CC BY
7
УДК 338.4:911.3
CИCTEMATИЗAЦiЯ 1ИСТРУМЕИТАР1Ю С0ЩАЛЬН0-ЕК0Н0М1ЧН0Т В1ДП0В1ДАЛЬИ00Т1
ПЩПРИШСТВ: ТЕ0РЕТИЧНИЙ АСПЕКТ
® 2016 ДШН1 М. М.
УДК 338.4:911.3
ДелЫ М. М.
Систематизацiя iнструментарiю соцiально-економiчноi вiдповiдальностi пiдприемств: теоретичний аспект
Метою cmammi е систематизац/я /нструментар/ю реал/заци соц/ально-економ/чно1 в/дпов/дальност/ п/дприемств Украни та теоретичний роз-гляд наведених /нструмент/в. У статтi досл/джено основн/ погляди на /нструменти соц/альноi в/дпов/дальност/ б/знесу. Визначено, якiз них е б/льш традицйними, а як/ - нов/тн/ми, тобто сучасними. Так, до традицйних можна в/днести ф/лантроп/ю, благод/йн/сть, спонсорство, волонтерство, меценатство, грошов/ гранти, екв/валентне ф/нансування. Виходячи /з сутност/ соц/ально-економ/чноi в/дпов/дальност/ п/дприемництва, що запро-поновано автором, до ii /нструмент/в можна в/днести вс/ традицшш, окр/м волонтерства, що не передбачае отримання кошт/в за свою д/яльн/сть та мае лише соц/альний ефект. Досл/джено сучасн/ /нструменти соц/ально: в/дпов/дальност/ б/знесу, якими визначено соц/альт жестицн, соц/ально в/дпов/дальн/ /нвестици, соц/альний маркетинг, благод/йний маркетинг, соц/альн/ програми, соц/альне тдприемництво, соц/альну зв/тн/сть та соц/альну експертизу, фандрайзинг, соц/ально в/дпов/дальн/ тдходи до ведення б/знесу й управл/ння ланцюгом постачання. Ус/ з них можуть бути в/днесен/ до /нструментар/ю соц/ально-економ/чноiв/дпов/дальност/ п/дприемництва.
Кпючов'1 слова: соц/альна в/дпов/дальн/сть б/знесу, соц/ально-економ/чна в/дпов/дальн/сть б/знесу, ф/лантроп/я, соц/ально в/дпов/дальне /нвестування, соц/альний маркетинг, соц/альн/ програми, соц/альн/ /нвестицИ, грошов/ гранти. Табл.: 3. Б'бл.: 15.
ДелМ Марина Миколавна - кандидат економ/чних наук, доцент, доцент кафедри управл/ння, /нформац/йно-анал/тично1 д/яльност/та евро/нтеграци, Нац/ональний педагог/чний ун/верситет /мен/ М. П. Драгоманова (вул. Пирогова, 9, Кив, 01601, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 338.4:911.3 Делини М. Н. Систематизация инструментария социально-экономической ответственности предприятий: теоретический аспект
Целью статьи является систематизация инструментария реализации социально-экономической ответственности предприятий Украины и теоретическое рассмотрение представленных инструментов. В статье исследованы основные взгляды на инструменты социальной ответственности бизнеса. Определено, какие из них являются более традиционными, а какие - новейшими, то есть современными. Так, к традиционным можно отнести филантропию, благотворительность, спонсорство, волонтерство, меценатство, денежные гранты, эквивалентное финансирование. Исходя из сущности социально-экономической ответственности предпринимательства, предложенной автором, к ее инструментам можно отнести все традиционные инструменты, кроме волонтерства, которое не предусматривает получения средств за свою деятельность и обладает только социальным эффектом. Исследованы современные инструменты социальной ответственности бизнеса, которыми являются социальные инвестиции, социально ответственные инвестиции, социальный маркетинг, благотворительный маркетинг, социальные программы, социальное предпринимательство, социальная отчетность и социальная экспертиза, фандрайзинг, социально ответственные подходы к ведению бизнеса и управлению цепочкой поставок. Все из них могут быть отнесены к инструментарию социально-экономической ответственности предпринимательства.
Ключевые слова: социальная ответственность бизнеса, социально-экономическая ответственность бизнеса, филантропия, социально ответственное инвестирование, социальный маркетинг, социальные программы, социальные инвестиции, денежные гранты. Табл.: 3. Библ.: 15.
