CC BY
10
Реферат
АНТИБАКТЕРИАЛЬНАЯ АКТИВНОСТЬ ЭНДОДОНТИЧЕСКИХ ИРРИГАНТОВ И ГЕМОСТАТИЧЕСКИХ СРЕДСТВ ПРИ РАЗЛИЧНЫХ ФОРМАХ ПУЛЬПИТОВ Геранин С.И.
Ключевые слова: пульпит, экстирпация, антисептики, гемостатические средства.
В структуре стоматологических заболеваний осложнения кариеса - пульпиты - встречаются довольно часто. При лечении пульпитов применяются биологический и хирургический методы. В связи с наличием большого количества осложнений, сложности методики, наличием большого количества препаратов, биологический метод лечения в настоящее время в современной стоматологии применяется редко. В проведенных исследованиях была изучена антибактериальная активность эндодон-тических ирригантов и гемостатических средств у больных с разными формами пульпита. Доведена целесообразность использования 2% раствора хлоргексидина и гемостатического препарата "Алюмо-гель" у больных при односеансном экстирпационном методе лечения пульпита.
Summary
ANTIBACTERIAL PROPERTIES OF ENDODONTIC IRRIGANTS AND HEMOSTATIC AGENTS IN CASES OF VARIOUS FORMS OF PULPITIS Geranin S.I.
Key words: pulpitis, extirpation, antiseptics, hemostatic agents.
Pulpitis is a quite common complication of caries in the structure of dental diseases. The treatment of pulpitis typically includes biological and surgical approaches. Due to a number of complications, the complexity of the procedure by itself and a variety of medicines, the biological approach is now rarely used in current dentistry. This study was aimed to investigate antibacterial properties of endodontic irrigants and hemostatic agents in patients with various forms of pulpitis. The appropriateness of applying 2% chlorhexidine solution and hemostatic medicine "alumina gel" in patients with one-visit pulp extirpation.
УДК 616.31 :[616.176.8+617.52]-001-036-07-08-084-092 Григорова А.О.
СИСТЕМН1 ВЗА6МОЗВ ЯЗКИ ВЛАСТИВОСТЕЙ РОТОВО1 Р1ДИНИ З М1ТОХОНДР1АЛЬНО-Б1ОЕНЕРГЕТИЧНИМ СТАНОМ БУКАЛЬНОГО ЕП1ТЕЛ1Ю НА ЕТАПАХ Л1КУВАННЯ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦ ЕВО1 Д1ЛЯНКИ
Хармвсыкий нацюналыний медичний уыверситет Комунальний заклад охорони здоров'я
«Хармвсыка обласна клУчна л^арня - Центр екстреноТ медичноТ допомоги та медицини катастроф»
На етапах клiнiчного монторингу (КМ) 147 пацieнтiв з запальними одонтогенними захворюваннями (ЗЗ) щелепно-лицевоТ длянки (ЩЛД) з'ясовано, що формування дезадаптивного типу МБО букаль-ного ептелю у меншiй м'р взаемозв'язано з такими факторами, як активн'ють л'зоциму в'дносна, активн'ють лзоциму абсолютна, вм'ют slgА; з кореля^йними взаемозв'язками у межах \ Гху \ =0,574+0,778. Тобто, ц фактори сл'д розглядати у якост/ фактор'!в позитивного синергiчного впливу на гомеостатичн/ властивост/ РР та МБО букального ептелю. Основними вiдмiнностями гомеостатичного стану у в'ддаленому пiсляоперацiйному перюд¡, на в1'дм1'ну в'д доопера^йного, е активн'ють лзоциму в'дносна (зменшення на 25,0% за рахунок нормалiзацu' ШСВ, що зросла практично в 2 рази) на тлi зростання вм'юту (на 25,0%) у РР секреторного iмуноглобулiну А.
Ключов1 слова: х1рурлчна стоматолопя, запалы-л захворювання, ротова рщина, букальний еглтелм, л1кування, реаб1л1тац1я.
