ ангю-тензиногену. Високий рiвень ангiотензину II сприяе збшьшенню рiвня альдостерону [2].
(^тороВье К^аГТфЗямня
Проведен дослiдження в дорослих вказують на значну ефектившсть препаратiв магнiю в профь лактицi i лiкуваннi АГ [6, 8, 9, 16, 17, 19]. Виявлено ефективнють магнго у хворих на артерiальну п-пертензго в поeднаннi з метаболiчним синдромом [7, 18].
В окремих дослщженнях вказано на використан-ня препарапв магнiю в пiдлiткiв з артерiальною п-пертензieю [1, 4].
Унаслщок широкого дiапазону впливу магнiю на оргашзм клiнiчна картина його дефщиту неспеци-фiчна. Ряд симптомiв дефщиту магнго можна оха-рактеризувати як астешчний синдром. Порушення самопочуття, пригтчення, млявiсть, слабкiсть, по-гiршення настрою, порушення шчного сну е одними з перших ознак магшевого дефщиту.
Мета: визначення рiвня магнго та окремих по-казникiв астешзацп органiзму дiтей, а також якост нiчного сну при рiзних формах ПАГ (лабiльна, ста-бiльна першого й другого ступеня) та вегетативнш дисфункцп за гiпертензивним типом.
Матер1али та методи
Обстежено 109 дггей (52 дiвчинки i 57 хлопчиюв) вiком вщ 10 до 17 роюв, у яких було виявлено шдви-щення aртерiaльного тиску й виключено вторинний характер гшертензп (захворювання нирок, наднир-кових залоз, щитоподiбноi залози, вродженi вади серця). Середнш вiк дiвчaток — 13,26 ± 0,30 року, хлопчикiв — 13,76 ± 0,25 року.
Усiм дггям проведено зaгaльноклiнiчне обсте-ження (збiр анамнестичних даних, об'ективне до-слщження, зaгaльнi aнaлiзи кровi та сеч^.
Визначення рiвня мaгнiю в сироватщ кровi й добовiй сечi проводилось фотометричним колори-метричним методом на апарат Humalazer-2000. За нормaльнi показники вважали вмiст мaгнiю в сироватщ кровi в межах 0,7—1,1 ммоль/л, у сечi — 2,1— 6,4 ммоль на добу (референтш значення методу).
Добовий монiторинг aртерiaльного тиску (ДМАТ) проводили за допомогою апарата АВМ-04 (Meditech, Угорщина), який активували за стан-дартним протоколом кожш 15 хвилин вдень (6.00— 22.00) i кожнi 30 хвилин уночi (22.00—6.00). У добо-вому профш aртерiaльного тиску (АТ) визначали: систолiчний (САТ) i дiaстолiчний (ДАТ) АТ, середнш тиск за добу, день i шч, к вaрiaбельнiсть, добовий iндекс i iндекс часу гшертензп.
Усiм дггям проводилось опитування за тестом САН (В.А. Доскин та спiвaв., 1973). Тест САН ви-
користовують у наукових дослщженнях для визначення ступеня астешчного синдрому в дггей, у тому числ1 й при магшевому деф1цит1. За допомогою тесту можна визначити р1вень самопочуття, активнос-т1 й настрою. У норм1 р1вень самопочуття повинен бути не менше 50 бал1в; активност — 55 бал1в; настрою — 54 бали.
Як1сть шчного сну дослщжували за допомогою анкети бально! оц1нки суб'ективних характеристик сну (А.М. Вейн, Я.И. Левин, 1998). При сум1 бал1в в1д 22 i бшше як1сть сну ощнювалася як нормальна; за суми 19—21 бал яюсть сну вважалась такою, що межуе з нормою; за суми менше 19 балiв встановлю-валась iнсомнiя (порушення сну).
