CC BY
22
Л^ература
1. Антонюк Я. Сфера побутових послуг для населения: стан розвитку i засади державного регулювання на мiсцевому рiвиi// Регiоиальиа економша. - 2001, № 4. - С. 115-122.
2. Багров М.В. Принципи концепцп рекреацiйиого розвитку Криму// Укра!нський геог-рафiчиий журнал. - 1997, № 1. - С. 32-34.
3. Бейдик О.О. Рекреацшно-туристсью ресурси Украши: Методология та методика ана-лiзу, термiиологiя, районування: Монографiя. - К.: Кшвський ун-тет, 2001. - 395 с.
4. Бережная И.В. Формы организации и методы управления рекреационной сферой в новых условиях хозяйствования (на примере Крымского региона): Автореф. дис. ... канд. экон. наук: 08.10.01/ НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исслед. - Донецк, 1997. - 24 с.
5. Веденин Ю.А. Динамика территориально-рекреационных систем. - М.: Наука, 1982. - 260 с.
6. Габрель М.М. Арх^ектурно-ландшафты дослщження рекреацп в репош. Стан та проблеми шформацшного забезпечення// Проблеми шформатизацп рекреацшно! та туристич-но! дiяльиостi в Украiиi: перспектива культурного та екоиомiчиого розвитку: Пращ Мгжна-родного Конгресу (Трускавець, 23-28 трав. 2000 р.). - Трускавець, 2000. - С. 54-59.
7. Гидбут А.В., Мезенцев А.Г. Курортно-рекреационное хозяйство (региональный аспект). - М.: Наука, 1991. - 94 с.
8. Гранберг А.Г., Шульберг Б.М. Проблемы развития экономических районов// Путь в XXI век: стратегические проблемы и перспективы российской экономики/ Рук. авт. колл. Д.С. Львов. - М: ОАО "Изд-во "Экономика". - 1999. - С. 639-704.
9. Коган Л.Н. Словарь прикладной социологии. - Минск, 1984. - 259 с.
УДК[334/761/. 763:684]:504 Асист. В.В. Якмцов - НЛТУ Украши, м. Rbsis
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНО1 ТА СОЦ1АЛЬНО1 ЕФЕКТИВНОСТ1 КООПЕРУВАННЯ МЕБЛЕВИХ П1ДПРИеМСТВ
Розкриваеться необхщнють переходу вщ економiчноi оцшки ефективносп до штегрально! еколого-екоиомiчиоi та сощально! ефективносп. Представлено площин-ну та просторову штерпретащю еколопчного, екоиомiчиого та сощального ефектiв та !х iитегральиий показник.
Ключов1 слова: ефективиiсть, кооперування, сощосфера, екологiзацiя, сталий розвиток.
Assist. V.V. Yakimtsov - NUFWT of Ukraine, L'viv
Theoretical bases of environmental and social efficiency of furniture enterprises cooperation
In the article opens up a necessity transition from the economic efficiency evaluation to integral environmental and social efficiency. It is presented the plane and spatial interpretation of ecological, economic and social effects and there integral index.
Keywords: efficiency, cooperation, sociosphere, ecologization, sustainable development.
Основною ознакою еколого-економ1чно-сощально! ефективносп е ви-робництво споживчих вартостей з метою задоволення суспшьних потреб з одного боку, та спрямовашсть на задоволення специф1чних потреб у належ-них еколопчних умовах з шшого. Тобто, природа та суспшьство мають роз-глядатись як р1внозначш частини сощоекосистеми при регулювальнш дп сус-пшьного чинника.
Теоретичною основою е пращ видатних учених з питань розвитку спе-щал1зацп, кооперування та концентрацп виробництва; економжи природоко-ристування; еколопчно!, економ1чно! та сощально! ефективносп.
Це пращ провщних учених Украши, як працюють над названими вище проблемами: С. А. Геншрук, 1.М. Грабинський, Л.С. Гришв, Я.В. Коваль, М.А. Ко-3opi3, Я.Я. Дяченко, Ю.Ю. Туниця, Ю.1. Стадницький, G.I. Сенько, В.С. Бондар, I.M. Синякевич, Л.Г. Мельник, Б.М. Данилишин, Е.В. Мiшенiн, В.Б. Захожай та iн.
