CC BY
30
УДК 35.088.6:378.1
Пунько Б.М., д.е.н., професор, с.н.с. © Лъе1есъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологт îm. С.З. Гжицъкого
СИСТЕМА вищо! ОСВ1ТИ УКРАШИ: ПЕРША ОБ'СКТИВНО ОБГРУНТОВАНА ПРОГРАМА ВИХОДУ 13
ТУПИКА
Подаешься пор1внялъна ощнка oceimmx систем Францп, Шмеччини, Полъщi та Украти. Розглянуто об'ективт критер1алът nidcmaeu реструктуризацп вищих навчалъних закладгв Львова та Украши з урахуванням, власне державноï мотивацп. Розроблено економжо-математичну формулу та запропоновано об'ективт критер1алъш умови оптим1зацп ктъкостг incmumymie та ymeepcumemie системи МОН Украти. Представлений eapianm реструктуризацп вищих навчалъних закладгв Львова (як проект до обговорення науковою стлънотою i владою) та перелщ за новими назвами, вищих навчалъних закладгв Львова теля здшенення потенцтног процедури ïx реструктуризацп.
Ключое1 слова: пор1внялъна ощнка, oceimm системи, реструктуризащя вищих навчалъних закладгв, оптим1защя тлъкостг incmumymie та ymeepcumemie системи МОН Украти, об'ективт кpumepiaлънi nidcmaeu, державна мотиващя.
Постановка проблеми. Науково-обгрунтований, сощально вщкритий та владою уевщомлений пошук об'ективних критерив реструктуризацп вищих навчальних заклад1в, пошук шлях1в виходу осв1тньо1 системи Украши i3 тупика е на 4aci. Проблема е актуальною, е складовою "нацюнальних прюритепв i стратепчних ор1ентир1в розвитку украшського суспшьства", яю мае розробити дане суспшьство, а тому вимагае лопчного, конструктивного i невщкладного ршення. Украшська "криниця знань" потребуе очищения вщ намулу, см1ття та шших пострадянських решток.
Анал1з останшх дослщжень. Для об'ектив1зацп пщходу щодо реструктуризацп вищих навчальних заклад1в доцшьно вивчити доевщ окремих KpaÏH. Ми зупинилися на дослщженш осв1тньо-науково1 структури навчальних заклад1в Федеративно! Республжи Шмеччина, Республжи Польща та Францп.
У Францп icHye велика розматсть навчальних заклад1в i спещал1зацш : 71 ушверситет, близько 300 вищих шкш i дослщницьких центр1в. У 1хнш склад входить 800 факультет1в, тобто структурних пщроздшв, яю називаються "Uites de Enseignement et de Recherche" (U.E.R.), до яких, y свою чергу, приеднаш "шетитути" (як правило, монодисциплшарш), "школи" (мультидисциплшарш, для пщготовки фах1вщв певного профшю) i "лабораторп" (для проведения наукових дослщжень); 5 "католицьких шститут1в", трохи "пол1тичних
© Пунько Б.М., 2013
149
шститупв", безл1ч "технолопчних шститупв", а також коледж1, лще!, б1знес-школи, "школи комерци", школи керування тощо. Вузи Франци визнаються не тшьки Мшктерством утворення, але й мшютерством охорони здоров'я, сшьського господарства, оборони. Повноцшну вищу економ1чну осв1ту дають не тшьки в ушверситет!, але й у навчальних закладах, що носять узагальнену назву "Grandes Ecoles". У галуз1 економжи й керування щ школи найчастше називаються "Ecoles Supérieures de Commerce", рщше - "Instituts Suprieurs". Таких шкш y Франци бшьше 150, у тому числ1 вищих - 45; Французька особливкть - це практично однакова як1сть навчання як у столищ, так i в провшцп. За останшм даними, число школяр1в i студент1в у Франци перевищило 15 млн. чоловж i склало чверть населения краши. У KpaÏHi близько 7 тис. коледж1в, 2600 лще1в; система ocbîth - найбшьший роботодавець Франци: у нш зайняте бшьше иоловини державних службовщв.
Франщя иеретнула 65-мшьйонний бар'ер за кшькктю населения, е одним i3 лщер1в у GBponi за р1внем народжуваност1 та середньо! тривалост1 життя. Таю даш опублжував Нащональний шститут статистичних та економ1чних дослщжень (Н1СЕД) Франци. Станом на 1 с1чня 2011 року Франщя нал1чувала 65 млн. 27 тис. жител1в, за piK чисельшсть населения збшьшилася на 358 тис. oci6, виродовж трьох десятил1ть населения Франци збшьшилося на 10 млн. oci6 [1-7].
Шсля об'еднання у 1992/93 навчальному рощ в Шмеччиш стало 318 заклад1в вищо! ocbîth р1зного р1вня: 91 звичайний та 1 загальноосв1тнш ушверситети, 11 педагопчних, 19 теолопчних, 43 мистецьких1 153 техшчнихта спещал1зованих ВНЗ. 3i згаданих до недержавного сектору входили 6 ушверситет1в, 17 теолопчних заклад1в, 2 мистецьких коледж1, 35 вищих фахових шкш. У ci заклади вищо! ocbîth подшяються на так1 групи : -ушверситети (класичш, техшчш, загальноосв1тш та спещал1зоваш заклади ушверситетського р1вня - вищ1 педагопчш, теолопчш та медичш школи). Бшьшкть ушверситет1в мають класичну структуру. У них готують i доктор1в наук; вищ1 фахов1 школи 3i спещал1зованою фаховою пщготовкою, готують спещал1ст1в з 1нженери, б1знесу, менеджменту; вищ1 школи (коледж1) мистецтв i музики.
