CC BY
34
Scientific journal
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Друшляк М.Г. Словник «в'зуальноi» oceimu: графiчна компетентшсть i в'вуальна компетентшсть. Фiзикo-математична oceima. 2019. Випуск 3(21). С. 59-65.
Drushlyak M. Glossary of "visual" education: graphical competence, visual competence. Physical and Mathematical Education. 2019. Issue 3(21). Р. 59-65.
DOI 10.31110/2413-1571-2019-021-3-009 УДК 378.14: 371.214.46
М.Г. Друшляк
Сумський державний педaгoгiчний ушверситет iMeHi А.С. Макаренка, УкраУна
marydru@fizmatsspu.sumy. ua ORCID: 000-0002-9648-2248
СЛОВНИК «В1ЗУАЛЬНОТ» ОСВ1ТИ: ГРАФ1ЧНА КОМПЕТЕНТН1СТЬ i В1ЗУАЛЬНА КОМПЕТЕНТН1СТЬ
АНОТАЦ1Я
Формулювання проблеми. 1з зм'1ною oceimHboi' парадигми 3i «знаннево)'» на компетентшсну в!дбуваеться оновлення поняттево-терм'шолог'много апарату освти. З'являються таю термни як «компетенц'я» та «компетентшсть», а також бльш вузьш термни конкретних профе^йних компетентностей, зокрема, у «вiзуальнiй» освт - «графiчна компетентшсть», «в'вуальна компетентшсть». В той же час у науковiй та методичш лimераmурi часто спостергаеться поняmiйний дисонанс: автори часто ототожнюють поняття «компетентшсть» i «грамотшсть», дотримуються р'вного iерархiчного впорядкування у поняттях «грамотшсть», «компетентшсть» та «культура». Тому досл'днику, який починае своУ пошуки у рамках зазначеноУ тематики, важко роз'братися iз змстом категорй «графiчна компетентшсть», «в'вуальна компетентшсть».
Матер/'али i методи. Анал'в понять «компетентшсть», «графiчна компетентшсть», «в'вуальна компетентшсть» за тлумаченнями втчизняних та зарубiжних досл'днишв, встановлення кореляцй' цих понять !з поняттями «графiчна грамотшсть», «в!зуальна грамотшсть».
Результати. Спльною основою понять «графiчна компетентшсть», «в':зуальна компетентшсть» е поняття «компетентшсть».
Компетентшсть визначають як iнmеграmивна здатшсть особистостi до деякоУ дiяльносmi, що базуеться на знаннях, умннях та навичках, набутих у процеа навчання, та гоmовнiсmь застосовувати Ух на пракmицi. Графiчна компетентшсть - це iнmеграmивна здатшсть особистостi до дiяльносmi, що базуеться на графiчних знаннях, умннях та навичках, та гоmовнiсmь застосовувати Ух у графiчнiй професiйно-орiенmованiй д'яльностi. В'зуальна компетентшсть - це iнmеграmивна здатшсть особистостi, в основi якоУ лежить сукупнсть теоретичних знань, умнь та навичок в област '1 вiзуалiзацiiiнформацi'У, а також гоmовнiсmь застосовувати Ух у професiйнiй д 'яльностi.
Висновки. Наповнення i сп'юв'дношення понять «графiчна компетентшсть» та «в':зуальна компетентшсть» е р'!зними.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: компетентнсть, графiчна компетентшсть, в!зуальна компетентшсть, осв':та.
ВСТУП
Постановка проблеми. Наразi в освт вщбуваеться змЫа освiтньоí парадигми зi «знаннево'» на компетентысну. Визначальною ознакою «знаннево!» парадигми е задача формування знань. Увага придтяеться бтьшою мiрою розвитку пам'ят^ меншою - вмшню мислити. Критерiем оцшки е теза: "Учень повинен знати". Визначальною ознакою компетентысно' парадигми е формування умЫь i навичок. Вггаеться набуття досвщу i вмЫня його застосовувати як в стандартних, так i нестандартних ситуащях. Критерiем оцшювання виступае теза: "Учень повинен бути компетентний". Така парадигма в укра'нсьюй освт набирае оберт, у тому чи^ завдяки психолопчним особливостям молодого поколшня, що живе в умовах цифрового, комп'ютерно-орiентованого, вiртуального середовища i вiдрiзняеться вщ шших поколшь активним вiзуальним сприйняттям свпу.
1з переходом на нову парадигму вщбуваеться оновлення поняттево-термЫолопчного апарату освiти. З'являються там термши як «компетен^я» та «компетентысть», а також бтьш вузьк термши конкретних професшних компетентностей, зокрема, у «^зуальый» освт - «графiчна компетентысть», «Узуальна компетентысть». Тому дослщнику, який починае сво' пошуки у рамках зазначено' тематики, важко розiбратися iз змктом категорм «графiчна компетентнiсть», «вiзуальна компетентысть», 'х iерархiею та спiввiдношенням iз iншими категорiями: «вiзуалiзацiя», «наочнiсть», «^зуальне мислення», «графiчна грамотнiсть», «вiзуальна грамотысть», «графiчна культура», «iнтелектуально-графiчна культура», «Узуальна культура».
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
Ми вже зверталися до u,ie'i проблематики i аналiзували змкт та спiввiдношення таких категорiй як «наочысть», «вiзуалiзацiя», «вiзуальне мислення» (Друшляк, 2018), «графiчна грамотнiсть», «вiзуальна грамотысть» (Друшляк, 2019). Водночас вважаемо доцтьним здiйснення термiнологiчного аналiзу таких категорм як «графiчна компетентнiсть», «вiзуальна компетентысть» та визначити 'х вiдмiнностi i розiбратися з ix наповненням та стввщношенням.
