CC BY
23
УДК 619:636.32/.38:616.1/.4
5Федорович Н.М., асистент*© Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологш ¡мет С.З. Тжицького, м. Льеге, Украгна
СТАН М1НЕРАЛЬНОГО ОБМ1НУ МОЛОДНЯКУ ОВЕЦЬ ЗА КОРЕКЦП
РАЦ1ОН1В ХЕЛАТНИМИ СПОЛУКАМИ М1КРОЕЛЕМЕНТ1В
У результатI проеедених дослгджень було естаноелено, що рацюн ярок ННВЦ «Комартеський», не забезпечений макроелементами кальщем (91,3 %) I
фосфором (57,9 %) та мжроелементами - цинком (67,6 %) I кобальтом (38,6 %).
У кроег ягнят контрольног групи ем1ст купруму, кобальту та феруму на початку дослгдження були нижче норми I е середньому станоеили 10,3±0,41, 0,42±0,01 та 5,79±0,08 мкмоль/л. На заеершення експерименту гхня концентращя знижуеалася. Ум1ст мжроелемент1е (Си, Со, Fe) у кроег ягнят першог та другог дослгдног груп були егроггдно (р<0,001) быьшими егдпоегдно на 42,1 I 60,8 %; 36,8 I 60,5 та 18,1 I 27,1 % пор1еняно з контролем. Пор1еняльним анал1зом естаноелено, що оптимальний ем1ст мжроелемент1е у крое\ теарин, яким згодоеуеали хелатш сполуки е кращим, на що еказують отримат показники мтерал1е. Так концентращя купруму, кобальту та феруму е кроег ягнят була егроггдно (р<0,001) бтьшою егдпоегдно на 13,1, 17,3 та 7,6 % пор1еняно з показниками ягнят, що отримуеали неоргашчн1 форми зазначених мжроелементге.
Ключовi слова: ягнята, мжроелементи, хелатн сполуки, метюнати.
УДК 619:636.32/.38:616.1/.4
Федорович Н.М., ассистент* Льеоеский национальный униеерситет еетеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, г. Льеое, Украина
СОСТОЯНИЕ МИНЕРАЛЬНОГО ОБМЕНА МОЛОДНЯКА ОВЕЦ ПРИ КОРРЕКЦИИ РАЦИОНОВ ХЕЛАТНЫМИ СОЕДИНЕНИЯМИ МИКРОЭЛЕМЕНТОВ
В результате проееденных исследоеаний было устаноелено, что рацион ярок УНПЦ «Комарноеское», не обеспечен макроэлементами кальцием (91,3 %)
и фосфором (57,9 %) и микроэлементами - цинком (67,6 %) и кобальтом (38,6 %).
В кроеи ягнят контрольной группы содержание меди, кобальта и железа е начале исследоеания были ниже нормы и е среднем состаеляли 10,3±0,41, 0,42±0,01 и 5,79±0,08 мкмоль/л. В заеершение эксперимента их концентрация снижалась. Содержание микроэлементое (Си, Со, Fe) е кроеи ягнят переой и еторой опытной групп были достоеерно (р<0,001) больше соотеетстеенно на 42,1 и 60,8 %; 36,8 и 60,5 та 18,1 и 27,1 % е сраенении с контролем. Сраенительным анализом устаноелено, что оптимальное содержание микроэлементое е кроеи жиеотных, которым скармлиеали хелатные
Науковий керiвник - Слiвiнська Л.Г., доктор вет. наук, професор © Федорович Н.М., 2014
339
соединения является лучшим, на что указывают полученные показатели минералов. Так концентрация меди, кобальта и железа в крови ягнят была достоверно (р <0,001) больше соответственно на 13,1, 17,3 и 7,6 % d сравнении с показателями ягнят, получавших неорганические формы указанных микроэлементов.
Ключевые слова: ягнята, микроэлементы, хелатные соединения, метионаты.
УДК 619:636.32/.38:616.1/.4
Fedorovych N.M., assistant* Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after of S.Z. Gzhytsky, Lviv, Ukraine
STATE OF MINERAL METABOLISM IN SHEEP YOUNGSTERS CORRECTION OF THE DIET CHELATE COMPOUNDS OF TRACE ELEMENTS
As a result, the research found that the diet of ewes NNVTS "Komarnivskyy" not provided macro calcium (91,3 %) and phosphorus (57,9 %) and micronutrients -zinc (67,6 %) and cobalt (38,6 %).
