CC BY
168
Т. В. ТТТелеметьева
член-кор. АЕН Украти,
Е. М. Маляр
астрант м. Запорiжжя
ФОРМУВАННЯ МЕХАН1ЗМУ П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ПРОМИСЛОВОГО П1ДПРИ€МСТВА
Постановка проблеми. Одним з найважливших завдань розвитку промислових пiдприeмств е тдви-щення ефективностi виробництва, що передбачае ш-тенсифiкацiю використання матерiально-технiчних i трудових ресурсiв пiдприeмства шляхом удоскона-лення технiки, технологи, оргашзацп виробництва та пращ.
Проблема визначення ефективноси тдприемства та пошуку шляхiв 11 пiдвищення е складною, бо про-мислове пiдприeмство — це така система, яку важко спростити, не втративши при цьому 11 суттевих характеристик. Ефективнiсть виробництва — це узагальнене i повне вщображення юнцевих результатiв використання засобiв, предметiв працi i робочо'1 сили на тдп-риeмствi за певний промжок часу. Будь-яке пщпри-емство прагне до тдвищення ефективностi свое! дiя-льностi, однак тальки розумшня того, вiд чого зале-жить ця ефективнiсть, може привести до позитивних результата. Ефектившсть промислового виробництва — результатившсть промислового виробництва, яка характеризуемся системою показниюв, що включае приватнi показники ефективностi використання окре-мих видiв ресурсiв (живо! пращ, засобiв працi i предмета працi) i загальнi показники ефективноси використання дек1лькох видiв ресуретв.
На промисловому пiдприeмствi, яке мае матерiа-ломiстке й енергомiстке виробництво, мае мюце проблема економп та зменшення споживання сировини, матерiалiв та енергп, яка може позитивно розв'язува-тися шляхом упровадження маловщходно! та безвщхо-дно! технологи, збшьшення виходу корисно! продукцi! чи енергп з одиницi використовуваного матерiалу, використання дешевих i низькосортних видiв сировини, пiдвищення якостi матерiалiв за допомогою первинно! обробки, замiни iмпортних сировини i матерiалiв ма-терiальними ресурсами вiтчизняного виробництва, ра-цiоналiзацi! управлiння виробничими запасами i розвитку ефективних джерел постачання [16].
У сучасних умовах все бшьш актуальним стае за-стосування шдприемством дieвих механiзмiв, при цьому мехашзм розглядаеться як система, яка забез-печуе протiкання процесiв в оргашзацп. Механiзм щд-вищення ефективностi дiяльностi пiдприeмства повинен проникати в уа аспекти дiяльностi пiдприeмства, це пов'язане з тим, що в сучасних умовах основною щеею е — щея постшних змiн i покращень дотичних до усiх сторш дiяльностi пiдприeмства. Вiдповiдно мехашзм пiдвищення ефективностi дiяльностi пщприем-ства е одним iз основних засобiв забезпечення його конкурентоспроможностi [18].
Аналiз останн1х дослщжень i публiкацiй. Проблема ефективноси виробництва завжди посiдала важливе мiсце серед актуальних проблем економiчно1 науки. Зацiкавленiсть нею виникае на рiзних рiвнях управ-
лiння економжою — вiд власниюв приватного тдприемства до керiвникiв держави. Дослщженню та розро-бки теорп «мехашзму» придшяли увагу 1.1. Луюнов, О. Ошщенко, Б.1. Пасхавер та iншi вiдомi вченi. Проблеми формування мехашзму тдвищення ефекти-вностi дiяльностi тдприемств дослiджували багато ук-ра!нських та зарубжних вчених зокрема Ю.А. Долгоруков, Н.В. Редша, 1.Д. Падерш, Й.М. Петрович, Г.М. Захарчин, 1.М. Мазур та iн. Окремi питання щодо ощ-нки ефективностi дiяльностi промислових пщпри-емств висвiтлюються у роботах учених-економюта М.В. Афанасьева, О.Б. Плоха, Л.В. Безкоровайна, О.б.Кузьмша, Н.Я. Петришина, Л.О. Шишмарьова та ш.
Невирiшеним залишаеться питання формування дieвого механiзму пiдвищення ефективностi дiяльностi промислових пщприемств.
Метою статтi е дослщження науково-теоретичних особливостей формування механiзму пщвищення ефе-ктивностi дiяльностi промислового пщприемства.
