Научная статья на тему 'Случай генерализованного узловато-гранулематозного рубромикоза'

Случай генерализованного узловато-гранулематозного рубромикоза Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
51
10
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Ткач В. Е., Мотуляк А. П., Суканец О. В., Маляр Н. П.

Описан редкий случай генерализованного узловато-гранулематозного рубромикоза, установлены ошибки при его диагностике.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

THE CASE OF GENERALIZED NODULO-GRANULOMATOUS RUBROMYCOSIS

The rare case of generalized nodulo-granulomatous rubromycosis has been described; the diagnostic pitfalls have been fixed.

Текст научной работы на тему «Случай генерализованного узловато-гранулематозного рубромикоза»

Ткач B.C. та впвав. ВИПАДОКГЕНЕРАЛ1ЗОВАНОГО ВУЗЛУВАТО-ГРАНУЛЬОМАТОЗНОГО РУБРОМ1КОЗУ

УДК 616.5 - 002.82 + 616-035.7

Випадок генералiзованого вузлувато-гранульоматозного рубромжозу

Ткач E.G., Мотуляк А.П., Суканець О.В., Маляр Н.П.

1вано-Франкгвський нацгональний медичний университет

СЛУЧАЙ ГЕНЕРАЛИЗОВАННОГО УЗЛО-ВАТО-ГРАНУЛЕМАТОЗНОГО РУБРОМИ-КОЗА

Ткач В.Е., Мотуляк А.П., Суканец О.В., Маляр Н.П.

Описан редкий случай генерализованного узловато-гранулематозного рубромикоза, установлены ошибки при его диагностике.

THE CASE OF GENERALIZED NODULO-GRANULOMATOUS RUBROMYCOSIS Tkach V.Ye., Motulyak A.P., Sukanec O.V., Malyar N.P.

The rare case of generalized nodulo-granulomatous ru-bromycosis has been described; the diagnostic pitfalls have been fixed.

Рубромжоз - один i3 вщносно «молодих» у свт MiK03iB. Вперше вш був описаний японським дерматологом Ота у 1922 р. i трива-лий час вважався ендемiчною iнфекцieю Япони, Китаю, 1нди. Першi повiдомлення про рубром> коз в Gвропi припадають на середину минулого столотя. Пiсля друго! свггово! вiйни рубром> коз почав невпинно поширюватись у кра!нах Свропи й Америки. Нинi збудник рубромжозу Trichophyton rubrum - самий розповсюджений патогенний гриб у свiтi [2, 3]. Поряд з типовим ураженням стоп, долонь, гладко! шюри i нiгтiв, частiше стали зустрiчатися поширеш, ексуда-тивнi форми, що нагадують алергодерматози, псорiаз, парапсорiаз, червоний вовчак, васкут-ти, лiмфоми та iншi недуги [5, 6]. Тривалий час вони залишаються нерозпiзнаними i несанова-ними.

Впродовж останнiх рокiв рубромжоз став агресивним, почастiшали генералiзованi форми, спорадично з'являються рiдкiснi шфшьтра-тивно-нагнiйнi (глибокi) ураження [1, 6]; цьому сприяе [5, 7]:

- збшьшення числа людей iз хрошчною пато-логieю внутрiшнiх органiв, порушеннями обм> ну речовин, ендокринопатiями, рiзноманiтними iмунодефiцитними станами, зниженням при-родно! опiрностi з причин нервово-псих1чних перевантажень;

- техногенне забруднення довкшля;

1-2 (12)' 2009

- невиправдано широке застосування нов№ нiх антибiотикiв, гормонiв, iмунодепресантiв.

Ми спостерiгали генералiзований рубромiкоз з ураженням уретри, сечового мiхура. Наводимо рщюсний випадок нашого спостереження за генералiзованим гранульоматозним рубромжо-зом. У доступнш нам лiтературi виявлено першi повiдомлення Вiльсон, Планкет та Грегерсен [4] про глибою ураження рубромжозом шкiри дов-кола волосяних фолжутв (перифолiкулiт).