Делини Марина Николаевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры управления, информационно-аналитической
UDC 338.4:911.3 Dielini M. M. Systematization of Instruments of Social and Economic Responsibility of Enterprises: Theoretical Aspect
The aim of the article is systematization of instruments for implementation of social and economic responsibility of enterprises in Ukraine and theoretical consideration of the presented instruments. The article studies basic views on instruments of social responsibility of business. It is determined which of them are more traditional, and which ones are the latest, that is up to date. Thus, the traditional ones include: philanthropy, charity, sponsorship, volunteering, patronship, monetary grants, equivalent financing. Based on the understanding of the nature of social and economic responsibility of business proposed by the author, to its instruments there can be attributed all traditional instruments, except for volunteering that does not imply obtaining funds for its activities and has only a social effect. There studied modern instruments of business social responsibility, such as social investments, socially responsible investments, social marketing, charity marketing, social programs, social entrepreneurship, social reporting and social expertise, fundraising, socially responsible approaches to doing business and supply chain management. All of them can be regarded as instruments of social and economic responsibility of business.
Keywords: social responsibility of business, social and economic responsibility of business, philanthropy, socially responsible investing, social marketing, social programs, social investment, cash grants. Tabl.: 3. Bibl.: 15.
Dielini Maryna M. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management, Information and Analytical Activities and European Integration, National Pedagogical Dragomanov University (9 Pyrohova Str., Kyiv, 01601, Ukraine) E-mail: [email protected]
деятельности и евроинтеграции, Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова (ул. Пирогова, 9, Киев, 01601, Украина)
E-mail: [email protected]
Постановка проблеми. Сучасний розвиток економь ки Украши вимагае вiд 11 пiдприeмств створення тако! сис-теми управлiння, за допомогою яко! вони могли б не ткьки вижити в украшських умовах господарювання, але й стати конкурентоздатними на мiжнароднiй аренi. Це буде мож-ливим за умови створення високояисного продукту чи по-слуги, яи зможуть конкурувати з продукщею iнших краш. При нагодi в цьому стане саме сощальна в^пов^альшсть бiзнесу (СВБ), яка мае багатоаспектний позитивний вплив на розвиток тдприемства. Форми й шструменти реалiзащí СВБ достатньо рiзноманiтнi й отримують вже розвиток на наших тдприемствах, хоча й не в тому обсяз^ що було б бажаним. Саме вивченню iнструментiв, за допомогою яких може бути реалiзована соцiальна в^пов^альшсть, а також соцiально-економiчна вiдповiдальнiсть, i присвячено цю наукову статтю.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Досль дженню iнструментарiю сощально1 вiдповiдальностi бiз-несу присвяченi науковi доробки як украшських, так i шо-земних учених. А саме: Ф. Котлера, Н. Л^ А. Колота, В. Огородника, Л. Бухаршо!, А. Сучкова, М. Кудшово!, О. Охрь менко, Т. 1ваново! та ш. Цими науковцями запропоновано рiзнi шструменти сощально'1 вiдповiдальностi бiзнесу, як традицшш, так i новiтнi. Роботи означених та шших на-уковцiв покладено в основу досл^ження щодо системати-зацЦ iнструментiв сощально-економiчноí вiдповiдальностi тдприемств Укра'1ни.
Метою статтi е систематизащя iнструментарiю ре-алiзацil сощально-економiчноí в^пов^альносп тдпри-емств Украши та теоретичний аналiз сутностi наведних iнструментiв.
Викладення основного матерiалу дослiдження. В попередшх роботах автора вже було до^дження кате-гори «соцiально-економiчна вiдповiдальнiсть тдприемни-цтва», яка була визначена як в^пов^альшсть пiдприемства перед широким колом ойб (власники, акцiонери, працш-ники, постачальники, клiенти, конкуренти, суспкьство), яка реалiзуеться за допомого економiчних заходш i спря-мована на отримання прибутку та збкьшення загального добробуту населення. Основною ^еею тут виступае той факт, що прибуток, який отримуеться цим тдприемством, отриманий внасл^ок сощально в^пов^ально1 дiяльностi пiдприемства, тобто з урахуванням уск можливих загроз, яке несе пiдприемство, та коригуванням дiяльностi задля уникнення негативних сощальних, економiчних, еколопч-них, правових, моральних та етичних наслiдкiв.
Дослiдження сощально-економiчноí в^пов^альнос-тi було б неповним без вивчення основних його складових, одшею з яких виступають шструменти як зайб, за яким реалiзуеться сама соцiально-економiчна вiдповiдальнiсть. Розглянемо !х через призму iнструментiв сощально1 в^по-вiдальностi бiзнесу (СВБ) (табл. 1).
Отже, як видно з табл. 1, майже в кожного автора ш-струментами сощально1 вiдповiдальностi бiзнесу виступа-
Таблиця 1
Автор
1нструменти 2
Котлер Ф., Лi Н. [1, с. 25-26]
1. Сощально вщповщальы пiдходи до ведення 6i3Hecy
2. Доброчинний маркетинг
3. Корпоративний со^альний маркетинг
4. Корпоративна фтантротя
5. Просування доброчинно'Г справи
6. Волонтерська дiяльнiсть
Стандарт SA 8000:2001 Сощальна вiдповiдальнiсть
[2]
1. Грошовi гранти
2. Благодшы пожертвування та спонсорська допомога
3. Сощально значущий маркетинг
4. Е^валентне фiнансyвання
5. Со^альш iнвестицíГ
6. Aдмiнiстративний / со^альний бюджет
Кyдiнова М. М. [3, с. 165-167]
Внутршнк
1. Фiлософiя фiрми
2. Цiннiсно-нормативна культура
3. Со^ально-психолопчна культура
1
Пiдходи до видшення iнструментiв соцiально вiдповiдальностi 6i3Hecy
Закiнчення табл. 1
1 2
4. Культура внутршых комунтацш 5. Подква культура Зовнiшнi: 1. Просування сощально значущо'Г проблеми 2. Корпоративний сощальний маркетинг 3. Благодiйний сощальний маркетинг i корпоративна фiлантропiя 4. Волонтерська робота на благо сусптьства 5. Сощально вiдповiдальнi пiдходи до ведення бiзнесу 6. Соцiальнi звгги 7. Соцiальнi експертизи
Огородник В. О. [4, с. 196] 1. Благодшысть 2. Програми, спрямованi на виршення системних соцiальних, економiчних, екологiчних i право-вих проблем 3. Спонсорськ проекти у сферi культури, науки та спорту 4. Меценатство 5. Фандрайзинг
Охрiменко О. О., 1ванова Т. В. [5, с. 42, 88-92] 1. Фтантротя 2. Сощально вщповщальне iнвестування 3. Соцiальне пщприемництво 4. Соцiальнi венчурнi фонди 5. Сощально вiдповiдальний маркетинг 6. Вщповщальне управлiння ланцюгом постачання
Бухарша Л. М., Сучков A. В. [6, с. 51] 1. Благодшы пожертви та спонсорська допомога 2. Добровтьне залучення спiвробiтникiв компанп в сощальш програми 3. Корпоративне спонсорство 4. Корпоративний фонд 5. Грошовi гранти 6. Сощальш iнвестицíГ 7. Сощальний маркетинг
Дтовий журнал в обласп КСВ та сталого розвитку Sustainable business [7] 1. Соцiальнi програми тдприемств 2. Волонтерство 3. Спонсорство 4. Благодшысть
ють фкантрошя, спонсорство, волонтерство, меценатство. Щ шструменти е юторично першими в сощальнш в1дпо-в^альность Однак зараз все бкьшого розповсюдження отримують новггш: сощальний маркетинг, сощальш швес-тицп, сощально в1дпов1дальш швестици, гранти, сощально в1дпов1дальне управлшня поставками тощо. Цей спектр розширюеться постшно та залежить в1д сфери д1яльност1 компанп, 11 щлей та м1сй. На укра'1нських шдприемствах вони ще недостатньо розвинеш, що можна пояснити ба-гатьма факторами: починаючи з економ1чно'1 ситуаци, яка не сприяе '1х застосуванню, так i тим, що власники б1зне-су взагал ще не дшшли до р1вня сощально в1дпов1дально'1 компанп.
Даш табл. 1 св1дчать, що перелши шструментш Кот-лера Ф., Ai Н., Огородника В., Бухаршо! Л. та Сучкова А., а також наведет в стандарт! SA 8000:2001 «Сощальна в1дпов1дальшсть» та в деловому журнал! в област КСВ та сталого розвитку Sustainable business майже збь
гаються. Звичайно, вони не тотожш, але здебiльшого погляди авторiв на класифiкацiю iнструментiв соцiальноi вЦповЦальност бiзнесу спiвпадають, хоча Огородник В. додае такий шструмент, як фандрайзинг, а Бухарь на Л. та Сучкова А. - сощальш швестици. В той же час науковщ Охрiменко О. та 1ванова Т., а також Кудшова М. пропонують вiдмiннi перелiки iнструментiв. Так, першi акцентують увагу, що зараз розвиваються новi форми фiнансовоi вiдповiдальностi, а саме фкантропи, та до-дають сощально вiдповiдальнi iнвестицii, соцiальне тд-приемництво, вiдповiдальне управлiння ланцюгом поставок тощо.
Кудшова М. пропонуе авторську класифшащю ш-струментiв соцiальноi вiдповiдальностi бiзнесу. Вона по-дкяе iнструменти на внутршш та зовнiшнi. 1хню бкьш детальну характеристику буде наведено дам з метою ви-значення - чи можна !х взагалi взнести до сощально-економiчноi вiдповiдальностi.
