CC BY
29
УДК 619:636.14:636.087.7:612.664:546.73+549.332
Сшвшська Л.Г., д. вет. н., професор © Щербатий А.Р., к.вет.н., старший викладач (ua-andrea@ukr.net ) Личук М.Г., к.вет.н., доцент Льв\вський нацюнальнийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт Iмет С.З. Гжицького, м. Лъвгв, Украта
ВМ1СТ КОБАЛЬТУ ТА КУПРУМУ В МОЛОЦ1 П1ДСИСНИХ КОБИЛ ГУЦУЛБСБК01 ПОРОДИ ЗА М1КР0ЕЛЕМЕНТН01 КОРЕКЦН
РАЦЮНУ
На основ! проведених дослгджень ми встановили позитивный вплив згодовування мтерально-втамтного премшсу Мармтс, до складу якого входятъ втамти - А, Э3, Е, В¡, В2, В12, С, пантотенова кислота, шацин, бютин; мшроелементи у форм1 неоргатчних солей - цинк, ферум, купрум, манган, йод, селен, кобальт та амшокислоти - л1зин, треонт, метюнт, жеребним кобилам упродовж 60-ти дшв на клтгчний статус, р1венъ кобальту й купруму у кровI за гтокобалътозу / гтокупрозу. Корекщя рацюшв сприяла тдвищенню вм1сту Со / Си у молоц1 тдсисних кобил. Вм1ст кобальту у молоц1 кобил дослгдно! групи, яким згодовували МВП Мармтс в середнъому становив 1,95±0,03 мкг/кг, що на 11,4 % вгроггдно (р<0,01) быъше, пор1вняно з показником контролъног групи кобил, як\ отримували основний рацюн. В молощ кобил дослгдно! групи вм1ст Купруму в середнъому становив 0,21±0,01 мг/кг. Ум1ст даного мтроелемента в молоц1 кобил контролъног групи буе вгроггдно (р<0,001) меншим на 42,8 % / в середнъому становив 0,12±0,01 мг/кг. Це вказуе на краще засвоення / абсорбцт неоргатчних форм кобальту / купруму сукупно з шшими мтроелементами в шлунково-кишковому тракт1 тварин та гх тдукуючий вплив на процеси бюсинтезу складових частин молока.
Ключов1 слова: кобили, молоко, кобальт, купрум, рацюн, бюгеох1м1чна зона, мшералъно-втамшний премжс.
УДК 619:636.14:636.087.7:612.664:546.73+549.332
Сливинская Л.Г., д. вет. н., профессор, Щербатый А.Р., к.вет.н., старший преподаватель, Личук Н.Г., к.вет.н., доцент Львовский националъныйуниверситет ветеринарноймедицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого
СОДЕРЖАНИЕ КОБАЛЬТА И МЕДИ В МОЛОКЕ ПОДСОСНЫХ
КОБЫЛ ГУЦУЛЬСКОЙ ПОРОДЫ ЗА МИКРОЭЛЕМЕНТНОЙ КОРРЕКЦИИ РАЦИОНА
На основе проведенных исследований нами установлено положительное влияние скармливания минерально-витаминного премикса Мармикс, в состав которого входят витамины - А, Э3, Е, В¡, В2, В12, С, пантотеновая кислота, ниацин, биотин; микроэлементы в форме неорганических солей - цинк, железо, медь, марганец, йод, селен, кобальт и аминокислоты - лизын, треонин,
© Сшвшська Л.Г., Щербатий А.Р., Личук М.Г., 2014
318
метионин, жеребным кобылам в течение 60 дней на клинический статус, уровень кобальта и меди в крови за гипокобалътоза и гипокупроза. Коррекция рационов способствовала повышению содержания Co и Cu в молоке подсосных кобыл. Содержание кобальта в молоке кобыл опытной группы, которым скармливали МВП Мармикс в среднем составляет 1,95 ± 0,03 мкг/кг, что на 11,4 % достоверно (р<0,01) больше в сравнении с показателем контрольной группы кобыл, которые получали основной рацион. В молоке кобыл опытной группы содержание меди в среднем составляло 0,21±0,01 мг/кг. Содержание данного микроэлемента в молоке кобыл контрольной группы было достоверно (р<0,001) меньше на 42,8 % ив среднем составляет 0,12±0,01 мг/кг. Это указывает на лучшее усвоение и абсорбцию неорганических форм кобальта и меди вместе с другими микроэлементами в желудочно-кишечном тракте животных и их индуцирующие влияние на процессы биосинтеза составных частей молока.