Результата та Тх обговорення
За результатами ДМАТ було видГлено чотири групи пащенпв. У першу групу ввшшли 17 дiтей, у яких на ДМАТ зареестровано пiдвищення АТ про-тягом доби в межах 11—25 % — артерiальна гшер-тензiя «бшого халата». Цей варiант артерГально! гшертензп ототожнюють iз вегетативною дисфунк-цiею за гiпертензивним типом [5]. У другу групу увь йшла 31 дитина з лабiльною ПАГ (шдекс гшертензп 26—50 %); третю групу склали 36 дiтей зi стабiльною ПАГ першого ступеня (шдекс гшертензп 51—80 %). Четверту групу сформували 25 дггей iз стабГльною ПАГ другого ступеня (iндекс гшертензп 81—100 %).
Середш добовГ значення АТ в обстежуваних гру-пах подано в табл. 1.
Як видно з табл. 1, обстежуваш групи рГзнилися за рiвнем систолГчного, дiастолiчного й пульсового АТ. Середш добовГ значення АТ у хлопчиюв були вищГ порГвняно з дiвчатками. Переважно це сто-сувалося систолГчного й пульсового АТ. Найбшш суттевГ вщмшносп спостерiгалися м1ж хлопчиками та дiвчатками Гз стабiльною ПАГ II ступеня, у яких рГзниця в середшх значеннях САТ становила близь-ко 15 мм рт.ст. (табл. 2).
У добовому профш АТ у 41,7—54,9 % дггей за-лежно вщ форми ПАГ виявлено варГанти з недостат-шм шчним зниження систолГчного АТ (non-dipper та night-peaker) (табл. 3). Звертае на себе увагу той факт, що в дгтей Гз гшертензГею «бглого халата» варь ант non-dipper шчного зниження САТ спостерпався у 52,9 % дггей, що е прогностично несприятливим фактором прогресування в них шдвищення АТ i формування ПАГ.
Практично тГльки в груп з АГ «бГлого халата», за винятком одше! дитини з ПАГ II ступеня, за-
Таблиця 1. Середн добов'1 значення систолiчного й д1астол1чного артер1ального тиску в дтей ¡з ПАГ
та артер1альною ппертенз1ею «блого халата»
Групи дней САТсер за добу ДАТсер за добу Пульсовий АТсер за добу
1. АГ «бтого халата» (n = 17) 117,90 ± 1,28* 65,63 ± 1,25 52,60 ± 1,76*
2. Лабтьна ПАГ (n = 31) 123,60 ± 0,95** 66,42 ± 0,88** 57,10 ± 1,31**
3. Стабтьна ПАГ 1 ступеня (n = 36) 132,50 ± 1,07*** 69,26 ± 0,96*** 63,20 ± 1,36***
4. Стабтьна ПАГ II ступеня (n = 25) 147,60 ± 1,96 74,24 ± 1,32 73,20 ± 1,67
Примтки: * — р1 < 0,05; ** — р < 0,05; *** — р < 0,05.
Таблиця 2. Статевi розб'жност'! показниюв ДМАТ удтей iз ПАГ та артер1альною ппертенз1ею
«блого халата»
Групи дней Стать САТсер за добу ДАТсер за добу Д1САТ Д1ДАТ
1. АГ «бтого халата» (n = 17) ж (n = 9) 116,00 ± 1,51 66,25 ± 1,12 11,59 ± 1,79 18,52 ± 1,92
ч (n = 8) 119,75 ± 1,97 65,00 ± 2,35 11,90 ± 2,86 19,19 ± 3,54
2. Лабтьна ПАГ (n = 31) ж (n = 19) 121,74 ± 0,99* 66,58 ± 0,99 9,13 ± 1,51 14,41 ± 1,34
ч (n = 12) 126,50 ± 1,59 66,17 ± 1,68 8,03 ± 1,52 12,60 ± 2,18
3. Стабiльна ПАГ 1 ступеня (n = 36) ж (n = 15) 130,33 ± 1,41 70,20 ± 1,69 11,78 ± 1,32 21,83 ± 1,83*
ч (n = 21) 134,05 ± 1,46 68,55 ± 1,13 9,32 ± 1,28 12,99 ± 2,31
4. Стабтьна ПАГ II ступеня (n = 25) ж (n = 10) 137,67 ± 1,78* 72,11 ± 2,12 11,74 ± 1,74* 19,69 ± 1,99*
ч (n = 15) 153,27 ± 1,81 75,13 ± 1,73 6,21 ± 1,80 10,99 ± 1,98
Примтка: * — мiж хлопчиками i дiвчатками в rpyni р < 0,05.
