CC BY
33
УДК:619.636.15:616-07
Щербатий А.Р., асистент ([email protected]) © Лъв\всъкый нацюналъныыутеерсытет еетерынарногмедыцыны та бютехнологт
¡мет С.З. Тжыцъкого
АНАЛ13 М1КРОЕЛЕМЕНТНОГО СКЛАДУ ГРУНТ1В I ВОДИ В СИСТЕМ1 ДИСПАНСЕРИЗАЦ11 КОБИЛ ГУЦУЛЬСЬК01 ПОРОДИ
У cmammi наведет результаты дослгдженъ мтералъного складу tpynmie i воды з метою раннъог д1агностыкы порушення м1нералъного обм1ну за дыспансерызацп кобыл.
Ключое1 слова: кобылы, вода, грунт, мшроелементы.
Вступ. Збшьшення погол1в'я коней потребуе ефективного контролю за станом 1хнього здоров'я i своечасного проведения л1кувальних та профшактичних заход1в [1, 2]. Оргашзацшною основою тако! роботи е диспансеризащя (лат. - dispenso - розподшяю). При цьому, окр1м спещальних ветеринарних заход1в важливе значения мае анал1з умов утримання, год1вл1 та грунту, оцшкаякост1 kopmíb i води [3, 4].
Карпатський perioH займае крайню захщну частину Украши i являе собою дшянки волого! пом1рно-тепло1 фаци буроземно-лкових груипв. Як вщзначае В.И. Канивец [5], за будовою поверхш, бюкл1матичними умовами, особливостями грунтового покриву Карпати е складним цшсним регюном.
За bmíctom м1кроелемент1в дана зона характеризуются р1зними типами грунт!в: у Передкарпагп - дерново-пщзолист1 поверхнево оглееш, у Карпатах -6ypi лков1, 6ypi прсько-л1сов1 щебенюват1 з оглееними видами та дерново-буроземш й прсько-лучш, у Закарпатп - дерново-опщзолеш суглинков! та оглееш ix види, буроземно-пщзолист1 та оглееш ix види, лучш та лучно-буроземш [6]. У 30HÍ, як i в цшому в Укра1ш, bmíct м1кроелемент1в у грунтах залежить вщ !хнього вм1сту в грунтотворних породах [6].
Первинними джерелами м1кроелемент1в для тварин е переважно ripcbKi породи, частково - атмосферне пов1тря та грунтов! води [7]. Яюсть корм1в та питно! води мае великий вплив на здоров'я тварин. Вода - один Í3 найважливших елемент1в у opraHÍ3MÍ, оскшьки вона вадграе центральну роль у споживанш, транспортуванш i виведенш поживних речовин i мшерал1в, а також в регуляци температури тша i ocmocí [7, 8].
Мета роботи дослщити мшеральний склад грунт1в i води в систем! диспансеризаци i проанал1зувати !х вплив на виникнення м1кроелементоз1в у кобил гуцульсько! породи, яю належать НВА "Племконецентр" Свалявського району Закарпатсько! область
Матер1ал i методи. Дослщження води, груипв на bmíct мшроелеменив (Cr, Cu, Pb, Co,Ni, Cd, Zn, Mn, Fe) проводили у вщдш анал1тичного контролю
© Щербатий А.Р., 2012
392
державного управлшня екологи та природних ресурЫв у Льв1вськш обласи за методом емюшного спектрального анал1зу на спарених спектрографах методом трьох еталошв з розшифруванням на рееструвальному мжрофотометрц феруму - заВ. Прайсом [9] {рентгенофлуоресцентним анал1зом.
Результата дослщження. Проведений нами анал1з грунт1в НВА "Племконецентр" свщчить, що валовий вмкт у них Цинку становить 50,96 мг/кг, Купруму - 16,32, Кобальту - 7,14, 1 Мангану - 493,97 мг/кг (табл.1).
Таблиця 1
Вмкт мжроелемент1в у грунтах НВА "Племконецентр" _с. Голубине Закарпатсько'1 облает^ мг/кг_
Елемент валовий вм1ст ГДК (норма) рухома форма ГДК (норма)
Сг 23,5 30-282 1,93 6,0
Си 16,32 5-76 0,01 3,0
РЬ 22,1 32,0 1,66 6,0
Со 7,14 7-30 0,01 5,0
N1 22,68 8-110 0,67 4,0
Са 0,76 - 0,07 -
гп 50,96 52-2370 1,42 23,0
Мп 493,97 1500 - -
Бе 29605 - 696,4 -
Зазначимо, що допустим! значения щодо вмкту цих м1кроелемент1в в грунтах становлять: Цинку - 52-2370, Купруму - 5-76, Кобальту - 7-30 та Мангану - 1500 мг/кг. Отже, р1зниця у показниках валового вм1сту в грунтах становить: для Цинку - 1,02-46,5 раза, Мангану - 3,0 рази. Слщ вщзначити, що валовий вмкт Бе у грунтах становив 29605,35 мг/кг. Вмкт важких метал1в, зокрема Сг { РЬ, був нижчий за норму в 1,28-12 раза вщповщно, а № -знаходився у межах гранично допустимих коливань.
