CC BY
14
экономики, права и социологии. - 2014. -№4. - С. 7-12.
12. Грибовский А.В Инновационно-технологические центры как субъект инновационной инфраструктуры Росийской Федерации [Электронный ресурс]/ А.В. Грибовский. - Режим доступа: http://cyberleninka.ru/article/n/.
13. Зайцев А.В. Особености функционирования высокотехнологического предприятия в инновационной экономике / А.В. Зайцев // Вопросы инновационной экономики. - 2014. - №1. -С.21-35
14. Краскевич B.C. Фшансовий шжишринг як шструмент шновацшно'1 дiяльностi в швестицшних проектах / B.C. Краскевич, А.В. Селiванова // Математичш машини i системи, 2016. - № 1. - C.71-78.
15. Кудашов В.И. Инжиниринговые центры важнейшая составляющая инновационной инфраструктуры Беларуси /
В.И. Кудашов, Е.О. Пищало //Экономика и управление. - 2016. - №3(47). - С.35-40.
16. Лифанов И.Д. Специфика и перспективы развития инжиниринговых услуг в инновационной сфере / И.Д. Лифанов, А.И. Шинкевич // Российское предпринимательство. - 2014. -№19(265). - С.16-27.
17. Ситник О. Б. Досвщ шжишрингово'1 дiяльностi в сучасному економiчному просторi / О. Б. Ситник // Економша та управлшня пщприемствами машинобудiвноi галузг проблеми теори та практики. - 2013. - № 4 (24). - С104-116
18. Чекмачев И.Ю. Инжиниринговый центр как элемент инновационной инфраструктуры региона / И.Ю.Чекмачев, Е.В. Иода // Социально-экономические явления и процессы. - 2014. - Т. 9. - № 9 - С. 84-95.
УДК 33:338
СИСТЕМНИЙ П1ДХ1Д ДО ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ ОБОРОННО! ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРА1НИ В УМОВАХ еВРОШТЕГРАЦП
Аванесова Н.Е., к.е.н., професор (ХНУБА)
Досл1джено теоретичш тдходи щодо застосування системного тдходу до формування стратеги забезпечення економ1чно1 безпеки оборонног промисловост1 Украгни в умовах евроттеграци. Доведено, що головним стратег1чним напрямом нацюнальног безпеки та суттсним оргентиром зовншньог полтики Украгни е iнтегращя у европейськ структури, включаючи й структури безпеки. В умовах дотримання багатовекторностi зовншньог полтики наш принциповий европейський вибiр зумовлюеться не сьогоденною кон 'юнктурою, а довготермтовими нацюнальними ттересами. Зроблено висновок, що европейська ттегращя означае змщнення нацюнальног безпеки та безпеки громадян, адже вона виключае застосування сили як методу виршення залагоджування суперечностей, сприяе стабiльностi у вiдносинах з уЫма суЫдами.
Ключовi слова: нащональна безпека, eKonoMi4ua безпека, евроттегращя, глoбалiзацiйнi тенденцп, оборонна промислов^ть
© Аванесова Н.Е.
BicHHK економпки транспорту i промисловост № 57, 2017
20
СИСТЕМНЫЙ ПОДХОД К ФОРМИРОВАНИЮ СТРАТЕГИИ ОБЕСПЕЧЕНИЯ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ ОБОРОННОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ УКРАИНЫ В УСЛОВИЯХ
ЕВРОИНТЕГРАЦИИ
Аванесовая Н.Э., к.э.н., профессор (ХНУСА)
Исследованы теоретические подходы относительно применения системного подхода к формированию стратегии обеспечения экономической безопасности оборонной промышленности Украины в условиях евроинтеграции. Доказано, что главным стратегическим направлением национальной безопасности и сущностным ориентиром внешней политики Украины является интеграция в европейские структуры, включая и структуры безопасности. В условиях соблюдения многовекторности внешней политики принципиальный европейский выбор предопределяется не сегодняшней конъюнктурой, а долгосрочными национальными интересами. Сделан вывод, что европейская интеграция означает укрепление национальной безопасности и безопасности граждан, ведь она исключает применение силы как метода улаживания противоречий, способствует стабильности в отношениях со всеми соседями.