Основою системи вищо! ocbîth е ушверситети, яю, зазвичай, мають класичну структуру i завдання: несуть вщповщальшсть за науков1 дослщження, навчання, пщготовку кадр1в вищо! квал1ф1каци, готують доктор1в наук, надшеш правом присуджувати габштащю (докторат-2) для замщення посад завщувач1в кафедрами. Навчання тривае щонайменше чотири роки. Педагопчш вищ1 школи готують учител1в для нижчих р!вшв ocbîth та спещал1зованих шкш. Вищ1 фахов1 школи ввдграють важливу роль, готуючи спещалют1в з шженери, б1знесу, менеджменту тощо; науков1 дослщження в них звужено i вони не претендують на фундаментальшсть. Музичш i мистецью виш1 школи готують фах1вщв з ycix вид1в мистецтв i музики, включаючи музикологш, icTopiro мистецтв тощо Населения Шмеччини - 83 мшьйони мешканщв, i3 них 75 мшьйошв з шмецьким, а 8 мшьйошв i3 шоземним громадянством. 3 точки зору
150
етнографп у ФРН живуть 70 мшьйошв шмщв та 13 мшьйошв шоземщв (16%). Найбшьш1 групи - турки та курди (3,5 мшьйони), поляки (3,0 мшьйони), роаяни (4,0 мшьйони), ¿талшщ, греки та громадяни колишньо! Югославы
Польська система осв1ти розпочалася у м. Краков! - там було засновано перший ушверситет ще 1364 р.; за чаЫв розкв1ту краши у XVI-XVII стол1ттях вщкрилися ушверситети у Вшьно (1578 p.) та Львов1 (1661 p.), яю тод1 належали до Польщг У Bapmaei ушверситет д1е з 1816 р, пол1техшчний шститут - з 1826 р. Перюдами досить значного розвитку вищо! школи дв1ч1 стали noBoeHHi роки XX стол1ття, хоча першого разу модель осв1ти була шмецькою, а другого -радянською. За сощалктичного ладу державна вища осв1та була безкоштовною. До недержавного сектору належав Люблшський католицький ушверситет, який був чи не единим великим недержавним закладом осв1ти в усьому колишньому "соцтаборГ1. Пол1тичш та суспшьш змши в держав^ впровадження ринково! економши спонукали i до реформи вищо! осв1ти: ВНЗ отримали значно вищий р1вень автономп, право приймати частину студенлв з оплатою навчання; ур1зномаштнився перел1к специальностей; виникло чимало приватних ВНЗ. Навчання у державних закладах безкоштовне для вступниюв за конкурсом у межах л1мтв. Польща мае 11 державних та 1 приватний ушверситети класично! модел1, 15 техшчних ушверситеив i 2 шститути, 6 академш економжи, 11 медичних академш, 17 шкш мистецтв i 6 вищих заклад1в навчання з ф1зкультури i спорту. Список недержавних заклад1в вищо! осв1ти включав вже 84, з яких 9 мали право надавати квал1ф1кацш "мапстр". Чисельшсть населения - 38,6 млн. чол. (1999 р.) [8-9].
Мета статть Дати пор1вняльну оцшку осв!тшх систем Францп, Имеччини, Польщ1 та Украши, представити BapiaHT реструктуризацп вищих навчальних заклад1в Львова (як проект до обговорення науковою спшьнотою i владою) та перелж, за новими назвами, вищих навчальних заклад1в Львова теля здшснення потенцшно! процедури ix реструктуризацп. Розглянути критер1альш шдстави реструктуризацп вищих навчальних заклад1в Львова та Украши з урахуванням, власне державно! мотивацп.
Виклад основного матер1алу. 3 точки зору запровадження в Укра1ш осв1тнього досвщу щкаво поглянути на icTopiro Мюнхенського ушверситету Людв1га-МаксимЫана (шм. Ludwig-Maximilians-Universität München) -найстарший вищий навчальний заклад в Мюнхен!, Баварп, заснований герцогом Людв1гом Багатим та курфюрстом Максом IV Иозефом - звщки i взяв свое ¿м'я. Ушверситет було засновано в 1472 рощ в MicTi 1нгольштадт герцогом Людв1гом Багатим. Ушверситет керувався езу!тами та декшька стол1ть був центром антиреформацшного руху. В 1800 р. курфюрст Макс IV Йозеф (шзшше король Максимшан I) перешс ушверситет в м1сто Ландсхут. Тшьки в 1826 р. король Людв1г I переносить ушверситет в столицю Баварп - Мюнхен. Ушверситет вщомий також тим, що пщ час друго! cbItoboi вшни тут базувався антифашистський рух опору - "Бша троянда" на чол1 з Соф1 та Гансом Шоль. У 2004 р. Мюнхенський ушверситет зайняв 53 мкце в CBiTi i перше в Шмеччиш згщно з Шанхайським рейтингом "Джао Тонг". В рейтингу св1тових
151
ушверсителв складеному часописом Н'юзв1к у 2006 р. Мюнхенський ушверстет зайняв 63 мкце. У 2007 р. Мюнхенському ушверситету було надано фшансування згщно з 1шщативою Вщмшносп (Ех2е11еп2тШайуе) за трьома напрямками: 1) "концепщя майбутнього" (2икипЙ8коп2ер1;), 2) "кластер вщмшностГ' (Ех2е11еп2с1ш1ег) та 3) "вищ1 школи" (ОгаёшейешсИик).
