CC BY
28
УДК 616.31:[616.176.8+617.52]-001-036-07-08-084-092 Григорова А.О.
___ ___ V __■ ■
СИСТЕМН1 ВЗА6МОЗВ ЯЗКИ ВЛАСТИВОСТЕИ РОТОВО1 Р1ДИНИ З М1ТОХОНДР1АЛЬНО-Б1ОЕНЕРГЕТИЧНИМ СТАНОМ БУКАЛЬНОГО ЕП1ТЕЛ1Ю НА ЕТАПАХ Л1КУВАННЯ ПОШКОДЖЕНЬ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВО1 Д1ЛЯНКИ
Харкiвський нацiональний медичний ушверситет Комунальний заклад охорони здоров'я
«Харювська обласна клiнiчна лiкарня - Центр екстренно! медично! допомоги та медицини катастроф»
На етапах клiнiчного монторингу (КМ) 179 пацieнтiв з пошкодженнями щелепно-лицево)' дтянки (ЩЛД) з'ясовано, що формування дезадаптивного типу мiтохондрiально-бiоенергетичного обману (МБО) букального ептелю у меншiй м'р було взаемозв'язано з такими факторами, як активнсть сепероксиддесмутази (СОД), каталази та вмстом секреторного iмуноглобулiну А (sIgA) / л'зоциму - кореля^йний взаемозвязок з якими - зворотшй середньоУ сили; ц ндикатори стану Рр слд розг-лядати у якост/ фактор'т позитивного впливу на н гомеостатичн властивост'!. Основними в'д-мiнностями гомеостатичного стану у першому 'шобШзацшному перюд'1, на в1'дм1'ну вд до'шобШза-цйного е зростання активност/ уреази та СОД РР на тлi високоТ частоти формування дезадаптивного типу МБО. У другому 'шобШзацшному перюд/ основн в 'дм'нност'! гомеостатичного стану наступш: на тлi збереження дезадаптивного типу МБО та активност/ уреази РР мае мсце змен-шення швидкост/ слиновидлення практично в 2,7-3 рази, порiвняно з до1'мобт1'зац1'йним перодом. Основними вiдмiнностями пiслямобiлiзацiйного етапу е додаткове зменшення (у пор!внянн!' з домо-б'т'за^йним перодом) концентрацИ sIgA у РР.
Ключов1 слова: х1рург1чна стоматолопя, пошкодження, ротова рщина, букальний еглтелм, л1кування, реаб1л1тац1я.
Дослiдження виконано зядно з планом науково-дослiдних робт Харювського национального медичного унiверситету МОЗ УкраУни (ректор - член - кореспондент НАМН Украни, професор В.М. Лсовий), зокрема кафедри хiрургiчноT стоматологи та щелепно-лицево)' хiрургií (наук. кер. - проф. В.П. Рузн) «Лкування та реабЫтац/я при захворюваннях та пошкодженнях ще-лепно-лицевоГ длянки з урахуванням психофiзiологiчного стану пацieнтiв» (2013-2015 р.) та е фрагментом квалiфiкацiйноl науковоТ роботи автора.
