CC BY
34
• нормування витрат o6iry (особливо для великих шдприемств);
• прогнозування витрат обку на плановi перiоди;
• контроль та оперативне управлшня.
Однак, бшьшють шдприемств торг1вл1 та шдприемств, що займаються реал1зац1ею товар1в зокрема, не використовують вшх перерахованих вище еле-менпв ефективного управлшня облжу та планування витрат обшу. Для управлшня витратами використовують тшьки оргашзащю витрат обшу в цшому i за окремими 1'х статтями та оперативне управлшня ними. Необхщно зазначити, що вщсутшсть проведення детального аналiзу витрат о6iгу на шдприемствi та розрахунку впливу факторiв, якi впливають на 1'х розмiр та рiвень, а також еле-ментiв планування та нормування витрат обшу призводить до значних еконо-мiчних втрат як для окремого шдприемства, так i економiки Укра'ни.
Для шдприемств, що реалiзують електротовари, на нашу думку, при плануванш витрат обшу доцiльно застосовувати, передусiм, метод оптишза-ци витрат, що здшснюеться шляхом обчислення можливих витрат при рiзних обсягах о6iгу на прибуток та проводити вибiр оптимального варiанту. При цьому доцшьно вирiшувати завдання щодо оптимального використання наяв-них ресурЫв, з6iльшення обсягу продажу та прибутюв у поеднанш з покра-щенням якостi обслуговування споживачiв. Натомiсть, метод техшко-еконо-мiчних розрахункiв (прямо! калькуляцп) доцiльно використовувати для планування умовно-постшних витрат. На нашу думку, для бшьшост торговель-них шдприемств, що займаються реалiзацieю електротоварiв, е не доцiльним використання статистичного, математичного та нормативного методу прог-нозування витрат. Застосування таких методiв можливе тiльки на великих шдприемствах або мережi роздрiбних пiдприемств.
Лiтература
1. Драган О.1. Удосконалення методики формування витрат на виробниитво продукци (пос-луг) на тдприемсгвах м'ясно!' промисловосп// Економжа, фшанси i право. - 2006, № 2. - С. 11-15.
2. Кравченко Л.И. Анализ хозяйственной деятельности в торговле: Учеб. для вузов; -5-е изд., перераб. и доп. - Мн.: Высш. шк., 2000. - 430 с.
3. Мазарак1 А.А. та iH. Економша торговельного шдприемства: Пщручник для вуз1в. (Пщ ред. проф. Н.М. Ушаково'1) - К.: Хрещатик, 1999. - 800 с.
4. Статистичний щор1чник Укра'1ни за 2005 р. - К.: Консультант, 2006. - 576 с.
УДК 004.451(86) Ст. наук. ствроб. Я.Г. Братiвник, канд. техн. наук;
доц. О. О. Коваленко, канд. фп.-мат наук - Львiвський державний тститут новтн1х технологш та управлшня ím. В. Чорновола
СИСТЕМА ТЕХНОЛОГ1Й ЯК ОБ'СКТ СИСТЕМНОГО АНАЛ1ЗУ
Розглядаеться система технологий з точки зору системного аналiзу як об'ект з властивютю цшсност свое структури i функцш.
Senior research worker Ya.G. Brativnyk; assist. prof. O.O. Kovalenko -L'viv state institute of the newest technologies and management after V. Chornovola
System of technologies as object of analysis of the systems
The system of technologies is examined from the point of view the analysis of the systems as an object with property of integrity of the structure and functions.
У сучаснш науковiй лiтературi розглядаються рiзнi пiдходи до визна-чення поняття мтехнологiям [1]. Перший пiдхiд розглядае технологiю як об'ек-тивний момент взаемоди деяких засобiв виробництва з предметами пращ, тобто це поняття практично звужуеться до виробничих операцш, сукупност методiв виготовлення продукци i способiв д11 над сировиною вщповщними засобами виробництва. При такому пiдходi розглядаються моменти об'ектив-ного шдходу до технологи.
З шшо! точки зору це поняття розглядаеться як наукова дисциплша, яка вивчае методи здобич^ обробки, переробки, збер^ання засобiв виробництва, якi е основною складовою частиною виробничих процесiв. Тобто при такому пiдходi розглядаеться науковий, абстрактний аспект цих процешв, тобто суб'ективний пiдхiд до технологи. З поняттям технологи як науково! дис-циплiни тiсним чином пов'язаш теоретичнi проблеми технологи, як вщобра-жаються у теоретичних i методологiчних розробках.
