CC BY
97
11. Моркотун С. Б. Педагопчш умови формування презентацiйних умшь студенлв магiстратури у процесi професшно1 тдготовки: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / С. Б. Моркотун. -Житомир, 2011. - 20 с.
12. Попова О. Ю. Методика обучения иноязычным презентационным умениям студентов неязыковых вузов (на материале английского языка): автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / О. Ю. Попова.
- Пятигорск, 2005. - 19 с.
13. Ребрик С.Б. Презентация: подготовка и проведение: 10 уроков / С. Б. Ребрик. - М.: ЭКСМО, 2005.
- 200 с.
14. Сагач Г. М. Золото^в: навч. поибник для середшх i вищих навч. закладiв / Г. М. Сагач. - К.: Райдуга, 1993. - 378 с.
15. Сен-Жюст Л. А. Речи. Трактаты; под. ред. А. Гордон / Л. А. Сен-Жюст. - СПб.: Наука, 1995. - 472 с.
16. Симакова Е. . Риторическая компетентность специалиста в системе профессиональной подготовки / Е. С. Симакова.[Электронный ресурс]. Режим доступа: http: // www.vshu.ru / files / letters237 / simakova.doc.
17. Сопер П. Л. Основы искусства речи / П. Л. Сопер. - 2-е испр. изд. - М.: Прогресс-Академия, 1992.
- 416 с.
18. Удалих Г. Д. Риторика. Ч. 1. История риторики: учеб. пособие для студентов и магистрантов гуманит. специальностей ун-тов / Г. Д. Удалих. - Баку: Мутарджим, 2010. - 220 с.
УДК 81'233+378:811
О. I. ВОВК
СИСТЕМА ВПРАВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ КОМУН1КАТИВНО-КОГН1ТИВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х Ф1ЛОЛОГ1В
Запропонована система вправ для формування комуткативно-когттивноI компетентностi студентiв-фiлологiв, побудована з метою реалiзацii в ттегровант комуткативно-когттивнт дiяльностi зурахуванням фшософських, психологiчних i педагогiчних передумов, а також за критерiями, ят узгоджуються з принципами комуткативно-когттивного тдходу до навчання мови. Система вправ спрямована нарозвиток не лише мовленневих, а й когнтивних навичок, вмть i здатностей студентiв.
Ключовi слова: комуткативно-когттивна компетенттсть, когттивно-комуткативна дiяльнiсть, мовленнево-розумова активтсть, мовна особшсткть, знанневий простiр, картина свту, множинний ттелект.
Е. И. ВОВК
СИСТЕМА УПРАЖНЕНИЙ ДЛЯ ФОРМИРОВАНИЯ КОММУНИКАТИВНО-КОГНИТИВНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩИХ ФИЛОЛОГОВ
Предложена система упражнений для формирования коммуникатино-когнитивной компетенции студентов-филологов, построена с целью реализации в интегрированной коммуникативно-когнитивной деятельности с учетом философских, психологических и педагогических предпосылок, а также за критериями, которые согласуются с принципами коммуникативно-когнитивного подхода к изучению языка. Система упражнений направлена на развитие не только речевых, но и когнитивных навыков, умений и способностей студентов.
Ключевые слова: коммуникативно-когнитивная компетентность, когнитивно-коммуникативная деятельность, речемыслительная активность, языковая личность, знаниевое пространство, картина мира, множественный интеллект.
O. I. VOVK
SYSTEM OF EXERCISES FOR DEVELOPING COMMUNICATIVE AND COGNITIVE COMPETENCE OF FUTURE PHILOLOGISTS
The article deals with the specific features of creating the system of exercises for developing communicative and cognitive competence of future philologists. Speech and mental performance of students in the cognitive and communicative activity is in the focus of attention. The system of exercises is aimed at developing students' habits, skills and abilities which constitute communicative and cognitive competences.
Keywords: communicative and cognitive competence, cognitive and communicative activity, speech and mental performance, linguistic personality, knowledge space, mental worldview, multiple intelligences.
