CC BY
13
ня ринкових методiв i засобiв державного регулювання. Найважливiшим за-собом регулювання конкурентних вщносин е антимонопольне законодавство, яке мае два принципових напрями - регулювання щн i контроль над злиттям компанш.
Лiтература
1. Брагинский О. Мировая переработка: экологические проблемы. - М. : Изд-во "Академия", 2002. - 261 с.
2. Алекперов В.Ю. Вертикально интегрированные нефтяные компании. - М. : Изд-во "Дело", 1998. - 189 с.
3. Алекперов В. Вертикальная интеграция и конкуренция на рынке нефти и нефтепродуктов // Нефть и бизнес, 1997. - № 2. - С. 135-142.
4. Алекперов В. Вертикально интегрированные нефтяные компании России. - М. : Изд-во "Дело", 1996. - 212 с.
5. Алефинов С. Нефтяной бизнес - интеграционные процессы вчера, сегодня, завтра // Нефть и капитал, 1995. - № 11. - С. 145-151.
6. Алекперов В. Наша цель - стать компанией мирового уровня // Нефть России. -1999. - № 5-6. - С. 74-81.
7. Алекперов В. Основные тенденции в нефтяном бизнесе. - М. : Изд-во "Дело", 1998. -
346 с.
8. Вовчак Л.В. Сущность современной концепции маркетинга. - К. : Изд-во "Знание", 1994. - 35 с.
9. Алекперов В. Заглядывая в будущее // Нефть России. - 1998. - № 2. - С. 115-121.
УДК 330.332: 336.717 Acnip. В.Л. Кльоба1 - Умверситет 6анмвсько1 справи
Нацонального банку Украти, м. Кит
СИТУАЦ1ЙНИЙ ЦЕНТР УПРАВЛ1ННЯ ПРОБЛЕМНОЮ ЗАБОРГОВАН1СТЮ ЗА КРЕДИТНИМИ ОПЕРАЦ1ЯМИ
Запропоновано практичш рекомендацп щодо використання комерцшними банками ситуацшних цен^в для вдосконалення управлшня проблемною заборговашс-тю юридичних i фiзичних оаб за кредитними операщями. Встановлено, що одним Í3 перспективних напрямiв дiяльностi комерцшних банюв на сучасному етат е використання нових пiдходiв для вдосконалення управлшня врегулюванням проблемно! заборгованосп, зокрема, створення банками ситуацшних цен^в управлшня проблемною заборговашстю юридичних та фiзичних оаб за кредитними операщями.
Ключовi слова: ситуацшний центр, управлшня заборговашстю, проблемна за-борговашсть, кредитний портфель, банк, мошторинг.
Post-graduate V.L. Kloba - University of banking of the National bank of Ukraine, Kyiv
Situational center of management by a problem debt after credit operations
Task of skilled work with a problem debt after credit operations transformed for commercial banks of Ukraine in very actual, and in a number of cases in a near-term and exigent task. In this article practical recommendations are offered in relation to the use of situational centers commercial banks for perfection of management the problem debt of legal and physical entities after credit operations. It is set that one of perspective directions of activity of commercial banks on the modern stage there is the use of new approaches for
1 Наук. кер1вник: доц. А. А. Засядько, д-р техн. наук - Ушверситет баншвсько! справи НБУ
perfection of management the settlement of problem debt, in particular, creation of situa-tioonal centers of management the problem debt of legal and physical entities jars after credit operations.
Keywords: situational center, management, problem debt, credit portfolio, bank, monitoring, a debt.
Вступ. Останш 9 poKiB банювський сектор Украши дотримувався аг-ресивно1 полггики розвитку. Це проявлялося в високих темпах зростання кре-дитних портфелiв банюв (понад 50 % на рж) за рахунок зовтшшх запози-чень ресурЫв? наданих закордонними власниками. Також надзвичайно висо-кою та економiчно необгрунтованою була питома вага валютних кредит1в у структурi кредитних портфелiв. Починаючи з листопада 2008 р., усе це створило для украшсько1 банювсько1 системи значнi ризики та проблеми. За сь чень - березень 2009 р. обсяг протермшованих креди^в вирiс на 55,18 %, досягнувши 27,955 млрд грн, через що банки сформували на 13,87 млрд грн но-вих резервiв i зазнали збиткiв у 7 млрд грн. Резерви шд кредитш операцiï за перший квартал 2009 року зросли на 13,87 млрд. грн. до 58,37 млрд. грн. (+31,16 %). [6].