Теоpiя ефективностi чггко розмежовуе поняття ефекту i ефективносп, pозумiючи пiд першим результат заходу, а тд другим - сшввщношення ефекту i витрат, якi його викликали.
На основi наведеного вище, можна зробити висновок про необхщшсть переходу вщ економiчноï оцiнки вЫх сфер матеpiального виробництва до in-тегралъно1 еколого-екопомЫпо'г та сощалъпо'1 оцшки. Еколого-економiчний ефект вщображае взаемозв'язок економiчного ефекту, який досягаеться внас-лщок виpобничо-господаpськоï дiяльностi iз екологiчним ефектом. Це дае змогу бшьш повно та об'ективно вимipювати ефективнiсть суспшьного виробництва, з погляду перспектив сталого розвитку.
На нашу думку, домшантною ознакою новоï економiчноï категорп меколого-економiчна ефективнiстьм мусить бути задоволення матеpiальних суспiльних та iндивiдуальних потреб, з одного боку, та прагнення до задоволення специфiчних потреб у належних, придатних для життя еколопчних умовах, з шшого боку.
На наш погляд, актуальним е дослщження економiчноï, екологiчноï та соцiальноï ефективностi пpоцесiв кооперування та спецiалiзацiï промислово-го виробництва у сучасних умовах розвитку економжи Украши на умовах сталого розвитку.
Економiчною складовою ( Ек ), що надасть змогу вартюно оцiнити оп-тимальшсть кооперування пiдпpиемств, на нашу думку, е ощнка економiчноï ефективностi кооперування системи: "шдприемство-виробник пpодукцiï, транспортно1' оргашзаци (для забезпечення оптимально вигiдних транспортних послуг) та пiдпpиемств-споживачiв вироблено1' пpодукцiï".
У ринкових умовах дiяльностi галузi поняття "економiчна ефектив-шсть" господарських заходiв стае визначальним. Економiчна ефективнiсть кооперування розглядаеться ними з позици базових пiдпpиемств, що виготов-ляють щитовi напiвфабpикати та меблевих шдприемств.
Проведений грунтовний аналiз проблеми визначення економiчноï ефективностi кооперування, яке запропоновано низкою вищезазначених вче-них, дозволив зробити висновок про необхщшсть удосконалення такого по-казника, адже едино1' думки серед автоpiв не юнуе, як i не юнуе такого комплексного iнтегpального показника як еколого-економiчно-соцiальна ефек-тивнiсть кооперування. Саме такий показник, що буде ощнювати доцшьшсть кооперування з трьох боюв - економiчноï, екологiчноï та сощально1" ми й зап-ропонували у свош pоботi.
Рiшення про доцшьшсть здшснення заходiв щодо вдосконалення ор-ганiзацiï виробництва, водночас по спецiалiзацiï i кооперуванню повиннi приймати на основi аналiзу економiчного, еколопчного та соцiального аналь зу дiяльностi пiдпpиемства. Економiчний ефект вiд удосконалення оргашзаци виробництва характеризуе отpиманi внаслщок цього сумаpнi заощадження
Bcix виробничих ресурЫв (живо1 працi, MaTepianiB, капiтальних вкладень), то-що. Еколопчний ефект вiд удосконалення оpгaнiзaцiï виробництва характе-ризуе змiни якостi навколишнього середовища. Соцiaльний ефект вiд удосконалення оргашзаци виробництва характеризуе змши у соцiaльнiй сфepi.
Звiдси випливае висновок про те, що розрахунки eколого-eкономiчноï eфeктивностi зaходiв щодо спещашзаци i кооперування виробництва повин-ш, по-перше, виявити величину eкономiчного ефекту вщ peaлiзaцiï цих захо-дiв i, по-друге, визначити pозмipи еколопчного та соцiaльного ефекту, що одержують учасники, у т.ч. на державному piвнi.
Еколог1чна ефективн1сть кооперування ( Екк )
Вивчення та анашз лiтepaтуpних джерел, моногpaфiй, показуе, що в Укршш питання кооперування i спещашзаци iстотно не розглядалося з кшця 80-х pокiв. Автори, що займалися цим питанням основну свою увагу придшя-ли eкономiчнiй ефективност кооперування i спeцiaлiзaцiï. При цьому еколо-гiчнa складова кооперування i спeцiaлiзaцiï не розглядалося. На сьогодш по-шук шляхiв eкологiзaцiï виробництва, дотримання умов сталого розвитку ви-магають пошуку таких оpгaнiзaцiйних форм, як давали б як eкономiчний, так i eкологiчний ефект.