Дослiдження виконано з^дно з планом науково-дослiдних робт Харювського национального медичного ушверситету МОЗ Ук-раТни (ректор - член - кореспондент НАМН УкраТни, професор В.М. Лiсовий), зокрема кафедри хiрургiчноТ стоматологП' та щелепно-лицевоТ хiрургlТ (наук. кер. - проф. В.П. Рузш) «Лiкування та реабЫтац^я при захворюваннях та пошкодженнях ще-лепно-лицевоТ длянки з урахуванням психофiзiологiчного стану пацieнтiв» (2013-2015 р.) та е фрагментом квалiфiкацiйноl науковоТ роботи автора.
Розробка критерieiв оцшки ефективност реа- вщмшносп, зокрема: з'ясовано, що у шсляопе-б^тацшних програм як складовоТ комплексного рацшному пер^ шдтримка кислотно-лужного лкування i вщновлення порушених функцш у стану ротовоТ рщини (РР) забезпечуетыся змен-па^ен^в з запальними захворюваннями (ЗЗ) шенням буферноТ емкост (Б6) РР, зменшенням щелепно-лицевоТ дтянки (ЩЛД) рiзного генезу рН на ™ зростання в'язкост та зростання шви-залишаютыся недостатныо вивченими та актуа- дкост слиновидтення (ШСВ); це супроводжу-лыними [2-8]. На етапах ктшчного мошторингу етыся зменшенням активност мiкробного фер-(КМ) дослщжеш бiофiзичнi та бiохiмiчнi власти- менту уреази [2].
вост РР у па^енпв з ЗЗ ЩЛД i виявлен значимi Виявлено, також достовiрне зниження ступе-
В1СНИК ВДНЗУ «УкраИнська медична стоматологгчна академЫ»
ня микробного обаменшня ротовоТ порожнини (РП), на що вказували змши абсолютноТ та вщ-носноТ активност уреази, що вiдповiдало першiй субкшшчно компенсованiй стадп. Активнiсть лн зоциму РР характеризувалась зниженням показ-ниш у шзньому та вщдаленому пюляоперацш-них перiодах та зворотньою закономiрнiстю характеризувалась змiна рiвня вмюту у РР секреторного iмуноглобулiну sIgA. Показники ферментативного ланцюга АОЗ РР характеризувались зростанням активност СОД. У пацieнтiв з ЗЗ ЩЛД виявленi змiни бiоенергетичного стану бу-кального епiтелiю залежно вщ етапу лiкування, що проявляються формуванням визначених йо-го дезадаптацiйних титв (можуть бути оцiненi за допомогою опрацьованоТ нами методики), вира-знють та частота яких залежить вщ наявностi психофiзiологiчних аддикцiйних станiв [16].
Мета дослщження
Мета дослiдження полягала у вивченн та аналiзi кореляцшних взаeмозв'язкiв мiж окремими iмунометаболiчними показниками та м^охон^а-льно-бiоенергетичним станом букального еште-лiю у пацieнтiв з ЗЗ ЩЛД на етапах комплексного лкування (периоперацшно) та реаб^тацп.