При аналiзi практично! технологи и неможливо вiдiрвати вщ технiки та засобiв працi. Перший шдхщ приводить до невiрного розумшня узагаль-нюючих понять науково! i теоретично! технологiй i замiни !х технiчними науками. Сучасна технолопя неоднозначна за своею суттю i повинна розгляда-ти як об'ективний, так i суб'ективний аспекти (науковий i теоретичний).
Таким чином, на вЫх iерархiчних рiвнях технологiя подшяеться на практичну (об'ективну), наукову i теоретичну (суб'ективнi), якi щiльно пов'язаш мiж собою.
На сучасному етапi розвитку наукових дослiджень у галузi технологiй широко використовуеться назва "система технологш". Термiн "система", заз-вичай, при цьому використовуються як синошм "сукупнiсть" i застосовуеться для опису виробничих процешв з конкретними предметами працi або з деякою кiлькiстю спорiднених предметiв. Виникнення загально! теорi! систем [3] фор-машзувало термiн "система" насамперед за допомогою теоретико-множинного пiдходу i надало можливють проводити його кiбернетичний аналiз.
Розвиток науково! теорi! "Системний аналiз" [2] дав можливють засто-сувати результати загально! теори систем до проблем керування складними системами. У цш робот розглянемо деякi проблеми використання термшу "система технологiй" з методолопчно! точки зору.
Термiн "система" будемо розглядати у двох аспектах:
• система як множила об'екив з !х властивостями та вщношеннями мiж ними;
• система як деякий цшсний об'ект, що е комплексом взаемопов'язаних еле-
менив, який вбудований у деяке середовище (надсистему).
Перший аспект приводить до побудови системи технологш, яка подь ляе систему на елементи, розглядае властивост цих елемешгв та !х взаемозв'язок, тобто система е сукупшстю взаемопов'язаних елемеш!в.
Теоретико - множинний аналiз першого аспекту системи технологiй приводить до побудови системи Б як деяко! пiдмножини декартового добутку
5 = 5 Х^2 х5з, (1)
I=1
де: 51 - сукупшсть виявiв деяко! практично! технологi!; 52 - наукових i 53 -теоретичних проблем технологш.
Деяка технолопя Sj е S, як елемент тако! пiдмножини, е конкретною ïï реашзащею з практичними, науковими та теоретичними аспектами. Наприк-лад, s\ - технолопя оброблення деревини, s2 - технолопя виготовлення дере-вообробних верстата. Розглядаються властивостi цих технологш та ïx взае-мозв'язок.
При такому пiдxодi елементи системи - технологи юнують тiльки в складi системи теxнологiй, а поза ^ï е тiльки як системо-значимi елементи. При входженш у систему вони стають системо-визначеними елементами.
Другий аспект термшу "система" приводить до необхщност визнання цiлiсностi, емерджентностi системи технологш як важливоï властивостi системи. У цьому сенс система - це комплекс взаемопов'язаних елемента, як утворюють цiлiснiсть. Система утворюе едшсть з середовищем, "надсисте-мою", у якш вона розташована. У свою чергу, у результат декомпозици, система може утворювати пiдсистеми, для кожно1' з яких система буде виступати в якост "надсистеми".
Так, у системi теxнологiй можна розглядати систему технологш про-довольчих товарiв, систему теxнологiй машинобудування, тощо. Кожна з них е шдсистемою системи технологш, а остання по-своему мае "надсистемою" сусшльство. "Надсистема", середовище - це сукупшсть всix об'ектiв, змша яких впливае на систему, а також змшюеться пiд впливом системи.
Виходячи з цього аспекту, кожна система мае властивост iманентнос-т (виокремлення) елементiв системи, а також властивють емерджентностi (цiлiсностi) само1' системи. З теоретико-множинно1' точки зору, виходячи з другого аспекту системи, ïï можна розглядати як деякий кортеж
3 = < M, Xm, XM X/ >, (2)
де: М - множина елемента системи; XM - множина зв'язюв мiж елементами системи, якi присутш з точки зору iманентностi; X-M - множина зв'язкiв мiж елементами системи i зовнiшнiм середовищем; X/ - множина нових власти-востей системи, як набутi з точки зору емерджентность
Таким чином, систему технологш можна розглядати як сукупшсть технологш з ix трьома проявами - практична технолопя, наукова технолопя i теоретична технолопя, множиною зв'язюв мiж теxнологiями, множиною зв'язкiв мiж теxнологiями i суспiльством i множиною нових властивостей системи технологш, що випливають з ïï цшсноси.