Шд eкологiчним впливом pозумiеться приведення до едино1' критерь ально1' бази результат негативних нaслiдкiв впливу на людину та пpиpоднi системи пpоцeсiв виробництва та споживання товapiв та послуг [1, с. 350].
Процес еколопзаци мае представляти собою систему, що постшно вщтворюе основнi взaемопов,язaнi та взаемозумовлеш систeмнi елементи.
На нашу думку, еколопзацда виробництва на сьогодш варто розгляда-ти ще в одному напрямку - а саме з позицш удосконалення юнуючих форм оргашзаци виробництва, впроваджуючи новi оргашзацшно-менеджерсью системи, як на piвнi одного чи декшькох пiдпpиемств, оpгaнiзaцiй, так i на piвнi тepитоpiй, галузей, держав тощо.
Кооперування пiдпpиемств i е на сьогодш, на нашу думку, саме таким напрямом удосконалення оргашзаци виробництва, що надасть можливють покращити не тшьки економжу виробництв, але й оптимiзувaти взаемовщно-сини його iз довкiллям. Особливо1' актуальност ця проблема набувае для шдприемств ЛПК Украши.
Отже, визначення еколопчного ефекту кооперування шдприемств стае обов'язковою складовою у пpоблeмi визначення eколого-eкономiчно-со-цiaльноï eфeктивностi кооперування.
Зпдно з визначенням, що наводить академж Ю.Ю. Туниця у "Еколо-пчнш Конституцiï Зeмлiм eкологiчний ефект - це будь-як змiни у пpостоpi i чaсi, якостi умов природного життевого середовища, а також змши кшькоси та якост природних ресурЫв [2].
Показник eкологiчного ефекту кооперування, що пропонуеться в дос-лщженш вiдповiдaе, пpинaймнi п'яти зазначеним вище ознакам: можливютю кiлькiсного вимipу; характером взаемозв'язку з тpaдицiйним eкономiчним ефектом; синхpоннiстю; пpогнозовaнiстю; масштабом ди.
Соц1альна ефектившсть (ЕК)
Як уже зазначалось вище, кооперування шдприемств в умовах ринко-во! економiки набувае не тiльки iншого економiчного змюту та необхiдностi еколопчно! його ощнки, але й потребуе об'ективного вимiрювання сощально-го ефекту цих заходiв.
Соцiальний ефект, як оцiнка впливу на сощосферу1 удосконалено! технiки, технологи та оргашзацн виробництва задача достатньо складна та така, що потребуе Грунтовного дослiдження та спецiальних знань. Тому у на-шому дослщженш ми робимо спробу охарактеризувати та визначити цей по-казник (Ек) у вiдносних величинах, адже визначення показникiв-чинникiв, що впливають на суспшьство при кооперуванш пiдприемств (як i при iнших заходах), процес складний i дискусiйний.
Пiд термшом мсоцiальна ефективнiсть кооперування" (Ек) у нашому дослiдженнi варто розумгги оцiнку впливу кооперування (як форми оргашзацн виробництва) на стан сощосфери, де розташованi шдприемства.
Показник сощально! ефективностi визначаеться, як i економiчна ефек-тивнiсть у виглядi вiдношення ефекту (у цьому випадку - сощального) до су-купних витрат на полiпшення сощосфери.
Сощальний ефект може проявлятися у зниженш захворюваностi, пок-ращаннi умов пращ, вщпочинку, збiльшеннi робочих мюць для населення то-що. Сощальний ефект (водночас i вiд кооперування) безпосередньо не мае вартюно! форми, натомють може визначатися через економiчнi результати, такi, наприклад, як економiя витрат на соцiальне страхування, лжування хво-рих, пiдвищення ефективностi пращ i обсягiв випуску продукцн за рахунок зниження захворюваност тощо. Тодi у загальному виглядi соцiальний ефект буде виражатися алгебра!чною сумою ефегав вiд низки заходiв, якi були проведет у соцiосферi для 11 полiпшення.