Об'ект i методи дослiдження
Вивчення властивостей РР 147 пацieнтiв з одонтогенними ЗЗ ЩЛД виконано на етапах Тх-нього периоперацшного монiторингу (КМ): на першому етапi - у дооперацiйному перад, на другому етапi - у ранньому пюляоперацшному перiодi (через 3-5 дiб), на третьому - у шзньому пюляоперацшному пер^ (через 2-3 тижш) та на четвертому - у вщдаленому пюляоперацшному перiодi (через 5-6 тижшв). На етапах оцшки ефективностi лiкування, до та у рiзнi термiни ш-сля лкування у ротовiй рiдинi (РР) пацieнтiв ви-значали наступнi показники: швидкють слинови-дiлення, рН РР, ТТ в'язкють та активнiсть уреази
Таблиця 1
Частота титв мтохонд^ально-бюенергетичного обмшу букального еЫтелю на етапах клiнiчного монторингу пацieнтiв з запальними захворюваннями щелепно-лицевоГ дтянки залежно вiд наявностi психофiзюлогiчноT аддикЦГ
в РР, з подальшим розрахунком Б6РР та показ-ника вщносно'Т активност уреази [12, 14, 15, 17, 20]. Визначали у РР рiвнi вмюту / активност ка-талази (КАТ) [1], супреоксиддесмутази (СОД) [13], глутатюну вщновленого (ГВ) [19], секреторного iмуноглобулiну А та стушнь дисбюзу РР; тип мiтохондрiально-бiоенергетичного обмiну також визначали на етапах КМ [16]. Дослщження виконано за стандартизованою програмою зби-рання, накопичення та аналiзу результатiв. При виконаннi дослiдження застосовано вiдомi та широко вживанi клЫко-статистичш: анамнестич-ний кiлькiсний аналiз, варiацiйна статистика, iмовiрнiсний розподiл клiнiчних ознак з оцшкою достовiрностi результатiв [18]. Застосовано метод шформацшного аналiзу факторних комплек-сiв з розрахунком шформативносп окремих по-казникiв та елементи дисперсшного аналiзу для якюних ознак нерiвномiрних комплексiв i кореля-цiйний (метод рангiв та метод лшшноТ' кореляци) [9, 10].
Результати дослщжень та 1х обговорення
Виходячи iз принципiв та методологГТ кл^чноТ' iнформатики [9, 10, 11] за стандартною методикою отримання шформацшно-ентропшних пока-зникiв проведено системний аналiз властивостей РР пацieнтiв з ЗЗ ЩЛД на етапах Тхнього комплексного лкування. Так, серед 147 оаб з ЗЗ ЩЛД (група П1), у 58 осiб (шшчна пiдгрупа 2П1) дiагностовано наявнiсть психофiзiологiчних ад-дикцiйних станiв (ПФА: наркотична та iншi зале-жностi). Аналiз частоти типiв мiтохондрiальноТ бiоенергетики у ранньому пюляоперацшному пер^ виявив, що дезадаптивний ТТ тип мав мь сце у (25,3±3,6)% та залежав вщ наявностi ПФА, оскiльки серед таких па^ен^в зареестрований достовiрно (р<0,001) частiше (вiдповiдно, з ПФА - у (44,8±6,5)%, без ПФА - у (12,4±3,5)%).
Етапи ключного монiторингу
Тип мiтохондрiально-бюенергетичного обмЫу букального епiтелiю раннiй пюляоперацшний перiод пiзнiй пiсляоперацiйний перiод вiддалений пюляоперацшний перiод
абс. Р±т,% абс. Р±т,% абс. Р±т,%
без ПФА адаптивний 78 87,6±3,5 75 84,3±3,9 81 91,0±3,0
(1П1=89) дезадаптивний 11 12,4±3,5 14 15,7±3,9 8 9,0±3,0
з ПФА адаптивний 32 55,2±6,5 21 36,2±6,3 а 17 29,3±6,0 а
(2П1=58) дезадаптивний 26 44,8±6,5 37 63,8±6,3 а б 41 70,7±6,0 б
Разом адаптивний 110 78,4±3,6 106 72,1±3,7 98 66,7±3,9 а
(П1=147) дезадаптивний 37 25,3±3,6 41 27,9±3,7 49 33,3±3,9
Примтка:а - досmовiрнi вiдмiнностi у порiвняннi з вiдповiдним при р<0,05; б - при р<0,01; ПФА - психофiзiологiчнi аддикцюш с
У шзньому пюляоперацшному перiодi частота дезадаптивних титв МБО серед 147 хворих практично не змЫилась (вщповщно становила (25,3±3,6)% та (27,9±3,7)%, р>0,05). Однак, при цьому у оаб з ПФА частота титв дезадаптивно-го реагування БЕО букального ештелш зросла з
оказником раннього псляоперацйного пероду, ани.
(44,8±6,5)% до (63,8±6,3)%, тодi як у па^енлв без ПФА - залишалась стабтьною (у ранньому пюляоперацшному перiодi - (12,4±3,5)%, у шзньому - (15,7±3,9)%, р>0,05).
