CC BY
14
опублiкованi. На курсах пщви-щення квалiфiкацN лiкарiв наведена технолопя прийняття управлiнських рiшень доводиться до слухачiв, i вс бажаю-чi отримують комп'ютерний ва-рiант проведення розрахункiв. Окрiм того кафедра консультуе всiх, хто впровадив цю техноло-гiю аналiзу здоров'я населення на пщпорядкованих територiях.
Висновки
1. Обфунтовано технологiю удосконаленого аналiзу здоров'я населення для прийняття управлЫських ршень на попу-ляцмному рiвнi.
2. Запропоновано технологiю аналiзу здоров'я населення на пiдпорядкованих територiях на iнтегрально-популяцiйному рiвнi на довтьний час з вихо-дом на управлшсью рiшення (цiльовi програми) та визна-ченням структури необхiдних ресурав для íх реалiзацií.
Перспективи подальших дослiджень. Подальшi досш-дження передбачають визна-чення переваг тих чи шших чинникiв у формуваннi ризиюв здоров'ю з метою удоскона-лення медико-соцiальних оз-доровчих заходiв на кожнiй те-риторií держави.
Л1ТЕРАТУРА
1. Таралло В.Л. Здоров'я населення: шформацмно-мето-дичне забезпечення прогнозо-ваного управлЫня. — Чернiвцi: ЧМ1, 1996. — 175 с.
2. Таралло В.Л. Методичн ас-пекти дослiдження здоров'я населення на основi моделi ви-живання // Демографiчнi до-слщження. — К., 1996. — Вип. 18. — С. 57-71.
3. Таралло В.Л. Популяцмний пщхщ до моделювання погли-бленого аналiзу поширеност i наслiдкiв хронiчних хвороб, що стали провiдними чинниками смертi населення // Буков. мед. вюник. — Чертвщ, 1999.
— Т. 3, № 1. — С. 206-214.
4. Таралло В.Л. Визначення обсягу та структури територи альних фак^в охорони здоров'я населення: системний пщхщ // Медичш перспективи.
— Днтропетровськ, 2000. — IV. — № 1. — С. 94-99.
5. Таралло В.Л., Горсь-кий П.В. До визначення умов реалiзацií в Укра'(ш пол^ики ВООЗ для бвропейського ре-гiону "Здоров'я-21": бажан цiлi та орiентири // Буков. мед. вюник. — Чершвщ 2003. — Т. 7, № 3. — С. 155-160.
STORAGE FACILITIES OF OBSOLETE PESTICIDES IS SOURCE OF ECOLOGICAL RISKS IN REGION
Melnychuk S.D., Baranov Y.S., Lokhanska V.l., Tsvilikhovsky V.l., Zemtsova O.V., Pavlinchuk V.l.
СКЛАДИ НЕПРИДАТНИХ ПЕСТИЦИД1В -ДЖЕРЕЛО ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА У РЕГ1ОН1
тилiзацiя непридатних пести-цидiв е однieю з глобальних проблем у сферi охорони нав-колишнього середовища та токсикологií. Питання повод-ження 3i стiйкими оргашчними забруднювачами актуальнi i для кра'ш, що розвиваються, i для тих держав, що мають су-часне природоохоронне зако-нодавство та сувору систему контролю [1-4]. За даними ФАО, у свiтi накопичено близь-ко 500000 тонн непридатних пестицидiв.
За рiзними даними, на тери-торií Украíни у бшьш нiж п'яти тисячах не придатних для три-валого зберiгання примщен-нях накопичено понад 30 ти-сяч тонн пестицидiв, з яких 2000 тонн належать до стмких оргашчних забруднювачiв (СОЗ). Враховуючи те, що бшьшють з накопичених отру-тохiмiкатiв втратила властиво-стi пестицидiв та через трива-ле збер^ання перетворилися на бiльш токсичнi сполуки, проблема непщконтрольного використання та збер^ання íх у напiвзруйнованих примщен-нях без охорони робить остан-ш джерелом екологiчноí не-безпеки.
СКЛАДЫ НЕПРИГОДНЫХ ПЕСТИЦИДОВ - ИСТОЧНИК ЗАГРЯЗНЕНИЯ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ В РЕГИОНЕ Мельничук С.Д., Баранов Ю.С., Лоханская В.И., Цвилиховский В.И., Земцова О.В., Павлинчук В.И.
