CC BY
14
новлювальних ремонтв. Проте можливост таких ремонтв щороку скорочуються, осктьки виходять з ладу 6азов1 ком-поненти конструкцм машин.
Список використаних джерел
1. Ермаков О.Ю. Ресурсно-техычне забезпечення стьськогос-подарських пщприемств / О.Ю. Ермаков, H.I. Труш. - К.: ЦП «Комп-ринт», 2012. - 173 с.
2. Щенко Г. Вщ вп"чизняноТ техыки - до европейськоТ технологи / Г. Щенко // Урядовий кур'ер. - 2007. - №227. - С. 10.
3. Кравчук B.I. Техннна пол1тика АПК в контекст вступу УкраТни до СОТ / B.I. Кравчук // Технка для АПК. - 2008. - №5. - С. 11.
4. Лузан Ю.Я. Напрями розвитку стьськогосподарського вироб-ництва i со^альноТ сфери села / Ю.Я. Лузан // Економ^а АПК. -2009. - №7. - С. 3-12.
5. Ochobhí eK0H0M¡4H¡ показники роботи стьськогосподарських пщприемств Васильк¡вського району КиТвсько""" облает за 20102014 роки. Форма №50-сг (p¡4Ha). Державна служба статистики УкраТни.
6. Проблеми реалкзацп техннно)" пол¡тики в агропромисловому комплекс / [Я.К. Б¡лоусько, А.В. Бурилко, В.О. Галушко та ¡н.]; за ред. Я.К. Бторуська. - К.: ННЦ IAE, 2007. - 216 с.
7. Розвиток ринку стьськогосподарсько)" технки / [Я.К. Б¡лоусько,
A.В. Бурилко, В.Л. Товстопят та ¡н.]. - К.: ННЦ IAE, 2008. - С. 4.
8. Стан та перспективи розвитку материльно-техннного забезпечення аграрного виробництва / [Я.К. Бтоусько, Г.М. Пщлюецький,
B.П. Яковенко та ¡н.]. - К.: IAE УААН, 2003. - 48 с.
9. Тихоненко О.В. Eконом¡чн¡ аспекти використання ¡ноземно)" зер-нозбирально)" техыки в Украйн / О.В. Тихоненко // Eконом¡ка АПК. - 2009. - №5. - С. 61-65.
ЮЛ. ТРУШ,
к.е.н., доцент, Нацональний умверситет харчових технолопй,
М.В. ГРИГ0РЦ1В,
к.е.н., доцент, Нацюнальний унверситет харчових технолопй,
I.A. ЗА1НЧК0ВСЬКА, к.е.н., доцент, Нацональний унверситет харчових технолопй
Система управлшня безпечшстю харчових продук-лв
Система управлння яюстю продукцп пщприемств е одним з основних важел'ю забезпечення ефективного управл'ння якстю. З розвитком господарських в 'щносин, на нашу думку, актуальними залишаються питання, пов'язанi з ¡х анализом.
Ключов'1 слова: система управлiння, безпечнсть, продукт, пщприемство, яксть.
ЮЛ. ТРУШ,
к.э.н., доцент, Национальный университет пищевых технологий,
М.В. ГРЫГОРЦИВ,
к.э.н., доцент, Национальный университет пищевых технологий,
И.А. ЗАИНЧКОВСКАЯ, к.э.н., доцент, Национальный университет пищевых технологий
Система управления безопасностью пищевых продуктов
Система управления качеством продукции предприятий является одним из основных рычагов обеспечения эффективного управления качеством. С развитием хозяйственных отношений, по нашему мнению, актуальными остаются вопросы, связанные с их анализом.
Ключевые слова: система управления, безопасность, продукт, предприятие, качество.
Y. TRUSH,
candidate of economic sciences, National University of Food Technologies,
M. HRYHORTSIV,
candidate of economic sciences, National University of Food Technologies,
I. ZAYINCHKOVSKAYA,
candidate of economic sciences, National University of Food Technologies
System of food safety
The quality management system of production enterprises is one of the main levers for effective quality management. With the development of economic relations, in our opinion, are relevant issues connected with their analysis.