Тепер перейдемо до бкьш детального розгляду ш-струменпв СВБ. 1сторично перш1 - традицшш [нструменти СВБ наведет в табл. 2
Як видно з табл. 2, до традицшних шструментш со-щально! в1дпов1дальност1 б1знесу в1дносяться: фкантро-шя, спонсорство, благодшшсть, меценатство, волонтерство, грошов1 гранти й екв1валентне фшансування. Сут-шсть i змкт зазначених шструментш залишаеться у кол1 активних досл1джень 1з боку науковщв. Помггним е те, що
ва вони базуються на однш основi. Так, окрiм волонтер-ства, всi вони передбачають фiнансовi вiдрахування на ту чи шшу дiяльнiсть - це може бути як виршення яко1сь проблеми, яка кнуе в суспiльствi, так i пряма допомога людям, якi И потребують. Волонтерство ж передбачае до-помогу нужденним без грошових в^рахувань. Тобто це такий iнструмент СВБ, який не мае економiчного вимiру, а отже, не вiдноситься до сощально-економiчноl в^повь дальностi.
Таблиця 2
Традицшш шструменти соцiальноi вiдповiдальностi 6i3Hecy
Термш Автор Трактування
Фтантротя Котлер Ф. [1, с. 25-26] надання пожертв безпосередньо благодшнш оргашзацп, найчаспше у формн грошових гранив, подарунгав та (або) товарiв чи послуг
Спонсорство та благодшшсть (доброчинна справа) Колот А. [8, с. 83] форма адресно! допомоги, що видтяеться компанию для проведення со^альних програм як у грошовш, так i в натуральнш формах
Огородник В. [4, с. 196] дiяльнiсть iз метою надання благодшно''' допомоги нужденним
Котлер Ф. [1, с. 25] надання кош^в, негрошових та шших корпоративних ресурсiв, аби привернути увагу сусптьства до певно'' сощально''' проблеми або до-помогти зiбрати кошти, залучити учасникiв i волонтерiв
Котлер Ф. [1, с. 25] добровтьна неприбуткова дiяльнiсть, спрямована на надання допомоги особам, що перебувають у складних життевих обставинах i потребують сторонньо''' допомоги
Волонтерство Кудшова М. [3, с. 167] компашя пiдтримуе i заохочуе зусилля швробггнигав, партнерiв або франчайзi з надання допомоги мкцевим громадським органiзацiям або жителям регюшв, у яких працюе компанiя
Охрiменко О., 1ванова Т. [5, с. 42] пiдтримка та заохочення пра^вниив допомагати мiсцевим громадським оргашза^ям та iнiцiативам
Дтовий журнал в обласп КСВ та сталого розвитку Sustainable business [7] широке коло дiяльностi, включаючи традицiйнi форми взаемодопомо-ги та самодопомоги, офщшне надання послуг та iншi форми громад-сько''' участi, яка здiйснюеться добровiльно без розрахунку на грошову винагороду
Меценатство Огородник В. [4, с. 196] надання можливост розвиватися тому члену суспiльства, який бажае це сусптьство полiпшувати
Е^валентне фшансування Колот А. [8, с. 83] форма адресно' фшансово''' допомоги, яка полягае у сптьному фшан-суваннi со^альних програм з боку органiзацiV, оргашв державного управлiння
Грошовi гранти Колот А. [8, с. 83] форма адресно' фшансово''' допомоги, видтено''' компанiею на реалiза-цiю соцiальних програм, наприклад, в галузi освiти чи на проведення прикладних дослщжень у сферi дiяльностi пiдприемства
Говорячи про едину основу понять фкантропп, спонсорства, благодiйностi та меценатства, необх^но враху-вати 1х певнi вiдмiнностi. Дiйсно, ранiше з'явився термш «фiлантропiя», а вже шсля цього (1969 р.) в термшологш входить «благодiйнiсть» [7]. Кучероносов В. стверджуе, що благодшшсть е «проявом фкантропп» [9]. Також вiн заува-жуе, що меценатство та спонсорство е специфiчними формами благодшност [9]. Але спонсорство вiдрiзняеться ще й тим, що воно передбачае рекламу конкретного бренда, який надае допомогу [7].
Ще одним традицшним iнструментом сощально'1 в^пов^альносп бiзнесу (табл. 2) е грошовi гранти, якi можна охарактеризувати як надання коштш на вирiшення конкретного питання в будь-якш сферi, наприклад, охоро-
на зовншнього середовища, шдтримка мкцево! громади, розвиток конкретних верств населення тощо. Отже, шд-приемство може бути сощально в1дпов1дальним, але й роз-вивати саме т сфери, в яких воно защкавлено, й отримати подвшний ефект. Таким чином, грошов1 гранти можуть вважатись одним 1з найбкьш доступних, ефективних i традицшних шструменпв реал1заци сощально-економ1чно! в1дпов1дальность
Отже, серед наведених традицшних шструментш СВБ до шструментш сощально-економ1чно! в1дпов1даль-ност можуть бути в1днесеш вс1, окр1м волонтерства.
Для бкьш глибокого та змютовного анал1зу шструментш сощально-економ1чно! в1дпов1дальност1 розгляне-мо новггш [нструменти (табл. 3).