На протяжении 2004-2007 годов изучали уровни накопления остатков 20 пестицидов в зонах вокруг складов непригодных агрохимикатов во Львовской и Черкасской областях. Объектами исследований были почва, вода, рыба, продукция растениеводства и молоко. Использовали современные методики определения остатков пестицидов (ГЖХ/ТИД/ДЭЗ/МС) с пределами количественного определения не ниже 0.01 мг/кг. Установлено, что склады непригодных пестицидов в Львовской и Черкасской областях являются потенциальным источником экологической опасности.
Остатки пестицидов загрязняли почву на расстоянии не менее 500 м от складов, воду близлежащих водоемов, рыбу, продукты животноводства. При этом среди загрязнителей преобладали СОЗ с уровнями остатков, значительно превышавшими ПДК и МДУ.
МЕЛЬНИЧУК С.Д., БАРАНОВ Ю.С., ЛОХАНСЬКА В.Й, ЦВ1Л1ХОВСЬКИЙ В.Й., ЗЕМЦОВА О.В., ПАВЛ1НЧУК В.1. Нацюнальний аграрний уыверситет, м. Кшв
УДК 543.544.3
-е-
STORAGE FACILITIES OF OBSOLETE PESTICIDES
IS SOURCE OF ECOLOGICAL RISKS IN REGION
Melnychuk S.D., Baranov Y.S.,
Lokhanska V.I., Tsvilikhovsky V.I.,
Zemtsova O.V., Pavlinchuk V.I.
Level of 20 pesticides residues in zones near
storage facilities of obsolete pesticides
in Lviv and Cherkassy region were researched
in 2004-2007 years. It was researched soil,
water, fish, plant and animal products. It was
used modern methods of pesticides residues analyses (GLC/ECD/TID/MS), LOQ no less 0.01 ppm.
We was determined that storage facilities of obsolete pesticides in Lviv and Cherkassy region is source of ecological risks. POPs and others pesticides were determined in soils near far from 500 m of storage facilities, water, fish, plant and animal products. Levels of POPs and others pesticides were more than MRLs.
Такий стан може будь-якого прилеглих до складiв терито-часу створити практично у кож- рiях та води вщкритих во-ному репош кра'ши надзвичай- дойм. Також було проведено
Таблиця 1
Рiвнi забруднення залишками пестицидiв (мг/кг) води, зелено'Г маси рослин, продукцп тваринництва та рибного господарства у зон складiв з непридатними пестицидами
Об'ект анал1зу Сума i30MepiB ГХЦГ Атразин Трефлан Сума i30MepiB ДДТ
Вода (в1дкрит1 водойми) 0.002 0.005 0.001 0.001
Вода (закрит1 водойми) 0.001 н.в. н.в. 0.001
Риба 0.002 н.в. н.в. 0.025
Зелена маса 0.024 н.в. н.в. 0.020
Зелена маса 2 м вщ складу 6.460 н.в. н.в. 0.381
Соняшник 0.020 н.в. н.в. н.в.
Зелена маса 1.280 н.в. н.в. н.в.
Молоко козине н.в. н.в. н.в. 0.025
Молоко коров'яче н.в. 0.001 н.в. 0.015
пошуковi дослщження з виз-начення залишюв пестицидiв у рослинах поблизу складiв, молоц корiв та юз, як паслися безпосередньо бшя складiв та водних оргашзмах з прилеглих водойм.
Для виршення подiбних проблем, що безумовно належать до монiторингових, рiзними дослiдниками використовува-лися рiзнi методики визна-чення залишкiв пестицидiв [518], що базувалися на хрома-тографiчному аналiзi з викори-станням методiв ГРХ/Т1Д, ГРХ/ДЕЗ, ГРХ/МС. Нами було розроблено та використано методику визначення комплексу з 20 пестицидiв у фунт [19]. На останньому роц дос-лiджень в и ко р и сто ву вал и су-
ну ситуацю з непередбачува-ними наслiдками, здатними негативно вплинути на здо-ров'я населення та наступних поколiнь.