Хвора К., 51 рж, понад два роки поспшь звер-нулась на консультативний прийом в ОКШВД !з висипаннями по плу плям, як1 лущаться 1 турбують свербежем. В окремих мюцях з'явилися «нариви». Хвор1е майже 10 рошв, обстежувалась 1 л1кувалась у районному диспансер! з приводу рубромжозу. Ддагноз пвдтверджено лабораторно (м!кроскоп!я ! пос!в). Системне ! м!сцеве застосування антимжоти-к!в давало тимчасовий ефект.

Ми д!агностували генерал!зований рубром!коз, вузлувато-гранульоматозний фол!кул!т ! направили хвору на стацюнарне л!кування в одну з проввдних дерматолог!чних кл!н!к Укра!ни, де д!агноз «гене-рал!зований рубромжоз» був тдтверджений. Пух-линопод!бн! утвори шшри розц!нили, як Г-клггинш злояк!сн! л!мфоми, адже в г!столог!чних препаратах були присутн! г!гантськ! кл!тини, що нагадували кль тини Сезар!-Лютинера.

Хвора отримала стацюнарно протигрибкову те-рап!ю (спорагал) та !мунодепресивн! середники, м!сцево - фунгщидш розчини, спре!, маз!. В амбу-латорних умовах за мюцем проживания продовжено п!дтримуюче лтування. Шсля л!кування ввдзнача-лось тимчасове покращення, хоча пом!тних зм!н з

Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология

ОБМЕН ОПЫТОМ

боку пухлинних yTBopiB не було.

У ачш 2009 р. хвора повторно поступила на ль кування в ОКШВД. При оглядi процес носив роз-повсюджений характер, локалiзувався на попереку, тулуб^ свдницях, верхнiх та нижнiх кiнцiвках, великих складках. Шшра сiрувато-червоного кольору, оточена перифершним червоно-синюватим перерив-частим (у виглядi пунктирно! лшп) валиком, який складаеться з вузлик1в та шрок. Вогнища мають зазубренi кра!, зливаючись, утворюють к1льця, тв-кшьця. На !х поверхнi помiтне дрiбно-пластинчасте лущення. На цьому тлi у дшянщ спини, плечей, на грудях виявляються численнi пухлиноподiбнi утво-рення брудно-синюшного кольору з нерiвною, гор-бистою поверхнею, досить щiльнi, в деяких дшянках помiтне розм'якшення (Рис. 1, 2 на вкладщ). Ново-твори нагадують собою глибокий згрупований фоль кулiт, горбкуватий сифiлiс, пухлинш утвори. При натисканнi з фолiкулiв та норицеподiбних утворень видiляеться незначна кшьшсть кров'янисто-гнiйних мас. У мюцях загоення утворюеться спотворюючий, нерiвний, «гшершгментований» рубець.

Мiкроскопiчно i культурально в матерiалi з вог-нищ знайдено Trichophyton rubrum. Враженi чотири нiгтьовi пластинки рук. Регiонарнi лiмфатичнi вуз-ли не збiльшенi. При пстолопчному дослiдження матерiалу, отриманого з пухлиноподiбних утворiв, виявлено:

- гiперкератоз;

- акантоз;

- вакуольну дистрофiю клггин мальпiгiевого шару епiдермiсу;

- помiрно виражену периваскулярну лiмфоцитар-ну шфшьтрацш дерми.

Навколо волосяних фолiкулiв та сальних за-лоз - масивш запальнi iнфiльтрати переважно з ней-трофiлiв. Значно рвдше в шфшьтратах виявляються еозинофiли, гiстiоцити, лiмфоlднi елементи. У мю-цях розпаду тканин виявляються плазматичш, ет-телю!дш та пгантсьш клiтини; останнi в окремих зрiзах дiйсно нагадували клiтини Сезар^Лютинера, однак не були класичними. В жодному зразi не було виявлено абсцеси Потрiе та пролiферати з Т^мфо-цитiв. При зафарбуваннi за методом Мак-Мануса на-явнi спори i мiцелiй гриба Trichophyton rubrum у вах шарах епiдермiсу, дерми i гiподерми.

Л1ТЕРАТУРА

1. Цераидис Г.С., Федотов В.П., Дюдюн А.Д., Туманский В.А. Гистопатология и клиническая характеристика дерматозов. - Днепропетровск, 2004. - 536 с.

