CC BY
7СЕРГ1Й ТЕСЛЕНКО
0
о"
1
CL
Служшня 1 MiciH церкви В УМОВАХ ПАИДЕМИ
серед украгнських баптист1в Центрального реггону
Анотащя. В статт представлена спроба богословського осмислення впливу ново! реальностi на церковне життя. Змши в суспiльствi викликаш поши-ренням пандеми COVID-19 ютотно вплинули на еклезiологiчну реальнiсть i були мотивом до осмислення церковних практик, що стало причиною деяких суттевих змiн в контекстi церковного служшня. Зазнали також трансформаций форми i напрямки рiзних видiв служшь. В умовах карантину церкви вимушеш о були придiлити бiльше уваги функцiонуванню малих домашнiх груп. В статп
© показано, що в цшому, пандемiя сприяла розвитку багатьох позитивних
^ моментiв в сферi церковного служшня, мова йде про розвиток медiа-служiння,
g соцiального служшня, амейного служшня i особистого благовютя. Головними
<м тезами е твердження, що Церква Христова покликана виконувати мюш Бога
п на земл^ в очiкуваннi Його повернення за нею, в будь-яких обставинах. В той
z самий час Церква мае бути достатньо гнучкою до змш у формах служшня. Тож
методи та форми служшня у Церкви на землi можуть змшюватись, при цьому незмiнними мають залишатись принципи та функци служшня.
K™40Bi слова: пандем1я COVID-19, церкви ВСЦ€ХБ центральногорегюну, Вечеря Господня, мся, домашш групи, сощальне служшня, особисте благовютя.
Title: Understanding the ministry and mission of the church in pandemic among Ukrainian Baptists in the Central region.
Abstract. The article presents an attempt of theological understanding of the impact of the new reality on church life. The changes in society caused by the spread of the COVID-19 pandemic significantly affected the ecclesiological reality and become the motive for understanding church practices, which led to some significant changes in 156 the church service. They also created transformations in the form and intention of different types of ministry. Under quarantine, the churches were forced to pay more attention to functioning of small domestic groups. The article shows that in general, the pandemic has contributed to the development of many positive aspects in the field of church service: in the development of media service, social service, family service and personal evangelism. The main thesis of the article is the statement that the Church of Christ is called to fulfill God's mission on the earth in anticipation
Тесленко Сергш Володимирович, магктр богослов'я, Кременчуцька бвангельська Семтаргя (г. Кременчуг, Украта). Литературнаредакщя: Ыталш Станкевич (г. Одеса, Украта).
of His return for the church in all circumstances. At the same time, the Church must be flexible enough to be able to change the forms of ministry. Therefore, the methods and the forms of service in the Church on the earth may change, while the principles and functions of service must remain unchanged. Key words: COVID-19 pandemic, churches of the AUCECB of the central region, Lord's Supper, mission, home groups, social service, personal gospel.
Вступ
I
♦ З початку весни 2020 року ми стали сводками ново! реальности що ^
пов'язана з пандем1ею СОУГО-19. Переважна бтьшють християн в усьому <
свш, зокрема 1 в Укра'1ш, або пщкорилися, або щонайменше прислухали- >£
ся до «прохань» влади не збиратись великими групами. Як припускають §
фах1вщ, це перший випадок в ютори послщовниюв Христа, коли майже >
вс1 церкви, незалежно вщ конфеси та культурного контексту практично ^
добровтьно в1дмовилися в1д публ1чних богослужшь. ™
1_и
В1домий в Укра1Ш та поза 11 межами богослов Сергш Санн1ков зазначае: ^
«Епщемп 1 пандеми супроводжували всю юторто людства, але в минул1 часи о
вони поширювалися пов1льно 1 були найчастше локальними. У вщомш 1 книз1 Сон1 Шах «Пандемш: Всесв1тня 1стор1я смертельних в1рус1в»[1], яка
вийшла ще до пандемП коронав1русу, в 2017 роц1, описаш р1зн1 випадки ^
глобального карантину, але вс1 вони абсолютно не схож1 на те, що стало- ^
ся в 2020 рощ. Церкви 1 рашше закривалися, 1 припиняли богослуж1ння, ^
але це не було одномоментно 1 повсюдно. У 2020-му багато церков легко ^
погодилися на карантинн1 обмеження по дуже прост1й причин1. Вони не §
закрилися, не припинили служения проповщ 1 поклон1ння, але перенесли ^ це в 1нтернет. 1ншими словами. Господь пщготував альтернативне ршення для проведения богослужшь, передбачаючи ситуащю СОУ1 О-19|21.»
Вже в березн1 2020 року духовш л1дери, кер1вники церков почали усвщом-лювати, що людство ув1йшло у нову реальн1сть та порядок речей, 1 реаль-шсть св1дчить, що допандем1йного св1ту, скорш за все, не буде. Каран-тини 1 локдауни почнуть слабшати, а потм знову посилюватимуться, але церквам та християнам треба вчитися жити 1 служити не ттьки у звичнш форм1 в1зуального 1 тактильного контакту, але 1 в шших формах, навиъ у в1ртуальнш реальност1.
Ми в1римо й добре розушемо, що Церква Христова покликана виконува-ти м1с1ю Бога на земл1, в оч1куванн1 Його повернення за нею, в будь-яких 157 обставинах. I в контекси цьому обов'язку ми не маемо права змшювати б1бл1йних принцип1в служшня Богу, людям 1 сусптьству. В той самий час Церква мае бути достатньо гнучкою до змш у формах служшня. Тож мето-ди та форми служшня у Церкви на земл1 можуть змшюватись, при цьому незмшними мають залишатись принципи та функци служшня.
[1] Соня Шах, Пандемия: всемирная история смертельных вирусов (Альпина Паблишер, 2017).
[2] С.В. Саншков, Наск1льки реальна BipTy^bm церква, 2021 р.
1. Вплив превентивних заходiв украшського уряду на функцюнування церков ВСЦ €ХБ
ш н о
♦ Пандем1я COVID-19 поставила церкви Укра!ни перед складною диле-мою: або подбати про здоров'я в1руючих, або, незважаючи ш на що, зберь гати в1ршсть традиц1ям та продовжувати наповнювати храми та молитовш будинки в1руючими. Обмеження, як1 запровадили як в Укра!ш, так 1 в р1з-них крашах через поширення пандемн COVID-19, торкнулися 1 д1яльност1 конфесш. Мета таких обмежень — унеможжливити масов1 скупчення людей, що е безпосереднм наслщком культово! практики релшйних орган1зац1й.
