CC BY
17
СВШАИВНЙВЯРМОШ
^■■шШБшВШШВН
DOI: 10.5281/zenodo.2581238 ПОПРОЗМАН О.1.
Системна трансформацiя спрямована на шституцюнальну модернiзацiю сощально'| iнфрастрvктvри економiки
У статт\ проводиться досл\дження системноi трансформацИ' соц\ально! iнфраструктури та фор-муеться основа анал\зу сукупност\ \нститут\в ринковоi економ\ки. ОбГрунтовуеться необх\дн\сть \н-ституц\ональноi модерн'\зацн для формування сучасних соц\альних в\дносин у сусп\льств\ з метою формування стаб\льного тренду економ\чного зростання направленого на п\двищення р\вня до-бробуту населення.
Ключовi слова: системна трансформац\я, соц\альна iнфраструктура, \нституц\ональна модер-н\зац\я, трансформац\я, iнститути, держава, концепцИ
ПОПРОЗМАН А.И.
Системная трансформация направлена на институциональную модернизацию социальной инфраструктуры экономики
В статье проводится исследование системной трансформации социальной инфраструктуры и формируется основа анализа совокупности институтов рыночной экономики. Обосновывается необходимость институциональной модернизации для формирования современных социальных отношений в обществе с целью формирования стабильного тренда экономического роста направленного на повышение уровня благосостояния населения.
Ключевые слова: системная трансформация, социальная инфраструктура, институциональная модернизация, трансформация, институты, государство, концепции.
POPROZMAN O.I.
System transformation is aimed at institutional upgrading of the social infrastructure of the economy
The article analyzes the systematic transformation of social infrastructure and provides the basis for analyzing the totality of institutions of a market economy. The necessity of institutional modernization for the formation of modern social relations in the society is grounded in order to form a stable trend of economic growth aimed at increasing the welfare of the population.
Attention is focused on a combination of global and domestic issues of our time associated with
demographic, economic and social issues arising in consequence of the inability of existing government institutions to ensure proper living conditions and self highly skilled workers and scientists. The proposed criteria for institutional modernization based on the development of human capital, which increases the level of public confidence in the institutions of the state.
Key words: system transformation, social infrastructure, institutional modernization, transformation, institutes, state, concepts.
Постановка проблеми. Дослщження процесс ¡нституфйно! модерызацп, Тх стввщношен-ня ¡з схваленими сусптьством нормами пове-дЫки, вдосконаленими офiцiйними правилами взаемодп суб'8ктiв ринкових вiдносин та ¡нши-ми складовими, пов'язаними з роллю iнститутiв у детермЫацп системно! трансформацп софально! iнфраструктури уможливлюе перехiд до аналг зу вЫе! сукупностi ¡нститупв ринково! економiки у масштабах економiчно!' системи в цiлому. 1нсти-туфйна модернiзацiя повинна Грунтуватися на конкретних принципах, яю забезпечують ство-рення сучасних со^альних вiдносин всерединi сусптьства з стабiльним трендом економнно-го зростання спрямованого на пiдвищення рiвня життя та добробуту населення.
Анал'1з досл'!джень та публiкацiй з проблеми. Проблематиц системно! трансформацп со-цГально!' iнфраструктури та необхщност ¡нститу-цюнально! модерызацпприсвячеы працi таких видатних вчених економю^в, науковцiв, як Геець В. М., Ткач А. А., Эггертссон Т., Гриценко А.А., Ба-лаюрева О. М., РосецькаЮ. Б., Ганущак-бфГмен-ко Л. М., КолодрубськаН. В.та iншi.
Метою CTarri е дослiдження механiзмiв та методики системних трансформацп та ¡нституцю-нальних модернiзацiй спрямованих на удоскона-лення соцГально! iнфраструктури економiки кра!ни.
Виклад основного матерiалу. Системнi трансформации процеси, як прямо так i опосе-редковано, пов'язанi iз створенням необхщного iнституцiйного облаштування ринково! системи. Вони передбачають реалiзацiю структурних реформ спрямованих на формування якюно нового ¡нституцГйного середовища з новими «правилами гри» для суб'ек^в економiчного середовища та сусптьства в цтому на основi лГбералГза-цп та демократизацп вiдносин мiж державою та суб'ектами економнного середовища де ство-рюються умови для реалгзацм пщприемницьких ¡дей та втьного входу i виходу на ринок. Умо-вою успгшних трансформацгйних процесс е еко-номнне оздоровлення за рахунок ¡нновацгйного
потeнцiaлy де основну роль вiдiгрa8 Ыституцю-нальне середовище [4 с. 22 -23].
Бтьшють праць сучасних нayковцiв до^джу-ють концeпцiю модерызацм' як процеси, що функ-цiонyють у eкономiчнiй, полiтичнiй тeхнологiчнiй, кyльтyрнiй, соцiaльнiй сферах та передбачають модерызацш свiдомостi iндивiдa та сyспiльствa в цiломy. Це множинн вимiри процeсy модерызацм' спричинeнi попередыми iсторичними чинниками, рeaлiями сyчaсного стaнy та iншими факторами якi сприяють змЫам трaдицiйного сyспiльствa на сyчaснe, трaнсформaцiям y соцiaльних Ыститутах, формyвaнню сyчaсних полiтичних iнститyтiв тощо. Зокрема, модeрнiзaцiйнi процеси характеризу-ються пос^йним, динaмiчним розвитком, змЫа-ми, формyвaнням нових знань, гeнeрyвaнням су-часних якостей, щей, цЫностей.