Таблиця 3. Характер Hi4Horo зниження систол'чного АТ у дтей iз ПАГ та гiпертензieю «блого халата» (кльюсть дтей (%))
Групи дней Dipper Non-dipper Over-dipper Night-peaker
1. АГ «бтого халата» (n = 17) 6 (35,3 ± 11,6) 9 (52,9 ± 12,1) 2 (11,8 ± 7,8) 0
2. Лабтьна ПАГ (n = 31) 14 (45,2 ± 8,9) 14 (45,2 ± 8,9) 0 3 (9,7 ± 5,3)
3. Стабтьна ПАГ I ступеня (n = 36) 21 (58,3 ± 8,2) 13 (36,1 ± 8,0) 0 2 (5,6 ± 3,8)
4. Стабтьна ПАГ II ступеня (n = 25) 11 (44,0 ± 9,9) 10 (40,0 ± 9,9) 1 (4,0 ± 3,9) 3 (12,0 ± 6,5)
Таблиця 4. Частота пщвищеноУ вар'абельност АТ i дтей iз р/зними формами ПАГ i АТ «блого халата» за коеф^ентом вар!абельносп АД
Групи дней Пщвищена варiабельнiсть (ктьмсть дней (%))
САТ день ДАТ день САТ Hi4 ДАТ Hi4
1. АГ «бтого халата» (n = 17) 2 (18,5 ± 2,8) 5 (29,4 ± 11,1) 7 (41,2 ± 11,9) 6 (35,3 ± 11,6)
2. Лабтьна ПАГ (n = 31) 4 (12,9 ± 6,0) 8 (25,8 ± 7,9) 12 (38,7 ± 8,7) 11 (35,5 ± 8,6)
3. Стабтьна ПАГ I ступеня (n = 36) 10 (27,8 ± 7,5) 15 (41,7 ± 8,2) 14 (38,9 ± 8,1) 20 (55,6 ± 8,3)
4. Стабтьна ПАГ II ступеня (n = 25) 3 (12,0 ± 6,6) 5 (20,0 ± 8,0) 7 (28,0 ± 9,0) 7 (28,0 ± 9,0)
фжсовано BapiaHT over-dipper шчного зниження САТ, що вщрГзняе цю групу вщ дггей i3 ПАГ. KpiM того, тгльки в цiй rpyni не вщмГчено прогностично несприятливого ваpiантy нiчнoгo зниження САТ — night-peaker, коли середш значення САТ в нiчний перюд перевищують аpтеpiальний тиск вдень. У дь тей i3 ПАГ частота виявлення такого ваpiантy шчно-го зниження САТ склала вiд 5,6 до 12 %.
У табл. 2 наведено середш значення добового шдексу (Д1) систoлiчнoгo й дiастoлiчнoгo артерГаль-ного тиску, що характеризуе стyпiнь нiчнoгo зниження АТ. У дiвчатoк iз стабшьною ПАГ як першо-го, так i другого ступеня добовий iндекс був вищий пopiвнянo з хлопчиками, i недoстатнiй стyпiнь шч-ного зниження спостерГгався переважно в хлопчи-юв зi стабiльнoю ПАГ. У дггей з АГ «бглого халата» i лабшьною ПАГ вГрогщних розб1жностей м1ж хлопчиками й дiвчатками не виявлено.
ДослГдження ваpiабельнoстi аpтеpiальнoгo тиску в обстежуваних групах (табл. 4) показало, що най-бiльша ваpiабельнiсть АТ спoстеpiгалася в дiтей зГ стабiльнoю ПАГ першого ступеня. У цш групГ пщ-вищену варГабельнють дГастолГчного АТ в нГчний перюд було виявлено у 55,6 % дггей, причому пере-важну кглькють становили хлопчики. У дГтей зГ ста-бГльною ПАГ другого ступеня пщвищена варГабель-
нiсть АТ була у меншо! кiлькостi дiтей порiвняно з iншими групами дiтей.