У вщдаленому пюляоперацшному пер^ частота дезадаптивних тишв МБО серед 147 хво-
рих теж (як i в попередньому перiодi клiнiчного монiторингу) практично не змшилась (вiдповiдно становила (33,3±3,9)%. При цьому у оаб з ПФА частота тишв дезадаптивного реагування БЕО букального ештелш зросла до (70,7±6,0)%, тодi як серед хворих без ПФА - зменшилась вщнос-но раннього та шзнього пiсляоперацiйних перю-дIв - до (9,0±3,0)%; р>0,05).
Таким чином, у па^ен^в з ЗЗ ЩЛД виявленi змши БЕО букального епiтелiю залежно вщ ета-пу лiкування, що проявляються формуванням визначених його дезадаптацiйних тишв (можуть бути оцiненi за допомогою опрацьованоТ нами методики), виразнiсть та частота яких залежить вщ ПФА, урахування яких може пщвищити ефек-тивнiсть комплексного лiкування.
Системний аналiз властивостей РР пацiентiв з ЗЗ ЩЛД на етапах Тхнього комплексного лку-вання у ранньому пюляоперацшному перiодi (табл. 1) виявив найбтьшу невпорядкованiсть (ентропiю) багатофакторноТ гомеостатичноТ сис-теми «ротова рщина», пов'язану з наступними факторами: змшений стан МБО букального еш-телiю (h=0,447 б^ або 27,3%), погiршення мiкро-бюценоз РР з вiдповiдним зростанням показника вщносно'Т активностi уреази (h=0,207 б^ або 12,6%) та змiна швидкост слиновидiлення (h=0,332 бiт або 20,2%); тобто, ц три шдикатив-них показника на 60,1% визначали стушнь невпо-рядкованостi гомеостатичноТ системи «ротова р^
Д1агностична ¡нформатившсть ¡мунометабол1чних зм1н ро,
л1ю на етапах лтування
дина». При цьому зазначаемо, що у порiвняннi з дооперацмним перюдом, невпорядкованють ^еТ гомеостатичноТ системи зросла бтьш нiж в 1,5 р. (Н=1,640 бiт, при середньому значены факторноТ ентропГТ на рiвнi (0,137±0,037) бiт).
У пiзньому пiсляоперацiйному перiодi (табл. 2) найбiльшу невпорядкованiсть (ентрошю) до багатофакторноТ гомеостатичноТ системи «ротова рщина» чинили: змiнений стан МБО букального ештелш ф=0,481 бiт або 15,5%), змiни ак-тивностi у РР активностi лiзоциму (h=0,371 бiт, 12,0%) та змша вiдносноТ активностi уреази (h=0,402 бп або 13,0%); тобто, цi три шдикатив-них показника на 40,5% визначали стушнь нев-порядкованостi гомеостатичноТ системи «ротова рщина». При цьому, у порiвняннi з раншм пюля-операцiйним перiодом, невпорядкованiсть цiеТ гомеостатичноТ системи достовiрно (р<0,05) зросла практично вдвiчi та вiдповiдно становила Н=3,102 бiт. У вiддаленому пiсляоперацiйному пер^ (табл. 2) найбiльшу невпорядкованiсть (ентрошю) до багатофакторноТ гомеостатичноТ системи чинили: змшений стан МБО букального ештелш ф=0,518 бiт або 13,7%), змши активности уреази РР ф=0,525 бiт, 13,9%) та змiна шви-дкостi слиновидiлення (h=0,496 бiт або 13,1%); тобто, ц три шдикативних показника на 40,7% визначали стушнь невпорядкованостi гомеостатичноТ системи «ротова рщина».