Keywords: system management, security, product, enterprise quality.
Постановка проблеми. На сьогодн глобалвацт ринку харчово" продукцп привела до необхщност виршувати проблему безпеки продукпв харчування й необхщносп зменши-ти ризики 'хнього негативного впливу на здоров'я людини.
Проблема мае насттьки серйозний ¡ масштабний характер, що уряди кра'н ¡ провщы асоцвцп виробниюв харчово" продукцп все часпше торкаються питань безпеки харчово'Т продукцп ¡ шукають шляхи ïï забезпечення та контролю. Най-бтьш дювим ршенням називають введення единих м^на-
родних стандарта, вимог до забезпечення безпеки харчових продукпв. Тому питання, розглянут у статл, е актуальними в умовах процесу глобалвацп.
Лнал!з дослщжень та публкащй з проблеми. В умовах ринку устх кожного конкретного товаровиробника оцЬ нюеться за рюнем ефективност виробництва, обумовлено" першою чергою ступенем задоволення потреб сусптьства з найменшими витратами. При цьому в даний час визначаль-ною характеристикою, яка формуе сусптьы потреби, стае
74 Формування ринкових вщносин в YKpaÏHi № 3 (178)/2016 © ЮЛ. ТРУШ, М.В. ГРИГ0РЦ1В, I.A. ЗАНЧКОВСЬКА, 2016
яюсть продукци. Це пов'язано з тим, що яюсть продукци в умовах конкуренци е головним стимулом придбання продукци, одним з фактор1в i'i конкурентоспроможностк Теоретико-методолопчы й економко-оргаызацмы аспекти управлЫня яюстю продукци вщображеы в роботах провщних вггчизня-них i заруб1жних вчених економю^в: I. Ансоффа, Л. Водаче-ка, З.Ш. Гейлера, А.В. ^чева, Д. Джурана, В.Ю. 0гвоздiна, В.В. 0крепiлова, В.С. Пономаренка, O.I. Пушкаря, А. Субето, А. Фейгенбаума, З.Ю. Хамдамова, Д. ХаррЫгтона, А.О. За-'нчковського, Т.Л. Мостенсько' та iн. [3, 4].
Метою crarri е обгрунтування основних положень впро-вадження системи управлiння безпечыстю харчових про-дуктiв (НАССР) на пщприемствг
Виклад основного Marepiany. Зi вступом Укра'ни у СвЬ тову оргаыза^ю торгiвлi (WTO) нашим пщприемствам - ви-робникам харчово' продукци доводиться випробовувати на собi дю цих мiжнародних вимог. Держави - члени WTO об-межують доступ на свм ринок укра'нським товарам, як не вiдповiдають вимогам цих кра'н щодо безпечностi.
Для того щоб вггчизняы пiдприeмства одержали конкуренты переваги на ринку, 'м необхщно впроваджувати пе-редовi розробки iз забезпечення безпечностi продуктiв хар-чування. 1гнорування мiжнародних норм може негативно вплинути на конкурентоспроможнiсть укра'нських харчових продуктiв та завдати шкоди вiтчизняним виробникам як на внутршньому, так i на зовнiшнiх ринку.
Нин системи управлiння безпечнiстю харчових продук-тiв застосовують практично в усьому свт як надiйний за-хист споживачiв вiд небезпек, як можуть супроводжувати харчову продукцiю. Запровадження систем управлiння без-печнiстю харчових продук^в вимагае законодавство бвро-пейського Союзу, США, Канади, Япони, Ново' Зеланди та ба-гатьох Ыших кра'н свiту.