Практична mexnonosiH - це вщпрацьована досвщом сукупнiсть проце-сiв i операцш iз створення вiдповiдного вигляду суспiльноï вартостi, кожна практична теxнологiя може бути сформульована у виглядi алгоршшв посль довностей операцiй, зображена, описана тощо. Характерними ознаками практично^ дiючоï технологи е динамiзм, конкретшсть, матерiальна обумовле-нiсть i лопчшсть.
Наукова теxнологiя вивчае i узагальнюе досвiд створення суспiльниx вартостей. Предметом ïï вивчення е процеси взаемоди засобiв пращ, предмета пращ i навколишнього середовища. У сферi матерiального виробництва зав-даннями е наступш: вивчення закономiрностей процесiв перетворення предмета працi у продукщю або товари, пошук прогресивних способiв впливу на
предмети пращ, розробка методiв захисту навколишнього середовища, вибiр i проектування ефективно!" i безпечно!" практично! технологii.
Теоретична технолопя вивчае дiалектику технологii i можливiсть вико-ристання законiв розвитку природи i суспiльства для перетворення матерiаль-ного i духовного св^у людини. Основним й дослiдженням е процеси шзна-вально! i перетворюючо! дiяльностi людини. Основним завданням е вивчення можливостей i умов практичного застосування вивчених закономiрностей, обгрунтування i експериментальна перевiрка нових технологiчних процеЫв.
Статусом технологii е наступний: практична технолопя визначае сут-нiсть процешв взаемодii людини i природи i е об'ективною реальнiстю, на-укова технолопя вивчае загальш проблеми технолопчних процесiв, теоретична технологiя вивчае дiалектику технологiчних процесiв, якi властивi ба-гатьом видам дiяльностi людини.
Окреслена таким чином система технологш повинна стати об'ектом системного аналiзу, який спрямований на розв'язання складних проблем, що виникають при и застосуваннi та розвитку.
Системний аналiз системи технологiй повинен окреслити методолопю дослiдження и стану на основi вивчення властивостей та вiдношень у системi за допомогою представлення и у виглядi цiлеспрямованоi системи, перед якою суспiльство поставило цiль досягнення конкретних результата у сус-пшьному виробництвi. За допомогою такого системного аналiзу необхiдно оцiнити можливiсть досягнення цих результата, вибрати ефективнi шляхи досягнення цш або використавши методи науковоi та теоретичноi технологш розробити новi практичнi технологii.
Результатами системного аналiзу об'екту дослiдження (у цьому випад-ку системи технологш як цшеспрямовано!" системи) повиннi управлшсью рь шення iз розв'язання нових проблем, що виникають у взаемних вщношеннях мiж цiлями та засобами !х реалiзацii.
Методологiя системного аналiзу системи технологiй повинна чiтко окреслити поняття якi використовуються та визначити термшолопю i нотацiю термшв, конкретизувати принципи системного пiдходу, постановку та за-гальну характеристику проблем побудови та управлшня.
Призначенням системи технологш е вивчення i проектування вироб-ничих систем та реалiзацiя найбшьш ефективних технологiй, якi повинш пе-реважати iснуючi за продуктившстю, швидкiстю, безпекою i економiчнiстю, а також створення принципово нових технологш i включення !х у юнуючу систему технологiй. Прикладом можуть бути динамiчно розвиваючi шформа-цiйнi технологи. Зовшшня матерiальна обумовленiсть системи технологш визначае економiчне i екологiчне збалансування виробництва i навколишнього середовища.
Елементом системи технологш е деякий об'ект - технолопя, який мае ряд властивостей, що виокремлюють його вщ шших об'екта - технологш, але безвщносна вiд мети дослщження системи технологiй. Функцiя системи технологш - це перетворення призначення системи технологш у дда, сукуп-шсть всього що виконуе або може виконувати система зпдно з сво!'м призна-
ченням, тобто впровадження розробленоï системи теxнологiй у суспшьну ви-робничу дiяльнiсть.
Структура системи технологш - це множина елеменпв - технологш або частин системи, як знаходяться у взаемоди мiж собою та специфiчному порядку, необхщному для реалiзацiï функци системи технологш. Отже, фун-кцiя системи технологш е первинною щодо ïï структури.
При аналiзi структури системи технологш виникають проблеми пов'язанi з слабою структуровашстю системи, у якш мають мiсце як кшьюс-ш, так i якiснi оцiнки. Включення нових завдань у функцiю системи технологш може привести до змши ïï структури, розроблення ïï нових елеменпв -технологш. Система технологш повинна мати деяку оцшку свого стану у сус-пшьному виробнищт Така оцiнка може бути вироблена на основi системного аналiзу з одночасним окресленням шляxiв ïï подальшого розвитку. Таким чином, система технологш повинна стати об'ектом системного аналiзу.
