CC BY
17
отношения угодий. Исследована водопроницаемость лесных и полевых почв. Выяснены особенности снегонакопления на разных категориях угодий в лесоаграрных ландшафтах. Определены количественные показатели влияния леса на формирование склонового стока воды.
Ключевые слова: сток воды, лесистость, распаханность, эрозия земель, снежный покров, водопроницаемость почвы, Предкарпатье.
BelovaN.V., Olijnyk V.S. Water Mode Basic Indexes of Forest-agricultural Landscapes of Precarpathians
Some water-regulating functions of forest lands of Precarpathian river basins example are reviewed; a comparative analysis of the destructive processes that occur in catchments with considerable contrast forest is made. The features of the runoff water formation depending on the ratio of land are clarified. The forest and field soils permeability is investigated. Specific accumulation and melting snow on the ground in these categories of forest-agricultural landscapes is studied. The quantitative indicators of impact on forest slope water flow formation are determined.
Keywords: runoff water, forest cover, plowing, erosion of land, snow cover, soil permeability, Precarpathians.
УДК 631. (95+45) Астр. В.М. Караульна1 -
1нститут агроекологп та природокористування НААНУ
МОН1ТОРИНГ БОТАН1ЧНО1 СТРУКТУРИ ТА ВМ1СТУ ДИХЛОРДИФЕ-Н1ЛТРИХЛОРЕТАНУ У ГРУНТ1 НА ТЕРИТОРН Х1М1ЧНИХ СКЛАД1В СТАВИЩЕНСЬКОГО РАЙОНУ КИ1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1
Представлено матерiали, пов'язаш з актуальною проблемою сшьськогосподарсь-ких територш, на яких розташоваш склади отрутохiмiкатiв. На територи Кжвсько! обл. знаходиться 183 складiв отрутохiмiкатiв, якi шдпорядковуються господарствам рiзних форм власностi. Обсяг непридатних пестиц;идiв (НП), що зберк'аються в них, становить близько 436,521 т. Представлено результати екотоксиколопчного стану пестицидного навантаження на сiльськогосподарськi упддя господарств Ставищенського р-ну Кшвсь-ко1 обл.
Наведено результати оцшювання фiтоценозу (належнiсть до рiзних агробюлопч-них груп), що сформувався в межах едафотопу складiв отрутохiмiкатiв Ставищенського р-ну в умовах полшомпонентного забруднення грунту залишками хлороргашчних пес-тиц;идiв.
Ключовi слова: грунт, пестициди, ДДТ (4,4-дихлордифенiлтрихлоретан), метаболии ДДТ, ботанiчна структура, родини.
Постановка проблеми. Незважаючи на те, що використання ДДТ та ДДЕ заборонено в УкраЫ в 1988 р., i з 1990 р. цшком припиненi поставки стш-ких хлороргашчних пестицидiв (ХОП) в Украшу, зазначен вище пестициди продовжують зберiгатися у навколишньому середовищi через !'х високу стабшь-нiсть та здатнiсть нагромаджуватися у природних об'ектах. З огляду на це, проблема забруднення навколишнього середовища, особливо грунту, води та продуктов харчування, бюлопчно стiйкими ХОП все ще залишаеться актуальною i прiоритетною в УкраМ. Про це свiдчить пiдписання Укра'ною " Стокгольмсько!' конвенцц" у 2001 р. щодо знищення усiх запаав, заборони на виробництво та
1 Наук. кергвник: проф. Л.1. Моклячук, д-р с.-г. наук
використання стшких органiчних забруднювачiв (СОЗ), до яких (разом з ПАУ, полiхлорованими дiбензодiоксинами, дiбензофуранами i бiфенiлами) вiдносять також ХОП (ДДТ - 4,4-дихлордифешлтрихлоретан) та його метаболии, гексах-лорбензол та ш.). СОЗ вважають найбiльш шюдливими у свiтi забруднювачами та називають супертоксикантами ХХ1 ст., бо вони мають сверхкумулятивну ак-тивнiсть (перюд напiввиведення з органiзму вiд 5 до 15 ротв) та високу токси-кологiчну небезпеку для тварин i людини на генетичному ршш [2, 4, 7].
За зберкання 4,4-дихлордифенiлтрихлоретану на сiльськогосподарських пiдприeмствах на територ1ях хiмiчних складав у грунта акумулювався шдвище-ний вмiст цього пестициду. Мкращя акумульованого ДДТ iз зони зберiгання iз дощовими, наземними, шдземними водами та через рослинну бiомасу у подаль-шому негативно дie на здоров'я тварин та людини [2, 7].