Таблиця 2
>Т р1дини та типу боенергетичного стану букального епте-?нт1в з запальними захворюваннями щелепно-лицевоТ длянки
1мунометабс^чш властивост ротовоТ рiдини та бюенергетичного стану букального епiтелiю Кл^чна iнформативнiсть показника ротовоТ рщини (^ бiт) Питомий вклад показника ротовоТ рщини (Р, %)
КМ-11 КМ-111 КМ-М КМ-11 КМ-111 КМ-IV
рН ротовоТ рщини 0,015 0,165 0,213 0,9 5,3 5,6
В'язкiсть РР 0,120 0,198 0,282 7,3 6,4 7,5
Буферна емнють РР 0,072 0,175 0,189 4,4 5,7 5,0
Швидкiсть слиновидiлення 0,332 0,367 0,496 20,2 11,8 13,1
Вiдносна активнють уреази 0,207 0,402 0,525 12,6 13,0 13,9
Супероксиддесмутаза РР 0,092 0,116 0,138 5,6 3,7 3,7
Глутатiон вщновлений РР 0,061 0,174 0,265 3,7 5,6 7,0
Каталаза РР 0,038 0,339 0,423 2,3 10,9 11,2
э1дА РР 0,042 0,186 0,278 2,5 6,0 7,4
Вщносна активнють лiзоциму 0,157 0,371 0,307 9,6 12,0 8,1
Ступiнь дисбюзу РР 0,057 0,128 0,144 3,5 4,1 3,8
Дезадаптивний тип МБО 0,447 0,481 0,518 27,3 15,5 13,7
Середн значення (показники) 0,137±0,037 0,259±0,034а 0,315±0,039а 8,3±2,2 8,3±1,1 8,3±1,0
Разом (абсолютнi показники) 1,640 3,102 3,778 100,0 100,0 100,0
Прим1тка (тут i на рис.): МЕО - м1тохондр1ально-бюенергетичний обмш букального еп1тел1ю; sIg - секреторний ¡муног-лобулн h - в!дносна ¡нформативнють в1дпов1дного показника ф—ргЬдр де р, - сп1вв1дношення показника на етап/ л1кування до значення у дооперацюному перод) КМ-11 - раннй, КМ-111 - п1знш та КМ-IV - в1ддалений пюля-операцйн1 перюди кл1н1чного мониторингу (КМ);а - достов1рна в1дм1ннють в1д попереднього перюду при р<0,001.
При цьому, у порiвняннi з шзшм пюляопера-цшним перюдом, невпорядкованють ^еТ гомеостатичноТ системи зросла (вщповщно, з Н=3,102 бгт до Н=3,778 бгт).
Отже, залежно вщ етапу лкування па^ен^в з ЗЗ ЩЛД, така гомеостатична система, як «ротова рщина» характеризуеться рiзним рiвнем са-нолопчноТ впорядкованост ^ вiдповiдно, рiзною дiагностичною значимiстю окремих iндикаторних ТТ показнимв (рис., табл. 3). Саме тому нами ви-вченi кореляцiйнi взаемозв'язки мiж окремими
властивостями РР на етапах лкування пацiентiв з ЗЗ ЩЛД та з'ясовано, що формування дезадаптивного типу МБО букального ештелш ^-м) у меншiй мiрi було взаемозв'язано з такими факторами, як активнють лiзоциму вщносна (F12), активнiсть лiзоциму абсолютна ^и), вмiст sIgА (F1o) з кореляцшними взаемозв'язками (|^| = 0,574^0,778. Тобто, ц фактори слiд розглядати у якост факторiв позитивного впливу на гомеос-татичнi властивостi РР та МБО букального еш-телiю.