У дггей iз недостатнiм зниженням АТ в шчний перiод ми звернули особливу увагу на якiсть шчного сну, дослщивши й за анкетою суб'ективно! оцiнки якостi нiчного сну, а також на прояви астешчного синдрому.
Прояви астешчного синдрому спостерк'алися в усiх групах хворих (табл. 5). Найчастше скарги, що характерш для астенiчного синдрому, було виявлено в дггей iз стабшьною ПАГ I ступеня (95 % дггей). У них переважали скарги на погане самопочуття, млявють, роз^нють, знижену активнiсть. В iнших групах прояви астенп виявлено у 76,5—80 % д1гей.
Результати бально! ощнки тесту САН дещо рiз-нилися у хлопчикiв i дiвчаток. У груш з лабгльною ПАГ та стабшьною ПАГ I ступеня бiльшi прояви астени були характернi для дiвчаток (табл. 6). В ш-ших групах — навпаки, для хлопчиюв.
Бальна оцiнка тесту суб'ективно! ощнки якост нiчного сну в уск групах у хлопчикiв показала кращi результати порiвняно з дiвчатками. Проте кiлькiсть балiв, що характеризують якiсть нiчного сну, у хлоп-чикiв iз недостатнiм нiчним зниженням АТ була вiрогiдно меншою порiвняно з хлопчиками з нор-мальним ступенем нiчного зниження АТ, що дало
Таблиця 5. Частота астен1чного синдрому р 'зного ступеня в дтей залежно вд форми ПАГза результатами тесту САН (кшьюсть дтей (%))
Групи д^ей Немае acTeHii' 1 стутнь II стутнь III CTyniHb
1. АГ «бтого халата» (n = 17) 4 (23,5 ± 10,3) 3 (17,6 ± 9,2) 5 (29,4 ± 11,1) 5 (29,4 ± 11,1)
2. Лабтьна ПАГ (n = 31) 7 (22,6 ± 7,5) 12 (38,7 ± 8,7) 5 (16,1 ± 6,6) 7 (22,6 ± 7,5)
3. Стабiльна ПАГ 1 ступеня (n = 36) 2 (5,6 ± 3,8) 18 (50,0 ± 8,3) 7 (19,4 ± 6,6) 9 (25,0 ± 7,2)
4. Стабтьна ПАГ II ступеня (n = 25) 5 (20,0 ± 8,0) 7 (28,0 ± 9,0) 10 (40,0 ± 9,8) 3 (12,0 ± 6,5)
Таблиця 6. Результати тесту САН i суб'ективно/ оц1нки якост н1чного сну в дтей з артерiальною гiпертензieю залежно в'щ стат (у балах)
Групи дней Стать Самопочуття Активнicть Нacтрiй Сон
1. АГ «бтого халата» (n = 17) ж (n = 9) 51,33 ± 3,13 47,00 ± 2,81* 61,50 ± 2,05* 20,00 ± 0,89
ч (n = 8) 43,25 ± 3,94 35,75 ± 1,62 51,00 ± 4,21 21,75 ± 0,93
2. Лабтьна ПАГ (n = 31) ж (n = 19) 49,17 ± 2,98 46,17 ± 2,79 55,00 ± 3,48 20,00 ± 0,63*
ч (n = 12) 51,17 ± 4,42 46,50 ± 2,47 60,00 ± 2,59 22,67 ± 0,51
3. Стабтьна ПАГ I ступеня (n = 36) ж (n = 15) 44,00 ± 2,94* 44,25 ± 2,10 47,13 ± 2,75* 19,38 ± 0,90*
ч (n = 21) 53,17 ± 1,46 44,92 ± 1,29 58,58 ± 1,54 22,67 ± 0,68
4. Стабтьна ПАГ II ступеня (n = 25) ж (n = 10) 56,50 ± 3,96 44,33 ± 2,39 60,33 ± 1,73* 19,17 ± 1,16*
ч (n = 15) 51,67 ± 2,67 46,33 ± 2,01 55,33 ± 1,71 23,11 ± 0,40
Примтка: * — м'ж хлопчиками й двчатками в груп р < 0,05.