Ключевые слова: кобылы, молоко, кобальт, медь, рацион, биогеохимическая зона, минерально-витаминный премикс.
UDC 619:636.14:636.087.7:612.664:546.73+549.332
Slivinska L.G., doctor of veterinary science, professor Shcherbatiy A.R., candidate of veterinary science, senior instructor
Lychuk M.G., candidate of veterinary science, docent Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
COPPER AND COBALT CONTENT MILK LACTATING MARES HUTSUL BREED CORRECTION FOR TRACE ELEMENT
Based on the studies, we found a positive effect of feeding mineral-vitamin premix Marmiks, which is composed of vitamins - A, D3, E, Bj, B2, B12, C, pantothenic acid, niacin, biotin; trace elements in the form of inorganic salts - zinc, iron, copper, manganese, iodine, selenium, cobalt and amino acids - lizyn, treonin, methionine, pregnant mares within 60 days of clinical status, level of cobalt and copper in blood and hypokobaltosis and hypokuprosis. Correction diets helped improve the content of Co and Cu in the milk of lactating mares. Cobalt content in the milk of mares experimental group were fed premix Marmiks averaged 1,95±0,03 mcg/kg, which is 11,4 % significantly (p<0,01) higher compared with the rate control group of mares that received basic diet. In the experimental group of mares milk copper content averaged 0,21±0,01 mg/kg. The contents of the trace elements in milk of mares in the control group was significantly (p<0,001) lower by 42,8% and an average of 0,12±0,01 mg/kg. This points to better assimilation and absorption of inorganic forms of cobalt and copper together with other trace elements in the gastrointestinal tract of animals and their impact on the processes inducing the biosynthesis of components of milk.
Key words: mare's milk, cobalt, copper, diet, biogeochemical zone, mineral vitamin premix.
Вступ. Серед екзогенних фактор1в, як1 визначають функцюнальний стан тварин та впливають на ix продуктившсть, особливо молочну, найбшьше
319
значения мае р1вень \ характер живлення тварин, зокрема забезпечення !х оргашзму певною кшькютю мжроелемешгв. Вщомо, що у молоко мшеральш речовини надходять з кров1, але кшькють м1кроелемент1в у них р1зна, що вказуе на наявшсть фшьтруючого мехашзму в секреторних кл1тинах [1-4].
Як вщм1тив Р.Бшоп [5], серед ус1х вщомих есенщальних м1кроелемент1в основними I найнеобхщшшими для коней е Со, Си, 2п, Мп, 8е I Бе. Даш елементи е незамшними речовинами для оргашзму, хоча не володшть поживною цшшстю, I не е джерелом енергп. 1хня функщя надзвичайно багатогранна, оскшьки вони беруть участь практично у вЫх ф1зюлопчних ироцесах живого оргашзму [3, 6].
Секрещя молока в молочнш залоз1 кобил здшснюеться за умови частого до1ння, тому в природних умовах лоша ссе мат1р 50-60 раз1в иротягом доби, стимулюючи, таким чином, утворення молока. Доять кобил з штервалом 1,5-2 години. Тривалють лактацп у них становить 6-8 мюящв, а в безплщних - довше року. Найвищу молочну продуктившсть кобили мають вщ 3-4-1 до 15 лактаци I становить вона в середньому 2000-2500 кг, а рекордна - 6100 кг. Молоко кобил мютить бшьш шж 300 компонент, зокрема жиру - 1,52-1,72 %, бшка - 1,712,7 %, цукру - 6,32-6,56 %, до 800 мг кальцш та до 500 мг фосфору на 1 лпр молока, багате на калш, натрш, кобальт, купрум, йод, манган, цинк, ферум, в1тамши С, А, Е, групи В тощо [7, 8].
