CC BY
138
ISSN 222Б-3780
ДЕНЬГИ, ФИНАНСЫ И КРЕДИТ
J
Вовчак О. Д., Алшуйко М. С.
УДК 336.7
DOI: 10.15587/2312-8372.2015.38745
СИСТЕМАТИЗАЩЯ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ КЛАСНФШАЦН РЕСУРСНО! БАЗН БАНК1В
У статтг проаналгзовано та узагальнено основт тдходи до класифгкацгг складовихресурсног бази банкгв. Визначено змгст поняття «структура ресурсног бази». Запропоновано гнтегральну класифгкацгю складових ресурсног бази комерцшних банкгв. Особлива увага звертаеться на характеристику видгв складових ресурсног бази банку.
Клпчов1 слова: ресурсна база банкгв, джерела формування ресурсгв, структура ресурсног бази банкгв, ресурси-витрати.
1. Вступ
Стабшьне функцюнування та подальший розвиток банювсько! системи Украши перебувають у псному взаемозв'язку iз збiльшенням обсягiв банкiвських ре-сурав. Вiд того, наскiльки банки придшятимуть увагу формуванню ресурсно! бази, залежить 1х спроможнiсть здiйснювати активнi операцп та фiнансова стiйкiсть банкiвськоi системи загалом. Саме тому одшею з не-обхiдних передумов для ефективного функцюнування банюв та фшансово! стiйкостi е стабiльнiсть i до-статнiсть ресурсно! бази.
Устшне досягнення перспективних стратегiчних цiлей банку забезпечуеться за умов чико! координацп ролi ресурсно! бази банку у системi стратегiчного управлiння усiма його видами дiяльностi та ефективного формування !! складу та структури. Структура ресурсно! бази банку мае принципову вщмшшсть вiд аналопчно! структури сучасних пiдприемств. Причина цього — особлива роль банку в економщ як фшансового посередника, його виняткове право прийняття внескiв юридичних i фiзич-них осiб, унаслщок чого банк не може функцюнувати переважно на основi лише сво!х власних коштiв.
Збалансована за складом та структурою ресурсна база банюв е важливою передумовою прибутковос-тi, пiдтримки достатньо! лiквiдностi та довiри з боку всiх учасниюв ринку. Тому методологiчно важливим е питання типологп структурних складових елеменпв ресурсно! бази банку та систематизащя сукупностi.
2. Анал1з л1тературних даних та постановка проблеми
Вивченню питань сутностi та складу ресурсно! бази банюв присвячеш роботи багатьох вчених, зокрема: М. Д. Алексеенко [1] значну увагу придшяе розкриттю сутност та структури банювських ресурсiв; Т. Я. Анд-рейюв та iншi вченi [2] розглядають джерела формування та роль фшансових ресурсiв у процесi формування банювського капiталу;О. А. Кириченко [3], Л. О. Примостка [4] акцентують увагу на методах управлшня банювськими ресурсами; С. К. Реверчук [5], Н. Р. Швець [6] наголошують на важливостi ресурсно! бази банюв, формуванш оптимального складу i структури, а також на ролi окремих складових ресурсiв
у здшсненш банкiвськоi дiяльностi. В. В. Кисельов [7], I. М. Парасш-Вергуненко [8] вказують на першочерговiй важливосп залучених ресурсiв у формуваннi ресурсно! бази банюв. Серед зарубiжних вчених питання теорп управлiння ресурсним потенщалом банку, ефективностi використання банкiвських ресурав дослiджували у сво!х працях Б. Бернанке, Р. Габбард, Д. Коллiз, Г. Марковщ, Г. Мiнськi, Ф. С. Мишюн, Дж. Стiглiц, Ж.-К. Трше, якi розглядали джерела формування загалом.
Однак в умовах поглиблення кризових явищ у свио-вiй економiцi i в Украш проблема формування ресурсно! бази в банювсьюй системi потребуе ще поглибленого дослщження. Крiм того, сьогоднi не шнуе едино! ш-тегрально! класифжацп складових елементiв ресурсно! бази банювських установ.
3. 06'ект, мета та задач1 дослщження
Об'ект дослгдження — науковi пiдходи до класифь кацп елементiв ресурсно! бази банкiв в Украш.