Серед множини принципiв Ыституцюнально'' модерызацп нeобхiдно видтити основнi, а са-ме: дieвiсть iнститyтiв контролю за дотриманням офщйних правил взаемодп', якi регламентують вщносини сyспiльствa та людини iз застосу-ванням вiдповiдних сaнкцiй до вЫх сyб'8ктiв не-залежно вiд рангу та статусу у сусптьства що передбачен оновленим законодавством; спря-мованють eкономiки на забезпечення пщвищен-ня добробуту уЫх соцiaльних верств населення; формування мотивафйних мeхaнiзмiв пщвищен-ня ефективност сyспiльного виробництва. Так принципи Ыституц^но'' модерызацп' дозволять замЫити зaстaрiлi нeeфeктивнi iнститyти новими та позитивно впливатимуть на забезпечення со-цiaльно-eкономiчного розвитку сyспiльствa.
lнститyцiйний пщхщ створюе умови для системно'' трансформацп' со^ально'' iнфрaстрyктyри з урахуванням взаемозв'язюв eкономiчних, со-цiaльних, правових, полiтичних процeсiв та iнших елемен^в системних змiн, вiдсyтнiсть яких уне-можливлюе досягнення нeобхiдних рeзyльтaтiв трансформацп' соцiaльно-eкономiчноï' системи. Нeоiнститyцiонaльний aнaлiз враховуе принципи обмежено'' рaцiонaльностi господарюючих суб'ек^в, якi намагаються у сво'й господaрськiй
дiяльноcтi мiнiмiзyвaти трaнcaкцiйнi витрати. Для цього ними створюються Ыститути, що повиннi ефективно захищати права Тх влaсностi. Осно-вним критерieм ефективноТ роботи створених Ы-ститулв е мiнiмiзaцiя трaнсaкцiйних витрат [12].
Методи та Ыструменти державного регулю-вання спрямовуються на покращення керова-ностi економiки, ефективностi ТТ управлЫня та узгоджуються через розподiл повноважень мiж державними iнститyтaми влади та суб'ектами на регiонaльномy рiвнi. Це зумовлюе необхiднiсть передaчi регiонaм повноважень у вщповщност до основного закону. У сучасних умовах мiжнa-родноТ глобaлiзaцiТ актуальною стае спiльнa ре-aлiзaцiя повноважень державними та мюцевими органами влади у формах зд^снення за рахунок держбюджету державних репональних програм, створення державних фондiв репонального роз-витку. Eкономiчнa полiтикa держави пщсилюеть-ся застосуванням вiдповiдних економiчних сти-мyлiв спрямованих на пщвищення ефективностi народного господарства у прюритетних секторах та пiдвищення Тх конкурентоздатностк
Пiдвищення рiвня довiри з боку населення до Ыститулв держави забезпечуеться модерыза-цiйним розвитком соцiaльного капралу на осно-вi розвитку людського капралу, що е критерi8м Ыститу^йних перетворень у напрямку посилен-ня довiри з боку населення, пожвавлення конструктивного дiaлогy у процес соцiaльно - еко-номiчних трансформацй Конструктивний дiaлог i взa8модiя державних та громадських Ыститу-тiв дозволяе ефективнiше впроваджувати не-попyлярнi реформи, як е життево необхiдними для трансформацм економiчноТ системи в цтому. Взаемна довiрa мiж державними та громадськи-ми iнститyтaми сприяе ефективност викорис-тання соцiaльного кaпiтaлy та формуе позитивнi тренди зростання сусптьного добробуту. У свою чергу, зростання добробуту та довiри до роботи со^альних iнститyтiв дозволяе залучити додат-ковi групи населення, якi раыше iгнорyвaли вза-8модiю та участь у цих структурах, до прийняття р0ень на регiонaльномy, мiсцевомy та локальному рiвнях [2 с. 175 - 176].
1нституцм характеризуються як правила гри в сyспiльствi або, запропонован людьми обмежен-ня, як спрямовують взa8модiю людей у визначе-ному напрямку, результатом чого стае структури-зaцiя стимyлiв економiчноТ, со^альноТ, полiтичноТ,
культурно!' спiвпрaцi людей у сусптьствк ВщмЫ-нiсть економiчних систем одыеТ вiд ЫшоТ зумов-люеться вiдмiнностями у правилах гри. Невизна-ченiсть поведiнки людей та фiрм зменшуеться дi8ю iнститyтiв у план регламентацм поведiнки, формyвaннi вaрiaнтiв вибору рiшень економiчни-ми суб'ектами, через обмеження Тх дi8ю офщйних нормативних aктiв та правил, кодеков поведЫ-ки, ментaльностi, нaцiонaльних тради^й тощо. 1н-ститути зменшують невизначенють за допомогою структуризацм кожноТ дм суб'екта економiчного процесу обмежуючи його нормами напрацьова-ними людьми для формування прийнятноТ струк-тури взаемовщносин у сyспiльствi [9, 13].
1нститути дають можливiсть, кожному суб'екту, вибрати для себе т правила та норми, як пщхо-дять пщ влaснi критерм, вiдповiдно до мюця в еко-номiчнiй системi та усвщомлення власного впливу на соцiaльно-економiчнi процеси (див. таблицю).
1сландський економют Т. Еггертссон пропонуе розрiзняти неоiнститyцiонaлiзм i нову Ыституцг ональну економiчнy теорi8ю, що визначаеться глибиною модифкацм неокласичного пiдходy. За змiстом нова Ыституцюнальна економiчнa теорiя стала ютотно ширшою, нiж запропонований ним тдхщ, оскiльки ця теорiя включае концепцм, що принципово не сприймають як елементи жор-сткого ядра, так i оновленi неоклaсичнi моделi, що допускають вибiрковiсть використання принципу обмеженоТ рaцiонaльностi[14].