Яккть год1вл1 кобил впливае на кщьккть молока. Молодняк повинен отримувати з молоком необхщш компоненти у вщповщних сшввщношеннях I кшькост1, тому що рют лошат в цей перюд - нашнтенсившший.
Отже, актуальним е питания визначення вмюту мшеральних елемент1в у молощ шдсисних кобил гуцульсько! породи, яка р1зниться особливостями год1вл1 та утримання, що е характерно для природно-кл1матичних умов прсько! зони Карпат.
У доступнш нам л1тератур1 е недостатньо повщомлень щодо вмкту м1кроелемент1в (Со, Си) у молощ шдсисних кобил гуцульсько! породи. Тому метою дано! роботи було визначення вмкту мжроелеменив (Со, Си) у молощ шдсисних кобил гуцульсько! породи за корекци ращошв жеребних кобил МВП Марм1кс при гшокобальтоз11 гшокупрозг
Матер1ал 1 методи. Дослщження проводили в Науково-виробничш асощаци "Племконецентр" (Закарпатська обл.). На першому еташ дослщжень сформували дв1 групи кобил на 9-11 мкяцях жеребносп, вжом 3-6 роюв, масою тша 450-500 кг з ознаками порушення мшерального обмшу - контрольну I досл1дну. Кобили контрольно! групи отримували основний ращон (ОР) (кг): сшо окультурених сшокоЫв - 2,5, сшо високопрне - 2, сшо лугове - 2,5, виЫвки пшеничш - 0,5, виЫвки кукурудзяш - 1, зерно в1вса - 1, макуха соняшникова - 0,5, жом сухий, гранульований - 1. Жеребним кобилам досл1дно! групи, окр1м ОР згодовували МВП Мармкс з розрахунку 100 г на добу упродовж 60 д1б до полопв у перюд врашшньо! год1влг
Другим етапом було визначення впливу корекци ращошв на продуктившсть шдсисних кобил I вмкт м1кроелементш кобальту та купруму у молощ.
Експеримент проводили в весняний перюд (березень-травень), лошата народжувалися з 15 кв1тня - 30 травня.
320
Клшчне дослщження кобил проводили за загальноприйнятими методиками
[9]. Молоко вщбирали в стерильш проб1рки у кшькосп 20 мл на 5 день теля полопв. Вмют мкроелеменив (Си, Со) у молощ кобил визначали за допомогою атомно-абсорбцшного спектрофотометра типу АА8-30.
Результати дослщження. У науково-виробничш асощацп "Племконецентр" Свалявського району Закарпатсько! област1 в результат! проведених попередшх дослщжень виявлено дефщит у грунтах валового вмкту кобальту, цинку \ мангану та рухомих форм кобальту (0,01), купруму (0,01), цинку, вод1 купруму (0,009), кобальту (0,006), цинку (0,016), мангану (0,061) за надлишку феруму (0,087 мг/л), плюмбуму (0,017 мг/л) та хрому (0,021 мг/л),
[10]. Забезпечешсть у ращош кобальту, купруму, мангану та феруму низька, становила вщповщно 54,7 %; 88,5; 28,9 1 93,4 %. Встановлено низький вмкт м1кроелемент1в кобальту I купруму в кров1 жеребних кобил, вщповщно 0,19±0,02 1 2,09±0,07 мкмоль/л.