У науковiй та методичн лiтературi часто спостерiгаеться понятiйний дисонанс: автори часто ототожнюють поняття «компетентысть» i «грамотнiсть», дотримуються рiзного iерарxiчного впорядкування у поняттях «грамотнiсть», «компетентысть» та «культура». Зазначимо, що в своему дослщжены будемо дотримуватись структурного ланцюга результативностi освiти, запропонованого Б. С. Гершунським: «грамотнiсть» - «освiченiсть» - «компетентнiсть» -«культура» - «менталтет» (Гершунский, 1998). За Б. С. Гершунським це етапи деякого неперервного процесу, ям характеризують становлення особистосп, i компоненти результативностi освiти.
Метою CTaTTi е аналiз понять «компетентысть», «графiчна компетентнiсть», «вiзуальна компетентысть» за тлумаченнями вiтчизняниx та зарубiжниx дослiдникiв, встановлення кореляцГ'' мiж ними.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Термiнологiчний аналiз для визначення змiстового наповнення понять «графiчна компетентнiсть», «вiзуальна компетентнiсть», 'х стввщношення.
РЕЗУЛЬТАТИ
Графiчна компетентнiсть - це Ытегративна здатнiсть особистостi до дiяльностi, що базуеться на графiчниx знаннях, умшнях та навичках, та готовысть застосовувати 'х у графiчнiй професiйно-орiентованiй дiяльностi.
Вiзуальна компетентнiсть - це штегративна здатнiсть особистостi, в основi яко' лежить сукупнiсть теоретичних знань, умЫь та навичок в област вiзуалiзацii iнформацii, а також готовысть застосовувати 'х у професiйнiй дiяльностi.
Вiдмiннiсть мiж поняттями графiчноi та вiзуальноi компетентностi криються в тому ж нюана, що i вщмшност мiж поняттями графiчноi та вiзуальноi грамотностi, про який нами зазначалося у (Друшляк, 2019). В обох випадках йдеться про рiзнi типи Ыформацп: за способом сприйняття Узуальна) - це та, що сприймаеться органами зору, за формою подання (графiчна) - це iнформацiя у виглядi зображень, таблиць, схем, графЫв тощо.
ОБГОВОРЕННЯ
Спiльною основою понять «графiчна компетентнiсть», «вiзуальна компетентнiсть» е поняття «компетентысть». Тому почнемо термшолопчний аналiз саме з нього.
Компетентшсть
За (Гончаренко, 2011) компетентнiсть - володЫня знаннями, що дають змогу розмiрковувати про що-небудь компетентно, висловлювати вагоме, авторитетне судження.
Компетентнiсть - це володЫня знаннями, здатнiсть приймати ршення й нести вiдповiдальнiсть за 'х реалiзацiю у рiзниx галузях людсько''' дiяльностi. Поняття компетентностi передбачае сукупшсть якостей людини (фiзичниx та штелектуальних), а також властивостей, необхщних людинi для самостiйного й ефективного виходу з рiзниx життевих ситуацш, для того щоб створити комфортн умови для себе у взаемодп з iншими (Костюченко, 2015).
У (Зимняя, 2004) поняття «компетентысть» розумiеться як набута характеристика особистостi, зокрема, як здатысть приймати самостiйнi ршення та дiяти, спираючись на отриман нею знання i досвiд; поняття, що е ближчим до «знаю, як», аыж «знаю, що».
У сво'х працях М. Головань (Головань, 2008) наводить таке тлумачення цього поняття: компетентысть - це оцшка досягнення (або не досягнення) певно'' норми. Компетенщя - це певна норма, досягнення яко' може свщчити про можливкть правильного вирiшення якого-небудь завдання.
Характерною рисою компетентности вважаеться контекстуальысть, тобто неможливiсть м вщриву вiд контексту дiяльностi, оскiльки вона пов'язана iз останньою (Smith, 1996).
Дж. Равен визначае компетентысть, як спещальну здатнiсть, необxiдну для виконання конкретно' дм в конкретнiй предметна галузi, що мiстить вузькоспецiальнi знання, особливого роду предметы навички, способи мислення, а також розумЫня вщповщальносп за власы дм (Равен, 1999).
Компетентысть - еталон досвiду дм, знань, умiнь i навичок, творчосп, на яких встановлюеться суспiльство (Кашкарьов, 2009). С. E Шишов поняття компетентысть визначають через поняття здатностк «Компетентнiсть - це загальна здатысть, яка фунтуеться на знаннях, досвд цiнностяx, нахилах, якi набуваються завдяки навчанню» (Шишов, 2002). С. E. Шишов та I. Г. Агапов пщ компетен^ею розумiють «здатнiсть i готовнiсть особистостi до дiяльностi, що Грунтуеться на знаннях i досвд набутих завдяки навчанню, орiентованиx на самостшну участь особистостi в навчально-пiзнавальному процесi, а також спрямованих на устшне використання в майбутый трудовiй дiяльностi» (Шишов&Агапов, 2002).
Ми погоджуемось, що в освт поняття компетентности виникло як розумiння того, що компетентысть випускника закладу освти слiд поставити як задачу i як обов'язок освiти. Компетентнiсть повинна забезпечити йому можливкть самореалiзацii у сусптьств^ а також сприяти розвитку гумаызму, демократ^, становлення та поглиблення громадського сусптьства.