Держава в особi владних оргaнiв, виступае суб'ектом управлЫня з вiдповiдним статусом при визначенн правил формування системи со^аль-ноТ iнфрaстрyктyри на регiонaльномy рiвнi та рiв-нi нацюнальноТ економiки. Законодавч^ виконав-чi та центрaльнi органи виконавчоТ влади через вiдповiднi Ыститути забезпечують стaбiльнiсть роботи створюваних Ыституфй i обов'язковiсть виконання покладених зобов'язань уЫма учас-никами процесу.
Основною складовою Ыститу^йного середо-вища для трансформацм со^альноТ Ыфраструк-тури е стрyктyрнi склaдовi економiки краТни, тaкi як фЫансова, фiскaльнa, кредитна система, системи освiти, науки, охорони здоров'я, ринок пра-цi, товaрiв, послуг, нерухомоси цiнних пaперiв та всi iншi види ринкiв нaцiонaльних економiк, а та-кож система громадянських Ыститу^в поклика-них формувати поважне ставлення до закоыв та прав уЫх форм влaсностi, розвивати менталг
Класифшащя iнститутiв за визначеними критерiями[13]
Критерш Види 1нститут1в Характеристика
1. Залежно вщ р1вня формал1зацп Формальы Включають пол1тичн1, економ1чн1 правила й контракти та подтяються на таю класи: посадов1, розмежувальы, цтьов1, повноважн й агрегац1йн1
Неформальы Розширеы, вдосконален та видозм1нен1 оф1ц1йн1 правила; сусптьне схвален норми повед1нки, звича' й традици; добровтьно обран стандарти повед1нки
2. Залежно вщ рол1, яку вщграють в економ1чн1й систем1 Базов1 Основы (наприклад, Ыститут власност1, пщприемництва, конкуренцп тощо)
Комплементары Допом1жн1, що формуються навколо базових
3. Залежно в1д р1вня рефлекси суб'екта з приводу його д1яльност1 Природы Т1, що виникають як автоматична реакц1я на т чи 1нш1 зм1ни в економ1чному середовищ1
Штучн1 Е результатом цтеспрямовано''' людсько' д1яльност1, що проводиться вщповщно до щеально''' модель Суб'ект оц1нюе не ттьки саму цтеспрямовану д1ю, але й п системы характеристики та подальш1 наслщки
тет, eкономiчний cпоciб мислення, етику дiлового cпiлкyвaння тощо [7, с 150].
Свiтовi eкономiчнi процеси сучасного пeрiодy характеризуються eкономiчною, енергетичною, ресурсною i нaвiть полiтичною експанЫею, фор-муванням глобальних утворень, як впливають на обмеження фyнкцiй Ыститупв нaцiонaльного масштабу. Для зaпобiгaння деградацп економг ки, eкономiчноí колоызацп та Ыших негативних тeндeнцiй, нaцiонaльним Ыститутам нeобхiдно iнтeгрyвaтись у склад глобальних Ыститу^в на кшталт iнститyтiв бвропейського союзу, Евроат-лантично' Ытеграцп, МВФ, ЕБРР тощо.
Конф^ура^я взаемодп Ыститупв нацюнально-го масштабу з Ыститутами глобального масштабу формуеться динaмiчно в умовах реального часу та пщ впливом реальних сучасних викпиюв, якi виникають повсякчас спровокован eкономiчни-ми, eкологiчними, полiтичними, техногенними та Ышими факторами, створюючи нову eкономiч-ну рeaльнiсть у залежност вiд и здaтностi транс-формувати свою особливють в iнститyцiйнi фор-ми ново!' якостк Рyшi8м Ыституц^но'!' модерызацм стають глобaльнi процеси передту eкономiчноí влади, кпaстeризaцiя структури eкономiчноí влади, посилення фюкально''' складово!' впливiв глобальних i нацюнальних iнститyтiв, трaнсформaцiя iнститyтiв соцiaльно - eкономiчного сувереыте-ту пiд впливом сучасних форм eкономiчноí влади. У единому Ыформац^ному просторi взaeмодiють транснацюнальы фiнaнсово - промисловi групи i кластери доповнюючи глобальну ринкову еконо-мiчнy систему iнновaцiйними пiдходaми та поси-ленням нaцiонaльних eкономiк [3, 6 с. 48 - 49].
У кра'нах, що ттьки формують со^ально-орг ентовану систему ринково''' економки, переважною бiльшiстю вчених, пропонуеться за-стосовувати вiдповiднy тeорiю трансформацп соцiaльно-eкономiчних систем, що сформована на Ыституфйному нaпрямi. Системна транс-формaцiя передбачае модeрнiзaцiю взаемовп-ливiв та взaeмодiю на правовому, eкономiчномy, соцiaльномy, культурному, полiтичномy та Ыших рiвнях eкономiчноí системи. Фундаментальний aнaлiз трaнсформaцiйних процeсiв дае можли-вють оцiнити перспективи позитивних впливiв, як на локальн так i на загальн аспекти та тенденцп розвитку со^ально' iнфрaстрyктyри та суспть-ства в цтому.
Процес трансформацп передбачае змЫи в Ы-ститyцiйнiй стрyктyрi сyспiльствa, що призво-дять до змЫ соцiaльно-кyльтyрного простору сусптьства. Даний процес характеризуемся мирним, непов'язаним iз змiною eлiт, перефор-матуванням типу та структури сусптьства. Еле-ментами змЫ стають процеси демократизаций державного yпрaвлiння, захисту прав власноси формування громадянських структур, захище-нiсть прав i свобод людини [1 с.10 - 11].