1нколи вщ наших вчених, "нерщних вуз1в", скаж1мо класичних, можна почути, до прикладу, що це за пщготовка економют1в чи менеджер1в у ЛНУВМ та БТ. Але, шановш, подив1ться на перел1к факультет1в у Мюнхенському ушверситет1 Людв1га-Максимшана: 1) факультет католицько! теологи; 2) факультет евангелктсько! теологи; 3) факультет правознавства; 4) факультет економши; 5) факультет пщприемницько! д1яльност1; 6) факультет медицини; 7) факультет ветеринара; 8) факультет ктори та мистецтвознавства; 9) факультет фшософи, теори науки та релтезнавства; 10) факультет психологи та педагопки; 11) факультет культурологи; 12) факультет мовознавства та л1тературознавства; 13) факультет сощальних наук; 14) факультет математики, шформатики та статистики; 15) факультет ф1зики; 16) факультет х1ми та фармацевтики; 17) факультет бюлоги; 18) факультет геологи.
Чи поставить хто-небудь з наших вчених пщ сумшв шмецьку освпу, шмецьку науку, шмецьку економшу або шмецьке урядування? Звюно ш! Звщси об'ективно виступае три висновки: висновок 1 - ставлення пщ сумшв р1вня пщготовки спещалкт1в (мапстр1в) одним вузом в шшому не що шше, як нездорова конкуренщя украшсько! ментальностц висновок 2 - не назва вузу, чи галуз1 мають визначати спещал1зацш ушверситету, а тшьки наявшсть фах1вщв вщповщного р1вня, що здатш вести шдготовку тих чи шших спещал1спв (мапстр1в); висновок 3 - р1вень науково-педагопчних пращвниюв, !х здатшсть ефективно готувати спещалют1в (мапстр1в) залежить: 1) вщ кадрового науково-педагопчного потенщалу, зокрема наявност1 доктор1в наук на провщних посадах; та 2) ушверситетсько! пол1тики, яку визначае, I за яку несе вщповщальшсть, ректор вузу.
Станом на 1 лютого 2011 року чисельшсть населения Украши становила 45760,1 тис. мешканщв. 3 початку року чисельшсть населения скоротилась на 18,5 тис. ос1б (-4,7 на 1000). Кшьккть заклад1в (вуз1в 3-4 р1вшв акредитаци) Украши взято ¿з статистичного щор1чника (Украша у цифрах у 2006 рощ), який складае Державний ком1тет статистики Украши. У табл. 1 подаеться пор1вняльна ощнка осв1тшх систем Франци, Шмеччини, Польщ1 та Украши.
Динамжа заклад1в (очевидно шформащя включае коледж1, шститути, ушверситети) е такою: 2000 - 315; 2002 - 330; 2003 - 339; 2004 - 347; 2005 -345; 2006 - 350. Даних щодо яко1-небудь розшифровки заклад1в за галузями або сферами пщготовки, формою власност1 тощо, ш у цьому щор1чнику, ш у 1нтернетресурс1 не знайдено. "Сшь земл1" або "Коршь зла" слщ шукати у ршеннях влади та МОН Украши. Знайдеш нами даш шформацшно-анал1тичних матер1ал1в до засщань пщсумкових колегш МОН Украши свщчать про стр1мку, нав1ть вибухову, динам1ку кшькост1 ВНЗ у груш "Ушверситети " за перюд 1998-2009 роки[10-17].
152
Таблиця 1
По|Мвняльна ощнка освггшх систем Франщ*1, Шмеччини, Польщ1 та _ УкраУни___
Назва показника Франщя Нлмеччина Польща Украша
Чисельшсть населения, тис. оаб 65027,0 83000,0 38600,0 45760,1
(на 1.01. 2011 р.) (на 1.01. 1993 р.) (на 1.01. 1999 р.) (на 1.02. 2011 р.)
Всього вищих осв1тшх закла^в 526 318 152 350
(без урахування коледж^в \ лще!в):
Державш ушверситети класично! 71 103 11 даних не
модел1 (в т.ч. загальноосвиш \ знаидено
педагопчш)
Приватш ушверситети класично! - - 1 -
модел1
Теолопчш ушверситети 5 19 - -
Техшчш та спещал1зоваш 300 153 17 -
ушверситети (шститути)
Економ1чш школи 45 - 6 -
Медичш школи - - 11 -
Мистецьш школи - 43 17 -
Школи ф1зкультури {спорту - - 6 -
1нш1 приватш школи 105 - 83 -
В тому числ!, - 60 84 -
иедержавш заклади у щлому:
Розрахуиков! показники
Кшьшсть вищих освггшх заклад1в 0,008 0,0038 0,0039 0,0076
на 1000 оаб
Коефщент забезпеченосп 0,8 0,38 0,39 0,76
вищими осв1тн1ми закладами
Кшьшсть державних 0,001 0,0012 0,00028 -
ун1верситет1в класичнот модел1 на 1000 оаб
Коефщент забезпеченосп 0,1 0,12 0,028 -
державними ушверситетами
класично! модел!