Формування комушкативно-когштивно! компетентносп (ККК) студенпв - майбутшх фшолопв - е складним багатогранним процесом, усшшшсть якого, ^м способiв оргашзацп навчального матерiалу, залежить також i ввд особливостей його опрацювання, що вимагае побудови ввдповвдно! системи вправ.
Вправа - це структурна одиниця методично! оргашзацп матерiалу, що функцюнуе безпосередньо в навчальному процесс забезпечуе предметнi дИ з цим матерiалом i формування на !х основi розумових дiй. Розрiзняють загальну систему вправ (сукупнiсть вправ для навчання мови загалом); окрему систему вправ (сукупшсть вправ для засвоення певного виду МД); пiдсистему вправ (сукупшсть вправ для засвоення певно! сторони мовлення - граматично!, лексично!, вимовно!) i комплекс вправ (сукупшсть вправ, спрямованих на засвоення певного окремого явища (дИ!) чи невелико! !х групи) [7, с. 77].
Проблема розроблення систем вправ була у фокус уваги багатьох науковщв, зокрема Н. I. Гез, М. С. 1ль!на, Г. О. Китайгородсько!, Ю. I. Пассова, Н. К. Скляренко, С. П. Шатiлова й ш. Домiнантним у !хнiх системах був саме комушкативний компонент навчання, а когштивний залишався поза увагою.
Метою статп е висвплити можливiсть паралельного розвитку мовлення й мислення пiд час навчання шоземно! мови студенпв ВНЗ.
Для оргашзацп вправ, спрямованих на формування ККК майбутшх фшолопв у певну систему, необхвдно насамперед визначити !хнш змют, що охоплюе методично впорядкований мовний, мовленневий i соцiокультурний матерiал та дi! з ним, оволодшня яким сприяе досягненню поставлено! мети.
Система вправ для формування ККК майбутшх фшолопв охоплюе сукупшсть необхвдних тишв, видав i рiзновидiв вправ, як враховують закономiрностi формування навичок, умiнь i здатностей у рiзних видах мовленнево! дiяльностi (МД) в !хнш взаемодi! та забезпечують високий ршень оволодiння виучуваною мовою в заданих умовах у когштивно-комушкативнш дiяльностi (ККД).
До розроблювано! системи входять вправи, спрямованi на формування мовленневих i когнiтивних навичок та вмшь i розвиток вiдповiдних здатностей. Система вправ будуеться з урахуванням фшософських, психологiчних i педагогiчних засад i принципiв комушкативно-когнiтивного пiдходу, сформульованого автором як базово! сучасно! концепцп навчання мови [2]. Система вправ мае забезпечити: 1) виконання вправ у ККД; 2) визначення необхвдно! послiдовностi вправ вiдповiдно до еташв навчання та стадiальностi засвоення навчального матерiалу; 3) iнтегроване оволодiння лексичним, граматичним i фонетичним матерiалом; 4) ращональне спiввiдношення навчального матерiалу; 5) формування як мовленневих, так i когштивних навичок i вмiнь та розвиток вшповшних здатностей; 6) паралельний розвиток i взаемозв'язок рiзних видiв МД.
Пропонована система вправ будуеться за критерiями, як1 корелюють з принципами комушкативно-когштивного пiдходу до навчання мови. Це там критерп: умотивовашсть; комунiкативнiсть/когнiтивнiсть; проблемнiсть; спрямованiсть на розвиток критичного мислення; контекстуальшсть; змiстовнiсть; ращональна автентичнiсть навчальних матерiалiв; соцiокультурна спрямовашсть; орiентованiсть на розвиток мовно! особистосп, ментально! образностi мовлення, формування картини св^, постiйне розширення знань; розвиток
здатност до концептуального моделювання шформацп; штелектуальний розвиток; урахування шдив1дуальних шзнавальних стил1в [ навчальних стратегш.
