CC BY
20
УДК 338.001.36: 621.31(477)
Дшяра Сятвна Кадермеева
Донецький нацiональний унiверситет
СИСТЕМА ВИД1В СУСП1ЛЬНО1 ЕФЕКТИВНОСТ1: КРИТЕРП ЕФЕКТИВНОСТ1 ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ УКРА1НИ
Визначення ефективносп — одна з важ-ливих проблем у жипедаяльносп людини та суспшьства. Адекватно оцшена ефективнють за вщповщними показниками дозволяе розро-бляти { приймати правильш ршення щодо рацюнальносн !х д1яльносп Сьогодш ефективнють визначаеться шляхом зютавлення сшввщношенням ефекту з витратами для йо-го досягнення. Але ефект у вщкритш еконо-м1чнш систем1 - поняття вщносне, оскшьки в нш об'ективно юнують певш протир1ччя м1ж И структурними елементами. Тобто насампе-ред слщ визначитися, яка ефективнють ощ-нюеться. Звщси виникае проблема класифша-цп вид1в ефективностей.
Дана проблема, як правило, виршуеть-ся в напрям1 визначення одше! або декшькох форм прояву ефективносп такими вченими, як Е. Долан, П. Друкер, М. Мескон, Ф. Хедоу-р1, А. Шеремет. 1снуе багато шших праць, але в будь-якому випадку визначення ефективносп здшснюеться фрагментарно. Не е виклю-ченням { електроенергетика, де оцшка ефективносп ускладнена природним монопол1з-мом галуз1 та и специфшою.
Метою стати е систематизащя вид1в суспшьно! ефективносп та визначення вид1в { критерпв ощнки ефективносп електроенерге-тики.
Для систематизацп вид1в суспшьно! ефективносп, насамперед, необхщно обрати критерп класифшацп. Слщ вщзначити, що критерш е якюною характеристикою ефективносп процесу або явища. Його кшькюним виразом е вщповщний показник, що характе-ризуе сшввщношення певного результату { вщповщних витрат. Вш безпосередньо вико-ристовуеться для кшькюно! ощнки ефективносп об'екта. Очевидно, що види ефективносп мають класифшуватися за об'ектами { критер1ями.
З фшософсько! точки зору людина та суспшьство е природним явищем, а !х житте-
© Д.С. Кадермеева, 2012
д1яльнють — природним процесом, який являе собою послщовну змшу предмепв { явищ, що вщбуваеться в законом1рному порядку. Та-кий законом1рний порядок е узагальненим результатом сукупносп ряду послщовних дш людини та суспшьства, спрямованих на досягнення певного результату [1]. Тобто об'ек-том класифшацп вид1в суспшьно! ефективносп е явища 1 процеси, що виникають у су-спшьствь
Критер1ем будь-якого виду ефективносп е корисний для людини та суспшьства одержаний результат (вигода) [2, 3], який змшюе стан не ильки явища, але 1 самого процесу через законом1рний розвиток при-родно! системи. Оскшьки природш системи не замкнун, то таю змши безпосередньо сто-суються { стану навколишнього середовища. Отже, ефективнють е вщносним поняттям, тобто юнуе зовшшня { внутршня ефективнють будь-якого явища та процесу.
Наприклад, узагальнюючим результатом, що стимулюе виробництво суспшьного продукту, е прибуток, але для суспшьства ва-жлившим е його обсяг, оскшьки вщ нього залежить життя сучасно! людини { суспшьства в цшому. Тому шод1 випдне виробництво 1 за умови його збитковосп. У даному випадку юнуе два критерп ощнки ефективносп вироб-ництва. Тобто об'ективне завдання класифь кацп вид1в суспшьно! ефективносп е багато-критер1альним, де вщповщш критерп перебу-вають м1ж собою у нерозривному зв'язку, який необхщно враховувати при побудов1 вщповщно! системи вид1в ефективносп.
1нод1 як критерш ефективносп еконо-м1чно! системи використовуеться конкурен-тоспроможнють економши. Але конкуренто-спроможнють не може повною м1рою харак-теризувати И ефективнють, оскшьки ощнюе ильки певну сукупнють економ1чних, науко-во-техшчних, виробничих та шших, у тому числ1 сощальних, можливостей економ1чно!