А. В. Хуторской (Хуторской, 2003) пропонуе наступне визначення. Компетентысть визначаеться як сукупнiсть взаемопов'язаних якостей особистосп (знань, умiнь, навичок, способiв дiяльностi), що задаються по вщношенню до певного кола предме^в i процесiв, i необxiдниx для яккно''' продуктивно'' дiяльностi по вщношенню до них. Компетентнiсть - володшня людиною вiдповiдною компетенцiею, що включае його особиспсне ставлення до не'' i предмету дiяльностi. Поняття «компетентысть» ширше за поняття «знання, умЫня, навики», воно включае 'х.
Вщповщно до Закону УкраУни Про освггу (Закон УкраУни Про освггу, 2017) компетентысть - динамiчна комбша^я знань, умЫь, навичок, способiв мислення, поглядiв, uiнностей, iнших особистих якостей, що визначае здатнiсть суб'екта устшно соuiалiзуватися i здiйснювати навчальну дiяльнiсть.
Поняття компетентностi не зводиться ттьки до знань i навичок, а належить до сфери складних умшь i якостей особистостi. Загалом, компетентысть - це знання, обiзнанiсть, авторитетнють в якiй-небудь областi, а компетен^я - це коло питань, в яких дана особа виявляе свою компетентнють. Компетентнють мае породжувати дю Компетентнiсть включае не тiльки знання i особистiснi якостi суб'екта навчання, а i готовнiсть Ух застосовувати на практицГ 1ншими словами, основна вщмшнють грамотностi в^д компетентностi в тому, що грамотна людина знае i розумiе, а компетентна може ефективно використовувати знання при виршены проблем.
Отже, у психолого-педагопчнш лiтературi компетентшсть визначають як ¡нтегративна здатнсть особистост'1 до деяко¡' д'тльност¡, що базуеться на знаннях, ум1ннях та навичках, набутих у процес1 навчання, та готовшсть застосовувати ¡х на практиц¡.
На жаль, в деяких публта^ях автори ототожнюють поняття «грамотнють», зокрема, бтьш широке и розумшня -«функцюнальну грамотнiсть», та «компетентнiсть». Дiйсно, у сучасних педагопчних дослiдженнях поняття «функцюнальна грамотнiсть» розглядаеться в проблемному полi компетентнiсного пiдходу, який почав активно розроблятися в освт в зв'язку з переходом сусптьства в^д освтньоУ парадигми «освiта на все життя» до новоУ освiтньоí парадигми «освп^а через усе життя». Рiвень функцюнальноУ грамотностi в рамках компетентнiсного пщходу вiдображае сформованiсть умiнь дiяти за усталеними в сусптьств нормами, правилами, Ыструк^ями, характеризуеться здатнiстю вирiшувати стандарты i нестандартнi життевi завдання, пов'язан з реалiзаuiею сoиiальних функuiй людини (Фролова, 2016). Але А. В. Хуторський зазначае, що поняття функцюнальноУ грамотности не збiгаеться з поняттям компетентностi. «Компетентнiсть завжди орiентована на отримання конкретного результату - продукту, потрiбного людин та соuiуму. А функцюнальна грамотнють - на володЫня iнструментарiем унiверсальних видiв дiяльностi людини незалежно вщ областi Ух застосувань. Мета компетентности - створити конкретний результат. Мета функцюнальноУ грамотност -оволодти iнструментом» (Хуторской, 2016).
Графiчна компетентшсть
Спробуемо тепер проаналiзувати як у едину категорiю пов'язуються поняття «графiчний» та «компетентнiсть». Зазначимо, що «графiчний» з давньогрецькоУ «graphikos» перекладаеться як нарисний, той, що представлений кресленням, графтом чи рисунком.
В наукових дослщженнях графiчна компетентнiсть розглядаеться у контекст пiдготовки майбутнiх спещалк^в конкретного профiля, а саме, майбутых технiчних фахiвuiв, майбутнiх iнженерiв-педагогiв, майбутых вчителiв технологи, майбутнiх фахiвuiв з комп'ютерних наук.
К. А. ВольхЫ та К. М. Лейбов розглядають графiчну компетентнiсть у контекстi iнженерно-графiчноí освiти. У Ух розумiннi це здатнiсть представляти i сприймати графiчну iнформаuiю, вмiння працювати з шструментами, якi дозволяють формувати пакет креслярсько-конструкторських докуменпв i правильно сприймати техычну iнформаuiю (Вольхин, Лейбов, 2012). Але така дефЫщя швидше визначае функцюнальну грамотшсть, нiж компетентнiсть, оскiльки у такому тлумаченн вона спрямована на оволодЫня iнструментарiем роботи з графiчною iнформаuiею.
Наступнi дослiдники також формулюють означення «компетентностi», що по сут збiгаеться з означенням «грамотностi».
Ю. Ю. Козак вважае, що графiчна компетентнiсть - це «сукупнiсть базових графiчних знань та умiнь, а також емоцшноУ iнтелiгентностi помножених на креативысть у сукупностi з самовдосконаленням (розвитком)» (Козак, 2017). Авторка визначила структуру графiчноí компетентностi: графiчно-технiчна складова (володiння практичними фундаментальними практичними знаннями у визначеый сферi виробництва) та графiчно-педагогiчна складова (сприйняття та аналiз технiчноí iнформаuií; узагальнення, структурування i систематизаиiя педагогiчноí iнформаиií; подання у графiчнiй формi текстовоУ iнформаuií; оргаызащя всiх етапiв навчальноУ дiяльностi за допомогою вщповщних технологiй).