Ключевые слова: национальная безопасность, экономическая безопасность, евроинтеграция, глобализационные тенденции, оборонная промышленность.
THE SYSTEM APPROACH TO FORMATION OF STRATEGY OF ECONOMIC SECURITY OF THE DEFENSE INDUSTRY OF UKRAINE IN CONDITIONS OF EUROPEAN INTEGRATION
Avanesova N.E., Ph.D. in Economics, Professor (KhNU of B&A)
Theoretical approaches regarding the application of the system approach to formation of strategy of economic security of the defense industry of Ukraine in conditions of European integration. It is proved that the main strategic direction of the national security and the essential guide foreign policy of Ukraine is integration into European structures, including security structures. In respect of multi-vector foreign policy, our fundamental European selection is predetermined not in the present situation, but the long-term national interests. The conclusion is that European integration means strengthening national security and the security of citizens, because it excludes the use of force as a method of solving resolve contradictions, to promote the stability in relations with all neighbors.
Keywords: national security, economic security, European integration, globalization trends, defense industry
Постановка проблеми. Наприкшщ Шшло в небуття блокове протистояння,
XX ст. у свт вщбулися глобальш змши, яю вщбуваеться переощнка системи ризиюв
призвели до трансформаци поглядiв на для сучасно'1 держави i, що найголовшше,
зовшшню пол^ику, нащональну безпеку, ми е свщками все бшьшо! прагматизаци
арх^ектуру мiжнародноi безпеки взагаш. вщносин мiж кранами, в основi яких
домшують економiчнi чинники.
З метою знайти свое мюце в цившзованш ам'' народiв, у св^овш господарськiй системi цiла низка держав, серед яких i Украiна, здшснюють трансформацiю сво'х суспiльств. На сьогодш пiдкреслюеться зростаюча роль незалежно'1' Укра'ни для безпеки регiону Центрально'!' та Схщно' Свропи i континенту загалом. Не може бути стабшьно'1' Свропи без стабшьних европейських кра'н. Укра'на мае пiдстави для того, щоб пишатися сво'м досвiдом розбудови демократично'', правово'', соцiально зорiентованоi держави. За роки незалежносп створено чiтку систему оргашв державно'' влади та мюцевого самоврядування, закладено основи законодавчо'' системи, в яку послщовно впроваджуються норми европейського права. Прийнято нову Конституцiю, яка повнiстю вщповщае европейським стандартам. Законодавство Укра'ни в таких галузях, як забезпечення прав нащональних меншин, здобуло найвищу ощнку мiжнародних експертив. Реалiзуеться незворотнiй курс економiчних реформ, завдяки чому Укра'ну було визнано державою з ринковою економiкою. Але надзвичайно важливим е те, що при всiй пол^ичнш та соцiальнiй рiзноманiтностi укра'нського суспшьства, нам вдалося здiйснити всi реформи виключно мирним, цивiлiзованим шляхом. Жодного разу процес формування органiв державно'' влади, виршення складних
внутрiшньополiтичних проблем не супроводжувався виникненням масових безпорядюв, сутичок, застосуванням збро'' проти полiтичних опоненпв.
Аналiз останшх дослщжень та публiкацiй. Данiй проблематищ присвячено працi фахiвцiв з державного управлшня та правознавства, економiчних, техшчних та вiйськових наук. До них, зокрема, належать зарубiжнi вченi Р.В. Богатирьова [2], В.П. Горбулш, В.С. Шеховцев, А.1. Шевцов [3], А.О. Кальев [4],
З.Г. Кочетов [8], В. Паламарчук, О. Литвиненко [7], О.О. Свергунов [5], С.П. Слободяник [1] та ш. В наукових дискуаях сформульовано основнi проблеми розвитку галуз^ проаналiзовано стан та особливосп фiнансового й законодавчого забезпечення 11 дiяльностi.