Матерiали та методи до-слiджень. В Укра'шськм ла-бораторп якостi та безпеки продукцп АПК Нацiонального аграрного ушверситету у 2004-2007 роках провадилися роботи у рамках партнерсько-го проекту (Р169, Р1б9а) з Агентством охорони навко-лишнього середовища США (EPA USA) з розробки пiдходiв управлiння невеликими складами непридатних пестици-дiв, що належали у минулому колективним господарствам. Мюцями проведення пшотних дослiджень було обрано три склади у Жидачiвському райо-нi Львiвськоí областi (с. Груся-тичi, с. Книсело та с. БаювцО, та три склади у Корсунь-Шев-ченкiвському районi Черкась-ко'( областi (с. Квiтки, с. Петрушки та с. Комарiвка). Одним з найважливших етапiв було визначення рiвнiв забруднення фунтв залишкови-ми кiлькостями пестицидiв на
Таблиця 2
ГДК та МДР пестицидiв (мг/кг) в об'ектах аналiзу (ДСанШН 8.8.1.2.3.4-000-2001)
Дюча речовина МДР (зелена маса), мг/кг МДР (молоко), мг/кг МДР (риба), мг/кг ГДК (вода), мг/дм3 ГДК (Грунт), мг/кг
Атразин 0,05 н.д. 0,02 0,001 0,01
Дiазинон 0,1 н.д. н.д. 0,004 0,1
Диметоат 0,4 н.н. н.н. 0,03 0,3
Малатюн 0,1 н.д. н.д. 0,05 2,0
Паратюн-метил н.д. н.д. н.д. 0,002 0,1
Пендиметалiн н.д. н.н. н.н. 0,05 0,2
Пропазин 0,2 н.н. н.н. 0,002 0,05
Прометрин 0,1 н.н. н.н. 0,002 0,5
Симазин 0,1 н.н. н.н. н.д. 0,01
Фозалон 0,03 н.д. н.д. 0,001 0,5
Алдрин н.д. н.д. н.д. 0,0004 н.н.
ГХЦГ 0,4 0,05 0,03 0,02 0,1
Гептахлор н.д. н.д. н.д. 0,001 0,05
ДДД, ДДЕ 0,1 0,05 0,3 0,002 0,1
ДДТ 0,1 0,05 0,3 0,002 0,1
Трефлан 0,5 н.н. н.н. 0,02 0,1
Семерон н.н. н.н. н.н. н.н. н.н.
Хлорпiрифос 0.1 н.д. 0.1 0.002 0.2
Пропконазол 0.2 н.н н.н. 0.15 0.2
Примтка: н.н. — не нормовано; н.д. — не допускаеться.
Е&Н*38
-О-
часну швидкiсну методику виз-начення мiкрокiлькостей пе-стицидiв [20]. Результати ана-лiзiв порiвнювали з норматив-ними показниками ГДК та МДУ пестицидiв у дослiджених ма-трицях (табл. 1, 2).
Результати дослщжень та Тх обговорення. Отриманi результати з вивчення забруд-нення СОЗ води, зеленоí маси рослин i бiологiчних середо-вищ надано у таблицi 1.
У дослщженнях зразкiв Грунту, вщбраних у Львiвськiй областi, визначено залишки окремих фосфорорганiчних пестицидiв (дiазинон — 0,07 мг/кг, диметоат, малатюн — 0,01 мг/кг), похщних сим-триазиыв не виявлено.
Грунт на вщсташ вiд 1-3 м до 5-10 м вщ складiв. Критичною слщ вважати дiлянку на вщсташ 5-10 метрiв вiд складiв, де накопичення хлороргашч-них пестицидiв у Грунт сягало максимуму (рис. 1). Ця зако-номiрнiсть пiдтверджуеться в уах дослiдженнях складiв Ль-вiвськоí та Черкаськоí областей.
Результати повторного ана-лiзу Грунтв свщчили про сту-пiнчасте накопичення хлорор-ганiчних пестицидiв, особливо бiльш важких форм (ДДТ та метаболiти). Нав^ь на вiдстанi 50 м вщ складу в окремих ви-падках вщзначали значне пе-ревищення концентрацп ДДТ вiд максимально допустимого
Рiвнi забрудненостi фун^в пестицидами залежно вщ вiддаленостi вiд складiв
Горизонтальна м1грац1я пестицид1в у Грунтах навколо склад1в (с. Кв1тки, Черкаська обл.)
Рисунок 1
Суша ссяер^ ГХЦГ ■ 4.270 мтт Суыз ¡»оиарй ДДТ - 0 ¿40 м(Лт ^траэин - 31.3? н г/" П репетрим - 1 мг^тг. Тр#флл4<- 113.0 Хлорп(рифА«- 15 70 Н17гг П зратюн-м етип — О 05 мгЛг Длмет^зт' О н п^и г П ропй<энагол' О цгЛг
мавоме^в ГХЦГ — Й.01Й аг/кг Сум л й;ч;!: ДДТ - 0.037 мггкг
Су»Д ¡>°» «Р'' ГХЦГ -0.3« и гЛг
ДДТ 5120 НИЧг
рiвня. Легкi форми хлорорга-нiчних пестицидiв (група iзо-мерiв ГХЦГ) спостерiгалися тiльки на коротка вiдстанi вiд складiв (1-2 м).