ККД людини завжди вмотивована. Д1яльшсть може спонукатися р1зними мотивами, як1 юнують разом, в шдив1дуально-системнш структур^ в якш вони виконують р1зш рол1 I мають р1зш значения для д1яльност! У такому випадку д1яльшсть трактуеться як полшмотивована. Це дозволяе зробити висновок, що мотив - не лише один з1 складников ККД. Вш е компонентом складно! системи мотивацшно! сфери особистосп - сукупносп 11 мотив1в, як1 формуються й розвиваються впродовж 11 життя. Ця сфера динам1чна: вона зм1нюеться залежно ввд багатьох обставин. Однак деяк мотиви е ввдносно стшкими й домшантними, утворюючи так званий «стрижень» вс1е! сфери; шш1 - вар1ативш й ешзодичш: вони зв'язаш з конкретними ситуащями й залежать в1д них [6, с. 312-313]. У процес розвитку особистосп може ввдбуватися диференщя й штегращя мотив1в; на баз1 одних формуються шш1, виникають суперечносп м1ж р1зними мотивами, 1хне взаемне посилення або послаблення, зм1нюеться спiввiдношения домшантних [ шдпорядкованих мотив1в. Зважаючи на сказане, ми визначаемо вмотивовашсть як один ¡з найголовшших критерпв до побудови системи вправ [ розд1ляемо ва вправи на моновмотивоват й полiвмотивованi.
В1дповвдно до критерш комушкативносп/когштивносл вправи в розроблюванш систем1 розмежовуються на некомуткативш, умовно-комуткативт, комуткативш й комуткативно-когттивт. У некомушкативних вправах студенти виконують дИ з мовним матер1алом поза ситуащею мовлення, зосереджуючи увагу, головним чином, на форм1. В умовно-комушкативних вправах передбачаються мовленнев1 дИ студенпв у ситуативних умовах. Основними визначальними якостями цього типу вправ е наявшсть мовленневого завдання (щось з'ясувати, спростувати, заперечити, висловити захоплення тощо^. Комушкативш вправи - це спещально оргашзована форма навчального спшкування, при застосуванш яко! студенти реал1зують акт МД. У навчальнш ККД найчастше використовуються змшаш вправи, тобто так1, як1 одночасно е мовленневими й когштивними, адже поряд з умовною комушкащею вщбуваеться акт тзнання, коли студенти, перш, шж щось сказати виучуваною мовою, здшснюють певш ментальш операцп, оволод1вають новими лексичними одиницями чи граматичними структурами, систематизують шформащю, виводять нове знання тощо.
Формування ККК майбутшх фшолопв передбачае насамперед актив1защю мовленнево-розумових зд1бностей студенпв, що дозволяе керувати процесом оволодшня шшомовним стлкуванням, переборювати шзнавальш ускладнення та здшснювати загальний розвивальний уплив на суб'екпв тзнання. Актив1защя мовленнево-розумових зд1бностей передбачае наявшсть у вправ1 проблеми й пошук способу 11 виршення.
Ми розмежовуемо проблеми на комушкативш й когштивш. Комушкативна проблема -це, власне, те мовленневе завдання, яке студенти мають виршити за допомогою мовних \ мовленневих засоб1в. Когштивна проблема - це тзнавальне завдання, яке треба вир1шувати, здшснюючи певш ментальш операцп. На еташ формування ККК, коли навички вже сформоваш й удосконалюються, а формуються мовленнев1 вмшня, доречним буде використовувати вправи, де поеднуються комушкативна й когштивна проблеми. Зважаючи на згадане вище, вс вправи системи для формування ККК майбутшх фшолопв ми под1ляемо на вправи з домтантною комуткативною проблемою, вправи з домтантною когнтивною проблемою та вправи з домтантною комуткативно-когттивною проблемою.
Проблемне навчання не лише стимулюе мовленнево-розумову актившсть студенпв, а й сприяе розвитку 1хнього критичного мислення, що е важливим для формування ККК майбутшх фшолопв. Завдяки розвиненому критичному мисленню шдиввд здатен ефективно опрацьовувати вх1дну шформащю й розв'язувати проблеми. В1дпов1дно розвиток критичного мислення передбачае моделювання р1зномаштних ситуацш, у процес реал1зацп котрих студенти навчаються сприймати вхвдну шформащю, обробляти й репрезентувати 11 у сввдомосп, в1дтворювати в запропонованих умовах, аргументуючи й обговорюючи 11, висловлюючи власш позицп, висуваючи гшотези й роблячи висновки. Зважаючи на сказане вище, ми включаемо до розроблювально! системи вправи, спрямован на розвиток критичного мислення, та вправи, не спрямован на розвиток критичного мислення.