Трансформа^я софально''' iнфрaстрyктyри повинна бути сфокусована на aнaлiзi причин формування та поглиблення со^ально'[ нeрiвностi, яка посилюеться не тiльки на рiвнi нaцiонaльних eкономiк, а i на глобальному рiвнi i все бтьш стае актуальною для свтово'( eкономiчноí системи бо розрив мiж eкономiчно розвинутими кра'нами у eкономiчномy, тeхнологiчномy, соцiaльномy рiв-нях посилюеться з прискореними темпами.
Академк В. Геець зазначае, що глобaльнi ви-клики узагальнюються на таких напрямах, як: недостатне забезпечення енергетичними, тех-нологiчними, сировинними, продовольчими та Ышими ресурсами; недостатне забезпечення водними ресурсами та низка якють питноТ води i обмежений доступ значного вщсотка населення планети до джерел якюноТ питноТ води; природы та техногенн катастрофи пов'язан з сyспiльним та економiчним розвитком; глобальн мiгрaцiйнi процеси, якi провокують протистояння у наслщок стикання мас людей з рiзними ментaлiтетaми та стандартами життя; посилення глобaлiзaцiйних процеЫв, що поглиблюють сyперечностi особливо у тих краТнах, якi входячи в глобальне еконо-мiчне середовище не змогли реaлiзyвaти Ысти-туфйну модернiзaцiю держави i знаходяться у економiчнiй, енергетичнiй, технологiчнiй, боргов^ тощо зaлежностi; екологiчнi та ктматичы проблеми якi вiдобрaжaються на перспективах розвитку рiзних краТн; утворення транснацю-нальних корпорaцiй, якi посилюють домЫування глобальних прiоритетiв над нaцiонaльними.
Глобальн проблеми на сучасному етaпi поедну-ються iз внyтрiшнiми i проявляються у наступному: демогрaфiчнa криза; втрата людського капралу пов'язана з масовою «втечею мiзкiв» у нaслiдок неспроможност держави забезпечити належ-ний рiвень життя висококвaлiфiковaним пра^в-никам та науковцям; посилення протистояння мiж новоствореними та попередыми Ыститу^я-ми, що контролюють бiзнес та сyспiльнi процеси; недосконалють iснyючих державних iнститyтiв, що призводить до недовiри населення до них самих та Тх д^; поглиблення економiчного розшаруван-ня населення на в^х рiвнях та вщсутнють со^аль-них лiфтiв, породжуе со^альну напругу яка може призвести до внутр0ых соцiaльних конфлiктiв; полiтичнa нестабтьнють; монопольний контроль та монополiзaцiя багатьох сфер економки; Ысти-тyцiйнa i особливо iнфрaстрyктyрнa невщповщ-нiсть нацюнальноТ економiки сучасним вимогам, яка обмежуе бiзнес aктивнiсть i формуе додатко-вi трaнсaкцiйнi витрати, а модерызац^ы змiни зу-пиняються i влада монополiзyeться олiгaрхiчними структурами; нездaтнiсть держави до трансфор-мування державних Ыститулв зупиняе со^ально-економiчнi трансформацм [5,с. 169 - 171].
Iнститyцiйнa модерыза^я спрямовуеться на трaнсформaцiю соцiaльних нaмiрiв у норми че-
рез впровадження Тх засобами iнститyцiй влади на основi правових, економiчних, полiтичних ре-гyляторiв. Модернiзaцiя може реaлiзовyвaтись через процес формування софальних нaмiрiв у ч^ко визнaченi прaвовi акти, дieвiсть яких по-виннi забезпечувати органи державного управляя. Ринкова Ыфраструктура пiд впливом Ы-ститу^йноТ модерызацм трансформуе нaмiри господарюючих сyб'8ктiв у створення сприятли-вого середовища для обмЫу у виглядi норм права через економко-правове регулювання дiяль-ностi сyб'8ктiв влади i прийняття правових aктiв для регламентування роботи суб'ек^в ринку.
Суб'ектами Ыституц^ноТ модерызацм со^аль-ноТ iнфрaстрyктyри е держава, юридичн та фг зичнi особи. Об'ектом Ыституц^ноТ модерызацм со^альноТ Ыфраструктури е умови якi необхщ-н суб'ектам для реaлiзaцií' власних прав влас-ностi, створення умов конкуренцп, подолання монопольних тенденцiй, розвиток корпоратив-них вiдносин [10, с. 80 - 82. 11, с. 33- 34]. У свою чергу, суб'екти ЫституфйноТ модерызацм пов'язaнi з iнститyцiйними факторами через со-цiaльно-економiчне середовище, якi мають рiз-ну форму прояву i об'еднуються рамками дiяль-ностi господарюючих сyб'eктiв з обов'язковим врахуванням мети розвитку сусптьства та вщ-повщного стану економiки. lнститyцiйнi фактори розвитку е фундаментальною основою еконо-мiчного росту, який стае бар'ером для негативних екстернал^ та циклiчностi економiчних проце-сiв. З iнститyцiйних фaкторiв можна сформувати групи впливу на економiчне середовище.