Додатково роз'яснимо змют понять «графiчнi знання, вмЫня та навички». Графiчне знання - це результат сприйняття, усвщомлення й узагальнення геометричних, креслярсько-графiчних та Ыших понять, елементiв графiчноí мови у процес навчально-пiзнавальноí та виробничо-практичноУ дiяльностi людини, що е достатньою теоретичною основою для устшного розв'язання графiчних задач (Нищак, 2014). На основi графiчних знань формуються графiчнi вмЫня. Вмiння передбачае екстерiоризаuiю - вттення знань у фiзичну дiю. Графiчнi вмiння - це свiдоме володЫня системою практичних дiй, необхiдних для цтеспрямованоУ графiчноí дiяльностi. При цьому система практичних дiй передбачае вiдбiр необхiдних знань, видiлення суттевих властивостей, практичне перетворення (застосування) знань, контроль i коригування результатiв дiяльностi та н Умiння, що передбачае усвщомлене виконання дГ(, може перерости у навичку, яка характеризуеться частковою "автоматизованютю" виконання i регуляцГУ дГ(. Графiчнi навички - це вдосконаленi вмЫня графiчноí дiяльностi, що реалiзуються на рiвнi несвiдомого контролю й забезпечують досягнення найкращого результату з найменшим розумовим напруженням.
Г. В. Ханов та Н. В. Федотова (Ханов, Федотова, 2014) дають означення, орiентоване на отримання конкретного результату, яке включае готовнють застосовувати знання i вмшня суб'екта навчання на практицГ Так до поняття «графiчноí компетентность» майбутнього техычного фахiвuя дослiдники вщносять сукупнiсть квалiфiкаuiйних та професiйно-особистiсних орiентирiв свiдомостi i поведiнки, якi забезпечують готовнють застосовувати знання, вмiння та особиспсы якостi для успiшного геометричного i iнтеграuiйного моделювання, а також графiчного представлення iнженерних об'ектiв.
Г. Ю. Чемерис та К. П. Осадча трактують графiчну компетентнiсть майбутых бакалаврiв комп'ютерних наук, як штеГративну властивiстi, що включае вмiння здшснювати якiсну органiзаuiю та проектування програмних засобiв, професiйно використовувати сучаснi комп'ютерн графiчнi технологи пiд час проектування Ытерфейсу розроблюваного
программного засобу, знаходити оптимальн технологи досягнення кращого результату з урахуванням ергономiчниx вимог кiнцевоï аудиторп, тобто користувачiв засобу чи споживачiв продукту.
Хоча графiчна компетентнiсть, на ïx думку, не передбачае, що майбутнш бакалавр з комп'ютерних наук володie повним спектром знань в уах аспектах художньо-мистецько'|' дiяльностi, загальне розумшня ïx застосування та осмислення базових концепцш, таких, як наприклад, композицiя, е абсолютно необxiдною умовою професiоналiзму, адже проектування iнтерфейсу розробленого програмного забезпечення е важливою складовою проектно!' дiяльностi та в^д^грае важливу роль пщ час розробки програмного забезпечення (Чемерис, Осадча, 2017).
Т. О. Олiференко та В. В. Шевченко вважають, що пщ графiчною компетентнiстю слiд розумiти здатнiсть (зокрема учителя технолопй) виконувати проектну дiяльнiсть у межах предметного поля освпньо'| галузi «Технологи». Вона повинна також вщображати здатнiсть учителя прогнозувати, планувати i коригувати сво'|' дм, будувати процес дiяльностi в образах, а по™ вже втiлювати його в реальн дм чи процеси проектноУ дiяльностi (Олiференко, Шевченко, 2015).
С. Коваленко, розглядаючи питання формування графiчниx компетентностей майбутнix iнженерiв-будiвельникiв, зазначае: «властив^ь, що входить до складу професшно важливих якостей особистостi, детермiнована глибокими i мщними знаннями та навичками в галузi графiчниx навчальних предме^в; умiннями ïx застосування у виробничих ситуа^ях; позитивним практичним досвiдом розв'язання професшно орiентованиx графiчниx задач.» (Коваленко, 2011).
Вс проаналiзованi тлумачення поняття «графiчна компетентысть» мають певнi «нашарування», специфiчнi риси певноУ сфери дiяльностi чи пiдготовки спецiалiстiв конкретного профтю, в контекстi яко'|' розглядаються. Автору найбтьше iмпонуе означення, яке абстраговане вщ конкретно!' сфери дiяльностi. Таке найбтьш загальне i унiверсальне означення, на думку автора, було запропоноване П. Г. Буяновим: «графiчна компетентысть - важлива властивкть особистостi, рiвень усвiдомленого використання графiчниx знань, умшь i навичок, що спираються на знання функцюнальних i конструктивних особливостей техычних об'ектiв, досвiд графiчноï професiйно-орiентованоï дiяльностi, вiльну орiентацiю в середовиш^ графiчниx iнформацiйниx теxнологiй» (Буянов, 2010).
Отже, графiчна компетентшсть - це '¡нтегративна здатнсть особистостi до д'яльностi, що базуеться на графiчних знаннях, ум'шнях та навичках, та готовшсть застосовувати ïx у графiчнiй професiйно-орiентованiй д'яльностi.
Вiзуальна компетентшсть
Тепер спробуемо тепер поеднати у едину категор^ поняття <^зуальний» та «компетентысть». У перекладi з латинсько'|' «visualis» зоровий, видимий, той, який спостер^аеться безпосередньо оком.
У наукових дослщженнях вiзуальна компетентнiсть розглядаеться у контекст конкретно)' пiдготовки в ру^ таких напрямiв як еколопя, педагогiка, iнформатика, дизайн.