Таблиця 7. Концентращя магню в сироватц кров! та вмст магню в добовй сечi в дтей !з р!зними формами ПАГ
Показник Нормaтивнi значення 1. АГ «бтого халата» (n = 17) 2. Лабтьна ПАГ (n = 31) 3. Стабтьна ПАГ I ст. (n = 35) 4. Стабтьна ПАГ II ст. (n = 25)
Концентра^я магнiю в сироватцi KpoBi, ммоль/л 0,7-1,1 0,940 ± 0,021 0,795 ± 0,023 0,827 ± 0,022 0,717 ± 0,064
Вмют магнiю в добовiй сеч^ ммоль/добу 2,1-6,4 1,144 ± 0,246 0,980 ± 0,065* 1,373 ± 0,086** 2,126 ± 0,250
Примтка: * — р2-3< 0,05; ** — р3-4 < 0,05.
нам можливють констатувати в них пршу яюсть шчного сну. Таким чином, порушення шчного сну як один i3 проявiв астени суттевим чином впливае на стутнь зниження АТ в шчний перюд, порушуе правильний ритм коливання АТ протягом доби i по-требуе корекцп в дггей i3 ПАГ.
У дггей i3 недостатшм ступенем нiчного зниження АТ незалежно вщ статi також було виявлено нижчГ рГвш магнiю в сироватщ кровь Так, у 51 ди-тини з недостатшм ступенем шчного зниження АТ (non-dipper та night-peaker) середнш рГвень магшю в сироватщ кровГ дорГвнював 0,786 ± 0,022 ммоль/л, на той час як у 53 дггей з нормальним ступенем шчного зниження АТ цей показник становив 0,854 ± 0,021 ммоль/л (р < 0,05).
Ощнюючи концентрацго магшю в сироватщ кровГ по групах, найменшГ ii значення ми отримали в груш зГ стабгльною ПАГ II ступеня (табл. 7). У дь тей з шшими формами ПАГ середш значення кон-центрацп магшю в сироватщ кровГ не виходили за меж1 норми. Ыдивщуальний аналГз показав, що серед дггей зГ стабгльною ПАГ II ступеня ппомагше-мГя зустрГчалася в 32,0 ± 9,3 % дггей, серед дггей зГ стабгльною ПАГ I ступеня — у 28,6 ± 7,6 %, серед дггей ¡з лабгльною ПАГ — у 25,8 ± 7,9 %. У дггей ¡з ппертензГею «бглого халата» в жодному випадку не
було виявлено знижених показникiв магнiю в сироватщ кровi.
Екскрецiя магнiю iз сечею була найменшою в дiтей iз лабгльною ПАГ (табл. 7). Середш значення екскрецп магнiю в цш групi знаходились в межах 0,980 ± 0,065 ммоль/добу. На достатньо низькому рiвнi показники екскрецп магшю були i в групi да-тей з АГ «бглого халата», проте концентрацiя магнiю в сироватщ кровi в них зберiгалася на рiвнi норми, що вiдрiзняe цю групу дiтей вiд iнших. При стабь лiзацli АГ (особливо в дггей iз ПАГ II ступеня) при низьких показниках магнiю в кровi його екскрецiя з сечею була вiрогiдно бiльшою порiвняно з шшими групами дiтей. Це вказуе на дисбаланс компен-саторних механiзмiв регуляцп обмiну магнiю в цш групi, адже в нормi зниження магнiю в кровi супро-воджуеться зменшенням його видiлення iз сечею для попередження внутрiшньоклiтинного дефщиту цього катiону.