До першоТ групи можна вщнести фактори пов'язaнi з структурою ринку, ефективнють якоТ безпосередньо впливае на перспективи розвитку суб'ек^в господарювання, якi дiють у економiчно-му полi даноТ структури. До другоТ групи вщносять-ся фактори пов'язан з економiчною Ыфраструк-турою, яка включае виробничу iнфрaстрyктyрy та со^альну iнфрaстрyктyрy завданням якоТ е створення умов для основного виробництва та формування умов для розвитку трудових ресур^в, Тх освiти, пiдвищення квaлiфiкaцií', перепщготов-ки, охорони здоров'я, формування нового еконо-мiчного способу мислення. Склaдовi компоненти со^альноТ iнфрaстрyктyри забезпечують обслу-говування Ыдивщуального споживання, забезпечують умови споживання створених галузя-ми мaтерiaльного виробництва благ i продукують
власы послуги та мaтeрiaльнi блага. У загаль-нiй множин фyнкцiй со^ально'' iнфрaстрyктyри на особливу увагу заслуговують ù якi спрямован на покращення дeмогрaфiчноí' ситуацп', тобто змен-шення смeртностi та пщвищення народжуванос-тi; покращення структури трудових ресур^в, пщ-вищення конкyрeнтоздaтностi та ефективност використання потeнцiaлy трудових ресур^в; удо-сконалення системи охорони здоров'я населення; покращення роботи житлово-комунального гос-подарства; покращення рiвня життя населення; пщвищення рiвня зaйнятостi, створення нових ро-бочих мiсць в нeiндyстрiaльних районах та в кра'У в цтому, тощо. До третьо'' групи вщносять факто-ри пов'язaнi з формуванням законодавчо-нор-мативного середовища, яке дie на загальнодер-жавному, репональному та локальному рiвнях. Цi фактори впливають на eкономiчнe зростання, ак-тивнiсть бiзнeсy, антимонопольну дiяльнiсть, фю-кальний вплив, фiнaнсово-крeдитнi вiдносини, трyдовi вiдносини тощо [8 с. 21 - 22].
Багатограннють та рiзномaнiтнiсть Ыституфй-них трaнсформaцiй соцiaльно - eкономiчноï системи спрямовуеться на формування рiвновaж-ного стану економки, проектування iнститyцiйних перетворень для забезпечення со^ально'' спра-вeдливостi, вщносно'' рiвностi та зростання до-бробуту. Досягнення бажаних рeзyльтaтiв трансформацп софально'' iнфрaстрyктyри вiдбyвa8ться при об'8днaннi зусиль у сусптьый, eкономiчнiй, виробничiй, науково - техычый, тeхнологiчнiй, освiтнiй, культурый сферах. Дeмокрaтизaцiя сус-пiльного життя е невщ'емною складовою оздо-ровлення сусптьства, со^ально'' стaбiльностi та со^ального захисту i гaрaнтiй.
Факторами результативних трансформацп стають: здaтнiсть рeaлiзyвaти iнтeрeси сyспiльствa через зaгaльносyспiльнi Ыститути та к Ыструмен-ти впливу; участь у продукуванн сyспiльних благ з рацюнальним використанням фaкторiв к створення, зокрема прaцi, земл^ кaпiтaлy, пiдпри8мницьких здiбностeй, Ыформацм' тощо. Крит^ями ефектив-ностi е орieнтaцiя на споживача, рeзyльтaтивнiсть роботи, поспйний монiторинг витрат та доходiв, вщповщальысть за результати [6 с. 300 - 301].
Процеси модерызацп характеризуються нелг нiйними принципами розвитку i залежать, у рiзнiй мiрi, як вщ посилення взaeмозaлeжностi та Ыте-грацп' рiзних кра'н свiтy, так i вщ змiн у свщомос-тi людей та ''х знань про eкономiчнi процеси, якi
вщбуваються на мiкро -, макро - та глобальному рiвнях. Рiзнi концепцп модерызацп використову-ють вaрiaтивнiсть процеЫв соцiaльно-eкономiч-ного розвитку з характерними, для деяких сус-пiльних утворень, особливостями взаемодп при побyдовi власних моделей eкономiчноí трансформацп''. Рiзнонaпрaвлeнiсть вeкторiв модер-ызацп та гх промiжних рeзyльтaтiв ( не завжди позитивних ) aктyaлiзye виокремлення основно' групи принципiв, дотримання яких сприяло побу-довi yспiшних моделей со^ально - орieнтовaноí ринково''' eкономiки, де кожна людина е захище-ною i може рeaлiзyвaти сво' здiбностi.
По - перше, принцип врахування дм об'ективних eкономiчних зaконiв бо вони не залежать вщ 'х yсвiдомлeння людьми, але водночас е залежни-ми вiд усвщомлено''' дiяльностi та прийнятих рг шень кожно''' eкономiчно активно''' людини.
По - друге, це принцип системности який озна-чае, що iнститyцiйнa модерыза^я рeaлiзy8ться у чiтко визначеному напрямку i водночас, передбачае наявнють вiдносно сaмостiйних вeкторiв розвитку. Система мае пщсистеми з ознаками системности а кожний наступний рiвeнь склада-еться з eлeмeнтiв нижчого рiвня i вся сyкyпнiсть пiдсистeм по'вязан мiж собою. Застосування системного принципу уможливлюе використання методу «блоюв» при побyдовi соцiaльно - орг ентовано''' eкономiчноí модeлi. Цей метод дозво-ляе створити модeлi, що вщповщають формi та змiстy окремих блоюв з вiдобрaжeнням цтюно' системи eкономiчного розвитку. Передбачаеть-ся дослщження об'екта, як пiдсистeми бiльш широко''' системи з складною структурою, що мютить елементи другого, третього та наступних рiвнiв. Невщ'емною складовою системного принципу е Ыформац^на еднють модeрнiзaцiйних процeсiв на рiзних рiвнях eкономiчноí системи. Це забез-печуеться блочним методом, який мiстить опис взаемодп мiж рiзними блоками через систему показниюв соцiaльно - eкономiчного розвитку. Мeтодологiя застосування блочного методу до-зволяе враховувати eкзогeннi та ендогенн по-казники, послiдовнiсть змЫ, уточнення промiж-них рeзyльтaтiв для кожного з блоюв зокрема.