Метою статтг е систематизащя наявних методич-них пiдходiв до класифжацп складових ресурсно! бази банюв як важливого елементу управлшня банювськими ресурсами та розробка на основi додаткових класифжа-цшних ознак штегрально! (узагальнено!) класифiкацii !х ресурсно! бази.
Для досягнення поставлено! мети необхщно вико-нати таю завдання:
1. Узагальнити наявш тдходи до класифжацп складових ресурсно! бази банюв та виокремити основш класифжацшш ознаки, якi наводяться вченими.
2. Сформувати штегральну класифiкацiю складових ресурсно! бази банюв.
3. Визначити змют поняття «структура ресурсно! бази».
4. Окреслити можливi напрями удосконалення про-цесу формування ресурсно! бази банюв.
4. Виклад основного матер1алу —
висвгглення п1дход1в до класифжаци структурних елемент1в ресурсно! бази банку та напрям1в ¡1 удосконалення
Питання класифжаци складових елеменпв ресурсно! бази банку е дискусшними i недостатньо висвггленими в економiчнiй лiтературi. В основному з щею метою
TECHNOLOGY AUDiT AND PRODUCTiON RESERVES — № 1/7(21], 2015, © Вовчак О. Д., Алшуйко М. С.
використовуеться один чи кiлька критерпв, переважно ознака власностi, з виокремленням власного та залуче-ного катталу [7]. Водночас з таким тдходом не можна погодитися, оскiльки вш iстотно обмежуе можливостi пiзнання сутносп, закономiрностей формування i функ-щонування ресурсно! бази.
Прихильники iншого тдходу до класифiкацii еле-ментiв ресурсно! бази банку [3, 5, 8, 9], Грунтуючись на ix багатоаспектносп, не використовують класифiкацiйнi ознаки, а подають перелiк окремих складових ресурсно! бази банку. Такий тдхщ, на погляд авторiв дано! роботи, не завжди забезпечуе чиюсть i взаемопов'язашсть си-стеми використовуваних елементiв ресурсно! бази банку.
Ще один тдхвд до класифiкацii елементiв ресурсно! бази банку заснований на використанш множини ознак класифжацп [1, 2, 4, 6]. На думку авторiв, цей тдхщ до виявлення елеменпв ресурсно! бази банку ускладнюе упорядковашсть елементiв ресурсно! бази банку, призводить до тавтологп змiсту деяких з них.
Суттевими класифжацшними ознаками, яю наво-дяться вченими, е таю:
— джерела формування ресурсiв;
— термш знаходження ресурсiв у розпорядженш
банку;
— резидентнiсть походження ресурсiв;
— можливкть прогнозування;
— мiсце мобтзацп ресурсiв тощо.
З огляду на вищевикладене автори вважають, що за доцшьне сформулювати iнтегральну класифiкацiю складових елеменпв ресурсно! бази банкiвськиx установ, що дасть змогу окреслити можливi напрями удоскона-лення процесу формування !х ресурсно! бази.
Спершу треба визначити змшт поняття «структура ресурсно! бази». Бшьшкть економiстiв розглядають тд структурою капiталу спiввiдношення власних та залучених фшансових ресурсiв, що використовують-ся банками у процесi свое! дiяльностi. Так, С. Росс, Р. Вестерфшд i Б. Джордан розумшть пiд структурою капiталу «ввдношення заборгованост до акщонерно-го катталу» [10], а I. А. Бланк визначае структуру катталу як «ствввдношення у«х форм власних та залучених фшансових ресурав, що використовуються банком в процес свое! дiяльностi для фшансування активiв» [11]. Водночас, розумiючи тд поняттям «ка-ттал» в даному дослщженш саме ресурсну базу банку, автори роботи не можуть однозначно прийняти жод-ну з вищенаведених позицiй у вщношенш структури ресурсно! бази та сформулюемо власне !! визначення як «спiввiдношення мiж окремими статтями власного капiталу i зобов'язань банку (залучених i позичених кошпв) та мiж окремими елементами ресурсно! бази банку загалом iз метою забезпечення стабшьносп та зниження витратностi залучених та позичених ресурав».
Виходячи з iснуючиx пiдxодiв до класифжацп струк-турних елементiв ресурсно! бази банку, нами розроблена класифжащя за найбiльш суттевими ознаками, яка мае за мету виршення стратепчного завдання банку: знайти джерела ресурсно! бази з мшмальною варпстю, забезпечити здiйснення активних операцiй у визначе-них обсягах i напрямах, ефективно використовувати та управляти ресурсною базою.