Г. В. 1лына вважае, що бути вiзуально компетентним означае розумiти та осмислювати iнформацiю, подану через зображення, в просторi яких формуеться нове знання i нове мислення (1лы'на, 2018). Але таке означення бтьш характерне для вiзуальноï грамотностi.
Л. Г. Маамова в якостi елементiв моделi вiзуальноï компетентностi видiляе: умiння перевести вiзуальний образ на вербальну мову, умшня створити на основi зображення вербальний текст; розумшня символiчноï природи вiзуального образа; ...; трактування змктового навантаження композицп; розробка комунiкативниx щей; створення власно'|' вiзуальноï iнформацiï; умшня мотивувати доцiльнiсть форми подачi шформацп (Масiмова, 2003).
За О. В. Тройнтовою вiзуальна компетентнiсть - це здатысть i готовнiсть усвiдомлено сприймати вiзуальну iнформацiю в рiзниx медiа джерелах, критично осмислювати i оцшювати, використовувати творчий пiдxiд у створены вiзуальниx образiв i усвiдомлено використовувати ïx в практик мiжкультурноï взаемодп в якостi медiатора культур (Тройникова, 2016).
0. А. Кондратенко пщ вiзуальною компетентнiстю вчителя технологи та економти розумiе рiзновид професiйноï компетентности, яка дозволяе на високому рiвнi вiдбирати, аналiзувати навчальну iнформацiю, перетворювати ÏÏ вiзуальними засобами, «переводити» вербальш сигнали у вiзуальну форму, ефективно передавати вiзуальнi повiдомлення i обмшюватися ними з iншими суб'ектами навчальноУ взаемодп (Кондратенко, 2014).
Якщо в поданих означеннях фрази «створення власноУ вiзуальноï iнформацiï», «усвiдомлено використовувати ïx в практик мiжкультурноï взаемодп в якост медiатора культур», «ефективно передавати вiзуальнi повiдомлення i обмiнюватися ними з шшими суб'ектами навчальноУ взаемодп» вважати як готовысть використовувати набут знання i вмiння у сво'|'й професiйнiй дiяльностi, то данi означення повною мiрою вiдображають змiст поняття «Узуальна компетентнiсть».
Нам найбiльше iмпонуе означення, запропоноване А. Г. Рапуто, який пiд вiзуальною компетентнiстю розумiе iнтегративну властивiсть особистостi, в основi яко'|' лежить сукупнiсть теоретичних знань в област вiзуалiзацiï iнформацiï та основ когытивно^зуальних теxнологiй, а також готовысть застосовувати цi знання i технологи в професшнш дiяльностi (Рапуто, 2008).
Отже, в'вуальна компетентшсть - це iнтегративна здатнсть особистост'1, в основiяко\лежить сукупшсть теоретичних знань, ум'шь та навичок в област'1 в'1зуал'1зацИ iнформацiï, а також готовшсть застосовувати '¡х у професшнш дiяльностi.
ВИСНОВКИ
Таким чином, можна стверджувати наступне.
1. Наразi в освт вщбуваеться змша освiтньоï парадигми зi «знаннево!'» на компетентысну. Визначальною ознакою компетентысно!' парадигми е формування умшь i навичок. Видеться набуття досвщу i вмiння його застосовувати як в стандартних, так i нестандартних ситуа^ях. 1з переходом на нову парадигму вщбуваеться оновлення поняттево-термшолопчного апарату освiти. У науковш та методичнi лiтературi часто спостер^аеться понятiйний дисонанс: автори часто ототожнюють поняття «компетентысть» i «грамотнiсть», дотримуються рiзного iерарxiчного впорядкування у поняттях «грамотнiсть», «компетентнiсть» та «культура». З метою усунення помилкових суджень
дотримуватимемось структурного ланцюга результативности освти, запропонованого Б. С. Гершунським: «грамотысть» -«освiченiсть» - «компетентнiсть» - «культура» - «менталтет».
2. Компетентысть визначають як загальну здатнiсть особистосп до яко'-небудь дiяльностi, що базуеться на знаннях, умiнняx та навичках, набутих у процесi навчання. Поняття компетентности не зводиться тiльки до знань i навичок, а належить до сфери складних умiнь i якостей особистостi.
3. Компетентнiсть мае породжувати дю Компетентнiсть включае не ттьки знання i особистiснi якосп суб'екта навчання, а i готовысть 'х застосовувати на практицi. 1ншими словами, основна вiдмiннiсть грамотностi вщ компетентностi в тому, що грамотна людина знае i розумiе, а компетентна може ефективно використовувати знання при виршены проблем.
4. Графiчна компетентысть - це iнтегративна здатысть особистостi до дiяльностi, що базуеться на графiчниx знаннях, умiнняx та навичках, та готовысть застосовувати 'х у графiчнiй професiйно-орiентованiй дiяльностi. Вiзуальна компетентнiсть - це iнтегративна здатысть особистостi, в основi яко' лежить сукупысть теоретичних знань, умiнь та навичок в област вiзуалiзацii Ыформацп, а також готовнiсть застосовувати 'х у професiйнiй дiяльностi. Вiдмiннiсть мiж ними обумовлена способом сприйняття Узуальна) чи представлення (графiчна).
Список використаних джерел
1. Smith M.K. "Competence and competencies", the encyclopedia of informal education. 2005. URL: http://www.infed.org/biblio/b-comp.html (Дата звернення 03.10.2019).
2. Буянов П. Г. Ступшь i складовi графiчноi профеайно''' компетентности майбутых учителiв технологи. Науковi записки ТНПУ iм. В. Гнатюка. Серiя. Педагогiка, 2010. № 1. С. 171-175.