Враховуючи те, що недостатнш ступiнь нiчного зниження АТ е несприятливим фактором перебiгу i розвитку ускладнень ПАГ, можна зробити висно-вок, що дефiцит магшю може впливати на форму-вання несприятливого перебiгу ПАГ у дггей, а враховуючи вищенаведеш даш — також i на стабшзацго АТ i розвиток астенiчного синдрому в дггей iз ПАГ.
Таким чином, даш лiтератури та нашi особистi данi вказують на певну роль обмшу магнiю, зокрема його дефщиту, у виникненнi АГ та розвитку симп-томiв асешзацп дитини.
Висновки
1. Для дiтей iз гiпертензiею «бглого халата» ха-рактерш недостатнiй ступiнь нiчного зниження АТ (52,9 % дггей), астенiчний синдром (76,5 % дь тей), нормальний рiвень магнiю в сироватцi кровi (0,940 ± 0,021 ммоль/л) при зниженш екскрецГi маг-нiю iз сечею (1,144 ± 0,246 ммоль/добу).
2. Для дггей iз лабгльною ПАГ характер-нi найменшi значення екскрецп магнiю iз сечею (0,980 ± 0,065 ммоль/добу) порiвняно з шшими формами ПАГ.
3. У дггей з стабiльною ПАГ I ступеня характернi частi прояви астенп (95 % дiтей) i шдвищена варiа-бельнiсть дiастолiчного АТ в шчний перiод (55,6 % дггей) — переважно в хлопчикiв. При стабгльнш ПАГ I ступеня нормальний рiвень магнiю в кровi (0,827 ± 0,022 ммоль/л) компенсуеться зниженням екскрецп його iз сечею (1,373 ± 0,086 ммоль/добу).
4. У дггей зi стабгльною ПАГ II ступеня вияв-лено найнижчий рiвень магнiю в сироватцi кровi (0,717 ± 0,064 ммоль/л) порiвняно з шшими формами ПАГ, що не компенсуеться зменшенням екскрецп магнiю iз сечею.
Список л1тератури
1. Бут Г. Когда преимущества препарата повышают авторитет врача // Нов. медицины и фармации. — 2008. — № 10(245). — С. 8.
2. Вислый А.А. Роль магния в регуляции физиологических процессов в организме // Нов. медицины и фармации. — 2008. — № 6(238). — С. 14-15.
3. Дефицит магния как фактор риска артериальной гипер-тензии среди кочующих жителей Республики Тыва/И.Ю. Стукс [и др.]//Кардиология. — 1997. — № 3. — С. 72.
4. Коровина Н.А., Творогова Т.М., Гаврюшова Л.П. Применение препаратов магния при сердечно-сосудистых заболеваниях у детей//Лечащий врач. — 2006. — № 3. — С. 56-61.
Марушко Ю.В., Гищак Т.В. Национальный медицинский университет имени A.A. Богомольца, г. Киев
СОДЕРЖАНИЕ МАГНИЯ, ХАРАКТЕРИСТИКА АСТЕНИЧЕСКИХ ПРОЯВЛЕНИЙ И НОЧНОГО СНА У ДЕТЕЙ С РАЗНЫМИ ФОРМАМИ ПЕРВИЧНОЙ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИ
Резюме. Обследовано 109 детей 10—17 лет со стабильной и лабильной первичной артериальной гипертензией, а также гипертензией «белого халата». Согласно результатам суточного мониторинга артериального давления, у 41,7—54,9 % детей выявлена недостаточная степень ночного снижения систолического артериального давления. У 76,5—95 % обследованных наблюдался астенический синдром на фоне дефицита магния в организме. У детей со стабильной первичной артериальной гипертензией II степени, в отличие от детей с другими формами артериальной гипертензии, выявлен самый низкий уровень магния в сыворотке крови, который не компенсируется уменьшением экскреции магния с мочой.
5. Майданник В.Г. Первинна арmерiальна гinертензiяу дтей та тдлттв/ За ред. В.Г. Майданника, В.Ф. Москаленка. — К., 2007. — 389 с.