Автори роботи розглянули детальшше запропоно-вану класифiкацiю елементiв ресурсно! бази банку за такими ознаками.
За ресурсною ознакою структурш елементи ресурсно! бази банюв можемо подiлити на: трудовi ресурси, фiнансовi ресурси, природш ресурси, матерiальнi ресурси, шформацшш ресурси. У вiтчизнянiй банкiвськiй практищ формування ресурсно! бази передбачено переважно у грошовш формi, причому формування та збшьшення статутного катталу може здшснюватися виключно шляхом грошових внескiв [12].
За направленiстю ресурсних потоюв вiдносно банку ресурси подшяють на:
— вхiднiресурси або ресурси-витрати. Вхщш грошо-вi потоки банку створюють пасивну частину банювського балансу. Саме вони формують ресурсну базу i прибу-ток вщ його дiяльностi. Прикладом вхiдних грошових потоюв е грошовi надходження на кореспондентсью рахунки банку, в тому чист кошти, якi надходять на розрахунковi i поточнi рахунки ктенпв, залученi де-позити та мiжбанкiвськi кредити в момент надходження, iншi пасиви. До вхiдних необхщно вiднести також потоки розмiщених активiв i процентного прибутку за користування ними в момент повернення;
— ресурси, створен у процеп дiяльностi або ресур-си-результати. До них нами вщнесеш активи банку, що виникають як наслщок розмщення акумульованих первинних ресурав; прибуток вiд його дiяльностi, при-дбання нового обладнання та примiщень при розширеннi дiяльностi банку тощо;
— вихiднi ресурси. До вихвдних ресурсiв необхiдно вщнести всi грошовi платежi, якi здшснюються з корес-пондентських рахункiв банку: платежi за дорученням клiентiв, операцп з розмiщення залучених в тимчасове користування фшансових ресурав i власних кошпв, вкладення в основнi засоби. Залучеш платнi пасиви в момент повернення проценпв за !х використання також належать до вихщних грошових потоюв.
Запропонований подш дозволяе простежити причин-но-наслiдковi зв'язки у процес формування ресурсно! бази та здшснити вiдповiднi кроки щодо збiльшення !! обсягiв у розпорядженнi банку.
За часовою ознакою ресурси подшено на: вГднос-но статичт, тобто ресурси, що постшно знаходяться у розпорядженш банку i можуть вилучатися пльки при його лжвщацп або реоргашзацп (кошти статутного капiталу, придбанi у власшсть будiвлi, обладнання тощо), вiдносно динамгчт, тобто ресурси, що знаходяться у розпорядженш банку упродовж визначеного строку (залучеш i запозичеш кошти, орендоваш примщення тощо), статично-динамiчнi, тобто ресурси, що знаходяться у розпорядженш банку, однак не прогнозовано можуть бути вилучеш власниками (кошти в розрахун-ках, залишки тимчасово вшьних кошпв на рахунках суб'екпв господарювання, iншi джерела).
Дана класифжащя дозволяе визначити рiвень ста-лостi ресурсно! бази банку в часовому вимiрi та вжити заходiв для пiдвищення його фшансово! мiцностi. За ступенем новизни вщносно бiзнес-процесiв банку:
— первинж (нов^ ресурси (що ранiше не оберта-лись на фiнансовому ринку). Первинний характер мае залучення ресурав, що купуються банком на ринку безпосередньо в !х власникiв (залучаються ресурси держави, амейних господарств, суб'ектiв господарювання, яю виникли внаслiдок здiйснення господарсько! дiяльностi, з iнших джерел отримання доходiв i належать !м на правах власносп);
ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ АУДИТ И РЕЗЕРВЫ ПРОИЗВОДСТВА — № 1/7(21], 2015
ISSN 222Б-3780
ДЕНьгИ, фИНАНсы И крЕДИт
— вториннг ресурси (що ранiше вже обертались на фшансовому ринку). Вторинний характер мае залучення ресурав, якi не належать безпосередньо кредитору банку, а вже залучеш ним в шших суб'ек-пв на грошовому ринку.