Економта промисловостi Экономика промышленности
системи. Тобто це узагальнюючий критерш, де синтезовано обмежену кшькють сощаль-но-економiчних характеристик [3].
Отримання вигоди е загальним стимулом щодо здшснення людиною або суспшьст-вом певних дш (процесiв) з метою забезпе-чення свое! життедiяльностi. Наприклад, стимулом процесу виробництва е прибуток. З точки зору процесу споживання таким стимулом е тдвищення рiвня життя. Величина отримано! вигоди у процес виробництва та споживання залежить вiд суспiльних вщно-син, насамперед вщ вiдносин економiчноl власностi, а поим вiд системи державного управлшня. Вiд них залежить рiвномiрнiсть розподшу суспiльного продукту, що безпосе-редньо впливае на ефективнють процесiв виробництва i споживання.
Згiдно з принципом ефективносп за Парето в суспшьсга неможливо досягти абсолютно! рiвномiрностi розподiлу, але iснуе певний оптимум у розподш — в кожного типу макроекономiчноl системи i суспiльних вiдносин свiй. Вщхилення вiд такого оптимуму характеризуе зовшшню ефективнiсть розподiлу. У процес обмiну суспiльний продукт як товар перетворюеться на грошi, i на-впаки. Вiд характеристик цього процесу залежить ефективнють виробництва i споживання, наприклад, вщ швидкосп перетворен-ня. Це визначае зовшшню ефективнють сфе-ри обмшу.
Процес розподiлу та обмiну суспшьно-го продукту може здiйснюватися з рiзними витратами, якi по вщношенню до результату характеризують внутрiшню ефективнють цих сфер суспшьного вiдтворення. Тобто ефективнють сфер суспшьного вщтворення також мае зовшшнш i внутршнш вимiр.
Нацiональна економiка держави е при-родним явищем, яке перебувае серед шших макроекономiчних систем свггового суспшь-ства. 1х внутрiшня i зовнiшня ефективнiсть залежить вiд вщповщних ефективностей га-лузей i тдприемств, якi мають внутршньо-та мiжгалузевi зв'язки. У такому природному середовищi як певнi явища формуються еко-номiчна i соцiальна сфери свггового суспшь-ства i нацюнально! економши. Економiчна сфера визначаеться сукупнiстю суспшьних вiдносин у виробництвi, розподiлi, обмш та
споживаннi будь-яких благ. Сощальна сфера представлена сукупнiстю галузей, тдприемств та оргашзацш, якi безпосередньо поед-нанi та визначають образ та рiвень життя людей, !х добробут i споживання, а також безпосередньо залежать вщ виробництва, розподiлу та обмiну. Тобто ефективнють економiчноl та сощально! сфер свггового суспiльства i нацюнально! економiки визначаеться економiчною i сощальною ефективнiстю сфер суспiльного вiдтворення, галузi й окремого пiдприемства.
Економiчна i соцiальна сфери суспшь-ства нерозривно пов'язаш. Такий зв'язок, насамперед, визначаеться найважлившою соцiальною умовою людського життя - задо-воленням матерiальних благ у результат здiйснення дiяльностi в економiчнiй сферi суспiльства. Мiж сощальними й економiчни-ми результатами юнуе певне протирiччя, яке випливае з основного економiчного проти-рiччя — мiж найманими працiвниками i влас-никами засобiв виробництва. Неможливо збшьшити соцiальний результат без змен-шення економiчного результату, i навпаки. Отже, юнуе протирiччя мiж соцiальною та економiчною ефективнiстю [4].
Економiчна ефективнють оцшюеться за спiввiдношенням економiчного ефекту (результату) i витрат, що спричинили цей ефект (результат). Очевидно, чим менше об-сяг витрат i чим бшьше величина результату виробничо! дiяльностi, тим вище И ефективнють. Визначальним критерiем економiчно! ефективностi тдприемства, галузi та нацюнально! економши е прибуток [4]. Вiн характеризуе !х внутрiшню економiчну ефективнють. Щодо зовшшньо! економiчно! ефективносп пiдприемства або галузi, то вона визначаеться з точки зору внутршньо- i мiжга-лузевих зв'язюв та вiдносно нацюнально! економши. Наприклад, збiльшення прибутку за рахунок зростання цши продукци промiж-ного споживання тдвищуе ефективнiсть окремого тдприемства або галуз^ але змен-шуе ефективнiсть iнших.