3. Вольхин К. А., Лейбов К. М. Проблемы формирования графической компетентности в системе высшего профессионального образования. Философия образования, 2012. № 4(43). С. 16-22.
4. Гершунский Б. С. Философия образования для XXI века: В поисках практико-ориентированных образовательных компетенций. Москва: Совершенство, 1998. 608 с.
5. Головань М. С. Компетен^я i компетентысть: досвщ теорп, теорiя досвщу. Вища освп^а Укра'ни, 2008. № 3. С. 23-30.
6. Гончаренко С. У. Укра'нський педагопчний енциклопедичний словник. Рiвне: Волинськ обереги, 2011. 552с.
7. Закону Укра'ни про освп^у, 2017. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (Дата звернення 03.10.2019).
8. Зимняя И. А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентносного подхода в образовании. Авторская версия. М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. 42с.
9. 1ль'''на Г. В. <^зуальне мислення» в кторико-фтософськш ретроспектива дис. ... доктора фтософських наук: 09.00.05 / Ки'вський нацюнальний уыверситет iменi Тараса Шевченка. Ки'в, 2018. 389 с.
10. Кашкарьов Г. В. УправлЫня я^стю пiдготовки фаxiвцiв як складова процесу формування профеайно''' компетентностi майбутнього вчителя правознавства. Наука i освiта, 2009. №7. С. 86-89.
11. Коваленко С. Реалiзацiя моделi формування графiчноi компетентностi майбутнix iнженерiв-будiвельникiв засобами шформацшних теxнологiй. Гуманiзацiя навчально-виховного процесу: зб. наук. праць, 2011. Вип. LIV. С. 190-198.
12. Козак Ю. Ю. Графiчна компетентнiсть як складова профеайно''' пщготовки мaйбутнix iнженерiв-педагогiв комп'ютерного профтю. Нaуковi записки Тернопiльського нацюнального педaгогiчного унiверситету. Серiя: педaгогiкa, 2017. №4. С. 158-163.
13. Компетентысний тдхщ у сучaснiй освiтi: свтэвий досвiд та укрaiнськi перспективи: бiблiотекa з освiтньоi полiтики / заг. ред. О. В. Овчарук. Ки'в: К.1.С., 2004. 112с.
14. Кондратенко О. А. Инфографика в вузе: формируем визуальную компетенцю Перспективы науки и образования,
2014. 2(8). С. 110-115.
15. Костюченко Н. Ю. Використання навчалочгрових технолопй у процес формування математично' компетентностi майбутых учителiв фiзики й математики. Вкник Черкаського нaцiонaльного унiверситету. Серiя «Педагопчы науки»,
2015. Вип. № 32 (365). С. 49-56.
16. Мaсiмовa Л. Г. Вiзуaльнa грaмотнiсть у системi медiaосвiти. Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского, 2003. №3. С. 172-176.
17. Нищак I. Д. Iнженерно-грaфiчнi знання, умЫня та навички вчителя технолопй: квштесенщя понять. Педагопчы науки, 2014. № 2 (66). С. 365-370.
18. Олiференко Т. О., Шевченко В. В. Формування грaфiчноi компетентности мaйбутнix учителiв теxнологiй: Визначення структурних компонентiв. Науковий часопис НПУ iменi М. П. Драгоманова. Серiя 5: Педaгогiчнi науки: реали та перспективи, 2015. Вип. 52. С. 181-188.
19. Равен Дж. Педагогическое тестирование: Проблемы, заблуждения, перспективы. Природа компетентности. Школьные технологии, 1999. № 3. С. 151-175.
20. Рапуто А. Г. Необходимость повышения визуальной компетентности при применении компьютерных средств визуализации учебной информации. Ученые записки ИИО РАО, 2008. № 28. С. 87-91.
21. Руднева Н. Е. Педагогические условия формирования визуальной компетентности будущих дизайнеров: дисс ... канд. пед наук: 13.00.08 / Ульяновский государственный университет. Ульяновск, 2016. 247с.
22. Тройникова Е. В. Исследование визуальной компетенции в дидактике межкультурной коммуникации. Многоязычие в образовательном пространстве, 2016. Вип.8. С. 14-20.
23. Фролова П. И. К вопросу об историческом развитии понятия «функциональная грамотность» в педагогической теории и практике. Наука о человеке: гуманитарные исследования, 2016 1(23). С. 179- 185.
24. Ханов Г. В., Федотова Н. В. Проблемы формирования графической компетентности у студентов с заниженным уровнем подготовки по графическим дисциплинам. Педагогические науки. Фундаментальные исследования, 2014. № 5. С. 374-378.
25. Хуторской А. В. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированной парадигмы образования. Народное образование, 2003. №2. С.58-64.
26. Хуторской А.В. Чем функциональная грамотность отличается от компетенции? Персональный сайт - Хроника бытия; 11.03.2016 г. URL: http://khutorskoy.ru/be/2016/0311/ (Дата звернення 03.10.2019).
27. Чемерис Г. Ю., Осадча К. П. Аналiз сутност поняття "графiчна компетентысть" у системi пщготовки майбутнього бакалавра з комп'ютерних наук. Ukrainian Journal of Educational Studies and Information Technology, 2017. Vol. 5, №. 3. С. 37-46.
28. Шишов С. Понятие компетенстности в контексте качества образования. Дайджест школа-парк, 2002. №3. С.20-21.
References
1. Smith, M.K. (2005). "Competence and competencies", the encyclopedia of informal education. Retrieved from: http://www.infed.org/biblio/b-comp.html.