Використання цього критерт мае практичне зна-чення, тому що:
по-перше, стабiлiзацiя економжи Укра!ни, зростання темпiв !! економiчного розвитку та iнтеграцiя у свь товий економiчний простiр супроводжуються полш-шенням фiнансових результатiв дiяльностi тдприемств i доходiв громадян, тому використання цього критерш буде своерiдним шдикатором рiвня розвитку економiки держави;
по-друге, розвиток грошового ринку супроводжу-еться збшьшенням кiлькостi фiнансових посередникiв, тому тдвищення частки коштiв вторинного залучення буде ввдображати вдосконалення iнституцiйноi струк-тури грошового ринку та трансформацшно! функцп банкiвськоi системи. Однак, якщо ця тенденщя ввд-буваеться на ^ кризових явищ в економiцi, це буде характеризувати нестабшьшсть i високу вартiсть ресурсно! бази банюв;
по-трете, видiлення цих груп ресурав дозволяе ощ-нити ступiнь устшност грошово! полiтики в краiнi та мiру довiри до банкiвськоi системи в сустльствь Пропорцп спiввiдношення кошпв первинного i вторинного залучення визначаються розмiром перших, тому що обсяги кошпв вторинного залучення у першу чергу залежать вщ обсяпв коштiв на рахунках, що формують первинний ресурсний ринок.
За способом i джерелами формування розрiзняють ресурси: власнг (власний каттал i нерозподiлений при-буток, власш «ноу-хау», праця штатних працiвникiв), залученг (придбаш на фiнансовому ринку кошти у результат надання банком послуг контрагентам, придбаш чи швестоват технологи або патенти, природш ресурси), позиченг (перекуплен на фшансовому ринку у результата надання банком послуг контрагентам), комбгнованг (ство-рення асощацш чи об'еднань господарюючих суб'екпв для реалiзацii проекту, залучення додаткових ресурав, що доповнюють власш).
Автори статт зазначають, що поряд з видшенням багатьма авторами за критерiем джерел формування лише двох видiв ресурав банку (власних i залучених кошпв), все частiше застосовуеться розширена класи-фiкацiя ресурсiв за цим критерiем з виокремленням трьох !х видiв: власнi, залученi i позичеш [2, 4, 12]. Однак i при цьому пiдходi мають мiсце розбiжностi в трактуваннi окремих структурних елеменпв ресурсно! бази. Так, на думку Т. П. Остапишино'!, «позичеш ресурси — це грошовi кошти кредиторiв та iнвесторiв, мобШзоваш банками на певних умовах на мiжбан-кiвському та фондовому ринках» [9]. При цьому тд визначення процесу мобтзацп коштiв на фондовому ринку тдходить i продаж акцш, за рахунок яких може формуватися статутний каттал банку, а це вже сфера формування власного катталу. Л. О. Дробозша вказуе, що ресурсна база банку формуеться за рахунок влас-них, залучених i емиованих коштiв [13]. Видшення емiтованих коштiв як джерела формування ресурсно! бази, на думку авторiв, е некоректним, осюльки може включати i кошти, створенi самим банком в процесi грошово-кредитно! мультиплжацп.
За ступенем участi у фшансово-господарсьюй дiяль-ностi банку ресурси групуються як:
— ресурси, як1 беруть безпосередню участь у опе-рацшних бгзнес-процесах (прямг) та формують ядро ресурсно! бази банку (грошовi кошти, персонал, матерiально-технiчна база);
— ресурси, як1 опосередковано беруть участь у опе-рацшних бгзнес-процесах (непрямг), забезпечуючи функцюнування банку загалом ^вень оснащення системами обробки шформацп та комушкащями, невиробничi основш засоби, правова та юридична тдтримка здшснення банкiвськоi дiяльностi, лобiю-вання iнтересiв банку, становище банку на ринку та сприйняття його суспшьством, наявшсть квалi-фжовано! та вiдданоi банку команди менеджерiв тощо).
Використання запропоновано! структури на практищ стимулюе банк придiляти увагу всебiчному вдоскона-ленню свое! дiяльностi в умовах зростаючо! конкуренцii та виживання в умовах кризових ситуацш на грошовому ринку.