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академЫ»
Таблиця3
Кореляцiйнi взаемозв^язки властивостей ротовоУpiduHu та мiтохондрiально-бiоенергетuчного стану букального еттел'ю на етапах л'тування пацiентiв з запальними захворюваннями щелепно-лицевоi длянки
F1 F2 F3 F4 F5 F6 F7 F8 F9 F10 F11 F12 F13
Fi
F2 -0,943
F3 0,957 -0,950
F4 -0,865 0,979 -0,871
F5 0,961 -0,997 0,948 -0,970
F6 0,960 -0,998 0,950 -0,970 1,000
F7 -0,839 0,942 -0,944 0,914 -0,917 -0,921
F8 -0,973 0,986 -0,935 0,954 -0,996 -0,995 0,878
F9 -0,994 0,954 -0,935 0,895 -0,973 -0,972 0,828 0,987
F10 -0,981 0,915 -0,887 0,855 -0,943 -0,940 0,752 0,968 0,992
F11 0,936 -0,794 0,916 -0,655 0,818 0,818 -0,735 -0,832 -0,896 -0,883
F12 0,898 -0,702 0,818 -0,556 0,741 0,739 -0,582 -0,775 -0,863 -0,878 0,974
F13 0,954 -0,961 0,999 -0,890 0,957 0,959 -0,955 -0,942 -0,935 -0,886 0,898 0,796
F14 -0,855 0,967 -0,935 0,955 -0,945 -0,948 0,993 0,912 0,856 0,788 -0,716 -0,574 -0,950
Прuмiтка: Fi - pH ротовоi рiдuнu; F2- в'язкють ротовоi рiдuнu; F3 - буферна емнють ротовоi рiдuнu; F4 - швидкють слино-видлення; F5 - активнють уреази абсолютна; F6 - активнють уреази в'дносна; F7 - активнють супероксиддес-мутази; F8 - активнють глутатюну вiдновленого; F9 - активнють каталази; F10 - sIgA; F11 - активнють л'зо-циму абсолютна; F12 - активнють л'зоциму в/'дносна; F13 - ступiнь дисб'юзу; Fu - тип м/'тохондр/'ально-б'юенергетичного стану букального еттел'ю.
Рис. Корелограма основних властивостей ротовоi рiдuнu з1 епiтелiю у пацiентiв з запальними за.
В цтому, система парних взаемозв'язюв млж окремими властивостями РР та типом МБО букального еттел^ на етапах лкування па^ен^в з ЗЗ ЩЛД може бути охарактеризована у вигляд1 корелограми з можливою юлькютю цих взае-мозвлязюв - 396. У якост прикладу наводимо ча-стину цих взаемозв'язюв (рис.), якими характеризуемся мiтохондрiально-бiоенергетичний стан букального еттелю
Таким чином, па^енти з ЗЗ ЩЛД залежно вщ етапу клУчного моыторингу характеризуются рiзним гомеостатичним станом Рр та МбО букального еттелю Основними вщмЫностями гоме-остатичного стану у вщдаленому пюляоперацм-ному перюд^ на вщмЫу вщ дооперацмного е активнють лiзоциму вщносна (F12; зменшення на 25,0% за рахунок нормалiзацiT швидкост слино-видiлення, яка зросла практично в 2 рази) на тл1 зростання вмюту (на 25,0) секреторного iмуног-лобулiну А (F10).
1ном м'тохондр'ально-б'юенергетичного обм'/ну букального 1юваннями щелепно-лицево/ длянки
Висновки
1. Злясовано, що формування дезадаптивно-го типу МБО букального еттел^ у меншм мiрi взаемозвлязано з такими факторами, як активнють лiзоциму вщносна, активнють лiзоциму абсолютна, вмют sIgА; з кореляцiйними взае-мозв'язками у межах | ^|=0,574+0,778. Тобто, ц фактори слiд розглядати у якост факторiв позитивного синерпчного впливу на гомеостатичнi властивостi РР та МБО букального еттелю
2. Основними вщмЫностями гомеостатичного стану у вщдаленому пюляоперацмному перiодi, на вщмЫу вiд дооперацiйного е активнiсть лiзо-циму вiдносна (зменшення на 25,0% за рахунок нормалiзацiT ШСВ, що зросла практично в 2 рази) на ™ зростання вмюту (на 25,0%) у РР секреторного iмуноглобулiну А.
Л1тература
1. Барабой В. А. Методические особенности исследования пере-кисного окисления / В. А. Барабой, В. Э. Орел, И. М. Карнаух // Перекисное окисление и радиация. - К. : Наукова думка, 1991. -С. 52-75.