Отже, питания ретельного вивчення вмкту 4,4-дихлордифешлтрихлоре-тану та його метаболiтiв у грунтах, як розташованi поблизу iснуючих та некну-ючих хiмiчних складiв, е актуальним. Окрiм цього, науковий штерес представ-ляе встановлення закономiрностi мiж вмiстом хлорорганiчних пестицидов у грунт! та рiзноманiттям рослинностi.
Матерiали та методи дослвджень. Для проведення дослвджень на тери-торií хiмiчних складiв сшьськогосподарських пiдприемств Ставищенського р-ну проводили вiдбiр проб грунту за допомогою методу [1].
Вмiст хлороргашчних пестицидiв визначали на хроматографi "Кристалл 2000" з детектором по захопленню електротв та скляною колонкою довжиною 1 м, дiаметром 3 мм, заповненими носiем - хроматон БМБ (0,16-
0,20 мм), з нерухомими фазами: 8Б-30 (5 %), газ-носiй Нiтроген марки "осч".
Склад фiтоценозу бшя хiмiчних складiв визначали з використанням об-лiковоí рамки квадратно1 форми площею 0,25 м2 (50x50 см), у чотирьохкратнш повторност! [1, 6]. Боташчне рiзноманiття рослин дослiджували на ввдсташ 0-1, 5-10, 15-25 та 25-50 м ввд територií хгшчних склад!в. Для iдеитифiкацií видав рослин використовували атлас-визначник [3, 5, 8].
Результати дослщжень та 1'х обговорення. Аналiзуючи вмкт 4,4'-ДДЕ у грунт!, ввдбраному !з територiй хгшчних складав, виявлено, що концентрация цiеí сполуки змшюеться в межах ввд 4,7 до 7, 35 мг/кг. Найнижчий вмкт 4,4'-ДДЕ був у грунт!, ввдбраному у селах Журавлиха та Красил!вка. Найвишд по-казники зафжсовано у грунт!, ввдбраному у селах Кривець та Гостра Могила, де вмкт досл!джувано1 сполуки становив 7,0-7,35 мг/кг (табл.). Виявлено також, що у селах Кривець та Гостра Могила грунт найбшьше мктить сполуки 4,4'-ДДД (27,93-28,0 мг/кг). Найнижчу концентрацию 4,4'-ДДД зафксовано у селах Журавлиха та Красил!вка, де цей показник становив 11,43-12,0 мг/кг.
Вивчаючи вмкт 4,4'-ДДТ у грунт! !з територц хгшчних складгв, виявлено менше коливання концентрацп пор!вняно !з вмктом 4,4'-ДДТ. Лщерами за вмктом 4,4'-ДДТ були села Кривець та !вашвка. Показник у цих населених пунктах становив 4,95-5,45 мг/кг. У селах Красилгвка, Юрювка та Розюшна ма-сова частка 4,4-дихлордифешлтрихлоретану була меншою у 1,8-2,0 раз!в ввд-носно максимальних показнитв. Сумарний вмкт 4,4'-ДДТ та його метаболит становив ввд 19,04 до 40,38 мг/кг грунту. Значш розб!жносп м!ж вмктом хло-
роргашчного пестициду можливо пояснити piBHeM господарювання, дотриман-ням вимог використання i зберп^ання та кiлькiстю залишених неутиизованих отpyтохiмiкатiв на складах без нагляду. За неправильного використання та збе-рп^ання значнi концентрацп 4,4'-ДДТ потрапляли iз тари (пакування) на пiдлогy й у грунт. Варто зазначити, що концентрацп 4,4'-ДДТ та його метаболтв у гру-нтi на територп хiмiчних складiв перевищували ГДК у 19-40 pазiв.
Табл. EMidn ДД Т та його метаболiтiв у tpyHmi
Населений пункт 4,4'-ДДЕ, мг/кг 4,4'-ДДД, мг/кг 4,4'-ДДТ, мг/кг X ДДЕ + ДДД + ДДТ, мг/кг
Ставище 5 17±0,479 18,10±2589 3,20±°,115 26,47±8,093
Торчиця 5,45±0,317 16,30±1250 3,42±0,242 25,17±6,925
Винар1вка 6,25±0,144 14,25±3,381 4,70±0,513 25,20±5,125
Кривець 7,00±0,577 27,93±1,195 5,45±0,317 40,38±12,555
1ван1вка 6,95±0,548 13,43±2,821 4 95±0,563 26,33±4,432
Гостра Могила 7 35±0,202 28,0±1Д54 3,40±0,230 38,75±13,211
Бесщка 5,40±0,346 16,00±1527 3 15±0,086 24,55±6,862
Журавлиха 4,70±0,513 12,00±!,001 3,25±0,144 19 95±4,689
Красил1вка 4,93±0,558 11,43±0 329 2,70±0,173 19,06±4 535
Юрювка 6,00±1,002 14,60±3 202 2 90±0,057 23,50±6,061
Попружна 5,60±1,026 12,70±0,404 3,54±0,311 21,84±4,805
Розк1шна 5,30±1,078 10,95±1522 2 79±0,121 19,04±4179
Подальшими нашими дослщженнями встановлено також як впливае 4,4'-ДДТ та його метаболии на бюлопчне р!зномашття рослин залежно вщ р!зних вщстаней вщ джерела забруднення. У межах дослщних дшянок проанал!зовано боташчну структуру за родинами. Результати досл!джень наведено на рис. 1-4. На вщсташ до 1 м рослиншсть представлена лише трьома родинами айстрови-ми - 2/3 р1зномашття, злаковими -17 % та капустяними.