2. Buianov, P. H. (2010). Stupin i skladovi hrafichnoi profesiinoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv tekhnolohii [Degree and components of graphic professional competence of future technology teachers]. Naukovi zapysky TNPU im. V. Hnatiuka. Seriia. Pedahohika - Scientific notes of TNPU them. V. Hnatyuk. Series. Pedagogy, 1, 171-175 [in Ukrainian].
3. Vol'hin, K. A. & Lejbov, K. M. (2012). Problemy formirovanija graficheskoj kompetentnosti v sisteme vysshego professional'nogo obrazovanija [Problems of graphic competence formation in the higher vocational education system]. Filosofija obrazovanija - Philosophy of education, 4(43), 16-22 [in Russian].
4. Gershunskij, B. S. (1998). Filosofija obrazovanija dlja XXI veka: V poiskah praktiko-orientirovannyh obrazovatel'nyh kompetencij [The Philosophy of Education for the 21st Century: In Search of Practically Oriented Educational Competencies]. Moskva: Sovershenstvo [in Russian].
5. Holovan, M. S. (2008). Kompetentsiia i kompetentnist: dosvid teorii, teoriia dosvidu [Competence and competence: theory experience, experience theory]. Vyshcha osvita Ukrainy - Higher education in Ukraine, 3, 23-30 [in Ukrainian].
6. Honcharenko, S. U. (2011). Ukrainskyi pedahohichnyi entsyklopedychnyi slovnyk [Ukrainian Pedagogical Encyclopedic Dictionary]. Rivne: Volynski oberehy [in Ukrainian].
7. Zakonu Ukrainy pro osvitu [Of the Law of Ukraine on Education] (2017). Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 [in Ukrainian].
8. Zimnjaja, I. A. (2004). Kljuchevye kompetentnosti kak rezul'tativno-celevaja osnova kompetentnosnogo podhoda v obrazovanii. Avtorskaja versija [Key competences as a result-based basis of the competence approach in education. The author's version]. M.: Issledovatel'skij centr problem kachestva podgotovki specialistov [in Russian].
9. Ilina, H. V. (2011). «Vizualne myslennia» v istoryko-filosofskii retrospektyvi ["Visual thinking" in historical and philosophical retrospective] : Doctor's thesis. Kyiv: Taras Shevchenko Kyiv national university [in Ukrainian].
10. Kashkarov, H. V. (2009). Upravlinnia yakistiu pidhotovky fakhivtsiv yak skladova protsesu formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnoho vchytelia pravoznavstva [Quality management training of specialists as part of the process of forming the professional competence of the future law teacher]. Nauka i osvita - Science and education, 7, 86-89 [in Ukrainian].
11. Kovalenko, S. (2011). Realizatsiia modeli formuvannia hrafichnoi kompetentnosti maibutnikh inzheneriv-budivelnykiv zasobamy informatsiinykh tekhnolohii [Implementation of the model of graphical competence formation of future civil engineers by means of information technologies]. Humanizatsiia navchalno-vykhovnoho protsesu: zb. nauk. prats. -Humanization of the educational process, LIV, 190-198 [in Ukrainian].
12. Kozak, Yu. Yu. (2017). Hrafichna kompetentnist yak skladova profesiinoi pidhotovky maibutnikh inzheneriv-pedahohiv kompiuternoho profiliu [Graphic competence as part of the professional training of future computer engineer educators]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu. Seriia: pedahohika - Scientific notes of Ternopil National Pedagogical University, 4, 158-163 [in Ukrainian].
13. Ovcharuk, O. V. (Ed.). (2004). Kompetentnisnyi pidkhid u suchasnii osviti: svitovyi dosvid ta ukrainski perspektyvy: biblioteka z osvitnoi polityky [Competent Approach in Contemporary Education: World Experience and Ukrainian Perspectives: A Library for Educational Policy. Kyiv: К.1.С. [in Ukrainian].
14. Kondratenko, O. A. (2014). Infografika v vuze: formiruem vizual'nuju kompetenciju [High school infographics: we form visual competence. Perspectives of science and education]. Perspektivy nauki i obrazovanija - Perspectives of science and education, 2(8), 110-115 [in Russian].
15. Kostiuchenko, N. Yu. (2015). Vykorystannia navchalno-ihrovykh tekhnolohii u protsesi formuvannia matematychnoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv fizyky y matematyky [Use of educational and game technologies in the process of forming mathematical competence of future teachers of physics and mathematics]. Visnyk Cherkaskoho natsionalnoho universytetu. Seriia «Pedahohichni nauky» - Bulletin of Cherkasy National University. Pedagogical Sciences Series, 32 (365), 49-56 [in Ukrainian].
16. Masimova, L. H. (2003). Vizualna hramotnist u systemi mediaosvity [Visual literacy in the media education system]. Uchenye zapysky Tavrycheskoho natsyonalnoho unyversyteta ym. V. Y. Vernadskoho - Scientific notes of Vernadsky Taurida National University, 3, 172-176 [in Ukrainian].
17. Nyshchak, I. D. (2014). Inzhenerno-hrafichni znannia, uminnia ta navychky vchytelia tekhnolohii: kvintesentsiia poniat [Graphic Engineering Knowledge, Skills, and Teachers of Technology: The Quintessence of Concepts]. Pedahohichni nauky -Pedagogical Sciences, 2 (66), 365-370 [in Ukrainian].
18. Oliferenko, T. O. & Shevchenko, V. V. (2015). Formuvannia hrafichnoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv tekhnolohii: Vyznachennia strukturnykh komponentiv [Forming graphic competencies for future technology teachers: Defining structural components]. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova. Seriia 5: Pedahohichni nauky: realii ta perspektyvy - Scientific journal of M. P. Dragomanov NPU. Series 5: Pedagogical Sciences: Realities and Perspectives, 52, 181-188 [in Ukrainian].