In the blood of lambs in the control group content of copper, cobalt and iron at baseline were below normal and averaged 10,3±0,41, 0,42±0,01 and 5,79±0,08 mmol/l. At the end of the experiment the concentration decreased. The contents of these trace elements in the blood of lambs of the first and second experimental groups were significantly (p<0,001) higher, respectively, 42,1 and 60,8 %; 36,8 and 60,5 and 18,1 and 27,1 % compared with the control. Comparative analysis revealed that the optimal content of trace elements in the blood of animals fed chelates is the best, as indicated by the figures obtained minerals. Since the concentration of copper, cobalt and iron in the blood of lambs was significantly (p <0,001) greater, respectively 13,1, 17,3 and 7,6 % as compared with the lambs treated inorganic forms of these minerals.
Keywords: lambs, trace elements, chelated compounds, metionaty.
Висока продуктившсть овець та яюсть 1х продукци значною мiрою залежить вщ повнощнно! годiвлi, у тому чи^ вщ забезпечення ix оргашзму оптимальною кшькютю та сшввщношенням мшеральних речовин [1].
Недостатшсть мжроелеменив у кормах веде до порушення основних обмшних процеав, зниження неспецифiчноl резистентност та iмунобiолоriчноl реактивност оргашзму. Певною мiрою це стосуеться i молодняку овець, оргашзм яких вщзначаеться пщвищеною потребою в мшеральних речовинах у перюд росту [2, 3].
У зимово-весняний стшловий перюд особливо часто дiагностуеться порушення мшерального обмшу у молодняку овець. Компенсування нестачi мжроелеменив в рацюнах за рахунок 1х неоргашчних форм не завжди забезпечуе належний рiвень елемента в тканинах i продуктившсть тварин, що зумовлено низькою бюлопчною доступшстю i високою токсичшстю [4]. Тому хелатш комплекси мжроелеменив вважаються бшьш прийнятними для
340
використання, оскшьки вони малотоксичш, мають високу бюлопчну доступшсть i здатнiсть до пролонгування в opraHi3Mi [5, 7].
Встановлено позитивний вплив оргашчних форм мжроелеменив на продуктивнiсть овець, прирiст маси тша, засвоення корму, iмуннi реакци оргaнiзму. Враховуючи викладене вище, вважаемо, що застосування хелатних комплексiв мжроелеменив за мiкроелементозiв у молодняку овець й дос залишаються актуальними та маловивченими.
Метою досл1джень було вивчення вмкту мiкроелементiв у кровi молодняку овець за мiкроелементозiв та корекци рaцiонiв хелатними сполуками у порiвняннi з неоргaнiчними формами.
Матер1али i методи дослщження. Роботу виконували в умовах ННВЦ «Комаршвський» Львiвського нацюнального унiверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iменi С.З. Гжицького. Об'ектом дослщжень були ягнята породи прекос вжом 3-6 мiс. Дослiдних тварин за принципом аналопв було подiлено на три групи по 10 у кожнш: одна контрольна група та двi дослщних. Ягнята контрольно! групи отримували основний рaцiон (ОР). Тварини першо! дослщно! групи отримували ОР плюс неоргашчш сполуки мiнерaлiв. Тварини друго! дослщно! групи в додаток до основного ращону отримували мiкроелементи у формi хелатних сполук з метюншом. Дослiд тривав 45 днiв.
Клмчне дослiдження тварин проводили за загальноприйнятою схемою на початку дослiду та по його завершенш. Кров для дослщжень вщбирали з вяремно! вени - зранку до рашшньо! годiвлi на початку дослiду та 45 день експерименту.
У кровi визначали вмют мiкроелементiв - Cu, Co, Fe методом атомно-абсорбцшно! спектрофотометрй' на прилащ AAS 30 (Прайс В., 1976).
Одержат цифровi дaнi опрацьовано статистично з використанням програми Microsoft EXCEL Для визначення вiрогiдних вщмшностей мiж середнiми величинами використовували критерш Стьюдента.
Результати дослщження та 'ix обговорення. При клiнiчному дослiдженнi молодняку овець у 60 % тварин встановлено задовшьну вгодовашсть, 80 % ягнят реестрували гiпотермiю (37,3±10С), 35 % - aнемiчнiсть видимих слизових оболонок (кон'юнктиви, носа, рота). У тварин волосяний покрив тьм'яний, шюра суха, знижено! елaстичностi. В дшянщ ши!, хребта, на кшщвках виявляли алопеци.