Рис. 1. 0-1 м eid складу
айстровк 35 ^ гвоздиков1; 5 gj ф1алков1: 6
пасльоновк 7_
герашевц 4 [[[]
бобов1; 6 злаковк 16
капустяш; 10_
подорожников!; 2 |~1 зонтичш; 9 g
Рис. 3. 15-25 м eid складу
Рис. 4. 25-50 м eid складу
1з вщдаленням вiд хiмiчних складш на 5-10 м дешифровано у межах 3 % ввд загально! кiлькостi гвоздикових та березкових. Загалом на цш вiдстанi виявлено 6 родин. Домшуючими залишалися айстровi та злаковi. На !х частку припадае 67 % вiд загально!' чисельностi. У зош 15-25 м ботанiчне рiзноманiття зросло до 10 родин. Проте найбшьше залишалося рослин айстрових та злако-вих. Лише 2 % займали подорожниковi.
На вiдстанi 25-50 м дешифровано 16 родин. На частку айстрових припадало 34 % ввд загально!' чисельносп рослин. Злаковi посiдали друге мiсце i 1х кiлькiсть становила 12 %. Гречков^ капустяш, бобовi та зонтичнi були у межах 6 %. Не перетнули подшки 3 % хвощов^ губоцвт, герашев^ гвоздиков^ пас-льонов^ бальзамшов^ кропивш, березковi та маренов! Отже, встановлено, що iз ввдаленням рослин вiд складав кiлькiсть класш пiдвищуеться. Окрiм цього, айстровi та злаковi е найбшьш стiйкими до отрутох1мшат1в, зокрема i до хло-рорганiчних сполук. Висновки:
1. Вмкт 4,4-дихлордифенiлтрихлоретану та його метаболтв у rрунтi на тери-тори хiмiчних складiв с1льськогосподарських пiдприeмств Ставищенського р-ну у 19-40 разiв перевищуе ГДК.
2. Ботанiчна структура рослин залежить вiд вщдаленост Грунту, на якому вони ростуть, вщ хiмiчних складiв.
Лiтература
1. Патика В.П. Методичнi рекомендаци з агроеколопчно! оценки забруднених органiчними ксенобютиками Грунпв / В.П. Патика, Л.1. Моклячук, Г.Г. Адвента та ш. - К., 2005. - 27 с.
2. Бессонова В.П. Методи фггощдикаци в оцшщ екологiчного стану довюлля : навч. по-абн. [для студ. бiол. спец. ун-тв] / В.П. Бессонова. - Заш^жжя : Вид-во ЗДУ, 2001. - 196 с.
3. Грицаенко З.М. Методи бюлопчних та агрохiмiчних дослщжень рослин i Грунтiв / З.М. Грицаенко, А.О. Грицаенко, В.П. Карпенко. - К. : Вид-во ЗАТ "Кчлава", 2003. - С. 57-61, 231-235.
4. Ильинский А.В. Биологическая очистка почв, загрязненных тяжелыми металлами / А.В. Ильинский // Агрохимический вестник. - 2003. - № 5. - С. 30-32.
5. Грицаенко З.М. Методи бюлопчних та агрохЬшчних дослщжень рослин i Грунпв / З.М. Грицаенко, А.О. Грицаенко, В.П. Карпенко. - К. : Вид-во ЗАТ "Кчлава", 2003. - С. 57-61, 231-235.
6. Верещагин Л.Н. Атлас сорных, лекарственных и медоносных растений / Л.Н. Верещагин. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - К. : Изд-во "Юшвест Маркетинг", 2002. - 384 с.
7. Манько Ю.П. Рекомендаци з методики визначення забур'яненосп полш, засмiченостi Грунту i оргатчннх добрив насшням бур'яшв / Ю.П. Манько, 1.О. Луцюк, 1.Д. Примак та гн. - Бь ла Церква : Вид-во БДАУ, 2000. - 30 с.