Вид1лення невид1лени\ ран1ше частин загальноТ проблеми. Однак, незважаючи на посилення уваги до майбутнього оборонно! промисловосп, поза увагою дослiдникiв залишаються питання системного характеру, яю пов'язаш з низькою ефективнiстю державного управлшня, вщсутшстю дiево1' стратеги розвитку галуз^ недостатнiстю наукового обгрунтування методичних пiдходiв до визначення механiзмiв його забезпечення. Це обумовлюе необхiднiсть наукового пошуку основних напрямiв стратегiчного розвитку оборонно-промислового
комплексу Укра'ни в умовах нестабшьносп зовнiшнього оточення. Вказане визначае актуальнють дано'1 проблеми, а звiдси - i теми дослiдження.
Мета стать Головною метою дослщження е визначення напрямюв застосування системного пiдходу до формування системи економiчно1' безпеки ОПК Укра'ни та ДП «Укроборонпром» в умовах нестабшьносп зовшшнього середовища.
Виклад основного матерiалу дослщження. Головним стратепчним напрямом нащонально'' безпеки та сутнюним орiентиром зовшшньо'' полiтики Укра'ни е штегращя у европейськi структури, включаючи й структури безпеки. В умовах дотримання багатовекторностi зовшшньо'' полiтики наш принциповий европейський вибiр зумовлюеться не сьогоденною кон'юнктурою, а
довготермiновими нащональними
iнтересами.
Укра'на iнтегруеться до загальноевропейсько'' спiльноти та розглядае поглиблення штеграцшних процесiв на континентi як необхщну
передумову створення системи глобальнох безпеки, що вiдповiдатиме вимогам наступного столiття. 1з входженням до Ради Свропи у нашо'1' краiни з'явилися принципово новi можливосп для застосування багатовшового досвiду демократичних держав Свропи у практищ будiвництва. Украiна тсля здобуття незалежностi стала членом ОБСС, приедналася до Центральноевропейсько'1' iнiцiативи, змщнила спiвробiтництво з такими впливовими мiжнародними iнституцiями як М1жнародний валютний фонд, Всесв^нш банк i Свропейський банк реконструкцй та розвитку [1, с. 98]. Пщписання базових полiтичних договорiв з Росiею та Румунiею, угод щодо Чорноморського флоту, договорiв про державний кордон з Бшоруссю i Молдовою, та спшьно!' заяви президенпв Украiни та Республiки Польща до злагоди та еднання стали тим ланцюгом, що поеднуе нашу державу з простором стабшьносп й добросусiдства.
Проблем, яю довелося розв'язувати Украiнi протягом першого десятирiччя й незалежностi, не завадили ш бути безпосереднiм учасником зусиль, яю докладаються мiжнародним
ствтовариством задля врегулювання регiональних конфлiктiв у Сврот. Варто нагадати про внесок нашо! держави у миротворчi операцй у колишнiй Югославй, Нагiрному Карабаху та й дiяльнiсть з врегулювання ситуацй у сумiжному з нами Придшстровському регiонi Республiки Молдова. Активна участь Украши у цих процесах зайвий раз демонструе й об'ективний потенщал як велико! европейсько! держави, мирний характер й зовшшньох полтики та досвiд врегулювання власних
внутрiшньополiтичних регiональних
питань, зокрема - ситуацй в Криму.
Розвиток механiзмiв регионального спiвробiтництва е одним iз важливих напрямюв стратеги нащональнох безпеки Украши. Украша вщома своею
iнiцiативною позицieю в таких регюнальних структурах, як Центральноевропейська шщатива, Чорноморське Економiчне Спiвтовариство, Карпатський Сврорегюн, Cврорегiон «Буг» [2, с. 71]. Вбачаючи в регiональних структурах значний потенщал змщнення регионально!' стабiльностi, Украша виступила в рамках ОБСС та ЦС1 за об'еднання зусиль цих двох структур у питаннях змщнення стабшьносп та безпеки в Центрально-Схщноевропейському регiонi. Украшська сторона успiшно ствроб^ничае з Радою краш Балтiйського моря. На сьогодш спiвпраця в рамках регюнальних структур охоплюе всi держави на просторi вiд Балтiйського до Чорного морiв. Украша виступае за розвиток активного обмшу досвiдом i координацй зусиль цих структур, спрямованих на змiцнення европейсько'1 стабiльностi й безпеки. У цьому вбачаеться реалiзацiя висунуто'1 свого часу укра1'нсько'1 шщативи щодо створення поясу стабiльностi у Балто-Чорноморському регiонi. В рамках означених процесiв швидко розвиваеться i мщше спiвпраця лiнiею Кшв-Варшава, яка, на наш погляд, здатна створити «поле тяжшня» i залучити до себе трет! краши, наприклад, Литву i Румунш. При цьому сфера регюнальних штереав Украши поширюеться не тшьки на Центрально-Схiдноевропейськi структури, а й на ii, що об'еднують краши Чорноморського та Середземноморського басейшв, передусiм ГУАМ [3, с. 8-9].