Водночас, встановлено зниження концентрац11 рухомих форм м1кроелемент1в у грунтах НВА "Племконецентр". Так, умют Си \ Со становив лише 0,01 мг/кг. Зазначимо, що ГДК для цих м1кроелемент1в становить 3,0 \ 5,0 мг/кг, вщповщно. Вмют рухомих форм Сг становив 1,93 мг/кг, РЬ - 1,66, N1 - 0,67, 2п - 1,42 мг/кг, а це нижче за норму в 3,1; 3,6; 6 та 16,2 раза, вщповщно.
Умют Феруму в грунтах Закарпаття, як правило, вищий, шж шших мжроелеменив, { в середньому становить 38 г/кг [6, 10, 11] тазалежить в1д типу грунту. За норми рН концентращя Феруму в грунтових розчинах коливаеться в1д 30 до 550 мкг/л, а в кислих грунтах вона може сягати 2000 мкг/л.
Купрум - один ¿з найменш рухомих елемент1в у грунт1 [12]. Результата наших дослщжень п1дтверджують ц1 даш: вм1ст розчинного Купруму складае лише 0,06 % вщ валового, Кобальту - 0,14, Цинку - 2,75 %. Вплив рН грунту на засвоення Купруму значно слабший пор1вняно з ¿ншими м1кроелементами [6, 12]. За низького рН Купрум бшьш доступний рослинам, н1ж за високого. Купрум збер1гаеться в поверхневому шар1, впливае на б1олог1чну активн1сть грунту I може бути доступний для рослин за найр1зномаштшших умов.
393
Найбшьш важлива форма Купруму в грунтових розчинах - це його розчинш оргашчш хелати [6].
Кобальт - мкроелемент, який найбшьш поширений у природ^ проте його кшьккть е незначною. Кобальт вступае у взаемодш з ус1ма металами, що геох1м1чно асоцшються з Ферумом. Проте, найбшьш тюш взаемозв'язки спостеркаються м1ж Со \ Ми або Бе в грунтах та м1ж Со \ Бе у рослинах у зв'язку з 1х здатшстю розмщуватися в однакових позищях кристал1чних та !хшх металооргашчних структур [8].
Оптимальний валовий умют Кобальту в 1 кг сухого грунту становить 730 мг [6], за результатами дослщження грунту с. Голубине - 7,14 мг/кг, тобто знаходиться на нижнш меж1 норми, проте вмкт розчинно! фор ми - лише 0,01 мг/кг. Значна кшьккть Кобальту знаходиться в чорноземних шарах грунту, багатих на перегнш. Збшьшення рН середовища призводить до зменшення рухомосп Кобальту, оскшьки вш утворюе хелатопод1бш сполуки з амшокислотами грунту. На лужних або золистих грунтах рослини поглинають мало Кобальту [6, 11, 12]. Якщо рухомих форм Кобальту в грушт менше 5 мг/кг, це спричиняе його дефщит у зеленш масг
Важливим джерелом мшроелемент1в для тварин е вода, проте водш джерела Закарпатсько! област1 збщнеш щодо вм1сту в них м1кроелемент1в (табл. 2).
Таблиця 2
Умкт мжроелемент1в у вод1 для напування жеребних кобил НВА
"Племконецентр" с. Голубине Закарпатсько'1 облает^ мг/л
Елемент Вода з артез1ансько1 свердловини, Вода за показниками СанШН,
Сг 0,021 0,04
Си 0,009 1,0
РЬ 0,017 0,003
Со 0,006 0,02
N1 0,002 0,0006
Са 0,002 0,01
ги 0,016 0,019
Ми 0,061 0,08
Бе 0,087 0,002
Нами встановлено, що у вод1 з артез1анських свердловин дослщного господарства Кобальту 0,006 мг/л, що в 3,3 рази менше допустимого р1вня (0,02 мг/л) (табл. 2)
Окр1м Кобальту, проведеними спектрометричними дослщженнями води ¿з артез1ансько! свердловини, якою напувають кобил, нами встановлений зменшений умют Купруму в 111, Цинку - 1,19, Мангану -1,31, Кадмш - 5,0 раз1в I, навпаки, надм1рний умют Плюмбуму в 5,6, Нжелю -3,3 та Феруму - 43,5 рази, пор1вняно з допустимими нормативними показниками згщно з саштарними правилами I нормами Украши (СанПгН, 1996) (табл. 2).
394
Значний вплив техногенного навантаження на екосистему призводить до пщвищення вм1сту в грунтах сполук важких метал1в, як1, взаемодшчи з бюлопчно активними речовинами, надходять у водш джерела, рослини та оргашзм тварин i можуть проявляти антагошстичну або синерпчну дш у вщношенш до бюгенних макро- i мжроелемеипв [6].
Отже, низький умют рухомих форм м1кроелемент1в у rpyrni та вод1 6ioreoxiMi4Hoi' провшци Закарпаття дають шдстави стверджувати про ймов1ршсть нестач1 м1кроелемент1в у кормах. Для забезпечення нормально! життед1яльност1 кобил, доцшьно перюдично проводити х1м1чний анал1з груипв i води з метою збалансування рацюшв за вмютом у них м1кроелемент1в та оргашзувати повноцшну год1влю тварин.
Висновки. 1. Валовий вмкт Cr, Pb, Zn, Mn у грунтах 6ioreoxiMi4Ho! пров1нц11 Закарпаття менший на 1,28, 1,2, 1,02, 3 рази пор1вняно з гранично допустимою концентрац1ею (ГДК). 2. Вода з артез1ансько! свердловини, якою напували кобил, характеризуються низьким bmIctom Cr - 1,9, Cu - 111, Co -3,3, Zn - 1,9, Mn - 1,31, Cd - 5,0 раза i надм1рним - Pb, Ni, Fe.
Л1тература
1. Робинсон Э. Болезни лошадей. Современные методы лечения / Э. Робинсон; [пер. с англ. Л. Евелева]. - М.: ООО "Аквариум-Принт", 2007. - 1008 с.
2. Schott H.C. The Urinary System / H.C. Schott // Current Therapy in Equine Medicine. 4 th ed., Robinson N.E., ed. - Philadelphia, W.B. Saunders, 1997. - P. 467-497.
3. Левченко B.I. Загальна тератя i профшактика внутршшх хвороб тварин: Практикум / B.I. Левченко, 1.П. Кондрахш, Л.М. Богатко та ¿н. - Бша Церква, 2000. - 224 с.
4. Ветеринарна диспансеризац1я сельскохозяйственных животных: Справочник / В.И. Левченко, H.A. Судаков, Г.Г. Харута та др.; Под ред. В.И. Левченко. - К.: Урожай, 1991. - 304 с.
5. Канивец В.И. Почвы Карпатской буроземно-лесной области // Атлас почв Украинской ССР / В.И. Канивец // Под ред. Крупского Н.К., Полупана Н.И. - Киев: Урожай. - 1979. - С. 119 - 137.
6. Фатеева A.I. Фоновий вмют м1кроелемент1в у грунтах Украши /
A.ГФатеева, Я.В. Пащенко // ННЦ "1нститут грунтознавства та arpoxiMÜ ¿меш О.Н. Coкoлoвcькoгo". - Харк1в, 2003. - 68 с.
7. Рудько Г.1. Досл1дження г1дрогеох1м1чних показник1в тдземно! г1дросфери зах1дних perioHiB Укра!ни на вмют м1кроелемент1в / Г.1. Рудько, О.О. Мащевська // В1сник Нац. ун-ту "Льв1вська пол1техн1ка": сер1я "Теор1я i практика буд1вництва". - Дшпропетровськ, 2009. - Вип. 655. - С. 250-256.
8. Герт-Ян Герр1тс. Вода - ключовий компонент живлення // Молоко i ферма. - 2011. -№2. - С. 56-58.
9. Прайс В. Аналитическая атомно-абсорбционная спектрофотометрия /
B. Прайс. - М.: Мир, 1976. - 141 с.
395
10. Дмитрук Ю.М. Геолопя екзогенних процеЫв [текст]: навчальний поабник / Ю.М. Дмитрук. - Чершвщ: Рута, 2001. - 56 с.
11. Грунтознавство / Назимко В.В., Косменко В.К., Назимко O.I. [та ¿и.] // Навч. поабник для студешгв еколог. специальностей. - Донецьк, 2008. - 198 с.
12. Кабата-Пеидиас А. Микроэлементы в почвах и растениях / А. Кабата-Пендиас, X. Пендиас; пер. с англ. - М.: Мир, 1989. - 439 с.
Summary Shcherbatyj A.R.
Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after
S.Z. Gzhytskyj
THE ANALYSIS OF MICROELEMENT CONTENT OF SOIL AND WATER IN THE SYSTEN OF CLINICAL EXAMINATION OF HUTSUL
BREED MARE
The article deals with the results of investigation of soil and water mineral content with the purpose of early diagnosis of the disfunction of mineral examination of mare.
Рецензент - д.вет.н., професор Гуфрш Д.Ф.
396