Одним iз перспективних та найважливших напрямiв дiяльностi ко-мерцiйних банкiв на сучасному еташ е використання нових пiдходiв для вдо-сконалення управлшня врегулюванням проблемною заборгованiстю, зокрема створення банками ситуацшних центрiв управлiння проблемною заборгова-нiстю юридичних та фiзичних осiб за кредитними операцiями.
Постановка задачь Мета дослiдження полягае в теоретичному об-грунтуваннi i розробленш практичних рекомендацiй, щодо створення та використання комерцшними банками Украши ситуацшних цен^в для вдоско-налення управлiння врегулюванням проблемноï заборгованостi юридичних та фiзичних осiб за кредитними операщями.
Виклад основного матерiалу. Завдання квалiфiкованоï роботи з проблемною заборговашстю за кредитними операцiями перетворилась для ко-мерцiйних банкiв Украши в актуальне, а в багатьох випадках - нагальне завдання. Для забезпечення ефективноï роботи банку в сучасних умовах доцшь-ним е створення спецiалiзованого пiдроздiлу для роботи з проблемними активами. У разi потреби банк також повинен налагоджувати сшвпрацю з юри-дичними, консалтинговими та колекторськими фiрмами для вирiшення кон-кретних завдань боротьби з протермшованими кредитами [5]. В умовах цик-лiчно повторюваних криз, за загальноï стагнацiï виробництва, необхщно мати добре керований шдроздш управлiння проблемною заборгованiстю, що е по-тужним центром з оргашзаци цього дуже специфiчного роду дiяльностi банку [1]. На наш погляд, доцшьним та ефективним мехашзмом лiквiдацiï про-термiнованоï заборгованостi е створення комерцшним банком ситуацiйного центру управлшня проблемною заборговашстю за кредитними операщями. Одним з напрямюв дiяльностi ситуацшного центру е зниження рiвня непо-вернення кредитiв та зменшення розмiру сформованих резервiв, а також про-фiлактика виникнення проблемних активiв. У сво1'й дiяльностi ситуацiйний центр управлшня проблемною заборговашстю повинен керуватися чинним законодавством, нормативними актами Нацюнального банку Украши, стату-
том, р1шеннями правлiння, iншими нормативними документами банку i поло-женням про п1дрозд1л. Варто наголосити, що йдеться про роботу винятково легальними методами, як1 узгодженi з вимогами чинного законодавства [1]. Нашi дослiдження дають змогу визначити типовi завдання, що стоять перед ситуацшним центром управлiння проблемною забогован1стю:
• участь у формувант та реал1заци ефективно! кредитно-швестищйно! стратеги банку з метою одержання максимального прибутку. Йдеться насамперед про оргатзащю ранньо! профiлактики i мотторингу випадк1в виникнення проблемних активiв, створення умов для повернення проблемних кредиив, за яких втрати банку мшмальт;
• вироблення принципiв, стратегiй, форм i методiв участ банку i його фiлiй у виконаннi роботи з проблемними кредитами;
• розроблення та реалiзацiя можливих схем погашення протермшовано! забор-гованостi.
Основн1 принципи, яю ми пропонуемо, можуть бути використаш для орган1зацИ роботи ситуацшного центру, це зокрема:
• запоб1гання переходу кредиту в розряд проблемних - ситуащйний центр (разом з тдроздшами, що ведуть активт операци) повинен брати участь у про-цедурi ухвалення рiшення про видачу кредиту, долучаючи досвiд свое! роботи в загальну справу, систематично стежити за станом портфеля активiв банку i розпочати роботу з позичальником з моменту першо! затримки платежу. У випадку, якщо вона мала винятково техтчний характер i проблем у бор-жника не виявлено, ситуацiйний центр може знову повернутися в режим спостереження; - повнота та комплекстсть пiдходу до вирiшення пробле-ми - банк повинен використовувати вс1 надат законом i нормативними документами засоби для оргатзацп "масовано! атаки" на боржника. Ситу-ацшний центр повинен не тiльки розробити рiзнi стратеги роботи з урахуван-ням як економiчних особливостей самого банку, так i оргатзащйно-право-вих, виробничо-технологiчних, соц1альних, психологiчних i нав1ть особисис-них особливостей боржник1в, але i здiйснити 1'хню деталiзацiю аж до форм i методiв роботи;
• своечастсть вживання заходiв - у робот! з проблемними кредитами найчас-т1ше виникають ситуаци, коли потрiбно негайно прийняти рiшення, що дае змогу повернути до 100 % заборгованост1 або перевести кредит iз проблемного в нормальний. Якщо буде згаяно час, то надалi це може призвести до переходу кредиту в категорию безнадiйного до стягнення; - ефективнiсть вживання заходiв - результатом роботи ситуацшного центру повинне бути реальне зростання доходiв банку. Потрiбно взяти до уваги i часовий чинник.