Таблиця 3
Сучасш iнструменти соцiальноï вiдповiдальностi 6i3Hecy
Термiн Автор Трактування
Соцiальнi iнвестицil Мацьгав Р. / Асоцаця мене-джерiв Pociï / Кузнецова 0., Садков В. [10; 11] матерiальнi, технолопчы, управлшсьга й iншi ресурси, а також фiнансовi засоби компанш, якi спрямовуються на реалiзацiю соцiальних програм, розроблених iз урахуванням штереав внутрiшнiх i зовнiшнiх зацтавлених сторiн
Бондаренко А., Омелянович Л. [12, с. 146] це спосiб реалiзацiГ' корпоративно! соцiальноГ| вiдповiдальностi за допомо-гою цiльових програм, якi вiдповiдають потребам основних груп зацтав-лених оаб - споживaчiв, персоналу, мiсцевих громад
Сощально вiдповiдальне iнвестування 1ващенко А. [13, с. 92] це швестицшний процес, що врахову£ соцiaльнi й екологiчнi нaслiдки вкладень (як позитивы, так i негативы) у контекст фiнaнсового aнaлiзу
Мошенський С. [14, с. 259] £ новою швестицшною стрaтегi£ю, яка врахову£ не тiльки прибутковiсть iнвестицiй, а й корисшсть чи шкiдливiсть Гх для суспiльствa
Соцiальне пiдпри£мництво 0хрiменко О., 1ванова Т. [5, с. 89] застосування основних принципiв ведення бiзнесу та пiдпри£мництвa до со^альних проблем
Сощальш програми Дтовий журнал в обласп КСВ та сталого розвитку Sustainable business [7] специфiчнa область управлшня компаыями, що явля£ собою розробку, реaлiзaцiю та оцiнку соцiaльноГ| сфери з метою пщвищення знaчущостi компанп в дтовому спiвтовaриствi, владних структурах i громадських колах
Соцiальна експертиза Кудшова М. [3, с. 167] зaпропоновaнi для оцшки та складання звiтiв про сощальний вплив дiй i програм оргаызаци
Соцiальна звiтнiсть Кудшова М. [3, с. 167] це звiти компанп, що включають не тiльки результати виробничоГ i фiнaнсовоГ| дiяльностi, а й со^ально-еколопчы показники
Сощальний маркетинг 0хрiменко 0., 1ванова Т. [5, с. 90] дiяльнiсть суспiльних оргаызацш, що спрямована на задоволення наявноГ соцiaльноГ' потреби шляхом ознайомлення людей з необхщним продуктом, послугою чи програмою
Соломянюк Н. [15, с. 199] вид маркетингу, який поляга£ в розробленнi, реaлiзaцп та контролi соцн альних програм, спрямованих на пщвищення рiвня сприйняття певними прошарками населення деяких со^альних iдей або практичних дiй
Кудшова М. [3, с. 166-167] кошти, при використaннi яких компaнiя пщтриму£ розробку та / або про-ведення кампанп, нaцiленоГ| на змши в поведiнцi людей, якi приведуть до полтшення громадянського здоров'я i безпеки, захисту навколишнього середовища та сусптьного добробуту
Благодiйний / соцiально значу-щий маркетинг Кудшова М. [3, с. 167] компанГГ зобов'язуються брати участь у виршенш соцiaльно значущих проблем, роблячи вщповщы внески або перераховуючи певн вiдсотки вiд обсягу продaжiв
Колот А. [8, с. 83] форма адресно! фшансовоУ допомоги, яка поляга£ в нaрaхувaннi вщсотка вiд продажу товару на проведення со^альних програм
Фандрайзинг Огородник В. [4, с. 197] дiяльнiсть по залученню i акумулюванню фiнaнсових коштiв iз рiзних джерел на реaлiзaцiю со^ально-культурних проектiв i програм, зазвичай як не мають безпосередньо комерцшноУ вигоди i носять короткочасний характер
Просування сощально значущоГ /про-блеми Кудшова М. [3, с. 166] стрaтегiчне пози^ювання, що зв'язу£ компaнiю або торговельну марку з сощально значущою проблемою, для досягнення сптьноТ вигоди, спрямованоТ на задоволення потреб споживaчiв шляхом альянсу з благо-дiйною оргашзацкю
Соцiально вщпо-вiдальнi пiдходи до ведення бiзнесу /вiдповiдальне управлiння ланцюгом постачання Кудшова М. [3, с. 167] ключова стрaтегiя поляга£ в тому, що компаыя робить вiльний вибiр на користь iнвестицiй, якi сприяють зростанню добробуту сусптьства та захисту навколишнього середовища; турбота про здоров'я пра^вниив, задоволення |х психолопчних i емоцiйних потреб
0хрiменко 0., 1ванова Т. [5, с. 92] комплексний процес управлшня, що покликаний знизити негативний вплив виробничого процесу на навколишн£ середовище, сприяти дотри-манню прав та умов прац для персоналу, а також спрямований на збере-ження i тдвищення якосп продукцП вiдповiдно до мiжнaродних стандар^в
Як видно з табл. 3, перелш сучасних шструменпв сощально'1 вiдповiдальностi 6i3Hecy е достатньо широким. На наш погляд, щкавими е два з них, це: сощальш iнвестицiï та сощально в^повкальне iнвестyвання. Вони заслугову-ють на увагу через можливкть бути ототожненими, однак зазначенi шструменти вiдрiзняються за своею сyтнiстю. Так, сощальш швестицп - це швестицп в сyспiльно зна-чyщi проекти, що спрямоваш на вирiшення важливих питань, яи е актуальними для конкретного сустльства та середовища. Шд соцiально вiдповiдальним швестуван-ням розумшться економiчнi iнвестицiï пiдприемства, але з урахуванням можливих наслоив, якi може мати проект, у який швестуються грошь Отже, обидва iнстрyменти е проявом сощально'1 вiдповiдальностi пiдприемства, а та-кож соцiально-економiчноï вiдповiдальностi, тому що вони використовують економiчнi засоби, яи мають суспкьно корисний ефект.