Контрольна проба Грунту, ви дiбрана на вiдстанi 500 м вщ складу мiстила гранично допу-стиму концентрацiею ДДТ, що е свщченням фонового забруд-нення Грунту.
Аналiз отриманих даних вка-зуе на наявнють двох типiв забрудненостi Грунтiв залиш-ками пестицидiв: фонового — переважно залишки хлорорга-нiчних пестицидiв з концен-трацiею на рiвнi ГДК та локального — залишки трефлану, iзо-мерiв ГХЦГ, iзомерiв ДДТ, ат-разину, хлорпiрифосу, прот-коназолу з концентрацiями, що значно перевищують ГДК. При цьому слщ вщзначити зменшення концентрацií пе-стицидiв при локальному заб-рудненнi Грунтв i з вщдален-ням вщ складiв (на вiдстанi 500 м вщ складу становить лише фонове забруднення), i за Грунтовим профшем.
У зразках Грунту, вщбраних бiля складiв у Черкаськiй обла-стi (с. Квiтки, с. Петрушки) виявлено досить висою концентрацп атразину та трефлану: 31,82 мг/кг та 113 мг/кг вщпо-вщно, що значно перевищуе ГДК, крiм того значно перевищують ГДК також залишки хлортрифосу та пропконазо-лу. У Грунтi бтя складу с. Петрушки знайдено диметоат (0,28 мг/кг) на межi ГДК.
Залишки хлороргашчних пестицидiв у зразках Грунту з Львiвськоí та Черкасько!' областей виявлено у значно бшьших кiлькостях, при цьому бшьшють з них значно пере-вищуюе ГДК. Виявлено осо-бливiсть поступового пщви-щення кiлькiсного вмiсту хлороргашчних пестицидiв у
Рисунок 2
Розподш ГХЦГ (суми iзомерiв) за шарами фунту (0-6 м)
Сума ¡з ом ерш ГХЦГ
С, мг/кг 0,2
0,10 ;
0,12
П,0В
11,06 -
и, 01
ДО
и
ы
и
к
□ Свердлов и на №1
□ Свердлов и на N£3 ■ Свердлов и на №5
□ свепоповина №2
□ сверщгавина
□ свеаолавина
ПЩа
ОДЫ
Л
1
2,6 3 4 6 6
Глибина свердловини, м
О
Проведенi аналiзи води показали забруднення вище гранично допустимого лише для атразину. Рослини, що викори-стовувалися як зелений корм для свмських тварин, також ми стили концентрацií iзомерiв ГХЦГ та ДДТ, що значно пере-вищували МдР. Це сприяло визначенню залишкiв ДДЕ з рiвнем майже три МДР у кози-ному молоцi, взятому у населе-ному пунктi Грусятичi Львiв-сько'( областi.
Хроматографiчний аналiз зразкiв Грунту з шести геоло-гiчних свердловин (глибина 06 м, рис. 2, 3), в^браних нав-коло непридатних складiв Львiвськоí областi, показали вщсутнють фосфорорганiчних пестицидiв, динiтроанiлiнiв та похщних симтриазинiв.
Значнi залишки ДДТ та його метаболтв ДДД та ДДЕ, (ди агр. 2) майже за уам достдже-ним профшем перевищували ГДК. Високий вмiст гексахлора-нiв у зразках Грунту виявляеть-ся не нижче 1 метра, щд^ як вмiст алдрину виявляеться ттьки в окремих шарах Грунту.
Висновки
1. Встановлено, що склади непридатних пестицидiв у Львiвськiй та Черкаськм областях е потенцмним джерелом екологiчноí небезпеки. Залишки пестицидiв з рiзних хiмiчних груп, яю зберiгались у складах, було виявлено у Грунтах, водi з навколишшх водоймищ, рибi, рослинах. При цьому серед забруднювачiв переважають СОЗ. Подекуди рiвнi залишкiв значно перевищували ГДК та МДР.
2. Встановлено, що у район складу с. Грусятичi (Львiвська обл.) переважае забрудненють хлорорганiчними пестицидами, причому виявлено i локаль-ний, i фоновий характер забруднення. Г"рунти бтя складу с. Квiтки (Черкаська обл.) локально забруднеш трефланом, пропконазолом, хлортрифо-сом, а фоново — стмкими хОп.