Йдеться про богослуж1ння, молитовш з1брання, святков1, поминальн1, рид туальн1 д1йства тощо. Ступень «жорсткоси» карантинних заход1в в кожн1й о краш обумовлювалася ц1лою низкою факторгв: к1льк1стю хворих, темпами ;Е поширення коронав1русу, рел1г1йн1стю населення, наближенням визначних рел1г1йних свят, пол1тичним режимом, врахуванням досв1ду 1нших краш, ш рекомендац1ями ВООЗ.
В Украш приписи влади щодо обмеження даяльноси рел1г1йних орган1зац1й ^ на перюд карантину виявилися довол1 розмитими. Так! загальш сентенцЦ из (поради, декрети тощо) призвели до появи р1зноматтних тлумачень, по-ш яснень, штерпретацш стосовно обмежень на свободу в1росповщання. До □з прикладу, експерти 1нституту релшйно! свободи зауважили, що йдеться о про обмеження лише колективного вияву останньо! «однак 1нша релшй-с на д1яльн1сть, зокрема домашш з1брання в1руючих, соц1альна допомога нужденним та, тим б1льше, приватний вияв релшйно! свободи у даному випадку не п1длягають обмеженням»[3].
Багатьох священнослужител1в, в1руючих 1 перес1чних громадян щкавило питання, а як бути 1з храмами, молитовними будинками, шшими мюцями культово-ритуальних д1й: що власне в них можна практикувати? Осыльки офщшноТ в1дпов1д1 не було, то глави церков 1 деномшацш на пщстав1 ок-ремих положень урядово! постанови, чинного законодавства про санггарш норми, заруб1жного досв1ду почали розробляти методичш поради з приводу того, як в1руючим поводити себе пщ час карантину. Д1йсно реальною проблемою для конфесш виявилося виконання ршення уряду про каран-тинн1 обмеження представниками держави та мгсцево! влади в регюнах.
Всеукра1нська Рада Церков 1 Релшйних Оргашзацш (ВРЦ1РО) 08 кв1тня 158 2020 року звернулася до прем'ер-мМстра Укра1ни Дениса Шмигаля та М1-н1стерства внутр1шн1х справ Украши з власними пропозиц1ями, спрямова-ними на забезпечення конституц1йного права на свободу в1роспов1дання п1д час карантину в УкраТш[4].
о
[3] Максим Вас1н, «Роз'яснення 1РС: введення карантину i релшйна свобода в Украш, вiд 11.03.2020», 1нститутрелтйног свободи (blog), 19 травня 2021 р., https:// irs.in.ua/ua/2020-03-quarantine-introduction-coronavirus-religious-freedom-ukraine.
[4] «Рада Церков надала уряду пропозици щодо забезпечення свободи вiросповiдання пiд час карантину, вiд 08.04.2020р.», Всеукратська Рада Церков i
Задля виршення цих непорозум1нь i уникнення хаосу пщ час органiзацii святкових Пасхальних богослужшь, ВРЦiРО запропонувала уряду внести уточнення до постанови Кабшету М1шстр1в Украши в1д 11.03.2020 року № 211. Крм цього, ВРЩРО звернулася з пропозиц1ями надати вщповщ-нi роз'яснення мiсцевим органам полщп та органам мiсцевоi влади, щоб забезпечити безперешкодне звершення богослужiнь iз дотриманням ка-рантинних обмежень.
Таким чином ми бачимо, який саме вплив мали на початку карантину на- | веснi 2020 року превентивш заходи, вжитi украшським урядом, на функ- ^ цiонування церков ВСЦ €ХБ, та в чому конкретно це проявилось. <
Щодо обмежень та нових тимчасових правил релшйного життя в Украш, <£
то реакц1я деномiнацiй, конфесiй, союзiв, об'еднань та окремих церков як о
релiгiйних громад на вiдповiднi заборони також виглядае варiативною — >
вщ розумiння та сприяння органам влади до вияву непокори i свщомого ц
порушення карантинного режиму. ^
ш
В бтьшоси випадк1в спостерiгаеться позитивна вiдповiдальнiсть церкви щодо додержання законодавства в цариш введення превентивних заход1в, яй направлен на те, щоб мiнiмiзувати проникнення i розповсюдження вiрусу в краш, та сприйняття цих обмежень з боку релшйних громад та окремих вiруючих.
Помiснi церкви бвангельських Християн-Баптисив в цтому позитивно сприйняли та пщгримали ратифiкацiею на мiсцях звернення керiвництва ВСЦ €ХБ «Коронавiрус: з довiрою Богу i без зайвих рунв!», в якш йдеться про те, що «нам ус1м слщ виявити мудрiсть i розважливiсть, дослухаючись до необх1дних рекомендац1й, i своечасно шформувати людей, яй вщвщу-ють помгст церкви. Ми, як християни, в тай часи маемо зберггати спок1й i впевненiсть у тому, що Господь сильний зупинити епщемш, благословити крашу, коли люди звертаються до Нього[5].»
В той самий час, служителi деяких помiсних церков бвангельських Хри-стиян-Батистiв Центрального регюну категорично не сприймали наполег-ливi поради з боку влади, та продовжували проводити вiдкритi служiння, навиъ не дотримуючись норм щодо використання засобiв щдивщуально-го захисту: одноразова маска, протирання рук дезшфектором, обмеження кшькосп людей в одному примщенш, соцiальна вщстань мiж присутнiми 1,5-2 метри тощо.
З поданого огляду бачимо, що реакцш церков i керiвництва ВСЦ €ХБ Центрального регюну Украши на карантин, а саме запроваджеш владою
ее
I I
о
159
Релшйних Оргатзацш (blog), 19 травня 2021 р., https://vrciro.org.ua/ua/news/2020-04-uccro-proposals-regarding-quarantine-restrictions?fbclid=IwAR3kYnl8Xu1oYI0LMiyma5 2tvf"RuuJqoeWaD3hyrCcI37xBZVGqQgvBXwvM.