По - трете, принцип побудови стратеги розвитку. Передбачае стратепчне опрацювання етатв модерызацп соцiaльно - eкономiчного розвитку з урахуванням можливих ризиюв спричинених зо-внiшнiми факторами, швидкоплиннютю змiн, по-
рушеннями фyнкцiй соцiaльно - економiчного розвитку. Метою е досягнення цтей сyспiльствa у рамках Ыституц^них змiн фундаментального характеру, як будуть мати вплив на процеси у най-ближчому та вщдаленому майбутньому. Даний контекст системноТ трансформацм потребуе Ыте-лектуальноТ спроможностi сформувати прюрите-ти розвитку нaцiонaльних економiчних систем з урахуванням: геополiтичних обставин та страте-гiчних прiоритетiв; юторичного досвiдy спiвпрaцi або боротьби на взаемне знищення; конкурент-ноТ взаемовипдноТ взаемодм або економiчних воен спрямованих на монополiзaцiю у рiзних сферах економiки; економiчноí' пщтримки пaртнерiв в перiод економiчноí' кризи та полiтичноТ' нестабть-ностi; стратепчного партнерства на мiжнaродно-му рiвнi з метою Ытеграцм до бвропейських еко-номiчних та полiтичних Ыститупв тощо.
По - четверте, принцип цтеспрямованост ви-значае кут зору i вектор спрямовaностi Ыститу-ц^ноТ модерызацм, формуе мiсiю, дерево цтей, мету модерызацм та окреслюе коло основних та допомiжних завдань. Принцип цтеспрямованос-тi aктивiзy8 модернiзaцiйнi процеси, абстрагуе вiд другорядних, побiчних чинникв, формуе фундамент для прискорення тенденфй трансформацм соцiaльно - економiчно! iнфрaстрyктyри у вщ-повщност до стрaтегiчних економiчних цiлей.
По - п'яте, принцип вщкритост передбачае вщ-критiсть нaцiонaльних економiк, як перебувають у процесi модернiзaцiйних змЫ, до впливу свг товоТ економiчно!' системи, мiжнaродного подiлy прaцi, мiжнaродних фiнaнсово - кредитних вщ-носин, науково - техычного та технко - еконо-мiчного спiвробiтництвa.
По - шосте, принцип науковоТ обфунтованост Ыститу^йноТ модерызацп передбачае врахуван-ня дм зaконiв розвитку економiки та сусптьства, базуеться на сyчaснiй методологм та враховуе позитивний свiтовий та в^чизняний досвiд.
По - сьоме, принцип прюритетносп розвитку люд-ського капгталу. Людина з ТТ творчим потен^алом, рiвнем освiти, квaлiфiкaцíí, станом здоров'я, мен-тaлiтетом, пaтрiотизмом, щеолопею, рiвнем куль-тури та способом економiчного мислення i еконо-мiчною грaмотнiстю стае стрaтегiчним прiоритетом, осктьки здатна генерувати новi щеТ рацюнального використання обмежених ресyрсiв та забезпечу-вати конкyрентоздaтнiсть нaцiонaльних економiк та ефективнють використання Тх потенцiaлy.
По - восьме, принцип синергм. Передбачае розвиток сусптьного кaпiтaлy. lнститyцiйнa мо-дернiзaцiя розкривае зaлежнiсть трансформа-ц^них процесiв вiд yзгодженостi сyспiльних Ы-тересiв стосовно головноТ мети трансформацм та методiв ТТ реaлiзaцií'. Принципова угода на рiвнi сyспiльствa створюе умови взаемодм та формуе вщповщний потенцiaл соцiaльно - економiчного прогресу, створюе додaтковi соцiaльно - еконо-мiчнi ефекти, якi е неможливими при вiдсyтностi синергетичного впливу [2 с. 24 - 25].
По - дев'яте, принцип альтернативност Ысти-туцюнальноТ модерызацм робить можливим мо-дернiзaцiю економiки та соцiaльно - економiчних процесiв за рiзними трaeкторiями та векторами розвитку з урахуванням внутр0ых i зовн0-ых взaeмозв'язкiв та структурних спiввiдношень сформованих у процес еволюцiйного розвитку попередых перiодiв. lмовiрнiсний характер аль-тернативних модерызац^них процесiв розкривае наявнють непередбачуваних сценарпв Ыф-раструктурних трансформацм при зберiгaннi якiсних пaрaметрiв, сталих тенденцМ i якiсно рiз-них вaрiaнтiв модерызацп. Для успшноТ реaлiзa-ц1Т даного принципу необхiдно видтити та спри-яти розвитку тим альтернативним вaрiaнтaм, якi стрaтегiчно бтьш вaжливi на даному етaпi системноТ трансформацМ софальноТ iнфрaстрyктyри, вщ альтернативних вaрiaнтiв, якi неможливо ре-aлiзyвaти при наявних ресурсах та/або обстави-нах, а також т aльтернaтивнi вaрiaнти якi будуть актуальними у майбутых перiодaх.
Системна трансформа^я Ыститу^йноТ структу-ри передбачае докорЫы змiни юнуючоТ системи i стосуються в^х сфер сyспiльного виробництва: основного виробництва; виробничоТ Ыфраструк-тури; со^альноТ iнфрaстрyктyри. Ця трaнсформaцiя спрямовуе со^ально - економiчнi вiдносини, ви-значае iнновaцiйне осмислення iснyючих потреб, формуе економiчнy модель поведiнки, яка враховуе новi « правила гри» та володie потенцiaлом трансформаций Потен^ал трансформацм характеризу-еться влaстивiстю системи, яка пщдаеться змiнaм для удосконалення при економiчно-обrрyнтовaних рiвнях витрат, за рахунок модерызацм конф^урацм та структурних стввщношень елементiв економiч-ноТ системи. Неспроможнють до системноТ трансформацм е критерieм зменшення потенцiaлy розвитку економiчно!' системи у стратепчно важливих для нaцiонaльних економiк напрямках.