Вступ
У низц попередшх публкацш висвгглеш ак-туальш аспекти лкування та реаб^таци па^ен-"пв з пошкодженнями щелепно-лицево! дтянки (ЩЛД) [2-8]. Зокрема [2], на етапах ключного мошторингу (КМ ) дослщжеш бiофiзичнi та бюхь мiчнi властивост РР у 179 па^енлв з пошкодженнями ЩЛД i виявлеш значимi вщмшносп: у доiмобiлiзацiйному пер^ буферна емкють (Бе) ротово! рщини (РР) була нижчою, шж у першому та другому iмобiлiзацiйному перюдах, тодi як в пiсляiмобiлiзацiйному перад - не в^знялась вщ досягнутих значень. Доведено, що в'язкють РР достовiрно зростала в першому та другому iмобiлiзацiйному перiодах, тодi як у пiсляiмобiлi-зацiйному вщбулося вiдносне Т'Т зменшення; зменшувались також i середньогруповi значення рН; це вщбувалось на тлi зменшення швидкост слиновидiлення, а пiдтримка кислотно-лужного стану ротово! порожнини (РП) забезпечувалась зменшенням БеРР (на 22,0%), зменшенням рН (на 23,0%) на ™ зростання ТТ в^язкосп (на 13,0%) при зменшенш швидкостi слиновидiлення (ШСВ; на 67,0%). При аналiзi стану мюцевого неспецифiчного захисту РР у па^енлв з пошкодженнями ЩЛД [2] встановлено зростання активност лiзоциму у першому перiодi та його с^м-ке зниження у пiсляiмобiлiзацiйному, що супро-воджувалось достовiрним зростанням ступеня мiкробного обсiменiння РП, на що вказували змши абсолютно! та вщносно! активностi уреази, а також зростання дисбюзу у другому iмобiлiза-цiйному та пiсляiмобiлiзацiйному перюдах, що вщповщало клiнiчно декомпенсованiй стади
дисбiозу. Серед осiб з пошкодженнями ЩЛД ви-явлено дезадаптивний и тип МБО у (43,0±3.7)%, при цьому у оаб з ПФА частота тишв дезадаптивного реагування бюенергетичного обмiну (БЕО) букального ештелш достовiрно (р<0,05) зросла з (53,2±4,4)% до (70,3±4,2)%, тодi як у па^енлв без ПФА - залишалась практично ста-бiльною (у першому перад - (16,4±4,7)%, у другому - (13,1 ±4,3)%, р>0,05). Одже, у па^енлв з пошкодженнями ЩЛД виявлеш змши БЕО букального ештелш залежно вщ тривалост iммобiлi-зацi!, що проявляються формуванням визначе-них його дезадаптацшних типiв, а також вiд ПФА, урахування та корек^я яких може пщви-щити ефективнiсть лiкування. Однак, ц динамiч-нi у час та iнтенсивностi змiни слiд розглядати у системному взаемозв'язку, що i визначило акту-альнiсть даного дослщження.
Мета дослiдження
Мета дослiдження полягала у вивченш та аналiзi кореляцшних взаемозвязкiв мiж окреми-ми iмунометаболiчними показниками та м^охо-ндрiально-бiоенергетичним станом букального еттелш у пацiентiв з пошкодженнями щелепно-лицево! дтянки на етапах комплексного лку-вання та реаб^таци.
Об'ект i методи дослiдження
Вивчення воастивостей РР 179 па^етчв з пошкодженнями ЩЛД виконано на етапах !х клiнiчного мошторингу (КМ): на першому етапi - у доiмобiлi-зацiйному перiодi, на другому етап - на момент закнчення першого iмобiлiзацiйного перiоду, на третьому етап - на момент закшчення другого пе-
роду iмобiлiзацi'l' та на четвертому - у пiсляiмобiлi-зацшному перюдк На етапах оцшки ефективностi лкування, до та у рiзнi термши пiсля лiкування у ротовiй рщиш (РР) пацieнтiв визначали наступнi показники: швидкють слиновидiлення, рН РР, и в'язкють та активнiсть уреази в РР, з подальшим розрахунком Б6РР та показника вщносноТ актив-ност уреази [12, 14, 15, 17, 20]. Визначали у РР р^ внi вмiсту / активностi каталази (КАТ) [1], супреок-сиддесмутази (СОД) [13], глутатюну вiдновленого (ГВ) [19], секреторного iмуноглобулiну А та ступшь дисбiозу РР; тип мiтохондрiально-бiоенергетичного обмну також визначали на етапах КМ [16]. Дослн дження виконано за стандартизованою програмою збирання, накопичення та аналiзу результатiв. При виконаннi дослщження застосовано вiдомi та широко вживаш клУко-статистичш: анамнестичний кiлькiсний аналiз, варiацiйна статистика, iмовiрнiс-ний розподт клiнiчних ознак з оцiнкою достовiрно-стi результатiв [18]. Застосовано метод шформа-цiйного аналiзу факторних комплекав з розрахунком iнформативностi окремих показниш та еле-менти дисперсшного аналiзу для якiсних ознак не-рiвномiрних комплексiв i кореляцiйний (метод ранив та метод лшмноТ кореляцп) [9, 10].