Примггка: знайти детальшшого розподшу вищих освггшх заклад1в за видшеними показниками (наприклад, про шльшсть медичних, мистецьких шил або недержавних заклад1в у Францп; про шлыасть медичних та економ1чних шил у Н1меччит тощо) не вдалося. Тому даш таблиц! за окремими показниками (особливо розрахунков1 показники) дещо ор1ентовш \ можуть шдлягати уточнению.
Тобто за 10 роюв в Укра!ш "з'явилося" бшьше 100 ушверситеив... Цифри свщчать: за станом на 1999 р1к в Укра!ш нал1чувалося 91 шститут та 153 ушверситети, разом - 244 навчальш заклади Ш-1У р1вшв акредитаци. За станом на 2010 рк 1х стало: 119 шститут1в й 196 ушверситеив, разом - 315 ВНЗ. За 10 роюв юльюсть шститут1в зросла на 28 одиниць, а юльюсть ушверситеив - на 43 одинищ, всього збшьшення на 71 ВНЗ.
153
Як так склалося? Це питания потребуе специального осмислення I дослщження, адже заснування нового шституту або ушверситету мае пщпорядковуватися ряду об'ективних критерив... Це складний I по-стадшний оргашзацшний процес: змша типу навчального закладу; реоргашзащя дшчо! шституцшно! структури; змши у якост1 та змют1 осв1ти у перетвореннях типу: "техшкум-коледж-шститут" або "шститут-ушверситет". Головними ¿мщжевими характеристиками шституту або ушверситету е: науков1 школи, науков1 традици, оргашзацшна культура; знашсть у кра!ш; знашсть за кордоном тощо. 1мщжев1 характеристики не формуються роками, п'ятир1чками чи десятир1чками - вони формуються столггтями...
ВНЗ системи МОН Украши об'еднуються у кшька осв1тньо-галузевих груп: класичш, пол1техшчш, машино-приладобуд1вш, прничо-металургшш, буд1вельш, технолопчш, транспортш, економ1чш, педагопчш, художш. Найбшьш1 змши вщбулися у груш "Педагопчш ВНЗ", у 1997 рощ було 27 педагопчних ВНЗ (20 шститут1в та 7 ушверситеив), а уже за станом на 2000 р1к стало на 1 заклад менше по загальнш кшькост1 - 26, зате ушверситеив стало -20, тобто було 7 - стало 20 (двадцять)! Слщ акцентувати, що аграрш, ветеринарш, медичш й шш1 галузев1 ВНЗ не взято до уваги - бо це шш1 мшктерства...
Виходить таке доведения теореми - мшютерство осв1ти "наакредитувало" цих заклад1в, йому I приймати ршення щодо об'ективно! необхщност1 тако! кшькостг Ситуащя, яка склалася у держав! потребуе зворотного процесу зменшення кшькост1 ушверситеив, завдяки об'ективним критер1ям оптим1заци; перев1рки юнуючих ВНЗ вщповщност1 якост1 I змкту осв1ти та науки; а також кадрового р1вня забезпечення надання сучасних фахових послуг. При цьому не повинен бути приниженим ш один ВНЗ з ктор1ею у 100 I бшьше рок1в. Нами подаеться схема реструктуризаци вищих навчальних заклад1в Львова з урахуванням потенцшних змш, приеднання та замши !х тепершшх назв на нов1 (рис.1), а також схематичний перелк вищих навчальних заклад1в Львова теля здшснення процедури реструктуризаци (рис.2).
Льв1вська комерцшна
_академ1я_
Не зазнае змт
154
Льв1вський нацюнальний ушверситет внутршшх _справ_
приеднуеться:
Льв1вський державний ушверситет безпеки _життед1яльност1_
НОВА НАЗВА:
Льв1вський нацюнальний ушверситет охорони суспшьства
_та безпеки життед1яльносп_
155
Льв1вський нацюнальний ушверситет ветеринарно! медицини та _бютехнологш ¡м. С.З. Гжицького_
_приеднуеться:_
_Льв1вський нацюнальний аграрный ушверситет_
_НОВА НАЗВА:_
Льв1вськнй нацюнальний ушверситет ветеринарно! медицини _та управлмня бюлого-аграрними технолопями_
_О_
_Льв1вська державна фмансова академ1я_
_приеднуеться:_
Льв1вський банювський шститут Ушверситету банк1всько1 справи
_Нацюнального банку Украми_
_НОВА НАЗВА:_
Льв1вський ушверситет фшанав та банювсько! д1яльност1
Рис.1. Схема реструктуризацй' вищих навчальних заклад1в Львова (як проект до обговорення науковою спшьнотою i владою)
Реструктуризована структура ВНЗ Львова з 1.09.2011 р. (з шшо! дати за ршенням уряду Украши та ВРУ) нараховуватиме десять (замють кнуючих п'ятнадцяти) вищих шкш та матиме наступний вигляд. А до Державного ком1тету статистики Украши е побажання дати розшифровку заклад1в за галузями або сферами шдготовки, формою власносп тощо (можливо так1 даш юнують...). Бажано в рол1 статистично! таблиц! застосувати аналог!ю табл. 1 (за назвою показник!в).