Також пропонуемо запровадити критерш класифжа-цп ресурсiв за !х функцiональним призначенням. Згiдно з цим критерiем нами видiлено три складових:
— ресурси, призначенг для формування портфеля дохгдних активгв (кредити, надаш клiентам банку; мiжбанкiвськi кредити; вкладення в спекулятивш операцГ! — валютш цiнностi, цiннi папери; iнвес-тицшш вкладення тощо);
— ресурси, призначенг для створення матергально-технгчног г технологгчног бази банку;
— ресурси, призначенг для самострахування банку вгд банкгвських ризикгв, до яких слг'д вгднести:
а) обов'язковий резервний фонд, сформований в межах нормативу обов'язкового резервування зпдно з вимогами чинного законодавства;
б) спещальний резервний фонд, сформований в межах, установлених загальними зборами учасниюв (за-сновниюв, акцiонерiв).
Водночас автори зазначають, що структура ресурав окремих банюв е шдиввдуальною i залежить як вщ !х спецiалiзацii, так i особливостей !х дiяльностi, стану розвитку фшансового ринку, макроекономiчноi стабiль-ностi в кра!ш та iнших чинникiв. Так, в ушверсальних банках основний видом залучених ресурав виступають короткостроковi депозити, осюльки такi банки здiйсню-ють переважно операцп з короткострокового кредиту-вання,, а iпотечнi банки залучають ресурси в основному шляхом випуску та розмщення довгострокових зобов'язань, переважно шотечних облкацш, що зумов-лено здiйсненням ними довгострокового кредитування тд заставу нерухомостi.
Зазвичай операцп банку iз залучення та запозичення кошпв забезпечують формування ресурсiв банку, необ-хiдних йому для здшснення дiяльностi зверх власного капiталу. Таю ресурси покликаш також забезпечувати лжвщшсть та одержання доходу.
5. Висновки
Отже, розглянута класифжащя дозволяе бшьш ефек-тивно здiйснювати стратегiчне управлшня дiяльнiстю банку загалом та його ресурсною базою зокрема, вщ формування та використання яко! залежить ефектившсть
TECHNOLOGY AUDiT AND PRODUCTiON RESERVES — № 1/7(21], 2015
дiяльностi банкiвсько! установи та розвиток банювсько-го сектору загалом. Фiнансовi показники дiяльностi банку (лiквiднiсть, прибутковшть, платоспроможнiсть тощо) суттево залежать вщ ступеня використання ре-сурсiв банку для формування портфеля дохщних активiв та обсягiв невикористано! (резервно!) ресурсно! бази. Це дозволяе усунути недолжи в процес управлiння пасивами та активами.
Враховуючи вищенаведене, можна зробити висно-вок, що ресурсна база виступае основою фшансового потенщалу банку, його функцiонування. Тому важливим е побудова систематизовано! класифжацп, що охоплюе рiзнi складовi елементи банювських ресурсiв, що дозволяе простежити причинно-наслiдковi зв'язки у про-цесi формування ресурсно! бази банюв та здшснити вiдповiднi заходи щодо стратепчного управлiння нею.
Лггература
1. Алексеенко, М. Д. Каштал банку: питания теори I практики [Текст]: монограф1я / М. Д. Алексеенко. — К.: КНЕУ, 2002. — 276 с.
2. Вовчак, О. Д. Кредит I бангавська справа [Текст]: шдруч-ник / О. Д. Вовчак, Н. М. Рущишин, Т. Я. Андрейгав. — К.: Знання, 2008. — 564 с.
3. Кириченко, О. А. Банювський менеджмент [Текст]: шд-ручник / за ред. О. А. Кириченка, В. I. Мщенка. — К.: Знання, 2005. — 831 с.
4. Примостка, Л. О. Фшансовий менеджмент у банку [Текст]: шдручник / Л. О. Примостка. — 2-ге вид., доп. I перероб. — К.: КНЕУ, 2004. — 468 с.
5. Бангавський каштал: юторш, теор1я, досвщ [Текст] / С. К. Ре-верчук, У. В. Владичин, М. Б. Паласевич та ш.; за ред. д. е. н., проф. С. К. Реверчука. — Льв1в, ЛНУ ¡м. I. Франка, 2004. — 276 с.
6. Швець, Н. Р. Анал1з та оцшка ресурав банку [Текст]: мо-нограф1я / Н. Р. Швець. — Чершвщ: Рута, 2006. — 168 с.
7. Киселев, В. В. Управление банковским капиталом (теория и практика) [Текст] / В. В. Киселев. — М.: Экономика, 1997. — 256 с.