Беручи до уваги особливост1 бюгеох1м1чно! ситуаци, яка складаеться в Закарпатськш област1 Украши, ми запропонували НВП "ЕГО" виготовити для апробаци мшерально-в1тамшний премже (МВП - Марм1кс) для жеребних кобил [1]. У жеребних кобил, яким застосовували МВП Марм1кс, на 60-у добу дослщу встановлеш виражеш позитивш змши стану волосяного покриву, зокрема вщновлення блиску, щшьне прилягання до поверхш шк1ри, вщеутшеть детгментаци волосся, р1вном1ршсть линьки, оптимальну еластичшсть шюри. Кон'юнктива рожева або блщо-рожева, слизов1 оболонки носа 1 рота - блщо-рожевого кольору, пом1рно волоп, цшеш, без нашарувань I припухлостей [13].
Встановлено, що корекщя ращошв жеребних кобил гуцульсько! породи МВП Мармжс за гшокобальтозу I гшокупрозу мае терапевтичний ефект, зокрема вщновлювався клЫчний статус, еритроцитопоез, зростав р1вень кобальту (на 45,9 %) I купруму (на 114,6 %), нормал1зувалося кальще-фосфорне стввщношення, пщвищувався у кров1 вмкт фосфору, в1тамшу А й токоферолу, загального бшка, знижувався вмкт сечовини, актившеть АсАТ I АлАТ та лужно! фосфатази, продукт1в ПОЛ. Лошата народжувались клшчно здоровими.
30 25 20
мкг/кг 15 10 5
0
Рисунок 1. Вмкт кобальту в молощ шдсисних кобил
Як вщомо [12], концентращя мшроелемент1в у молощ кобил найменша серед вЫх домашшх тварин I становить лише 0,4 %. У молощ вони зв'язаш з оболонками кульок жиру (Бе, Си), казешом 1 бшком сироватки (Бе, Си, 2п, Мп).
321
Щодо вмкту Со I Си у молощ пщсисних кобил за згодовування МВП Мармжс жеребним кобилам при гшокобальтоз! I гшокупроз! виявлено р!зш його змши.
Так, вмкт кобальту у молощ кобил дослщно! групи, яким згодовували МВП Мармкс, в середньому становив 1,95±0,03 мкг/кг, що на 11,4 % в1рогщно (р<0,01) бшьше, пор1вняно з показником у контрольнш груш кобил, яким згодовували основний ращон (рис.1).
Вмкт купруму в молощ кобил дослщно! групи в середньому становив 0,21±0,01 мг/кг. В молощ кобил контрольно! групи вмкт даного мжроелемента був в1рог1дно (р<0,001) менший на 42,8 % 1 становив 0,12±0,01 мг/кг (рис.2).
0,25 0,2
/ 0,15 мг/кг
0,1 0,05 0
Рисунок 2. Вмкт купруму в молоц1 шдсисних кобил
Таке зб1льшення м1кроелемент1в у кобил дослщно! групи, очевидно, пов'язане з наявн1стю у прем1кс1 неоргашчних солей кобальту, купруму, мангану та в1тамш1в А I Е. Згодовування премжсу сприяло зростанню вм1сту кобальту та купруму не тшьки у кров1 жеребних, а й у молощ пщсисних кобил дослщно! групи.
Отже, в результат! додаткового внесения до ращону жеребних кобил сум!ш! мжроелеменив (кобальту, купруму, мангану, феруму, цинку та селену) у вигляд! неоргашчних солей та !х сполук з л!зином, мет!он!ном ! треон!ном виявлено збшьшення вм!сту кобальту та купруму в молощ пщсисних кобил гуцульсько! породи дослщно! групи. Це вказуе на краще засвоення ! абсорбщю неорган!чних форм кобальту ! купруму сукупно з ¿ншими м!кроелементами в шлунково-кишковому тракт! тварин та !х ¿ндукуючий вплив на процеси бюсинтезу складових частин молока.
Висновки. Встановлено, що корекц!я рац!он!в жеребних кобил гуцульсько! породи сприяла п!двищенню вмшту кобальту ! купруму в молощ пщсисних кобил дослщно! групи, що отримували, окр!м основного рац!ону, мшерально-вп-амшний перм!кс Марм!кс на 42,8 ! 11,4 % пор!вняно з показниками у контрольн!й груп! кобил, що отримували основний ращон.