У KKД стyдентiв iснye зикнення контекстy внyтpiшнього (нaявних знaнь) i зовшшнього (вхiдноï iнфоpмaцiï), що ствоpюe пiдГpyнтя для когнiтивного дисонaнсy, який, ввдповвдно, стимyлюe yчaсникiв комyнiкaцiï до aктивного мислення й пiзнaння. ^оте нaвчaльнa комyнiкaцiя вiдбyвaeться в межaх основного контекстy спiлкyвaння циклу зaнять. Однaк це не ознaчae, що студенти не можуть виходити зa його межi. У paзi потpеби як виклaдaч, тaк i студенти можуть пpопонyвaти новi контексти для комуши^!'. Отже, вpaхyвaння основного контексту e обов'язковою умовою коpектностi бaгaтогpaнного пpоцесy iншомовного спiлкyвaння. У pозpоблювaнiй системi всi впpaви e контекстyaльними, пpоте ми пiдpоздiляeмо ïx да вправи, побудован на o^oei домтантного контeксту, тa вправи, побудован на o^oei додаткових кoнтeкстiв.
^вч^^не спiлкyвaння стyдентiв вiдбyвaeться в певному змютовому пpостоpi, який ствоpюeться контекстyaльнiстю. Вaжливо, щоб впpaви, якi входять до циклу зaнять, були змiстовними, тобто мaли певне iнфоpмaтивне нaвaнтaження. Змютовнють пеpедбaчae, що нaповнення впpaв не мae бути вiдipвaним вiд основного змюту циклу зaнять, тобто контексту спiлкyвaння. Тaк буде зaбезпеченa цшстсть комyнiкaцiï. Водночaс нaголосимо, що вс впpaви мaють бути змiстовними, are не всi - yсклaдненими. Якщо e aвтомaтизaцiя певноï мовленнeвоï дп, то немae сенсу виходити зa меж1 контексту основного тексту, aдже вiн e для стyдентiв бозовим, i тому здiйснення мовленнeвиx дш не буде yсклaдненим додaтковим iнфоpмaцiйним нaвaнтaженням, що може викликоти певш тpyднощi. Ha етaпi, де вiдбyвaeться не лише фоpмyвaння новичок, a й ïx^ вдосконaлення, доpечним буде викоpистовyвaти додaтковi контексти, як1 можуть бути змютовно yсклaдненими. Звожоючи та скaзaне вище, ми подiляeмо в^ови но змiстoвнo навантажeнi то змiстoвнo нeнавантажeнi.
Kонтекстyaльнiсть i змiстовнiсть в^ов тiсно зв'язaнi з 1хньою овтентичнютю, одже соме aвтентичнi нaвчaльнi мaтеpiaли вiдобpaжaють pеaльний стон pозвиткy виyчyвaноï мови, моють певну мовну, мовлентеву, соцiокyльтypнy й iнфоpмaтивнy нaдлишковiсть, новизну й комушгативну цiннiсть iнфоpмaцiï, пеpедaють ментaльнiсть носiïв виyчyвaноï мови, що вожливо для стyдентiв, котpi оволодавоють iншою мовою. Тому в ^оцес фоpмyвaння KKK мaйбyтнix фiлологiв вapто викоpистовyвaти aвтентичнi тексти, но основi яких i будуть побyдовaнi ввдповвдт впpaви. 3a допомогою овтентичних мaтеpiaлiв виктадоч вiдтвоpюe умови мовного сеpедовищa то моделюe ситyaцiï спiлкyвaння, ^ш^мони носiям мови. До овтентичних мaтеpiaлiв далежоть мовнi фоpми, типовi для вложения певноï комyнiкaтивноï iнтенцiï, овтентичш ситyaцiï спiлкyвaния, веpбaльнi й невеpбaльнi зособи й тексти (дидaктизовaнi, нaпiвaвтентичнi, квaзiaвтентичнi то влосне aвтентичнi) [2]. Отже, paцiонaльнa aвтентичнiсть давчольного мaтеpiaлy e необxiдним кpитеpieм для побудови системи впpaв. Ми подiляeмо в^ови pозpоблювaноï системи но тою, що побудован на власнe автeнтичнoму навчальному матeрiалi, то вправи, побудован на дидактизованому в мeтoдичних цшях навчальному матeрiалi.
