Научная статья на тему 'Аналіз мінерального складу кормів і раціону годівлі кобил'

Аналіз мінерального складу кормів і раціону годівлі кобил Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

CC BY
135
32
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
КОБИЛИ / РАЦіОН / КОРМИ / МАКРОІ МІКРОЕЛЕМЕНТИ / MARE / RATION / FOOD / MACRO-ANDMICROELEMENTS

Аннотация научной статьи по ветеринарным наукам, автор научной работы — Слівінська Л.Г., Щербатий А.Р., Демидюк С.К.

У статті наведені результати досліджень мінерального складу основних видів кормів та забезпеченість раціону жеребних кобил макрота мікроелементами. Встановлено недостатню забезпеченість тварин Фосфором, Манганом, Кобальтом, Цинком, Купрумом, незначно за Ферумом, проте надмірна кількість Кальцію і Магнію.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The results ofstudiesof the mineral compositionof main foodsupplyandrationbreedmaresmicroand macroelements. Foundinsufficientsupply of animals phosphorus, manganese, cobalt, zinc, copper, slightly -foriron, but excessive amounts ofcalcium and magnesium.

Текст научной работы на тему «Аналіз мінерального складу кормів і раціону годівлі кобил»

УДК:636.085:636.1.084

Сшвшська Л.Г., д.вет.н., доцент © Щербатий А.Р., асистент (ua_andrea@mail.ru) Демидюк С.К., к.вет.н., доцент Лъв\всъкый нацюналъныыутеерсытет ветерынарногмедыцыны та бютехнологт

Iмет С.З.Гжыцького

АНАЛ13 МШЕРАЛЬНОГО СКЛАДУ КОРМ1В I РАЦЮНУ

ГОД1ВЛ1 КОБИЛ

У статт1 наведет результаты дослгдженъ мтералъного складу основных выдгв корм1в та забезпечетстъ рацюну жеребных кобыл макро- та мшроелементамы. Встановлено недостатню забезпечетстъ тварын Фосфором, Манганом, Кобальтом, Цынком, Купрумом, незначно - за Ферумом, проте надм1рна млъкгстъ Калъцт гМагтю.

Ключовг слова: кобылы, рацюн, кормы, макро- I мжроелементы.

За сво1м значениям конярство завжди виокремлювалось серед шших галузей тваринництва. Роль коня упродовж тисячол1ть змшювалася залежно вщ розвитку суспшьства, а ктор1я цившзаци аж до останнього стол1ття прямо чи опосередковано пов'язана з удосконаленням конярства, яке не втратило свого значения \ в тепершшх умовах науково-техшчного прогресу та продовжуе розвиватися у спортивному, туристичному, робочому - транспортному \ продуктивному напрямках. Зважаючи на це, год1влю коней оргашзовують вщповщно до 1х використання, керуючись прийнятими детал1зованими нормами [1-4].

Проблема мшерального живлення тварин ускладнюеться недостатшм вмютом рухомих форм мжроелеменпв у грунтах та рослинах [5]. У деяких геох1м1чних пров1нц1ях юльюсть окремих х1м1чних елеменпв е обмеженою, а !х наявнють в окремих кормах не забезпечуе добову потребу тварин. Зокрема, Закарпатська область вщноситься до Захщно! бюгеох1м1чно! зони, яка характеризуемся нестачею рухомих форм Иоду, Кобальту, Купруму, Цинку та Мангану [6, 7].

Повноцшна \ збалансована за вЫма поживними речовинами год1вля жеребних кобил е виршальним фактором для отримання здорового приплоду. Окр1м основних поживних речовин, важливе значения мае мшеральне живлення, оскщьки бшьшкть макро- \ м1кроелемент1в входить до складу оргашв \ тканин оргашзму тварин, вони безпосередньо впливають на обмшш процеси, зокрема на стан гемопоезу [4-8].

Тривалкть жеребност1 у кобил становить 11 м1сящв. Починаючи з 4-5 мюяця, у тварин пом1тно посилюеться обмш речовин. Найвища штенсившсть обмшу речовин спостер1гаеться в останш 3 мкящ жеребност1, що зумовлено штенсивним ростом плода. Годують жеребних кобил за диференцшованими

© Сшвшська Л.Г., Щербатий А.Р., Демидюк С.К., 2012

258

нормами, в яких враховуються перюди жеребносп. Потреба таких кобил у поживних речовинах зростае з 9-го мюяця у зв'язку з великими витратами 1х на рют та розвиток плода, вщкладання резерв1в у тш, яю будуть використаш на утворення молока у перш1 дш теля вижеребки [3, 12-14].