Перспективи подальших досл1джень. Ц! досл!дження будуть використаш для анал!зу та розробки норм год!вл! п!дсисних кобил гуцульсько! породи та метод!в п!двищення !х молочно! продуктивност!.
322
Л1тература
1. Ф1зюлопя сшьськогосподарських тварин [текст]: пщручник / В.В. Науменко, А.С. Дячинський, В.Ю. Демченко, 1.Д. Дерев'янко; за ред. 1.Д. Дерев'янко, А.С. Демченко. - Кшв, 2009. - 2 видання. - 568 с.
2. Magdalena Pieszka. The Composition of Arabian mares milhttp://agarabianhorse.com/articles/71-composition-of-arabian-mares-milk.html.
3. Scheryver H.F. Lactation in the Horse: The mineral composition of mare milk. / H.F. Scheryver, O.T. Oftedal, J. Williams, L.V. Soderholm, H.F. Hintz // The Journal of Nutrition 116, 1986. P. 2142-2147.
4. Csapo J. Composition of mare's colostrum and milk II. Protein content, amino acid composition and contents of macro- and micro-elements / J. Csapo et al. // Acta Univ. Sapientiae, Alimentaria 2, 1, 2009. - P. 133-148.
5. Бишоп P. Кормление лошадей: Полное руководство по правильному кормлению лошадей / Р. Бишоп; Пер. с англ. Е.Б. Михияновой. - М.: ООО «Аквариум Бук», 2004. - 183 с.
6. Ullrey D.E. Iron, Zinc and Copper in mares milk / D.E. Ullrey, W.T. Ely, R.L. Covert // Journal of Animal Science, 1974. - Vol.38, №6. - P.1276-1277.
7. Pechova A. Contents of Zn, Cu, Mn and Se in milk in relation to their concentrations in blood, milk yield and stage of lactation in dairy cattle [Text] / A. Pechova, L. Pavlata, R. Dvorak, E. Lokajova // Acta Vet. Brno. - 2008. - Vol. 77. -P. 523-531.
8.§ahan N. Changes in chemical and mineral contents of Awassi Ewes' milk during lactation [Text] / N. §ahan, D. Say, A. Ka^ar // Turk. J. Vet. Anim. Sci. -2005. - Vol. 29. - P. 589-593.
9. Методи лабораторно! клмчно! д1агностики хвороб тварин / B.I. Левченко, B.I. Головаха, 1.П. Кондрахш та ш.]; за ред. B.I. Левченка. - К.: Аграрна освгга, 2010. - 437 с.
10. Щербатий А.Р. Анал1з мжроелементного складу грушгв i води в систем! диспансеризацп кобил гуцульсько! породи / А.Р. Щербатий // Наук. вкник Льв1в. нац. ун-ту вет. медицини та бютехнологш ¿меш С.З. Гжицького. -Льв1в, 2012. - Т. 14. - № 2 (52), ч.1. - С. 368-372.
11. Щербатий А.Р. Д1агностика мшроелементоз1в кобил у захщнш бюгеох1м1чнш зош Украши / А.Р. Щербатий, Л.Г. Сл1вшська // Вет. медицина Украши. - 2013. - № 4. (206) - С. 25-28.Щербатий А.Р., Сл1вшська Л.Г.
12. Премжс для корекцп обмшу речовин у жеребних кобил "Марм1кс". Патент на корисну модель № 59288 в1д 10.05.2011 р.; заявл. 22.10.2010; опубл. 10.05.2011, Бюл. № 9.
13. Щербатий А.Р. Лшувально-профшактична ефективн1сть м1нерально-в1тамшного прем1ксу Марм1кс за г1покобальтозу i г1покупрозу кобил / А.Р. Щербатий, Л.Г. Сл1в1нська // Наук. вюник Льв1в. нац. ун-ту вет. медицини та бютехнологш ¿меш С.З. Гжицького. - Льв1в, 2013. - Т.15. - № 3 (57), ч.1. - С. 378-385.
Рецензент - д.с.-г..н., професор Буцяк B.I.
323