Результати дослщжень та 1х обговорення
Виходячи iз принципiв клiнiчноТ iнформатики [9-11], за стандартною методикою отримання шформацшно-ентропшних показниш проведено системний аналiз властивостей РР па^енлв з пошкодженням ЩЛД на етапах Тхнього комплексного лкування. Так, у першому iмобiлiзацшно-му пер^ (табл. 1) найбiльшу невпорядкова-нiсть (ентропiю) до багатофакторноТ гомеоста-тичноТ системи «ротова рщина» чинили: змше-ний стан МБО букального еттелш (h=0,530 бiт або 20,0%), попршення мiкробiоценоз РР з вщ-повiдним зростанням показника вiдносноТ актив-ностi уреази (h=0,528 бiт або 19,9%) та змши ак-тивност у ротовiй рiдинi ферменту окислюваль-них реакцiй СОД (17,8%); тобто, ц три шдикати-вних показника на 57,7% визначали ступшь нев-порядкованостi гомеостатичноТ системи «ротова рщина». При цьому, зазначаемо, що у порiвняннi з доiмобiлiзацiйним перiодом, невпорядкованють цiеТ гомеостатичноТ системи зросла бтьш нiж в 2 рази (Н=2,647 бiт, при середньому значеннi фак-торноТ ентропп на рiвнi (0,221±0,051) бiт).
Таблиця 1.
Дагностична ¡нформатившсть ¡мунометабол1чних змн ротово)'р1дини та типу боенергетичного стану букального еЫтелю на етапах л1кування пац/ент/в з пошкодженнями щелепно-лицево)' длянки
1мунометабстчш властивостi ротовоТ рiдини та бюенергетичного стану букального еттелю Кл^чна iнформативнiсть показника ротовоТ рщини (h, 6ít) Питомий вклад показника ротовоТ рщини (P, %)
КМ-11 КМ-111 КМ-IV КМ-II КМ-III КМ-IV
рН ротовоТ рiдини 0,079 0,187 0,279 3,0 5,6 10,8
В'язкiсть РР 0,116 0,194 0,161 4,4 5,8 6,2
Буферна емкють РР 0,181 0,266 0,284 6,8 8,0 11,0
Швидкiсть слиновидтення 0,273 0,503 0,177 10,3 15,0 6,9
Вщносна активнiсть уреази 0,528 0,378 0,020 20,0 11,3 0,8
Супероксиддесмутаза РР 0,471 0,505 0,003 17,8 15,1 0,1
Глутатюн вiдновлений РР 0,095 0,056 0,242 3,6 1,7 9,4
Каталаза РР 0,111 0,164 0,142 4,2 4,9 5,5
sIgA РР 0,077 0,047 0,412 2,9 1,4 16,0
Вiдносна активнiсть лiзоциму 0,023 0,089 0,223 0,9 2,7 8,6
Ступiнь дисбiозу РР 0,164 0,435 0,108 6,2 13,0 4,2
Дезадаптивний тип МБО 0,530 0,520 0,524 20,0 15,5 20,4
Середн значення (показники) 0,221±0,051 0,279±0,050 0,214±0,042 8,3±1,9 8,3±1,5 8,3±1,6
Разом (абсолюты показники) 2,647 3,343 2,573 100,0 100,0 100,0
Примтка: МЕО - м1тохондр1ально-бюенераетичний обмн букального ептепю; sIg - секреторний ¡муноглобул1н;
h - в!дносна нформативнсть в1дпов1дного показника (h=-p¡ log2pi, де pi - сп1вв1дношення показника на етап лку-вання до значення у доiмобiлiзацiйному перiодi); КМ-11 - перший iмобiлiзацiйний, КМ-III - другий та КМ-IV - пспя-мобiлiзацiйний перiоди кпiнiчного мошторингу (КМ).