Сучасний стан системних уявлень розмежував поняття "техшка" i "технолопя". Шд термшом теxнiка стали розумгти матерiальнi носи працi. Виникла диференцiацiя практичноï технологи (описова, шструктивна, контрольна тощо). Теоретична технолопя сформульована як наука, що вивчае процеси цшеспрямованого перетворення форм юнування матери. Теxнологiя перетворилась у функцюнальний додаток теxнiки.
Наступною метаморфозою системи технологш стане ïï наближення до можливостей природи, яка спонтанно розвиваеться. Генетичний код живого оргашзму, який е невеликим за своïм розмiром, мютить таку кшьюсть шфор-маци, яка набагато перевищуе кiлькiсть шформаци, що мiститься у будь-яко-му об'емi сучасноï теxнологiчноï документаци. Внаслщок генетичних досль джень у техшку повиннi перейти процеси саморозмноження i створення нових технологш.
Дiалектика взаемозв'язюв мiж теxнiкою i технолопею чiтко окреслена. Мiж матерiальними техшчними об'ектами (теxнiкою) i теxнологiчною формою руху матери (технолопею) виникають таю ж вщношення, як i мiж тех-нiчним об'ектом i технолопчною операцiею. Теxнологiя е провщною у проце-сi розвитку техшки, теxнологiчна революцiя викликае загально-теxнiчну ре-волюцiю i революцiю у виробничих вщносинах. Важливим практичним вис-новком з цього е наступний - кожна обгрунтована концепщя розвитку сус-пiльного виробництва повинна створювати новi концептуальнi пiдxоди до системи технологш i засобами теxнiчноï полiтики забезпечувати ïx прiори-тетну реалiзацiю.
1нший вид вiдношень мiж теxнiкою i технолопею обумовлений проце-сами ïx сумюного функцiонування. Функцiонування i розвиток техшки вик-ликають змiни у технологи. Вщношення теxнiки i технологи у цьому випадку стають вщношенням керуючого i керованого. Погляд на техшку i технологш як на едине цше дае змогу розширити поняття системи технологш загальну технолопчну сферу дослщжень.
Динамiзм системи технологш полягае у використанш деяких процеЫв, руxiв, дiй, якi мають певш знаковi умовнi позначення. Цi процеси здшсню-
ються при обов'язково! участ людини ïï цiлеспрямованоï дiяльностi, працi. Так продуктивш сили як засоби виробництва (предмети i засоби пращ) е як MaTepianbHÏ Hociï цiлеспрямовaних дiй, у результат яких вони переходять з одного стану до шшого, поступово, перетворюючись у споживчу вaртiсть або товар. Сполучення пращ з ïï предметом становить змют технолопчних проце-Ыв перетворення предмета пращ у готову продукщю.
Досягнутий завдяки використанню закошв природи рiвень зaсобiв виробництва (техшки) на сучасному еташ позбавив людину у багатьох випад-ках безпосередньоï д^' на предмети пращ. Тому сучасна система технологш, абстрагуючись вщ конкретноï i колективноï прaцi, вивчае зaсобiв виробництва у процес цiлеспрямовaноï дiяльностi людини, що дало змогу видшити ïï у самостшну наукову дисциплiну.
При розглядi системи технологiй як цшсного об'екту, застосування декомпозицiï цього об'екту дае змогу конкретизувати систему технологш у виглядi шдсистеми, видiливши окрему групу предмета i зaсобiв пращ, для яких формашзуються технологи. Водночас повинш зберiгaтися i основнi властивост зaгaльноï системи технологiй, яка стае "надсистемою" для видь леноï у результат декомпозицiï пiдсистеми.
До системи технологш, як об'екту системного анашзу повинш засто-совуватися методологiя такого анашзу i формaлiзувaтися методи дослщжен-ня, як зaгaльнi для системних дослщжень, так i спецiaльнi для об'екту, що розглядаеться. Серед загальних методiв необхiдно видiлити метод aнaлiзу iерaрхiй, методи формування експертних висновюв, метод побудови дерева цiлей, метод функщонально - вaртiсного aнaлiзу тощо.
