Научная статья на тему 'Проблема ефективності управлінських систем та інформаційні технології'

Проблема ефективності управлінських систем та інформаційні технології Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
51
12
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
УПРАВЛіНСЬКі СИСТЕМИ / іНФОРМАТИЗАЦіЯ / ЕФЕКТИВНіСТЬ / ВИРОБНИЦТВО / іНФОРМАЦіЙНі ТЕХНОЛОГії

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Кухар Р.Б., Долинський С.В., Дерев'Яник В.П., Музика Л.І.

Аналіз світового та вітчизняного досвіду інформатизації різних сторін життя суспільства вимагає її класифікації з позиції їх ефективності. Зокрема, для управлінських систем виділяються чотири рівні, можлива дія інформаційної технології в яких суттєво відрізняється.I

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

t is investigated the questions on the using informational technologies in management system with the purpose of determine of their efficiency functioning.

Текст научной работы на тему «Проблема ефективності управлінських систем та інформаційні технології»

ЛНУВМБТiMeHi С.З. Тжицького Том 10№1(36) частина 1,2008 2 3 6

УДК 631.24.01

Кухар Р.Б., к.ф.м.н., доцент ©, Долинський С.В., к.е. н., доцент, Дерев'яник В.П., Музика Л.1., к.с.-г.н., доцент Льв1вський нацюнальний утверситет ветеринарног медицины та бютехнологт ¡мет С.З. Тж ицького, м. Львгв, Украта

ПРОБЛЕМА ЕФЕКТИВНОСТ1 УПРАВЛ1НСЬКИХ СИСТЕМ ТА 1НФОРМАЩЙШ ТЕХНОЛОГИ

Анал1з свтового та втчизняного досв1ду тформатизацп ргзних сторт життя сустльства вимагае ïï класифшаци з позици ïx ефективност1. Зокрема, для управлтських систем видыяються чотири р1вт, можлива д1я тформацшног технологи в яких суттево вгдр1зняеться.

Ключовi слова: управлтсью системи, тформатизащя, ефективтсть, виробництво, тформацтю технологи.

Постановка проблеми. Анашз свгтового досвщу комп'ютеризацл дозволяе видшити два дiаметрально протилежних тдходи. В першому випадку проходить насичення iнформацiйною технiкою вже юнуючих систем, принципове призначення яких не змшюеться. При цьому, як правило, проходить рют економiчностi цих систем, тобто скорочуються витрати на одиницю корисного результату. Наприклад, електронна "начинка" автомобшя дозволяе пiдвищити його керовашсть, знизити витрати пального, збiльшити потужнють мотора i т.п.

У другому випадку суттево змшюеться набiр функцш, якi може реалiзувати система. Як приклад подiбних систем цього типу можна навести автоматизоване робоче мюце шформацшного робiтника, наприклад друкарки, яке вщкривае перед останньою абсолютно новi можливостi, принципово недоступнi ш ратше.

Набутi в результатi iнформатизацiï можливосп, у випадку 1х активного використання, надають всш системi нову яюсть, ранiше вiдсутню.

Традицiйно вважалося, що в сферi управлiння наявнi чотири об'екти: трудов^ матерiальнi, фiнансовi ресурси i обладнання. З появою шформацшних технологiй визначився п'ятий об'ект - шформацшний ресурс, який у домашиннш технологiï розсiяний мiж управлiнськими пращвниками i його накопичення здiйснюеться шляхом виробничих нарад, телефонних розмов та ш. Сучаснi iнформацiйнi технологiï дозволяють кардинально покращити процес контролю за використанням цього ресурсу, зробити його бшьш надiйним, оперативним i менш працемктким.

Про актуальнiсть цих проблем свщчить формування iнформатики як науки про шформацшний ресурс, яка дослщжуе шформацшш технологiï як засiб використання шформащйного ресурсу в соцiальних системах, а ïï

©

Кухар Р.Б., Долинський С.В., Дерев'яник В.П., Музика Л.1., 2008

ЛНУВМБТшеш С.З. Гжицького Том 10№1(36) частина 1,2008 2 3 7

об'ектом виступають автоматизоваш шформацшш системи, що втiлюють iнформацiйнi технологи.