Впровадження системи на базi концепцií НАССР (hazard analysis and critical control points, НАССР) дозволяе пщпри-емству:
- забезпечити випуск безпечно'' продукци за рахунок системного контролю на вах етапах виробництва;
- належним чином керувати вама небезпечними чинни-ками, як загрожують безпечностi харчових продук^в, - за-побiгати, усувати чи мiнiмiзувати ¿'х;
- гарантувати, що харчовi продукти е безпечними на момент 'х споживання у 'жу;
- забезпечити належнi ппеычы умови виробництва у вщ-повщност з мiжнародними нормами;
- демонструвати вщповщнкть застосовним законодавчим та нормативним вимогам щодо безпечност харчових продукт;
- пiдвищити довiру споживачiв, замовниюв та органiв на-гляду до продукци, що виробляеться та пщвищити iмiдж пщ-приемства;
- розширити мережу споживачiв продукци та вийти на за-кордоннi ринки;
- пщвищити вщповщальнють персоналу за випуск без-печно' продукци та забезпечити розумЫня всiма робггника-ми пщприемства першорядно' важливостi аспектiв безпеч-ност продукци.
Система якостi, в основу яко' покладенi принципи НАССР, зорieнтована на управлiння чинниками, якi впливають або можуть вплинути на безпечнють продукци. Тому i можлива взаем-на iнтеграцiя системи управлЫня якiстю i системи управлiння безпечнютю продукци. Адже одне з найважливших очiкувань споживача - мати безпечн продукти харчування. В таблицi представлено загальну характеристику системи НАССР.
Система HACCP, яка е науково обгрунтованою i впоряд-кованою системою, щентифкуе конкретнi види небезпечних чинникiв i встановлюе заходи щодо 'хнього контролю для га-рантування безпечностi харчових продук^в. HACCP - це Ы-струмент оцiнювання небезпечних чинникiв i впровадження систем контролю, в яких увага акцентуеться не стiльки на ви-пробуваннях готово'' продукци, сктьки на профiлактичних заходах. Ця система зменшуе потенцiйнi ризики для здоров'я споживачiв вiд хвороб, спричинених харчовими продуктами, щентифкуючи, запобiгаючи та коригуючи проблеми по всьо-му харчовому ланцюгу: вщ первинного виробництва - до юн-цевого споживача. Система пщсилюе вiдповiдальнiсть та сту-пiнь контролю на рiвнi вае'' харчово'' промисловостi.
Вона надае «впевненостЬ> в тому, що на пщприем-ствi управлiння безпечнiстю харчових продуклв проводять ефективно. План НАССР пщтримуе безпечнiсть харчових продуктiв, тому що потенцмы небезпечнi чинники, якi можуть виникати пщ час виробництва, очкуються, оцiнюються, контролюються та запоб^аються. Належним чином впрова-джена система HACCP веде до кращого розумЫня та гаран-тування всiма учасниками харчового сектору безпечност1 харчових продук^в, даючи нову мотивацiю в 'хнм роботi та надаючи користi вщ и впровадження [1].
Ефективне застосування системи HACCP вимагае повно-го зобов'язання i залучення до ^ei' дiяльностi керiвництва та персоналу пщприемства. Процес потребуе багатогалузе-вого пщходу, який повинен включати, за необхщноси грун-товнi знання з агрономи, ветеринарно'' санiтарií, мкробюло-ги, охорони здоров'я, технологи харчових продук^в, охорони навколишнього середовища, хiмií, машинобудування тощо, залежно вщ конкретно' ситуаци. Тому, починаючи впроваджувати систему НАССР, пщприемству необхщно мати за-документован актуалiзованi процедури, якi конкретизу-ють правила GMP/GHP саме для цього пщприемства, тобто стандарты саытары робочi процедури та виробничi Ыструк-ци, форми яких можуть бути рiзними для рiзних пiдприeмств. Адекватнi й ефективн загальнi процедури значно спростять
Загальна характеристика системи НАССР
Назва системи PiK та мюце заснування Основна суть системи Критерм управлiння Об'скт управлiння Область застосування
НАССР 1985 рiк США Забезпечен-ня безпечност харчових продук^в i надання доказiв безпечностi Управлiння небез-пеками, що мо-жуть впливати на безпечнiсть харчового продукту Якiсть продукци Весь життевий цикл продукци
НАССР
Стандарты! санитары poöoni процедури та виробнич1 ¡нструкцм Программ навчання персоналу та вщкликання невщповщно!' продукци
ДСТУ та ¡Hmi Закони, директиви, постанови, регламенти Правила GMP/GHP
«П1рамща» системи НАССР [2]
план НАССР, забезпечать пщтримку його працездатност й безпечнють виготовленого харчового продукту. «П!рамщу» системи НАССР вщображено на рисунку.