Одним iз скгаднишв y стpyктypi KKK e зaгaльнокyльтypнa й сощольно-психолопчта компетентностi, як1 спpияють соцiaлiзaцiï особистостi (гapмонiйномy входженню до сощольного сеpедовищa), нaсaмпеpед чеpез iнкyльтypaцiю (шбуття кyльтypноï iдентичностi, зaсвоeния дyxовноï й мaтеpiaльноï кyльтypи своeï етнiчноï групи) й aкyльтypaцiю (пpоцес зaсвоeния чyжоï кyльтypи, aдaптaцiï до нових кyльтypниx умов) [3, с. У1-У2]. Шобхадною умовою для повноцiнноï то ефективноï мовленнeвоï взaeмодiï мовцiв e вpaxyвaння сукупност соцiaльниx i комyнiкaтивниx конвенцш, моксим, ноpм i пpинципiв сгалкувоння, пpийиятиx y певному сyспiльствi. Якщо вони не беpyться до увоги, виникоють комyнiкaтивнi непоpозyмiния то невдоч^ збiльшyeться ентpопiя й соцiaльнa ввдстонь, що в умовох pеaльного сгалкувоння може пpизвести до кyльтypного й комушкотивного шоку. Вpaxовyючи скозоне, ми подiляeмо впpaви для фоpмyвaния KKK мойбутшх фiлологiв но сoцioкультурoлoгiчнo oрicнтoванi то сoцioлiгнвiстичнo oрicнтoванi.
У ^оцес нaвчaния iншоï мови студенти фоpмyються як втоpиннi мовнi особистосл -тою, що не лише володають мовною здaтнiстю, a й оде^ото виявляють себе в KKA то pеaлiзyються в комyнiкaцiï в межох мiкpо-, мaкpо- й метоконтексту, об^оючи ту чи ту токтику сгалкувоння i той чи той нaбip лiнгвiстичниx то екстpaлiнгвiстичниx зaсобiв ввдповвдно до ситyaцiй. Як сyкyпнiсть шостосей мовда особистiсть виконye piзнi функци, в т.ч. комyнiкaтивнi
й когштивш, KOTpi перетинаються у процес спiлкування. 1накше кажучи, мовна особиспсть може бути мовленневою (яка pеалiзуe себе в комунiкацiï), комушкативною (як конкретний учасник певного комушкативного акту) й когнiтивною (як iндивiд, який, кpiм усього iншого, спроможний здiйснювати мовленнево-розумову активнiсть) [2, с. 67]. З урахуванням вищесказаного ми подмемо вправи розроблювано1' системи на: вправи, як сприяють розвитку мовленнсво'1 oco6ucmocmi; вправи, як сприяють розвитку комуткативног oco6ucmocmi; вправи, як сприяють розвитку когттивног особuстостi майбутшх фшолопв.
У своему розвитку мовна особиспсть проходить вербально-семантичний, когштивний i мотивацшно-прагматичний piвнi [4]. Найвищим е мотивацшно-прагматичний piвень, який передбачае виpiшення piзноманiтних комунiкативних завдань у прагматичному, семантичному й синтаксичному аспектах, вибip й ощнку мовних i мовленневих засобiв залежно вiд умов 1'хнього застосування. Це вимагае володiння ментальною образшстю мовлення, що передбачае не лише адекватне вживання стилiстичних тpопiв, а й варшвання стилiв i змши pегiстpiв спiлкування. Зважаючи на сказане, вправи розроблювано! системи подiляються на таш, що сприяють розвитку ментально'1 образностi мовлення, i таш, що не сприяють розвитку ментально'1 образностi.