Анал1з останшх дослщжень. На початку 80-х роюв у теори та практицi оргашзацшного управлiння починають розглядати iнформацiйну технологш як ключовий засiб автоматизаци виробництва, вдосконалення процесiв прийняття i реалiзацп рiшень, документообороту i зменшення затрат на !х здiйснення. З початком широкого впровадження ЕОМ та локальних мереж передачi даних виникла необхщшсть у створеннi цiлiсних технологiчних систем шформацшного забезпечення дiяльностi апарату управлiння. Вiдбувався перехщ вiд використання ЕОМ для автоматизаци вiдносно нескладних операцш (бухоблiк, нарахування зарплати, облiк на складах та ш) до створення якiсно нових систем - цшсних технологiчних систем обробки даних, що базуються на принципах комплексно! автоматизаци основних i допомiжних iнформацiйних процеЫв, на доступному i зручному достут (iнтерфейсi) користувача до iнформацiйних та обчислювальних ресурсiв. Все це супроводжуеться змiною багатьох первiсних уявлень щодо форм, методiв, оргашзаци проектування i впровадження автоматизованих систем та взаемоди з лими працiвникiв.

При цьому виявилася вiдсутнiсть загально! теори шформацшних технологiй як системи цiлiсних взаемопов'язаних прийомiв, методiв i засобiв обробки шформаци та здiйснення комунiкацiй в оргашзацшному управлiннi.

Мета статт1. Суть сучасного перевороту у виробничих силах полягае в тому, що нова шформащйна технолопя вiдкривае практично безмежш можливостi використання iнтелектуальних багатств кожним працiвником. Це призводить до радикального зростання ролi iнформацiйного ресурсу як фактора штенсифжаци економiчного розвитку.

1нформацшний ресурс, його використання стають основою нового соцiально-економiчного мислення, при якому рацiоналiзацiя управлiння неможлива без правильного розумшня шформацп. Принципово важливим е вщхщ спецiалiстами, як управлiнцями, так i виробничниками, вiд традицiйного трактування iнформацil як повiдомлення. Необх1дно вiдрiзняти iнформативнi данi (новi i корисш) вiд неiнформативних (непотрiбних, а iнодi шкiдливих). Технологiчно важливими е поняття iнформацil та дезiнформацil, оск1льки останш вiдiграють деструктивну роль в цшеспрямованих системах. Важливим е системне бачення, коли так1 атрибути, як облж, звiтнiсть, цiни, плани, нормативи, стандарта i т.п. виступають як окремi елементи цiлiсноl системи, елементи единого i нерозривного iнформацiйного процесу. Неможливо покращувати !х окремо, оскiльки це конкретно-технолопчш поняття едино! "паперово!" шформатики, пов'язанi з вiдповiдною цiллю, передачею i прийомом iнформацi!.

Традицдйне розумшня шформащйно-управлшських систем, яке виробилося на основi класично! теорi! iнформацi!, можна розглядати як статичне в тому розумшш, що шформацшш комплекси розглядаються ввдрвано вiд реально! динамiки керованих об'ектiв, поза впливом на них вщповщних

ЛНУВМБТiMeHi С.З. Гжицького Том 10№1(36) частина 1,2008 2 3 8

пщсистем. Функцл шформацшних систем зводяться лише до збору, обробки, передачi i збереження даних. А сам aHanÎ3 таких систем здшснюеться на мiкрорiвнi, тобто з позицiй внутрiшньоï структури. Конструкторiв iнформацiйних систем, починаючи вщ окремих ЕОМ аж до цших технологiчних комплексiв АСУ, САПР i т.п., щкавить лише ïx арх^ектура, структура i т.п., а ïx зовнiшня дiя (вiддача) випадае з наукового аналiзу. Тому такий аналiз необхщно доповнити макроаналiзом -дослiдженням проблем взаемоди шформащйних систем з об'ектами, аналiзом меxанiзмiв ïx впливу на об'екти з метою ïx переведення в новий стан.