Соцiальна ефективнiсть суспшьства оцiнюеться за рiвнем життя населення, де вщповщним критерiем, у першу чергу, ви-ступае середньодушовий дохщ населення, який характеризуе внутрiшню сощальну ефективнiсть нацюнально! економiки. Його
Економiка промисловостi Есопоту of Industry
пор1вняння з вiдповiдним свiтовим показни-ком характеризуе ïï зовнiшню ефективнiсть.
Одержат соцiально-економiчнi ре-зультати життeдiяльностi людини i суспшь-ства безпосередньо впливають на природне середовище. Виробництво продукци корисне для суспiльства, але воно супроводжусться забрудненням навколишнього середовища, що погiршуe життeдiяльнiсть людини. Отже, слщ вiдокремлювати екологiчну ефектив-нiсть вщ економiчноï та соцiальноï, але разом вони дiалектично пов'язанi. З урахуванням
вищевикладеного екологiчна ефективнiсть нацiональноï економши визначаеться i за сферами сустльного вiдтворення.
Таким чином, сустльна ефективнiсть нацiональноï економiки е узагальнюючою су-купнiстю дiалектично пов'язаних економiч-но1', соцiальноï та екологiчноï ефективносп сфер суспiльного вiдтворення, якi послщовно формуються на рiвнi пiдприемства, галузi та нацiональноï економiки i можуть мати зовш-шнiй та внутршнш вимiр за вiдповiдними критерiями ощнки (див. рисунок).
Рисунок. Система видгв сустльног ефективност1 нацгональног економ!ки
Однозначно визначити ефективнють будь-якого явища або процесу, наприклад, штегральним показником, неможливо через ïï вщносний характер та об'ективно iснуючi протирiччя в природнш системi. Ефектив-нiсть мае ощнюватися за сукупнiстю критерь 1'в та вщповщних показникiв. Для цього, на-самперед, слiд визначити мiсце об'екта в си-стемi класифiкацiï видiв ефективностей i вщ-повiднi критерп оцiнки.
Згiдно з наведеною на рисунку класи-фiкацiею ефективнiсть електроенергетики як галузi в нацiональнiй економщ мае зовшш-
нiй i внутршнш вимiр, а ïï виробництво, роз-подiл, обмiн i споживання здшснюеться з певними економiчними, соцiальними та еко-логiчними результатами, якi мають свою га-лузеву специфiку:
1) виробництво електроенергп розрiзня-еться за технолопями (АЕС, ГЕС, ТЕС i ТЕЦ);
2) при розподiлi вщпускна цiна елект-роенергiï, виробленоï АЕС, ГЕС, ТЕС i ТЕЦ, узагальнюеться на ОРЕ (оптовому ринку електроенергп) i стае оптовою для постача-льниюв, якi для споживачiв вщпускають ïï за роздрiбними тарифами. Тобто у процесi роз-
Економгка промисловостг Экономика промышленности
noginy Ta o6MiHy Mm cno^HBanaMH Bupo6ne-Hoi' eneKTpoeHeprii 6epyTb ynacTb ohtobhh i po3gpi6HHH nocepegHHK;
3) Tapu$ Ha eneKTpoeHepriro gna Hace-neHHa Bigpi3HaeTbca Big Tapu^y gna npoMuc-noBHx i npupiBHaHHx go hhx cno^HBaniB;
4) y npoцeci nocTanaHHa eneKTpoeHeprii' Big BHpo6HHKiB go cno^HBaniB icHyroTb ii o6'eKTHBHi TexHonorinm BTpaTH b eneKTpun-hhx Mepe^ax Ta KOMep^HHi BTpaTH, o6yMOB-neHi HecyMniHHiciTO cno^HBaniB Ta po3gpi6HHx nocTananbHHKiB;
5) BTpaTH eneKTpoeHeprii BKnronaroTbca b Tapu^ gna ii cno^HBaniB. Y pe3ynbTaTi Bap-TicTb cno^HToi eneKTpoeHeprii 3HanHo nigBH-
^yeTbca [5].