8. Слободенюк О. А. Накопичення хлорорганiчних пестицид1в рослинами родини гарбузо-вих з дерново-опiдзоленого Грунту / О.А. Слободенюк, Л.1. Моклячук, Г.Г. Андрiенко // З6Грник наукових праць УААН. - К. : Вид-во ННЦ 1З УААН. - 2007. - Вип. 1. - С. 66-71.
9. Морозюк С. Трав'яш рослини. Атлас-визначник / С. Морозюк, В. Протопопова. - К. : Вид-во "Навчальна книга", 2007. - 216 с.
Караульная В.Н. Мониторинг ботанической структуры и содержания дихлордифенилтрихлорэтана в почве на территории химических складов Ставищенского района Киевской области
Представлены материалы, связанные с актуальной проблемой сельскохозяйственных территорий, на которых расположены склады ядохимикатов. На территории Киевской обл. находится 183 склада ядохимикатов, которые подчиняются хозяйствам различных форм собственности. Объем непригодных пестицидов (НП), хранящихся в них,
составляет около 436,521 т. Приведены результаты экотоксикологического состояния пестицидной нагрузки на сельскохозяйственные угодья хозяйств Ставищенского р-на Киевской обл.
Приведены результаты оценки фитоценоза (принадлежность к разным агробиологическим группам), сформировавшихся в пределах эдафотопа складов ядохимикатов Ставищенского р-на в условиях поликомпонентного загрязнения почвы остатками хло-рорганических пестицидов.
Ключевые слова: почва, пестициды, ДДТ, метаболиты ДДТ, ботаническая структура, агробиологические семейства.
Karaulna V.N. Monitoring of Botanical Structure and DDT Content in the Soil on the Territory of Pesticides Warehouses in Stavische Region
The materials related to the actual problem in agricultural areas where pesticides warehouses are located are presented. At Kiev area there are 183 formulations of pesticides which are subject to farms of different ownership. The volume of obsolete pesticides (NP) stored there is around 436.521 tons. The results of the ecotoxicological state of the pesticide load on farms in Stavishche region of Kyiv district are proposed. The results of the evaluation of phy-tocenotic (belonging to different agrobiological groups) formed around pesticides formulations in Stavishche region in terms of multicomponent soil contamination by residues of orga-nochlorine pesticides are described.
Keywords: soil, pesticides, DDT, metabolite of DDT, botanical structure, agro biological family.
УДК502.2(477.73) Доц. С.Ю. Кельта, канд. хгм. наук; викл. Д.О. Цимбал;
доц. А.Г. Трохименко, канд. бюл. наук, зав. екологгчног лабораторп НУК; магистрант А. С. Сухарева - НУ кораблебудування т. адмирала Макарова,
м. Миколахв
МОН1ТОРИНГ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД МИКОЛАШСЬКО'1 ОБЛАСТ1
ЗА ПОКАЗНИКАМИ Х1М1ЧНОГО СПОЖИВАННЯ КИСНЮ В УМОВАХ ГЕТЕРОГЕННОГО ФОТОКАТАЛ1ЗУ
Розроблено г вдосконалено методику визначення хГмГчного споживання кисню (ХСК) в умовах гетерогенного фотокаталiзу. Здшснено щ^вняльний аналiз результайв визначення ХСК арб^ражною та розробленою методиками дослщжуваних оргатчних речовин з вщомими конценграцшми. Проведено мониторинг дослщжуваних вод арби-ражним та вдосконаленим фотокатал^ичним методами визначення ХСК. На основГ от-риманих даних зроблено висновок, що удосконалену методику можна використовувати шд час аналiзу якост природних г стчних вод.
Ключовi слова: мошторинг навколишнього середовища, окиснювашсть, ХСК (хь мГчвд споживання кисню), фотокаталiз, полютанти.
Вступ. Монiторинг навколишнього природного середовища е актуальною темою наукових дослщжень. Особливу увагу придшяють водним об'ектам, тому що з розвитком цившзацп швидко порушуеться !х природний стан та збь льшуеться об'ем викидш забруднювальних речовин.
Мета дослщження полягае у визначенi ХСК в умовах гетерогенного фо-токаталiзу для проведення монiторингу води дослвджуваних рiчок.
Об'ект роботи - вода рiчок Швдня Украши - 1нгулу, Пiвденного Бугу, Бузького лиману.
Предмет дослщження - показники якосп поверхневих вод (ХСКфк).
Методи дослiдження - хишчш та фiзико-хiмiчнi.
