CC BY
17
УДК:616:636.1/.082.32:616-092.9:546.4[616.36/.61]
Щербатий А.Р., к.вет.н., асистент ([email protected]) © Сшвшська Л.Г., д.вет.н., доцент, Максимович I.A., к.вет.н., доцент Лъв\всъкый нацюналъныыутеерсытет ветерынарногмедыцыны та бютехнологт
¡меш С.З. Тжыцъкого
ФУНКЦЮНАЛЬНИЙ СТАН ПЕЧ1НКИ ТА НИРОК У КОБИЛ ЗА ГШОКОБАЛЬТОЗУ I Г1ПОКУПРОЗУ
Проведенi дослгдження xpoei кобыл за гтокобалътозу i гтокупрозу у гocnodapcmei Закарпатсъког област1 вказуютъ на порушення функц1оналъного стану печткы i нирок. Дат порушення проявляютъся гтопротетем1ею, гтеразотем1ею i гтерферментем1еюу жеребних кобыл.
Ключое1 слова: кобылы, грунт, вода, рацюн, кров, загалъныы бток, креатытн, сечовына, гепатотдыкаторш ферменты.
Вступ. Жеребшсть е особливим ф1зюлопчним станом оргашзму кобил, що характеризуеться штенсивним nepeöiroM обмшних процеЫв, спрямованих на ефективний взаемозв'язок оргашзму матер1 та плода, забезпечення його росту та розвитку [1].
Серед фактор1в, що впливають на повноцшну год1влю сшьськогосподарських тварин важливе мюце належить макро- та мжроелементам, яю беруть участь у енергетичному, бшковому, вуглеводному i лшщному обмшах, входять у склад тканин i оргашв, являються складовими кров!, ряду гормошв i фермешгв [2]. Кобили в перюд жеребност1 дуже чутлив1 до неповноцшно! год1вл1, умов утримання i ix використання. Особливо це стосуеться мшерально! год1вл1 кобил, оскшьки в перюд жеребност1 потреби тварин в бюлопчно активних речовинах зростають, а в ix оргашзм1 вщбуваються змши в ycix ланках метабол1зму [3].
Метою роботи було провести анал1з показниюв функцюнального стану печшки i нирок в оргашзм1 кобил за гшокобальтозу i гшокупрозу.
Матер1ал та методи дослщження. Дослщження проводили в Науково-виробничш асощаци "Племконецентр" (Закарпатська обл.). Матер1алом для дослщження були жеребш та нежеребш кобили гуцульсько! породи, вжом 4-18 роюв, масою тща 450-500 кг. Об'ектами дослщження була сироватка кровг Bei кобили знаходились в однакових умовах утримання та год1влг Добовий рацюн кобил включав (кг): ciHO окультурених ciHOKOciß - 2,5, ciHO високопрне - 2, ciHO лугове - 2,5, вишвки пшеничш - 0,5, вис1вки кукурудзяш - 1, зерно в1вса - 1, макуха соняшникова - 0,5, жом сухий, гранульований - 1. Кожна кобила за добу випивала близько 30,3±0,21 л води, яку видобувають з артез1ансько! свердловини.
© Щербатий А.Р., Сшвшська Л.Г., Максимович I.A., 2013
257
КлЫчне дослщження кобил проводили за загальноприйнятими методиками. Бшоксинтезувальну функщю печшки визначали за р1внем у сироватщ кров1 загального бшка (б1уретовою реакщею); ферментативну - за активнютю аспаралново! (АсАТ) та аланшово! (АлАТ) амшотрансфераз (методом Райтмана I Френкеля). Концентрацию сечовини - реакщею з д1ацетилмонооксимом, креатиншу кол1рною реакщею Яффе [4].
Результата дослщження. Проведений нами попередньо анал1з грунт1в НВА "Племконецентр" показав, що валовий вмкт у них Цинку становить 50,96 мг/кг, Купруму - 16,32, Кобальту - 7,14, 1 Мангану - 493,97 мг/кг. Водночас було встановлено зниження концентраци рухомих форм Си I Со (0,01 мг/кг), Сг (1,93), РЬ (1,66), N1 (0,67), 2п (1,42). Встановлено, що у вод1 з артез1анських свердловин дослщного господарства знижений умкт Кобальту (в 3,3 рази), Купруму (в 111), Цинку (1,19), Мангану (1,31), Кадмш (5,0 раз1в) навпаки, надм1рний умют Плюмбуму в 5,6, Икелю - 3,3 та Феруму - 43,5 раз1в [5].