Формування ККК майбутшх фшолопв передбачае формування в них картини св^, що е когштивним процесом. Його результати можуть бути зв'язаш з утворенням системи сми^в (концеппв), ям належать до iнфоpмацiï актуального чи можливого стану речей у свт, тобто до того, що шдиввд знае, припускае, думае, уявляе про об'екти дшсного й можливих свтв, i що входить до його концептуально! системи [5, с. 52]. Як складник сввдомосп людини когштивна дiяльнiсть розгортаеться в певному культурному контексп. Його змiст у межах мiфiв, етичних норм, установок та шших компоненпв культури позначаеться на процедурах i результатах когштивно! дiяльностi. У пpоцесi оволодiння мовою необхвдно використовувати навчальнi матеpiали вiдповiдного змюту, з яких студенти могли би черпати як мовш, так i мовленневi й соцiокультуpнi знання, адже глибина i ступiнь повноти розумшня тексту та проникнення в його смисл залежить не лише ввд мовних i фонових знань рецишенпв, а й ввд pозмipу дистанцп мiж культурами, тобто вiд «багатства» картини свiту iндивiда. Зважаючи на сказане вище, ми шдроздшяемо вправи, яш входять до розроблювано! системи, на таш, що спрямован на формування мовноХ картини свту, й таш, що спрямован на формування концептуально'1 картини свту.
Формування картини св^ суб'екпв шзнання лсно зв'язане з 1'хшм простором знань (сукупшстю структур представлення знань), що постшно розвиваеться i розширюеться впродовж 1'хнього життя. Знанневий прослр студенпв, що оволодшають мовою, грунтуеться насамперед на загальнш базi знань, до яко! входять мовнi (знання коду спшкування) й позамовнi (позакодовi або знання умов спшкування). Вони становлять когштивну базу комушкацп. Проте як1сть спшкування значною мipою залежить i ввд передзнань або фонових знань, яш не завжди веpбалiзуються, але, будучи фрагментом когштивно! системи людини, ютотно впливають як на pозумiння й штерпретацш текстiв, так i на ефектившсть комунiкацiï. Саме завдяки передзнанням база знань перетворюеться на знанневий проспр, адже вони мають структурований вигляд i збеpiгаються у сввдомосл людини у виглядi когнiтивних схем. Здатшсть онтологiзувати знання (пеpедусiм, через когштивш процедури концептуалiзацiï й категоризацп) сприяе виведенню знань у картину св^, яка, вiдповiдно, формуеться завдяки простору знань суб'екпв пiзнання. Тому у процес формування ККК студенпв-фшологш важливим е як постiйний розвиток бази знань, так i розширення знанневого простору. В зв'язку з цим ми включаемо до розроблювано! системи вправи, спрямован на формування бази знань, i вправи, спрямован на розширення знанневого простору.
Розширення простору знань сприяе розвитку когштивних здатностей, результатом яких е ментальний контекст або знання. 1нструментом застосування знань е ментальне репрезентування шформацп, що передбачае ïï концептуальне моделювання. Завдяки ментальним репрезентащям, яш виявляються в iндивiдуалiзованих формах вiдобpаження вхвдно! iнфоpмацiï, простежуеться глибина штелектуально! дiяльностi iндивiда. Таким чином, можна стверджувати, що piвень розвитку iнтелекту залежить ввд розмагття форм ментальних репрезентацш, до яких вiдносять ментальнi моделi (схеми, фрейми, мапи, скрипти, сценари,
моделi мереж тощо). Зважаючи на викладене вище, ми включаемо до розроблювано! системи вправи, спрямован на розвиток здатностей до концептуального моделювання тформаци, та вправи, не спрямован на розвиток таких здатностей.