Результати aнaлiзу рацюну ярок ННВЦ «Комаршвський» показав, що забезпечешсть макроелементами (Кaльцiй i Фосфор) була недостатня (91,3 % та 57,9 %) та мкроелементами - Цинком (67,6 %) i Кобальтом (38,6 %).
Купрум - один iз незамшних мiкроелементiв, що необхщний для життедiяльностi оргaнiзму. Вiн е ессенщальним елементом для клiтин вах оргaнiзмiв, посилюе зaхиснi мехaнiзми кл^ин iмуногенезу за багатьох захворювань. Дефщит купруму характеризуеться aнемiею, порушенням росту i розвитку, у овець вiдмiчaють лизуху [8, 9].
341
У кров1 ягнят контрольно! групи умют купруму на початку дослщження був нижче норми (12,6-18,8 мкмоль/л) \ в середньому становив 10,3±0,41 мкмоль/л. На завершення експерименту його концентращя залишалася без змш I в середньому становила 10,2±0,40 мкмоль/л (рис. 1).
У кров1 ягнят першо! дослщно! групи за згодовування неоргашчних солей м1кроелемент1в на 45-ту добу експерименту вмют купруму в середньому становив 14,5±0,35 мкмоль/л, що було в1рогщно (рх<0,001) бшьшим на 49,5 % пор1вняно з початком дослщу. Також встановлено в1рогщно (р3<0,001) вищий його вмют у кров1 ягнят на 42,1 % пор1вняно з контролем (рис. 1).
Р1вень купруму в кров1 ягнят друго! дослщно! групи за згодовування хелатних сполук м1кроелемент1в на 45-ту добу дослщження в середньому становив 16,4±0,39 мкмоль/л та був в1рогщно (р2<0,001) вищим на 60,8 % пор1вняно як з початком експерименту, так !з контрольною групою (рис. 1). Окр1м того, у ягнят друго! дослщно! групи його концентращя була в1рогщно (р5<0,002) вищою на 13,1 % пор1вняно з першою (рис. 1). 18 16 14 12 10 8 6 4 2 0
Початок 45 д!б
■ Контрольна ■ 1 доел! дна ■ 2 доел! дна
Рисунок 1. Умкт купруму в кров1 ягнят, мкмоль/л
Примгтки: у цьому i наступних рисунках достовiрнiсть рiзницi мшж показниками наведена у текст
У ранньому вщ1 ягнята потребують комплекс в1тамш1в групи В, оскшьки !х бюсинтез вщбуваеться значно тзшше, при заселенш мжрофлорою шлунково-кишкового тракту. Одшею з умов оптимального бюсинтезу в1тамш1в комплексу В е наявшсть у ращонах кобальту. Нестача кобальту пщ час год1вл1 значно знижуе стшккть овець до несприятливих умов [6].
Умкт кобальту в кров1 ягнят на початку дослщу був в межах 0,37-0,42 мкмоль/л (рис. 2). На завершення експерименту в кров1 ягнят контрольно! групи показник знизився з 0,42±0,01 до 0,38±0,007 мкмоль/л.
У кров1 ягнят першо! дослщно! групи вмют кобальту на 45-ту добу дослщу в1рогщно (р1<0,001) збшьшився на 40,5 % пор1вняно з початком експерименту. Показник також був на 36,8 % (р3<0,001) бшьшим пор1вняно з контрольною групою тварин (рис. 2).
У кров1 ягнят друго! дослщно! групи вмют кобальту на 45-ту добу в середньому становив 0,61±0,02 мкмоль/л, що був в1рогщно (р2<0,001) бшьшим у 1,5 раза пор1вняно з початком дослщження (0,40±0,01 мкмоль/л). На
342
завершення експерименту його вмют також був вiрогiдно (р4<0,001) бшьшим на 60,5 % порiвняно з контрольною групою тварин (рис. 2).
О^м того, у кровi ягнят друго! дослщно! групи, яким згодовували хелатнi сполуки мжроелеменив, на 45-ту добу дослiду вмкт кобальту був бiльшим на 17,3 % (р5<0,001) порiвняно з показником ягнят першо! групи, яким до складу рацюну включали неоргашчш сполуки м1кроелемент1в (рис. 2).
0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0
0,61
0,52
0,42 0,37 0,40 0,38
Початок ■ Контрольна
1 дослщна
45 д1б
□ 2 дослщна
Рисунок 2. Умкт кобальту в кровi ягнят, мкмоль/л Ферум - е кофактором ферментiв, необхiдних для функцюнування iмунокомпетентних клiтин [1, 4, 11]. При його дефщип у овець розвиваеться залiзодефщитна анемiя i супроводжуеться вiдставанням в ростi [8, 10].