Вщповщш оргашзацшш заходи необхщно здшснити в ycix perioHax Украши на основ1 вщповщно! формули: замкть десяти ВНЗ створювати шкть вищих шкш, або кшькють вищих шкш по Укра!ш зменшити на 40%. Економшо-математичною мовою формулу можна представити наступним чином:
Nopt. = (Ni. х K) / 25 ^ Optimum. (1),
де, Nopt. - оптимально допустима кшькють шститут1в (ушверситет1в) для Украши;
N;. - кнуюча кшьюсть шститут1в (ушверситеив);
К - 0,4 - заданий коефщент скорочення ВНЗ (на 40%);
25 - кшьюсть perioHiB Украши (областей, республш), щоб усереднити кшьюсть вуз1в у одному perioHi;
Optimum - найкраща допустима кшьюсть ВНЗ у зв'язку з певними науково обгрунтованими об'ективними умовами.
При оргашзацшних умовах:
156
1) выключениям можуть бути Ки!в, Харюв, Льв1в, Донецьк, Дшпропетровськ та Одеса - як традицшш з усталеиими характеристиками осв1тньо-науков1 цеитри, тут К можна ирийияти р1вним 0,2-0,3;
2) шститути I ушверситети, яю функцюнують 100 I бшьше роюв не повинш шдлягати оптим1заци - оптим1зувати слщ шститути та ушверситети, яю створеш зарадянсько! доби (1917-1991 роки), та сучасш (1991-2010 роки);
3) не можна приеднувати один шститут до шшого, один ушверситет до шшого - мають реоргашзуватися та I шша шституци, з створенням ново! юридично! особи, з р1вними правами студенев I викладач1в, з виборами нового кер1вництва - ректора шституту або ушверситету (президента), !х проректор1в I вще;
4) жодний уряд не може мати монополи при прийнята системних осв1тшх ршень - тшьки у союз1 з науково-осв1тньою громадсьюстю, Президентом Украши та ВРУ;
5) вщмшити галузевий принцип пщпорядкування при здшсненш оптим1зацшних заход1в з реоргашзаци осв1тньо! системи Украши (вщмовитися вщ галузевих шститупв або ушверситеив, яю б пщпорядковувалися окремому мЫстерству, як показуе практика, це явище не сприяе розвитку I ефективному функцюнуванню галузевих шститупв й ушверситеив).
6) оптим1защя структури шститупв та ушверситеив повинна передбачати автономну форму управлшня, з окремим рядком у бюджет! Украши (у раз1 участ1 держави - державна частка на фшансування наукових проекта, частка державного замовлення на пщготовку окремих спещалютсв, мапстр1в для державних пщприемств та оргашв державного управлшня).
Приклад розрахунку (для шститупв, за даними 2010 року): Кр1. = (N1. х К)/ 25 = (119 х 0,4) / 25 = 1,9; приблизно 2 шститути на 1
регюн.
Приклад розрахунку (для ушверситеив, за даними 2010 року):
Н>р! = (N1. х К)/25 = (196 х 0,4) / 25 = 3,1; приблизно 3 ушверситети на 1
регюн.
Тобто за запропонованою формулою у одному регюш Украши може бути 2 шститути та 3 ушверситети у систем! навчальних заклад1в МОН Украши, так як шститути та ушверситети шших галузей I мшстерств тут не враховаш. У Киев1, Харков1, Львову Донецьку, Дшпропетровську, Одес1 - може функцюнувати 3 шститути та 4 ушверситети у систем! навчальних заклад1в МОН Украши. Таким чином ми матимемо наступи! оптимальш значения юлькоси ВНЗ МОН Украши: 1) юльюсть шститупв в Укра!ш - 2 х 25 = 50, плюс 6 (Ки1в, Харюв, Льв1в, Донецьк, Дшпропетровськ, Одеса) = 56; 2) юльюсть ушверситеив в Укра!ш - 3 х 25 = 75, плюс 6 (Ки!в, Харюв, Льв1в, Донецьк, Дшпропетровськ, Одеса) = 81. А внаслщок реал1зовано! оптим1заци ор1ентовно матимемо замють 315 ВНЗ - 137, але це мають бути вщповщним чином згруповаш I систематизоваш за об'ективними критер1ями, з серйозною матер1альною та кадрового базою шститути та ушверситети, з автономною формою управлшня, з окремим рядком у бюджета У раз1 вщмши галузевого
157
принципу пщпорядкування (маються на уваз1 аграрш, ветеринарш, медичш шститути та ушверситети тощо) при здшсненш оптим1зацшних заход1в з реоргашзаци осв1тньо! системи Украши, кшьюсть ВНЗ у систем! МОН Украши зросте на 1-2 заклади у одному регюш, тобто число ВНЗ може збшьшитися на 25-50 шститущй (ВНЗ = 137 + 25...50).
У плат реструктуризацп ВНЗ, кр1м зазначених вище аспект1в, слщ мати на уваз1 ряд визначальних об'ективних фактор1в, яю випливають з проблематичного кола "територ1ально-регюнально1 гармошзацп кшькост1 шститут1в-ушверситет1в". Цими факторами можуть бути: чисельшсть населения у регюш; визначена кшьюсть потенцшних аб1тур1ент1в; науково-осв1тня значущють; традицшш характеристики ВНЗ; осучаснення I адаптащя фахових послуг з вимогами НТП суспшьства I ринку; урахування державного розвитку у зв'язку з динам1чними змшами I ускладненнями технологш тощо.