Також слд звернути увагу на маркетинговi шстру-менти, якi можуть бути використаш в СВБ - це сощальний маркетинг i благодшний маркетинг. Перший передбачае звернення уваги на важливi соцiальнi проблеми в сустль-ствi засобами маркетингу. В той час як другий мае за основу вкрахування грошей на сощально значyщi проблеми чи сощальш програми, у виглядi частини чи высотка вк отриманого прибутку. Обидва з цих шструменпв можуть бути взнесет до соцiально-економiчноï в^повкальносп, оскiльки в обох випадках передбачаеться виршення сощ-альних проблем економiчними засобами.
Фандрайзинг е дiяльнiстю, яка спрямована на пошук коштiв для реалiзацiï проекту, який може бути реaлiзовa-ний у рiзних сферах: освггнш розвиток як працiвникiв ком-пани, так i населення взагал^ збкьшення громадсько'1 ак-тивностi конкретних груп чи суспкьства, а також в шших суспкьно значущих сферах.
Цшавим е той момент, що соцiально-економiчне вк-повiдальне пiдприемство може бути як грошовим донором (грошовi гранти), так i реципiентом, тобто не ткьки нада-вати кошти для вирiшення соцiальних питань, але й шукати для розвитку тих чи шших сфер свое'1 дiяльностi, якi е по-зитивними для розвитку сустльства.
Сощальне пiдприемництво, яке також наведено в табл. 3, можна уявити як тдприемницьку дiяльнiсть, яка мае на мета виршення якогось сощального питання чи проблеми (наприклад, зайнятасть людей з особливими потребами). Безумовно, воно може бути взнесено до сощально-економiчноï вiдповiдальностi суспкьства, тому що, надаю-чи людям робочi мкця, збiльшyеться добробут пращвни-кiв та акумулюеться «соцiально вiдповiдальний» прибуток шдприемства.
Соцiальна звiтнiсть i соцiальна експертиза також е шструментами соцiально-економiчноï в^пов^альноста, в частинi надання звiтy й ощнки свое'1 дiяльностi за результатами конкретних дш у сферi збiльшення добробуту на-селення.
Ще одним iз iнстрyментiв е соцiально вкповкальний пiдхiд до ведення бiзнесy (табл. 3), який мае на yвазi веден-ня бiзнесy, виробництво продукцп з урахуванням уск можливих наслоив дiяльностi пiдприемства, не ткьки еконо-мiчних, але й сощальних, етичних, правових, екологiчних та обрання тих можливостей, де ефект вк дiяльностi шд-
приемства буде позитивним, як для працшниив компани, так i споживачш i сyспiльства взагаль Звичайно, що цей iнстрyмент взноситься до соцiально-економiчноï вкповь дальностi шдприемства.
Окремо розглянемо шструменти СВБ, розроблеш Кудшовою М. та вiдображенi у табл. 1. Як вже зазначалось, науковцем класифiковано iнстрyменти на внутршш та зо-внiшнi. Внyтрiшнi - ri, що мають в^ношення до конкретно! фiрми та спрямоваш лише на це шдприемство. А зо-внiшнi - тi, яи мають вплив на споживачiв, конкурентш, постачальникiв, сyспiльство тощо [3, с. 165-166].
Автор вважае, що фiлософiя фiрми - це розгорнутий виклад морально-етичних i дiлових норм, принципш, яки-ми керуються спiвробiтники фiрми. Цiннiсно-нормативна культура допомагае практично реалiзyвати заявленi цш-ностi та принципи оргашзацп, зробити 1х нормами повсяк-денно'1 поведiнки. Соцiально-психологiчна культура визна-чае стан мiжособистiсних i групових вкносин в компанп. Культура внутршнк комyнiкацiй говорить про способи та якост iнформацiï, що поширюеться на шдприемствь Подь ева культура включае в себе неформально'1 комyнiкацiï, що позначають основш iдеï i цшноста конкретно'1 органiзацiï в образно-символiчнiй формь Культура зовнiшньоï кенти-фiкацiï включае в себе таи зовншш атрибути, як фiрмовий колiр, товарний знак, слоган, логотип [3, с. 166].