3. У результат пошукових дослщжень виявлено верти-кальний та горизонтальний характер мiграцií пестицидiв. При цьому глибина проникнен-ня у шари Грунту легких хлор-органiчних пестицидiв не пере-вищувала 1,0 м, тодi як iзомери ДДТ подекуди було знайдено на глибин до 6 м.
4. Висока концентра^я стй ких забруднювачiв у Грунтах навколо складiв спричинила надходження пестицидiв у зе-лену масу рослин та накопи-чення íх на поверхнi рослин, якими живляться свмсью тва-рини. Таким чином, трофiчнi ланцюги при отриманш про-дукцií можуть бути джерелом
Рисунок 3
Розподш 4,4-ДДТ (сума Í30MepÍB) за шарами Грунту (0-6 м)
С, мгЛо-
С утна иомерш ДЗД1
42
□plS i
□,14 0,12 41 i □Я8 ■}
ПДЗ DJD4 -f 0fl2 D
□ свендлавина Nc1 □ свеидловинв №2
□ свеидлавина№3 псвв|щловина№4 ■ сйЁДЦла&ина Nse □ сведолйвинв №ß
■J
Ы1
0,1 DU 0,5 Ц7
ад
1.5
15 Э 4 5 0
Глибина свердловини, м
потенцшного небезпечного забруднення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ligostaeva Ye.V., Anto-novA.V. Analysis of the Current Status of Treatment of Prohibited and Obsolete Pesticides in the Context of the Development of the National Plan for Implementation of the Stockholm Convention on Persistent Organic Pollutants. — Environmentally Sound Management (ESM) practices on Cleaning up Obsolete Stockpiles of Pesticides for Central European and EECCA Countries. — Abstracts, 8-th International HCH and Pesticides Forum, 26-28 May. — Sophia, Bulgaria, 2005.
— Р. 22-23.
2. Стокгольмська конвен^я про стмю оргаычш забрудню-вачк ОфМйний переклад на ук-раТнську мову. Затверджено Правовим департаментом МЗС УкраТни. — К.: Вид. СПД "Вальд", 2004. — 47 с.
3. Св^ СОЗ i Стокгольмська конвен^я. — Харюв, 2004. — 11 с.
4. Чмиль В.Д. Накопленные запасы непригодных пестицидов в Украине: тактика утилизации. — http:// medved.kiev.ua /arhiv_mg/st_2005/05_2_2.htm
5. Чмиль В.Д. Современные тенденции развития методов анализа остатков пестицидов (по материалам Х Международного конгресса ИЮПАК по химии защиты растений). — Современные проблемы токсикологии.
6. Чмиль В.Д. Состояние и перспективы использования современных инструментальных методов анализа пестицидов в Украине // Современные проблемы токсикологии. — 2002. — № 2. — С. 56-62.
7. Official Methods of analysis of A.O.A.С. International, ed. P. Gunnif, 16 ed. — Maryland, USA, 1999. — V.1, ch. 10. — Р. 13-17.
8. Official Methods of analysis of A.O.A.Q International, ed. P. Gunnif, 16 ed.— Maryland, USA, 1999.
— V. 1, ch. 10. — Р. 26-31.
9. Becker G. Organohalohen, Organophosphorus and Triazine Compounds, S 8, Germanver. — 1985.
10. Official Methods of analysis of A.O.A.Q International, ed. W. Horwitz, 18 ed. — Maryland, USA, 2005. — V. 1, ch. 10. — Р 1-10.
11. Official Methods of analysis of A.O.A.Q International, ed. W. Horwitz, 18 ed. — Maryland, USA, 2005. — V. 1, ch. 10. — Р 10-12.
*/
E&H*40
-e-
12. Методы определения микроколичеств пестицидов в продуктах питания, кормах и внешней среде. — М.: Аг-ропромиздат, 1992. — Т. 1, 2. — 968 с.
13. Методы определения микроколичеств пестицидов в продуктах питания, кормах и внешней среде. — М.: Колос, 1977. — 356 с.
14. Методы определения микроколичеств пестицидов в продуктах питания, кормах и внешней среде — М.: Колос, 1983 . — 289 с.
15. Клюенко М.А., Александрова Л.Г., Демченко В.Ф., Макарчик Т.Л. Аналiтична xi-мiя залишкових кшькостей пестицидiв. — К., 1999. — 238 с.