[5] «Коронавiрус: з довiрою Богу i без зайвих рухiв! Заява щодо карантину та обмежень богослужшня», Тнформацшна служба ВСЦ€ХБ, 11 березня 2020 р., https://www. baptyst.com/koronavirus-z-doviroyu-bogu-i-bez-zajvyh-ruhiv/.
превентивш заходи безпеки, е неоднаковою. ЗдебГльшого, обмеження були прийнятi з розумшням вкрай важко! ситуацГ!, але також траплялись випадки несприйняття порад та спротив рекомендацГям влади щодо до-тримання карантинних норм.
2. Перетворення богослужбових практик i священнодiйств в контекстi реальностi пандемп
♦ Превентивнi мiри з боку украшсько! влади щодо змiн та обмежень лГтургГйного церковного простору через пандемш СОУГО 19, загострили ¡5 низку питань, пов'язаних з розумшням суп баптистського богослужГння ш Г, особливо, з проведенням Вечерi Господньо!, як одного з найважливiших из елементiв церковного життя. Звiсно, щ проблеми приховано iснували i х ранiше, але небувала подiя, а саме намагання влади радикально обмежи-55 ти вiльний доступ до бГльшоси церковних примiщень через масовий карантин, примусили швидше шукати практичш рiшення в сферi баптист-щ ського богослужiння, що в свою чергу призвело до переосмислення сутi >| священнодiйств та шших форм спiльних церковних дш. Як ведомо, цей ^ виклик спонукав групу з шiстьох викладачiв Одесько! богословсько! семь ^ нарп проаналiзувати рiзнi варiанти проведення Вечерi Господньо! в умовах о пандемп та карантину. Шсля кiлькох днГв дискусiй був складений документ ^ «Проведення Вечерi Господньо! в умовах карантину»[6], який, як вказуеть-2 ся в преамбулi: «не носить рекомендацiйний, а тим бiльше обов'язковий характер, з огляду на баптистський принцип автономГ! помiсних церков. Це матерiал для роздумГв на братських радах г допомогу пасторам г служителям церков в прийняти рГшень про проведення ВечерГ в тепершнш ситуацп[7].» Документ був опублГкований 2 квГтня 2020 росГйською та укра-!нською мовами Г набув швидкого поширення в евангельських сптьнотах Г, за численними вГдгуками, надав серйозну допомогу у вирГшеннГ питання проведення ХлГболамання в передпасхальнГ дш.
Карантин Г новГ умови проведення богослужГння виявили слабке практич-не життя евангельських громад. Баптисти й шшГ евангельськГ об'еднання традицГйно придГляли доволГ багато уваги богослов'ю спасшня й освячен-ня, осмисленню сутноси церкви Г апологетицГ, а також шшим доктринам, якГ можна вГднести до сфери систематичного богослов'я. Однак, зГбрання громади або богослужГння осмислювалися мало, можливо через !х вГльний, 160 рГзноманГтний та ГмпровГзацГйний характер, а можливо через протистоян-ня юторичним церквам з фГксованою формою богослужГння (меса). Сво-го часу Мартш Лютер, УльрГх ЦвГнглГ та шшГ реформатори категорично вГдмовилися вГд слова «меса» Г для позначення спгльних зГбрань громади стали використовувати грецьке слово «лГтургГя», що означае «спГльна справа, служГння», а в античному свш означало працю або служГння для
с
[6] I. Бандура. та ш., Проведення ВечерГ Господньо! в умовах карантину, Богомыс-лие, Спецвыпуск: Церковь в эпоху пандемии, вып. 26 (2020 р.): 14—19.
[7] Бандура та ш. 15.
людей, про це викладач1 ОБС пишуть: «Сшльне богослужшня достатньо рано отримало назву «лпургп», якщо точн1ше, то цю назву вщносили до богослужшня, в ход1 якого звершувалася Вечеря Господня. Ця назва вщо-бражала характер того, що в1дбувалося: Божий народ збирався разом для того, щоб святкувати Боже спасшня, вщкрите людям у Христ1 1сус1. Таким чином, богослужшщя — це вщповщь громади, яка в1рить, на шщативу Бога. Ця вщповщь вт1лена у д1ях 1 сп1льному поклон1нн1[8].»
Переглянемо змши в ход1 богослужбових практик 1 священнодшств на
деяких прикладах: святкування Пасхи та проведения Вечеpi Господнiй в ^
I
умовах карантину. <
[8] I. Бандура та ш., COVID-19 и Пасха онлайн в условиях карантина, Богомыслие, Спецвыпуск: Церковь в эпоху пандемии, вып. 26 (2020 р.): 35.
[9] Бандура та ш., 39.
[10] С.В. Саншков, Вечеря Господня в контекст COVID-19, Богомыслие, Спецвыпуск: Церковь в эпоху пандемии, вып. 26 (2020 р.): 91.
[11] Бандура та ш., Богомыслие, 14.
m
Пасха онлайн в умовах карантину. Святкування в умовах суворого каран тину 1 заборони на ф1зичну присутшсть у церковному примщенш змусило о не лише взагал1 переосмислити феномен святкування 1 досвщ минулих ль тург1чних експерименив, але й також спроектувати вказаш аспекти святкування на ситуацш Пасхи-2020 (а можливо й на подальш1 роки) 1 знайти ^
!х практичну реал1зац1ю[9]. гт
к
Вечеря Господня в умовах карантину. Вс1 л1тург1йн1 форми проведення Ве- У
чер1 Господньо! в умовах карантину визначаються розумшням 11 сутност1. -Залежно вщ акцент1в, як1 робить служитель (служителе кожно! пом1сно'1 церкви, вибираеться метод проведення хтболамання в кризових умовах ^
карантину. Одна громада пщкреслюе спогад, 1нша освячення, якась — саме §
долучення 1 це формуе практичний пщхщ до здiйснения священнод1йства. о В щеал! вс1 евхарист1йн1 складов1 повинн1 бути гармоншно збалансован1 |
1 сам проспр Вечер1 повинен забезпечувати зустр1ч Христа з учасником ^ Вечер1. Тобто лиургшна практика повинна створити умови для реал1зацП
енкаунтеру з 1сусом[10]. ®
Навряд чи хтось м1г уявити, що увесь св1т опиниться у карантин!, зачинять-ся ресторани та розважальш заклади, зупиниться транспорт та зiбрания в молитовних домах, однак не припинилося служшня Господу. Народ Божий не пашкуе, а знае, що «сила вам буде в уишеш та в спод1ванш» (1с.30:15). Служ1ння перейшли в режим онлайн, сшви Господу, прославлення та молитви продовжують возноситися в Небо з ус1х кшщв земл1. Пропов1д1 транслюються в режим1 реального часу та в запис1[11].