У другому iмобiлiзацiйному пер^ (табл. 1) найбтьшу невпорядкованють (ентрошю) до багатофакторноТ гомеостатичноТ системи «ротова рщина» чинили: змшений стан МБО букального ештелш ф=0,520 бгг або 15,5%), змши активно-ст у ротовш рщиш ферменту окислювальних реакцш СОД ф=0,505 бп, 15,1%) та змша швид-кост слиновидтення ф=0,503 бiт або 15,0%); тобто, ц три iндикативних показника на 45,6% визначали ступiнь невпорядкованост гомеостатичноТ системи «ротова рщина». При цьому зазначаемо, що у порiвняннi з першим iмобiлiза-цшним перiодом, невпорядкованiсть цiеТ гомеостатичноТ системи зросла та вщновщно у першому перад становила Н=2,647 бiт,у другому -
Н=3,343 бiт. У пiсляiмобiлiзацiйному перiодi (табл. 2) найбтьшу невпорядкованють (ентро-пш) до багатофакторноТ гомеостатичноТ системи «ротова рщина» чинили: змшений стан МБО букального ештелш ф=0,524 бп або 20,4%), змiни вмiсту у ротовш рщиш секреторного iмуноглобу-лшу А (h=0,412 бiт, 16,0%) та змша буферноТ ем-костi ротовоТ рщини (h=0,284 бiт або 11,0%); тобто, ц три iндикативних показника на 47,4% визначали ступiнь невпорядкованост гомеостатичноТ системи «ротова рщина». При цьому, зазначаемо, що у порiвняннi з другим iмобiлiзацiй-ним перюдом, невпорядкованiсть цiеТ гомеостатичноТ системи зросла (вщповщно, Н=3,343 бiт та Н=2,573 бiт).
. Таблиця 2 Кореля^йн взаемозв'язки властивостей
ротовоУ piduHU та мiтохондрiально-бiоенергетичного стану букального епiтелiю на етапах лкування пацieнтiв з пошкодженнями щелепно-лицевоÏ длянки
F1 F2 F3 F4 F5 F6 F7 F8 F9 F10 F11 F12 F13
Fi
F2 -0,810
F3 0,903 -0,969
F4 0,958 -0,930 0,955
F5 -0,894 0,983 -0,997 -0,964
Fe -0,936 0,935 -0,943 -0,997 0,957
F7 0,962 -0,652 0,804 0,844 -0,776 -0,805
Fa 0,997 -0,852 0,931 0,976 -0,925 -0,958 0,941
F9 0,902 -0,494 0,674 0,739 -0,640 -0,694 0,981 0,867
F10 0,904 -0,483 0,637 0,760 -0,617 -0,728 0,953 0,869 0,977
F11 0,763 -0,683 0,646 0,836 -0,685 -0,863 0,605 0,775 0,543 0,677
F12 0,756 -0,660 0,626 0,823 -0,665 -0,850 0,602 0,766 0,546 0,684 0,999
F13 -0,988 0,715 -0,841 -0,903 0,823 0,873 -0,990 -0,974 -0,957 -0,952 -0,709 -0,706
F14 -0,788 0,968 -0,975 -0,873 0,971 0,862 -0,678 -0,827 -0,525 -0,461 -0,504 -0,479 0,709
Примтка: (тут i на рис.) F1 - pH ротовоУрiдини; F2- в'язюсть ротовоУрiдини; F3 - буферна емксть ротовоУрiдини;
F4 - швидюсть слиновидтення; F5 - активсть уреази абсолютна; F6 - активiсть уреази вiдносна; F7 - активнсть супероксиддесмутази; F8 - актившсть глутатону вiдновленого; F9 - активнсть каталази; F10 - sIgA; F11 - активнсть лiзоциму абсолютна; F12 - актившсть лiзоциму вiдносна; F13 - ступнь дисбозу; F14 - тип мiтохондрiально-бiоенергетичного стану букального еЫтелю.
Рис.1. Корелограма взаемозв'язюв основних властивостей р обмну букального епiтелiю у пацieнтiв з
Одже, залежно вщ етапу лкування па^енлв з пошкодженнями ЩЛД, така гомеостатична система, як «ротова рщина» характеризуемся pi3-ним рiвнем синолопчно'Г впорядкованосп i, вщ-повщно, рiзною дiагностичною значимютю окре-мих шдикаторних ïï показнимв (рис.1). Саме тому, вивчен кореляцшш взаемозв'язки мiж окре-
ютово'У рiдини зi станом мiтохондрiально-бюенергетичного пошкодженнями щелепно-лицево)' длянки.
мими властивостями РР на етапах лкування па-^ен^в з пошкодженнями ЩЛД.