Виклад основного матерiалу. Механiзм функщону-вання будь яко! системи виступае як основа !! стабильность Поняття «мехашзм» прийнято розглядати, перш за все, з мехашчно! точки зору, як систему певних ланок та елемента, що приводять у рух машини i при-стро!. З економiчно! точки зору — це система прямих i опосередкованих взаемозв'язюв м1ж економiчними явищами i процесами, передусiм м1ж 1х протилежними сторонами, а також м1ж пiдсистемами i елементами, яю виникають у рiзних типiв економiчних системах та мiж ними. Використання термшу «мехашзм» викликае в даний час дискусп, що обумовлено вiдмовою вщ ме-ханiстично! концепщ! органiзацi!. Особливютю меха-нiзму е те, що йому придатний дуалiзм «процес—структура». Тобто про мехашзм можна говорити i як з точки зору процесу так i сукупноси елемента. Механiзм в широкому розумшш е — динамiчна система, яка складаеться з ряду елементiв та визначае порядок якого не будь виду дiяльностi [7].
У економiчнiй лiтературi механiзм визначаеться як система, призначена для забезпечення оргашзацп, функщонування i життeдiяльностi господарчого суб'екта. Структура i змiст механiзму змiнюються у процес розвитку суспшьного виробництва. Ряд вче-них-економiстiв розглядають механiзм як складну, ба-гатопланову систему, проте висвилюють лише його складовi [1].
Керування економжою по своему утриманню характеризуются цiлеспрямованим, упорядкованим впливом на процесi суспшьно! працi за допомогою го-сподарського механiзму. Господарський механiзм яв-ляе собою сукупшсть органiзацiйно-економiчних форм, принципiв та методiв, за допомогою яких еко-номiчно реалiзуються вiдносини власностi на засоби
| 2016/№1
167
пращ та 11 результати. Вш включае в себе оргашза-цшну структуру виробництва, конкретнi форми функ-цiонування економiчноí системи, а також визначену шституцшну базу.
Таким чином, господарський механiзм це — спо-сiб оргашзацп виробництва, система функщонування виробничих вiдносин, яю виступають у виглядi конк-ретних господарських форм (план, економiчнi норма-тиви, щна, прибуток, заробiтна плата, фiнанси, кредит, процедури прийняття рiшень та т.п.) та вщобра-жае не тшьки виробничi вiдносини, але i форми оргашзацп виробничих сил, оргашзацшну структуру виробництва, а також охоплюе елементи надбудови (ланки державного управлшня, правовi норми, яю закршлю-ють певнi органiзацiйнi структури i методи управ-лiння, яю регулюють дiяльнiсть посадових осiб). Чин-никами ефективностi механiзму е: цшеспрямовашсть, системнiсть, незапежнiсть вщ полiтичних чинниюв.
Господарському механiзму характернi таю системы властивостi: складнiсть iерархiчноí структури; спе-цифiчнi особливостi природи економiчних процесiв i явищ, що виражаються у взаемодп об'ективних i суб'-ективних факторiв; цiлiснiсть системи; складш шфор-мацiйнi процеси, обумовленi численними взаемозв'я-зками м1ж суб'ектом i об'ектом господарського меха-нiзму; множиншсть цiлей, яю можуть не збтатися iз цiлями окремих складових; динамiчнiсть процесiв, яю мають стохастичний характер, багатофункщональшсть [14].
Господарський механiзм складаеться з економiч-ного, органiзацiйного та сощально-психолопчного ме-ханiзму, яю ддать в органiчнiй едностi доповнюючи друг друга та створюючи сприятливi умови для комплексно! ди на суб'екти господарювання.
Економiчний механiзм являе собою систему еко-номiчних методiв, яю направленi на забезпечення функцюнування пщвищення ефективностi виробничо! системи; додатково це комплекс взаемопов'язаних та строго впорядкованих заходiв, яю реалiзуються за до-помогою рiзних метсдав господарювання i забезпечу-ють ращональне протiкання певних економiчних про-цеав; додатково це пiдсистема оцiнки та аналiзу будь якого виду дiяльностi, пiдсистему планування, пщсис-тему контролю, тдсистему мотивацп та стимулю-вання.