практичнiй д1яльност! банк найчастше змушений йти на поточнi витрати з метою досягнення стратегiчного позитивного результату;
• наростання позитивного ефекту - боржник, що не може, розрахуватися одноразово, повинен повертати борг частинами, але за граф1ком i тд пильним контролем ситуацiйного центру.
До останнього часу банки не задумувалися про наукове обгрунтування стратегИ роботи з боржниками. Насл1дком цього був хаотичний, несистема-тизований i непродуманий п1дх1д до такох' д1яльност1. Проанал!зувавши ус-п1шну роботу дек1лькох комерцшних банк1в Украши з повернення проблемних кредит1в, ми д1йшли висновку, що кожна проблема потребуе 1ндив1ду-ального вир1шення 1 практично немае повторюваних випадк1в [5].
Саме це зумовлюе потребу комплексного шдходу до лшвщаци про-термiнованоl заборгованостi, йдеться передушм про: - розвиток взаемоди з фiлiями банку пiд час здшснення комплексу заходiв щодо зниження ризику неповернення кредиив i виникнення ситуацш дефолтiв, оперативний обмiн шформащею з фiлiями. У випадку, якщо фши запропоновано брати участь у проведенш заходiв щодо повернення проблемного активу, !й мае бути чггко поставлене завдання i встановлено алгоритм дш, що пiдлягае неухильному виконанню.
Працiвники ситуацiйного центру управлiння проблемною заборговашстю повинш систематично бувати у фшях i надавати практичну допомогу на мюцях. У проблемних випадках ютотне значення мае очне знайомство сшвробггниюв ситуацiйного центру i фiлiй, ступiнь довiри !х один до одного як до квашфжованих фахiвцiв; - вивчення i впровадження в практику роботи банку досвщу в^чизняних i зарубiжних фiнансових шститу^в в областi здш-снення операцш зi запобiгання i зниження ризиюв виникненню проблемних кредитiв; Спiвробiтникам ситуацшного центру потрiбно систематично шдви-щувати рiвень знань як безпосередньо у свош сферi дiяльностi, так i в сумiж-них областях, зокрема щодо оподатковування банюв i шдприемств. Склад-нiсть i багатоаспектнiсть повернення протермшованих боргiв, що реаль зуеться ситуцшним центром, потребуе впевненостi в правильност прийнятих рiшень i майбутньо! адекватно! реакци контролюючих органiв. З метою тд-вищення квалiфiкацil й обмшу досвiдом доцiльно регулярно проводити семь нари за участю сшвроб^ниюв ситуацiйного центру, працiвникiв вертикалей продажу та ризиюв головного банку та фшй iз запрошенням фахiвцiв Нащ-онального банку, ДПА, правоохоронних оргашв, Мiнфiну i Мiнекономiки Укра1ни. Корисш також зустрiчi працiвникiв ситуацiйного центру зi спiвро-бiтниками аналогiчних шдроздшв iнших банкiв. Досвiд показуе, що 1хне спi-лкування мае зазвичай неформальний характер, заснований на особистих контактах, оскшьки кожен банк намагаеться зберегти конфщенцшшсть iнфор-мацй, що стосуеться сфери роботи з проблемними кредитами; - здiйснення шформацшного забезпечення структурних пiдроздiлiв банку методичними, нормативними, шструктивними й аналiтичними матерiалами з усiх основних напрямкiв дiяльностi пiдроздiлу. Ситуацiйний центр повинен брати активну участь у розроблянш внутршшх нормативних документiв банку, у межах свое! компетенцй скеровувати обов,язковi для виконання фшями банку вка-зiвки i роз'яснення [3]. До розсилання методичного матерiалу варто пiдходи-ти досить акуратно, тому що конфщенцшшсть шформацй i можливiсть неоднозначного тлумачення директив у випадку 1хнього несанкцюнованого роз-голошення можуть призвести до небажаних наслщюв i навт конфлiктiв iз зовнiшнiми органiзацiями [5]. З типових завдань випливають розроблеш та запропонованi нами основнi функцп ситуацiйного центру управлiння проблемною заборговашстю: 1) здшснення комплексу заходiв, пов'язаних з робо-тою щодо повернення заборгованосп з проблемних кредш!в, i аналiтичного облiку, що належить до його компетенцil; 2) оргашзащя i проведення роботи з повернення проблемно! заборгованост^ зокрема зi залученням фахiвцiв су-