TaKa cneцн$iкa o6yMoBnroe 3oBHimHi Ta BHyrpimm KpHTepii eKoHoMinHoi, co^anbHoi i eKonorinHoi e^eKTHBHocri eneKTpoeHepreTHKH 3a c^epaMH cycninbHoro BigTBopeHHa (gHB. тa6nнцro). BH3Hanem KpHTepii e^eKTHBHocri eneKTpoeHepreTHKH noTpe6yroTb norinHoro noacHeHHa.
Ta6nu^
„ 3oenimni
Budu i Kpumepii etyeKmueHOcmi еnекmpoенеpгеmuкu (-)
enympimni
EKoHoMinHa
Сoцianbнa
EKonorinHa
Внpo6ннцтвo
06car BHpo6neHoi eneKTpo-eHeprii
BapTicTb peani3oBaHoi eneKTpoeHeprii onTo-BoMy nocTananbHHKy
3a6pygHeHHa HaBKonum-Hboro cepegoBH^a npH bh-po6HH^TBi eneKTpoeHeprii
npu6yToK Big peani3a^i eneK-TpoeHeprii onToBoMy nocTa-nanbHHKy
OnnaTa npaцi HaHMa-hhx npa^BHHKiB, 3a-HHaTHx внpo6ннцтвoм eneKTpoeHeprii
BmpaTH Ha eKonoriro Ta 6e3neKy npaцi npu Bupo6-ннцтвi eneKTpoeHeprii
Po3nogin i o6MiH
06car Ta BapTicTb po3nogi-neHoi onToBHM Ta peani3oBa-Hoi eneKTpoeHeprii npoMHc-noBHM i npupiBHaHHM go hhx cno^HBanaM eneKTpoeHeprii
BapTicTb po3nogineHoi i peani3oBaHoi HaceneH-hw eneKTpoeHeprii
3a6pygHeHHa HaBKonum-Hboro cepegoBH^a npu po3nogini eneKTpoeHeprii
npu6yToK onToBoro i po3-gpi6HHx nocTananbHHKiB eneKTpoeHeprii
OnnaTa HaHMaHux npa-цiвннкiв, 3aHHaTHx po3noginoM eneKTpoeHeprii_
BuTpaTH Ha eKonoriro Ta 6e3neKy npaцi npu po3no-gini eneKTpoeHeprii
Cno^HBaHHa
O6car cno^HToi eneKTpo-eHeprii
O6car cno^HToi Hace-neHHaM eneKTpoeHeprii
3a6pygHeHHa HaBKonum-Hboro cepegoBH^a npu cno^HBaHHi eneKTpoeHeprii
BapTicTb cno^HToi npoMuc-noBHMH i npHpiBHaHHMH go hhx cno^HBanaMH eneKTpoeHeprii_
BapTicTb cno^HToi Ha-ceneHHaM eneKTpoeHep-rii
BuTpaTH Ha eKonoriro Ta 6e3neKy npu cno^HBaHHi eneKTpoeHeprii
3 tohkh 3opy Ha^oHanbHoi eKoHoMiKH 3oBHimHiM KpuTepiaMH e^eKTHBHocri Bupo6-ннцтвa, po3noginy Ta cno^HBaHHa e BignoBig-hhh o6car eneKTpoeHeprii, a o6MiHy — ii BapTicTb. flna nignpueMcTB rany3i, ^o 3giHcHro-WTb внpo6ннцтвo, po3nogin Ta o6MiH eneKTpoeHeprii Ha rpomi, BHyTpimHiM KpuTepieM e^eK-THBHocTi Tpagu^HHo e npu6yTOK.