Розглянемо критер1альш шдстави реструктуризацп вищих навчальних заклад1в Львова та Украши: державна мотиващя з урахуванням спещал1зацп суспшьних шституцш, суспшьно! економши та несприятливо! демограф1чно! перспективи вже у 2011 р., а також меш, як особистоси, не байдуже: "як ламатимуть вищ1 школи" I я маю право висловити свою щею-позицш. Головна вщповщальшсть з виршення ще! непросто! проблеми "лягае на плеч1" украшського уряду. При цьому уряд мае озбро!тися таким головним правилом: "шякого лобшвання, шяких родинно-кланових шгереЫв, шяких регюнальних поблажок, шяко! партшно! маячш - реструктуризащя вищих навчальних заклад1в, це справа украшсько! держави для украшського суспшьства". Уряд мае забезпечити: по-перше, щоб ус1 кер1вш посади р1вшв: ректор, ус1 проректори, ус1 декани, ус1 завщувач1 кафедр - з певно! дати (наприклад з 1.09.2011-12 рр.) у Львов1 та по Укра!ш займали лише доктора наук (в раз1 вщсутност1 у вуз1 необхщно! кшькосп доктор1в наук вщповщш посади повинш реоргашзовуватися "пщ доктора наук" або лжвщовуватися); по-друге, щоб перел1чеш посади не займали люди старш1 70-ти роюв (щоб не перетворювати ВНЗ у "дома бравих перестарших кер1вниюв"; окрем1 з них готов1 писати запов1ти, хто I як мае керувати "рщним вузом"; добрий приклад у цьому плаш показав Блаженшший Любомир, який сказав, "що краще вчасно шти сво!ми ногами"); по-трете, дискусшним е питания щодо присвоения окремим вузам "¿меш", можливо одним Указом Президента Украши уЫм ВНЗ: або присво!ти "¿меш", або лквщувати "¿меш".
Прикладом складност1 виршення цих проблем е започаткований процес приеднання ЛНУВМ та БТ ¿меш С.З. Гжицького з ЛНАУ або приеднання Льв1вського ушверситету до Дублянського (прийнято розпорядження Кабм1ну та мшктра Мгнагропроду Украши). Виникае ряд складних питань. Яю об'ективш критерп розвитку осв1ти i науки в Укра!ш зад1ян1 при прийнята такого ршення - розпорядження? Де науково-осв1тня програма Кабм1ну: чому не об'еднують ¿нш1 коледж1, академ11, шститути, ушверситети - там ¿снують аналопчш передумови; чому Кабм1н не ставить питания про оптим1зацш державних замовлень (частка державних замовлень на окрем1 спец1альност1
158
наближаеться до нуля.); чому Кабмш не турбуеться про повернення професорам доплат за вчеш звання [ стаж?
1. ЛЬВ1ВСЬКИЙ НАЦЮНАЛЬНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ 1МЕН11ВАНА ФРАНКА
2. ЛЬВ1ВСЬКИЙ НАЦЮНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ _1МЕН1 ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО_
3. ЛЬВ1ВСЬКА КОМЕРЦ1ЙНА АКАДЕМ1Я
4. ЛЬВ1ВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ Ф13ИЧН01 КУЛЬТУРИ
5. ЛЬВ1ВСЬКИЙ РЕГЮНАЛЬНИЙ 1НСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛ1ННЯ
6. УКРАШСЬКА АКАДЕМ1Я ДРУКАРСТВА
7. ЛЬВ1ВСЬКИЙ НАЦЮНАЛЬНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ ОХОРОНИ СУСШЛЬСТВА ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТеД1ЯЛЬНОСТ1
8. ЛЬВ1ВСЬКИЙ НАЦЮНАЛЬНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ НОВ1ТН1Х ПОЛ1ТЕХН1ЧНИХ ТЕХНОЛОГ1Й 1МЕН1 В'ЯЧЕСЛАВА ЧОРНОВОЛА
9. ЛЬВ1ВСЬКИЙ НАЦЮНАЛЬНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ Л1СУIРЕКРЕАЦ1ЙН0-ТУРИСТИЧН01 СФЕРИ
10. ЛЬВ1ВСЬКИЙ НАЦЮНАЛЬНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ ВЕТЕРИНАРН01 МЕДИЦИНИ ТА УПРАВЛ1ННЯ БЮЛОГО-АГРАРНИМИ ТЕХНОЛОГ1ЯМИ
11. ЛЬВ1ВСЬКИЙ УН1ВЕРСИТЕТ Ф1НАНС1В ТА БАНК1ВСЬК01 Д1ЯЛЬНОСТ1
Рис.2. Схематичний перелж вищих навчальних заклад1в Львова шсля здшснення процедури реструктуризацй'
Ршенням трудового колективу ветеринарного ушверситету погоджувалася можливють прийняття под1бного, хоча завщома хибного ршення, щоб комусь там нагор1 догодити, але цим р1шенням трудового колективу передбачалося збереження юридичного статусу ветеринарного ушверситету I студенев у ньому? Чому один ушверситет набувае статусу "материнського ун1верситету - ЛНАУ", а шший - статус "сиротинського ун1верситету - ЛНУВМ та БТ ¿мен1 С.З. Гжицького", за як1 гр1хи I хто карае?. Де програма "материнського ушверситету - ЛНАУ": про реоргашзацш кафедр, факультета, створення ¿нститут1в; про оптим1зацш перел1ку спец1альностей та набору студенев; чи проводилося соц1альне дослщження цього питания серед
159
студентов I викладач1в ЛНУВМ та БТ ¿меш С.З. Гжицького та у школах, хоча б, Захщного Регюну Украши? Чи будуть батьки та !х д1ти здавати документи I поступати у навчальш заклади, як1 лихоманить реоргашзащею? Чи не буде провалена вступна кампашя 2013-2014 року в обох ушверситетах? Чи не знищуються на непродуманих оргашзацшних умовах обидва, традицшно устал еш за характеристиками ушверситети?