мiжних шдроздшв; пiдготовка, у межах свое! компетенци, висновку для ко-легiальних оргашв банку; 3) супровiд кредитiв вщ стадiï переходу в групу проблемних до одержання конкретного результату; 4) у частит, що належить до компетенци шдроздшу, здшснення органiзацiï, облжу i контролю дiяль-ностi шших пiдроздiлiв банку, залучених до роботи з проблемними кредитами; 5) здшснення розрахунку, нарахування i контролю за рухом сформованих резервiв на можливi втрати за позичками або шшими видами резервiв зi за-боргованостi. Роботу з проблемними кредитами банки провадять по-рiзному. Найпоширенiший принцип закршлення кредиту на увесь час його юнування за фiлiею, що його видала. Але практика св^ить, що шдроздш, який здшс-нюе масовi активнi операцiï i найчастше мае бiзнес-план з обов'язкових обся-гiв розмiщення, не завжди здатний забезпечити навггь простий монiторинг виданих кредиив. Як наслiдок - втрачаеться час i кредит може перейти з проблемного в безнадшний щодо стягнення [5].
За результатами дослщжень стверджуемо, що ютотну роль у робот з проблемним кредитом може, у випадку його виникнення, вадгравати ситу-ацiйний центру управлiння проблемною заборговашстю, який вщповщае за своечасне здшснення комплексного аналiзу наслiдкiв кредитноï дiяльностi банку i повинен давати повну, реальну оцiнку можливих наслщюв рiшень, що приймаються, з урахуванням стратепчних iнтересiв банку загалом. Ситу-ацiйний центр повинен формулювати остаточш вiдповiдi на питання про прь оритети використання механiзмiв повернення або списання заборгованост^ часовi межi здшснення нестандартних схем погашення, тактичнi та стратепч-нi наслiдки проведення ^ï чи iншоï операцiï пiдроздiлу, податковi наслiдки для банку i генерально!" лiнiï в роботi з проблемними кредитами.
Штат ситуацшного центру управлшня проблемною заборговашстю за кредитними операщями (без врахування пращвниюв, робочi мюця яких зна-ходяться у фшях банку), повинен, за пiдсумками проведених нами досль джень, становити не бшьше нiж 9-11 чоловiк, пщбраних за принципом спещ-алiзацiï. Типова оргашзацшна структура ситуацiйного центру, яку ми пропонуемо, й основш функщональш зв'язки цього пiдроздiлу можуть бути таю (додаток 1):
1. Керiвник шдроздшу - досв^ений оргашзатор, людина, що мае на-вички керiвноï роботи, схильнiсть до системного мислення, багатий практич-ний досвщ роботи в банку i широку ерудицiю. Вiн особисто пiдтримуе робочi контакти з iншими пiдроздiлами, задiяними у врегулюваннi проблемно:' за-боргованость Керiвник ситуацiйного центру виконуе таю функцп:
• здшсиюе загальне кер1виицтво д1яльи1стю i забезпечуе ч1тку оргатзащю роботи ситуацшного центру, оргатзуе планування роботи, вир1шуе оперативш питання;
• проводить систематичний анал1з стану справ з питань, що входять у компетенцию п1дрозд1лу, i на ïï основ1 готуе ироиозицiï кер1вництву банку, ком1те-там i правлшню для прийняття рiшеиь, спрямоваиих на удосконалення дiяль-иост банку з управлшня проблемною заборговашстю;
• забезпечуе розробку шструктивних матерiалiв, що безпосередньо стосуються певиого роду дiяльиостi, i вживае заходiв щодо вироваджеиия 1х у практику;
• виконуе представницьи функцй' i бере участь у засвданнях i нарадах, е членом кредитного комтту банку;
• забезпечуе взаемодiю з рiзними структурними пiдроздiлами банку i залучае до роботи "х фахiвцiв за погодженням з керiвниками;
• подае на розгляд керiвництва банку пропозици про штат пiдроздiлy, пiдбiр i розмщення кадрiв, висування на керiвнi посади, накладення стягнень, заохо-чення сyмлiнниx спiвробiтникiв, ïx перемiщення або звшьнення;
• органiзовyе та контролюе своечасне виконання рiшень правлiння, комгтейв банку, дотримання правил проведення операцш i забезпечення належного режиму конфщенщйносп в частинi, що стосуеться роботи з врегулювання про-блемноï заборгованост!