Iнтенсифiкацiя виробництва пщвищуе значення iнформацiйниx зв'язюв у виробничш системi i висувае все новi вимоги переходу теxнологiï оргашзацшних процесiв на iндустрiальну основу. Цившзований свiт за останнi десятирiччя, використовуючи ЕОМ, супутниковi системи, мережi передачi даних, постiйно перетворюеться на пгантську iнформацiйну систему. Феномен iнформацiï став предметом наукового дослщження. Виникла наука про шформацш, що вивчае ïï властивостi, методи управлiння iнформацiйними потоками, ïx використання, а також методи обробки шформацп з метою ïx оптимального збереження, пошуку та поширення. Можлившть освоення iнформацiйниx ресурсiв залежить вiд застосування i вдосконалення засобiв iнформатики, проникнення iнформацiйниx теxнологiй у вс сфери людськоï дiяльностi.

Iндустрiальна переробка iнформацiï - це цшсна система, що складаеться з таких елеменпв iнформацiйно-комунiкативного процесу, як пщготовка iнформацiï, ïï збереження, накопичення, обробка, передача даних в ЕОМ, видача результатiв обробки даних абонентам. При цьому об'еми необxiдноï для переробки iнформацiï залежать вiд наявноï складносп виробництва i його ланок, вщ цiлей, яю ставляться перед ним на майбутне та способiв його досягнення, а також вiд виникаючих обмежень на шляху подальшого ïx розвитку.

Виклад основного матер1алу. Як вже вщзначалося, iнформацiйна теxнологiя вимагае дещо iншого трактування поняття шформацп як простого набору даних чи повщомлень. Тут iнформацiя розглядаеться як даш, що зафiксованi, розподiленi, доведет до,свогх адресатiв i використанi ними вщповщно до ïxнix цiлей; шформащя - це данi, яю збшьшують рiзницю мiж початковою i юнцевою ентротею дослiджуваноï системи.

Аналiз св^ового досвiду комп'ютеризацiï систем рiзниx титв дозволяе видiлити два дiаметрально протилежних пiдxоди. В першому випадку проходить насичення шформацшною теxнiкою вже ^нуючих систем, принципове призначення яких не змшюеться. При цьому, як правило, проходить ршт економiчностi цих систем, тобто скорочуються витрати на одиницю корисного результату. Наприклад, електронна "начинка" автомобшя дозволяе пiдвищити його керовашсть, знизити витрати пального, збiльшити потужшсть мотора i т.п.

У другому випадку суттево змiнюеться набiр функцш, як1 може реалiзувати система. Як приклад подiбниx систем цього типу можна навести автоматизоване робоче мкце iнформацiйного робiтника, наприклад друкарки,

ЛНУВМБТшеш С.З. Гжицького Том 10№1(36) частина 1,2008 2 3 9

яке вщкривае перед останньою абсолютно новi можливосп, принципово недоступш 1й ратше.

Набут в результатi шформатизаци можливосп, у випадку 1х активного використання, надають всiй системi нову яюсть, ранiше вiдсутню. Наприклад, роботизация може надати виробничiй системi гнучкостi. Але виникае питання - чи потрiбна ця гнучюсть сучасному виробництву? Виникнення нових якостей у системи в результат шформатизаци не завжди бажане. Зокрема, для оцшки подiбних явищ використовуеться критерiй, в якому стввщноситься набiр бажаних змiн, яю отримуються в результатi шформатизаци, з набором реальних змiн. При цьому враховуеться, що комп'ютер - це не просто знаряддя працi. Його не можна оцiнювати лише з цих позицш. Вiн також модель св^, яка "формуе" поведiнку iндивiдума. В цьому випадку комп'ютер фжсуе певний зрiз сощально! дiяльностi, забезпечуе можливють 11 багаторазового повторения.

Досвiд шформатизаци рiзних сторiн життя суспiльства у таких кранах, як США, Япошя та iн. показав, що ефект часпше пов'язаний з появою ново! якосп в iнформатизоваиих системах (наприклад, гнучюсть, динамiчнiсть, здатнiсть до виживання у рiзних умовах i т.п.), що, безумовно, вщкривае можливосп, яких не було до цього часу. Проте, щоб щ потенцiйнi можливосп були реалiзованi, необхщний широкий комплекс зовшшшх факторiв, багато з яких мають соцiально-психологiчиий характер. Важливе мкце серед них займають таю фактори, як усвщомлення можливостей, що вщкриваються, та готовнiсть 1х використати. Ц суб'ективш фактори не враховувалися ш в одшй програмi комп'ютеризаци в СРСР, включаючи програму створення АСУ i побудову загальнодержавно! автоматизовано! системи управлшня (ЗДАСУ). Проте свiтовий досвщ комп'ютеризаци, перш за все досвщ США, показуе, що власне неврахування суб'ективних факторiв е головною причиною невдач бшьшо! кiлькостi досить амбщйних проектiв.

Початкове весь комплекс суб'ективних факторiв ефективного впроваджеиия був названий як "психолопчний бар'ер", який виникае у пращвника при його з^кненш з новою техиiкою. Накопичений досвщ впровадження iнформацiйних систем показав всю вузьюсть трактування таких проблем, яю при цьому виникають. Змiна внутршньо! моделi свiту в працiвника пщ впливом шформатизаци залежить вiд його особистих якостей, вiд сили його зв'язюв з iншими робiтниками, вщ загально! атмосфери у трудовому колективц з iншого боку, вiд сили, з якою шформатизащя проникае в життя оргашзаци.

На межi з^кнення технiчних та соцiальних процесiв ще багато незрозумiлого. З'явилися лише першi працi, у яких робляться спроби концептуально все описати. У той же час вже е практичш спостереження, яю дозволяють здiйснити подiбнi концептуалiзацil. Так, досить довга практика побудови внутршшх комп'ютерних систем американськими компанiями показала, що ид системи повинш створюватися вiдповiдно до основних принципiв оргашзаци ведення справ, прийнятих у цих компанiях. У компашях з сильно вираженим централiзованим управлшням обчислювальнi системи забезпечують

ЛНУВМБТ iменi С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 240

спйюсть центр^зованого управлшня (наприклад, компашя "Форд") i навпаки, у децентралiзованих фiрмах (компанiя "Дженерал моторс") такi мереж забезпечують подальший розвиток децентралiзацi!, делегування прав та повноважень у прийнятт багатьох управлiнських рiшень. Органiзацiйна культура - результат тривало! еволюцi! кожно! органiзацi! i, очевидно, що кожна органiзацiя адаптуеться до нових умов вдивщуально.

Загальним при цьому стае ркт гнучкостi i динамiчностi систем управлiння, посилення !х здатностi редагувати на непередбаченi обставини i в той же час здатносп передбачувати можливi вiдхилення вiд вибраного напрямку дiй (тобто зростае вживання та адаптившсть стратегi! господарсько! поведiнки, а не економiчнiсть виробництва).

З вище сказаного випливають два принциповi висновки.

1. Очiкуваний ефект вiд шформатизаци не е автоматичним наслiдком

насичення нашого суспiльства засобами ново! шформацшно! технологi!. Останнi

лише вiдкривають новi можливостi, реалiзацiя яких зумовлена бшьш широким

соцiально-полiтичним контекстом.

2. Для зменшення негативного впливу суб'ективних факторiв необхщна

цiлеспрямована пропаганда iдей iнформатизацi!, яка б враховувала помилки минулих масових компанiй (створення ЗДАСУ, АСУ та ш.).

Друга група факторiв ткно пов'язана з формуванням ефекту шформатизаци, зумовлена об'ективними змшами, в яких здшснюеться суспшьна дiяльнiсть. Ц умови визначають межi iснуючих можливостей, оскшьки iнформатизацiя створюе новi можливостi та призводить до лжвщаци старих. Увесь просир соцiально! дiяльностi змiщуеться пщ !! дiею i за цим змщенням треба уважно слiдкувати. Цю функцiю виконують численнi консультативнi фiрми, яю проводять дослiдження реальних дш iнформатизацi! на суспшьство та широко оприлюднюють отриманi результати. В умовах нашо! кра!ни така дiяльнiсть практично вщсутня i, плануючи iнформатизацiю, ми змушеш базуватися на оцiнках !! можливих впливiв на суспiльство, яю зробленi за кордоном. Але наше суспшьство - це продукт нашо! ютори i його реакция на шформатизацш часто докорiнно вiдрiзняеться.

Аналiз цих оцiнок дозволяе класифiкувати можливостс, що вiдкриваються, за конкретними сферами суспшьно! дiяльностi i за iерархiчними рiвнями в органiзацi! цiе! дiяльностi. Наприклад, в управлiнських системах у зв'язку з комп'ютеризацiею прийнято видшяти чотири рiвнi, можлива дiя ново! шформащйно! технiки на яких суттево вiдрiзняеться.

Р1вень технологй'. Впровадження нових шформацшних засобiв на тому рiвнi найбiльшою мiрою зумовлено технологiею виконання робiт. Для оцiнки ефекту, котрий отримуемо, тут досить контрольованого експерименту, пiд час якого визначаються питомi витрати ресурсiв та час до i пiсля впровадження ново!

ЛНУВМБТ iMeHi С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 241

техшки. Бшьшшть дшчих у нашш крах'ш методик оцiнки ефективностi зупиняються на даному piBHi. Але результати, отримаш при цьому, розповсюджуються на всю оргашзацш, що методологiчно е помилковим.

Р1вень людино-машинних комплексiв. Доповнення ново! технологи реальною людиною iстотно змшюе умови оцiнки. Оператор може користуватися новими можливостями, але може i знехтувати ними. Значною мipою це зумовлено його штересами. Нехтування цими штересами або оpiентацiя ïx на максимальне використання нових можливостей - завдання системи упpавлiння, яка кнуе поза процесами iнфоpматизацiï як тако].'. Тому величина отримуваного ефекту в реальних людино-машинних системах значною мipою залежить вiд перебудови систем упpавлiння в оpганiзацiяx у напрямку бшьш гнучко'' роботи з "людським фактором ".

Р1вень оргашзаци. Структура можливостей, якi вiдкpиваються на цьому piвнi, зумовлена не тiльки особливостями взаемоди мiж людиною i .машиною, але i головним чином мюцем окремих людино-машинних комплексiв в оpганiзацiï, характером ïx вiдносин одне з одним та з шшими учасниками оргашзацшного процесу. На pеалiзацiю можливостей шформацшних теxнологiй на цьому piвнi виршальний вплив мають такi фактори, як piвень бюрократизаци упpавлiння, кiлькiсть iеpаpxiчниx piвнiв, жоpсткiсть процедур взаемоди мiж членами оpганiзацiï, piвень секpетностi i т.п. Тому для pеалiзацiï можливостей шформатизаци необхщний перегляд цiлого ряду доктрин, яю формують нашi господарсью оpганiзацiï.

Макроекономiчний р1вень. Новi можливосп цього piвня пов'язанi iз збшьшенням гнучкостi i динамiчностi господарських оргашзацш. Красномовним прикладом цього е можливосп, пов'язан iз створенням гнучких виробничих систем (ГВС), яю дозволяють фipмам швидко вiдслiдковувати змiни ринку. В умовах стабшьних ринюв гнучюсть виявляеться зайвою яюстю i затрати на створення ГВС не виправдовуються. Тому pеалiзацiя потенцiйниx можливостей iнфоpматизацiï на цьому piвнi якнайтiснiше пов'язана з процесом формування сучасного господарського ринку.

Висновки. Таким чином, комплексний ефект, який отримуе суспшьство вщ шформатизаци управлшня, стае реальним лише в результат одночасних дiй, направлених на вияв та усвiдомлення piзниx можливостей, яю виникають на piзниx piвняx дiяльностi. До цього треба додати, що економiя часу не може розглядатися як унiвеpсальна вимога У реальних системах кнують своï внутршш цикли функцiонування, порушення яких веде до розладу. I мова наспpавдi повинна йти про те, щоби за допомогою новоï iнфоpмацiйноï техшки максимально врахувати внутpiшнi частотнi параметри системи.

Лiтература

1. Компьютеры и экономика - М.: Наука, 2001.

2. Поппель Г., Голдетайн Б. Информационная технология -миллионные прибыли. -М.: Наука, 2000.

HHYBMET iMeni C.3. í^ицbкого Tom 10 №1(36) nacmuna 1,2008 242

Summary

Kuchar R.B, Dolynskij S.W., Derewianko W.P. Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z.Gzhytskyj

It is investigated the questions on the using informational technologies in management system with the purpose of determine of their efficiency functioning.

Cmammx nadiürnna do peda^ii 11.04.2008

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.