В цтому, система парних взаемозв'язюв мiж окремими властивостями РР та типом МБО букального ештелш на етапах лкування па^ен^в з пошкодженнями ЩЛД може бути охарактеризована як кореляцшна реш^ка з можливою кть-
кютю цих взаемозв'язмв К=396. У якост прикладу наводимо частину найбльш значимих взае-мозв'язш (k=20, рис.1), якими характеризуеться мiтохондрiально-бiоенергетичний стан букаль-ного епiтелiю.
Висновки
1. Засовано, що формування дезадаптивно-го типу МБО букального ештелш (F14) у меншiй мiрi було взаемозв'язано з такими факторами, як активнють СОД (F7), каталази (F9), вмют секреторного iмуноглобулiну А (F10) та лiзоциму (Fn) - середньо''' сили зворотнi кореляцiйнi взае-мозв'язки (rXY=(- 0,479)^(- 0,678). Тобто, ц фак-тори слiд розглядати у якост факторiв позитивного впливу на гомеостатичш властивостi РР.
2. Основними вщмшностями гомеостатичного стану у першому iмобiлiзацiйному перiодi, на вь дмiну вiд доiмобiлiзацiйного е зростання актив-ностi уреази (практично в 3,5 рази) та СОД (на 7,1%) Рр на ™i високоТ частоти формування де-задаптивного типу МБО (до (43,0±3,7)% па^ен-тв).
3. У другому iмобiлiзацiйному пер^ основними вiдмiнностями гомеостатичного стану, на ™i збереження дезадаптивного типу МБО та ак-тивностi уреази РР, е зменшення швидкостi сли-новидiлення практично в 2,7-3 рази, порiвняно з доiмобiлiзацiйним перiодом. Основними вщмшностями шслямоб^зацшного етапу е додаткове зменшення (на 21,0%, у порiвняннi з доiмобiлi-зацiйним перюдом) концентраци sIgA у РР.
Перспективи подальших дослiджень пов'язанi з вивченням ефективност корекци мiтохондрiа-льно-бiоенергетичного обмшу букального еште-лiю на етапах реабтггаци.
Лiтература
1. Барабой В. А. Методические особенности исследования пере-кисного окисления / В. А. Барабой, В. Э. Орел, И. М. Карнаух // Перекисное окисление и радиация. - К. : Наукова думка, 1991.
- С. 52-75.
2. Григорова А.О. Властивост ротовоТ рщини та бюенергетика букального еттелто на етапах лкування пошкоджень щелеп-но-лицевоТ дтянки / А.О. Григорова // УкраТнський медичний альманах. - 2015. - № 4. - С. 275-279.
3. Григорова А.О. 1нтенсивнють ураження карiесом та узагальне-нi шдекси потреби у лiкуваннi пародонту на етапах iммобiлiза-цп при пошкодженнях щелепно-лицевоТ дiлянки / А.О. Григорова // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2014. - Вип. 4, Том 4 (116). - С. 324-327.
4. Григорова А.О. Клшко-патогенетичний аналiз реабтггацшноТ тактики хiрурга-стоматолога при пошкодженнях щелепно-лицевоТ дтянки: проблемы питання та Ыновацшне удоскона-лення / А.О. Григорова // Проблеми еколопчноТ та медичноТ генетики i клтчноТ iмунологм : Збiрник наукових праць. - 2014.
- № 2 (122). - С. 186-193.
5. Григорова А.О. Обгрунтування та застосування алгоритму нейро-стоматолопчноТ стратифкацп патент з пошкодження-ми та запальними захворюваннями щелепно-лицевоТ дтянки / А.О. Григорова // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2015. -Вип. 2, Том 2 (119). - С. 40-44.
6. Григорова А.О. Стан тканин пародонту на етапах лкування та реабтггаци патент з пошкодженнями щелепно-лицевоТ дь лянки / А.О. Григорова // Вюник проблем бюлогп i медицини. -2014. - Вип. 4, Т. 2 (114). - С. 312-317.
7. Григорова А.О. Функцюнальний стоматолопчний статус на етапах лкування та реабтггаци патент з пошкодженнями щелепно-лицевоТ дтянки: стан тканин пародонту / А.О. Григорова / The European professional scientific publication: rollection of scientific articles and theses аccording to the results of International Scientific and Practical Congress «GLOBAL SCIENTIFIC UNITY 2014» (26-27 September 2014). - Prague (Czech Repubfc), 2014. - Vol. II. - Р. 92-98.
8. Григорова И.А. Применение афобазола в лечении панических атак у больных с травматической болезнью головного мозга / И.А. Григорова, Н.А. Некрасова, А.А. Григорова // Междунар. мед. журнал. - 2007. - № 5. - С. 111-116.
9. Гублер Е.В. Болезнь как процесс аварийного регулирования в живом организме / Е.В. Гублер. - Москва : Бионика, 1965. - С. 460-463.
10. Гублер Е.В. Информатика в патологии, клинической медицине и педиатрии / Е.В. Гублер. - Ленинград : Медицина, 1990. -176 с.
11. Догле Н.В. Использование основных показателей информационно-энтропийного анализа в исследованиях состояния здоровья работающих / Н.В. Догле, Т.К. Радионова // Советское. здравоохранение. - 1986. - № 6. - С. 14-19.
12. Комарова А.Г. Саливалогия / А.Г. Комарова, О.П. Алексеева. -Нижний Новгород : НГМА. - 2006. - 180 с.
13. Костюк В.А. Простой и чувствительный метод определения активности супероксиддисмутазы, основанный на реакции окисления кверцетина / В. А. Костюк, А. И. Потапович, Ж. В. Ковалева // Вопросы мед. химии. - 1990. - № 2. - C. 88-91.
14. Леонтьев В.Г. Изменение структурных свойств слюны при изменении pН / В.Г. Леонтьев, М.В. Галиулина, И.В. Ганзина // Стоматология. - 1999. - № 2. - С. 22-24.
15. Леус П.А. Смешанная слюна (состав, свойства, функции): Учебно-методическое пособие / П.А. Леус, О.С. Троцкая. -Минск : БГМУ. - 2004. - 42 с.
16. Пат.92052, УкраТна. МПК (2014.01): A61B 10/00. СпоЫб оцшки типу мiтохондрiального бюенергетичного обмшу букального ештелю / А.О. Григорова (UA); Л.В. Черкашина (UA). - Харив-ська медична академiя пюлядипломноТ освгти (UA).- Заявка № u201403899; Заявлено 06.03.2014.- Опублковано 25.07.2014, Бюл. № 14/2014.
17. Попруженко Т.В. Профилактика основных стоматологических заболеваний / Т.В. Попруженко, Т.Н. Терехова. - Москва : МЕДпресс-информ. - 2009. - 464 с.
18. Со^альна медицина та оргашза^я охорони здоров'я. Пщруч-ник / Заг. ред. В.М. Москаленко, Ю.В. Вороненко. - Тернопть, 2002. - С. 50-75.
19. Спекторофотометрическое определение продуктов перекис-ного окисления липидов. Медицинская лабораторная диагностика / Под редакцией проф. А. И. Карпищенко. - Санкт-Петербург: Интермедика, 1997. - С. 48-52.
20. Шаныгина Д.В. Неинвазивные методы исследования в клинике ортопедической стоматологии / Д.В. Шаныгина, Г.В. Большаков, А .А. Подколзин // Институт стоматологии. - 2002. - № 3. -С. 46-48.
References
1. Baraboj V. A. Metodicheskie osobennosti issledovanija perekisnogo okislenija / V. A. Baraboj, V. Je. Orel, I. M. Karnauh // Perekisnoe okislenie i radiacija. - K. : Naukova dumka, 1991. - S. 52-75.
2. Grigorova A.O. Vlastivosti rotovo'i ridini ta bioenergetika bukal'nogo epiteliju na etapah likuvannja poshkodzhen' shhelepno-licevo''' diljanki / A.O. Grigorova // Ukra'ins'kij medichnij al'manah. - 2015. - № 4. - S. 275-279.
3. Grigorova A.O. Intensivnist' urazhennja kariеsom ta uzagal'neni indeksi potrebi u likuvanni parodontu na etapah immobilizaci'' pri poshkodzhennjah shhelepno-licevo' diljanki / A.O. Grigorova // Visnik problem biologi' i medicini. - 2014. - Vip. 4, Tom 4 (116). -S. 324-327.
4. Grigorova A.O. Kliniko-patogenetichnij analiz reabilitacijno''' taktiki hirurga-stomatologa pri poshkodzhennjah shhelepno-licevo''' diljanki: problemni pitannja ta innovacijne udoskonalennja / A.O. Grigorova // Problemi ekologichno''' ta medichno''' genetiki i klinichno' imunologi'' : Zbirnik naukovih prac'. - 2014. - № 2 (122).
- S. 186-193.
5. Grigorova A.O. Obgruntuvannja ta zastosuvannja algoritmu nejro-stomatologichno' stratifikaci'' paciеntiv z poshkodzhennjami ta zapal'nimi zahvorjuvannjami shhelepno-licevo''' diljanki / A.O. Grigorova // Visnik problem biologi' i medicini. - 2015. - Vip. 2, Tom 2 (119). - S. 40-44.
6. Grigorova A.O. Stan tkanin parodontu na etapah likuvannja ta reabilitaci'' paciеntiv z poshkodzhennjami shhelepno-licevo' diljanki / A.O. Grigorova // Visnik problem biologi'' i medicini. - 2014. - Vip. 4, T. 2 (114). - S. 312-317.
7. Grigorova A.O. Funkcional'nij stomatologichnij status na etapah likuvannja ta reabilitaci' pa^nt^ z poshkodzhennjami shhelepno-licevo' diljanki: stan tkanin parodontu / A.O. Grigorova / The European professional scientific publication: sollection of scientific articles and theses according to the results of International Scientific and Practical Congress «GLOBAL SCIENTIFIC UNITY 2014» (26-27 September 2014). - Prague (Czech Republis), 2014.
- Vol. II. - R. 92-98.
8. Grigorova I.A. Primenenie afobazola v lechenii panicheskih atak u bol'nyh s travmaticheskoj bolezn'ju golovnogo mozga / I.A. Grigorova, N.A. Nekrasova, A.A. Grigorova // Mezhdunar. med. zhurnal. - 2007. - № 5. - S. 111-116.
9. Gubler E.V. Bolezn' kak process avarijnogo regulirovanija v 16. zhivom organizme / E.V. Gubler. - Moskva : Bionika, 1965. - S. 460-463.
10. Gubler E.V. Informatika v patologii, klinicheskoj medicine i pediatrii / E.V. Gubler. - Leningrad : Medicina, 1990. - 176 s.
11. Dogle N.V. Ispol'zovanie osnovnyh pokazatelej informacionno-jentropijnogo analiza v issledovanijah sostojanija zdorov'ja 17. rabotajushhih / N.V. Dogle, T.K. Radionova // Sovetskoe. zdravoohranenie. - 1986. - № 6. - S. 14-19.
12. Komarova A.G. Salivalogija / A.G. Komarova, O.P. Alekseeva. - 18. Nizhnij Novgorod : NGMA. - 2006. - 180 s.
13. Kostjuk V.A. Prostoj i chuvstvitel'nyj metod opredelenija aktivnosti superoksiddismutazy, osnovannyj na reakcii okislenija kvercetina / 19. V. A. Kostjuk, A. I. Potapovich, Zh. V. Kovaleva // Voprosy med. himii. - 1990. - № 2. - C. 88-91.
14. Leont'ev V.G. Izmenenie strukturnyh svojstv sljuny pri izmenenii pN / V.G. Leont'ev, M.V. Galiulina, I.V. Ganzina // Stomatologija. - 2°. 1999. - № 2. - S. 22-24.
15. Leus P.A. Smeshannaja sljuna (sostav, svojstva, funkcii): Uchebno-metodicheskoe posobie / P.A. Leus, O.S. Trockaja. -Minsk : BGMU. - 2004. - 42 s.
Реферат
СИСТЕМНЫЕ ВЗАИМОСВЯЗИ СВОЙСТВ РОТОВОЙ ЖИДКОСТИ С МИТОХОНДРИАЛЬНО-БИОЭНЕРГЕТИЧЕСКИМ СОСТОЯНИЕМ БУККАЛЬНОГО ЭПИТЕЛИЯ НА ЭТАПАХ ЛЕЧЕНИЯ ПОВРЕЖДЕНИЙ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВОЙ ОБЛАСТИ Григорова А.О.
Ключевые слова: хирургическая стоматология, повреждения, ротовая жидкость, буккальный эпителий, лечение, реабилитация.
На этапах клинического мониторинга (КМ) 179 пациентов з повреждениями челюстно-лицевой области (ЧЛО) установлено, что формирование дезадаптивного типа митохондриально-биоэнергетического обмена (МБО) буккального эпителия в меньшей мере взаимосвязано c такими факторами, как активность супероксиддесмутазы (СОД), каталазы, содержанием секреторного иммуноглобулина А (sIgA) и лизоцима - корреляционная взаимосвязь c которыми - обратная средней силы; эти индикаторы состояния ротовой жидкости (РЖ) следует рассматривать в качестве факторов позитивного влияния на гомеостатические свойства РЖ. Основным отличием гоместатического состояния РЖ в первом иммобилизационном периоде, в отличие от доиммобилизационного, является возростание активности уреазы и СОД РЖ на фоне высокой частоты дезадаптивных типов МБО. Во втором иммобилизационном периоде основным отличием является уменьшение скорости слюноотделения на фоне возростающей частоты формирования дезадаптивных типов МБО; в послеиммоби-лизационном периоде - зарегистрировано дальнейшее уменьшение концентрации sIgA в РЖ.
Summary
SYSTEMIC RELATIONSHIP BETWEEN ORAL FLUID PROPERTIES AND MITOCHONDRIAL BIOENERGETIC STATE OF BUCCAL EPITHELIUM DURING THE TREATMENT OF MAXILLOFACIAL DAMAGES Grigorova S. A.
Key words: oral surgery, damages, oral fluid, buccal epithelium, treatment, rehabilitation.
The findings obtained at all the stages of clinical monitoring of 179 patients with maxillofacial injuries have shown the formation of maladaptive type of mitochondrial-bioenergetic metabolism in buccal epithelium correlates in the least with such factors as activity of superoxide dismutase (SOD), catalase, and content of secretory immunoglobulin A (sIgA), and lysozyme, correlation with which is the reverse of medium strength; these indicators of oral fluid (OF) state should be regarded as factors of positive influence on OF homeostatic properties. The main difference between the OF state in the first period of immobilization, unlike pre-immobilization period is increasing of OF urease and SOD activity against high frequency of maladaptive types of mitochondrial-energetic metabolism. In the second immobilization period, the main difference is a decrease in salivation rate against the background of increasing frequency of occurrence of maladaptive types of IBM; and during post-immobilization period we recorded a further decrease in the concentration of sIgA in oral fluid.
Pat.92052, Ukraina. MPK (2014.01): A61B 10/00. Sposib ocinki tipu mitohondrial'nogo bioenergetichnogo obminu bukal'nogo epiteliju / A.O. Grigorova (UA); L.V. Cherkashina (UA). -Harkivs'ka medichna akademija pisljadiplomnoT osviti (UA).-Zajavka № u201403899; Zajavleno 06.03.2014.- Opublikovano 25.07.2014, Bjul. № 14/2014.
Popruzhenko T.V. Profilaktika osnovnyh stomatologicheskih zabolevanij / T.V. Popruzhenko, T.N. Terehova. - Moskva : MEDpress-inform. - 2009. - 464 s.
Social'na medicina ta organizacija ohoroni zdorov'ja. Pidruchnik / Zag. red. V.M. Moskalenko, Ju.V. Voronenko. - Ternopil', 2002. -S. 50-75.
Spektorofotometricheskoe opredelenie produktov perekisnogo okislenija lipidov. Medicinskaja laboratornaja diagnostika / Pod redakciej prof. A. I. Karpishhenko. - Sankt-Peterburg: Intermedika, 1997. - S. 48-52.
Shanygina D.V. Neinvazivnye metody issledovanija v klinike ortopedicheskoj stomatologii / D.V. Shanygina, G.V. Bol'shakov, A.A. Podkolzin // Institut stomatologii. - 2002. - № 3. - S. 46-48.