Для сучасного розумшня безпеки неприйнятний статичний пiдхiд, який передбачае широкий погляд на безпеку, яка охоплюе не лише военш, а й економiчнi, полiтичнi аспекти, питання демократизацп й стабiльностi в окремих державах, формування дружнiх мiжнародних стосункiв. Йдеться також про колективну здатнiсть протистояти новим загрозам, зокрема розповсюдженню збро'1 масового знищення, мiжнародному тероризму, оргашзованш злочинностi, нелегальнiй м^ацй, масштабним еколопчним лихам. У комплексi взаемопов'язаних елеменпв
безпеки дедалi бiльшу роль вщграе ïï eKOHOMi4Ha складова, яка в ядерному свт стала стрижнем мiжнaродноï та нaцiонaльноï стaбiльностi. Виник феномен глобальних фiнaнсових i економiчних систем.
Вiйни митнi i торговельнi прийшли на змiну «гарячим» та «холодним» вiйнaм. У цьому контекстi економiчнa безпека розумieться як стaлiсть прийнятних для мiжнaродного спiвтовaриствa або для окремо'1' крaïни умов економiчного розвитку
[4].
Ситуaцiя, яка склалася в УкраЛш е типовою для посткомунютичних крaïн, коли внутрiшнi загрози переважають над зовнiшнiми. Саме внутрiшнi економiчнi чинники все вiдчутнiше впливають на стан нащонально'1' безпеки нашо'1' держави. При цьому варто пщкреслити, що основнi загрози виходять не вщ самих економiчних перетворень, а вщ непослiдовностi, некомплексностi ïx проведення, що призводить до гальмування процесу реформування. Негaтивнi нaслiдки вiд цього вщчуваються не тiльки в сощально-економiчнiй сферi, a i у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi нашо'1' держави. Про це свщчать проблеми, що виникають в Украши у знaxодженнi свого мюця у свiтовому подiлi прaцi, у приеднанш до COT та CEFTA, а також труднощ^ пов'язaнi з поверненням кредитiв, з оплатою постачання енергоресурсiв тощо [5, с. 157-158].
На сьогодшшнш день Укрaïнa навряд чи зможе швидко досягти економiчноï стaбiльностi без мiжнaродноï допомоги, зокрема без пщтримки реформ з боку краш Заходу та мiжнaродниx фшансових оргaнiзaцiй. Йдеться не тiльки про фшансову допомогу, яка е для Украши надзвичайно важливою. У цьому контекст! слщ назвати необxiднiсть спшьно! лшвщаци нaслiдкiв Чорнобильсько! катастрофи, проблеми, яка мае св^овий вимiр, i з якою сьогоднi ми фактично залишилися нaодинцi [6, с. 9]. Йдеться також про сприяння
поступовому входженню Укрaïни до Свропейського економiчного простору. I тут для нас ключовим питанням е поглиблення вiдносин з Свропейським Союзом [7, с. 49].