Метою наших дослщжень було вивчити мшеральний склад основних вид1в корм1в, а також мшроелементне забезпечення рацюшв жеребних кобил.

Матер1али та методи. Роботу виконували в науково-виробничш асощаци "Племконецентр" с. Голубине Свалявського району Закарпатсько! области Матер1алом для дослщження були жеребш кобили (9 мкяць жеребност1) гуцульсько! породи вжом вщ 3 до 10 роюв.

Корми дослщжували на вмют мшроелемент1в в 1нститут1 землеробства \ тваринництва захщного регюну НААН Украши - за методиками, викладеними у поабнику (автори Вудмаска В.Ю. 1 Прилуцький П.П., 1975).

Результати та обговорення. Утримання тварин у господарств1 денникове, год1вля проводиться триразово, моцюн - вщсутнш.

Рацюн кобил НВА "Племконецентр" у зимовий перюд складав: сшо окультурених сшокоЫв - 2,5 кг; сшо високопрне - 2; сшо лугове - 2,5; виЫвки пшеничш - 0,5; вис1вки кукурудзяш - 1,0; зерно в1вса - 1,0; макуха соняшникова - 0,5; жом сухий гранульований - 1,0 кг.

Нами проанал1зований вмют Кальцш, Фосфору та есенщальних мшроелемент1в (Кобальту, Купруму, Мангану, Цинку та Феруму) в основних кормах, яю згодовують кобилам у НВА «Племконецентр» (табл. 1).Вмкт Кальцш в окремих кормах (сшо лугове I злакове, зерно в1вса, вис1вки пшеничш I кукурудзян1) був бшьшим, Н1ж за табличними даними, в шших - дещо менший. Под1бно Кальцш ствв1дношення вмюту Фосфору у сЫ та зерш в1вса, проте у виЫвках кукурудзяних Фосфору було в 4,8 рази менше, пор1вняно з табличними, у макуа соняшниковш - 1,5, сЫ високопрному - 1,6 раза. Под1бна р1зноб1жнють встановлена нами у вмкт1 есенщальних м1кроелеменпв (табл. 1). Лише в ош високопрному вмкт Кобальту не вщр1знявся (0,3 мг/кг), а в сЫ луговому його було бшьше (0,4 мг/кг), шж за даними таблиць (0,1 мг/кг) [4, 12]. В шших кормах Кобальту менше: у зерш в1вса у 7 раз1в, макус1 - 19, виавках пшеничних - 10, кукурудзяних - 3, жом1 гранульованому - у 1,8 раза.Под1бна законом1ршсть у вмют1 Мангану. У вс1х (без винятку) кормах Мангану було менше, шж за табличними даними. Особливо значна р1зниця у сш1 злаковому (менше в 11 раз1в), сЫ високопрному (7,6), виавках кукурудзяних (6,1), дещо менша - у виавках пшеничних (3,74) I зерш в1вса (4,6), макуЫ соняшниковш (3,2), жом1 сухому (2,8) 1 сЫ луговому (1,86 раза) (табл. 1). У семи видах корм1в з восьми, що включен! до складу рацюну кобил, було менше Феруму. У сш1 високопрному вм1ст Бебув у 34,2 рази менший, пор1вняно з табличними даними, Ыш луговому - у 6,3, Ыш злаковому - 7,2 рази,лише овес мютив Бе на 21,5 % бшьше за табличш даш.Менша розб1жшсть встановлена нами у вм1ст1 Купруму I особливо Цинку.

259

260

Визначеш нами показники вмкту мкроелеменпв у кормах використаш для анал1зу забезпеченосп ними кобил. У гемопоез1 важливу роль кщькох МЕ: Кобальту, Куируму, Феруму \ Мангану. Анатз показав р1зну забезпечешсть ними кобил. Кобальту в кормах рацюну 2,6 мг за потреби 4,5 мг, тобто забезпечешсть ним знаходиться на р1вш 54,7 %, а концентращя в 1 кг сухо! речовини рацюну складае 0,27 мг за потреби 0,40-0,42 мг (0,41). Дефщит Кобальту в кормах спричиняе зменшення синтезу мкрофлорою кишечнику щанокобаламшу. Окр1м того, незалежно вщ нього, Кобальт стимулюе гемоцитопоез[15].