2. Фах1вець економ1чного профшю здшснюе облш та анал1з проблемних кредшгв, шдготовку та анашз управлшсько"" звгтност1, програмування складання зв1тних докуменпв, анал1з розрахунку формування i змши резер-в1в, планування та прогнозування витрат i результат1в роботи ситуацшного центру. Ця особа бере на себе левову частку техшчно"" роботи з шдготовки та анашзу управлшсько"" зв1тносл, розвантажуючи шших для творчо"", продуктивно"" пращ. Вш вщповщае за взаемодш з економ1чними службами банку.
3. Фах1вець бухгалтерского профшю мае досконало знати бухгалтерский облж банку i вм1ти моделювати систему проводжень для конкретно" схеми роботи з проблемними кредитами, пропоновано"" шдроздшом. Вш сшвпрацюе з шдроздшом бухгалтерського облжу банку. 1стотним досто'н-ством такого фах1вця е знання системи бухгалтерського облжу шдприемства, тому що реал1защя схем повернення заборгованост базуеться на анал1з1 та врахуванш можливих "х наслщюв для шдприемств-боржниюв.
4. Фах1вець кредитного профшю повинен досконало знати практику кредитування, нормативш матер1али банку, специфжу д1яльност1 шд-приемств промислового сектора економжи i вмгти ощнювати фшансовий стан позичальниюв, будувати складш схеми фшансування. За потреби видач1 реструктуризацшних кредит1в повинен знаходити спшьну мову з шдроздша-ми, як вщповщають за кредитування i проектне фшансування.
5. Фах1вець з визнання та списання безнадшно"" заборгованост - фахь вець з податкового та бухгалтерського облжу, вш мае знати не лише бан-ювське, але й податкове законодавство. Вщповщае за взаемодш з1 службою внутршнього аудиту банку, службами податкового та бухгалтерського обль ку. Мае повноваження вступати в робоч1 контакти з органами ДПА Укра'ни.
6. Юристи арбитражного профшю - фах1вщ високо"" квал1ф1каци, що дае змогу "м вести вщ "меш банку конкретш спори в арбитражному суд1 i за-хистити штереси свое" сторони. Здшснюють взаемодш з юридичною службою банку.
7. Фах1вець з проблем економ1чно"" безпеки вщповщае за взаемодш з1 службою безпеки банку i правоохоронними органами державно" влади.
8. Фах1вщ з оргашзаци та контролю роботи вщдалених сектор1в та мо-шторингу роботи фшш з врегулювання проблемно" заборгованост повинш досконало знати економжо-фшансовий стан закршлених фшш, особливост "х регюнального функщонування, нюанси практично"" д1яльност1. У раз1 пот-
реби беруться за виршення найскладнiших проблем, яю постають перед секторами i вносять пропозици щодо 1х уникнення. Оргашзовують в iнтересах банку взаемодш центрального апарату i фiлiй з вщповщних питань.