Загальн процедури можуть не мати безпосередньо-го вщношення до управлЫня саме виробництвом харчового продукту, але вони пщтримують план НАССР, тому що управляють робочими (експлуатацмними) умовами в межах харчового пщприемства, враховуючи умови навколишньо-го середовища. Про устшне управлЫня яюстю продукци та ефективнють функцюнування системи свщчить мУм!зова-ний р1вень браку продукци на пщприемствг
Слщ зазначити, що впровадження системи керування без-печнютю харчових продукт1в на пщприемств! - процес трива-лий, який стосуеться вах служб i всього персоналу. ВЫ не об-межуеться розробкою документаци та створенням зовншньо' подоби порядку. Для впровадження системи управлЫня без-печнютю харчових продуктiв необхiдне навчання фа^в^в ро-бочо' групи й оаб, вiдповiдальних за здiйснення оперативного контролю, коригування технологiчноï документаци, iнодi - за-мiна обладнання та перепланування примщень.
Важливим стае й той факт, що в процес! впровадження змЫюеться психологiя спiвробiтникiв, приходить усвщом-лення важливостi питань, пов'язаних з безпекою продукци, формуеться розумiння того, яким повинне бути управлЫня сучасною оргаыза^ею, яке забезпечуе найкращi результати и дiяльностi. Тому вкладенi кошти, як правило, швидко окупа-ються, тому що на пiдприeмствi з'являеться гармонiйна система, що дозволяе не тiльки гарантувати якiсть i безпечнють продукци, яка випускаеться, а й оптимiзувати виробництво, тим самим виявляючи i зменшуючи невиправданi витрати.
Система аналiзу небезпечних чинникiв i критичних точок контролю (у латинсьюй абревiатурi - НАССР Hazard Analysis and Critical Control Point) e науково обгрунтованою системою, що дозволяе гарантувати виробництво безпечно' продукци шляхом щентифкаци та контролю небезпечних чинниюв.
Для розроблення та впровадження системи НАССР необхщно реалiзувати ам принципiв НАССР, якi являють собою узагальнене формулювання вимог, i для того щоб застосо-вувати Ух ефективно, необхiдно повне розумЫня всiх проце-сiв оргаызаци та супутньо' дiяльностi.
Принцип №1
Виявити потенцмы ризики й небезпечн чинники, пов'язанi з виробництвом харчових продук^в на всiх стадiях 'хнього життевого циклу, починаючи вiд розведення або вирощу-вання, обробки, виробництва, збер^ання, транспортування, реалiзацiï й до споживання. 0цiнити умови i ймовiрнiсть ви-никнення небезпечних факторiв та визначити запобiжнi заходи для 'хнього контролю.
Принцип №2
Визначити критичн точки - операци, етапи процесiв, якi потрiбно контролювати для запобгання або зведення до мЬ нiмуму ймовiрностi впливу небезпечних чинниюв.