На сучасному етaпi розвитку техшки i технологи виник ряд нових технологш: бютехнолопя синтезу штучних речовин iз заданими властивостями, мембранна технолопя штучних кристaлiв i чистих речовин, ядерна, космiчнa, ряд шших. Цi технологiï повиннi зайняти свое мюце i у розглянутiй системi технологiй. Особливе мiсце серед них мае шформацшна технологiя. Це пов'язане насамперед з тим, що предметом пращ i результатом пращ у такш технологи е не мaтерiaльний об'ект, а щеальний - шформащя. 1снуе багато точок зору на формaлiзaцiю поняття iнформaцiï i до цього часу воно е визна-чене тшьки на iнтуïтивному рiвнi.
Засоби прaцi у iнформaцiйнiй технологи насамперед пов'язаш iз ство-ренням i розвитком мaтерiaльних об'ектiв, а саме, електронно-обчислюваль-ноï технiки, ядром я^ е на сучасному еташ мжроелектрошка, що може мати подальший розвиток на основi застосування бютехнологи. Мiкроелектронiкa формуе технiчну базу вЫх сучасних зaсобiв прийому, передaчi i обробки ш-формaцiï, систем управлшня i зв'язку. Сама мжроелектрошка виникла як де-яка технологiя, яка дала можливють сформувати у единому кристaлiчному пристроï всi компоненти дея^ електронноï схеми.
Важливою влaстивiстю iнформaцiйноï технологiï е те, що шформащя е не тшьки продуктом застосування цiеï технологи, але i ïï вихщною сировиною. При отримaннi результату застосування iнформaцiйноï технологiï необхiдно обробити значно бшьшим обсягом iнформaцiï, шж мiстить кiнцевий результат.
1нформацшна технолопя мае штегруючу властивiсть по вщношенню як до наукових знань загалом, так i до всix шших теxнологiй, тобто у структурi системи технологш множини внутршшх i зовшшшх зв'язкiв XM, X-M з ушма iншими теxнологiями системи е повними, а X/ - множина нових властивостей системи, як набут з точки зору емерджентност значно збшьшуеться.
У багатьох випадках дослiдження систем, у тому чи^ системи технологш, неможливо провести безпосередньо з тих чи шших причин: складност системи, слабоï структурованостi i неможливост виявлення всix внутрiшнix i зовшшшх зв'язюв, вiдсутностi кiлькiсниx оцiнок функци системи, а також не-обхщност вибору кращого варiанту створення новоï системи або шляxiв розвитку юнуючо". В цьому випадку застосовують моделювання системи як метод ïï наукового шзнання. У системному аналiзi моделi е важливим компонентом дослщження iснуючиx та проектування нових систем.
Науковi дослiдження принцишв моделювання привели до значноï роз-маïтостi типiв i видiв моделей об'екпв пiзнання. Серед них необхщно видши-ти електронне моделювання, яке стало невщ'емною частиною штелектуаль-но" дiяльностi людства. Спiвставлення "електронного мозку" з людським привело до створення нейрокомп'ютерiв, якi мають властивiсть навчатися, вивчати юнуючий стан об'екту i, внаслщок "проб i помилок", одержувати результат при створення нового об'екту або розроблення нових властивостей об'екту, який вже юнуе.
Саме електронне моделювання дало можливють усшшно реалiзовувати проекти щодо створення нових практичних технологш i ïx включення в систему технологш на основi дослщжень i використання ефективних властивостей юнуючих технологш, обгрунтуванню i експериментальноï перевiрцi нових тех-нолопчних процесiв поеднуючи об'ективну i суб'ективну технологш.
Таким чином, систему технологш можна об'еднати з властивостями емерджентност та iманентностi елеменпв та проводити системний аналiз такого об'екту.
Лггература
1. Демченко М. Т., Поважний С. Ф., Цибровський Г. Г. Системи технологий. Донець-ка держ. академ1я управлшня. - Донецьк : Вид-во ДонДАУ, 2001. - 346 с.
2. Катренко А.В. Системний анал1з об'екпв та процеав комп'ютеризацл. - Льв1в: Но-вий свгт, 2003. - 234 с.
3. Месарович М., Такахара И. Общая теория систем: Математические основы. - М.: Мир, 1973. - 542 с. _
УДК338.24:330.342+334.722.8(477) Асист. Т.1. Городиський -Дрогобицький
державний педагогiчний ушверситет м. 1вана Франка
1ННОВАЦ1ЙНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ: ФАКТОРИ ВПЛИВУ
Окреслено суть, функцп та структуру фактор1в, що формують шновацшний по-тенщал держави та регюну. Закцентовано увагу на нормативно-правових, фшансо-во-економ1чних та оргашзацшних факторах впливу.