Забезпечешсть Купрумом становить 88,5 %, а концентрация в 1 кг сухо! речовини корм1в рацюну - 9,32 мг за оптимально! 8,5-9 мг, оскшьки рацюн збщнений на суху речовину (забезпечешсть 82 %). Абсорбщя Купруму в кишечнику залежить вщ вмкту сульфуру, але, на жаль, потреба коней в ньому не нормуеться. Окр1м того, засвоення Купруму залежить також вщ забезпеченост1 тварин Цинком, який ¿ндукуе в ентероцитах синтез металотюнешу, що зв'язуе Купрум [16]. Цинку в рацюш 300 мг за потреби 360, забезпеченють складае 83,3 %. Концентрщя Цинку в 1кг сухо! речовини корм1в рацюну 31,6 мг за оптимально! 30. Отже, рацюн дещо дефщитний за Цинком, що зумовлюе необхщшсть включения його до складу премжсу.

Кшькють Феруму в кормах рацюну, за результатами наших дослщжень, значно менша табличних, особливо в см високог1рному, луговому та злакових. Всього в рац1он1 Феруму 840 мг, а за табличними даними - 2936 мг (потреба 950 мг). Концентращя його в 1 кг сухо! речовини корм1в за нашими результатами складае 88,4 мг, за табличними [12] - 309 мг (потреба 80 мг).

В той же час дефщит Мангану негативно впливае на рют { стан юстково! тканини, а Мп-суперокси-дисмутаза ввдграе важливу роль в антиоксидантному захист1 оргашзму тварин [17]. У рац1он1 кобил, за результатами наших дослщжень, 98 мг Мангану, за табличними - 638 (потреба 360 мг). Отже забезпечешсть Манганом складае лише 29 %, а концентращя його в 1 кг сухо! маси корм1в рацюну - 10,3 мг, тобто в 2,9 рази менше вщ оптимально! (30-32 мг/кг).

Звертае увагу надм1рний ум1ст Феруму в 1 кг сухо! речовини: вш б1льший норми у 1,13 рази, а за табличними даними концентращя його перевищуе оптимальну в 3,86 рази.

Надлишок Феруму спричиняе негативний вплив на засвоення Купруму \ Цинку [18, 19]. Антагошзм названих елемент1в особливо небезпечний з урахуванням того, що забезпечен1сть Цинком \ Купрумом, як правило, недостатня, а концентрац1я Цинку у сухш речовин! в межах норми (32,3 мг/кг). Потреба кобил у Купрум1 в розрахунку на 1 кг сухо! речовини рацюну, за даними л1тератури становить вщ 8,5 до 9,0 мг [2]. Проте в рацюш кобил концентращя Купруму ¿з-за дефщиту сухо! речовини була оптимальна (9,5 мг/кг сухо! речовини), але забезпечешсть кобил цим мжроелементом недостатня (88,5 %). Забезпечешсть кобил шшим мжроелементом, який бере участь у кровотворенш - Кобальтом, недостатня (54,5 % вщ потреби), а його концентращя в 1 кг сухо! речовини рацюну становила 0,24 мг, за оптимально! -

261

0.40-0,42 мг.Результати дослщжень показали дефщит у рацюш кобил дослщжуваного нами господарства м1кроелемент1в, що е основою для розвитку м1кроелементоз1в на основ! нестач1 п'яти життево необхщних елемент1в (Со, Си, Мп, 2п 1 Бе).

Висновки. Анал1з год1вл1 кобилНВА "Племконецентр", проведений нами на основ! результапв дослщження мшерального складу корм1в, показав недостатню забезпечешсть тварин Фосфором, Манганом, Кобальтом, Цинком, Купрумом, незначно - за Ферумом. У рацюш надм1рна кшьккть Кальцш \ Магшю.

Виявлений дефщит есенщальних м1кроелемент1в у кормах вимагае додаткового внесения до рацюну тварин вщповщних бюлопчно активних речовин, що дозволить спрямовано усунути дефщит 1х дисбаланс та метабол1чш порушення в оргашзм1 тварин. Одержан! даш узгоджуються з наявними в л1тератур1 даними про нестачу досл1дження м1кроелемент1в у захщному рег1он1 Укра!ни.

Л1тература

1. Практикум з год1вл1 с1льськогосподарських тварин / 1.1. 1батуллш, Ю.О. Панасенко, В.К. Конюшко та ¿н. - К.: Вища осв1та, 2003. - 432 с.

2. Норми год1вл1, рацюни \ поживн1сть корм1в для р1зних вид1в с1льськогосподарських тварин: дов1дник / [Проваторов Г.В.,Ладика В.1., Бондарчук Л.В.; за заг. ред. В.О. Проваторова]. - Суми: Ун1верситетська книга, 2009. - 489 с.