Для одного i того ж небезпечного чинника можуть бути за-дiяними декiлька критичних точок контролю (КТК), в яких зд!й-снюеться контроль. Для спрощення визначення КТК у систем! HACCP може застосовуватися «дерево ршень», що вщбивае лопчний пщхщ Застосування «дерева ршень» вимагае гнуч-кост!, з врахуванням того, чи стосуеться розглянута опера^я виробництва, забою, перероблення, збергання, реал!заци чи ¡ншого процесу. Ним слщ керуватися для визначення критичних точок контролю. Проте дерево ршень не можна застосо-вувати до вах ситуацм. Можлив! й ¡нол пщходи. У зв'язку з цим рекомендуеться пройти пщготовку щодо застосування дерева ршень. У випадку виявлення небезпечного чинника на етат, де з м!ркувань безпеки контроль необхщний, а контрольн заходи вщсуты на цьому чи ¡ншому етат, у даний продукт або технолопчний процес на цьому чи попередньому етап потр!б-но внести змЫи для запровадження контрольних заход!в.
Принцип №3
Установити критичн меж!, як! варто дотримуватися, щоб критична точка контролю перебувала пщ контролем.
Гранича значення повинна за можливост!, встановлюва-тися i обгрунтовуватися для кожно' критично' точки контролю. У деяких випадках на конкретному етап може бути встановлено вщразу дектька граничних значень. Загаль-ноприйнят критери включають вим!рювання температури, часу, вологост!, кислотност рН, водно' активност Ав, при-сутност хлору i визначення органолептичних характеристик продукту, наприклад, зовышнього вигляду i структури. Як-що для встановлення граничних значень використовуються розроблен експертами настановч! положення НАССР, по-тр!бно бути обережними та впевненими в тому, що ц гранича значення повнютю застосовш до розглядуваних кон-кретних операцй продукту або групи продукт!в. Öi граничн! значення повинн пщдаватися вим!рюванню.
Принцип №4
Створити систему мониторингу, що дасть можливють контролювати критичн точки контролю за допомогою за-планованих випробувань або вим!рювань.
Принцип №5
Розробити коригувальн ди, як! варто почати, якщо в результат! мониторингу встановлено, що в конкретно критична точц контролю вщбувся вихщ за критичн меж!.
Принцип №6
Розробити процедури перев!рки, як! дають можливють впевнитися в результативност системи НАССР.
Ïpинцип №7
Дoкyмeнтyвaти пpoцeдypи й peecтpyвaти дaнi, нeoбxiднi для фyнкцioнyвaння cиcтeми.
riepixi нiж зacтocyвaти cиcтeмy HACCP дo тoгo чи iншoгo ceктopy лaнцюжкa вигoтoвлeння xapчoвoгo пpoдyктy, в цьo-му ceктopi мaють 6УТИ зaпpoвaджeнi пpoгpaми-пepeдyмoви (cyпyтнi пpoгpaми HACCP), law як нaлeжнa гiгieнiчнa пpaктикa вiдпoвiднo дo зaгaльниx пpинципiв гiгieни xapчoвиx пpoдyктiв, вcтaнoвлeниx y Звoдi пpaвил Koдeкc Aлiмeнтapiyc, i нaлeжнi вимoги з бeзпeчнocтi xapчoвиx пpoдyктiв. Ц пpoгpaми-пepe-дyмoви для зacтocyвaння cиcтeми HACCP, включaючи тpeнiнг (пiдгoтoвкy) пepcoнaлy, мaють 6УТИ нaлeжним чинoм впpoвa-джeнi, пocтiйнo пiдтpимyвaтиcя y poбoчoмy cтaнi ïa 6ути пepe-вipeними й зaтвepджeними, для тoгo i|o6 cпpияти ycпiшнoмy зacтocyвaнню i впpoвaджeнню cиcтeми HACCP.
Пiд чac виявлeння нeбeзпeчниx чинникiв, ïxньoгo oцiнeння i пoдaльшиx дiй cлiд бpaти дo yвaги вплив cиpoвини, ^rpe-дieнтiв, тexнoлoгiчниx oпepaцiй виpoбництвa xapчoвиx пpo-дyктiв, мoжливocтi виpoбничиx пpoцeciв з 6o^ кoнтpoлю зa нeбeзпeчними чиннигами, пepeдбaчyвaнe кiнцeвe зacтocy-вaння пpoдyктy, кaтeгopiï cпoживaчiв тa eпiдeмioлoгiчнy CTa-тиcтикy щoдo бeзпeчнocтi xapчoвиx пpoдyктiв.