Отже, на наш погляд, приведет шструменти вну-тршньо'1 сощально'1 в^повкальноста бiльш спрямованi на пiдтримкy загально'1 атмосфери в колективi. Звичайно, що фiлософiя фiрми та цiннiсно-нормативна культура впливае на соцiально-економiчнy вiдповiдальнiсть (можна навггь стверджувати, що вона е основою для ïï напрямив), але вони не е ïï шструментами, осккьки здебкьшого вкно-сяться до морально'1 та етично'1 складово'1 СВБ.
Висновки. Шдсумовуючи проведене дослiдження, можна зробити деккька висновкiв.
По-перше, питання шструментш сощально'1 вкповь дальностi бiзнесy знаходяться в центрi уваги багатьох як вiтчизняних, так i закордонних учених. В основному на-явш класифiкацiï iнстрyментiв СВБ збпаються - ва вони мiстять тaкi базовi iнстрyменти, як фiлантропiя, благодшшсть, спонсорство, меценатство, волонтерство. Зaзнaченi шструменти можуть бути взнесет до традицшних, тобто перших, яи використовувались сощально в^повкальни-ми пiдприемствaми. Усi з них, о^м волонтерства, також можуть вважатися шструментами соцiaльно-економiчноï вiдповiдaльностi тдприемництва.
По-друге, серед сучасних iнстрyментiв СВБ видкя-ють тaкi: соцiaльнi швестицп, сощально в^повкальш ш-вестицп, сощальш програми, сощальне тдприемництво, соцiaльний маркетинг, благодшний маркетинг, фандрайзинг, сощально вкповкальш тдходи до ведення бiзнесy, соцiaльнi звiти, соцiaльнy експертизу. Уа з розглянутих iнстрyментiв в цш грyпi можуть бути вiднесенi до шструментш соцiaльно-економiчноï вiдповiдaльностi шдприемства, тому що вони використовують економiчнi засоби для досягнення сощального ефекту та збкьшення добробуту населення.
На окрему увагу заслуговують таи шструменти, як грошовi гранти та фандрайзинг, як двi сторони одшё активности осккьки шдприемство може бути як донором,
тобто тим, хто надае гранти, так i рецитентом - суб'ектом отримання грантових коштш на проведення дослiджень у конкретнш галузi чи проведення дiяльностi на вирiшення суспкьно значущого питання. В обох випадках це е проя-вом сощально-економiчноl вiдповiдальностi тдприемства, тому що спрямоване на отримання кошпв для пiдвищення добробуту населення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Котлер Ф., Ли Н. Корпоративная социальная ответственность. Как сделать как можно больше добра для вашей компании и общества/пер. с англ. С. Яринич. Киев: Стандарт, 2005. 302 с.
2. Стандарт SA 8000:2001 Со^альна вщповщальысть // Устойчивый бизнес: деловой журнал. URL: http://csrjournal. com/1725-standart-sa-80002001-socialnaja-otvetstvennost.html
3. Кудинова М. М. Инструменты корпоративной социальной ответственности в Украине. Всник ХНАУ. 2013. № 11. С. 161-171.
4. Огородник В. О. Фандрайзинг - шструмент активн заци сощально вщповщальноТ взавмодп суб'вктв сусптьних вщносин. Економка i органзаця управлшня. 2014. Вип. 1-2. С. 195-199.
5. Охрiменко О. О., 1ванова Т. В. Со^альна вщповщаль-нiсть: навч. поаб. КиТв: НТУУ «КП1», 2015. 180 с.
6. Бухарша Л. М. Сучков А. В. Використання со^аль-ноТ вiдповiдальностi бiзнесу для створення позитивного iмi-джу пiдпри£мства. EKOHOMiKa i органвац'я управлiння. 2014. Вип. 1-2. С. 48-53.
7. Инструменты корпоративной социальной ответствен-ности//Устойчивыйбизнес:деловойжурнал. URL:http://csrjournal. com/instrumenty-korporativnoj-socialnoj-otvetstvennosti
8. Соцiальна вiдповiдальнiсть: навч. поаб./за заг. ред. А. М. Колота. КиТв: КНЕУ, 2015. 519 с.
9. Кучероносов В. Благотворительность и фандрей-зинг: определение понятий. URL: http://cd-platform.org/library/ statti/1194-blagotvoritel-nost-i-fandrejzing-opredelenie-ponyatij
10. Мацьгав Р. Т. Со^альне швестування на пщпри£м-ствах нафтогазового комплексу. Глобальш та нацональш проблеми eKOHOMiKU. 2015. № 4. С. 482-485.