6. Мартынов А.И., Акатова Е.В., Николин О.П. Клиническая эффективность оротата магния у пациентов с нарушениями ритма и артериальной гипертонией при пролапсе митрального клапана // Кардиоваскулярная терапия и профыактика — 2009. — № 8. — С. 8-12.
7. Метаболические эффекты сульфатной кальциевой магниевой минеральной воды в санаторном лечении больных артериальной гипертензией с метаболическим синдромом / Сырт-ланова Э.Р., Горячева Н.П., Назарова Э.М. и соавт. // Вестник восстановительной медицины. — 2007. — 3.
8. Рачин А.П., Сергеев А.В., Михейкина О.В. Дефицит магния: возможности применения препарата магне В6// Фармате-ка. — 2008. — № 5. — 54-60.
9. Сумакова И.А., Шевченко А.О. Коррекция электролитного дисбаланса в профилактике и лечении сердечно-сосудистых заболеваний // Consilium medicum. — 2010. — № 10. — С. 100-103.
10. Эпидемиологические, патофизиологические и клинические аспекты дефицита магния при артериальной гипертензии. Обзор/Шилов А.М., Мельник М.В., Рабинович Ж.Г. и соавт. // ТОП-медицина. — 2001. — № 3. — С. 31-33.
11. Юлиш Е.И. Роль магния в норме и патологии // Здоровье ребенка. — 2008. — № 5(8). — С. 49-52.
12. Dietary magnesium intake and blood pressure — a qualitative overview of the observational studies / Mizushima S, Cappuccio F.P., Nichols R., Elliott P. // J. Hum. Hypertens. —1998. — 12. — 447-453.
13. Ekmekci O.B., Donma O, Tunckale A. Angiotensin-converting enzyme and metals in untreated essential hypertension // Biol. Trace Elem. Res. — 2003 Dec. — 95(3). — 203-10.
14. Garcia Zozaya J.L., Padilla Viloria M, Castro A. Aldosterone and magnesium in essential arterial hypertension // Clin. Physiol Biochem. — 1988. — 6. — 6. — 293-300.
15. Lack of effect of oral magnesium on high blood pressure: a double blind study/Cappuccio F.P. et al. //BMJ. — 1985. — 291. — 235-238.
16. Oral magnesium therapy improves endothelial function in patients with coronary artery disease / Shechter M, Sharir M, Labrador M.J. et al. //Circulation. —2000Nov. — 102. — 2353-358.
17. Seelig M.S. Metabolic Sindrom-X. A complex of common diseases — diabetes, hypertension, heart disease, dyslipidemia and obesity — marked by insulin resistance and low magnesium/high calcium//Mineral Res. Intern. Tech. Prod. Infor. — 2003. — 1 — 11.
18. Sueta C.A, Clarke S.W., Dunlap S.H. Effect ofacute magnesium administration on the frequency ofventricular arrhythmia in patients with heart failure //Circulation. — 1994Feb. — 89. — 660-666.
19. The principles of metabolic therapy for heart disease // Hadj A., Pepe S., Marasco S, Rosenfeldt F. // Heart Lung Circ. — 2003. — 12, Suppl 2. — S55-62.
Отримано 23.07.12 □
Marushko Yu.V., Gishchak T.V.
National Medical University named after O.O. Bogomolets, Kyiv, Ukraine
CONTENT OF MAGNESIUM, FEATURES OF ASTHENIC SYMPTOMS AND NOCTURNAL SLEEP QUALITY IN CHILDREN WITH DIFFERENT FORMS OF ESSENTIAL HYPERTENSION
Summary. 109 children aged 10—17 years with stable and unstable essential hypertension, and also with «white-coat» hypertension were examined. According to the results of 24hour blood pressure monitoring, night decrease of systolic blood pressure was insufficient in 41.7—54.9 % of children. In 76.5—95 % of examined children, asthenic syndrome against magnesium deficiency was detected. In children with stable second-degree hypertension, as opposed to children with other forms of hypertension, the lowest level of magnesium in blood serum was noted. It's not compensated by a decrease in urine excretion of magnesium.