Висновок
Зростання трaнcaкцiйниx витрат в умовах ic-нування застартих iнcтитуцiйниx форм обмеж-уе розвиток со^ально - економiчниx вiдноcин та сфер сусптьного виробництва. Biдповiдно, роз-блокувати множину накопичених проблем повинна модерызована Ыституц^на структура, яку визнають уci суб'екти cоцiaльно - економiчно'í сфери та прагнуть реaлiзувaти сво'Т новi можли-воcтi, надан Т'м модернiзовaною iнcтитуцiйною структурою. Стабтьнють модерызовано'Т Ыститу-ц^ноТ' структури залежить вщ кiлькоcтi cуб'8ктiв, якi визнають новi «правила гри» та ними послуго-вуються. Визнання та подальше стабтьне функ-цiонувaння i удосконалення модерызовано'Т Ы-ституц^ноТ системи нацюнальних економiк буде залежати: вiд перших вщчутних cоцiaльно - еко-номiчниx результaтiв; cтереотипiв сусптьно'Т свг домостк iдеологiчного cвiтогляду; нaцiонaльного пaтрiотизму; оцЫок суб'ективно'Т кориcноcтi; ана-лiзу об'ективних витрат; економiчно'í грамотнос-тi сусптьства та ступеня розвитку економiчного способу мислення суб'ек^в cоцiaльно - економiч-них вiдноcин, тих якi приймають р0ення на вcix рiвняx економiчно'í системи i тих, якi е учасниками i споживачами cуcпiльно корисних благ створюва-них нaцiонaльними економiчними системами.
Список використаних джерел
1. Балафева О. М. Детермiнaнти со^ально-економ^ч-но'Т нерiвноcтi в cучacнiй УкраУ: моногрaфiя / [О. М. Балафева, В. А Головенько, Д. А. Дмитрук та к]; за ред. канд. соцюл. наук О. М. Балафево'Т; НАН УкраТ'ни; 1нститут економки та прогнозування. - Ки'Тв 2011. - 592 с.
2. Балаюрева О.М., Геець В.М., Сщенко В.Р. Цiннicнa складова модернiзaцiйниx процеав у сучасному соцЬ умiУкрaíни: кол. моногр. / [О.М.Балаюрева, В.М.Геець, В.Р. Сщенко та Ы.];НАН УкраТ'ни, ДУ «1н-т екон. та про-гнозув. НАН УкраТ'ни». - К., 2014. - 340с.
3. Гaнущaк-£фiменко Л. М., Коберник1. B.Оcобливоcтi формування Ытегрованих бiзнеc-структур // Актуaльнi проблеми економки, №3(129), 2012[Електронний ресурс.] Режим доступуА1е:///С:/ Usens/%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D0% BD/Downloads/ape_2012_3_19%20(1).pdf
4. Геець В. М. 1нновацмна УкраТ'на 2020: нацюналь-на доповiдь / за заг. ред. В. М. Гейця та Ы.; НАН УкраТ'ни. - К., 2015. - 336 с.
5. Геець В. М. Сусптьство, держава, економка: фе-номенолопя взаемодп та розвитку / В. М. Геець; НАН
yKpaT'Hi/i; iHCTiiTyT eKOHOMki/i Ta npomo3yBaHHH HAH YKpaTHM. - K., 2009. - 864 c.
6. rpiqeHKO A.A.lHCTMTyMii/iHi TpaHC^opMaqiT' coqi-anbH0-eK0H0MiHH0T' CMCTeMM yKpaT'Hi: M0H0rpa$m / 3a
peg. nn.-Kop. HAH yKpaT'HM rpiqeHKo A.A.; HAH yKpa'T-Hi, fly «iHCTiTyT eKOHOM. Ta npomo3yBaHHH HAH yKpa-T'hi» . - K.: 2015. - 344c.
7. iBaHOBa H. B.lHCTiTyqioHanbHe 3a6e3neneHHn Mogep-Hi3aqiT iH^pacTpyKTypHOi CKnagoBoT' perioHanbHoro po3Bi-TKy / CTanni/i po3BiToK eKoHoMkn. BceyKpaT'HCbKMi/i Hay-kobo-bmpo6hmhmm xypHan № 1 (18) 2013 C. 149 - 153
8. Konogpy6cbKaH. B. iHCTiTyqioHanbHi ^aKTopn eKo-HoMiHHoro 3pocTaHHn b cynacHix yMoBax // ekohomM-hmi/i Haconiic XXI. № 7 - 8. - 2011. - C 20 - 22
9. HopT fl. 1/lHCTi/iTyTbi, i/iHCTi/iTyqi/ioHanbHbie i3MeHeHin i ^yHKMioHipoBaHie экoнoммкм.[Eneктpoннмм pecypc.] PexiiM gocTyny http://iibrary.fa.ru/fiies/North.pdf
10. nonpo3MaH 0. I. Ponb iHCTiTyqioHanbHoT' CMCTeMM HaqioHanbHoT eKoHoMiKi. //36ipHiiK HayKoBix npaqb. HayKoBo-flocniflHiM eKoHoMiHHMi/i iHCTiTyT MiHicTep-CTBa eKoHoMiKi yKpaT'Hi. OopMyBaHHn pihkobix BiflHo-cih b yKpaT'Hi. BinycK №9.- KiT'b 2009. C 79 - 82
11. nonpo3MaH 0. I. Po3bitok iHCTiTyqioHanbHoT eKo-HoMiKi Ta TT BnniB Ha coqianbHy iH^pacTpyKTypy. // 36ipHiK HayKoBix npaqb. HayKoBo-flocniflHii/i eKo-HoMiHHMM iHCTiTyT OopMyBaHHfl piHKoBix BiflHoCHH B
yKpaT'Hi. BinycK № 3(178). - KiiB 2016. C. 31 - 35.