Економiчний механiзм — це вщкрита складна ш-тегрована, багаторiвнева система форм i методiв господарювання, яка постшно розвиваеться та складаеться iз комплексу взаемопов'язаних елеменив, яю в свою чергу направлен на ефективне використання ре-суретв в процесi дiяльностi та забезпечення стшкого розвитку [7].
Органiзацiйний мехашзм визначають як систему методiв, способiв i прийомiв формування та регулю-вання вiдносин пiдприемства з внутршшм та зовнш-нiм середовищем. До його складу входять правила, ор-ганiзацiйно-правовi нормативи та стандарти, що визначають i регулюють структуру управлiння, обов'язки, права, вiдповiдальнiсть оргашв управлiння i управлiнського персоналу, оргашзащя процесу !х дь яльностi; розподш робiт м1ж рiзними виконавцями; оснащення управлшсько1 працi засобами оргтехнiки, чисельшсть працiвникiв апарату управлiння, матерiа-льне й моральне стимулювання 1хньо1 пращ. Центра-льним елементом даного мехашзму вважаеться органi-зацiйна структура, яка за шших рiвних умов мае забез-
печувати максимальну вiддачу вщ ресурсiв, що вико-ристовуються в процеет управлiння ефективнiстю дiя-льносп пiдприемства.
Етимологiя категорil «ефективнiсть дiяльностi пiдприемства» тiсно пов'язана з поняттям «ефект». Пiд ефектом розумiють досягнутий результат у матерiаль-ному, грошовому або сощальному вираженнi [13], а тд економiчним ефектом розумiють результат виробництва, виробничу вартють, нащональний дохiд, ва-лову продукцiю, зростання прибутку або зниження ви-трат [6]. Ефект як абсолютна категорiя не в^дображае тих витрат, що були понесет для отримання зазначе-ного результату.
Для визначення ефективноси дiяльностi пiдпри-емства найважливiшими е класифжацп за цiлями до-сягнення i целями визначення. Пiд економiчною ефе-ктивнiстю розумiють досягнення економiчних цiлей. Так, виробничо-економiчна ефективнiсть вщображае отримання большого ефекту на одиницю ресурав, за-дiяних у виробничому процесь Еколого-економiчна ефективнiсть окрiм досягнення економiчних цiлей пе-редбачае забезпечення суспшьних потреб населення, отримання еколопчно-чисто1 продукц11 i забезпечення збереження довкшля. Особливо1 уваги заслуговуе со-цiально-економiчна ефективнiсть, яка передбачае досягнення економiчних ц^лей, як1 в бшьшосп вiдповi-дають iнтересам власник1в пщприемства, i соцiальних, що вiдбивають потреби як окремо1 людини — пращв-ника, так i всього суспшьства в цiлому. Досягнення саме ще1 ефективностi з урахуванням екологiчних щ-лей повинно бути нагальним завданням кожного пщприемства [5].
При розробщ шструменив i методiв, що входять в мехашзм пщвищення ефективносп дiяльностi про-мислового пiдприемства потрiбно враховувати всi фа-ктори, що впливають на ефективнiсть економiчноl дь яльностi.
Фактори пiдвищення ефективностi дiяльностi пiдприемства мають тiсний взаемозв'язок, деяю з них е комплексними i складаються iз ряду елементiв, за-вдяки чому фактори можна перегрупувати. У рядi ви-падк^в один i той же фактор може бути присутнiм у двох або деклькох класифiкацiях.
Успiшна дiяльнiсть, результати виробництва i довгострокова життездатнiсть будь-якого промисло-вого пiдприемства залежать вщ правильностi оцiнки ефективностi функцiонування пщприемства на розг-лянутий i майбутнш перiоди економiчноl дiяльностi компанil при прийнягп управлiнських рiшень.
Аналiз юнуючих поглядiв на складовi пiдви-щення ефективносп економiчноl дiяльностi пiдприем-ства дозволяе провести !х класифiкацiю за такими ознаками:
1. Ступiнь опосередкованого впливу на пщвищення ефективносп — прямi i непрямi:
а) прямими вважаються складов^ як1 роблять пщвищення ефективноси дiяльностi фiзично можливим, а саме: к1льк1сть i як1сть трудових ресурсiв; необхiдну кшьюсть i як1сть матерiалiв; обсяг основного катталу; технологiя i органiзацiя виробництва; рiвень розвитку менеджменту пiдприемства.