Розширення знанневого простору суб'екпв тзнання зв'язано з !хньою штелектуальною активнiстю. 1нтелектуальний складник е iнтегральною частиною ККК студенпв, адже, як i штелект, вона формуеться дiяльнiсно, в т. ч. у ККД. Тому у процес навчання мови варто використовувати вправи, як розвивають множинний штелект майбутшх фiлологiв. Оволодiння мовою передбачае насамперед розвиток домшантного - вербального - штелекту, проте варто зауважити, що це не означае, що iншi види iнтелекту (логiко-математичний, вiзуально-просторовий, музичний, тiлесно-кiнетичний, iнтерперсональний, штраперсональний i натуралiстичний [9]) не можуть бути задiяними у процесi навчання. Вербальний iнтелект сприяе розвитку шших видiв iнтелекту, й навпаки, iншi види множинного iнтелекту впливають на формування вербального iнтелекту. З урахуванням вищесказаного, ми включаемо до системи вправ для формування ККК майбутшх фшолопв вправи, спрямован на розвиток вербального штелекту, та вправи, спрямован на розвиток множинного Штелекту.
У процеа формування ККК студенпв-фшолопв викладачу варто використовувати рiзнi вправи для розвитку множинного штелекту студенпв, проте самi студенти, котрi вирiзняються шдив^альними рисами, модальностями досвiду, широтою знанневого простору, картинами свггу, стратегiями навчання, способами тзнання, когттивними, iнтелектуальними й тзнавальними стилями, а також стилями формулювання i вирiшення проблем [8], будуть користуватися тими способами, стратепями та стилями, як1 е для них або домшантними, або найприйнятшшими в конкретнiй ситуаци. Оск1льки в науковш лiтературi виокремлюеться велика кшьшсть рiзноманiтних стилiв i стратегiй, звюно, викладачу неможливо враховувати всi з них в навчальному процесi, але можна формулювати вiдповiднi завдання, зважаючи на домшантш пiзнавальнi стилi, модальносп та способи кодування шформаци студенпв. Тому ми подiляемо вправи розроблювано! системи на там, що побудован з урахуванням iндивiдуальних тзнавальних стилiв i способiв кодування тформаци, i таи, що не враховують iндивiдуальнi тзнавальщ стилi та способи кодування тформаци.
Отже, запропонована система вправ для формування ККК студенпв-фшолопв побудована: з метою реалiзацi! в штегрованш ККД; з урахуванням фшософських, психолопчних i педагопчних передумов; за критерiями, як1 узгоджуються з принципами комушкативно-когштивного пiдходу до навчання мови.
Перспективу подальшого дослiдження заявлено! проблеми ми вбачаемо в розробленнi системи вправ ввдповвдно до особливостей конкретно! шоземно! мови.
Л1ТЕРАТУРА
1. Барышников Н. В. Методика обучения второму иностранному языку в школе / Н. В. Барышников.
- М.: Просвещение, 2003. - 159 с.
2. Вовк О. I. Когштивш аспекти методики викладання англшсько! мови у вищих навчальних закладах: навч.-метод. поЫбник / О. I. Вовк. - Черкаси: Вид-во «САН», 2010. - 506 с.
3. Грушевицкая Т. Г. Основы межкультурной коммуникации: учебник для вузов / Т. Г. Грушевицкая, В. Д. Попков, А. П. Садохин; под ред. А. П. Садохина. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 352 с.
4. Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность / Ю. Н. Караулов. - Изд. 7-е. - М.: ЛКИ, 2010.
- 264 с.
5. Краткий словарь когнитивных терминов / Е. С. Кубрякова, В. З. Демьянков, Ю. Г. Панкрац, Л. Г. Лузина; под ред. Е. С. Кубряковой. - М.: Филол. ф-т МГУ им. М.В. Ломоносова, 1997. - 245 с.
6. Ломов Б. Ф. Методологические теоретические проблемы психологии; отв. ред. Ю. М. Забродин, Е. В. Шорохова / Б. Ф. Ломов. М.: Наука, 1984. - 444 с.
7. Пассов Е. И. Основы методики обучения иностранным языкам / Е. И. Пассов. - М.: Русский язык, 1977. - 214 с.
8. Холодная М. А. Когнитивные стили: о природе индивидуального ума / М. А. Холодная. - 2-е изд.
- СПб.: Питер, 2004. - 384 с.
9. Gardner, H. Intelligence Reframed: Multiple Intelligences for the 21st Century / H. Gardner. - New York: Basic, 2000. - 320 p.