16. Баранов Ю.С., Клисен-ко М.А., Хилик Л.А. Метод определения микроколичеств трефлана, прометрина и тербацила при совместном присутствии в почве, растениях и эфирном масле мяты перечной // Агрохимия, 1983. — Т. 7. — С. 26-29.
17. Official Methods of analysis of А.О.А.С. International, ed. W. Horwitz, 18 ed. — Maryland, USA, 2005. — V. 1, ch. 10. — Р. 12-17.
18. Допустимi дози, концентраций кшькост та рiвнi вмюту пестицидiв у стьсько-господарсьюй сировиш, хар-чових продуктах, повiтрi ро-бочоТ зони, атмосферному пов^р^ водi водоймищ, фунтк Державнi санiтарнi правила та норми ДСанП1Н 8.8.1.2.3.4-000-2001. — К., 2001. — 244 с.
19. Мельничук С.Д., Лохан-ская В.И., Баранов Ю.С., Цвилиховский В.И., Земцо-ва О.В., Жук В.Е. Определение множественных остатков пестицидов в почвах прискладских территорий // Журнал xроматографiчного товариства. — 2005. — Т. 5, № 3. — С. 4-11.
20. Anastassiades M., Leho-tay S.J., Stajnbaher D., Schenck F.J. Fast and Easy Multiresidue Method Employing Acetonitile Extraction / Partitioning and "Dispersive SolidPhase Extraction" for the Determination of Pesticide Residues. In Produce, J. AOAC Int., 86 (2003) 412-431. Qu-EChERS. — Mini-Multiresidue Method for the Analysis of Pesticides, Page 1 of 12.
КОРОБЧАНСЬКИЙ В.О., СУБОТ1НА Н.1., КАРАСЬОВ В.1.
Харювський нацюнальний медичний ушверситет
УДК: 613.863: 613.956: 616.282.7
PSYCHOHYGIENIC CHARACTERISTIC OF A FUNCTIONAL STATE OF SENIOR PUPILS WITH PATHOLOGY OF HEARING
Korobchansky V.A., Subbotina N.I., Karasev V.l.
ПСИХОППШЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ФУНКЦ1ОНАЛЬНОГО СТАНУ СТАРШОКЛАСНИК1В З ВАДАМИ СЛУХУ
ин за свтовою статистикою у кра'|'нах бвропи на 1000 новона-роджених припадае 2-4 глухих або з такою глухуватютю, яка ускладнюе спiлкування з малю-ком. В Украíнi живуть понад 500 тисяч дiтей з вадами слуху. З них 30 тисяч мають незворотну па-тологю, яка не може бути усуне-на реабiлiтацiйними заходами [1]. Ц особи становлять iстотну частку з 168128 дп"ейчнвапщв, офiцiйно зареестрованих на початку 2007 року в УкраМ, що ста-новить 191,0 на 10 тисяч дитячо-го населення [2]. Понад 5000 по-требують кохлеарно!' iмпланта-L^il", коли жодн слуховi апарати вже не здатн скоригувати слух чи його цтковиту вiдсутнiсть [3].
Виходячи з практично[ незво-ротностi уражень слухового аналiзатора у дiтей-iнвалiдiв з вадами слуху перспективним
ПСИХОГИГИЕНИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ФУНКЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ СТАРШЕКЛАССНИКОВ С ПАТОЛОГИЕЙ СЛУХА
Коробчанский В.А., Субботина Н.И., Карасев В.И.
В случае, когда невозможно восстановление утраченной функции, наступает инвалидность, и медико-биологическая реабилитация методами вторичной профилактики неэффективна, обязательным условием социальной реабилитации детей-инвалидов является их психогигиеническое сопровождение, объединяющее гигиеническую донозологическую психодиагностику и первичную профилактику психических расстройств. Установлено, что условия и характер жизнедеятельности подростков-старшеклассников с патологией органа слуха, обучающихся в специализированной школе-интернате, определяют специфику формирования их функционального состояния. Критериальными показателями обоснованно можно считать умственную работоспособность и устойчивость внимания, а показатель точности выполнения стандартного задания отражает развитие такой важнейшей функции организма, как устойчивость к внешнесредовому воздействию, что является основанием для психогигиенической коррекции состояний и периодов риска, сопровождающих жизнедеятельность детей и подростков.
Ключевые слова: психогигиена, образ жизни, старшеклассники, подростки-инвалиды, глухие подростки, слабослышащие подростки, умственная работоспособность, социально-психологическая реабилитация, донозологическая психодиагностика, первичная профилактика психических расстройств.
О