Реоргашзащя ветеринарного ушверситету означав його понижения у статуа чи лжвщащя повна? Х1ба юридично правильно лжвщовувати статус "нацюнального ушверситету", який присвоюеться Указом Президента Украши розпорядженням Прем'ер-мшктра або наказом Мшютра? Якщо понижения у статуЫ, то чому студенев уже пщпорядкували аграрному ушверситету? Напевно правильшше пщпорядковувати реоргашзовану структуру з1 студентами I викладачами? Чи захочуть тисяч1 студенев бути студентами шшого вузу - ЛНАУ, чи погодяться на це !хш батьки? Незрозумшо скшьки триватиме реоргашзащя? А яка доля ветеринарно! школи I науки та !х величного кторичного емшричного надбання? Яка доля нових зароджуваних науково-освпшх шкш? Яка доля професор1в, доцент1в, викладач1в - про них у розпорядженш I не згадуеться? А чи не прийдеться давати вщступш кроки, чи е гарантп про усшх реал1зацп цього хибного проекту? Ш одше! вщповда на поставлен! питания у цьому "легковажному розпорядженш" немае...
А вже автономш I вшьш ушверситети можуть об'еднуватися у Ушверситети Великого Регюну тощо.
Дана програма оптим1зацп осв1тньо! системи передбачае також вщмову вщ таких осв1тшх структур - як техшкуми та коледжг Так1 кнуюч1 колективи, здебшьшого галузевого спрямування, мають стати складовою частиною ушверситет1в та шституив, останш можуть функцюнувати у рамках ушверситеив та незалежно, як юридичш особи. Приватним вузам можна дозволити самостшно виршувати власш перспективи: якщо вони впораються з конкуренщею, то нехай працюють. Хоча, до прикладу, у штат1 таких шститут1в економ1чного спрямування може бути один доктор економ1чних наук, або жодного, а "велика економ1чнад1яльшсть" прикриваеться сумкниками.
Основш узагальнення 1 висновки. Звичайно, висв1тлена проблема потребуе громадянсько! дискусп, але бажано не "заговорити" И, як I багато шших державотворчих основ "забалакали" Не покладатися у цьому питанш на "ректорсью ршення", будь-хто з них триматиметься "до последнего", адже виникае об'ективне неприемне питания - а хто буде ректором теля об'еднання? Х1ба мова йде про завуальоване бажання з1брати портфел1 нажитого ними за чимал1 роки ректорства, бо поб1жать один за одним до мшютра, щоб саме його залишили на головнш посад1 в об'еднаному ушверситетг Тому вони не можуть бути об'ективними, так як киватимуть у б1к конкурент, хоча об'ективний показник - кшькють аб1тур1ент1в та кшькють студешгв, теж е критер1ем, але одше! сторони.
У зв'язку з реоргашзащею окремих ВНЗ необхщно законодавчо затвердити програми !х оптим1зацп: перел1к спещальностей за лщенз1ями;
160
обсяги державних замовлень; участь держави та корпоративных структур у формуванш повного пакету замовлень; кшькють факультета; кшькють кафедр; кадровый потенщал; матер1альне забезпечення i т.д. Також законодавчо передбачити мехашзм формування нових владних та оргашзацшних повноважень: положения ушверситету; вчено! ради; громадсько! ради; ректорату та обрання нового ректора тощо.
Другою стороною мае виступити держава, держав1 треба визначитися: кого (за перелжом спещальностей) i скшьки готувати. Не можна таким звиклим чином виршувати проблему об'еднанням державних (нацюнальних) ушверситеив: типу "добровшьно" або "вони caMi об'еднуються". Це або вщсторонена пол1тика уряду, або намагання прикривати справжш нам1ри, або небажання любити правду (не хочу вживати антагошчного синошма) - у цьому i е звиклкть, е ж нормальш правов1 шструменти i процедури. Уряд Украши мае, наголошую, "MAG", розробити "Стратегш щодо об'еднання державних ушверситет1в Украши або створення "Ушверситетсв Великого Регюну". Така стратепя мае вписуватися в "Нацюнальш прюритети i стратепчш ор1ентири розвитку украшського суспшьства". Цю стратегш необхщно обговорити у Верховнш Рад1 Украши та прийняти спшьною Постановою КМУ i ВРУ (можливо й Законом узаконити). 1накше, це все буде ходшня по-болоту, або у класичному розумшш - ходшня по муках!