9. Експерт-оцiнювач зi забезпечення мае досконало знати методику визначення лшвщност та реальноï ринковоï вартостi заставного майна. Ке-рiвництво Банку, залежно вiд специфiки та результат дiяльностi ситу-ацiйного центру, може перюдично вносити в його структуру т чи iншi змши, що вiдповiдатимуть затвердженим завданням з управлшня проблемною заборговашстю за кредитними операщями. Характерною рисою сшвроб^ника ситуацшного центру повинна бути його здатшсть знаходити ефективш шляхи лшвщаци проблемноï заборгованостi - "це зробити можна" - на вщмшу вiд бiльшостi працiвникiв вертикалi продажу, яю можуть пояснити, чому "цього зробити не можна". Потрiбно затвердити принципи оплати пращ сшв-робгтниюв ситуацiйного центру. Система винагороди пращвниюв ситуацшного центру мае базуватися на ощнщ ступеня складност повернення боргу з урахуванням чинниюв особистого фiзичного ризику, можливо, й шших чинниюв i становити приблизно 5 % вщ суми повернення для великих креди-тiв i близько 10 % - для середшх i дрiбних активiв. Визначення конкретноï величини винагороди кожного iз спiвробiтникiв ситуацiйного центру варто вщнести до компетенцiï 1хнього керiвника, а порядок премшвання останньо-го повинен бути обговорений i встановлений керiвником банку.
Матерiально-технiчне постачання пiдроздiлу вщграе iстотну роль у досягненнi ефективноï роботи ситуацiйного центру. Спiвробiтники повинш бути забезпеченi укомплектованими робочими мюцями, персональними ком-п'ютерами i телефонно-факсовим зв'язком i мати доступ до баз даних банку (можливо, у режимi "читання"). Доцiльно забезпечити пращвниюв ситуацшного центру мобшьними телефонами i автомобшем. Якщо можливостi видшення автомобiля немае, то керiвник ситуацшного центру повинен мати право замовляти i використовувати черговий автомобшь банку з метою швидкого реагування у разi виникнення ситуацш, що вимагають оперативного втручання. Можлива оплата використання особистого автотранспорту для службових потреб.
Дослщження показали, що прямий i непрямий економiчний ефект вщ дiяльностi ситуацшного центру мае низку складниюв: фактичне повернення проблемного чи безнадiйного до стягнення кредиту приносить певний дохщ i дае змогу банку знову розмютити кошти в дохiдних активах; переведения кредиту iз проблемного в категорш надiйних дае змогу одержувати стабшьш доходи в перюд дiï активу; вiдновлення рашше створених резервiв на доходи збь льшуе прибуток i власний каштал банку: вивiльнення персоналу пiдроздiлiв ак-тивних операцiй для ведения основноï дiяльностi дае змогу сконцентрувати зу-силля на створеннi нових надшних активiв; повернення активу полiпшуе еко-номiчнi нормативи i показники банку та змщнюе його iмiдж як надшного i ква-лiфiкованого партнера шд час взаемодiï з промисловим сектором економ^.
Висновки. Завдання квалiфiкованоï роботи з проблемною заборгова-шстю перетворилась для комерцiйних банкiв Украши в дуже актуальне, а в
багатьох випадках - у нагальне завдання. Одним iз перспективних напрямiв дiяльностi комерцшних банкiв на сучасному етапi е використання нових тд-ходiв для вдосконалення управлiння врегулюванням проблемно" заборгова-ностi, зокрема, створення банками ситуацшних центрiв управлiння проблемною заборговашстю юридичних та фiзичних осiб за кредитними операщями.
Здiйсненi дослiдження дають змогу визначити типовi завдання, що стоять перед ситуацшним центром управлшня проблемною заборгованiстю:
• участь у формувант та реал1зацп ефективно" кредитно-швестищйно" стратеги банку з метою одержання максимального прибутку. Йдеться насамперед про оргатзацш ранньо" профшактики 1 мотторингу випадшв виникнення проблемних актив1в. Що стосуеться зазначено" мети, то стосовно ситуацшно-го центру вона формулюеться в реал1ях життя як "створення умов для повер-нення проблемних актив1в, за яких втрати банку м1н1мальн1";
• вироблення принцитв, стратег1й, форм 1 метод1в участ! банку 1 його ф1л1й у здшснент д1яльност1 щодо роботи з проблемними активами;
• розроблення та реал1защя можливих схем погашення прострочено" заборго-ваност1.