Розрахунок соцiального ефекту мютить певнi складнощi, оскiльки на полшшення соцiосфери у регiонi, де проводиться кооперування шдприемств, вплинули i iншi чинники. Роздiлити ж !хнш вплив та вплив саме кооперування взагалi не представляеться можливим. Тому у нашому дослщженш визначаеться такий сощальний ефект та сощальна ефектившсть загалом здебшь-шого методом експертних ощнок, коли самi громадяни ощнюють стан сощально! сфери "до" кооперування шдприемств та "шсля" кооперування. Отже i вимiр цих показниюв (соцiального ефекту та сощально! ефективносп) буде визначений у вщносних показниках (балах, вiдсотках тощо). Тодi соцiальна ефективнiсть кооперування (Ек) буде своерiдним коефiцiентом, на величину якого буде коригуватись показник екологiчно! та економiчно! ефективностi.
На основi наведеного вище, можна зробити висновок про необхщшсть переходу вщ економiчних оцiнок усiх сфер матерiального виробництва (у т.ч. форм його оргашзацн, одшею iз яких i е кооперування) до бiльш комплексних, узагальнюючих оцiнок - таких, що змогли б ощнити заходи (процеси) бшьш
1 У нашому дослщженш тд поняттям "соцюсфера" розум1емо те суспшьство, що проживають на територп, де працюе система шдприемств, що кооперуються.
комплексно. На нашу думку, такою оцшкою повинен бути штегральний показ-ник еколого-економiчно-соцiальноl ефективностi (Екнт.) кооперування тдприемств, який характеризуе процес доцшьносп кооперування з усiх боюв:
• економ1чного - яку економ1чну вигоду вщ кооперування 1з урахуванням гро-шових витрат на його впровадження (Ек);
• еколопчного - тобто ощнити еколопчт можливост такого заходу (кооперування), як вш вплине на довшлля та чи дощльт природт втрати, як немину -че ввдбудуться при впроваджент кооперування) (Екк);
• социального, що ввддзеркалнть сощальт змшн для сустльства, що проживае у регют, тсля проведення кооперування (Ек).
Умовно це можна представити схемою триединого процесу кооперування i визначення штегрального еколого-економiчно-соцiальноl ефектив-иоеп (рис. 1).
Триединий процес кооперування пщприемств
ПщПрИШ СТБ 0-Б 1 ф О ОИ ПС Продукци
1 1 1
Транспорта по слуги
1 г ч ( ■\
Плдпр иемство-с пожив ач продлтадц
V"
Ек
штегр
(с)
виробних
У" Ек
штегр
^е ^-^ек —^с J
"V
траспорт.
споживач
штегр.
(еиробник)
+ УЕ:
(траспорт)
{спожиеа^
кк — урт
штегр / ^ штегр ' / ^ штегр ' / ^ штегр
Рис. 1. Алгоритм визначення штегральноИ ефективностi кооперування тдприемств
Формалiзований вигляд визначення еколого-економiчно-соцiальноl ефективност кооперування тдприемств е за своею суттстю алгоритмом мо-делювання процесу визначення доцшьносп зазначено! форми оргашзаци ви-робництва, що вщповщае вимогам сучасного менеджменту (для обрання оп-тимальних управлшських рiшень при оргашзаци та реоргашзаци виробниц-тва й споживання продукци) [3, с. 252], який у робот реалiзуеться за принципами системного тдходу (рис. 1).
В умовах ринку основною вимогою якого е збалансовашсть попиту-пропозици виршення таких задач набувае особливого значення й актуаль-ностi на будь-якому рiвнi народногосподарсько1 дiяльностi, вiд виготовлення окремого виду продукци до мiжнародноl оргашзаци спiльного господарюван-ня i розробки шляхiв науково-технiчного прогресу.
Взаемозв'язок еколого-економiчно-соцiальноl ефективностi наочно можна зобразити рис. 2, вюь ординат (Г) якого е шкалою економiчних ефек-тiв, а вiсь абсцис (Х) - шкалою екологiчних ефектiв (зпдно з пропозицiею академiка Ю.Ю. Тунищ [2]). Тодi на осi 2 (у тривимiрному просторi аксоно-метри) на нашу думку, логiчно, вщобразити соцiальнi ефекти.