Автор пщтримуе шщативу колишшх мш!стр!в осв1ти i науки, зокрема, Михайла Згуровського, щодо автономи ушверситеив! Жалко, що тзно вш до цього додумався, у розумшш будучи мшютром, треба було тод1 i реал1зовувати. Я за автономш ушверситеив, а також за автономш окремих шститут1в у ньому (у рамках структури ушверу). Держава не повинна усуватися повшстю вщ цього процесу, держава може мати свою акцюнерну (корпоративну) частку в ушверситет1 - частку на фшансування наукових проекта, частку державного замовлення на пщготовку окремих спещалкта, MaricTpiB. Тобто держава може виступати тотожним учасником ринку осв1ти i науки, як i iHmi корпоративш структури (пщприемства, компани, корпораци), яю безсумшвно будуть учасниками швестування осв!тшх i наукових проекта, здюнювати пщготовку i перепщготовку cboix кадр iß. Я теж готовий прийняти участь у розробщ такого нового закону про осв1ту i науку в Украшг
Подальш1 науков1 дослщження необхщно скеровувати на системну розробку "Нацюнальних прюритета i стратепчних ор1ентир1в розвитку украшського суспшьства", де мае бути роздш про реструктуризащю i розвиток вищих навчальних заклад1в Украши, а також про змют i якють украшсько! осв1ти (початково!, середньо! i вищо!).
Л1тература
1. Сгоров Г. Система освп-и у Франци // 1стор1я в школ1 / Г. Сгоров. -2001. - № 3-4. - C. 13-17.
2. Вачевський М. Сучасна економ1чна осв1та у крашах Захщно! Свропи: формування професшних компетенцш / М. Вачевський // Рщна школа. - 2006. -№ 3. -C. 71-74.
161
3. Зязюн Л. Освпня система Франци / Л. Зязюн // Рщна школа. - 2001. -№ 11.- С. 70-74.
4. Книга А. Система вищо! освпи в Укра!ш та за кордоном : спроба сшвставлення / А. Книга // Освпа в Украшг - 2001. - Вип. 3. - С. 14-22.
5. Колодочкина Е. Франция. Образование - частное, местное, государственное? / Е. Колодочкина // Эхо планеты. - 2003. - № 28. - С. 20-23
6. Корсак К. Система освпи Франци / К. Корсак // Мгжнародна освп-а. -1997. - № 4. - С. 6-13.
7. Шевченко А. Освп-а у Франци / А. Шевченко // Рщна школа. - 2001. -№ 2. - С. 74-77.
8. 1нтернетресурс: www.ostriv.in.ua.
9. 1нтернетресурс: http://uk.wikipedia.org/wiki.
10. Пунько Б.М. Об'ективш критерп реструктуризацп вищих навчальних заклад1в // Вища освпа Украши. - Додаток 2 до №3, том 1 (26) / Б.М. Пунько. Тематичний випуск "Вища освпа Украши у контекст! штеграцп до европейського освпиього простору".- К.: 1иститут вищо! освпи НАПН Украши, 2010. - С. 424 - 433.
11. Кузнецова Н.В. Тенденцп розвитку професшно-педагопчно! осв1ти в класичиих ун1верситетах Украши // Вища освпа Укра!ии. - Додаток 2 до №3, том 1 (26) / Н.В. Кузнецова. Тематичний випуск "Вища освпа Украши у контекст! штеграцп до европейського освпнього простору". - К.: 1нститут вищо! осв!ти НАПН Укра!ии, 2010. - С. 282-287.
12. Вища освпа I наука Украши: пщвищення ефективност1 вищо! осв1ти I науки як д1евого чииника сусп1льиого розвитку та штеграцп в Свропейське сшвтовариство: ¿нф.-анал1т. матер. до зас1д. пщсумк. Колег1!МОН. - К., 2004. -64 с.
13. Вища освпа I наука - найважливш1 сфери вщповщальност1 громадянського сусп1льства та основа шновацшного розвитку: ¿нф.-аиал1т. матер. до засщ. п1дсумк. Колег1! МОН. - К., 2005. - 115 с.
14. Пщвищення ефективност1 вищо! освпи - визначальний чинник зростания суспшьно-економ1чного потеиц1алу держави: ¿иф.-анал1т. матер. до засщ. пщсумк. Колегп МОН. - К., 2006. - 75 с.
15. Вища освпа Украши - Свропейський вим1р: стан, проблеми, перспективи: ¿нф.-анал1т. матер. до зас1д. пщсумк. Колегп МОН. - К., 2008. -103 с.
16. Вища освпа Украши 2009: шф.-аналп. матер. до засщ. пщсумк. Колегп МОН. - К., 2009. - 25 с.
17. Юровська М.Г. Вища освпа Украши: матер. до засщ. пщсумк. Колегп МОН Украши / М.Г. Юровська [За заг. ред. Кремня В.Г.] - К., 2000. -225 с.
162
Summary
Served comparative evaluation of educational systems of France, Germany, Poland and Ukraine. Objective criterion grounds restructuring of higher education in Lviv and Ukraine considering actually state motivation. The economic-mathematical formula and the proposed objective criterion optimization of the number of institutes and universities of Education of Ukraine. Presented option of restructuring higher education in Lviv (as a project to discuss the scientific community and government) and list the new names, universities, city after potential treatments and restructuring.
Key words: Comparative evaluation, educational system, the restructuring of higher education, optimizing the number of institutes and universities of Education of Ukraine, objective criterion reasons, state motivation.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
163