У кровi ягнят контрольно! групи вмкт феруму на початку дослщження в середньому становив 5,83±0,12 мкмоль/л (рис. 3), а на завершення експерименту - концентращя дещо знижувалася (рис. 3).
У кровi ягнят першо! дослiдно! групи вмкт феруму на 45-ту добу дослщження вiрогiдно (р1<0,001) збiльшувався на 17,3 % порiвняно з початком, а вщносно контролю - на 18,1 % (рз<0,001; рис. 3).
Початок ■ Контрольна
1 дослщна
45 д1б 2 дослщна
Рисунок 3. Умкт феруму в кровi ягнят, мкмоль/л Вмкт феруму у кровi ягнят друго! дослщно! групи, яким згодовували хелатш сполуки мiкроелементiв на 45-ту добу експерименту в середньому становив 7,36±0,17 мкмоль/л i був вiрогiдно (р2<0,001) вищим, вiдповiдно, на
343
20,6 % nopiBMHO з початком дослщу, 27,1 - nopiBMHO з контролем i 7,6 -вщносно першо! дослщно! групи ягнят (рис.3).
Отже, отримаш результати дослщження вказують, що використання хелатних сполук мшер^в за мiкpoелементoзiв у ягнят друго! дослщно!' групи, сприяло зростанню кобальту, купруму та феруму в кровг
Висновки. 1. Встановлено, що корекщя pацioнiв молодняку овець дефщитними мiкpoелементами, як в неоргашчнш так i хелатнiй формах запоб^ае виникненню основних симптoмiв мiкpoелементoзiв.
2. Пopiвняльним аналiзoм встановлено, що оптимальний вмiст мiкpoелементiв у кpoвi ягнят забезпечуеться краще за згодовування хелатних сполук (метюнаив) мiнеpалiв пopiвнянo з !х неopганiчними аналогами.
Л1тература
1. Клiценкo Г.Т., Кулик М.Ф., Косенко М.В. Мшеральне живлення тварин.
- К.: Свгг, 2001. - 575 с.
2. Проваторов Г.В. Норми гoдiвлi, ращони i пожившсть кopмiв для piзних видiв сшьськогосподарських тварин: дoвiдник / [Проваторов Г.В., Ладика В.1., Бондарчук Л.В.; за заг. ред. В.О. Проваторова]. - 2-ге вид., стер. - Суми: Ушверситетська книга, 2009. - 489 с.
3. 1батуллш I.I. Гoдiвля сiльськoгoспoдаpських тварин. Пiдpучник / 1батуллш I.I., Мельничук Д.О., Богданов Г.О. та ш.. - Вiнниця: Нова книга, 2007. - 616 с.
4. Кучинський М.П. Биоэлементы - фактор здоровья и продуктивности животных: монография / М.П. Кучинський. - Минск: Бизнесофет, 2007. - 372 с.
5. Самохин В.Т. Профилактика нарушений обмена микроэлементов у животных. - М.: Колос, 1981. - 144 с.
6. Степанов В.В. Источники микроэлементной обеспеченности питания животных. - М.: Сельскохозяйственная биология, 2000. - № 6 - С.104-113.
7. Кравщв Р.Й., Новжов В.П., Стадник А.М. Хелатш комплекси мжроелеменив (метюнати): синтез, бюлопчна дiя, продуктившсть худоби i птищ / Кравщв Р.Й., Новков В.П., Стадник А.М. // Сучасш проблеми бюлоги, ветеринарно! медицини, зooiнженеpi! та технологш пpoдуктiв тваринництва. Збipник статей мiжнаpoднo! науково-практично! кoнфеpенцi!. - Львiв, 1997 - С. 330-333.
8. Ветеринарна клЫчна бioхiмiя / [Левченко В.1., Влiзлo В.В., Кoндpахiн 1.П. та iн.]; За ред. В.1. Левченка i В.Л. Галяса. - Бша Церква, 2002. - 400 с.
9. Harris E.D. The transport of copper // Prog. Clin. Biol. Res. - 1993. - Vol. 280.- P. 163-179.
10. Hindson J.C. Manual of Sheep Diseases / J.C. Hindson, Agnes C. Winter.
- Second edition published by Blackwell Science Ltd - 2002. - 289 p.
Рецензент - к.вет.н., доцент Гутий Б.В.
344