Щоб проанал1зувати р1зн1 вар1анти проведення Вечер1 Господньо! в умовах карантину, група викладач1в Одесько! богословсько! семшарп з1брались 1 декшька дн1в обговорювали ситуацш, що склалась, та можлив1 шляхи звершення Вечер1 Господньо! в сучасних умовах. Цей матер!ал запропо-новано для обговорення на церковних радах та в допомогу пасторам та
161
служителям церков пГд час прийняття рГшень щодо проведення ВечерГ у нинГшнГй ситуацп.
В вищенаведеному документГ розглянуто чотири варГанти проведення ВечерГ Господньо!:
• перенесення ВечерГ Господньо! на час пГсля закГнчення карантину;
• проведення ВечерГ Господньо! в колГ родини;
• проведення ВечерГ Господньо! в церквГ служителями та екстериторь ально дияконами в малих групах по домах;
ш • трансляцГя ВечерГ Господньо! в режимГ онлайн та долучення членГв
¡5 церкви зГ сво!ми елементами та!нства по домах[12].
ш
Таким чином, на прикладГ ВечерГ Господньо! ми бачимо, що хГд та форми ° богослужГнь, священнодп й справдГ зазнали суттевих змГн через каран-^ тиннГ обмеження.
о
3. Спроба переосмислення практики домашшх груп в дискурсГ феномену домашньо! церкви
2 ♦ В останш роки у ВСЦ €ХБ досить активно пропагували Гдею впрова-
5 дження малих груп в служГння помГсних церков. Це було викликано ба-
15 жанням активГзувати церковне життя через органГзацГю мережГ домашнгх
о груп. Для обГрунтування цього часто використовували приклади з Нового
с ЗавГту, якГ тлумачили в свГтлГ сучасно! практики використання малих груп[13].
Так, наприклад, в статтГ пастора Володимира Омельчука прямо говориться, що в врусалимГ "церква мала просту модель домашнгх груп"[14]. ВГн обГрунтовуе свое твердження тим, що кГмнати в будинках юдеГв "були невеликими Г вмГщували до десяти осГб". Це, безумовно, спрощення, яке не враховуе зустрГчГ, що вГдбувалися у великих будинках (див. Дп 1:13; 12:12). Також досить часто "домашня церква" ототожнюеться з домашньо! групою в популярних YouTube-вiдео[15].
Пожвавлення Гнтересу до сГм'! та и ролГ в здГйснент християнського по-кликання у свГтГ сприяло росту защкавленосп темою домашньо! церкви. З шшого боку, обмеження на проведення богослужГнь в умовах карантину змусили служителГв церкви задуматися про форми поклонГння, проведення ВечерГ Господньо! Г святкування Великодня в умовах пандемп.
162 На перший план вийшло богослужшня в сГм'! (якщо всГ члени сГм'! хри-стияни) або ж спГлкування за допомогою сучасних засобГв зв'язку. Так чи шакше, "домашня церква" знову опинилася в центрГ розмов.
[12] Див. Бандура та ш., Богомыслие.
[13] О. Гейченко, Домашня церква у вггчизнянш баптистськГй еклезюлоги та сучаснш б1блистищ, Богомыслие, Спецвыпуск: Церковь в эпоху пандемии, вып. 26 (2020 р.): 182.
[14] В. Омельчук, «Церква домашшх груп», переглянуто 19 травня 2021 р., Ы^:// www.baptyst.com/tserkva-domashnih-grup/.
Вс1 щ фактори змушують задуматися про наступш питання:
• Наск1льки сучасна практика домашн1х груп сп1вв1дноситься з феноменом домашни церков в Новому Завт?
• Насктьки обГрунтованим е використання поняття «домашня цер-ква» в значенн1 «с1м'я»?
• Чи проливають б1блшна археолог1я та сощолоичш дослщження Нового Завиу св1тло на те, чим насправд1 були домашн1 церкви та як вони функцiоиували? I
Слщ зазначити, що доктринальш документи баптист1в вносять деяку плу- ?
танину в це питання. Так, починаючи з "Проекту в1ровчення ВС6ХБ", ^
р
опубл1кованого в 1980 роц1, в роздш про церкву поряд з поняттям церкви ш
вселенсько'1 1 церкви помсно! використовують 1 "домашню церкву". Ц1каво ^
те, що вона просто згадуеться без розкриття 11 сут1 1 зв'язку з вченням про ш
церкву в ц1лому[16]. Чому цей нетиповий для в1ровчення компонент щть- ш
но ув1йшов в текст в1ровчень, 1 н1хто не намагався прояснити його суть? ^
Ймов1рно, в основ1 ц1е'1 плутанини лежить нерозумшня укладачами в1ро- ^
спов1дних текст1в сут1 новозав1тного феномена домашньо! церкви. у
Короткий екскурс у вивчення домашньо! церкви в сучасн1й б1блистищ, к
запропонований О. Гейченком, дозволяе зробити цтком однозначний 5
висновок — сучасне використання цього поняття в баптистських колах *
дисонуе з тим, чим домашня церква була в першому столгтл. Отже, що ж °
таке домашня церква за час1в Нового Завиу? §
ш
По-перше, це група християн, що збиралася в домах (домусах) бтьш замож- | них браив 1 сестер, або ж в найманих примiщениях чи квартирах в дохщних ^ будинках (шсули). Саме про це йдеться у формут "церква, що збираеться в будинку X". Кшыасть тих, що збиралися в цих примиценнях визначала-ся ф1зичними умовами (просторютю прим1щень) 1 могла не перевищувати п'ятдесят чолов1к. Ц1 ж умови, а також соц1альний склад, накладали св1й вщбиток на характер взаемин в громадах 1 спос1б управлшня.
По-друге, хоча домашн1 церкви були тюно пов'язан1 з соц1альною структурою домоволодання (ойкос), вони не були дзеркальним в1дображенням греко-римсько! см'! першого стол1ття. Соц1альний склад домашн1х церков був досить р1зноманпним 1 включав не лише знатних 1 заможних, але й раб1в, в1льнов1дпущеник1в, ж1нок, юде!в 1 греков. Це було р1знор1дна сптьнота, об'еднана у Христ1. 1нод1 соц1альн1 вщмшноси призводили до 163 нев1рного здшснення церковних практик, як це видно на приклад1 Вечер1 Господньо! в Корини.
По-трете, домашн1 церкви не були просто християнською групою сшлку-вання. Це були повноцiинi церкви, в яких д1яла своя система кер1вництва, проходили регулярн1 богослужшня, здшснювалися ташства хрещення 1
[15] Що таке домашня церква?, 2014, https://www.youtube.com/watch?v=dMPP63ZVYY
[16] Вероучение ЕХБ, Братский Вестник, вип. 4 (1980 р.), https://mbchurch.ru/ риЫюайош/ЬгаШег1у^оита1/2985/.
со н о
евхаристи, вони пгдтримували зв'язок з гншими церквами та окремими християнами, а також брали участь в поширенш ввангелГя.
НарештГ, домашня церква не була Гдеальною моделлю, як Г будь-яка шша модель церкви. НаявнГсть декглькох домашнгх церков в одному мГстГ могла призводити до Гзолящотзму, а в деяких випадках до напруженостГ Г навГть конфлГктГв. СоцГальне розшарування могло призводити до ослаблення внутрГшньоГ едноси церкви Г зниження якостГ християнського свГдчення навколишньому свГту. ПГднесення певних керГвникГв з диктаторськими нахилами могло заважати пщтримщ активного зв'язку з Гншими церквами середземноморсько! ойкумени.
Ототожнення домашньо! церкви з сГм'ею е дуже невдалим. Сучасна нукле-ш арна сГм'я знаходиться дуже далеко вГд домоволодшня першого столГття. ^ СГм'я мае чикТ межГ, за якими знаходяться "вони", що вГдрГзняються вГд § "нас", в той час як межГ домоволодГння були досить пористими Г в його орбГтГ перебували дуже рГзноманГтнГ люди з рГзним ступенем взаемних зв'язкГв.
ш На думку Олександра Гейченка, присутнГсть поняття "домашня церква" у '1 вГросповГданнях баптистГв тГльки ускладнюе питання: «НаявнГсть декГлькох о редакцГй вГросповГдання ВСО €ХБ, на мГй погляд, вГдображае пошук шля-хГв, якг б допомогли пом'якшити Прохановську потрГйну схему. Прив'язка о домашньоГ церкви до помГсноГ церкви (2000р.), або повне вилучення по-2 няття з тексту вГросповГдання (2006р.) були гарними кроками, але недоль статнГми. Найкраще рГшення бачимо в украшськГй версГГ вГросповГдання -- (2000р.), де дГм — це просто мюце зГбрання церкви, Г це найкраще пГдходить до того портрету домашньо! церкви, який ми спробували реконструювати з опорою на сучасну бГблГ1стику[17].»
Друга сучасна тенденцГя — ототожнення малих груп з домашнГми церквами також мае мало спгльного з домашньою церквою, якщо не сказати бгль-ше. Якщо бГгло переглянути найбгльш популярнГ посГбники для домашнгх церков, то стае зрозумгло, що ця модель спираеться на прагнення вико-ристовувати феномен малих груп для поширення ввангелГ! Г активГзацГГ християнського життя[18].
МалГ групи — типове явище для суспгльства, але вони Гстотно вГдрГзняють-ся вГд домашньоГ церкви. Перш за все тим, що велика частина посГбникГв акцентують важливГсть обмеження кГлькГсного складу малих груп 8-15 учасниками. Як правило, це обГрунтовуеться сощальноГ динамГкою в групГ Г необхГдшстю зберегти близькГ вГдносини членГв групи, що стае немож-ливим в разГ ГГ кГлькГсного зростання.
о
164
[17] О. Гейченко, Домашня церква у вичизнянш баптистськш еклезюлогГГ та сучасн1й б1блГГстищ, Богомыслие, Церква в епоху пандемГГ, вип. 26 (2020 р.): 188.
[18] Див. Ральф Нейбор, Пасторское призвание. В помощь руководителю малой христианской общины (К.: Миссия «Эммануил», 1997); Ральф Нейбор, Домашние церкви. Путь становления лидера (К.: Миссия «Эммануил», 1997); Давид Финелл, Жизнь в Его Теле. Простое руководство для активной жизни ячейки (К.: Миссия «Эммануил», 1998).
Також, пос1бники виходять з необхщност1 зв'язку малих груп з б1льшою групою (конгрегац1я) 1 участ1 у регулярному спльному богослужiинi[19]. По сут1, практично вс1 автори говорять про те, що це шший спос1б органзацп 1 життя церкви.
Одною з основних ознак осередкових церков 1 малих груп е !х постшне дтення (розмноження). Групи дтяться, утворюють кластери, як1 в свою чергу об'еднуються в зони 1 знаходяться пщ управлiниим зональних лще-р1в. Цей п1дх1д може бути хорошим менеджментом, але е поганою екле- | з1олог1ею. У Новому Завш церква створювала 1иш1 церкви, а не дтилася ^ з метою розмноження. Як ми могли бачити, наявшсть вщокремлених до- < машнгх церков сама по соб1 несла загрозу цшсносп церкви, а тут швидке >£ зростання 1 дтення зводяться в ранг основного принципу. §
Нарешт1, групи збираються для р1зних ц1лей, але в них немае служител1в |
(якщо не вважати такими лщер1в малих груп). Групи залежать в1д зв'язку ц з 1ишим б1льш високим р1внем кер1вництва. Групи — хороший шструмент ^
пожвавлення християнського життя, але чи можуть вони бути церквою в гт
повному розумшш цього слова? Як правило, в рекомендащях кер1вникам §
груп пщкреслюеться важливють п1дтримки член1в груп, залучення нових ^
член1в 1 дтення групи як одна з обов'язкових умов стабтьного зростання, ^
але ви не зустршете рекомендац1й по церковнш дисципл1н1. §
Модель домашньо! церкви була досить ефективною 1 своечасною для того §
перюду 1сторп християнського руху, коли в1и був натвлегальним 1 не мав о
оф1ц1йних м1сць для з1брань. Церква наповнила соц1альну структуру до- |
моволод1иня новими в1дносинами, але це не означае, що ми повинш по- ^ ст1йно триматися за 1сторичш форми церкви. "Дух дихае, де хоче" (1н. 3:8).
В умовах карантинних обмежень через пандем1ю COVID-19, служител1 цер- о ков вимушен1 або придтити б1льше уваги, або розпочинати такий формат життево! д1яльност1 церкви як «домашш церкви» або «мал1 групи». Як вже було зазначено вище, на перший план вийшло богослужшия в с1м''1 (якщо вс1 або бтьш1сть член1в в с1м'"1 християни) або ж сп]лкувания за допомогою сучасних засоб1в зв'язку.
Тож бачимо, що вщбуваеться Грунтовна трансформац1я форм 1 напрямюв р1зних вид1в служшь, на приклад1 орган1зац11 роботи домаших церков або малих груп.
4. Мюш церкви в умовах пандемп
165
♦ Безпосередньо слово «м1с1я» в значенн1 певного доручення, яке на-лежить виконати, в Слов1 Божому ми не зустр1немо, проте сама щея м1сП пронизуе все Писания. В результат! цЫсного прочитання б1блшних тек-ст1в можна сформулювати наступне визначения: м1с1я — це перетворююча
[19] Див. Нейбор, Пасторское призвание. В помощь руководителю малой христианской общины, 11—33; Нейбор, Домашние церкви. Путь становления лидера, 9—12; Финелл, Жизнь в Его Теле. Простое руководство для активной жизни ячейки, 12—15.
присуттсть Свято! ТрГйщ в свГтГ. МюГя охоплюе всю ГсторГю, весь свГт Г всгх людей. Призначення Церкви нерозривно пов'язане з мюГею, яку здГйснюе в свГтГ Сам Бог.
Створення людини, надане Гй одкровення Г спокутування — все це складовГ мГсГГ Бога. У нш завжди бере участь вся Тршця: Отець посилае Сина в свГт, Син, з волГ Отця, Своею смертю здГйснюе спокутування людини, грГшник вГдроджуеться силою Святого Духа. ТрГйця залучае в мюГю Г Божий народ: тГ, хто пережив спокутну дГю мГсГГ, стають ГГ знаряддям. Божий народ, таким чином, одночасно е плодом, символом Г шструментом мГсГГ Бога в свГтГ.
т Новий ЗавГт знаменуе собою новий акт в ГсторГГ БожоГ мГсГГ, яка досягае ш свого тку в 1сусГ ХристГ. Його втГлення, смерть Г воскресГння являють свГту ш незбагненну любов Бога до людини. Христос засновуе Церкву (Мф. 16:18) ^ Г посилае ГГ з мюГею в свГт (Мф. 28:16-20, ДГГ. 1:8). Саме юнування Церкви немислимо у вгдривГ вгд мГсГГ, яка — не просто дкльшсть Церкви, але приезд чина ГГ появи, а також основа буття. МГсГя Церкви обумовлена мГсГею Бога. Воскреслий Христос посилае Церкву в свГт, показавши Тй власний приклад: «Як послав Мене Отець, так Г Я посилаю вас» (1н. 20:21). Мююнерська громада Христа юнуе не для себе, але для блага свГту, який полюбив Отець.
ОстаннГм часом пГдкреслюеться цшсний характер мГсГГ: вона складаеться з о благовГстя Г соцГального служГння. У Божому задумГ вони пов'язаш воеди-2 но, проте в ГсторГГ ми можемо бачити, що багатьом церквам було властиво змГщення акцентГв, коли одна з двох складових переважала на шкоду ГншГй.
^ БлаговГстя полягае в тому, що 1сус Христос сповщаеться як Господь Г Спаситель, який прийшовши в цей свГт як МесГя виконав волю Батька ^ Небесного, помер на хреси, був похований, але й третього дня Воскрес ^ з мертвих; Г до всгх народГв лунае заклик до вГри, покаяння, хрещення Г учнГвства. 1ншими словами, благовГстя не обмежуеться проголошенням евангельськоГ Гстини; воно мае на увазГ формування учнгв, що вГдтворюють вчення Христа в своему повсякденному жити. Через проповГдь ввангелГя Г духовне формування учнГв Церква веде народи до добровгльного покло-нгння Христу Г повного послуху Його волГ.
На думку СергГя Головгна, автора книги «БГблшна стратегГя благовГстя»,
«БлаговГстя — це завжди мгсгя. По-перше, благовгстя — це мистецтво слухати, а не мистецтво говорити. У цьому — шлях до серця людей. 166 Якщо ми «не влгземо в шкгру» спгврозмовника, то не дгзнаемося, яка саме допомога йому потргбна. I лише коли ми повнгстю ототожнилися з ним, досягнули довгри, тодг вгн починае нам ставити справжнг запи-тання (подумки чи вголос), г лише тодг настае час вгдкривати своГ вуста. По-друге, слухаючи, необхГдно винайти вгдправну точку для благовгстя. Розпочинати потргбно не з того, про що ми хочемо говорити, а з того, що нашг спгврозмовники хочуть г готовг почути[20].»
[20] С. Головгн, Бiблiйна стратегiя благовютя: Вступ до систематичноI апологетики (К.: Книгоноша, 2020).
I ми бачимо, що пщ час карантинних обмежень або пандемп м1с1я Церкви у благов1си не припиияеться, хоча й зм1нюеться спос1б та форма донесения €вангел1я: тепер все часише луиае проповедь про Христа як Спасителя через сощальш мереж1, 1нтернет-ресурси, онлайн-трансляцп тощо.
Сощальне служшня мае на мет1 змши в сусп1льств1, осуд несправедливо-си в ньому, а також конкретш дп, як1 показують турботу про людей, перш за все про тих, кого вщкидають 1 зневажають. Рушшна сила сощального служ1ння — ствчуття Христа, усвщомлення безмежно! цшност1 кожно! | людини як носш образу Божого. Коли добра зв1стка 1 соц1альне служ1ння ^ стають аспектами одше'1 мгси, в1дбуваються радикальш зм1ни — 1 в самш < людин1, 1 в усгх сферах сусп1льства (рел1г1йно'1, осв1тньо'1, полгшчно!, еко- >£ ном1чно'1, культурно! 1 т. п.). §
Так, починаючи з весни-лгта 2020 року й по сьогодш ми е сводками того, |
як багато помюних церков (1 не т1льки евангельських), чи то власними ц
силами, чи залучаючи ресурси парацерковних оргашзацш, громадських, ^
державних, приватних ос1б тощо, орган1зували та п1дтримують посильне гт
соц1альне служшня у вигляд1 безоплатно'1 допомоги продуктами харчуван- §
ия, засобами г1г1ени, особистого захисту, л1ками тим людям, що безпосе- ^
редньо або опосередковано в тш чи 1нш1й м1р1 постраждали в1д насл1дк1в ^
захворювання на СОУГО-19. Важливу роль у благов1си в цей час в1д1грала §
соц1альна допомога для людей, що ще наближаються до Бога. Ё;
о
Наприклад, М1с1я «Слов'янське бвангельське Товариство» на сьогодн1 о мае вже декллька соц1альних проект1в, метою яких е допомога нев1рую- | чим людям через вщвщування пом1сних церков (там вони отримують па- ^ кети з продуктами харчування, зав'язують нов1 знайомства, мають час для спткування тощо). З початком пандемп М1с1я «С€Т» розпочала ще один ® сошальний гумаштарний проект, який мае назву «СОУГО-ний». Назва говорить сама за себе: йдпь 1 допомагайте людям, як! мають у цьому потребу. Звгсно, треба мати 1 в1ру, 1 добре здоров'я, 1 засоби щдивщуального захисту, щоб здшснювати такий вид служ1ння. Але якщо Господь закликае, то е таю, що «подуть для Нього»!
Фактично, Церква пост1йно знаходиться в пошуку в1дпов1д1 на питания: як1 форми проповщ будуть найкращими в даному конкретному культур-но-1сторичному контекст1 з урахуванням обставин, що склалися? Як1 форми благовютя сьогодн1 будуть д1евими?
I знову нам як «благовюникам в умовах пандемп» допомога у вигляд1 за-стереження та поради в1д Серг1я Голов1на:
«Найпоширеи1ша помилка, яко! ми припускаемося як благов1сиики — це змщеиия акцеитв. Добра иовииа шода перетворюеться з того, що иеобхщио почути тому, хто гиие, иа щось, чим иеобхщио под1литися благов1сииков1. Здавалося б, р1зииця невелика, 1 все ж воиа дуже иебезпечиа: ми думаемо про себе 1 забуваемо про тих, заради кого ми покликан иа це служшия. З1 служитель ми перетворюемся в роб1тник1в,
167
со н о
зг свгдкгв — в аггтаторгв. Але якщо нас турбуе не власна зайнятгсть чимось важливим, а доля людей, якг не примирилися зг СвоГм Творцем, варто повернутися до бгблгйних методгв благовгстя: з'ясувати, на якому ргвнг знаходяться стосунки людини з Богом; визначити, яка частина Добро! Звгстки (ввангели) вже прийнята нею, та вгдкидаючи власнг знання, звички й традицгГ, говорити з нею в площинг Г! понять, цгнностей та пргоритетгв. Лише глибокг й надгйнг коренг правильних переконань будуть завдатком великого урожаю вгри[21].» З одного боку, незмГнне ввангелГе вГдповГдае на найглибшГ прагнення люд-ського серця. З Гншого — кожна людина живе в рамках свое! культури, яка багато в чому формуе його цГнностГ Г життевГ орГентири. Тому в мГсГГ Цер-д- кви е як унГверсальнГ аспекти, якГ можуть бути застосованГ до будь-якого о контексту, так й шдивГдуальш, специфГчнГ для кожно! ситуацГГ. Ця спе-;Е цифГчнГсть виявляеться у своерГдностГ методГв. Для того щоб методи не ™ виявилися помилковими, Церква повинна спостерГгати за суспГльством, ш тверезо оцГнювати, як! саме вгдбуваються в ньому змГни, насамперед сьо-ш годнГ в умовах пандемп.
^ Незважаючи на всГ змГни в суспГльствГ, Церква покликана нести в ньому 2 особливе пророче служГння: сповГщати свГту Божу волю. Церква повинна говорити не те, що люди хочуть почути, але те, що Гм потрГбно почути, !о навГть якщо реакцГя на Гстину буде ворожою. З тих гршв, якГ викривали с^ бГблшш пророки, багато можна спостерГгати Г в пострадянських краГнах: ^ сощальна несправедливГсть, корупцГя, показна релГгГйнГсть, безсердечне ставлення до соцГально-незахищених верств населення (до вдГв, сирГт, Гн-^^ валгдГв тощо). Проте пророча вютка не обмежуеться критикою, але несе Г надГю тим, хто готовий змГнити свое життя по Слову Господа. ЖителГ УкраГни, як Г всГ люди свпу потребують справжньоГ, живоГ надП, знайти яку можна тГльки у Бога.
1нша специфГчна особливГсть украГнського контексту пов'язана з домгнуючим в ньому типом релшйноси. СоцГологГчнГ данГ (статистика розлучень, злочин-ностГ, абортгв, алкоголГзму та гн.) дозволяють зробити висновок: мГльйони жителГв УкраГни не знають Бога — принаймш живуть так, шби Його не-мае. Однак це безвГр'я парадоксальним чином поеднуеться Гз зовнгшньоГ релГгГйнГстю, яка виражаеться у формальному ототожненш з християн-ством (або принаймнГ з деякими його атрибутами). Тому Г в XXI ст. ЦерквГ належить просвгшицька роль: вчити народи ГстинГ, явлено! в Писанш, Г показувати, як ця Гстина втглюеться в повсякденному життГ християнина.
Виконуючи свою мюш, Церква не просто «виживае» в свш, але, будучи сГллю Г свилом, оживляе свГт, перетворюе його. МюГя в XXI ст. пов'язана з багатьма труднощами, але, як Г в попередш столптя, Церква виконуе ГГ, пам'ятаючи про свою спадщину першоапостольсько! Церкви Г про есха-тологГчному обГтницю. Так виповниться Його мГсГя, навГть в умовах пан-демГГ COVID-19.
168
[21] Головгн, 62-63.
Отже, бачимо, що основна м1с1я пом1сно! церкви в умовах пандемп не зм1нюеться: вона залишаеться такою самою, якою була в1д часiв проголо-шення Великого доручення Господом 1сусом Христом.