Анатз ращону показав, що забезпеченють кобил Кобальтом знаходиться на р1вш 54,7 %, Купрумом - 88,5, Цинком - 83,3, Ферумом - 88,4, Манганом лише на 29 %, що е основою для розвитку м1кроелементоз1в у кобил [6].
Клмчними дослщженнями встановлено, що 57,5 % кобил були задовшьно! вгодованост1, середньо! будови тша. У 20 % кобил встановили гшотерм1ю (нижче 37,50 С). У 40 % кобил кон'юнктива, слизов1 оболонки анем1чш. У дшянщ гриви, ши!, тулуба, на кшщвках I навколо очей виявляли алопеци, волосяний покрив тьмяний, шюра суха. В 12,5 % кобил д1агностували тахжардш, у 30 % - тахшное.
За дослщження показниюв обм1ну бшюв в оргашзм1 кобил нами встановлено ряд законом1рностей, яю, з одного боку, характеризують особливост1 1х ф1зюлопчного стану, а з шшого - вказують на значш змши в метабол1змг
Нами встановлено, що р1вень загального бшка в сироватщ кров1 нежеребних кобил гуцульсько! породи знаходився у межах 60,0-71,0 I становив у середньому 68,3±1,04 г/л (табл. 1).
В залежносп вщ тepмiнy жеребносп вмют загального бiлкa в1рогщно (р<0,001) зменшуеться, пор1вняно з нежеребними, I в середньому становив 60,5±2,70 г/л (4 мк.), 59,4±1,60 (7 мк.) 1 56,4±0,57 (9-11 мк.). За даними лп-ератури [7], у клiнiчнo здорових коней бiлкa в сироватщ кров1 мае бути в межах 65-80 г/л. У кобил на 9-11 мюяцях жеребносп вмют загального бшка в сироватщ кров1 знаходився у межах вщ 51,6 до 61,6 г/л (56,4±0,57) 1 був в1рогщно (р<0,001) меншим на 17,4 %, шж у нежеребних.
У 95 % дослщжених кобил встановлена ппопроте1нем1я. Причиною гшопротешемп, очевидно, може бути порушення синтезу окремих його фракцш, недостатне надходження в оргашзм з кормом та штенсивне використання на синтетичш процеси у плода.
Показовими тестами ощнки стану бшкового обмшу е концентр ащя сечовини та креатиншу в сироватщ кров1 тварин, як кшцевих продукпв 1х обмшу. Концентращя сечовини в сироватщ кров1 тварин залежить вщ штенсивност1 процешв И синтезу та виведення з оргашзму [8].
258
Таблиця 1
Вмкт загального бшка, сечовини 1 креатиншу у сироватщ кров1 _ кобил (Ыш, М±ш)_
Показник Нежеребш, п=10 Жеребт
4 м1с., п=5 7 м1с., п=5 9-11 м1с., п=20
Загальний 60,0-71,0 54,0-68,5 57,2-63,5 51,6-61,6
бшок, 68,3±1,04 60,5±2,70 59,4±1,60 56,4±0,57
г/л р<0,05 р<0,001 р<0,001
2,8-6,9 3,2-3,8 3,4-4,9 6,5-10,2
Сечовина, ммоль/л 4,6±0,24 3,5±0,12 р<0,001 4,0±0,30 7,9±0,22 р<0,001 р!<0,001 р2<0,001
Креатинш, мкмоль/л 124,9-136,5 112,2-118,5 98,2-150,0 124,7-145,7
130,2±1,39 115,6±1,41 130,7±2,57 132,4±4,07
р<0,001 Р!<0,001 Р!<0,001
Примики: р<0,05; р<0,01; р<0,001 - кобили на 4; 7 I 9-11 мюяцях жеребносп пор1вняно з нежеребними; р:<0,05; р!<0,01; р:<0,001 - пор1вняно з кобилами на 4 м1сящ жеребносп; р2<0,05; р2<0,001 - пор1вняно з кобилами на 7 м1сящ жеребносп.
Тому визначення концентраци сечовини в сироватщ кров1 е важливим д1агностичним тестом функционального стану печшки, де вона синтезуеться, I функщонального стану нирок, через як1 виводиться з оргашзму тварин.
Концентращя сечовини у сироватщ кров1 нежеребних кобил на 4 та 7 мюяцях жеребносп була в межах норми (3,5-6,0 ммоль/л). Даний показник зростав до 7,9±0,22 ммоль/л (6,5-10,2) лише у кобил на 9-11 мюяцях жеребносп, що в1рогщно (р<0,001) бшьше, пор1вняно з нежербними, кобилами на 4 \ 7 мюяцях, майже у 2 рази. Збшьшення концентраци сечовини у сироватщ кров1 вказуе, очевидно, на ураження нирок.
Прийнято вважати, що нав1ть незначне перевищення нормативних величин концентраци сечовини в плазм1 кров1 тварин потр1бно розглядати як ознаку патологи бшкового обм1ну в 1х оргашзм1, оскшьки корми ращону не могли пщвищити концентращю сечовини в плазм1 кров1 вище нормативних значень за вщсутносп в оргашзм1 тварин порушень процеав видшення сечовини [7].
Одним ¿з найбшьш важливих показниюв роботи клубочково! системи нефрошв е умют креатишну в сироватщ кровг У здорових тварин креатинш повнютю фщьтруеться клубочковим апаратом нефрону \ не реабсорбуеться у канальцях нирок [9]. У сироватщ кров1 дослщних кобил його концентращя за весь перюд дослщу залишалася у межах ф1зюлопчних коливань (100-160 мкмоль/л).
Аспартатамшотрансфераза (АсАТ) е ферментом, який мютиться в багатьох тканинах \ органах, з високою активнютю в печшщ. Збшьшення активное^ АсАТ в сироватщ кров1 е чутливим маркером пошкодження печшки. 1снують два основних ¿зоферменти АсАТ: м1тохондр1альний \ цитозольний, яю переважають у загальнш концентраци в кров1, оскшьки вони мають бшьш тривалий перюд натврозпаду. Активнють АсАТ у сироватщ кров1 коней значно вища, шж у тварин шших вид1в [10, 11].
259
У нежеребних кобил гуцульсько! породи актившсть АсАТ становила в середньому 184,3±4,07 Од/л. Даний показник у кобил на 4; 7 та 9-11 мкяцях жеребносп зростав, а середнш його показник був в1рогщно (р<0,001) бщьшим на 34,6; 38,6 1 40,0 %, шж у нежеребних (табл. 2).
Таблиця 2
Актившсть ферментгв у сироватщ кров1 кобил (Ыш, М±ш)_
Показник Нежеребш, п=10 Жеребт
4 м1с. 7 м1с. 9-11 м1с.
п=5 п=5 п=20
АсАТ, Од/л 161,4-198,0 231,8-263,3 240,0-274,3 202,9-305,2
184,3±4,07 248,1±5,27 255,5±6,22 258,1±6,88
р<0,001 р<0,001 р<0,001
7,2-15,2 10,0-14,0 10,0-13,0 7,2-22,9
АлАТ, Од/л 12,2±0,74 11,6±0,70 11,6±0,60 15,4±0,93 р<0,01 р:<0,01; р2<0,01
Примаки: р<0,01; р<0,001 - пор1вняно з нежеребними; р1<0,05; р1<0,01 - пор1вняно з кобилами на 4 м1сящ жеребносп; р2<0,01 - пор1вняно з кобилами на 7 м1сящ жеребносп.
Гшерферментемш реестрували у 100 % жеребних кобил у р1зш триместри. Очевидно, висока актившсть АсАТ у сироватщ кров1 жеребних кобил зумовлена пошкодженням кл1тин печшки або посиленням переам1нування амшокислот.
Актившсть АлАТ у сироватщ кров1 нежеребних кобил та кобил на 4 \ 7 мюяцях жеребносп знаходилась у межах ф1зюлопчних коливань (табл. 2), однак у 65 % кобил на 9-11 мюяцях жеребносп актившсть АлАТ була в1рогщно (р<0,01) бшьшою на 20,8 %, шж у нежеребних \ в середньому становила 15,4±0,93 Од/л. Р1зниця з попередшми двома трупами також була в1рогщною (рцр2<0,01).
Показники загального бшка, сечовини, АсАТ, АлАТ у жеребних кобил вказують на мобшзащю обмшних процеЫв у 1х оргашзмг Зокрема, пщвищення активност1 АсАТ \ АлАТ у сироватщ кров1 жеребних кобил може вказувати на змши структурно-функцюнального стану кл1тин печшки.
Висновки. У жеребних кобил гуцульсько! породи, хворих на гшокобальтоз I гшокупроз, встановлено гшопротешемш (4 мю. - 60,5±2,70 г/л; 7 мк. - 59,4±1,60; 9-11 мк. - 56,4±0,57; р<0,001), гшеразотемш у кобил на 9-11 мкяцях жеребносп (7,9±0,22 ммоль/л; р<0,001), гшерферментемш (АсАТ - 258,1±6,88; р<0,001; АлАТ - 15,4±0,93 Од/л; р<0,01).
Л1тература
1. Робинсон Э. Болезни лошадей. Современные методы лечения / Э. Робинсон; пер. с англ. Л. Евелева. - М.: Аквариум-Принт, 2007. -1008 с.
2. Внутршш хвороби тварин [текст]: пщручник / В.1. Левченко, 1.П. Кондрахш, В.В. Вл1зло таш.; заред. В.1. Левченка. - БшаЦерква, 2001. - Ч. 2. -544 с.
3. Норми год1вл1, ращони I пожившсть корм1в для р1зних вид1в сшьськогосподарських тварин: довщник / [Проваторов Г.В., Ладика В.1.,
260
Бондарчук Л.В.; за заг. ред. В.О. Проваторова]. - Суми: Ушверситетська книга, 2009. - 489 с.
4. Методи лабораторно! клмчно! д1агностики хвороб тварин / B.I. Левченко, B.I. Головаха, 1.П. Кондрахш та ш.]; за ред. B.I. Левченка. - К.: Аграрна освп-а, 2010. - 437 с.
5. Щербатий А.Р. Анал1з мжроелементного складу грушгв i води в систем! диспансеризацп кобил гуцульсько! породи / А.Р. Щербатий // Наук. вкник Льв1в. нац. ун-ту вет. медицини та бютехнологш ¿меш С.З. Гжицького. -Льв1в, 2012. - Т. 14. - № 2 (52), ч.1. - С. 368-372.
6. Сл1вшська Л.Г. Анал1з мшерального складу корм1в i рацюну год1вл1 кобил / Л.Г. Сл1вшська, А.Р. Щербатий, С.К. Демидюк // Наук. вкник Льв1в. нац. ун-ту вет. медицини та бютехнологш ¿меш С.З. Гжицького. - Льв1в, 2012. -Т. 14. - № 3 (53), ч.1. - С. 258-263.
7. Клмчна д1агностика внутршшх хвороб тварин [текст]: пщручник / B.I. Левченко, В.В. Вл1зло, 1.П. Кондрах1н та ш.; За ред. B.I. Левченка - Бша Церква, 2004. - 608 с.
8. Barrelet A. Hematology and blood biochemistry in the horse: a guide to interpretation / A. Barrelet, S. Ricketts // In Practice. - 2002. - № 6. - C. 318-327.
9. Langdon Fielding C. Clinical and biochemical abnormalities in endurance horses eliminated fromcompetition for medical complications and requiring emergency medical treatment: 30 cases (2005-2006) / C. Langdon Fielding, K. Gary Magdesian // Journal of Veterinary Emergency and Critical Care. - 2009. - Vol. 19(5). - P. 473-478.
10. Lindner A. Effect of age and of performance parameters on CK, LDH and AST activities in plasma of standardbred horses during exercise / A. Lindner, A. Hatzipanagiotou // Pferdeheilkunde. - 1998. - Vol. 14. - P. 456-460.
11. Ветеринарна клшчна бАохАмАя [текст]: пщручник / B.I. Левченко, В.В. ВлАзло, 1.П. Кондрахш та ш; За ред. B.I. Левченка та В.Л. Галяса. - Бша Церква, 2002. - 400 с.
Summary A.Shcherbatyj, L. Slivinska Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named
after S.Z. Gzhytskyj FUNCTIONAL STATE OF LIVER AND KIDNEY IN MARES FOR HYPOCOBALTOSIS AND HYPOCUPROSIS
Studies of blood mares for hypocobaltosis and hypocuprosis the farm Transcarpathian region indicate a violation of the functional state of the liver and kidneys. These disorders are manifested hypoproteinemia, hyperenzymemia and hyperazotemia in pregnant mares.
Key words: mare, soil, water, ration, blood, total protein, liver enzymes, creatinine and urea.
Рецензент - д.вет.н., професор Гуфрш Д.Ф.
261