11. Садков В., Кузнецова О. Социальное и социально ответственное инвестирование. URL: http://jarki.ru/wpress/ 2010/01/29/869/
12. Яневич Н. Я. Со^альы швестици: сутнкть i класифта-^я. BicHUK Нацюнального унверситету «Льв'вська пол'1-технка». 2010. № 690: Лопстика. С. 144-149.
13. 1ващенко А. I. Теоретичн аспекти розвитку сощально вщповщального швестування в УкраТнк Обл'к i фiнaнcи. 2014. № 3. С. 90-95.
14. Мошенський С. З. Сощально вщповщальне швестування: сутнкть та перспективи розвитку. Проблеми теорпта методологи бухгалтерсьтго обл'и<у, тнтролю i анал'зу. 2011. Вип. 3 (21). С. 258-265.
14. Соломянюк Н. М. Фандрайзинг як технолопя реалн заци со^ального плану маркетингу. Етном'чний форум. 2014. № 3. С. 195-202. 72 с.
REFERENCES
Bukharina, L. M., and Suchkov, A. V. «Vykorystannia sotsial-noi vidpovidalnosti biznesu dlia stvorennia pozytyvnoho imidzhu pidpryiemstva« [The use of social responsibility of business is to create a positive image of the company]. Ekonomika i orhanizatsiia upravlinnia, no. 1-2 (2014): 48-53.
«Instrumenty korporativnoy sotsialnoy otvetstvennosti« [Instruments of corporate social responsibility]. Ustoychivyy biznes. http://csrjournal.com/instrumenty-korporativnoj-socialnoj-otvet-stvennosti.
Ivashchenko, A. I. «Teoretychni aspekty rozvytku sotsialno vidpovidalnoho investuvannia v Ukraini« [Theoretical aspects of development of socially responsible investment in Ukraine]. Oblik i finansy, no. 3 (2014): 90-95.
Kotler, F., and Li, N. Korporativnaya sotsialnaya otvetstven-nost. Kak sdelat kak mozhno bolshe dobra dlya vashey kompanii i ob-shchestva [Corporate social responsibility. How to make the most good for your company and society]. Kyiv: Standart, 2005.
Kucheronosov, V. «Blagotvoritelnost i fandreyzing: opre-deleniye ponyatiy« [Charity and fundraising: definitions]. http://cd-platform.org/library/statti/1194-blagotvoritel-nost-i-fandrejzing-opredelenie-ponyatij
Kudinova, M. M. «Instrumenty korporativnoy sotsialnoy ot-vetstvennosti v Ukraine« [Instruments of corporate social responsibility in Ukraine]. VisnykKhNAU, no. 11 (2013): 161-171.
Matskiv, R. T. «Sotsialne investuvannia na pidpryiemstvakh naftohazovoho kompleksu« [Social investment for the oil and gas companies]. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky, no. 4 (2015): 482-485.
Moshenskyi, S. Z. «Sotsialno vidpovidalne investuvannia: sutnist ta perspektyvy rozvytku« [Socially responsible investing: the nature and prospects of development]. Problemy teorii ta met-odolohii bukhhalterskoho obliku, kontroliu i analizu, no. 3(21) (2011): 258-265.
Okhrimenko, O. O., and Ivanova, T. V.Sotsialna vidpovidalnist [Social responsibility]. Kyiv: NTUU «KPI», 2015.
Ohorodnyk, V. O. «Fandraizynh - instrument aktyvizatsii sot-sialno vidpovidalnoi vzaiemodii subiektiv suspilnykh vidnosyn« [Fundraising - a tool for promoting socially responsible interaction of subjects of social relations]. Ekonomika i orhanizatsiia upravlinnia, no. 1-2 (2014): 195-199.
Sadkov, V., and Kuznetsova, O. «Sotsialnoye i sotsialno otvet-stvennoye investirovaniye« [Social and socially responsible investing]. http://jarki.ru/wpress/2010/01/29/869/
«Standart SA 8000:2001 Sotsialna vidpovidalnist« [The standard SA 8000:2001 Social responsibility]. Ustoychyvyy biznes. http://csrjournal.com/1725-standart-sa-80002001-socialnaja-ot-vetstvennost.html
Sotsialna vidpovidalnist [Social responsibility]. Kyiv: KNEU,
2015.
Solomianiuk, N. M. «Fandraizynh yak tekhnolohiia realizatsii sotsialnoho planu marketynhu« [Fundraising technology the implementation of social marketing plan]. Ekonomichnyi forum, no. 3 (2014): 195-202.
Yanevych, N. Ya. «Sotsialni investytsii: sutnist i klasyfikatsiia« [Social investments: nature and classification]. Visnyk Natsional-noho universytetu «Lvivska politekhnika», no. 690: Lohistyka (2010): 144-149.