Табл 1. Сишуацшний центр управлшня проблемною заборговашстю
за кредитними операщями
Примггки: 1. На першому етат у робот1 ситуацшного центру можуть брати участь досвщчеш спец1ал1сти-консультанти п1дрозд1л1в головного банку (чергування консультанпв - зг1дно з граф1ком).
2. На другому етап1 ситуацшний центр управл1ння проблемною заборгован1стю потр1бно доукомплектовувати спец1ал1стами в1дпов1дно'1 квалiфiкацii.
3. У кожнш фши банку, де е бшьше 20 проблемних кредипв юридичних оаб, створюються вщдалеш робоч1 мюця пращвниюв ситуацшного центру управлшня проблемною заборговашстю. Кшьюсть робочих мюць визначаеться з розрахунку: 1 пращвник ситуацшного центру на 20 проблемних кредипв 4-5 категори.
З типових завдань випливають запропоноваш нами функцiï ситуацшного центру управлшня проблемною заборговашстю: 1) здшснення комплексу заходiв, пов'язаних з роботою щодо повернення заборгованост з проблемних активiв та аналгтичного облiку заборгованостi, що належить до його компетенцiï; 2) оргашзащя та проведения роботи з повернення проблемноï заборгованостi, зокрема зi залученням фахiвцiв сумiжних пiдроздiлiв; шдго-товка, у межах своеï компетенци, висновку для колепальних органiв банку; 3) супровщ активiв вiд стади переходу в групу проблемних до одержання конкретного результату; 4) у частит, що належить до компетенци шдроздь лу, здшснення оргашзацп, облжу та контролю дiяльностi дочiрнiх структур банку, залучених до роботи з проблемними активами; 5) здшснення розрахунку, нарахування й контролю за рухом сформованих резервiв на можливi втрати за позичками або шшими видами резервами зi заборгованостi.
1. Денисенко М.П. та ш. Кредитування та ризики : навч. поаб. - К. : Вид. дiм "Профе-сiоналм, 2008. - 253 с.
2. Морозов А.А. Ситуационные центры - основа стратегического управления / А.А. Морозов, В.А. Ященко // ММС. - 2003. - № 1. - С. 3 -14.
3. Морозов А.О. 1нформацшно-анал^ичш технологи пщтримки прийняття ршень на основi регионального соцiально-економiчного монiторингу / А.О. Морозов, В. Л. Косолапов. -К. : Вид-во "Наук. думка", 2002. - 250 с.
4. Сучасш концепцп менеджменту : навч. поаб. / Федулова Л.1., Гавловська Н.1., Де-калюк О.В. / за ред. д-ра екон. наук, проф. Л.1. Федулово'! - К. : Вид-во "Центр учбово! лгге-ратури", 2007. - 533 с.
5. Кльоба Л.Г. Управлшня банювською швестицшною дiяльнiстю : монографiя / за ред. д-р екон. наук, проф. С.К. Реверчука. - Львiв : Вид-во "Трiада плюс", 2007. - 194 с.
6. [Електронний ресурс]. - Доступний з .иа
Розглянуто генезис банк^сь^ системи Украши у часовому аспекп, запропо-новано перюдизащю розвитку банк^сь^ системи Украши, охарактеризовано ко-жен з еволюцшних етап1в. Розроблено перiодизаиiю розвитку банк^сь^ системи Украши та обгрунтовано часов1 меж1 кожного 1з запропонованих етатв, а також дана характеристика досл1джуваних еволюиiИних пер1од1в.
Ключовi слова: банк, банк1вська система, НаиiональниИ банк Украши, бан-к1вський сектор економ1ки, економ1чне зростання, еволющя, генезис.
Post-graduate М.В. Kolisnyk - L 'viv commercial academy Periodization of development of bank system of Ukraine
Genesis of bank system of Ukraine in temporary measurement is analyzed, the periodization of development of bank system of Ukraine is offered and the characteristic of each of evolutionary stages is given in the article. A division into periods of development
Лггература
УДК 336.722.14
Acnip. М.Б. Колонии - RbeiecbKa КА
ПЕР1ОДИЗАЦ1Я РОЗВИТКУ БАНКЮСЬКШ СИСТЕМИ УКРАШИ