2. Дерматовенеролог1я: навч. поаб. /За ред. В.П. Федотова. - К.-Дшпропетровськ, 2008.

- 600 с.

3. Кожные и венерические болезни: руковод. для врачей. В 2-х т. /Под ред. Ю.К. Скрипки-на, В.Д. Мордовцева. - М.: Медицина, 1999.

- 800 с.

4. Машкилейсон Л.М. Инфекционные и пара-

У зв'язку з пвдозрою на Т-клгшнну злояшсну лiмфому, хвору направлено на консультацш в НД1 гематологи (Львiв). При клшчному, лабораторному i пстолопчному дослвдженнях дiагноз Т-клгшнно! злояшсно! лiмфоми не пвдтверджено. Гiстологiчнi препарати також переглядали фахiвцi Варшавсько! центрально! патопстолопчно! лабораторп.

На тлi вгтамшо- i неспецифiчно! iмунотерапi! проведено курс л^вання амфотерицином Б (кра-пельно, в умовах клшки, 8 вливань). Стан хворо! покращився, висипання на шкiрi регресували, пух-линоподiбнi утвори зменшились у 2-2,5 рази, гншно-кров'янистi видiлення зникли; помiтне формування рубцiв. Хворiй призначено мiсцеву протигрибкову терапш пiд наглядом районного дерматолога.

Через деякий час процес на шкiрi активiзувався, повiльно прогресував, «ожили» пухлинш утвори. Хворш запропоновано повторний курс амфотерици-ну Б. З причин важкого перенесення попереднього курсу терапп, хвора вщмовилась ввд лiкування цим препаратом. Щд наглядом дерматолога призначено тривале л^вання вiтчизняним препаратом 1тракон, а також мюцево - розчин Бережного, почергово кре-ми та мазi Ламiкон, Тербiзил, Мiкофiн, Мiкоспор, Екзифш та iншi.

Стан хворо! - стабшьний, прояви на шкiрi - у стадп нестiйко! ремюи.

Загальний аналiз кровi - без змш, ШОЕ -17 мм/год.

У сечi присутнi слiди бiлка, лейкоцити - 1-3 в полi зору, еритроцити - до 5 в полi зору, бактери ++.

Бiлки кров^ сечовина, креатинiн, залiзо сиро-ватки кровi, АЛТ i АСТ - у межах нормальних по-казнишв, глюкоза коливаеться в межах ввд 5,0 до 6,3 ммоль/л.

В iмунограмi - достовiрне зменшення загального числа Т- i В^мфоципв, тдвищення титрiв iмуно-глобулiнiв А, М, G та рiвня ЦК у сироватщ кровi.

При УЗД оргашв черевно! порожнини виявлено ознаки помiрного гепатозу.

Наведений нами дуже рщюсний випадок свщчить про агресивнють та атиповють клшки мшотично! шфекци, нерозшзнашсть яко! веде до несвоечасно! санаци вогнищ i сприяе И ге-нерал1заци.

зитарные болезни кожи. - М., Медгиз, 1960. - 352 с.

5. Романенко И.М., Кулага В.В., Афонин С.С. Грибковые болезни и их осложнения: руко-вод. для врачей. - Луганск, 2006. - 519 с.

6. Успехи медицинской микологии / Под ред. Ю.В. Сергеева. В 2-х т. - Т. 2. - М.: Национальная академия микологии, 2003. - 336 с.

7. Von Agathot M. Diagnose und behandlung von micosen // MMW-Fortschr. med. - 2000. -№ 44. - S. 38-39.

Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-2 (12)' 2009

Рисунок к статье:

Калюжная Л.Д., Турик Н.В., Уваренко Е.А., Бондаренко И.Н Тяжелое рецидивирующее течение субкорнеального пустулёза Снеддона-Уилкинсона у больной с диабетом

Рисунок 1

Рисунок к статье: Ткач В.С., Мотуляк А.П., Суканець О.В., Маляр Н.П. Випадок генерал1зованого вузлувато-гранульоматозного рубромжозу

Рисунок 1

Рисунок 2

Рисунок к статье: Ткач В.С., Мотуляк А.П., Никифорук Р.Ф. Випадки атипового твердого шанкеру

Рисунок 3

Рисунок 1

Рисунок 2

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.