Cиcтeмa HACCP пepeдбaчae зocepeджeння кoнтpoлювaн-ня в кpитичниx тoчкax кoнтpoлю. У випaдкy, кoли iдeнтифiкo-вaнi нeбeзпeчнi чинники пoвиннi кoнтpoлювaтиcя, a ^итичн тoчки кoнтpoлю нe вcтaнoвлeнi, cлiд poзглянyти питaння пe-peпpoeктyвaння тexнoлoгiчнoï oпepaцiï.
Зacтocyвaння cиcтeми HACCP ^д пepeглядaти i внocити кopeктиви, якщo пpoдyкцiя, тexнoлoгiчний пpoцec aбo пeвний eтaп зaзнaли бyдь-якиx мoдифiкaцiй.
Maлi тa/aбo cлaбo poзвинeнi пiдпpиeмcтвa нe зaвжди мa-ють pecyp^ тa нeoбxiдний дocвiд для poзpoблeння i впpo-вaджeння eфeктивнoгo плaнy HACCP. У тaкiй cитyaцiï e^-пepтнy пopaдy мoжнa oтpимaти з inxwx джepeл, якi мoжyïь включaти: тopгoвeльнi тa пpoмиcлoвi acoцiaцiï, нeзaлeжниx eкcпepтiв i peглaмeнтyвaльнi opгaни.
Heoбxiднoю yмoвoю для впpoвaджeння eфeктивнoï ^c-тeми HACCP нa бyдь-якиx пiдпpиeмcтвax xapчoвoï пpoмиc-лoвocтi e oбiзнaнicть тa зoбoв'язaння кepiвництвa. Eфeктив-нють тaкoж зaлeжaтимe вiд тoгo, чи мaтимyть кepiвники тa пpaцiвники вiдпoвiднi знaння i вмiння y cфepi HACCP.
Bиcнoвoк
Cиcтeмa XACCП e eдинoю cиcтeмoю зaбeзпeчeння бeз-пeчнocтi xapчoвoï пpoдyкцiï, |o дoвeлa ^orci eфeктивнicть i пpийнятa мiжнapoдними opгaнiзaцiями. Bикopиcтaння ^c-тeми XACCП дoзвoляe пepeйти вiд випpoбyвaнь кiнцeвo-ro пpoдyктy дo poзpoбки зaпoбiжниx мeтoдiв зaбeзпeчeння бeзпeчнocтi xapчoвoï пpoдyкцiï.
Спигак викopиcтaниx âœepeë
1. Cиcïeмa HACCP. Дoвiдник: / Львiв: HTЦ «Лeoнopм-Cтaндapт», 200Э - 21B c. - (Cepw «Hopмaïивнa бaзa пiдпpиeмcïвa»). - 21б c.
2. Cиcïeми мeнeджмeнтy якocïi. Пpинципи ïa cлoвник: Miжнapoд-ний cïaндapï ISO 9000:2000 // www.iso.ru
3. Львoв Д.C. Cтaндapт i якicïь (eкoнoмiчний acпeкï пpoблeми). -2-re видaв., дoпoв. i пepepoб. / Львoв Д.C., Ceдoв B.I., Cиcькoв B.I. -K.: Bидaвницïвo cïaндapïiв, 1975. - 36B c.
4. Cipoxwah B.I. Якютъ i бeзпeчнicïь зepнoбopoшняниx пpoдyкïiв / B.I. ^oxi^ai-i, T.M. Лoзoвa. - K.: Цeнïp нaвчaльнo-видaвничoï лiïepaïypи.
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 3 (178)/2016 77