Тодi прикладом оптимальних (за умови, що ус значення ефектiв пози-тивнi) значень еколого-економiчно-соцiально! ефективностi буде значення, що лежить у простор^ якi утворюються трьома площинами.
Натомють, така просторова модель потребуе нових методiв розрахун-ку iз застосуванням нових, спещальних програм математичного моделюван-ня, яке базуеться на принципово новому економiчному мисленш та нового вiдношення до проблем природокористування та впливу будь-яких заходiв на соцюсферу (насамперед людину), що i е метою наших подальших дослiджень. У цьому дослщженш ця пропозицiя носить суто теоретичний характер.
Введення в оцшку будь-якого явища, процесу, заходу тощо третьо! складово! - соцiально! !х оцшки - це не тiльки бажання оцшити !х всебiчно i якомога точшше - це на сьогодш найактуальнiша вимога, яка буде ютотно впливати на подальший розвиток як виробництва, нових технологш, свщомо-го використання довкшля, так i загалом на увесь суспiльний розвиток люд-ства. Ця iдея вже давно "вггае у повiтрi", а найкрашд уми сучасностi вже де-кшька останнiх рокiв намагаються знайти тдходи до вирiшення цiе! задачi.
Рис. 2. Площинна ттерпретащя ефектiв: X- шкала еколог1чних ефект1в; У - шкала економ1чних ефект1в; Z - шкала сощалъних ефект1в
У
Рис. 3. Просторова ттерпретащя еколого-економiчно-соцiального ефекту:
X- шкала еколог1чних ефект1в; У - шкала економ1чних ефект1в; Z - шкала сощалъних ефект1в
Як зазначалося вище, академж Ю.Ю. Туниця сформулював цю необ-хiднiсть як едино вiрний пiдхiд щодо проблем природокористування i умови подальшого сталого розвитку суспiльства. Вiн також наочно зобразив у гра-фiчному зображенш можливостi розв'язання цiе! проблеми в координатах ХУ, зазначаючи про можливють використання координати 2, де в координатах ХУ можна вимiрювати (оцшювати явище, процес тощо) у двох вимiрах - еконо-мiчних та еколопчних характеристиках, а за координатою 2 - у сощальних його характеристиках.
Спираючись на його науковi iде!, ми у сво!й роботi зробили спробу графiчно вiдобразити оцiнку нашого показника (еколого-економжо-сощаль-ного ефекту кооперування - як шдсумку процесу органiзацi! виробництва й споживання продукци на шдприемствах, що кооперуються) у тривимiрному вигляд^ тобто за усiма трьома координатами ХУ2, якi утворюють три площи-ни. Перша - (ХУ), яка характеризуе значення еколого-економiчного ефекту, друга - (У2), яка характеризуе значення економiко-соцiального ефекту, тре-тя - (Х2), яка характеризуе значення еколого-сощального ефекту. Цi три пло-щини утворюють прос^р у якому будуть значення штегрального показника еколого-економiчно-соцiально! ефективност (Ект.).
Такий пiдхiд надае ново! яюсно! оцiнки будь-якого явища, процесу тощо, адже надае !м просторового бачення, а не площинного, як це вщбуваеться при оцшщ у координатах ХУ. Якщо умовно кажучи на координат У будуть вь дображенi економiчнi показники явища, процесу, а на координат X - його еко-лопчш показники - то очевидним е площинна (еколого-економiчна) характеристика цього явища, процесу тощо. Вона може задовольняти принаймш тшь-ки виробниюв та споживачiв продукцi! - отже буде щкавою та достатньою для виробництва й шдприемництва. Натомiсть, щодо штереЫв суспiльства (i на-самперед тих людей, що проживають на територи такого шдприемництва-ви-робництва) така характеристика не мае жодно! вартосп. I навпаки, якщо дода-ти зазначенш вище оцiнцi соцiально-суспiльно! характеристики, яка буде вь дображатися на координат Ъ - вона стае повною, просторовою, достатньо все-бiчною i такою, що буде сприяти сталому розвитковi людства.
Для Укра!ни такий пiдхiд на сьогоднi стае не просто вкрай необхщ-ним, а единим i обов'язковим - якщо згадати негативно-жалобний досвiд i наслiдки Чорнобильсько! катастрофи на АЕС у 1986 р. Економiчнi i екологiч-нi показники дiяльностi станци не викликали у фахiвцiв будь-яких застере-жень щодо !! функцюнування у такому густо заселеному мющ майже у запо-вiдних природних умовах регюну. Натомiсть, щодо думки як фахiвцiв-сус-пiльствознавцiв, так i простого населення, яке у шдсумку стало жертвою, шх-то не щкавився й навiть не юнувало тако! практики у тому суспiльствi й ладi, що iснував у ^ роки. При тому, що вже тодi у розвинутих кра!нах свiту прак-тикувалося оголошення людей про можливють небезпеки будь-якого заходу, що проводиться на !хнш територи, й навггь iснували системи доплати за шюдливють перебування на небезпечнш територi!, наприклад згадаемо вiдо-мий досвщ Францi! щодо доплат населенню територи, яке добровшьно пого-дилося жити на небезпечнш вщсташ вщ атомних станцiй.
Справедливостi заради, варто зазначити, що усвщомлення необхщнос-т зазначеного вище пiдходу до будь-яких явищ, заходiв тощо в Укрш'ш здо-бувае дедалi бшьшого поширення й розумiння. Особливо це знаходить свое мюце в працях вчених-еколопв, суспiльствознавцiв тощо. Натомiсть, у прак-тичнiй дiяльностi пiдприемств такий шдхщ ще й на горизонт не передба-чаеться, тому у нашш роботi на прикладi такого показника, як ефектившсть заходу (тобто ощнщ ефективностi кооперування пiдприемств) така спроба -ощнити цю доцшьшсть з усiх трьох сторiн - е новаторською i експеримен-тальною. Усвiдомлюючи усю складнiсть такого тдходу, зазначаемо, що першим кроком до визначення ощнки у тримiрному просторi е недостатнiсть адекватних показниюв, що у единому вимiрi надають можливостi оцiнити усi показники - економiчнi, екологiчнi та соцiальнi. Тому подаеться теоретична тривимiрна модель зазначено! оцiнки з намiром у подальших дослiдженнях всебiчно й грунтовно розробити конкретш показники та математичнi, графiч-нi методи 1х визначення тощо.
Лгтература
1. Экономика природопользования/ Под ред. Люка Хенса, Леонида Мельника, Эммануэля Буна. - К: Наук. думка, 1998. - 482 с.
2. Туниця Ю.Ю. Еколопчна Конститущя Земл1. 1дея. Концепщя. Проблеми. - Льв1в: Вид. центр Льв1вського НУ 1м. 1вана Франка, 2002. - 298 с.
3. Менеджмент у виробничш сфер1/ I.M. Синякевич, G.I. Сенько, М.М. Огородник Р.Я. Юндрат, О.С. Козловський, М.Ф. Крикливець, В.К. Луцевич, Л.Д. Загвойська, В.М. Якоб-чук, Н.В. Плеша - Льв1в.: 1ЗМН. - 1998. - 284 с._
УДК 504.064.3+[504:658] Acnip. О. О. Kypduna - НЛТУ У^т, м. Львiв
РОЛЬ EKОЛОГIЧHОÏ ОЦШСТ У BИЗHAЧEHHI EФEKTИBHОCTI ФУHKЦIОHУBAHHЯ CИCTEMИ EKОЛОГIЧHОГО MEHEДЖMEHTУ
Розглянуто переваги застосування еколопчно!' оцшки як превентивного шстру-менту еколопчно!' пол1тики. Показано зв'язок еколопчно!' оцшки з формуванням та впровадженням системи еколопчного менеджменту на и^пр^мст та оцшкою еко-лопчно!' ефективносп ïï фyикцiоиyваиия.
Kлючoвi с.юва: еколопчна оцшка, еколопчна оцшка проекпв, стратепчна еколопчна оцшка, оцшка еколопчно'1 ефективносп, система еколопчного менеджменту, еколопчна полгтика.
Post-graduate O. O. Kurdyna - NUFWT of Ukraine, L 'viv
Environmental assessment efficiency of environmental management system operation
Advantages of environmental assessment application as environmental policy instrument are considered in the article. Link environmental assessment and environmental management system formation and its application during the introduction process for this system on the industrial enterprises and efficiency of environmental management system operation have been analyzed in the article.
Keywords: environmental assessment, environmental impact assessment, strategic environmental assessment, environmental performance evaluation, ecological management system, environmental policy.