2. Григорова А.О. Властивостi ротовоТ рiдини та бюенергетика бу-кального епiтелiю на етапах лкування запальних захворювань щелепно-лицевоТ дiлянки / А.О. Григорова // Галицький лкарсь-кий вiсник. - 2016. - № 1. -С. 79-84.
3. Григорова А.О. Дооперацшна стратифка^я ризику патологи па-родонту серед па^ен™ з одонтогенними запальними захворю-ваннями щелепно-лицевоТ дтянки / А.О. Григорова // Проблеми еколопчноТ та медичноТ генетики i клЫчноТ iмунологiТ : Збiрник на-укових праць. - КиТв-Луганськ. - 2014. - № 4 (124). - С. 209-217.
4. Григорова А.О. Стан тканин пародонту на етапах лкування та реабтггацп патент з запальними захворюваннями щелепно-лицевоТ дтянки / А.О. Григорова // Вюник проблем бюлогп i ме-дицини. - 2014. - Вип. 4, Том 1 (113). - С. 349-354.
5. Григорова А.О. КлЫко-патогенетичний аналiз реабтггацшноТ тактики хiрурга-стоматолога при запальних захворюваннях ще-лепно-лицевоТ дтянки: проблемы питання та iнновацiйне удо-сконалення / А.О. Григорова // Проблеми еколопчноТ та медичноТ генетики i клтчноТ iмунологiТ : Збiрник наукових праць. - Ки-Тв-Луганськ. - 2014. - № 1 (121). - С. 186-193.
6. Григорова А.О. 1нтенсивнють ураження карiесом та узагальненi iндекси потреби у лкуванш пародонту на етапах хiрургiчного лн кування захворювань щелепно-лицевоТ дтянки / А.О. Григорова // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2014. - Вип. 4, Том 3 (115). - С. 320-323.
7. Григорова А.О. Обфунтування та застосування алгоритму ней-ро-стоматолопчноТ стратифкацп пацiентiв з пошкодженнями та запальними захворюваннями щелепно-лицевоТ дтянки / А.О. Григорова // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2015. - Вип. 2, Том 2 (119). - С. 40-44.
8. Григорова И.А. Применение афобазола в лечении панических атак у больных с травматической болезнью головного мозга / И.А. Григорова, Н.А. Некрасова, А.А. Григорова // Междунар. мед. журнал. - 2007. - № 5. - С. 111-116.
9. Гублер Е.В. Болезнь как процесс аварийного регулирования в живом организме / Е.В. Гублер. - Москва : Бионика, 1965. - С. 460-463.
10. Гублер Е.В. Информатика в патологии, клинической медицине и педиатрии / Е.В. Гублер. -Ленинград : Медицина, 1990. - 176 с.
11. Догле Н.В. Использование основных показателей информационно-энтропийного анализа в исследованиях состояния здоровья работающих / Н.В. Догле, Т.К. Радионова // Советское. здравоохранение. - 1986. - № 6. - С. 14-19.
12. Комарова А.Г. Саливалогия / А.Г. Комарова, О.П. Алексеева. -Нижний Новгород : НГМА, 2006. - 180 с.
13. Костюк В.А. Простой и чувствительный метод определения активности супероксиддисмутазы, основанный на реакции окисления кверцетина / В. А. Костюк, А. И. Потапович, Ж. В. Ковалева // Вопросы мед. химии. - 1990. - № 2. - C. 88-91.
14. Леонтьев В.Г. Изменение структурных свойств слюны при изменении рН / В.Г. Леонтьев, М.В. Галиулина, И.В. Ганзина // Стоматология. - 1999. - № 2. - С. 22-24.
15. Леус П.А. Смешанная слюна (состав, свойства, функции) : Учебно-методическое пособие / П.А. Леус, О.С. Троцкая. - Минск : БГМУ, 2004. - 42 с.
16. Пат. 92052, УкраТна. МПК (2014.01): A61B 10/00. СпоЫб оцшки типу мiтохондрiального бюенергетичного обмшу букального епн телю // А.О. Григорова (UA); Л.В. Черкашина (UA). - Харивська медична академiя пюлядипломноТ освiти (UA).- Заявка № u201403899; Заявлено 06.03.2014.- Опублковано 25.07.2014, Бюл. № 14/2014.