8. Парасш-Вергуненко, I. М. Анал1з бангавсько! д1яльност1 [Текст]: навч.-метод. поабник для самост. вивч. дисц. / I. М. Пара-сш-Вергуненко. — К.: КНЕУ, 2003. — 347 с.
9. Остапишин, Т. П. Основи бангавсько! справи [Текст]: курс лекцш. — К.: МАУП, 1999. — 112 с.
10. Росс, С. Основы корпоративных финансов [Текст] / С. Росс, Р. Вестерфилд, Б. Джордан. — М.: Лаборатория Базовых Знаний, 2000. — 720 с.
11. Бланк, И. А. Управление формированием капитала [Текст] / И. А. Бланк. — К.: Ника-центр, 2000. — 512 с.
12. Савлук, М. I. Грош1 та кредит [Текст]: шдручник / М. I. Сав-лук, А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкша та ш.; за заг. ред. М. I. Савлука. — К.: КНЕУ, 2006. — 744 с.
13. Дробозша, Л. О. Фшанси. Грошовий обш Кредит [Текст]: навч. поабник; перекл. з рос. / Л. О. Дробозша, Л. П. Окунева та ш.; шд ред. Л. О. Дробозша. — Р1вне: Вертекс, 2001. — 352 с.
СИСТЕМАТИЗАЦИЯ И УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ КЛАССИФИКАЦИИ РЕСУРСНОЙ бАЗЫ бАНКОВ
В статье проанализированы и обобщены основные подходы к классификации составляющих ресурсной базы банков. Определено содержание понятия «структура ресурсной базы». Предложена интегральная классификация составляющих ресурсной базы коммерческих банков. Особенное внимание уделено характеристике видов составляющих ресурсной базы банка.
Ключевые слова: ресурсная база банков, источники формирования ресурсов, структура ресурсной базы банков, ресурсы-расходы.
Вовчак Ольга Дмитрiвна, доктор eKOHOMi4Hux наук, професор, кафедра бантвськог справи, Утверситет бантвськог справи Нащонального банку Украти, Ктв, Украта, e-mail: vovchak.olga@meta.ua.
Алыуйко Марiя Степатвна, астрант, кафедра бантвськог справи, Утверситет бантвськог справи Нащонального банку Украти, Ктв, Украта, e-mail: vovchak.olga@meta.ua.
Вовчак Ольга Дмитриевна, доктор экономических наук, профессор, кафедра банковского дела, Университет банковского дела Национального банка Украины, Киев, Украина. Алилуйко Мария Степановна, аспирант, кафедра банковского дела, Университет банковского дела Национального банка Украины, Киев, Украина.
Vovchak Olga, University of Banking of the National Bank of Ukraine, Kyiv, Ukraine, e-mail: vovchak.olga@meta.ua. Aliluyko Maria, University of Banking of the National Bank of Ukraine, Kyiv, Ukraine, e-mail: vovchak.olga@meta.ua
УДК 336.7
001: 10.15587/2312-8372.2015.38751
Андреев т. я., СУЧАСН1 МЕХАН1ЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ Шморгай в. Б. Ф1НАНСОВОГО РИНКУ В УКРА1Н1
У статтг висвтлено тдходи до оргатзацп системи державного регулювання фтансового ринку, розглянуто мехатзм оргатзацп державного регулювання фтансоеого ринку в Украгнг, розкрито переваги та недолгки, а також можливостг запровадження мегарегулятора фтансового ринку в Украгнг, окреслено напрями впровадження сучасних мехатзмгв державного регулювання фтансового ринку в Украгнг з урахуванням зарубгжного досвгду.
Ключов1 слова: фтансовий ринок, державнерегулювання, регуляторнг органи, моделг державного регулювання.
1. Вступ роль фшансового ринку зумовлена тим, що дiяльнiсть
фшансових шститупв забезпечуе перерозподш фшан-
У сучасних умовах, яю склалися в Укра!ш, розви- сових ресурав та створюе умови для активiзацi! швес-ток фшансового ринку мае стати каталiзатором вщнов- тицш. В свою чергу, стабшьний розвиток та ефектив-лення национально! економжи. Надзвичайно важлива шсть функцюнування фшансового ринку залежать вщ
60 ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ АУДИТ И РЕЗЕРВЫ ПРОИЗВОДСТВА — № 1/7(21], 2015, © Андрейтв Т. Я., Шморгай В. Б.