3. Год1вля сшьськогосподарських тварин / [1батулл1н 1.1., Мельничук Д.О., Богданов Г.О. таш.]; заред. 1.1. 1батулл1на. - Вшниця: НоваКнига, 2007. -616 с.

4. 1батуллш 1.1. Год1вля коней / 1.1. 1батуллш, Ю.О. Панасенко, В.К. Кононенко // Ефективне тваринництво. - 2007. - №1 (17). - С. 23-26.

5. Порушення обмшу речовин у тварин пщ впливом еколог1чних чинник1в / О.О. Скиба, В.1. Береза, С.П. Долецький [та ¿н.] // В1сник аграрно! науки. - К., 2005. - № 4. - С. 53-55.

6. Внутршш хвороби тварин [текст]: пщручник / В.1. Левченко,

1.П. Кондрах1н, В.В. Вл1зло та ш.; за ред. В.1. Левченка. - Бша Церква, 2001. -Ч. 2. - 544 с.

7. Мжроелементози с1льськогосподарських тварин / [М.О. Судаков, В.1. Береза, 1.Г. Погурський та ¿н.]; заред. М. О. Судакова. - К.: Урожай, 1991. -152 с.

8. Детал1зоваш норми год1вл1 с1льськогосподарських тварин: Довщ-ник. / М.Т. Ноздр1н, М.М. Карпусь, В.Ф. Каравашенко [та¿н.] // Заред. М.Т. Ноздр1на. - К.: Урожай, 1991. - 344 с.

9. Куна Т.Д. Кормлениелошадей / Т.Д. Куна // - М.: Колос, 1983. - 352с.

10. Александров В. Новое в кормлениелошадей. / В. Александров // Коневодство и конный спорт. - 2001. - № 4. - С. 12-15.

11. Москалев Ю.И. Минеральныйобмен / Ю.И. Москалев, - М.: Медицина, 1985. - 288 е., ил.

262

12. Калашников А.П. Норми и рационыкормлениясельскохозяйст-венныхживотных: Сиравочноепособие / А.П. Калашников, Н.И. Клейменов, В.Н. Баканов и др. - М.: Агропромиздат, 1985. - 352 с.

13. Бишои Р. Кормлениелошадей: Полноеруководство по правильному кормлениюлошадей / Р. Бишоп; Пер. с англ. Е.Б. Михияновой. - М.: ООО «Аквариум Бук», 2004. - 183 с.

14. Underwood E.J. TheMineralNutritionofLivestock 3rd Edition / E.J. Underwood, N.F. Suttle // N.Y. USA CABI Books. - 1999. - 614 p.

15. Ветеринарна клмчна бюх1м1я [текст]: пщручник / B.I. Левченко, В.В. Вл1зло, 1.П. Кондрахш та ш.; За ред. B.I. Левченка та В.Л. Галяса. - Бша Церква, 2002. - 400 с.

16. Куртяк Б.М. Жиророзчинш в1тамши у ветер инарнш медицин! i тваринництв1 / Б.М. Куртяк, В.Г. Янович. - Льв1в: Тр1ада плюс, 2004. - 426 с.

17. Б1ох1м1чн1 основи нормування мшерального живлення велико! рогато! худоби. 2. Мжроелементи / В.В. Вл1зло, Л.1. Сологуб, В.Г. Янович [та ш.] // Бюлопя тварин. - 2006. - Т. 8, № 1-2. - С. 41-62.

18. StudiesontheHematologyoftheThoroughbredHorse I. MaresinFoal / M.F. Hansen, A.C. Todd, G.W. Kelley [etall.] // July, 1950. - P. 286-300.

19. Aisen P. Ironmetabolism / P. Aisen, M. Wessling-Resnick, E.A. Leibold // Curr. Opin. Chem. Biol. - 1999. - Vol. 3, №2. - P. 200-206.

Summary Shcherbatyj A.R.

Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after

S.Z. Gzhytskyj

ANALYSIS OF THE MINERALCOMPOSITION OF FORAGESAND RATIONSFEEDINGBREED MARE

The results ofstudiesof the mineral compositionof main foodsupplyandrationbreedmaresmicro- and macroelements. Foundinsufficientsuppfy of animals phosphorus, manganese, cobalt, zinc, copper, slightly -foriron, but excessive amounts ofcalcium and magnesium.

Key words: mare, ration, food, macro-andmicroelements.

Рецензент - д.с.-г.н., професор Швторак Я.1.

263

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.