Для Украши стратепчна мета це вступ в €С. Вона мае сприяти aктивiзaцiï процесiв реформування украшського суспiльствa та надавати хм ч^ю орiентири, оскшьки вступ до €С вимагае досягнення крaïною-кaндидaтом певних европейських стaндaртiв у всix нaйвaжливiшиx суспшьних сферах. Не можна повною мiрою бути задоволеними динaмiкою розвитку вщносин Укрaïни з GC. Серед чинниюв, що стримують виведення цих вщносин на якюно новий рiвень - i важка економiчнa ситуaцiя в УкраЛш, i незaдовiльний стан шституцшного забезпечення нaшоï полiтики щодо €С, i досить непроста внутрiшня ситуащя в Gвросоюзi, що не завжди сприяе виробленню aдеквaтноï позиц^ ïï краш-членiв щодо Укрaïни. Даеться взнаки й високий ступшь нaшо'ï економiчно'ï зaлежностi вiд РосП [7, с. 51].
На сьогодш, коли економiчнa безпека стае одним з найважливших компоненпв мiжнaродноï, регiонaльноï та нaцiонaльноï безпеки, Свропейський Союз починае вщгравати провiдну роль у забезпеченш стaбiльностi та безпеки европейського континенту. Процес розбудови i реформування €С необxiдно розглядати не тшьки як розширення кордонiв «спшьного ринку», а й як чинник створення новоï европейськоï aрxiтектури безпеки, яка мае комплексний та взаемопов'язаний характер i рiзнi вимiри -економiчний, военний, полiтичний. Але незважаючи на те, що Свропейський Союз е одним зi св^ових економiчниx i полiтичниx центрiв, вiн може не мати далекосяжних зовнiшньополiтичниx штереав у сферi безпеки.
Створення новоï европейськоï aрxiтектури безпеки розглядаеться через призму самоусвщомлення СС своеï ролi у
зазначенш сферi. Украша хотша б вже сьогоднi бути залученою в якостi спостерiгача до участ в його роботi з асоцшованими членами.
1ншою важливою тенденцiею у галузi Свропейсько'' безпеки - е процес розбудови в рамках Свросоюзу спшьно' европейсько'' полiтики безпеки та оборони, який супроводжуеться передачею оборонних структур та функцш Захiдноевропейського Союзу до СС.
Налагодження спiвробiтництва з Свропейським Союзом в рамках його оборонного компонента, вщкривае для Украши велик! перспективи.
Започаткування плщного партнерства з СС у цш сферi з огляду на визнану роль нашо'' держави як контрибутора европейсько'' безпеки може стати вщправним пунктом для подальших позитивних зрушень у ставленнi СС до Украши i одним з головних чинниюв штеграци нашо'' держави до ще'' впливово'' шституци.
«Консолщащя» ключове слово, яке визначае характер процеав у системi мiжнародних вщносин, що вщбуваеться у трьох вимiрах. По-перше, це цивiлiзацiйна консолiдацiя, сутнють яко'' полягае у самовизначеннi держав на основ! спшьно'' ютори, духовних щнностей, релт'' тощо, а також створенш вщповщних шституцшних форм. По-друге, консолщащя на пострадянському простор! у сфер! безпеки, з огляду на схож! проблеми та завдання, що стоять перед молодими державами i виявляються через формування i змщнення авторитарних та натвавторитарних режим!в. По-трете, консолщащя шститупв безпеки шляхом формування штегровано'' системи безпеки у склад! Свроатлантичного та Свразшського компоненпв. Характер та штенсивнють переб!гу трьох зазначених процеав суттево впливатиме на розвиток м!жнародно'' системи впродовж принаймш найближчих десяташть; вщ них значною м!рою залежатиме майбутне региону нових незалежних держав. Таким чином, ця проблема становить науковий та
практичний штерес.
Держави Захщно'', Центрально'' i Швденно-Схщно'' Свропи (разом !з кра'нами Балти) являються членами та асоцшованими членами НАТО i СС, що юторично й ментально вважають себе частиною европейсько'' цившзаци. Дуже важливо, що Альянс поповнюеться слов'янськими кра'нами, як! тривалий час перебували на перифери Свропи i ниш отримали юторичний шанс остаточно повернутися в Свропу. Основою Свроатлантично'' пщсистеми е структури та ресурси Швшчноатлантичного альянсу та Свропейського Союзу. На думку Б. Джексона, процес створення
евроатлантично'' системи безпеки наближаеться до завершення, хоча з плином часу постають i нов! проблеми, зокрема, пов'язаш з прагненням СС до формування власно'' структури безпеки та вщповщних сил [8, с. 125].