19. Raven, Dzh. (1999). Pedagogicheskoe testirovanie: Problemy, zabluzhdenija, perspektivy. Priroda kompetentnosti [Pedagogical testing: Problems, misconceptions, perspectives. The nature of competence]. Shkol'nye tehnologii - School technologies, 3, 151-175 [in Russian].
20. Raputo, A. G. (2008). Neobhodimost' povyshenija vizual'noj kompetentnosti pri primenenii komp'juternyh sredstv vizualizacii uchebnoj informacii [The need to increase visual competence when using computer aids to visualize educational information]. Uchenye zapiski IIO RAO - Scientific papers of IIR RAO, 28, 87-91 [in Russian].
21. Rudneva, N. E. (2016). Pedagogicheskie uslovija formirovanija vizual'noj kompetentnosti budushhih dizajnerov [Pedagogical conditions for the formation of visual competence of future designers]. Candidate's thesis. Ul'janovsk: Uljanovskij gosudarstvennyj universitet [in Russian].
22. Trojnikova, E. V. (2016). Issledovanie vizual'noj kompetencii v didaktike mezhkul'turnoj kommunikacii [Research of visual competence in didactics of intercultural communication]. Mnogojazychie v obrazovatel'nom prostranstve - Multilingualism in the educational space, 8, 14-20 [in Russian].
23. Frolova, P. I. (2016). K voprosu ob istoricheskom razvitii ponjatija «funkcional'naja gramotnost'» v pedagogicheskoj teorii i praktike [On the historical development of the concept of "functional literacy" in pedagogical theory and practice. Human science: humanitarian research]. Nauka o cheloveke: gumanitarnye issledovanija - Human science: humanitarian research, 1(23), 179- 185 [in Russian].
24. Hanov, G. V. & Fedotova, N. V. (2014). Problemy formirovanija graficheskoj kompetentnosti u studentov s zanizhennym urovnem podgotovki po graficheskim disciplinam [Problems of graphic competence formation in students with low level of training in graphic disciplines]. Pedagogicheskie nauki. Fundamental'nye issledovanija - Pedagogical Sciences. Basic research, 5, 374-378 [in Russian].
25. Hutorskoj, A. V. (2003). Kljuchevye kompetencii kak komponent lichnostno-orientirovannoj paradigmy obrazovanija [Key competencies as a component of a personality-oriented education paradigm]. Narodnoe obrazovanie - Public education, 2, 58-64 [in Russian].
26. Hutorskoj, A. V. (2016). Chem funkcional'naja gramotnost' otlichaetsja ot kompetencii? [How is functional literacy different from competence?] Retrieved from: http://khutorskoy.ru/be/2016/0311/ [in Russian].
27. Chemerys, H. Yu. & Osadcha, K. P. (2017). Analiz sutnosti poniattia "hrafichna kompetentnist" u systemi pidhotovky maibutnoho bakalavra z kompiuternykh nauk [Analysis of the essence of the concept of "graphic competence" in the system of preparation of the future bachelor of computer sciences]. Ukrainian Journal of Educational Studies and Information Technology, 3(5), 37-46 [in Ukrainian].
28. Shishov, S. (2002). Ponjatie kompetenstnosti v kontekste kachestva obrazovanija [The concept of competence in the context of the quality of education]. Dajdzhest shkola-park - Digest School Park, 3, 20-21 [in Russian].
GLOSSARY OF "VISUAL" EDUCATION: GRAPHICAL COMPETENCE, VISUAL COMPETENCE
Drushlyak M.G.
Makarenko Sumy State Pedagogical University, Ukraine
Abstract.
Formulation of the problem. With the change of the educational paradigm from the "knowledge" one to the competence one there is an update of the conceptual-terminological educational apparatus. There are such terms as "competence", as well as more narrow terms of specific professional competences, in particular, in "visual" education - "graphic competence", "visual competence". At the same time, in scientific and methodological literature, there is often a conceptual dissonance: the authors often identify the concept of "competence" and "literacy", adhere to different hierarchical ordering in the concepts of "literacy", "competence" and "culture". Therefore, a researcher who begins his quest for the subject cannot understand the content of categories "graphic competence" and "visual competence".
Materials and methods. Analysis of the concepts of "competence", "graphic competence", "visual competence" according to the interpretations of national and foreign researchers, establishing correlation of these concepts with the concepts of "graphic literacy", "visual literacy".
Results. The common basis for the concepts of "graphic competence", "visual competence" is the notion of "competence". Competence is defined as the integrative ability of an individual to some activity based on the knowledge, skills and abilities acquired during the learning process, and the readiness to apply them in practice. Graphic competence is the integrative ability of an individual to work based on graphic knowledge, skills and abilities, and readiness to use them in professional activities. Visual competence is the integrative ability of the individual, based on the set of theoretical knowledge, skills and abilities in the field of visualization of information, as well as the readiness to apply them in professional activities. The difference between the concepts of graphic and visual competence is in the type of information someone deals with - the visual information (the form of perception) or graphic information (the form of representation).
Conclusions. The results of this study make it possible to deal with the conceptual dissonance of the glossary of "visual" education, in particular, to deal with the content and correlation of the concepts of "graphic competence" and "visual competence", since in the scientific literature the interpretation of these concepts is heterogeneous and not always argued.
Keywords: glossary of "visual" education, competence, graphical competence, visual competence.