17. Попруженко Т.В. Профилактика основных стоматологических заболеваний / Т.В. Попруженко, Т.Н. Терехова. - Москва : МЕД-пресс-информ. - 2009. - 464 с.
18. Со^альна медицина та оргашза^я охорони здоров'я. Пщруч-ник. / Заг. ред. В.М. Москаленко, Ю.В. Вороненко. - Тернопть, 2002. - С. 50-75.
19. Спекторофотометрическое определение продуктов перекисного окисления липидов. Медицинская лабораторная диагностика / Под редакцией проф. А. И. Карпищенко. - Санкт-Петербург : Интермедика, 1997. - С. 48-52.
20. Шаныгина Д.В. Неинвазивные методы исследования в клинике ортопедической стоматологи / Д.В. Шаныгина, Г.В. Большаков, А.А. Подколзин // Институт стоматологии. - 2002. - № 3. - С. 4648.
Реферат
СИСТЕМНЫЕ ВЗАИМОСВЯЗИ СВОЙСТВ РОТОВОЙ ЖИДКОСТИ С МИТОХОНДРИАЛЬНО-БИОЭНЕРГЕТИЧЕСКИМ СОСТОЯНИЕМ БУККАЛЬНОГО ЭПИТЕЛИЯ НА ЭТАПАХ ЛЕЧЕНИЯ ПОВРЕЖДЕНИЙ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВОЙ ОБЛАСТИ Григорова А.О.
Ключевые слова: хирургическая стоматололгия, воспалительные заболевания, ротовая жидкость, буккальный эпителий, лечение, реабилитация.
На этапах клинического мониторинга (КМ) 147 пациентов c воспалительными одонтогенными заболеваниями (ВЗ) челюстно-лицевой области (ЧЛО) установлено, что формирование дезадаптивного типа митохондриально-биоэнергетического обмена (МБО) буккального эпителия взаимосвязано c такими факторами, как активность лизоцима относительная, активность лизоцима абсолютная, содержанием секреторного иммуноглобулина А ^1дА) в ротовой жидкости (РЖ), которые коррелируют c МБО в пределах | rxY| =0,574^0,778. Показано, что эти свойства РЖ следует рассматривать в качестве факторов позитивного синнергического влияния на гомеостатические свойства РЖ та МБО буккального эпителия. Основными отличиями гомеостатического состояния РЖ в отдалённом послеоперационном периоде, в отличие от дооперационного, является уменьшение относительной активности лизоцима (на 25,0% за счёт нормализации скорости слюноотделения) на фоне возрастающей концентрации в РЖ s^ (на 25,0%).
Summary
SYSTEMIC INTERRELATIONSHIP BETWEEN ORAL FLUID PROPERTIES AND MITOCHONDRIAL BIOENERGETIC CONDITION OF BUCCAL EPITHELIUM DURING THE TREATMENT STAGES OF DAMAGES MAXILLOFACIAL AREA Hrigorova S.A.
Key words: oral surgery, inflammatory diseases, oral fluid, buccal epithelium, treatment, rehabilitation.
Different stages of clinical monitoring (CM) involved 147 patients with inflammatory odontogenic diseases (IDs) of maxillofacial area have demonstrated the development of maladaptive type of mitochondrial-bioenergetic metabolism in buccal epithelium is interdependent on such factors as relative lysozyme activity, the absolute lysozyme activity, the content of secretory immunoglobulin A (sIgA) in oral fluid, which correlate with mitochondrial-bioenergetic metabolism within | rXY| = 0,574 + 0,778. The study has shown the properties of oral fluid should be considered as positive factors of synergetic effect on homeostatic properties of oral fluid and mitochondrial-bioenergetic metabolism in buccal epithelium. The key differences in the homeostatic state of oral fluid in long-term postoperative period compared with the pre-operative are the reduction of the relative lysozyme activity (by 25.0% due to the normalization of salivation rate) against increasing concentrations of sIgA GC (25.0%).