Украша де-факто бере участь в обох пщсистемах, i тому займае ушкальну позищю в ход! процесу створення штегровано'' системи безпеки. З одного боку, Ки'в продовжуе бути частиною вшськово-промислового комплексу
пострадянських кра'н (особливо у сфер! ракетно-косм!чних технологий), а також до деяко'' м!ри елементом спшьного простору протипов!тряно' оборони. З шшого боку, Украша здшснюе вшськову реформу з метою адаптаци до вимог Швшчноатлантичного альянсу i впроваджуе стратегию повного включення до захщних вшськово-пол!тичних та економ!чних шститупв. За вшськовим потенщалом i чисельшстю особового складу Збройш сили Украши залишаються досить великими у пострадянському репош. Вказаш особливосп можуть зробити нашу державу своерщним мостом м!ж Заходом та пострадянським простором, сприяючи взаемнш адаптаци обох пщсистем.
На початку XXI ст. розвиток системи м!жнародних вщносин. вщзначаеться процесом переплетення трьох консолщацш:
цивiлiзaцiйноï, пострадянського простору, шститупв безпеки, грунтуеться на консолщацп ïï основних елементiв переважно на основi цившзацшно-культурних чинниюв. Тодi як Свропа об'еднуеться на основi демократичних цiнностей, на пострадянському просторi переважно вщбуваеться консолiдaцiя авторитарних та натвавторитарних режимiв. Це впливае на характер процеав у гaлузi безпеки в репош Свропи та Сврази, що виявляються через створення вщповщних пiдсистем на основi вже дшчих iнститутiв. Проте внaслiдок появи нових загроз та викликiв i перегляду захщних пiдxодiв до майбутнього Сврази на початку XXI ст. спостер^аеться зближення обох пiдсистем безпеки.
Поглиблення iнтегрaцiйниx процесiв е однiею з найбшьш суттевих особливостей сучасного розвитку свiтовоï економiки. Нaуково-теxнiчний прогрес, передуам розвиток iнформaцiйниx технологш, стали важливими передумовами мiжнaродноï штеграци, глобaлiзaцiï економши, яю на сучасному етaпi е об'ективними i зaкономiрними явищами.
Висновки та пропозицн. Змiцнення стaбiльностi демокрaтичноï полiтичноï системи та ïï шститупв, модернiзaцiя правового поля i забезпечення прозоросп нaцiонaльного законодавства, поглиблення культури демократа i повага до прав людини тощо, е основними пол^ичними вигодами послiдовноï европейськоï штеграци. Також Свропейська штегращя означае змiцнення нaцiонaльноï безпеки та безпеки громадян, адже вона виключае застосування сили як методу виршення залагоджування суперечностей, сприяе стaбiльностi у вщносинах з усiмa сусiдaми. В цьому контексп устшне просування Укрaïни шляхом европейськоï штеграци може наблизити до Свропи i Росш, змiцнить украшсько-росшсью взаемини, що вiдповiдaе нaцiонaльним штересам обох крaïн.
Укрaïнa, як повноправний учасник
побудови об'еднано'' Свропи, а в майбутньому - член СС, зможе впливати на вироблення вщповщних ршень i, таким чином, на процеси, що вщбуваються на европейському континент! - перебуваючи осторонь, Укра'на не матиме анi економiчних, аш полiтичних ресурсiв для такого впливу i може перетворитися радше на слабкий об'ект, шж активний суб'ект европейсько'' полiтики. Можливою альтернативою европейськш iнтеграцi1' е поступова маргiналiзацiя Украши, й економiчна недорозвинут^сть, полiтична нестабшьнють i поява нових загроз нащональнш безпецi. Геополiтична невизначенiсть зробить Украшу надто вразливою для зовшшнього тиску. Пхсля початку розширення Свропейського Союзу на схiд та внаслщок активно'' участi в ньому вах без винятку захiдних сусiдiв Украши опинитися поза цим процесом означатиме самоусунення вiд загальноевропейських процесiв i небезпеку iзоляцi1'. В такому разi цiна неiнтеграцi1' може виявитися набагато вищою вiд цiни iнтеграцi1'.