Висновки
♦ В стати була представлена спроба осмислення впливу ново'! реальности що пов'язана з пандемiею Covid-19, на церковн1 практики. Змiни в полiтичнiй, економiчнiй, соцiальнiй, культурнiй, релiгiйнiй сферах життя 2 людей, викликанi поширенням пандемп iстотно вплинули на еклезiоло- ^ гiчну реальнiсть помiсних церков. с
Аналiз позицц кер1вництва церков €ХБ Центрального регiону Укра!ни щодо ш
карантину та реакцп окремих громад на введення карантинних заходiв, в ^
питаннях вiдповiдальностi церкви перед законом i державою в умовах ка- ш
рантину показав, що, переважно, обмеження були сприйнят1 з порозумiн- ш
ням вкрай важко! ситуацii, але й траплялись випадки «супротиву» сприй- &
няття порад та рекомендац1й влади щодо дотримання карантинних норм. ^
о
Проведення богослужбових практик 1 священнод1йств (на приклад1 Вечер1 ^
Господньо!), показали, що !хн1й х1д проведення та форми зазнали суттевих к
зм1н через карантинн1 обмеження. Зазнали також трансформацп форми 1 5
напрямки р1зних вид1в служ1нь: в умовах карантинних обмежень через пан- >
демто COVID-19 служителе церков вимушеш або прид1лити бiльше уваги °
функц1онуванню малих груп, або запроваджувати такий формат життево! §
д1яльност1 церкви як мал1 групи, 1 на перший план вийшло богослуж1ння [3
в с1м'! або спткування за допомогою сучасних засоб1в зв'язку. ^
В ц1лому, пандемiя сприяла розвитку практик, як! потребували нагального переосмислення, в результата чого вщбулися певш змши. Серед змш церков Центрального региону Украши можна вид1лити наступне:
• стр!мко розвиваеться мед1а-служ1ння (з можливостями онлайн-тран-сляц1й служ1нь та 1нших активностей) або, щонайменше, кер1вництво громади про це розм1рковуе;
• спостер1гаеться п!дйом та розвиток социального служ1ння, яке спря-моване як на член1в церкви, так 1 на св1т, будучи складовою еванге-л1зацп благов1стя;
• у той самий час церква страждае на чисельне зниження вщвщування богослуж1нь членами церков та гостями, 1нколи й взагал! спостер1га-еться «вщик» людей, як1 просто вщсиджуються по дом1вках.
Осмислюючи вплив пандемп на церковне життя, варто усвщомлювати, що основна м1с1я пом1сно! церкви в умовах пандемп залишилася незм1нною, тобто, такою самою, якою була завжди, ще в1д час1в проголошення Великого доручення Господом 1сусом Христом. Розум1ння останнього е певною сталою величиною в мшливому сучасному св1т1.
169
m
н о
о
Список використано'1' лгтератури
Бандура, I, О., А.Б. Бондаренко, О.Г. Гейченко, С.В. Саншков, В.А. Станкевич, i Ф.В. Стрижачук. «COVTO-19 и Пасха онлайн в условиях карантина». Богомыслие, Спецвыпуск: Церковь в эпоху пандемии, вып. 26 (2020 р.): 20—34.
Бандура, I, О., А.Б. Бондаренко, О.Г. Гейченко, С.В. Саншков, В.А. Станкевич i Ф.В. Стрижачук. «Проведення Вечерi Господньо'1 в умовах карантину». Богомыслие. Спецвыпуск: Церква в епоху пандеми', вип. 26 (2020 р.): 14—19.
Васш, Максим. «Роз'яснення 1РС: введення карантину i релшйна свобода в Украш, вщ 11.03.2020». 1нститутрелтйно1'свободи (blog), 19 травня 2021 р. https://irs. in.ua/ua/2020-03-quarantine-introduction-coronavirus-religious-freedom-ukraine.
Вероучение ЕХБ, Братский Вестник, вип. 4 (1980 р.). https://mbchurch.ru/publica-tions/brotherly_journal/2985/.
Гейченко, О. Домашня церква у вггчизнянш баптистськш еклезюлогй' та сучаснiй
ш бiблiстицi. Богомыслие, Спецвыпуск: Церква в епоху пандеми', вып. 26 (2020 р.)
182-201.
Головш, С. Бiблiйна стратеггя благовктя: Вступ до систематичноïапологетики.
™ К.: Книгоноша, 2020
п '
Iнформацiйна служба ВСЦ 6ХБ. «Коронавiрус: з довiрою Богу i без зайвих рухiв! ш Заява щодо карантину та обмежень богослужшня», 11 березня 2020 р. Ы^://
www.baptyst.com/koronavirus-z-doviroyu-bogu-i-bez-zajvyh-ruhiv/. ^ Нейбор, Ральф. Домашние церкви. Путь становления лидера. К.: Миссия ш «Эммануил», 1997.
---. Пасторское призвание. В помощь руководителю малой христианской общины.
К.: Миссия «Эммануил», 1997. Омельчук, В. «Церква домашшх груп». Просмотрено 19 травня 2021 р. https://www. baptyst.com/tserkva-domashnih-grup/. ^ Всеукрашська Рада Церков i Релтйних Оргашзацш. «Рада Церков надала уряду с^ пропозици щодо забезпечення свободи вiросповiдання тд час карантину», вiд
08.04.2020р.», 19 травня 2021 р. https://vrciro.org.ua/ua/news/2020-04-uccro-pro-и posals-regardшg-quarantшe-restrictions?fbdid=ГwAR3kYnl8Xu1oYI0LMiyma52tvf"Ru
2 uJqoeWaD3hyrCcI37xBZVGqQgvBXwvM.
Саншков, С.В. Вечеря Господня в контекста СОУГО-19. Богомыслие, Спецвыпуск:
Церква в епоху пандеми Церква в епоху пандеми, вип. 26 (2020 р.): 79—106. ---. Наскшьки реальна вiртуальна церква, 2021 р.
Финелл, Давид. Жизнь в Его Теле. Простое руководство для активной жизни ячейки.
К.: Миссия «Эммануил», 1998. Шах, Соня. Пандемия: всемирная история смертельных вирусов. Альпина Паблишер, 2017.
Що таке домашня церква?, 2014. https://www.youtube.com/watch?v=dMPP63ZV_YY.
170