б) непрямi складовi — це умови, яю дозволяють реалiзувати наявнi у пщприемства можливосп для пiд-вищення ефективноси економiчноl дiяльностi пiдпри-емства, а саме при використанш: зниження ступеня монополiзацil ринку; податкового ктмату в економiцi;
168
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ
ефективного кредитного-банювського сектора; тдвищення споживчих, швестицшних та державних ви-трат; розширення поставок на експорт; можливостей перерозподшу виробничих ресурс1в в економщ1; д1ю-чо! системою розподшу доход1в.
2. Джерела пщвищення ефективноси — внутршш i зовшшш:
а) внутршш, основними з яких е: освоення нових вид1в продукцп; мехашзащя i автоматизащя; процес впровадження прогресивно'1 технологи i новггнього устаткування, полшшення використання сировинно'1 бази, матер1ал1в, палива, енергИ; вдосконалення стилю управлшня i ш;
б) зовшшш — це полшшення галузево'1 структури промислового виробництва, державна економ1чна та сощальна пол1тика, формування ринкових вщносин i ринково'1 шфраструктури та шш1 фактори.
3. Вплив на продуктившсть пращ та каттал — ш-тенсивш та екстенсивш [18].
Основними економ1чними результатами д1яльно-си промислового пщприемства е обсяг виготовлено'1 та реал1зовано1 продукцп, валовий дохщ, прибуток, ва-ртють майнового комплексу пщприемства. Економ1чш результати роботи тдприемства залежать вщ конку-рентоспроможносп, попиту на його продукщю, р1вня рейтингу, дшово1 активности та дшово! репутацп. На результати економ1чно1 д1яльноси пщприемства впли-вають: р1вень беззбитковосп, лжвщноси, платоспро-можносп та фшансово! стшкоси. Економ1чш результати д1яльноси промислового пщприемства вщобра-жають у щлому ефектившсть використання його еко-ном1чного потенщалу, який включае: кадровий, техш-чний, виробничий i фшансовий потенщал [4].
Ефектившсть виробництва взагал1 характеризу-еться р1внем використання ресурав пщприемства з урахуванням фактор1в зовншнього середовища й ви-значаеться шляхом пор1вняння результата виробництва з його витратами. Визначення ефективноси виробництва полягае в ощнщ його результата. Але сама по соб1 величина отриманих результата не дае змоги зро-бити висновки про ефектившсть або неефектившсть роботи пщприемства, осюльки невщомо якою щною вони були отримаш. Звщси для отримання об'ективно! ощнки ефективноси пщприемства слщ урахувати ощ-нку тих витрат, що дали змогу отримати певш результати. Окр1м ощнки фактор1в виробництва, необхщно врахувати фшансовий стан пщприемства, а також певш оргашзацшш, управлшсью, технолопчш та шш1 переваги пщприемства [8].
Слщ зазначити, що ефектившсть д1яльноси промислових пщприемств на практищ традицшно визна-чаеться стввщношенням отриманого результату i су-купних витрат [2, с. 202], тобто можна оч1кувати пщвищення ефективноси в одному 1з трьох випадюв:
а) вдалося покращити результат без зростання ви-
трат;
б) вдалося зберегти результат при зниженш ви-
трат;
в) вдалося покращити результат при зниженш ви-
трат.
Основною задачею управлшня економ1чною ефе-ктившстю д1яльноси пщприемства е розробка заход1в щодо всеб1чного забезпечення ефективноси за вс1ма ïï видами, а задачею планування — забезпечення росту економ1чно1 ефективноси.
Вщомо, що безпосередня змша об'ективних умов виробництва, яка веде до зростання його ефективно-сп, е фактором, а напрям змш — шляхом цього зростання. Управлшня факторами сприяе створенню мехашзму пошуку шлях1в, резерв1в пщвищення ефективноси д1яльноси пщприемств машинобудування, що потребуе у свою чергу визначення 1х сукупносп та на-дання характеристик за кожним 1з них [15].
Формуючи систему показниюв ефективноси д1я-льноси пщприемства, доцшьно дотримуватись певних принцитв, а саме:
- забезпечення оргашчного взаемозв'язку кри-тер1ю та системи конкретних показниюв ефективноси д1яльноси;
- вщображення ефективноси використання вс1х вид1в застосовуваних ресурс1в;
- можливоси застосування показниюв ефективноси до управлшня р1зними ланками виробництва на пщприемстта;
- виконання провщними показниками стиму-люючо'1 функцп в процес використання наявних резе-рв1в зростання ефективноси виробництва.