flna e^eKTHBHocTi нaцioнanbнoi eKoHoMiKH Ba^nHBe 3HaneHHa Mae He TinbKH кiнцeвe,
ane i npoMi^He cno^HBaHHa eneKTpoeHeprii aK BHyTpimHbo-, TaK i Mrnrany3eBe. Big ii BapToc-Ti 3ane^HTb e^eKTHBHicTb noganbmoro Bupo6-ннцтвa npogyкцii. EKoHoMinHa e^eKTHBHicTb ycix rany3eH 3ane^HTb Big кiнцeвoro cno^H-BaHHa npogyкцii HaceneHHaM, aK neBHoro co-цiyмy, ^o caMe i $opMye нaцioнanbнy eKoHo-MiKy. Ane TaKoMy cno^HBaHHro 6inbme Bnac-thbhh 3oBHimHiH acneKT coцianbнoi e^eKTHB-Hocri eneKTpoeHepreTHKH. flna eKoHoMinHoi
EKOHOMiKa npoMucnoeocmi
Economy of Industry
ефективносп бшьше значення мають обсяг i вартiсть розподшено! та реалiзованоl проми-словим i прирiвняними до них споживачам електроенерги. Щодо внутршньо! сощально! ефективностi виробництва, розподiлу та об-мiну, то вона визначаеться оплатою пращ найманих пращвниюв на тдприемствах еле-ктроенергетики.
Екологiчна ефективнiсть е досить широким поняттям, але насамперед вона визна-чаеться забрудненням навколишнього сере-довища, що е зовшшшм критерiем ефектив-ностi виробництва, розподшу та обмiну елек-троенерги. Внутршшм критерiем ефектив-ностi е еколопчш витрати пiдприемств, що здiйснюють виробництво, розподш та обмiн електроенерги. Крiм того, до таких витрат слщ включати витрати на безпеку пращ, оскшьки людина е частиною екосистеми. Слщ вщзначити, що наведенi критерп еколо-пчно! ефективностi лише визначають загаль-ний пiдхiд i потребують ретельного аналiзу та деталiзацil залежно вщ мети дослiдження [6].
Висновки
Сустльна ефективнiсть нацюнально! економiки е узагальнюючою сукупнiстю не-розривно поеднаних економiчноl, сощально! та еколопчно! ефективносп сфер суспiльного вiдтворення, мiж якими iснуе певне протирiч-чя. Вони формуються на рiвнi пiдприемства, галузi й нацюнально! економiки та можуть мати зовшшнш i внутрiшнiй вимiр щодо об'е-кта оцiнки.
При визначенш ефективностi електро-енергетики як галузi нацюнально! економiки слiд ураховувати И галузеву специфiку: рiз-ш технологи виробництва електроенергil; участь оптового i роздрiбного посередника у процеа розподiлу та обмiну електроенергil мiж споживачами; вiдмiннiсть тарифу на
електроенерпю для населення вiд тарифу для промислових i прирiвняних до них спожива-чiв; наявнiсть об'ективних технолопчних i суб'ективних комерцiйних втрат електроенерги, яю включаються в тариф для спожи-вачiв.
З урахуванням тако1' специфiки зовнi-шнiми i внутршшми критерiями економiч-но1', сощально1' та екологiчноï ефективностi електроенергетики по сферах виробництва, розподiлу, обмшу та споживання е: обсяг i варнсть вироблено1', розподiленоï та спожи-то1' електроенергiï населенням, а також про-мисловими i прирiвняними до них споживачами; прибуток та оплата пращ найманих робггниюв на тдприемствах електроенерге-тики; забруднення навколишнього середо-вища i витрати на безпеку пращ
Лггература
1. Економiчна енциклопедiя: У трьох томах / Редкол.: С.В. Мочерний (вщп. ред.) та iн. - К.: Академiя, 2002. - Т. 3. - 952 с.
2. Економiчна енциклопедiя: У трьох томах / Редкол.: С.В. Мочерний (вщп. ред.) та ш. - К.: Академiя, 2001. - Т. 2. - 848 с.
3. Теория эффективности экономики: моногр. / О.С. Сухарев. - М.: Финансы и статистика, 2009. - 368 с.
4. Мочерный С.В. Экономическая теория: учебник / С.В. Мочерный, В.Н. Некрасов. - М.: ПРИОР, 2005. - 416 с.
5. Оценка и обоснование эффективности деятельности электропоставляющего предприятия: моногр. / Н.В. Канарская, Г.Е. Куденко, В.Н. Беленцов, С.И. Севость-янова. - Севастополь: Вебер, 2003. - 172 с.
6. Экология и безопасность: кол. науч. моногр. / под ред. Д.В. Елисеева. - Новосибирск: СибАК, 2013. - 132 с.
Надшшла до редакци 14.11.2012 р.
Економгка промисловостг Экономика промышленности