12. PoceqbKaW. B.lHCTMTyqii/iHi nepegyMoBi po3-BiTKy KoHKypeHTHix BiflHociiH b icTopiHHii pe-TpocneKTiBi. [EneKTpoHHii pecypc.] PexiiM go-CTyny. http://ea.donntu.org:8080/bitstream /123456789/31274/1/Rosetska.pdf
13. TKan A. A. iHCTiTyqioHanbHa eKoHoMiKa. Ho-Ba iHCTiTyqioHanbHa eKoHoMiHHa Teopm. HaBH. noc. / A. A. TKaH. - K.: ЦУП, 2007. - 304c. [EneKTpo-hhim pecypc.] PexiiM flocTynyhttp://uchebniks.net/ book/303-institucionaina-ekonomika-navchainij-posibnik-tkach-aa/6-12-instituti.htmi
14. ЭrrepтccoнТ.Экoнoмl/lнecкoe noBegeHie i iHCTiTyTb / nep. c aHrn. M. R KaxgaHa, HayH. peg. nep. A. H. HecTepeHKo. M., 2001.-408 c.[EneKTpoHHii pecypc.] PexiM flocTynyhttp://www.twirpx.com/fiie/732949/
References
1. Baiakireva O. M. Determinants of socioeconomic inequaiity in modern Ukraine: monograph / [O. M. Baiakireva, V. A Goienko, D. A. Dmitruk and others]; for ed. Cand. socioiogist Sciences of O. M. Baiakireva; Nationai Academy of Sciences of Ukraine; Institute of Economics and Forecasting. - Kiev 2011. - 592 pp.
2. Balakireva O. M., Heyets V. M., Sidenko V. R. Valuable component of modernization processes in modern society of Ukraine: the number. monogr / [O. M. Balakireva, V. M. Heyets, V. R. Sidenko, etc.]; National Academy of Sciences of Ukraine, Institute of Economics and Prognosis of the National Academy of Sciences of Ukraine. - K., 2014. - 340s.
3. Kanuschak-Efimenko L. M., Kobernik I.V. Peculiarities of the formation of integrated business structures // Current problems of economics, №3 (129), 2012 [Electronic resource.] File access mode: /// C: / Users %D0%B0%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D0%BD/ Downloads/ape_2012_3_19%20(1).pdf
4. Geets VM Innovative Ukraine 2020: national report / per comp. Ed. V. M. Gaytsa and others; National Academy of Sciences of Ukraine. - K., 2015. - 336 pp.
5. Geets VM, Society, State, Economics: Phenomenology of Interaction and Development / V.M. Heyets; National Academy of Sciences of Ukraine; Institute of Economics and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine. - K., 2009. - 864 p.
6. Gritsenko A. A. Institutional transformations of the socioeconomic system of Ukraine: monograph / ed. Corr. National Academy of Sciences of Ukraine Gritsenko AA; National Academy of Sciences of Ukraine, Institute of Economics. and forecasting of NAS of Ukraine». - K: 2015 - 344s.
7. Ivanova N.V. Institutional support for modernization of the infrastructure component of regional development / Sustainable development of the economy. All-Ukrainian Scientific and Production Magazine № 1 (18) 2013 p. 149 - 153
8. Kolodrubskaya NV Institutional factors of economic growth in modern conditions // Economic Journal of the XXI. No. 7 - 8. - 2011. - From 20 - 22
9. North D. Institutions, institutional changes and functioning of the economy. [Electronic resource.] Access mode http://library.fa.ru/files/North.pdf
10. Poprozman O. I. The role of the institutional system of the national economy. // Collection of scientific works. Research Economics Institute of the Ministry of Economy of Ukraine. Formation of market relations in Ukraine. Issue No. 9.- Kyiv 2009. c 79 - 82
11. Poprozman O. I. The development of the institutional economy and its impact on social infrastructure. // Collection of scientific works. Research Institute of Economics Formation of market relations in Ukraine. Issue No. 3 (178). - Kiev 2016. S. 31 - 35.
12. RosetskyYu.B. Institutional prerequisites for the development of competitive relations in the historical retrospective. [Electronic resource.] Access mode. http://ea.donntu.org:8080/ bitstream/123456789/31274/1/Rosetska.pdf
13. Tkach A. A. Institutional Economics. New institutional economic theory. Teaching pos / A. Tkach. - K.: TSUL, 2007. - 304s. [Electronic resource.] Access mode http://uchebniks.net/book/303-institucionalna-ekonomika-navchalnij-posibnik-tkach-aa/6-12-instituti.html
14. Eggtersson T. Economic behavior and institutes / Per. from english M. Ya. Katzhdana, scientific. Ed. per. A. N. Nesterenko. M., 2001. - 408 p. [Electronic resource.] Access mode http://www.twirpx.com/file/732949/
Даш про автора
Олександр Iванович Попрозман,
к. е. н., доцент, Нацюнальний университет фюично-го виховання i спорту УкраТни, кафедра менеджменту i економки спорту
e-mail: Sipoprozman@meta.ua
Данные об авторе
Александр Иванович Попрозман,
к. э. н., доцент, Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, кафедра менеджмента и экономики спорта
e-mail: Sipoprozman@meta.ua
Data about the author
Oleksandr Poprozman,
Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, National University of Physical Education and Sports of Ukraine. Department of Management and Economics of Sport
e-mail: Sipoprozman@meta.ua