Основними шляхами пщвищення ефективноси виробництва е:
- впровадження прогресивно'1 технологи з меха-шзащею та автоматизащею процес1в, створення i впровадження потокових натвавтоматичних i автома-тичних лшш;
- удосконалення оргашзацп управлшня з засто-суванням автоматизованих систем;
- удосконалення планування та оргашзацп ви-робництва;
- створення i освоення нових вид1в i зразюв ви-роб1в;
- пщвищення якост1 продукц11, що випуска-еться;
- стандартизащя й ушфшащя вироб1в, що випу-скаються;
- спещал1защя i комб1нування виробництва;
- впровадження науково'1 орган1зац1'1 прац1;
- економ1чне витрачання сировини, матер1ал1в i палива, застосування нових вид1в матер1ал1в [11].
У тепершнш час дом1нуючими в украшський економ1ц1 стали сфери виробництва споживацьких то-вар1в i сировинш, котр1 не характеризуються продиц1-юванням високого р1вня додано'1 вартост1. Концепщею розвитку промисловост1 Укра1ни на перюд до 2017 р. передбачено зростання обсяпв виробництва у 3 рази i полшшення його галузево'1 структури. Плануеться за-безпечити зростання питомо'1 ваги продукц11 1ннова-ц1йно-1нвестиц1йного сектору i, перш за все, машинобудування з 12,9% у 2006 р. до 21% — у 2012 р. i 32% — у 2017 р [12].
У сучасних умовах господарювання зростання економ1ки краши провщш фах1вщ ототожнюють перш за все 1з науково-техшчними нововведеннями та ште-лектуал1зац1ею основних фактор1в виробництва. Оплотом економ1чно1 стабшьноси та могутност1 Укра1ни, основою ïï економ1ки е промислово розвинен1 регюни.
Висновки. Економ1чний добробут суб'ект1в госпо-дарювання — це перш за все розвиток краши. Без до-сягнення прибутковоси б1льшост1 промислових пщприемств неможливе вир1шення завдань макроекономь чно'1 стаб1л1зац11, тобто забезпечення збалансованоси державних прибутк1в i витрат, р1вноваги плат1жного
I 2016/№1
169
балансу, стабшьноси нащонально'1 валюти та низьких темтв шфляцп. Зниження ж ефективноси пщпри-емств призводить до скорочення можливостей зрос-тання зайнятосп та прибутюв громадян, податкових надходжень i сощальних витрат. Ефективне, беззбит-кове функщонування пщприемств, гхня економ1чна стшюсть у нестабильному конкурентному середовищ1 стае життево важливим завданням не тшьки для мют, областей, регюшв, держави загалом, але й для ветх суб'екпв ринково'1 економ1ки.
Забезпечення максимально'! ефективноси д1яль-носи вггчизняних промислових пщприемств припус-кае використання ус1х фактор1в i шлях1в у гх певному поеднанш. Проблема зводиться за сутшстю до пошуку найкращих вар1ант1в таких поеднань та гх здшсненню. Формування д1евого мехашзму пщвищення ефективноси д1яльност1 пщприемства сприятиме виршенню одше'1 з найважливших проблем сучасного господарювання — тдвищення конкурентоспроможносп ук-рашських промислових пщприемств та полшшення якоси гх продукцИ.
Список використаних джерел
1. Амбросов В.Я. Науков1 положення удоскона-лення економ1чного i господарського механ1зм1в розвитку сшьського господарства [Текст] / В.Я. Амбросов, Т.Г. Маренич // Економжа АПК. — 2005. — № 10. — С.14
2. Афанасьев М.В. Економжа пщприемства [Текст] : навч.-метод, поабник / М.В. Афанасьев, О.Б. Плоха. — Х. : ВД «1НЖЕК», 2007. — 320 с.
3. Безкоровайна Л.В. Оргашзацшно-економ1ч-ний мехашзм ефективно'1 операцшно'1 д1яльносп пщприемства [Текст] : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.06.01 / Л. В. Безкоровайна : [Харювський нащона-льний економ1чний ун-т]. — Харюв, 2006. — 20 с.