Тому, Укра'на може поасти чiльне мюце як держава, що залучена до обох пщсистем. Це можливо, по-перше, за умов пiдтвердження i послщовного вiдстоювання европейського вибору, по-друге, збереження демократичного вектора суспiльних перетворень i, по-трете, створення передумов i накопичення ресурав для виконання ролi стабiлiзуючого чинника у Схщнш Свропi.
ПЕРЕЛ1К ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1 Слободяник, С.П. Укра'нський оборонно-промисловий комплекс у системi мiжнародних зв'язкiв / С.П. Слободяник // Проблеми пщвищення ефективностi iнфраструктури. - 2014. - №38. - С. 95-101.
2 Оборонна пол^ика: потреба реформ Збройних Сил Украши: збiрник матерiалiв за результатами публiчних консультацш / За заг. ред. проф. Р.В. Богатирьово''. - К.: Заповгт, 2011. - 148
с.
3 Горбулiн, В.П. Входження ОПК Украши в европейський оборонно-промисловий простiр / В.П. Горбулш, В.С. Шеховцев, А.1. Шевцов // Стратепчш прiоритети. - 2015. - №4. - С. 5-11.
4 Каляев, А.О. Державне управлшня оборонною промисловютю Украши у умовах суспшьних трансформацiй [Електронний ресурс] / А.О. Каляев. -Режим доступу: http://ena.lp.edu.ua:8080/handle/ntb/4051
5 Свергунов, О.О. Тенденци розвитку оборонно! промисловосп в умовах глобалiзацii / О.О. Свергунов // Стратепчш
прюритети. - 2012. - №1. - С. 154-160.
6 Стратепчний оборонний бюлетень Украши на перiод до 2015 року: системний огляд i коментар / Центр Разумкова // Нацюнальна безпека й оборона. - 2004. -№2. - С. 7-12.
7 Паламарчук В. Взаемодiя нашвдемократш та усталених демократiй -можливе майбутне Свропи / В. Паламарчук, О. Литвиненко // Вiче. - 2003. - №4. - С. 4554
8 Кочетов З.Г. Геоэкономика: освоение мирового экономического пространства. - М.: БЕК, 2009. - 480 с.
УДК 338.47:629.44
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В1ТЧИЗНЯНИХ ПВДПРИеМСТВ ВАГОНОБУДУВАННЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
Кузуб А.В., асшрант (УкрДУЗТ)
В сmаmmi розглянуто ринок вагонобудування. В умовах виходу крагни iз свтовог економiчно'г кризи быьш^ть втчизняних тдприемств вагонобудування мають багато проблем, що потребують гх виршення. Найбшьшими тдприемствами вагонобудiвно'г галузi е: ПАТ «Крюмвський вагонобудiвний завод», ПАТ «Днтровагонмаш», ПАТ «Стахатвський вагонобудiвний завод», ПАТ «Азовзагальмаш». Втчизняш тдприемства постали перед необхiднiсmю пошуку нових ринюв збуту як на внутршньому, так i на зовншньому ринках. Майбутш перспективи галузi мають бути зав 'язаш на виробництво високоmехнологiчно'г продукцп сощального призначення з европейськими стандартами. Перехiд на европейськ стандарти дае можливкть розвитку вагонобудiвно'г галузi Украгни.
Ключoвi слова: вагoнoбудiвна галузь, тдприемство, перспективи, европейсьт стандарти, висoкoтeхнoлoгiчна продукця.
ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ ОТЕЧЕСТВЕННЫХ
ПРЕДПРИЯТИЙ ВАГОНОСТРОЕНИЯ В СОВРЕМЕННЫХ
УСЛОВИЯХ
Кузуб А.В., аспирант (УкрГУЖТ)
В статье рассмотренный рынок вагоностроения. В условиях выхода страны из мирового экономического кризиса большинство отечественных предприятий вагоностроения имеют много проблем, требующих их решения. Крупнейшими
© Кузуб А.В.
В1сник економжи транспорту i промисловосп № 57, 2017
27