4. Бобко Н.А. Економ1чш результати д1яльноси промислового пщприемства [Електронний ресурс] / Н.А. Бобко, 6.Д. Мироненко. — Режим доступу : http://www.zgia.zp.ua/gazeta/evzdia_4_014.pdf.
5. Головко В.А. Теоретико-методичш засади визначення сутносп категорп «ефектившсть дiяльностi пщприемства» [Електронний ресурс] / В.А. Головко. — Режим доступу : http://khg.kname.edu.ua/index.php/ khg/article/view/795.
6. Гончарук А.Г. Методолопчш основи ощнки та управлшня ефектившстю пщприемства / А.Г. Гонча-рук. — Одесса: «Астропринт», 2008. — 288 с.
7. Гордiенко Т.М. Сутшсть оргашзацшно-еконо-мiчного механiзму забезпечення економiчноï безпеки регiону / Т.М. Гордiенко // Вiсник Хмельницького нацiонального ушверситету. — 2010. — № 3., т.3. — С. 135 — 139.
8. Економiка промислового пщприемства :навч. посiбник / М.В. Володьюна. — К.: Центр навчально'1 лiтератури, 2004. — 196 с.
9. Кузьмш О. G. Ощнювання економiчноï ефек-тивностi досягнення стратегш машинобудiвних пщп-риемств [Текст] / O.G. Кузьмш, Н.Я. Петришин // Фшанси пiдприемств. — 2008. — № 9. — С. 103—111.
10. Перекрест Т.В. Методолопя оцшки ефективноси дiяльностi пщприемства / Т.В. Перекрест // Держава та регюни. Сер1я: Економжа та пщприемниц-тво. — 2011. — № 4. — С. 130-137.
11. Планування i дiагностика дiяльностi пщпри-емств: навчальний посiбник/ 1.Р. Залуцький, В.М. Ци-мбалюк, С.Г. Шевченко. — Львiв: «Новий свгт — 2000», 2009. — 320 с.
12. Промышленный комплекс Украины и глобальные вызовы времени [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://innosfera.org/node/235.
13. Райзберг Б.А. Современный экономический словарь. — 2-е изд., испр. / Б.А. Райзберг, Л.Ш. Лозовский, Е.Б. Стародубцева. — М.: ИНФРА-М, 1999. — 479 с.
14. Савша С.С. Oрганiзацiйно-економiчний мехашзм управлшня пщприемством молочно'1 промисло-восп / С.С. Савша // Збiрник наукових праць ВНАУ. — 2012. — №3 (69), т. 2. — С. 162 — 167.
15. Соколов O.G. Шляхи пщвищення ефективноси дiяльностi пщприемств машинобудування [Електронний ресурс] / O.G. Соколов. — Режим доступу : http: //repository. kpi.kharkov. ua/bitstream/KhPI- Press/ 6286/ 1/vestnik_HPI_2012_6_Sokolov_Shliakhy.pdf.
16. Шелеметьева Т.В. Пiдвищення ефективноси промислового виробництва за рахунок зниження собь вартостi / Т.В. Шелеметьева // Держава та регюни. Сергя: Економжа та пiдприемництво. — 2012. — № 4. — С. 146 — 152.
17. Шишмарьова Л.О. Ефектившсть економiчноï дiяльностi промислового пщприемства [Текст] : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.06.01 / Л. О. Шишмарьова; [Харювський державний економiчний ун-т]. — Харюв, 2000. — 20 с.
18. Яворська Н.П. Удосконалення мехашзму пщвищення економiчноï ефективноси дiяльностi дерево-обробних пщприемств [Електронний ресурс] / Н.П. Яворська // Економiчнi науки. Сер. : Економжа та менеджмент. — 2012. — Вип. 9(1.2). — С. 274 — 284. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ecnem_2012_9 (1.2)__29.pdf.
19. Яснолоб I. Oрганiзацiйно-економiчний мехашзм функщонування плодоовочевого ринку [Електронний ресурс] / I. Яснолоб // Соцiально-економiчнi проблеми i держава. — 2013. — Вип. 1 (8). — С. 327 — 336. — Режим доступу: http://sepd.tntu.edu.ua/images/ stories/ pdf/2013/13yiofpr.pdf.
170
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАШИ
